Променистий національний дух

Related posts:

1. Які почуття викликала в мене поезія “Писанка’ І. Калинця Поезія Ігоря Калинця надзвичайно яскрава і самобутня. У ній пульсує і промениться національний дух, вона випоєна живлющими соками рідної землі. Душа просто не може залишатися байдужою, коли до неї торкаються вірші цього поета. У них – пам’ять нашої історії та роду, українська духовна спадщина. У них живуть воєдино злиті язичництво і християнство. Коли я читала поезію І. Калинця “Писанка”, то неначе гойдалась у якомусь казковому промінні. Було таке відчуття, що […]...
2. Писанки І. Калинець Писанки Автор описує процес традиційного для українців виготовлення писанки: Виводить мама дивним писачком, По білому яйці воскові взори. Мандрує писанка по мисочках, Із цибулиним золотим узваром, З настоями на травах і корі, На веснянім і на осіннім зіллі – І писанка оранжева горить У філіграннім сплеті ліній. За допомогою виразних метафор з використанням солярної символіки, наприклад, “згусток сонця”, “ясні сонця котилися у мамині долоні”, тавтології: “буяють буйно”, гри слів: “мереживом […]...
3. Українська писанка. Твір з народознавства На Великдень українці печуть паски та роблять писанки та крашанки. Крашанка – це яйце, яке опускають в спеціальний розчин, після чого воно змінює свій колір і стає червоним, синім, зеленим тощо. Писанка – це яйце, на якому намальований якийсь орнамент. Моя бабуся казала, що орнаменти – це не прості малюнки. Це таємничі знаки, зв’язані з магічними обрядами, присвяченими святу Весни. Зараз люди вже забули зміст цих орнаментів, розучились читати їх […]...
4. Тема: Українські писанки. Основна думка твору: писанки – давнє українське обрядове мистецтво Знамениті у всьому світі українські писанки беруть свій початок від прадавніх вірувань нашого народу. Найперше яйце – за легендою – мало всередині не жовток з ділком, а зародок цілого світу. Розмальовані яйця-писанки присвячувалися сонцеві й весні, а розписували їх напередодні свята Пасхи. 8 тієї хвилини, коли на яйце наносився орнамент, воно переставало вути простим яйцем, а ставало свитою писанкою. Бо ж були ці орнаменти не простими малюнками, а таємничими знаками, […]...
5. Пасха Історія писанки сягає сивої давнини, вона пов’язана з поклонінням родючості землі, з величанням весняного відродження життя. Яйце символізує сонце і відродження. Наші предки вірили, що писанка має магічну силу – приносить добро, щастя, захищає від усього злого. Зараз ми поєднуємо писанку з Великоднем. Малюнки на писанці мають символічне значення: зірка і хрест – символи сонця, рослини – юності, краси, здоров’я, колосся – врожаю. Яйця, пофарбовані в один колір, називають крашанками. […]...
6. Писанка Писанка На Гуцульщині є незвичайний музей, де зібрані писанки. За давніми народними повір’ями, писанка – символ весняного пробудження природи, сприяє добробуту, багатому врожаю. Писанкарство – один з найдавніших і найцікавіших видів творчості українського народу. В експозиції музею “Писанка” є роботи талановитої художниці Марії Боледзюк. На писанках майстрині – чудо-олені, казкові птахи, риби, квітне свячена верба. Все зображено найрізноманітнішими фарбами: червоною, жовтою, зеленою. Кожен штрих точно передає почуття любові до рідної […]...
7. Національний гімн Україна довгі часи не мала державності, а отже, і державного гімну. Волелюбний український народ є автором численних патріотичних пісень, які підносилися до рівня національних гімнів. Одним з них стала популярна у другій половині XІX ст. пісня-гімн “Ще не вмерла Україна”. Основою для створення національного гімну став вірш, написаний у 1862 році видатним українським етнографом Павлом Чубинським. Музика була написана композитором Михайлом Вербицьким для вистави “Запорожці” і невдовзі набула великої популярності. […]...
8. Берегиня-писанка берегиня-мати “Берегинею” називається писанка, на якій зображено жіночу постать зі зведеними догори руками. Так прадавні українці зображували велику Матір усього живого – відому слов’янську богиню життя і радості. її називали Мокошею і Ладою, але найчастіше – Берегинею. Матір, хранительку дому – також часто називають Берегинею. Здавна так повелося в Україні, що кожна родина готувала до Великодня писанки. У чистому охайному домі мати малювала писанки і навчала дітей розуміти узори, які на […]...
9. Французький національний епос Розміщено від Tvіr в Вторник 25 мая Зачинателями Західноєвропейського середньовіччя вважаються франки, які близько 500 року підкорили римську Галлію і утворили величезну державу: приблизно на території сучасних Франції, Німеччини й Північної Італії. Франків тоді очолювала династія Каролінгів, найяскравішим представником якої був всесвітньовідомий Карл Великий. Він був дійсно великим полководцем. Але ще більше великим його вважають тому, що під час його правління відбувся вперше з часів античності у Західній Європі розквіт […]...
10. Національний міф у романі “Нескінченний тупик” Національний міф – це ідеалізоване подання нації пр самій себе, або, як пише Галковский, таке сплетення фактів і вимислу, що для певного національного соціуму звучить як “Істина”. Демифологизация національних міфів – одне з найважливіших завдань постмодерністської літератури, що сприяє звільненню народів від самоосліплення й утопізму Своєрідність російського міфу дозволяє оттенить його співвіднесення з германським міфом. В основі германського міфу лежить, за спостереженнями Бердяєва, прагнення до раціоналізації й організації несвідомого, іраціонально-хаотичного, […]...
11. Національний колорит повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Мабуть, не знайдеться жодного читача, який би не помітив, що “Кайдашева сім’я” – таки дуже український твір, і річ не тільки у точному змалюванні етно­графічних особливостей нації, а й у змалюванні характерів з позицій людини української ментальності. У повісті кожне речення дихає любов’ю, добрим знанням самого життя села, коли кожної години знали, чому саме вона має бути присвячена. І це не через на­божність. Це так віками було заведено: кожний день […]...
12. Національний символ Національний символ Тризуб – національний символ України. Яке значення вкладалося у це зображення? Єдиної думки вчених на це питання немає. Одні вважають, що він являє собою три стихії природи: повітря, воду й землю. Інші переконані, що це зображення сокола або Берегині, рибальського знаряддя або булави – символу влади. Усіх таких тлумачень – кілька десятків. Але вчені впевнені, що тризуб пов’язаний з княжою особою і символізує владу. Після проголошення Української Народної […]...
13. Наш національний характер Національний характер – це “дух” народу, найглибші його прояви, які об’єднують людей окремої нації. Він виникає історично, внаслідок певних етапів, які проходить окрема маса людей, і впливів, яких вона зазнає. Головні причини формування національного характеру, або менталь ності, географічне положення країни, історичні обставини, суспільні умови, культура та власне особливості психології цього народу. Найяскравішими представниками вітчизняного світобачення, на думку вчених, були Г. Сковорода, Т. Шевченко та М. Гоголь. Саме в їхній […]...
14. Обломов національний характер Звернімося ж до роману і простежимо, як автор поступово, з усією повнотою, розкриває нам образ Іллі Ілліча Обломова. Гончаров вводить свого героя в різні ситуації, щоб у максимальному ступені показати всі недоліки та переваги обломовского типу. Ілля Ілліч проходить випробування і дружбою, і любов’ю. Перший раз ми зустрічаємося з Обломовим в його квартирі на Гороховій вулиці. Характер Іллі Ілліча розкривається в усьому, що оточує його: у східному халаті, м’яких туфлях, […]...
15. Національний характер гумору Остапа Вишні І. Остап Вишня – чародій сміху, один із представників української сатирично-гумористичної літератури. ІІ. “Так-от: що треба, щоб посміятися не з ворога, а з друга? Треба – любити людину. Більше, ніж самого себе. Тоді тільки ти маєш право сміятися” . 1. Пореволюційне село та його проблеми в творах Остапа Вишні. 2. Герой усмішок Остапа Вишні – людина, яка прагне стати кращою. 3. Світобачення Остапа Вишні. ІІІ. Визнання і популярність творчості Остапа […]...
16. Іван Сулима – національний герой України У творчості відомого українського письменника А. Кащенка історична тема посідає чільне місце. Ще з дитинства захоплювався майбутній письменник історією рідного краю, яку продовжував вивчати протягом усього життя. “Запорозька слава”, “На руїнах Січі”, “У запалі боротьби”, “З Дніпра на Дунай”, “Зруйноване гніздо” – це далеко не весь перелік творів на історичну тему, які написав Андріан Кащенко. У багатьох його творах виведені постаті національних героїв України. Оповідання “Над Кодацьким порогом” знайомить нас […]...
17. Національний росіянин характер у творчості Герцена ЧиЗнав Герцен свій народ? Чи правильно він угадував шлях його подальшого розвитку? Герцен искренно вважав, що живе він і діє заради блага народного. Та клятва на Воробйових горах, що вони з Огарьовим дали в дитинстві, клятва боротьби з деспотизмом і мести за декабристів, була для нього самого в остаточному підсумку клятвою у вірності справі звільнення російського народу Він багато писав про національний російський характер, про долю простолюдина, про історію формування […]...
18. Національний пафос поезії Олега Ольжича Серед питань, що стосуються особистостей митців та їхньої творчості, є одне, яке рідко порушується і на яке немає однозначної відповіді. В українській літературі, мабуть, як ніде в світі, багато поетів та письменників не лише співчували тій або іншій політичній течії, а були водночас визначними політичними діячами. Звичка оцінювати творчість поетів за відповідністю тій або іншій ідеології зазвичай виправдана. Хто поділяє політичні переконання поета, завжди некритично стверджуватиме, що він геніальний, навіть […]...
19. Тарас Шевченко – національний поет Кожна національна література має свою, скажімо так, центральну постать. Звісно, протягом сторіч чи навіть тисячоліть існування літератури в кожній країні народилося багато видатних поетів і прозаїків, драматургів та філософів, творчість яких є національним та світовим здобутком, які залишаються в житті народу на­завжди, а їхні твори цитуються і перечитуються ще багато віків. Але серед цих ви­датних мислителів та літераторів завжди виділяється постать, велич таланту якої виходить за межі мистецтва: ця людина […]...
20. Національний характер поезії В. Вітмена Образ життя відомого американського поета Волта Вітмена чимось схожий на життя багатьох його колег: він рано змушений був кинути школу, заробляючи на життя, працював розсильним, учнем друкаря, учителем у сільській школі, був репортером і редактором декількох нью-йоркських газет. Шлях його у літературу був насичений подіями, враженнями, різноманітними інтересами. Складний і досить суперечливий, одержимий безмежним самолюбством, Вітмен претендує на звання американського творця епічної поезії. В. Вітмен описує, за його словами, “єдину, […]...
21. Національний колорит поеми “Енеїда” “Енеїда” Івана Котляревського – оригінальний твір нової української літератури, написаний народною розмовною мовою. Створювалась поема тривалий час, понад двадцять п’ять років. її ще називають “енциклопедією українського життя кінця XVІІІ – початку XІX століття”, бо в творі змальовані різноманітні явища суспільного життя в Україні того часу, відтворені характерні риси побуту, звичаїв нашого народу. Своєю “Енеїдою” Котляревський розповів усьому світові, що є такий народ – українці – із самобутньою культурою, традиціями. Написана […]...
22. Національний колорит та гумор твору Шолом-Алейхема “Хлопчик Мотл” На титульній сторінці книги написано “Переклад з єврейської”. Зрозуміло, що перед нами твір, написаний для людей, для яких побут і звичаї єврейського народу не є чимось екзотичним. Автору більше до вподоби розібратися з психологією героя, ніж із його зачіскою чи повсякденним меню. Шолом-Алейхем писав івритом, ідіш і російською мовою, він автор відомих творів “Тев’є-молочник”, “Хлопчик Мотл”, багатьох романів і оповідань. До 1905 року жив у Росії, а потім здебільшого за […]...
23. НАЦІОНАЛЬНИЙ ХАРАКТЕР УКРАЇНЦІВ У РОМАНІ П. КУЛІША “ЧОРНА РАДА” Багатогранна діяльність П. Куліша нерозривно пов’язана з вивченням світогляду в цілому і характеру українського народу зокрема. Саме в цьому він убачав життєдайні джерела самобутності художньої творчості. У своїх філософських роздумах, статтях, оглядах, рецензіях, і, звичайно, творах письменник досить часто ставить у центр уваги саме проблему національного характеру, менталітету, питання про народні джерела його формування і становлення. Особливий інтерес тут викликає роман “Чорна рада”, що є своєрідною енциклопедією українського характерознавства. На […]...
24. Народження українських писанок Мені пощастило завітати в гості до справжньої художниці. В її гостинній оселі я побачила багато цікавого. Мою увагу привернула і навіть здивувала чимала колекція неймовірно гарних і різноманітних писанок. Я наважилася поцікавитися, як роблять ці прекрасні писанки. І художниця почала захоплюючу розповідь. Мистецтво виготовлення писанок називається писанкарством. Писанки розписують воском, який наноситься на поверхню виробу за допомогою залізного наконечника – писачка. Чим меншим є отвір, з якого витікає розтоплений віск, […]...
25. Народні обряди Народні обряди В українських обрядах та традиціях бринить душа народу. Важко уявити Різдво без куті, Великдень – без писанки, Святу Трійцю – без клечання. Кутя – символ урожаю, писанка – народження весняного сонця. Зеленим гіллям наші предки охороняли своє житло від нечистих духів. Ці ритуали виникли на зорі людства, були тісно пов’язані з міфологією, трудовою діяльністю людини. Існували спеціальні обряди, пов’язані із землеробством, мисливством, рибальством. Усі вони супроводжувалися піснями, танцями, […]...
26. Український національний одяг Національний одяг – це мистецтво, що тісно поєднане з побутом народу, його звичаями, традиціями. Хоч наш народ і був під чуженецьким пануванням, все рівно він зберіг національний одяг як символ, що його він проніс через всі віковічні страждання й утиски. Національний одяг, мова, віра та звичаї – все це надійний захист від національного занепаду. Національне вбрання є естетичною базою, на якій народні митці створили вишивки, мережива. Все це свідчить про […]...
27. НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІМН НАШОЇ ДЕРЖАВИ СТВОРЮВАВСЯ З ІДЕЄЮ ДУХОВНОГО ЄДНАННЯ СЛОВ’ЯН Якщо пісня – це душа народу, то національний гімн – душа країни. На роль гімну Італії часів відродження її державності в середині ХІХ століття претендувала геніальна музика Джузеппе Верді з опери “Навуходоносор” – знаменитий “Хор ізраїльтян”, які у вавілонському полоні мріють про волю. Державним гімном новонароджених Сполучених Штатів Америки мало не став найвідоміший духовний гімн американських переселенців “Свята благодать”. Традиційна форма гімну в монархіях містила рефрен – “Боже, бережи короля”. […]...
28. Національний колорит повісті “Кайдашева сім’я” Повість І. С. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” – один з найкращих творів письменника, в якому реалістично змальовано життя пореформеного села з усіма його суперечностями. У центрі зображення твору – національна руйнація України в умовах колоніальної дійсності. Найвиразніший вияв цього нищення – духовний занепад народу, втрата ним одвічного прагнення до волі й незалежності, почуття національної гідності. Письменнику дорога історія рідного народу, його самобутність, йому болить потоптане почуття національної гідності. Саме цими настроями […]...
29. Національний пафос поезії Ольжича Серед питань, що стосуються особистостей митців та їхньої творчості, є одне, яке рідко порушується і на яке немає однозначної відповіді. В українській літературі, мабуть, як ніде у світі, багато поетів та письменників не лише співчували тій або іншій політичній течії, а були водночас визначними політичними діячами. Звичка оцінювати творчість поетів за відповідністю тій або іншій ідеології зазвичай виправдана. Хто поділяє політичні переконання поета, завжди некритично стверджуватиме, що він геніальний, навіть […]...
30. Легенда Пекун У Гуцульському краю серед зелених гір є чимало долин і ущелин. Можна зустріти тут такі місця, де майже ніколи не потрапляє сонячне проміння. В одному такому яру з давніх-давен жив злий дух Пекун. За своє життя він ні разу не бачив сонця і не був далі свого яру. Спочатку Пекун гуляв по землі і творив лихі справи. Дуже радів злий дух, якщо йому вдавалось переманити людську душу на свій бік. […]...
31. Національний колорит та патріотизм у поемі “Енеїда” І. Котляревського В “Енеїді” Котляревський талановито відтворив побут різних верств суспільства. У творі зустрічаються описи: вечорниць, похорону, поминок, ворожінь, танців, ігор, у які грали троянці. Поет надзвичайно докладно також описує звичаї, повір’я, одяг, їжу. Цей твір є своєрідною енциклопедією народного побуту XVIII століття. Описи в поемі надзвичайно цікаві, хоча й детальні. Еней: Штави і пару чобіток; Сорочку і каптан з китайки, І шапку, пояс з каламайки, І чорний шовковий платок. Дідона: Взяла […]...
32. Національний характер українців у романі Куліша “Чорна рада” Багатогранна діяльність П. Куліша нерозривно пов’язана з вивченням світогляду в цілому і характеру українського народу зокрема. Саме в цьому він убачав життєдайні джерела самобутності художньої творчості. У своїх філософських роздумах, статтях, оглядах, рецензіях, і, звичайно, творах письменник досить часто ставить у центр уваги саме проблему національного характеру, менталітету, питання про народні джерела його формування і становлення. Особливий інтерес тут викликає роман “Чорна рада”, що є своєрідною енциклопедією українського характерознавства. На […]...
33. І. КОТЛЯРЕВСЬКИЙ “ЕНЕЇДА”. ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ. НАЦІОНАЛЬНИЙ КОЛОРИТ. ПРОБЛЕМИ І МОТИВИ ТВОРУ. ХАРАКТЕРИСТИКА ГЕРОЇВ, ЩО УОСОБЛЮЮТЬ САМОДЕРЖАВСТВО, ПАНІВ, ЧИНОВНИКІВ, ДУХОВЕНСТВО Тема. І. КОТЛЯРЕВСЬКИЙ “ЕНЕЇДА”. ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ. НАЦІОНАЛЬНИЙ КОЛОРИТ. ПРОБЛЕМИ І МОТИВИ ТВОРУ. ХАРАКТЕРИСТИКА ГЕРОЇВ, ЩО УОСОБЛЮЮТЬ САМОДЕРЖАВСТВО, ПАНІВ, ЧИНОВНИКІВ, ДУХОВЕНСТВО Варіант 1 1. Еней був завзятішим за всіх… А Рутульців. Б Бурлаків. В Бурсаків. Г Заробітчан. 2. Фраза, яку використав І. Котляревський у поемі, зазначаючи про втечу Енея з Трої. А “Терпець урвався”. Б “П’ятами накивати”. В “Ні в сих, ні в тих”. Г “На два фронти”. 3. Гостинець, з […]...
34. Традиції і звичаї – духовна спадщина українського народу І. Завдання нашого часу – формування духовно багатого покоління людей. ІІ. Звичаї і традиції – основа духовної культури українців. 1. К. Ушинський, А. Макаренко, В. Сухомлинський про необхідність відродження народних звичаїв, традицій. 2. Роль звичаїв у об’єднанні людей в націю. 3. Поєднання в народній культурі українців староукраїнської, дохристиянської та християнської культур ; символічне значення куті, писанки, зеленого гілля, Дідуха; українські календарні традиції, звичаї, обряди підпорядковувалися сільськогосподарським роботам і формують ментальність […]...
35. Краса по-українському XVІІ столітті чоловіки-українці почали стригтися “під макітру”. Щоб стрижка виходила рівною і красивою, на голову тому, кого стригли, справді надягали макітру і навколо неї обстригали волосся. На Київщині й у гуцулів була також широко поширена стрижка “під ворота” . Знаменитий козацький “оселедець” веде свій родовід від зачісок древніх тюркських воїнів, які голили голови, залишаючи недоторканим одне пишне пасмо на тімені. Довге волосся, іноді заплетене в одну-дві коси, карпатські бойки носили […]...
36. Алегоричні образи сонця і соняшника у творі І. Драча “Балада про соняшник” І. Пошук митцем нових форм у поезії. ІІ. “Балада про соняшник” – натхненний гімн сонцю як початку і джерелу всього сущого. 1. Алегоричні образи соняшника і сонця у баладі і. Драча. 2. Образ сонця. 3. Образ соняшника. ІІІ. Поезія 1. Драча “Балада про соняшник” – органічне поєднання естетич­них здобутків людства з прадавніми фольклорними джерелами....
37. Давні уявлення українців про навколишнє середовище Легенди про заснування Києва Одного разу, коли на тому місці, де тепер Київ, були ліси й поля, прийшли туди три рідні брати, що називалися: Кий, Щек, Хорив. З ними була теж їхня сестричка Либідь. Стояли вони над Дніпром і найстарший брат Кий сказав: Ось тут заложимо оселю для себе і для тих купців, що сюди будуть приїжджати! – Вони вирубали ліс і побудували перші хати. А те забудоване місце обвели […]...
38. Дієприслівникові звороти. Вставні слова Мамина пісня, батькова хата, дідусева казка, бабусина вишиванка, добре слово сусіди, традиційний звичай взаємодопомоги – толока, незамулена криниця, задавніла пам’ятка на околиці села чи урочище, з котрим пов’язане наше історичне минуле, портрет на стіні найдорожчої людини – все це наші непересічні символи. Не вивітрити з пам’яті, зберегти ці символи людського духу від забуття й байдужості, зробити набутком для наших дітей і нащадків – саме це й осимволізовує Берегиня. “Уміти берегти,- […]...
39. Вишуканість російського мовлення в поезії Костянтина Бальмонта Бальмонту призначено було стати одним зі значних представників нового символічного мистецтва в Росії. Однак у нього була своя позиція розуміння символізму як поезії, що крім конкретного змісту має зміст сховане, що виражається за допомогою натяків, настрою, музичного звучання. Із всіх символістів Бальмонт найбільше послідовно розробляв імпресіонізм – поезію вражень. Його поетичний мир – це мир найтонших скороминущих спостережень, по-детски тендітних відчувань. Мені, як читачеві, подобається його дитячість. У цьому є […]...
40. Художнє відтворення голодомору 1933 року 1. Роман “Жовтий князь” В. Барки – найкраща християнська книжка. 2. Роман “Жовтий князь” – перший в українській літературі твір, присвячений голодомору 1933-го року: А) відтворення у романі реальних подій і явищ ; Б) захист безвинних трудівників ; В) родина Катранників – символ чистих душею селян. 3. “Жовтий князь” – реквієм жертвам голодомору....