Національний символ Тризуб – національний символ України. Яке значення вкладалося у це зображення? Єдиної думки вчених на це питання немає. Одні вважають, що він являє собою три стихії природи: повітря, воду й землю. Інші переконані, що це зображення сокола або Берегині, рибальського знаряддя або булави – символу влади. Усіх таких тлумачень – кілька десятків.
Але вчені впевнені, що тризуб пов’язаний з княжою особою і символізує владу.
Після проголошення Української Народної Республіки художник Василь Кричевський підготував проект герба з тризубом, який було затверджено у 1918 році. Пізніше цей символ вважали націоналістичним. І лише останнім часом тризуб знову відродився на нашій рідній землі, став гербом Української держави.





Related posts:
- Твір-розповідь про герб 4 клас 1 варіант Кожній країні притаманна своя символіка. Вона не тільки відрізняє її поміж інших держав, вона також відображує історію країни. Герб моєї країни – жовтий тризуб. Він символізує владу, адже за далеких часів був символом князів та їхнього роду. Наприклад, київський князь Володимир Святославович чеканив монети, з одного боку яких було його зображення, а з іншої – зображення тризуба. Окрім цього, тризуб вважається ще й магічним символом-оберігом: нехай же він […]...
- Український національний одяг Національний одяг – це мистецтво, що тісно поєднане з побутом народу, його звичаями, традиціями. Хоч наш народ і був під чуженецьким пануванням, все рівно він зберіг національний одяг як символ, що його він проніс через всі віковічні страждання й утиски. Національний одяг, мова, віра та звичаї – все це надійний захист від національного занепаду. Національне вбрання є естетичною базою, на якій народні митці створили вишивки, мережива. Все це свідчить про […]...
- Історія національної символіки України Людина живе у світі символів із часів прадавніх. Від часів Трипільської культури, що стала першим осередком землеробства. Знак тризуб, або тридент, відомий у світі з дуже давніх часів. Його знають у Європі, Азії, Індії. З тризубом зображувалися божества: грецький Посейдон, скіфський Тачимасад, етруський Нептун, індійський Шіва. Тризуб мав різні форми, навіть найпростішу “курячої лапки” Головна ж ідея його – це число три, поєднання трьох основ буття, тривимірність. Саме на землях […]...
- Тризуб – національна символіка України Про тризуб і досі тривають суперечки, бо кожен намагається тлумачити його по-своєму. Достеменно відомо те, що вперше його зображення знайшли археологи. До того ж на предметах, які стосувалися давніх слов’янських племен. Пізніше цей знак з’явився на карбованих монетах часів князя Володимира Великого. Відомо також, що цим знаком князі скріплювали свої писані договори чи домовленості. Учені що тільки не вбачають у зображенні тризуба: і скіпетр скіфських царів, і зображення атакуючого сокола, […]...
- Прапор Прапор Кожен народ має свою символіку. Україну не можна уявити без верби, калини, золоточубого соняшника, лелеки на обійсті, біленької хатини під солом’яною стріхою, хрещатого барвінка – народних символів. Після проголошення незалежності нашої країни ми повернулися і до давнього національного символу – блакитно-жовтого прапора. Яка ж історія прапора? Українське жовто-блакитне колірне сполучення походить від гербів Галицько-Волинського князівства – золотого лева на синьому полі. Під час визвольної боротьби під проводом Богдана Хмельницького […]...
- Символи моєї Батьківщини У центрі малюнка зображено тризуб, що символізує нині державу Україну. Це зображення Герба України. Тато мені розповідав, що колись навіть за натяк на тризуб у яких-небудь зображеннях людину могли посадити до в’язниці. Це було за радянських часів. Милі з дитинства символи моєї рідної землі зображені на малюнку. Ось кетяг калини, ніби дивовижне коштовне каміння. Калина була й залишається символом невмирущості України, бо скільки проливалося крові за рідний край, а він […]...
- Про що розповідають символи – твори на нелітературні теми – твори з розвитку мовлення – учнівські твори – твір Із давніх-давен люди прагнули надати поетичності навколишньому світові. На кам’яних плитах, стінах печер викарбовували зображення обоготвореного сонця, місяця, неба, води, вітру, вогню. Все це відбивало свідомість людини раннього палеоліту. Формування символів відбувалось одночасно з розвитком суспільства. У східнослов’янських племен характерними символічними знаками були гончарські клейма. Пам’ять про подвиги воїнів залишалася на родових знаменах. Багато символів, які зародились у давнину, назавжди ввійшли в історію, мистецтво, повсякденне життя. Цікаво знати, що в […]...
- Трагічний символ українського народу Свій перший історичний роман “Мальви” Роман Іваничук написав у 1968 році й спочатку одержав багато схвильованих відгуків. Але тогочасні пильні ідеологи зробили жорстокі висновки із “вогненебезпечної” історичної теми: любов до батьківщини й зрада, патріотизм і яничарство. Тому цей роман був відібраний у читача і знову з’явився через декілька років під назвою “Яничари”, але зберіг у собі основну ідею: національна історія для українського народу. Завжди є духовним опертям і розвиток нації […]...
- Національний гімн Україна довгі часи не мала державності, а отже, і державного гімну. Волелюбний український народ є автором численних патріотичних пісень, які підносилися до рівня національних гімнів. Одним з них стала популярна у другій половині XІX ст. пісня-гімн “Ще не вмерла Україна”. Основою для створення національного гімну став вірш, написаний у 1862 році видатним українським етнографом Павлом Чубинським. Музика була написана композитором Михайлом Вербицьким для вистави “Запорожці” і невдовзі набула великої популярності. […]...
- Національний колорит повісті “Кайдашева сім’я” Повість І. С. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” – один з найкращих творів письменника, в якому реалістично змальовано життя пореформеного села з усіма його суперечностями. У центрі зображення твору – національна руйнація України в умовах колоніальної дійсності. Найвиразніший вияв цього нищення – духовний занепад народу, втрата ним одвічного прагнення до волі й незалежності, почуття національної гідності. Письменнику дорога історія рідного народу, його самобутність, йому болить потоптане почуття національної гідності. Саме цими настроями […]...
- Софія Київська – символ духовного надбання українського народу Де шукати витоки духовності? В історії свого роду, в його прадавніх коренях. Десять століть тому було збудовано Софіївський собор у Києві, а його куполи ще й досі радо вітають сонце. Софія Київська – велич українського народу, втілення його мудрості й сили, таланту й слави, символ духовного єднання нації. Величний образ собору, цього незвичайного дива, “що ніколи не кінчається і не переводиться”, змальовано у романі П. Загребельного “Диво”. Софія Київська схвилювала […]...
- Національний колорит повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Мабуть, не знайдеться жодного читача, який би не помітив, що “Кайдашева сім’я” – таки дуже український твір, і річ не тільки у точному змалюванні етнографічних особливостей нації, а й у змалюванні характерів з позицій людини української ментальності. У повісті кожне речення дихає любов’ю, добрим знанням самого життя села, коли кожної години знали, чому саме вона має бути присвячена. І це не через набожність. Це так віками було заведено: кожний день […]...
- Національний характер українців у романі Куліша “Чорна рада” Багатогранна діяльність П. Куліша нерозривно пов’язана з вивченням світогляду в цілому і характеру українського народу зокрема. Саме в цьому він убачав життєдайні джерела самобутності художньої творчості. У своїх філософських роздумах, статтях, оглядах, рецензіях, і, звичайно, творах письменник досить часто ставить у центр уваги саме проблему національного характеру, менталітету, питання про народні джерела його формування і становлення. Особливий інтерес тут викликає роман “Чорна рада”, що є своєрідною енциклопедією українського характерознавства. На […]...
- Софія Київська – символ незнищенності людського духу Майже тисячу років стоїть у Києві, пройшовши крізь усі лихоліття, Софійський собор і чарує своєю неповторною красою. Саме це архітектурне диво надихнуло українського письменника Павла Загребельного створити роман і в ньому спробувати осмислити проблеми історичної пам’яті, морально – етичний досвід минулого. Роман починається словами Бертольда Брехта, що звеличують безіменних народних творців; Хто звів семибрамні Фіви? В книгах стоять імена королів. А хіба королі лупали скелі й тягали каміння? Ці рядки […]...
- Променистий національний дух Український поет Ігор Калинець народився 1939 року на Львівщині. Він навчався у Львівському університеті, складав вірші, і переслідувався радянською владою “за антирадянську агітацію і пропаганду”. Тому відбував покарання на Уралі та в Забайкаллі. Повернувся до Львова він тільки у 1981 році. Його перша книжка віршів “Вогонь Купала” з’явилася друком у 1966 році, наступні твори письменника тривалий час були відомі із “самвидаву” і тільки У 1991 році видані за кордоном удвох […]...
- Роман-символ Оскара Вайльда “Портрет Доріана Грея” І. Англійський письменник Оскар Уайльд – теоретик “чистого мистецтва”. 1. Життя О. Уайльда – найяскравіший приклад боротьби зі зльотами і падіннями. 2. Філософія, створена О. Уайльдом. ІІ. “Портрет Доріана Грея” – роман-символ. 1. Молодий аристократ Доріан Грей. 2. Загибель людей, які стикаються з Доріаном. 3. Чудовий подарунок долі – портрет-символ душі Доріана. 4. Вбивство Доріаном художника Безіла Холлуорда, який намагався наставити його на добрий розум. 5. Смерть Доріана Грея. ІІІ. […]...
- Наш національний характер Національний характер – це “дух” народу, найглибші його прояви, які об’єднують людей окремої нації. Він виникає історично, внаслідок певних етапів, які проходить окрема маса людей, і впливів, яких вона зазнає. Головні причини формування національного характеру, або менталь ності, географічне положення країни, історичні обставини, суспільні умови, культура та власне особливості психології цього народу. Найяскравішими представниками вітчизняного світобачення, на думку вчених, були Г. Сковорода, Т. Шевченко та М. Гоголь. Саме в їхній […]...
- Собор як символ духовної краси людини – V варіант ОЛЕСЬ ГОНЧАР 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОЛЕСЬ ГОНЧАР Собор як символ духовної краси людини V варіант Кожен визначний твір знаходить своє місце в літературі залежно від того, як він збагачує наше розуміння краси і призначення людини, які актуальні питання порушує. “Собор” – шостий роман Олеся Гончара, письменника, увінчаного всіма можливими нагородами. Цей твір виконав роль не стільки інструмента розвалу, скільки єднання, соборності сил українства для творення нового демократичного устрою життя. […]...
- І. КОТЛЯРЕВСЬКИЙ “ЕНЕЇДА”. ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ. НАЦІОНАЛЬНИЙ КОЛОРИТ. ПРОБЛЕМИ І МОТИВИ ТВОРУ. ХАРАКТЕРИСТИКА ГЕРОЇВ, ЩО УОСОБЛЮЮТЬ САМОДЕРЖАВСТВО, ПАНІВ, ЧИНОВНИКІВ, ДУХОВЕНСТВО Тема. І. КОТЛЯРЕВСЬКИЙ “ЕНЕЇДА”. ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ. НАЦІОНАЛЬНИЙ КОЛОРИТ. ПРОБЛЕМИ І МОТИВИ ТВОРУ. ХАРАКТЕРИСТИКА ГЕРОЇВ, ЩО УОСОБЛЮЮТЬ САМОДЕРЖАВСТВО, ПАНІВ, ЧИНОВНИКІВ, ДУХОВЕНСТВО Варіант 1 1. Еней був завзятішим за всіх… А Рутульців. Б Бурлаків. В Бурсаків. Г Заробітчан. 2. Фраза, яку використав І. Котляревський у поемі, зазначаючи про втечу Енея з Трої. А “Терпець урвався”. Б “П’ятами накивати”. В “Ні в сих, ні в тих”. Г “На два фронти”. 3. Гостинець, з […]...
- Камінний хрест – символ трагізму долі українського селянина-бідняка До Русова, який став батьківщиною славетного новеліста, ідуть літературні паломники з усієї України, з цілого світу. Припадають серцем до зболеного Стефаникового слова і п’ють цілющу воду зі Стефаникової криниці – тієї, що й досі стоїть у його затишному обійсті. Звідти, де стоїть оселя письменника, видно, мов на долоні, все село. А на горбі, вдалині, бовваніє камінний хрест. – той, який дав назву одній з найкращих новел Василя Стефаника. “Камінний хрест” […]...
- Кайдашева сім’я як символ зневаженої України Повість “Кайдашева сім’я” – твір значно глибший, ніж просто весела розповідь про суцільну колотнечу, про хатні війни Кайдашів. Свого часу царська цензура, яка дуже пильнувала тоді, щоб до читача не потрапило нічого “зайвого”, вилучила перший варіант вступу до повісті. Саме отой вступ і змушує нас сприймати твір під іншим кутом зору, глибоко задуматися над символічністю її назви. І. С. Нечуй-Левицький не обмежується милуванням краєвидами навколо невеличкого села Семигори, де відбуватимуться […]...
- НАЦІОНАЛЬНИЙ ХАРАКТЕР УКРАЇНЦІВ У РОМАНІ П. КУЛІША “ЧОРНА РАДА” Багатогранна діяльність П. Куліша нерозривно пов’язана з вивченням світогляду в цілому і характеру українського народу зокрема. Саме в цьому він убачав життєдайні джерела самобутності художньої творчості. У своїх філософських роздумах, статтях, оглядах, рецензіях, і, звичайно, творах письменник досить часто ставить у центр уваги саме проблему національного характеру, менталітету, питання про народні джерела його формування і становлення. Особливий інтерес тут викликає роман “Чорна рада”, що є своєрідною енциклопедією українського характерознавства. На […]...
- Собор як символ духовної краси народу Душа людини – вічна таємниця. Розкрити її намагалися філософи й психологи, творчі люди. Але усі вони лише трохи піднімали завісу таємничості. Кожен з них розплутував клубочок з переживань та почуттів людини по-різному. Олесь Гончар, автор роману “Собор”, розкриває духовну красу людей, використовуючи образ собору – архітектурної пам’ятки козацьких часів. Що таке, власне кажучи, собор у цьому романі? У реальному житті – це християнський храм, збудований козаками після розгрому Січі на […]...
- Українські символи, їхня роль у житті українців Непростою була доля українських символів. їх забороняли й відтворювали, обожнювали й люто ненавиділи. Українські мученики йшли на смерть заради того, щоб сьогодні ми мали державний гімн, прапор і герб. Жовто-блакитне полотнище було стягом київського князя Володимира. Під цим стягом Київська Русь здобула чимало перемог у війні й політиці. Жовтий колір державного прапора України символізує обтяжену хлібом ниву, а блакитний – моря, які омивають береги нашої держави. Жовто-блакитні стяги сьогодні ми […]...
- Собор як символ духовної краси людей Кожен визначний твір знаходить своє місце в літературі залежно від того, як він збагачує наше розуміння краси і призначення людини, які актуальні питання порушує. “Собор” – шостий роман Олеся Гончара, письменника, увінчаного всіма можливими нагородами. Твір завдав великого удару тоталітарному режимові. Він виконав роль не стільки інструменту розвалу, скільки єднання, соборності сил українства для творення нового демократичного устрою життя. Така книга важить більше, ніж просто видатне літературне явище. Що таке, […]...
- Національний пафос поезії Ольжича Серед питань, що стосуються особистостей митців та їхньої творчості, є одне, яке рідко порушується і на яке немає однозначної відповіді. В українській літературі, мабуть, як ніде у світі, багато поетів та письменників не лише співчували тій або іншій політичній течії, а були водночас визначними політичними діячами. Звичка оцінювати творчість поетів за відповідністю тій або іншій ідеології зазвичай виправдана. Хто поділяє політичні переконання поета, завжди некритично стверджуватиме, що він геніальний, навіть […]...
- Тарас Шевченко – національний поет Кожна національна література має свою, скажімо так, центральну постать. Звісно, протягом сторіч чи навіть тисячоліть існування літератури в кожній країні народилося багато видатних поетів і прозаїків, драматургів та філософів, творчість яких є національним та світовим здобутком, які залишаються в житті народу назавжди, а їхні твори цитуються і перечитуються ще багато віків. Але серед цих видатних мислителів та літераторів завжди виділяється постать, велич таланту якої виходить за межі мистецтва: ця людина […]...
- Собор – символ невимрущої слави та душі українського народу. Твір за романам “Собор” Найвищими точками на землі були колись стародавні храми. З золотими маківками, з дірявими покрівлями, в погнилих риштованнях. Ті, що охороняються законом, а не людьми. І ті, що незримо жевріють у глибинах народної свідомості. Тому і зробив Олесь Гончар, здається, першу в радянській літературі спробу осмислення їхньої вічної німої музики і народної символіки. Але те, що нам нині треба відкривати, для наших далеких предків було азбукою. Там, де поселялись запорожці, – […]...
- Камінний хрест як художній символ трагізму долі українського селянина-бідняка в однойменній новелі В. Стефаника ВАСИЛЬ СТЕФАНИК 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Письменник-гуманіст Василь Семенович Стефаник – один із найвідоміших новелістів світу – жив і творив для народу. Тому його твори – документ про важке, безпросвітне життя людей. Сам письменник говорив: “Я писав тому, щоб струни душі нашого селянина так кріпко настроїти і натягнути, щоб з того вийшла велика музика Бетховена”. У творах Стефаника, у цих “золотих жнивах”, відбились людські муки, розпач і страждання. Найближчою йому […]...
- Національний характер гумору Остапа Вишні І. Остап Вишня – чародій сміху, один із представників української сатирично-гумористичної літератури. ІІ. “Так-от: що треба, щоб посміятися не з ворога, а з друга? Треба – любити людину. Більше, ніж самого себе. Тоді тільки ти маєш право сміятися” . 1. Пореволюційне село та його проблеми в творах Остапа Вишні. 2. Герой усмішок Остапа Вишні – людина, яка прагне стати кращою. 3. Світобачення Остапа Вишні. ІІІ. Визнання і популярність творчості Остапа […]...
- Оксана – символ приниженої, але нескореної України Твір за драмою Лесі Українки “Бояриня”. Драматична поема “Бояриня” – один з найкращих патріотичних творів Лесі Українки. Написана в 1910 році, вона вперше побачила світ у 1914 р., вже після смерті письменниці. Через чотири роки “Бояриня” вийшла окремою книгою, а згодом увійшла до 12-томного зібрання творів талановитого драматурга. Однак за шкільною програмою цей твір почав вивчатися лише в 90 роки XX століття. Радянські критики й літературознавці намагалися обійти мовчанкою драматичний […]...
- Обломов національний характер Звернімося ж до роману і простежимо, як автор поступово, з усією повнотою, розкриває нам образ Іллі Ілліча Обломова. Гончаров вводить свого героя в різні ситуації, щоб у максимальному ступені показати всі недоліки та переваги обломовского типу. Ілля Ілліч проходить випробування і дружбою, і любов’ю. Перший раз ми зустрічаємося з Обломовим в його квартирі на Гороховій вулиці. Характер Іллі Ілліча розкривається в усьому, що оточує його: у східному халаті, м’яких туфлях, […]...
- Образ Софії Київської – символ духовного надбання українського народу Київ… Читаємо рядки роману П. Загребельного “Диво”? “Є міста, у яких минуле – більше, значиміше, ніж нинішність”. Йдеш вулицями столиці, – і відчуваєш, що поряд з тобою крокує історія. Виходиш на майдан Богдана Хмельницького – і народ зачаровує білокам’яне диво Софії Київської. Може, в ту мить, коли споглядаєш її і очей не можеш відвести, народжується в тобі митець? Подумки ніби перегортаєш сторінки роману: “1965 рік. Провесінь. Надмор’я”. “Рік 992 Великий […]...
- Національний характер поезії В. Вітмена Образ життя відомого американського поета Волта Вітмена чимось схожий на життя багатьох його колег: він рано змушений був кинути школу, заробляючи на життя, працював розсильним, учнем друкаря, учителем у сільській школі, був репортером і редактором декількох нью-йоркських газет. Шлях його у літературу був насичений подіями, враженнями, різноманітними інтересами. Складний і досить суперечливий, одержимий безмежним самолюбством, Вітмен претендує на звання американського творця епічної поезії. В. Вітмен описує, за його словами, “єдину, […]...
- Національний колорит поеми “Енеїда” “Енеїда” Івана Котляревського – оригінальний твір нової української літератури, написаний народною розмовною мовою. Створювалась поема тривалий час, понад двадцять п’ять років. її ще називають “енциклопедією українського життя кінця XVІІІ – початку XІX століття”, бо в творі змальовані різноманітні явища суспільного життя в Україні того часу, відтворені характерні риси побуту, звичаїв нашого народу. Своєю “Енеїдою” Котляревський розповів усьому світові, що є такий народ – українці – із самобутньою культурою, традиціями. Написана […]...
- Національний міф у романі “Нескінченний тупик” Національний міф – це ідеалізоване подання нації пр самій себе, або, як пише Галковский, таке сплетення фактів і вимислу, що для певного національного соціуму звучить як “Істина”. Демифологизация національних міфів – одне з найважливіших завдань постмодерністської літератури, що сприяє звільненню народів від самоосліплення й утопізму Своєрідність російського міфу дозволяє оттенить його співвіднесення з германським міфом. В основі германського міфу лежить, за спостереженнями Бердяєва, прагнення до раціоналізації й організації несвідомого, іраціонально-хаотичного, […]...
- НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІМН НАШОЇ ДЕРЖАВИ СТВОРЮВАВСЯ З ІДЕЄЮ ДУХОВНОГО ЄДНАННЯ СЛОВ’ЯН Якщо пісня – це душа народу, то національний гімн – душа країни. На роль гімну Італії часів відродження її державності в середині ХІХ століття претендувала геніальна музика Джузеппе Верді з опери “Навуходоносор” – знаменитий “Хор ізраїльтян”, які у вавілонському полоні мріють про волю. Державним гімном новонароджених Сполучених Штатів Америки мало не став найвідоміший духовний гімн американських переселенців “Свята благодать”. Традиційна форма гімну в монархіях містила рефрен – “Боже, бережи короля”. […]...
- Національний колорит та гумор твору Шолом-Алейхема “Хлопчик Мотл” На титульній сторінці книги написано “Переклад з єврейської”. Зрозуміло, що перед нами твір, написаний для людей, для яких побут і звичаї єврейського народу не є чимось екзотичним. Автору більше до вподоби розібратися з психологією героя, ніж із його зачіскою чи повсякденним меню. Шолом-Алейхем писав івритом, ідіш і російською мовою, він автор відомих творів “Тев’є-молочник”, “Хлопчик Мотл”, багатьох романів і оповідань. До 1905 року жив у Росії, а потім здебільшого за […]...
- Маруся Чурай в однойменному романі – образ-символ чи реальна людина? Документи залишають нам нечисленні відомості про історичні події, у документах – літописах та архівах – ми знаходимо насамперед відомості про життя героїчних осіб і майже нічого – про життя звичайних людей. Гідні багатолітньої пам’яті люди залишаються в легендах та фольклорі. Так, образ Марусі Чурай – це образ з легенди, ми не знаємо достеменно, чи жила вона насправді. Найімовірніше Маруся Чурай справді жила на Полтавщині у XVІІ столітті, складаючи пісні, яких […]...
- Національний росіянин характер у творчості Герцена ЧиЗнав Герцен свій народ? Чи правильно він угадував шлях його подальшого розвитку? Герцен искренно вважав, що живе він і діє заради блага народного. Та клятва на Воробйових горах, що вони з Огарьовим дали в дитинстві, клятва боротьби з деспотизмом і мести за декабристів, була для нього самого в остаточному підсумку клятвою у вірності справі звільнення російського народу Він багато писав про національний російський характер, про долю простолюдина, про історію формування […]...
Categories: Твори на різні теми