Молодь – майбутнє нації. Ідеологи тоталітарного режиму добре це розуміли і почали її обробку відповідно до своїх потреб. У романі В. Барки ми читаємо, що в школі дітей вчать сміятися з віри і церкви, навіть зі своїх темних та “забобонних” батьків.
Комсомольців посилали для руйнування храмів. “Наближається комісія, і з нею комсомольці, яких люди знають з обличчя і прізвища, а від цього дня будуть пам’ятати з приладдя розору, несеного до церкви: лому, кайла, сокири, молотка, линви, пилки чи що. Як збройні солдати, хлопці держать знаряддя, удаючи зневажливість, але огинаються під поглядами”. І далі: “Хлопці знехотя, ніби ледачі підпаски, послані завернути коні, рушили до дзвіниці, приглушено ремствуючи”. Відчувається, що не так легко зламати вікову традицію – пошану до церкви, що виховувалася змалечку селянами у своїх дітей.
Молодших дітей теж залучали до “справи”, привчаючи до неправди й несправедливості. Коли уповноважені забирали у селян останній хліб, ланка піонерів, під орудою партійця, скандувала: “Куркуль, віддай хліб! Віддай хліб, ти – експлуататор!” Школярі навіть не розуміли слова, які викрикували, але так наказано…
Селянин із гіркотою, але спокійно говорить дітям: “- Який я експлуататор? То – хтось другий: навча неправди і так робить. А я від землі.
Дивіться на мої руки: всі в мозолях, і дивіться на чиїсь…
Піонери зирнули на руки диригента-партійця, м’які, як балабушки, але він помигонув грізним знаком – знов кричати”. Так рушилась одвічна традиція і моральний закон – шанувати старших, поважати працю, справедливість, а не силу.
У сім’ї головного героя Мирона Даниловича Катранника – троє дітей. Разом із дружиною і матір’ю він намагається виховати їх відповідно до своїх моральних переконань, не допустити чужого, ворожого впливу. Але хлопці ходили до школи і потроху звикали до думки, що віра, церква – це щось зайве, “пережиток”.
Коли настав голод, мати вирішила, що навчання можна перервати. “Бо з якої речі? Змордовані діти від їхнього голоду будуть душами калічитись, завчаючи злу неправду про батьків”. Учням розповідали також про партію, “як гарно при ній”. І це, мабуть, єдина правда, бо ті, хто прилаштовувалися “при партії”, одержували пайок і всілякі привілеї.
У боротьбі за виживання прийняли мученицьку смерть тихі, добрі та лагідні Микола й Оленка Катранники. Із родини залишився живим тільки Андрійко. І це символічно. Він збереже коштовну церковну чашу, він понесе далі в життя все те добре і світле, чого навчили його батьки, він – запорука того, що народ відродиться. Хочеться вірити, що моральні уроки роману В. Барки не минуть даремно.





Related posts:
- “Жовтий князь” Василя Барки: викривальна спрямованість 1963 року у Нью-Йорку побачив світ роман В. Барки “Жовтий князь” про штучний голодомор в Україні 1932-1933 років. Автор написав про те, що сам пережив: “Я теж був на межі смерті”. “Та мука голоду аж до передсмертної лінії жахлива”. Письменник бачив власними очима страшні картини голодної смерті. Він збирав свідчення очевидців тих подій протягом 25 років. Найбільше його вразила історія вимерлої під час голоду української родини, яку йому розповів земляк. […]...
- Жінки – берегині роду в романі “Жовтий князь” Зі світлими душами і чистими помислами змальовані жінки в романі В. Барки “Жовтий князь”. Це дружина головного героя – Катранник Да-рія Олександрівна, його мати Харитина Григорівна та дочка Оленка. Небагатьма словами схарактеризовано бабусю Харитину, але якими яскравими та влучними. “Була їм стара, як великий янгол: тільки ними жила і для них була в неї вся думка і праця”, “була мати – як світло з височини, і втратилося…” Замолоду пізнала горе […]...
- Життя на межі смерті – головна філософська проблема роману Василя Барки “Жовтий князь” Сьогоднішнє покоління у величезному боргу перед предками й нащадками, адже понад півстоліття замовчувалася найстрахітливіша трагедія українського народу – штучний голод 1933 року. Цей борг повертає деякою мірою творчість письменників діаспори. Василь Барка належить до тих митців, які жили і працювали в еміграції. Най-відоміший твір, що приніс йому славу, – роман “Жовтий князь”. У ньому автор понад усе прагнув показати світові болючу правду про радянську тоталітарну систему, яка нищила все світле […]...
- Сім’я Катранників у романі Василя Барки “Жовтий князь’ втілення страхіть голодомору Сім’я Катранників у романі Василя Барки “Жовтий князь” – втілення страхіть голодомору Все зміниться! Буде без насильства, злиднів, неправди. Хочемо – не хочемо, зміниться… Бо на небі Сонце. / Василь Барка / У світовій історії не зафіксовано голоду, подібного тому, що випав на долю України – однієї з найродючіших і найблагословенніших країн світу. Житницею називали Україну впродовж багатьох століть. Але по-хижацьки грабували її, не давали вільно дихати. Через те й […]...
- Образи жінок – берегинь роду в романі В. Барки “Жовтий князь” Зі світлими душами і чистими помислами змальовані жінки в романі В. Барки “Жовтий князь”. Це дружина головного героя – Катранник Дарія Олександрівна, його мати Харитина Григорівна та дочка Оленка. Небагатьма словами схарактеризовано бабусю Харитину, але якими яскравими та влучними. “Була їм стара, як великий янгол: тільки ними жила і для них була в неї вся думка і праця”, “була мати – як світло з височини, і втратилося…” Замолоду пізнала горе […]...
- Образи “Xліботрусів’ у романі В. Барки “Жовтий Князь” Живучи в Америці, Василь Барка ніколи не переставав любити свою Батьківщину, кожною часточкою своєї душі він належав їй. Знаючи, що в Україні було заборонено не тільки писати, але й навіть згадувати деякі трагічні сторінки історії українського народу, письменник вважає своїм обов’язком відкрити правду про жахливі події, що відбувалися в Україні в 1932-1933 роках, і пише роман “Жовтий князь”. Головних героїв твору можна згрупувати на два протилежні табори – “хліботрудів” та […]...
- Образи “хліботрусів” у романі В. Барки “Жовтий князь” Живучи в Америці, Василь Барка ніколи не переставав любити свою Батьківщину, кожною часточкою своєї душі він належав їй. Знаючи, що в Україні було заборонено не тільки писати, але й навіть згадувати деякі трагічні сторінки історії українського народу, письменник вважає своїм обов’язком відкрити правду про жахливі події, що відбувалися в Україні в 1932-1933 роках, і пише роман “Жовтий князь”. Головних героїв твору можна згрупувати на два протилежні табори – “хліботрудів” та […]...
- Апокаліптичний світ 1933 року у романі В. Барки “Жовтий князь” Коли іноді замислюєшся, скільки страшних подій припало на долю нашого народу протягом XX століття – аж страшно стає! Репресії, що викосили цілу генерацію талановитих письменників, придушення українського слова, вільної думки, громадянського руху… Але події 1933 року стали чи не найтрагічнішими, бо стосувалися усього народу, це лихо не минуло жодної селянської родини, але ж це були прості трудящі люди, закохані у труд, у рідну землю, чуйні одне до одного, до сусідів […]...
- Родина Катранників як уособлення українського народу у романі В. Барки “Жовтий князь” Роман Василя Барки “Жовтий князь” був створений під враженнями від жахливого голодомору 1932-1933 років. Автор спирається на реальні історичні події XX століття – часи правління Й. Сталіна, який “благословив” політику створення голоду в Україні. На батьківщині твір був надрукований тільки після розпаду Радянського Союзу, оскільки до того часу всілякі згадки про штучний голодомор були під суворою забороною. У романі на прикладі сім’ї Катранників показано, як хотіли “підрізати” непокірне селянство, у […]...
- Символіка жовтого кольору у романі В. Барки “Жовтий князь” Символіка жовтого кольору у романі В. Барки “Жовтий князь” Роман В. Барки “Жовтий князь” є одним із найяскравіших описів українського голодомору 1932-1933 років. Ключем до розуміння авторської концепції твору _ й одним із його провідних символів стає жовтий колір, що зустрічається уже в назві роману. Він входить в оповідь твору в характеристиці одного із фанатичних і бездушних служників нового режиму, Григорія Отроходіна, який називається рудим. Згадка, що він носить зелений […]...
- Роман “Жовтий князь” – реквієм жертвам голодомору Протягом усього свого життя, більша частина якого минула далеко від Батьківщини, в Америці, Василь Барка жив Україною, творив для неї і сподівався на своє повернення. Бо вірив, що чорні дні тоталітаризму закінчаться і Україна відродиться. Під час свою вчителювання на Донбасі Василь Барка став свідком, як партійні “активісти” в 1933-му вигрібали із селянських хат усе їстівне, прирікаючи цілі родини на голодну смерть. Письменник тяжко пережив голод. “Ноги пухли. І я […]...
- Золота чаша та інші символічні елементи й картини у романі В. Барки “Жовтий Князь” Роман Василя Барки “Жовтий князь” – це твір не тільки про страшний голодомор 1932-1933 років, а й про нищення духовності, віри, усього того, на чому одвічно стояли народ, нація. Для нашого народу церква завжди була святим місцем, а священик – батьком, порадником, заступником. У селі Кленоточі була давня церква, що простояла багато віків, “…кажуть, будована спершу з дерева, до навали татар, при яких нерушимо встояла, бо ті хоч трохи поважали […]...
- Жовтий князь – Василь Барка Василь Барка “Жовтий князь” У романі Василя Барки “Жовтий князь” відтворені реальні події і явища голодомору. Тема голоду в Україні 1932-1933 pp. – найболючіша оповідь В. Барки, якій він, крім поетичних творів, присвятив великі епічні полотна – романи “Жовтий князь” і “Рай”. За основу твору “Жовтий князь” письменник взяв спогади земляка, який описав долю близької йому родини. Крім цього, Василь Барка бачив голод на власні очі, коли у 1933 р. […]...
- Художнє відтворення голодомору як найстрашнішої трагедії українського народу – за романом Жовтий князь – ІІ варіант ВАСИЛЬ БАРКА 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВАСИЛЬ БАРКА Художнє відтворення голодомору 33-го року як найстрашнішої трагедії українського народу ІІ варіант Нічого страшнішого за голодомор, мабуть, не відбувалося в українській землі. Про нього пам’ятають як про нашесть, яка змела з лиця землі більшість українців, вкоротивши віку і старим людям, і маленьким дітям. Здавалося, що українців збираються зовсім знищити. Мабуть, так і було, бо письменники, яким довелося жити в ті роки й […]...
- Роман Василя Барки “Жовтий князь” – книга пам’яті жертвам голодомору Роман Василя Барки “Жовтий князь” вийшов окремою книгою у Нью-Йорку 1963 року. Це перший в українській літературі великий прозовий твір про штучно створений голодомор в Україні 1932-1933 років. Після революції 1917 року і братовбивчої громадянської війни Україні довелося пережити і наступні авантюрні експерименти більшовиків – колективізацію, ліквідацію “куркульства як класу”. А більшовики старалися, як могли: “вибивали” із “борщо-ідів” все до останньої зернини, не залишаючи навіть шматка хліба. На Україну опустився […]...
- Роман В. Барки “Жовтий князь” – книга пам’яті жертвам голодомору У 1932-1933 pp. Василь Барка сам був жертвою голодомору. Вдруге він пережив муки голоду у невеличкій кімнаті негритянського кварталу Нью-Йорка, де міг собі дозволити “одну банку риби” і миску дешевого рису на два дні. Тоді і виникли спогади про голодомор в Україні, минуле почало випливати перед його душевним зором. Наполегливо і важко Барка працював над романом упродовж двох років, і з-під його пера з’явився твір-роздум про тоталітарну систему, яка намагалася […]...
- В. БАРКА. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ. “ЖОВТИЙ КНЯЗЬ” Тема. В. БАРКА. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ. “ЖОВТИЙ КНЯЗЬ” Варіант 1 1. Народився В. Барка 16 липня 1908 році в селі Солониця… А На Сумщині. Б Львівщині. В Полтавщині. Г Дніпропетровщині. 2. Ім’я предка В. Барки зазначено у творі… А М. Куліша “Чорна рада”. Б Т. Шевченка “Гайдамаки”. В М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”. Г Панаса Мирного “Лихі люди”. 3. Від славного сімейного предка Василеві Барці передалася… А Надзвичайна емоційність. […]...
- Художнє відтворення голодомору як найстрашнішої трагедії українського народу – за романом Жовтий князь – І варіант ВАСИЛЬ БАРКА 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВАСИЛЬ БАРКА Художнє відтворення голодомору 33-го року як найстрашнішої трагедії українського народу І варіант Є в історії нашої країни сторінки, які чомусь і не хочеться згадувати, настільки вони страшні, настільки жахають усіх своїм натуралізмом та, на жаль, ганебністю. Це, зокрема, голодомор 1933 року. Але про нього треба пам’ятати, щоб не допустити повторення, яке може назавжди припинити написання нових сторінок української історії. Жили на українській […]...
- Художнє відтворення голодомору як найстрашнішої трагедії українського народу – за романом Жовтий князь – ІІІ варіант ВАСИЛЬ БАРКА 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВАСИЛЬ БАРКА Художнє відтворення голодомору 33-го року як найстрашнішої трагедії українського народу III варіант Неможливо ні з чим порівняти той страшний голодомор 1933 року. Він був зроблений штучно, щоб знищити більшість українців, які славилися своїм волелюбством і не хотіли миритися з новим порядком володарювання. Щоб ніколи ми не змогли забути про ті страшні події, Василь Барка та інші українські письменники написали свої правдиві твори. […]...
- Аналіз роману “Жовтий князь” Василя Барки У романі Василя Барки “Жовтий князь” відтворені реальні події і явища голодомору. Тема голоду в Україні 1932-1933 рр. – найболючіша оповідь В. Барки, якій він, крім поетичних творів, присвятив великі епічні полотна – романи “Жовтий князь” і “Рай”. За основу твору “Жовтий князь” письменник взяв спогади земляка, який описав долю близької йому родини. Крім цього, Василь Барка бачив голод на власні очі, коли у 1933 році відвідав родину свого брата […]...
- Сенс назви твору Василя Барки “Жовтий князь” Василь Барка писав тільки про те, що пережив сам. У 1932-33 pp. в Україні лютував голод. Письменник жив тоді в Краснодарському краї, працював у художньому музеї і був свідком того, що й до Кубані докотилася хвиля голодомору. За його свідченням, там вимерла третина населення. Барка теж голодував, на його тілі було багато ран, які розійшлися по кровоносних судинах. Із них сочилася брунатна рідина. Ноги пухли, репалися, і він ходив, тримаючись […]...
- Життєва основа роману Василя Барки “Жовтий князь” Життєва основа роману Василя Барки “Жовтий князь” Раніше слово “емігрант” викликало в мене негативні емоції, а зараз я, навпаки, шукаю твори емігрантів, щоб прочитати правду про долю України. Я вдячна Вам, Василю Барка, Вам, Улас Самчук, Вам, Іване Багряний за те, що ви знайшли у собі сміливість і дали повну картину того страшного явища в Україні – голодомору. Не знаю чому, але я беззастережно повірила цим авторам. Уже накопичилося досить […]...
- Роман-хронiка Василя Барки “Жовтий князь” – широке полотно вiдтворень трагедiї голодомору Хто знав, хто вiв смертям i стратам лiк? Де фiльм, який нам показав би голод? Отой проклятий 33-й рiк? Голодний 33-й рiк! Скiльки горя, слiз, смертей?! Страждала Україна, страждали старi й малi, сподiвались на краще, але не бачили його нi восени та взимку 32-го, нi навеснi та влiтку 33-го. Досить надовго прикрива ли цю трагiчну сторiнку людської пам’ятi. Та чи можна таке приховувати? Не недорiд з’їдав людей, а тоталiтарна сталiнська […]...
- “Жовтий князь’ Василя Барки: гуманістична ідея твору БАРКА ВАСИЛЬ Справжнє прізвище – Очерет. Народився в с Солониця Лубенського повіту на Полтавщині в козацькій родині. Навчався в Лубенському духовному училищі, згодом перейменованому у трудову школу, потім – на педагогічних курсам. З 1917 р. вчителював на Донбасі, викладав математику і фізику. Був ув’язнений владою за політичні переконання. У1928 р. виїхав на Кубань, до Краснодара, де вступив до педагогічного інституту, а згодом навчався в аспірантурі. Друкував поезії у журналі “Червоний […]...
- “Жовтий князь” Василя Барки: символічний зміст жовтого кольору Василь Барка – яскрава зірка на нашому українському небі, світло од якої ще довго буде йти до нас. Його творчість належить до елітної культури. її варто осягати поступово, вона має здатність проникати у свідомість непомітно, вона вчить сучасну людину розрізняти і берегти вічне, по-справжньому вартісне. Серед його творчого доробку роман “Жовтий князь” визнано як “найкращій твір у повоєнній Європі”. Назва роману дещо символічна. Слово “князь” в Україні – це всепоглинаюча […]...
- Моє розуміння назви роману В. Барки “Жовтий князь” Роман В. Барки “Жовтий князь” – це страшна картина голодомору 1932-1933 років. І що найстрашніше – те, що ці події було організовано штучно. Але такі були часи, і саме цю “голу” правду про жах і вбивчий характер, що мали ці події, наважився, попри всі небезпечні наслідки, показати нам, нащадкам, Василь Барка. На мене цей твір справив тяжке враження, навіть сльози на очі виступали. І ось як я розумію назву цього […]...
- Сiм’я Катранникiв у романi Василя Барки “Жовтий князь” – втiлення страхiть голодомору Все змiниться! Буде без Насильства, злиднiв, неправди. Хочемо – не хочемо, змiниться… Бо на небi Сонце. / Василь Барка / У свiтовiй iсторiї не зафiксовано голоду, подiбного тому, що випав на долю України – однiєї з найродючiших i найблагословеннiших країн свiту. Житницею називали Україну впродовж багатьох столiть. Але по-хижацьки грабували її, не давали вiльно дихати. Через те й була Україна вбогою i знедоленою, як шевченкiвська Наймичка, та була ж вона […]...
- Роман В. Барки “Жовтий князь’ – реквієм жертвам голодомору 1. Україна – найголовніше в творчості і житті В. Барки. 2. Роман “Жовтий князь” – один з найпомітніших творів в українській прозі XX століття: А) неповторна картина людського горя і відчаю у творчості В. Барки ; Б) жахливе життя в Україні після революції та громадянської війни ; В) випробування, через які пройшла родина Катранників ; Г) “жовтий князь” – всепоглинаюча система тоталітаризму. 3. Болюча правда про радянську владу і віра […]...
- Художнє відтворення голодомору як найстрашнішої трагедії українського народу – за романом Жовтий князь – IV варіант ВАСИЛЬ БАРКА 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВАСИЛЬ БАРКА Художнє відтворення голодомору 33-го року як найстрашнішої трагедії українського народу IV варіант Голодомор… Моторошне слово. Страшне воно не тільки тим, що означає трагедію, смерть, загибель багатьох людей, а й тим, що ця загибель – частина чийогось нелюдського задуму, що вона влаштована штучно. Неможливо уявити, щоб хтось міг спланувати страждання мільйонів людей, спокійно дивитися на ці муки та ще й казати: “Жити стало […]...
- Роман-хроніка Василя Барки “Жовтий князь’ – відверта розповідь про трагедію народу І. Василь Барка – український письменник з діаспори. ІІ. “Жовтий князь” – високохудожній правдивий твір про голодомор 1933-го року в Україні. 1. Відтворення на сторінках роману всіх подробиць лихоліття. 2. Умовний розподіл численних образів роману на людей-варварів і людей-жертв. 3. Використання письменником образів-символів. 4. Відповідь романом на питання “Чому таке сталось?” . ІІІ. Виконання В. Баркою своєї місії “свідка для суду” ....
- Проблема честі і зради в повісті “Князь Ієремія Вишневецький” Повість “Князь Ієремія Вишневенький” переносить читача у вируюче XVII століття, його першу половину, коли точилася жорстока боротьба українців проти панування польської шляхти. Але в центрі уваги митця – не героїка боротьби, а спроба осмислити, як став не тільки зрадником, а навіть катом рідного народу князь Ієремія Вишневецький, нащадок славного українського лицаря Байди Вишневенького. На початку повісті ми бачимо, що молодий Вишневецький мав у своєму характері потенційні риси сильної людини, які […]...
- Проблема честі і зради в повісті Івана Нечуя-Левицького “Князь Ієремія Вишневецький” Творчі зацікавлення Івана Семеновича Нечуя-Левицького надзвичайно широкі: письменника хвилювали проблеми українського селянства, життя української інтелігенції, давно відшумілі події рідної історії. Повість “Князь Ієремія Вишневецький” переносить читача у вируюче XVІІ століття, його першу половину, коли точилася жорстока боротьба українців проти панування польської шляхти. Але в центрі уваги митця – не героїка боротьби, а спроба осмислити, як став не тільки зрадником, а навіть катом рідного народу князь Ієремія Вишневецький, нащадок славного українського […]...
- Твір у публіцистичному стилі “Проблеми сучасної молоді” Кожне покоління вважає своїм обов’язком навчити молодь, як правильно жити, в той самий час критикуючи її спосіб життя. Це є закономірним процесом, адже кожне наступне покоління живе? існує у певному проміжку часу, який відрізняється від попереднього. Суспільство міняється, змінюються також пріоритети та моральні цінності. Адаптуючись до суспільних процесів, кожне покоління створює свій захисний механізм та норми поведінки. В цьому випадку неминучими є певні протиріччя між батьками та дітьми. Те, що […]...
- Проблема боротьби добра і зла у романі Уласа Самчука “Марія” Один із найвидатніших українських письменників XX століття Улас Самчук Я найповніше втілив у своїй творчості трагічну долю народу України, розповів проі національну трагедію 30-х років, за шо письменника називають Гомером XX століття. За своє довге важке життя він створив цілу бібліотеку блискучої прози. Роман “Марія” – один із перших найвидатніших творів про трагічну долю України в роки Першої світової війни та революції, насильницьку колективізацію, страждання українських трудівників села під час […]...
- Проблема “митець і народ” у романі “Маруся Чурай” Найсильніше місце у творі займає інша проблема літератури – митець і народ, митець і суспільство. Головна героїня роману Маруся Чурай цілком справедливо показана Ліною Костенко як геніально обдарований митець, як один із творців українських пісень, що набули найширшого розповсюдження і принесли всесвітню славу нашого народу, у часи, коли жила Маруся Чурай, українська писемна література через певні умови була ще слабко розвинутою. Проте народ мав своїх митців, які були його голосом, […]...
- Драма української патріотичної молоді під час Другої світової війни Е. МАЛАНЮК, І. БАГРЯНИЙ 11 КЛАС ЕМІГРАЦІЙНА ЛІТЕРАТУРА Е. МАЛАНЮК, І. БАГРЯНИЙ Драма української патріотичної молоді під час Другої світової війни Уперше роман “Огненне коло” з’явився 1953 року у Німеччині у видавництві “Україна”. Задуманий він був як перша частина великого роману. “Огненне коло” має підзаголовок: “Повість про трагедію під Бродами”. В основу твору покладено реальні історичні події: у 1944 році на Львівщині біля міста Броди в бою з Червоною Армією загинуло близько чотирьох тисяч […]...
- Проблема “нерівності душ” у романі “Маруся Чурай” Проблема “нерівності душ” у романі реалізується за допомогою образів Марусі й Гриця. Незвичайність любовного сюжету у романі випливає із незвичайності самої Марусі Чурай. У її глибокій натурі живе дуже сильне максималістське начало, вона керується принципом: “Все – або нічого”. Грицева мати каже про Марусине серце, що воно “горде і трудне”. Трудне – бо не визнає компромісів, відкидає напівпочуття, мучиться самотою, вимагаючи справжності й повноти в усьому. Але нещастя Марусі в […]...
- Проблема виховання у романі “Пригоди Олівера Твіста” Проблему виховання можна називати однією з провідних в англійській літературі. І Чарльз Діккенс не був у цьому першовідкривачем, але він знайшов свій шлях розв’язання проблеми, показавши лондонське дно без романтизації. У передмові до одного з видань роману “Пригоди Олівера Твіста” Діккенс писав: “Мені здалося, що зобразити реальних членів злочинної групи, намалювати їх в усіх їхній потворності, показати злиденне їхнє життя…- означає… допомогти суспільству”. Його представники лондонського дна відверто потворні навіть […]...
- Проблема людської гідності а романі Діккенса “Домбі та син” Видатний англійський письменник Чарльз Діккенс у своїх творах наголошував на тому, що кожна людина неодмінно повинна мати почуття власної гідності. У своєму романі “Домбі та син” автор випробовує людську гідність у різних життєвих ситуаціях. На початку роману Чарльз Діккенс підкреслює, що містер Домбі “мав занадто суворий і пихатий вигляд”. До своєї дружини він ставиться холодно, а дочку Флоренс зневажає, бо як дівчинка вона не зможе сприяти розвитку фірми “Домбі та […]...
- Проблема історичної та художньої правди в романі “Маруся Чурай” Про Марусю Чурай є багато переказів, написано нариси, розвідки, художні твори. До осмислення феномену її життя і творчості зверталися Г. Квітка-Основ’яненко, М. Старицький, В. Самійленко, С. Руданський та інші. Про цю особистість історія не залишила нам жодного свідчення. За легендою, дівчина мала чудовий голос, написала такі популярні пісні, як “Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці”, “Засвіт встали козаченьки”, “Грицю, Грицю, до роботи”. Усього їх понад двадцять. Дівчина була […]...
- Чий репертуар професійних співаків мозке хоч близько підійти до такої цифри?
- Чи можна виправдовувати Чіпку?
Categories: Твори на різні теми