Літературна діяльність Степана Руданського охоплює двадцятиріччя – від початку 50-х до 70-х років XІX ст.. її можна умовно поділити на три періоди: кам’янець-подільський, петербурзький і ялтинський. Творчий розквіт поета припадає на другий, петербурзький, період. Саме тоді провідними у нього стають громадянські мотиви. Саме тоді були написані твори високого громадянського звучання, в яких поет підносить ідею стійкості, мужності, висловлює надію на те, що прийдуть “дивні роки”, коли
Зерно поспіє
І заколосяться поля,
І верне нам за піт кривавий
Із лишкою свята земля.
Гей, бики!”
Про тяжку долю підневільної людини розповідає поет устами матері-кріпачки в одному з найкращих своїх творів “Над колискою”. Звертання матері до сина схожі на народні голосіння та колискові пісні. Мати над колискою виливає свою тугу, передбачаючи тяжку долю свого сина.
Будеш цілий вік, як той чорний віл,
У ярмі і в неволі.
В уяві матері постає картина майбутніх поневірянь її сина спершу на панщині, потім у солдатах. Устами матері поет передає думи поневоленого народу, в якого відбирають його духовний скарб – рідну мову:
І приказ дадуть – мову рідную
На чужую зламати…
У вірші поет висловлює протест проти соціального і національного гноблення, виступає на захист прав поневоленого українського народу, його мови, звичаїв, духовних скарбів.
Поет страждав від рабського підневільного становища рідного народу. В багатьох його поезіях звучить протест проти визискувачів. В уста Богдана Хмельницького поет вкладає звертання до народу:
Не гнути нам шиї, козацькії шиї під
Тяжким залізним ярмом!
Прославляючи громадянську мужність борців за народне щастя, поет в алегоричному образі лози засуджує тих, хто покірно мириться зі своєю долею:
І без сдави, в баші,
Як трава, зігниє.
Протест проти рабської моралі, заклик до відстоювання людської гідності звучить у поезії “Наука”. Мати, виряджаючи сина у світ, радить йому бути покірним, схилятися, як билиночка, стелитися, як рядниночка, перед панством. “Спина з похилу не іскорчиться”. Зате сподобається панам його покірність і приймуть вони його до себе як рівного.
Закутається син в сріблі-золоті і розпрощається з батьківським полем.
Батько заперечує пораду матері про покірність, звертаючись до сина, радить йому придивлятися до життя, поважати працю, не хилитися перед трутнями, а мужньо захищати гідність людини:
Тоді з світом ти
Порівняєшся,
В добрі-розумі
Закутаєшся.
Порада батька з вірша “Наука” – це звертання самого поета до свого народу із закликом не схилятися перед поневолювачами, зберігати власну гідність.





Related posts:
- Протест проти рабської моралі українців у поезіях Руданського Розквіт творчості Степана Руданського припадає на 1850-ті – початок 1860-х років. Центральним у ліриці національно-патріотичного плану, як і в більшості його творів інших жанрів, є мотив неволі України. Автор використовує широкі алегорії, а часом вдасться і до прямих закликів “не гнути козацької шиї”: Нехай знову брязне шабелька стальна В козацьких залізних руках. Ситуації й форми він обирає найнесподіваніші. Ось мати співає колискову. Співаючи, вона ніби бачить невеселе майбутнє свого сина: […]...
- Протест проти рабської моралі Розквіт поетичної творчості Степана Руданського припадає на середину дев’ятнадцятого століття. Це був той час, коли, за висловлюванням Великого Кобзаря, все благоденствувало й мовчало. Мовчали й українці. Наша мова викорінювалася. її зневажали всі, хто тільки міг. Роздуми про важке становище української мови, про занедбану самосвідомість нації стали змістом поезій Степана Руданського. Головним мотивом його національно-патріотичної лірики, як і більшості його творів, що належать до інших жанрів, є мотив несвободи України. Митець […]...
- Творча спадщина Степана Руданського Твори Степана Руданського є значним внеском в українську літературу. Письменником було створено не так вже й багато творів, але всі вони разом та кожен з них окремо є справжніми перлинами української літератури. Творчість Руданського поєднує у собі дві, на перший погляд, протилежні риси: твори письменника, з одного боку, характеризуються новаторством, аж до створення якісно нових жанрів, а з іншого боку, Руданськии використовує фольклорні мотиви, що вже роками побутували як в […]...
- Інтимна лірика поета Степана Руданського Любов – це внутрішній світ, який окрилює людину. Багато ніжних і ласкавих слів придумали люди, щоб описати це високе почуття, щоб висловити свою палку любов до матері, нареченої, рідної дитини. Підносив це почуття і Степан Руданський, хоча і дало воно йому не радість і щастя, а сум і горе. Після семінарії він повинен був обирати: кохана дівчина і попівська ряса чи академія і наука? Руданський вибрав друге і поїхав. А […]...
- Протест проти кріпосницького гніту в повісті “Микола Джеря” – ІІІ варіант – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ III варіант Видатний письменник своєї епохи І. С. Нечуй-Левицький всю свою творчість присвятив зображенню складного життя українського покріпаченого селянства. В багатьох творах він описував боротьбу людей з панським гнітом. У повісті І. С. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” зображено життя кріпаків з села Вербівка. На фоні прекрасної природи розгораються усі події. “Дивишся й не надивишся” на ці білі хатки, що світяться через густий рядок верб, “ніби зумисне посаджених на вулицях […]...
- Протест проти війни у творчості письменників XX століття Протест проти війни у творчості письменників XX століття Письменники різних країн у своїх творах засуджували кровопролиття, виступали проти знищення людей, намагалися довести, що війна – це трагедія як для переможених, так і для переможців. Хемінгуей, Ремарк показують трагедію “маленької людини”, яка пройшла бойовими дорогами і залишилась, духовно скаліченою. Тільки-но вони встигли у своїх творах описати трагедію “втраченого покоління”, як у світі вже почалася підготовка до наступної бійні – до Другої […]...
- Протест проти жорстокості життя Твір за повістю Архипа Тесленка “Страчене жаття”. Вершиною творчості Архипа Тесленка вважається повість “Страчене життя”, яку називають “художнім документом, вартим навіть соціологічних досліджень про епоху “чорної тиші”. Ця повість-роздум про добро і зло, про те, як і навіщо жити. Недаремно ще на початку століття вона вважалась окрасою української літератури. Цей твір створювався тоді, коли в країні, здавалось, усе завмерло після бурхливих подій 1905-1907 років. Деякі з персонажів повісті мають реальних […]...
- Життєва правда і гострота співомовок Степана Руданського У середині XІX століття література потерпала від жорстокої цензури. Письменники не могли вільно висловлювати свої думки, а тому шукали такі форми, в яких могли б викривати несправедливість суспільного ладу, висміювати панів і чиновників. 1859 року починає виходити сатиричний журнал з карикатурами “Искра”. У цьому журналі друкувалися “Малороссийские анекдоти” – прозові переклади співомовок С. Руданського. Степан Руданський захоплювався народним гумором, дотепністю і влучністю анекдотів. Поет виробив власний стиль комічного зображення типових […]...
- Протест героя драми проти всіх несправедливостей соціального світу Герой п’єси Карл Моор читає Руссо, захоплюється героями Плутарха. Йому не подобається його епоха, де немає нічого героїчного, в якому життя нудне, як болотна грязюка, що все затопила. “Людці мудрять, наче щури, які скребуть по палиці Геркулеса… Французький абат пресерйозно доводить, що Олександр був боягузом; хирлявий професор, що при кожному слові нюхає нашатирний спирт, читає лекцію про силу. Пани, які від кожної дрібниці непритомніють, критикують тактику Ганнібала. Хай же він […]...
- Співомовки Степана Руданського унікальне явище у світовій культурі Багато поетів зверталися до гумористичного зображення дійсності, адже гумор відіграє величезну роль у житті людини, дозволяє уважніше придивитися до речей, викрити суспільні й людські вади. В окремий жанр співомовки – гумористично-сатиричні віршовані твори – виділилися в творчості Степана Руданського. Твори поета надзвичайно колоритні, бо створені на основі народного гумору, анекдотів, приказок, гуморесок. Автор висміює моральні вади, негативні риси характеру. У співомовці “Пан та Іван в дорозі” розповідається,-як пан хотів ошукати […]...
- Протест проти жорстокого життям Вершиною творчості Архипа Тесленка вважається повість “Страчене життя”, яку літературознавці називали художнім документом, вартим навіть соціологічних досліджень про початок XX століття. Це повість-роздум, у кожному рядку якої постає питання про добро і зло, про те, як і навіщо жити людині. Твір створювався в роки, коли після революції 1905-1907 років у країні запанувала підозріла тиша, коли, здавалося, усе завмерло. Деякі з персонажів повісті мали реальних прототипів, але не слід уважати, що […]...
- Співомовки Степана Руданського Любов до влучного і дотепного слова – одна з характерних рис українського народу. Вона відобразилась у величезній кількості народних жартів, байок, приказок, жартівливих порівнянь. Це справило свій вплив і на творчість багатьох письменників. Степан Руданський – один із них. В історії літератури він відзначився тим, що започаткував новий жанр – співомовки. “Степан Руданський справді заслуговує на найдорожчий у світі титул – титул народного поета”,- так оцінив його творчість М. Рильський. […]...
- “Щоденник’ О. Довженка – пристрасний протест проти тоталітаризму І. У своєму “Щоденнику” О. Довженко звинувачує тоталітарну систему з її цькуванням інтелігенції, духом пристосовництва, переслідуванням за любов до свого народу, за любов до України – “вічної вдови”. ІІ. Найбільш хвилюючі питання життя в записах автора. 1. Зображення правдивої картини сталінських порядків. 2. Найтрагічніша проблема – людина і тоталітарна система 3. Зображення десятилітнього “відрядження” Остапа Вишні. 4. Гіркі слова на смерть Ю. Яновського. 5. Способи тиску сталінського державного механізму на […]...
- Протест проти кріпосницького гніту в повісті “Микола Джеря” – ІІ варіант – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ II варіант Завжди існувала нерівність: бідні – багаті. А до скасування кріпацтва жили кріпаки гірше за худобу. Люди не мали права вільно пересуватись, не могли одружитись без дозволу панів. Пан Нимидори не дозволяв їй одружитись, бо у нього тоді залишалося замало кріпаків. Молодят врятувала лише щаслива випадковість – хлопець і дівчина одружились і переїхали в село, де жила Нимидора. Микола не може терпіти більше знущань і підмовляє селян […]...
- “Щоденник” – пристрасний протест проти тоталітаризму У щоденникових записах Олександр Довженко торкається багатьох аспектів життя. Але про що б він не писав, завжди змальовував правдиву картину сталінських порядків. Насамперед вона постає з розповіді про перші, найдраматичніші події війни. ! як підсумок цих роздумів – запис 24 липня 1945 року про Парад Перемоги, коли, крім Олександра Довженка, ніхто не зняв шапки при згадці про численні жертви війни: “Тридцять, якщо не сорок, мільйонів жертв і героїв ніби провалились […]...
- Протест проти жорстокості та байдужості – за романом В. Голдінга “Володар мух” ВІЛЬЯМ ГОЛДІНГ 6 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ Творчість Вільяма Голдінга – найоригінальніше явище англійської прози XX століття. Письменник-гуманіст спробував застерегти людство від втрати людяності, справедливості, доброти. Перед лицем жорстокої цивілізації, яка впевнено йде в прірву, письменник ніби закликає нас схаменутися. Свої роздуми щодо тверджень про безгрішність людської природи Вільям Голдінг втілив у романі “Володар мух”. Майже за сто років до появи “Володаря мух” інший англійський письменник Баллантайн створив роман “Кораловий острів”. […]...
- Протест проти байдужості та жорстокості у романі Голдінга “Володар мух” Свої роздуми про природу людини В. Голдінг утілив у романі “Володар мух”. Але майже за сто років до появи його повісті інший англійський письменник Баллантайн створив роман “Кораловий острів”. У ньому розповідалося про те, як група англійських хлопчиків внаслідок аварії на кораблі опинилася на безлюдному острові. Діти впевнено протистояли стихії, перемагали людожерів і піратів, з честю долали труднощі. Вільям Голдінг у романі “Володарі мух” відтворив аналогічну ситуацію, але сучасні англійські […]...
- Протест проти кріпосницького гніту в повісті “Микола Джеря” – І варіант – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ І варіант Вже дуже давно у нашому суспільстві немає таких понять, як “кріпак”, “панщина”. Важко собі уявити, що колись люди не належали самі собі, платили “подушне”, працювали на панському полі, а своє жито осипалося. Саме ці події І. Нечуй-Левицький відтворив у повісті “Микола Джеря”. В образі Миколи втілено ідеї усіх борців, що казали: “Досить! Не будемо працювати на панів, а самі голодувати”. Треба було мати велику сміливість, аби […]...
- Про культуру мовлення українців Я вважаю, що на сучасному етапі питання культури мовлення особливо гостро постає перед молоддю. Рівень мовної культури сприяє вихованню всебічно розвиненої особистості, громадянина незалежної України. Ми захоплюємось історією своєї держави, її символами, способом життя українського народу, його культурою. Через твори художньої літератури ми вивчаємо менталітет українців, характерними рисами яких є честь, справедливість, патріотизм, совісність, шанобливість, повага до праці й людей праці, до матері, жінки-берегині, а також милосердя, доброта, співчуття до […]...
- Соціальний протест у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Роман Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” був надрукований в 1866 році. Це роман про сучасну Росію, що пережила епоху найглибших соціальних зрушень і моральних потрясінь, роман про сучасного героя, що вмістив у груди свої всі страждання, боль, рани часу. Уже на самому початку цього добутку ми дізнаємося, що його головний герой – бідний студент Раскольников “спокусився” на якусь справу, що є “новий крок, нове власне слово”, що місяць назад […]...
- Соціальний протест у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” Роман Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” був надрукований у 1866 році. Це роман про сучасну Росії, яка пережила епоху найглибших соціальних зрушень і моральних потрясінь, роман про сучасне героя, разом у груди свою всі страждання, болю, рани часу. Вже на самому початку цього твору ми дізнаємося, що його головний герой – бідний студент Раскольников “спокусився” на якусь справу, що є “новий крок, новий власне слово”, що місяць тому у […]...
- Доля України та українців за романом І. Багряного “Тигролови” І. Автобіографічні мотиви у романі І. Багряного “Тигролови”. ІІ. Доля Григорія Многогрішного – це уособлення долі України. 1. Безглузде звинувачення Григорія Многогрішного. 2. Українське поселення серед тайги. 3. Місто каторги, вимощене українськими кістками – Комсомольськ. 4. Екстериторіальна Україна “без стерна і без вітрил”. 5. Сірки і Григорій Многогрішний – нащадки славних українців. ІІІ. Роман І. Багряного “Тигролови” – це твір-протест проти порушення елементарних прав людини....
- У чому трагизм життя Степана? Учнівський твір За драмою Лесі Українки “Бояриня”. Життя Степана, героя драми “Бояриня”, не менш трагічне, ніж доля Оксани. Степан – не історична особа, це український інтелігент другої половини ХІХ століття, який утратив національну свідомість, зрікся рідної культури і прийняв чужу. Одружившись з Оксаною, Степан мріє жити щасливо, але щастя йому не судилося, бо він виявився нездатним за нього боротися. Оксані Степан обіцяв, що в Москві вони виконуватимуть свої обряди й […]...
- Відображення в поезіях Б. Олійника народних уявлень про головні життєві цінності Відображення в поезіях Б. Олійника народних уявлень про головні життєві цінності Коли вже народився ти поетом, – За все відповідай у цім житті. Б. Олійник Поезія Б. Олійника – це віддзеркалення історії українського народу, його моралі, національних традицій. Як і Великий Кобзар, Б. Олійник закликає стояти на сторожі щастя людини і людства словом і життям своїм. І що б не писав поет, основними в його творах є проблеми життя і […]...
- Поезія Степана Руданьского Поезія Степана Руданьского від самої появи своєї викликала розбіжні оцінки, навіть заперечувалась як неповторне художнє явище і довгі роки пролежала без уваги… Творчість Руданеького спізнилися до читача, не справила за життя поета відчутного виливу на літературний процес. Але вона не вмерла в забутті. Йога славі, чна жаль, посмертній, можуть позаздрити і найбільші поети. Бо ця слава рік урік зростала не по вишуканих малолюдних салонах, а під стріхами й дахами мільйонів […]...
- Доля дітей в оповіданнях Степана Васильченка ВАСИЛЬЧЕНКО СТЕПАН Справжнє прізвище – Панасенко. Народився в м. Ічні на Чернігівщині. Навчався в учительській семінарії. Працював учителем на Київщині та Полтавщині. Переслідувався владою за революційну діяльність, був заарештований. У1910 році переїхав до Києва, працював у газеті “Рада”. Брав участь у Першій світовій війні. У 20-х роках завідував дитячим будинком, працював учителем у трудовій школі м. Києва. Прозаїк. Найбільш відомі твори про дітей і для дітей: “Неслухняний глечик”, “Циганка”, “Свекор”, […]...
- У чому трагізм життя Степана Життя Степана, героя драми “Бояриня”, не менш трагічне, ніж доля Оксани. Степан – не історична особа, це український інтелігент другої половини ХІХ століття, який утратив національну свідомість, зрікся рідної культури і прийняв чужу. Одружившись з Оксаною, Степан мріє жити щасливо, але щастя йому не судилося, бо він виявився нездатним за нього боротися. Оксані Степан обіцяв, що в Москві вони виконуватимуть свої обряди й звичаї. Але вже в перші дні проживання […]...
- Народно-релігійні свята й обряди у поезіях Б.-І. Антонича Богдан-Ігор Антонич любив природу, рідний край, він знав і шанував народні звичаї і традиції народу. Все це поет передавав у своїх світлих і життєрадісних віршах. У поезії “Різдво” автор переосмислює біблійну легенду народження Ісуса Христа і говорить, що Бог народився у його краї: Народився Бог на санях в лемківськім містечку Дуклі. А лемки, що здавна живуть у Карпатах, принесли в дарунок круглий місяць, який у долоні Марії мов золотий горіх. […]...
- Про культуру мовлення українців – твори на нелітературні теми – твори з розвитку мовлення – учнівські твори – твір Я вважаю, що на сучасному етапі питання культури мовлення особливо гостро стоїть перед молоддю. Рівень мовної культури сприяє вихованню всебічно розвиненої особистості, громадянина незалежної України. Ми захоплюємось історією своєї держави, її символами, способом життя українського народу, його культурою. Через твори художньої літератури ми вивчаємо менталітет українців, характерними рисами яких є честь, справедливість, патріотизм, совісність, шанобливість, повага до праці й людей праці, до матері, жінки-берегині, а також милосердя, доброта, співчуття до […]...
- До творчості П. Глазового та С. Руданського Що ми знаємо про П. Глазового? Це відомий письменник-гуморист. Він надрукував багато своїх віршованих гуморесок на сторінках відомого гумористичного журналу “Перець”. Павло Глазовий писав книжки і для дітей. Сміх його творів доброзичливий, спрямований проти різноманітних вад та поганих звичок людей. Який сон наснився ліричному герою у творі П. Глазового “Тарас Бульба у Києві”? Чому Тарас Бульба назвав машину “Запорожець” дитячою коляскою? Що висміює П. Глазовий у гуморесці “Найважча роль”? Головна […]...
- Мені дуже подобається гумористична творчість С. Руданського А особливо Ні співомовки, в яких відчутні скарби живої мови. Термін “співомовки” поет і. І співомовки С. Руданського можна поділити на окремі групи. Зокрема він особлиу увагу приділяє висміюванню служителів церкви, панів, їхніх вад, негативно – презирливого ставленні до простого народу. І наприклад, у співомовці “Добре торгувалось” дотепно висміяно панів, які хотіли поглузувати з мужика, щоб показати свою зверхність. Але це їм не вдається бо в народі багато розумних, дотепних […]...
- Гуморески Степана Олійника та Павла Глазового як засіб викриття суспільних і людських вад У нашому житті велику роль відіграє гумор, адже саме вміння подивитися на речі з усмішкою допомагає людині не втрачати силу духу в складних ситуаціях, переживати нелегкі моменти. Інколи ми одразу не бачимо, наскільки безглузді дії чинимо, і тоді теж на допомогу приходить сміх. Навіть учені довели, що він подовжує життя, бо має лікувальні властивості, позитивно впливає на людину. І дійсно, замість того, щоб занурюватися з головою в проблеми, варто спробувати […]...
- Почуття синівської любові як вияв народної моралі в новелі Г. Косинки “Мати” Визначаючи своє літературне кредо та відповідаючи на гострі випади критиків, Г. Косинка писав: “Я вважаю, що письменник повинен правдиво відображати дійсність, історію наших часів” .Жахливі сторінки вітчизняної історії, криваві, люті часи громадянської війни, безперечно, вражають читацьку уяву, коли читаєш новелу ” Мати “. Не менш емоційним є відтворення почуттів головного героя, який зустрічається віч-на-віч зі смертю і, що найсумніше, втрачає свою матір. Оповідання невелике за обсягом, у центрі уваги письменника […]...
- Прометей – борець проти тиранії Знай хорошо, что я б не променял своих Скорбей на рабское служенье. Есхіл Література Давньої Греції відіграла величезну роль у культурному розвиткові людства. Багато років відокремлює нас від епохи розквіту давньогрецького мистецтва, але ми все ще продовжуємо читати кращі його твори. До їх числа належать трагедії великого драматурга античності Есхіла. Найвідомішим твором Есхіла стала трагедія “Прикутий Прометей”. У її основі лежить міф про Прометея, титана, божества старшого покоління, сина Урана […]...
- Тематика поетичної творчості Павла Грабовського. Аналіз поезій “До Русі-України”, “До українців” Тематика поетичної творчості Павла Грабовського. Аналіз поезій “До Русі-України”, “До українців”. Із 38 років життя П. Грабовський 20 років провів у неволі – тюрмах, таборах, па засланнях. Відірваний від рідиого краго, фізично недужий, часто доведений до відчаю, поет все ж зумів зберегти віру у праве діло борця за кращу прийдешність України. Він ні на хвилину не полишав своєї письменницької праці, яку розумів як обов’язок перед українським народом. У снігах далекого […]...
- Народнопісенний характер лірики С. Руданського З дитинства С. Руданський полюбив красу і милозвучність українських народних пісень. Духовна краса нашого народу, що відбилася в його піснях, захоплювала поета. Саме з цього захоплення починається Руданський – автор, у творчості якого фольклор став невичерпною скарбницею тем, ідей, образів. Народнопісенний характер має поезія С. Руданського “Пісня”, витримана автором цілком у стилі народної пісні. Вона органічно близька і своїм змістом, і духом до народної творчості. Ліричний герой, згідно з народною […]...
- Бунт селян проти несправедливості у романі О. С. Пушкіна “Дубровский” У своєму романі “Дубровский” О. С. Пушкін описав побут кріпосних людей, самодурство поміщиків. Він розповідає про сварку двох сусідів-поміщиків Троєкурова й Дубровского. Дубровский – вихована, інтелігентна людина, що поважає насамперед людини, а не його титули й багатство, для нього кріпосні люди – це не раби, не тварини, а особистості. Для Троєкурова ж кріпаки люди не представляють ніякої цінності, він з ними грубий, норовливий, часом твердий. Коли повітовий суд виніс рішення […]...
- Микола Джеря незламний борець проти гноблення і насильства Що треба розуміти під “явищами життя”? Так, у вірші “І виріс я на чужині” Т. Г. Шевченко розповідає про таке явище, як закріпачення царським урядом і поміщиками українського селянства. Поет розкриває тему вірша яскравими словами: І не в однім отім селі, А скрізь на славній Україні Людей у ярма запрягли Пани лукаві… Розповідаючи про ту ж кріпацьку неволю, Марко Вовчок в оповіданні “Горпина” зображує більш конкретне явище, а саме: свавілля […]...
- Утвердженні народної моралі та внутрішньої краси людини в п’єсі І. Котляревського “Наталка Полтавка” Одним з найвизначніших творів І. П. Котляревського є п’єса “Наталка Полтавка”. У п’єсі оспівується і утверджується громадська та особиста мораль, вироблена народом, викривається і засуджується аморальність панівної верхівки. У п’єсі дві групи образів: бідні і багаті. Найяскравішим є образ Наталки. Чесна, проста селянська дівчина палко покохала Петра, чекає його. Любов до матері примушує її згодитись на шлюб з возним, якого Наталка не любить. “Ви пан, а я сирота, ви багатий, […]...
- Характеристика образу Степана в поемі “Бояриня” Лесі Українки Вихованець Києво-Могилянської академії Степан – український інтелігент другої половини XVII ст., що втратив свою національну культуру і перейняв чужу. ” Син колишнього козака, а згодом московського боярина, Степан потрапляє в козацьку слободу з російськими боярами, гостює в родині представника козацької старшини Олекси Перебійного. Зустрівшись із його дочкою, закохується в неї. Оксана відповідає йому взаємністю, і вони, побравшися, вирушають до Москви, аби “звити там своє кубельце”, завести свої порядки та звичаї. […]...
Categories: Твори з літератури