Проблема історичної долі Росії
“Вся Росія – наш сад”.
Ось так у комедії Чехова розкрито символічний зміст великого родинного маєтку, де зібралися ще поки не колишні і ще поки не майбутні господарі. “Вся Росія – наш сад”, і наприкінці літа вирішуватиметься доля саду, доля Росії. Проте вже на початку п’єси нам ця доля відома: саду не буде. Очевидне банкрутство “старих” господарів вишневого саду: Гаєв і Раневська хай би і хотіли зберегти родинне “дворянське гніздо”, проте далі балаканини і приреченого чекання не підуть. Не дозволить виховання, яке повністю переключало життєві сили на романи. Не дасть широка натура: на чай треба офіціантові дати не копійки, а рублі, а перехожому жебраку – золотий. Не дозволять покоління Гаєвих, що давали “три бала ежегодно”, але ніколи не працювали ніким, лише за працю кріпаків прикрашали свої маєтки, народжували там граціозну і дещо хворобливу культуру, не відірвану від національних витоків тільки тому, що справжніми творцями цієї культури ставали ті ж самі кріпаки, панською волею приречені до театру, або малярства, або музики…
Отже, поспівчуваємо колишнім господарям саду, бо вони все ж таки не злі, не пихаті, не дурні… Тобто вад немає так само, як і достоїнств… Нове покоління роду не дуже побивається за старим. Це Аня, свіже й романтичне дитя старого дому.
Вона вже не скаже Лопахіну: “А тут пачулями тхне”, покоївка їй подружка. Вона вже готова піти звідси й посадити новий сад, прекрасніший від старого, вона кличе у своє майбутнє матір… Вона не знає за віком своїм, як то садити і будувати, а в усьому покладається на Трофимова. І тут ми розуміємо, що якщо до справи стають такі, як оцей “облезлый барин”, то діла не буде.
Балаканина на політичні теми, повна непідготовленість до реального життя. Трохи цинічно, але тонко підмічає його непристосованість пані Раневська: “Чоловікові ЗО років, а він не має коханки!” Отже, покиньте сподівання, далі чекати на нову дворянську Росію так само безглуздо, як і на збереження старої. Серед тих, хто ходить на кону і виголошує різні розумні й дурні промови, є ще Лопахін. Його ідея проста і зрозуміла кожному, хто тримав у руці хоча б десять карбованців і метикував, як їх витратити. Сад – це простір, який не дає прибутку.
Все, що не дає прибутку, повинно піти під сокиру. При цьому не дуже важливо, хто отримуватиме прибуток, тільки б він був. У нього тонка душа, і заради минулого він згоден залишити цей прибуток за колишніми “хазяями”, але втратити його, коли той пливе до рук, не може. Під акомпанемент сокир виїздять колишні господарі. їхня доля залежить від того, на скільки вистачить грошей, які вони одержали.
Залишається новий господар. Що він побудує, не відомо, але старого саду, старої Росії більше не буде. Проте серед дійових осіб не було людей, у яких був свій план щодо історичної долі Росії. І оскільки їх виведено не було, то на цьому припинимо наші роздуми щодо історичної долі Росії у комедії А. Чехова “Вишневий сад”.
Тим більше, що історія розсудила по-своєму. Тоді Лопахін нічого не побудував. Не встиг.





Related posts:
- Проблема історичної пам’яті народу Кожна людина в світі є представником своєї нації, свого народу, а тому проблема історичної пам’яті народу, Яку порушив М. Вороний у поемі “Євшан-зілля”, актуальна і на початку XX століття, і сьогодні, на початку XXI століття. А я так думаю, що й надалі її патріотичний пафос буде актуально звучати, бо без минулого не буде теперішнього, а без теперішнього не буде майбутнього. Поема письменника має літописну основу – і в цьому теж […]...
- Проблема історичної пам’яті у романі “Плаха” Як і в попередньому романі “І понад вік триває день”, у “Пласі” письменник порушує проблему історичної пам’яті, руйнування якої принесе непоправні біди і катастрофи – духовні, моральні, екологічні. Осмислюючи подвиг Христа, причини його зради Іудою, пілатівський вибір “умивання рук”, Авдій Калістратов, який у власному “богошуканні”, намаганні ствердити благо терпить поразку за поразкою, приходить до висновку, що у плинності віків добро і зло як вічні антиподи переходять із покоління в покоління […]...
- Складність історичної долі українського народу, боротьба за визволення У ранній період творчості поета важливе місце посідає тема історичного минулого України. Шевченко вибирає в минулому ті події, які могли б пробудити приспану національну свідомість сучасників, нагадати їм про славні традиції предків. Цій темі присвячені поеми “Гайдамаки”, “Гамалія”, “Тарасова ніч” та інші твори. Особливо цікавила Тараса Шевченка Гайдамаччина. Він виріс у тій місцевості, по якій прокотився гайдамацький рух, збереглися спогади старших людей про Коліївщину та її славних ватажків Івана Гонту […]...
- Шевченко. “гайдамаки”. Складність історичної долі Мета: розкрити історичну основу, ідейно-тематичну спрямованість, сюжет, особливості жанру, композиції “Гайдамаків”; дослідити, як у творі зображено повсталий народ; розвивати логічне й абстрактне мислення, увагу, вміння сприймати й аналізувати навчальний матеріал, надавати відповідний коментар і пояснення, робити висновки; формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати повагу до історичного минулого України, доброзичливе ставлення до слов’янських народів, до дружби між ними. Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь. Обладнання: портрет Т. Шевченка, виставка книжок […]...
- Осмислення історичної долі козацтва у творчості Т. Шевченка Часи козаччини – це героїчні сторінки в історії України, славні сторінки подвигів і слави, героїв-лицарів, величі і краси козацької звитяги. Героїчне минуле нашого народу завжди захоплювало Тараса Шевченка, бо він був справжнім сином України. Поет говорить про “старину”, як про “диво”, що відійшло навіки. Все йде, все минає – і краю немає, Куди ж воно ділось? відкіля взялось? – Ставить він питання в поєні “Гайдамаки”, порівнюючи героїзм козаків із рабською […]...
- Проблема історичної пам’яті в поемі “Євшан-зілля” Поему “Євшан-зілля” написав талановитий письменник Микола Вороний. Для його поезії характерні глибокі філософські роздуми, гаряче бажання щастя рідному народу. У поемі “Євшан-зілля” автор розкриває проблему вірності людини рідному краєві, своєму народові. На мою думку, це найголовніше, бо треба любити, поважати і ніколи не забувати рідний край. У своїй поемі М. Вороний звертається до людей, які відмовилися від своєї Батьківщини, які потрапили на чужу землю і забули рідну мову. Я думаю, […]...
- Проблема історичної пам’яті в повісті Бикова “Знак біди” Образ Кураж – пророча метафора майбутнього Німеччини До теми війни у ХХ сторіччі зверталося багато письменників. Серед тих, хто засуджував війну у своїй творчості, є чимало знаменитих імен, але у Бертольта Брехта антивоєнні мотиви посідають особливе місце. З його біографії відомо, що до антивоєнної тематики він звернувся… ще коли навчався в гімназії. Одним з перших творів, що приніс йому слави, була написана 1918 року сатирична “Легенда про мертвого солдата”, за […]...
- Пишемо твір: Проблема історичної пам’яті в поемі Миколи Вороного “Євшан-зілля” В давніх літописах наших Єсть одно оповідання… Я читаю ці рядки, і перед моїми очима постає Україна – зкривавлена, розбита. Я бачу її рятівників – гетьманів “батька” Богдана, Петра Дорошенка, які намагалися підняти її з руїн, але марно. Про історичну минувшину нашої країни є немало історичних дум, пісень. Драматичної історії торкнувся і Микола Вороний у своїй поемі “Євшан-зілля”. Цілющим та чарівним зіллям у народі привертали хлопця до дівчини або навпаки, […]...
- ШЕВЧЕНКО “ГАЙДАМАКИ”. СКЛАДНІСТЬ ІСТОРИЧНОЇ ДОЛІ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ. ПОВСТАЛИЙ НАРОД ЯК ГЕРОЙ ПОЕМИ Тема. Т. ШЕВЧЕНКО “ГАЙДАМАКИ”. СКЛАДНІСТЬ ІСТОРИЧНОЇ ДОЛІ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ. ПОВСТАЛИЙ НАРОД ЯК ГЕРОЙ ПОЕМИ Варіант 1 1. Стародавнє місто, яке згадує Т. Шевченко, розпочинаючи поему. А Єгипет. Б Стамбул. В Вавілон. Г Кафа. 2. Ліричний герой поеми буде “Білолицему”… А Розповідати цікаві пригоди з власного життя. Б Сповідувати власні гріхи. В Писати твори про героїчне минуле. Г Співати думу. 3. Звертаючись до гайдамаків, поет пропонує їм… А Вирушити на пошуки […]...
- Проблема історичної та художньої правди у романі “Маруся Чурай” Про легендарну Марусю Чурай написано немало творів. До осмислення феномену її життя і творчості зверталися Г. Квітка-Основ’яненко, М. Старицький, В. Самійленко, С. Руданський та інші. Ім’я Марусі Чурай відобразилося також у безлічі легенд, одна з яких і стала основою твору Ліни Костенко. Сюжет роману можна розглядати у двох аспектах: зображення контексту епохи, тобто широкого суспільно-політичного тла України XVІІ століття, і життя Марусі Чурай, історія її нещасливого кохання. Використовуючи відомий сюжет, […]...
- Проблема історичної пам’яті народу в поемі Миколи Вороного “Евшан-зілля” Батьківщину не обирають, вона, як мати, завжди одна. Це наша Вітчизна сповнює душу дивними піснями, напоює чар-зіллям широких степів та буйних лісів, полонить цілющими пахощами рідної землі. І все це живе в нас змалечку, успадковане від далеких пращурів. Часом людина відривається від рідного коріння, мандрує в далекі світи, переймає чужі звичаї, заглушуючи в собі голос родової пам’яті. А чужина ловить душу у свої тенета, відлучає від рідної матері, а потім […]...
- Твір Проблема історичної пам’яті народу в поемі Миколи Вороного “Євшан-зілля” Проблема історичної пам’яті народу в поемі Миколи Вороного “Євшан-зілля” Не раз закликали митці не відриватися від рідної землі, не забувати, “яких батьків ми діти”. Здавна проблема збереження історичної пам’яті бентежила серця – про це свідчать старовинні легенди. Людина не може не належати до певного народу з його традиціями, а втративши їх, залишатися повноцінною людиною.. Про це йдеться у поемі Миколи Вороного “Євшан-зілля”, в основі якої лежить стара легенда. Вперше цю […]...
- Відтворення історичної долі України в роки Руїни в історичному романі “Чорна рада” Один із корифеїв української літератури, видатний письменник, ім’я якого несправедливо було виключене з історії української літератури, в своєму історичному романі “Чорна рада” показав нам два протилежних образи: Сомка і Брюховецького. Ними автор розкриває головний конфлікт, через який бачимо основну думку твору. Ці персонажі – українські гетьмани, які стоять по різні боки історичного моменту. Сомкові автор симпатизує, милується ним, бо “Сомко був воїн уроди, возраста і красота зіло дивної” ; був […]...
- Осмислення історичної долі українського народу в період голодомору 1932-1933 рр Більшу частину свідомого життя В. Барка прожив в Америці, але кожною часточкою своєї душі належав Україні. За неї від уболіває, для неї пише. Письменник мріє про вільну та суверенну державу, в якій би утвердилася справжня демократія, де кожна окрема людина була б найвищою цінністю. Знаючи, що в Україні не могли не тільки писати, а й навіть згадувати про деякі трагічні сторінки історії свого народу, В. Барка пише роман “Жовтий князь”. […]...
- Проблема історичної та художньої правди в романі Л. Костенко “Маруся Чурай” Я вибрала долю собі сама. І що зі мною не станеться – У мене жодних претензій нема до Долі – моєї обраниці. Ліна Костенко Про Марусю Чурай, дівчину з легенди, створено перекази, написано нариси, розвідки, художні твори. До образу її життя і творчості зверталися Г. Квітка-Основ”яненко, М. Старицький, В. Самійленко, С. Руданський та інші. Проте безперечним є те, що про цю постать історія не залишила нам жодного свідчення. Інша річ […]...
- Проблема історичної та художньої правди в романі “Маруся Чурай” Про Марусю Чурай є багато переказів, написано нариси, розвідки, художні твори. До осмислення феномену її життя і творчості зверталися Г. Квітка-Основ’яненко, М. Старицький, В. Самійленко, С. Руданський та інші. Про цю особистість історія не залишила нам жодного свідчення. За легендою, дівчина мала чудовий голос, написала такі популярні пісні, як “Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці”, “Засвіт встали козаченьки”, “Грицю, Грицю, до роботи”. Усього їх понад двадцять. Дівчина була […]...
- Твір на тему – Осмислення історичної долі козацтва у творчості Тараса Шевченка Доба козаччини – це героїчні сторінки в історії України, славні сторінки подвигів і слави, героїв-лицарів, величі й краси козацької звитяги. Героїчне минуле нашого народу завжди захоплювало Тараса Шевченка, бо він був справжнім сином України, поет говорить про “старину”, як про диво, що відійшло навіки. Все йде, все минає – і краю немає, Куди ж воно ділось? Відкіля взялось? – Ставить він питання в поемі “Гайдамаки”, порівнюючи героїзм козаків із рабською […]...
- Проблема історичної пам’яті народу в поемі Миколи Вороного “Євшан-зілля” Ім’я Миколи Вороного назавжди вписане в історію нової української літератури. Він своєю плідною діяльністю розширив обрії творчості та поетичних злетів. На жаль, тридцять років твори М. Вороного не видавалися. Видатного майстра поетичного слова віднесли до “новочасної українізованої дрібнобуржуазної інтелігенції”. Був він неповторним, постійно різним: то холодним, як лід, то жагучим, як полум’я, А головне – він перебував у постійному пошуку, бо мав на меті вивести українську літературу з провінційного кола […]...
- Проблема історичної пам’яті народу в поемі “Євшан – зілля” Ім’я Миколи Вороного назавжди ввійшло в українську літературу. Але тридцять років твори його не могли зустрітися з читачем. Творчість М. Вороного не вписувалась у прокрустове ложе літератури того часу. Його хотіли бачити прямим і однозначним, рівним і однотипним. Але він був різнобарвним, багатотемним, непостійним, неповторним, то сумним, то життєрадісним. Він хотів, як і Іван Франко, Михайло Коцюбинський, Леся Українка, вивести українську літературу на європейський і світовий рівень. Поезія М. Вороного […]...
- Проблема історичної пам’яті народу в поемі М. Вороного “Євшан-зілля” Микола Вороний – своєрідна, складна і суперечлива постать в історії української літератури початку XX століття. Поет, перекладач, артист, режисер та історик українського театру, мистецтвознавець, він був багатогранною творчою особистістю. Поетична спадщина Вороного виразно відбиває суспільні, естетичні погляди поета, який гаряче любив свою Україну. У циклі “З хвиль боротьби” поет щиро вболіває за долю рідного краю і тих, хто його відцурався. Особливо виразно ця тема звучить у поемі Вороного “Євшан-зілля”. Твір […]...
- Тема Росії у творчості поетів Срібного століття Головне, що поєднувало творчість цих поетів і особливо залучає нашу увагу їхнім добуткам, це глибока любов до Батьківщини, до Россі й незмінна віра в її велике майбутнє. Різна доля названих поетів, що по-різному пережили трагічний період в історії Росії. Але кожному з них довелося випити із чаші страждань, що випали в той час на частку Батьківщини й народу. Талановиті вірші М. Цветаевой довго не публікувалися. А коли побачили світло, стало […]...
- Темі Росії я присвячую життя. А. Блок “Навкруги тонула Росія Блоку”, – саме так писав у поемі “Добре” Маяковський, говорячи про явище, якого ні до, ні після не було. Росія для Блоку не просто тема, це цілий мир, наділений своїми рисами, заповнений особливими образами й символами. Знову й знову поет вертається до міркувань про трагічне минуле Росії, про її історичне призначення, про її особливості, про її багатостраждальний народ. Ця тема прийшла до автора не відразу – він […]...
- ЧиПотрібний Базарів Росії? Пускай загинуть наші імена, аби тільки спільна справа була врятована! П. В. Верньо Прощаючись наприкінці роману з Одинцової, що вмирає Базарів між іншим вимовляє важливі для ідейного змісту роману слова: “Я потрібний Росії… Ні, видно, не потрібний Та й хто потрібний? Швець потрібний, кравець потрібний, м’ясник…” – і плутає їх з маренням: “… М’ясо продає… м’ясник… постійте, я плутаюся… Отут є ліс” . Спочатку здається, що Базарів, а разом з […]...
- Образ Росії у віршах Єсеніна Образ Росії у віршах Єсеніна складається з пейзажних замальовок, окремих сценок описів національних свят і звичаїв. У віршах Урятував-Клепиковского періоду батьківщина бачилася поетові “покійним куточком”, де “все благостно й свято”, вона з’являється безжурної й світлої у вірші “Об край дощів і непогоди”, де “Ковригой хлебною над зводом Надламаний твій місяць. За перепаханною нивою Малинова лобода. На гілці хмари, як зливу, Златится спіла зірка”. На спокійний і умиротворений опис смиренної й […]...
- Образ Батьківщини, Росії в поемі “Кому на Русі жити добре” Але в них є внутрішній сюжет, генеральна ідея, усе до себе що зводить. Ця ідея, одна з головних ідей усього некрасовского творчості, є ідея материнства. У поезії Некрасова мати завжди була безумовним, абсолютним початком життя, втіленою нормою й ідеалом її. У цьому змісті мати є головний “позитивний” герой некрасовской поезії Сам образ Батьківщини, Росії в поета незмінно з’єднується з образом матері. Батьківщина-Мати, матінка^-русь – саме від Некрасова, через його поезію […]...
- Роман “Чорна рада” – перлина історичної літератури Прозаїчна спадщина П. Кулиша розважає читача невеликими гумористичними оповіданнями, які, однак, мають глибокий повчальний зміст, “малорусскими анекдотами”, подібними до гуморесок Руданского. Але вершиною творчості П. Кулиша й чи не всієї тодішньої прозаїчної літератури є роман “Чорна рада”. Задум цього роману виник у Кулиша ще в 24-літньому віці, але написання такого панорамного епічного добутку зайняло в письменника біля чотирнадцяти років. Добуток заснований на реальних історичних подіях: описані часи після смерті Богдана […]...
- Пізній бенфеизм у Росії Отже, якщо представники старій класичній науки ставилися до нового перебігу попри визнання його заслуг стримано, і критично, то молодше покоління відчувала у собі безпосереднє вплив Бенфея і часом сліпо слід було і наслідувало йому. Щоправда, бенфеизм як такої у відсутності ми великого поширення, але з тих щонайменше вплив Бенфея позначилося ми. Більше до української, ніж до російської, науці належить історик і класик за освітою М. П. Драгоманов. Налаштований украинофильски Драгоманов, […]...
- Особлива доля в урочистої оди в Росії Її поетика пов’язана з вітчизняною традицією панегіриків, а також із традиціями античної й західноєвропейської оди. Урочиста ода стала головним жанром у Росії XVІІІ в., що пов’язане з особистістю Петра І і його реформами. “Незрівнянних справ Петра Великого людській силі перевищити неможливо”, писав в одній з од М. В. Ломоносов Урочиста ода в Росії XVІІІ в. це не тільки літературний текст, не тільки слово, але дійство, особливий обряд. Вона подібна до […]...
- Послідовники Бенфея у Європі й Росії Новий метод швидко почали поширювати. Бенфеем грунтувався журнал “OrіentundOccіdent” , спеціально присвячений вивченню східних впливів, де Бенфей і опублікував низка невеличких нарисів. Нове напрям охопило всі країни. Тут можуть називатися лише найзначніші імена. У Німеччині Ф. Либрехт, який зробив предметом спеціального вивчення сюжет Варлаама і Іосафа, довів її індійський походження. Статті Либрехта зібрані у збірнику “Народо” ведение”197, він також перевів німецькою мовою книжку Дэнлопа. Однією з видатних знавців казки був […]...
- Світло Росії в ліриці С. О. Єсеніна Сергей Есенин! В этом имени – Свет России – Голубые ее глаза… В этом имени – Песня России – Соловьев ее голоса… В. Кузнєцов Сергій Олександрович Єсенін народився в с. Костянтинові Рязанської губернії. “Прізвище Єсенін – рідкісне, корінне, у ньому звучать язичницькі корені – тайсень, овсень, ясен, – пов’язані з родючістю, із дарунками землі, з осінніми святами”, – писав О. Толстой. Єсенін, що виріс у глухомані мещерських лісів під одноманітний […]...
- Поясніть роль поєднання історичної правди та художнього вимислу у героїчному епосі “Пісня про Роланда” Героїчний епос Франції “Пісня про Роланда” був створений на основі реальних подій. Сама поема була складена близько тисяча сотого року, а реальні події розгорнулися ще за три століття до того. Тоді загін на чолі з королем Карлом Великим був атакований на вузькій гірській дорозі в Іспанії, і загинуло багато французів. Серед них був граф Гротланд. У поемі ці події були художньо та ідеологічно переосмислені. Згідно історичних фактів, військо Карла Великого […]...
- Тема збереження історичної пам’яті в поемі “Євшан-зілля” Для кожної людини надзвичайно важливо знати й відчувати, що вона не сама в цьому світі, що в неї є рідні, що на неї завжди чекають і їй є куди повернутися. Де б ми не були, які б дива не бачили, але справжній затишок можна знайти лише вдома, у рідній країні. Тільки тут радість буде справжньою, а горе розділять близькі по духу й крові люди. Любов до рідного краю є необхідною […]...
- Аналіз історичної пісні “За Сибіром сонце сходить” 8 КЛАС ІСТОРИЧНІ ПІСНІ Аналіз історичної пісні “За Сибіром сонце сходить” Існує близько сорока варіантів пісні про Устима Кармалюка – легендарного ватажка селянських загонів, які боролися проти панського гніту. Знущання з кріпаків були такі, що терпіти не вистачало сил, тому багато селян тікали від пати, Устим Кармалюк теж утік, зібрав загін “славних хлопців” і став відновлюватисправедливість – у багатих забирати, а бідним віддавати. “Отак гроші поділивши, я гріхів не маю”, […]...
- “Мертві душі” М. В. Гоголя – “гірке нарікання сучасній Росії, але не безнадійне” Можна по-різному розповісти про те ж саме явище. Можна поставити його в тінь, можна – на яскраве світло, розвернути, роздивитись з усіх боків. Можна показати все велике, що одразу кидається у вічі, а можна зробити портрет із дрібниць, висвітити навіть найдрібнішу рисочку. Якщо вміло створити портрет із дрібниць, то він набагато краще відбиватиме характер, ніж риси, що лізуть у вічі, але бувають не головними, оманними. Так робив і Гоголь. Він […]...
- Людина, яка позбавлена історичної пам’яті Шкільний твір на тему Засудження жаху війни у повісті В. Викова “Альпійська балада” та в оповіданні Г. Белля “Подорожній, коли ти прийдеш в Спа…”. Людина, яка позбавлена історичної пам’яті, прирікає! себе на духовне зубожіння. Кожен з нас повинен відчувати^ нерозривний зв’язок епох, поколінь, традицій. Василь Биков, пройшовши пекло війни, тяжко вистраж* дав гірке лихоліття партизанської Білорусі. Пізніше, в по” воєнні роки, він сказав своє щире, перейняте нещадною* правдою і синівським […]...
- Сенс порівняння долі автора і хмар у вірші М. Ю. Лєрмонтова “Хмари” … Квітень 1840 року. Петербург. Будинок Карамзіних. У вітальні, як завжди, розмови, сміх, лунає музика. Невисокий темноволосий офіцер стоїть біля вікна, що виходить до Літнього саду, відгородившись від усіх зеленою завісою портьєри. Його чорні очі гнівно блищать, чоло прорізала глибока зморшка. Пальці нервово крутять якийсь папірець, губи щось шепочуть. Ось і все. Столиця, знайомі, бесіди-сперечання до світанку, літературно-журнальна круговерть, театри, люба бабуся – все закреслено рядками наказу залишити Санкт-Петербург за […]...
- Світло Росії в ліриці С. О. Єсеніна СЕРГІЙ ЄСЕНІН 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ СЕРГІЙ ЄСЕНІН Світло Росії в ліриці С. О. Єсеніна Сергей Есенин! В этом имени – Свет России – Голубые ее глаза… В этом имени – Песня России – Соловьев ее голоса… В. Кузнєцов Сергій Олександрович Єсенін народився в с. Костянтинові Рязанської губернії. “Прізвище Єсенін – рідкісне, корінне, у ньому звучать язичницькі корені – тайсень, овсень, ясен, – пов’язані з родючістю, із дарунками землі, з […]...
- Аналіз історичної пісні “Максим козак Залізняк” 8 КЛАС ІСТОРИЧНІ ПІСНІ Аналіз історичної пісні “Максим козак Залізняк” У справах, які вимагають від людини напруження усіх душевних і фізичних сил, завжди потрібний той, хто піде першим. Доля першого – важка і відповідальна, але вкрай потрібна. Саме тому імена тих, перших, настільки шанують у народі, що роблять їх носіїв героями пісень. Історична пісня “Максим козак Залізняк” уславлює козацького ватажка Залізняка, який на чолі війська взяв участь у визвольній війні […]...
- Складнощі долі Розглядаю зображення письменника на фото різних років і зважаю на одну деталь: він ніде, навіть на юнацьких фото, не зображений усміхненим. А його герої і сміються, і навіть регочуть до нестями. І читач, перечитуючи його твори, теж сміється. Ось як буває… Пригадується ще один сумний факт його біографії: він помер самотнім дідусем у маленькій кімнаті, самотнім і нікому не потрібним. От що таке доля. У таких випадках приходять сумні думки […]...
- Аналіз історичної пісні “Чи не той то хміль” 8 КЛАС ІСТОРИЧНІ ПІСНІ Аналіз історичної пісні “Чи не той то хміль” Вивчати історію за підручниками дуже складно: їх часто переписують через зміну ідеологічних засад. А народні пісні з правдою про історичні події живуть століттями, прориваючись у майбутнє через заборони і замовчування, спроби знищення та спотвореного тлумачення. Знати їх повинен кожен громадянин країни, яка дивиться в майбутнє, позбавлене іноземного впливу, щасливе й незалежне. Історія нашої країни – це історія боротьби […]...
- Аналіз поеми Пушкіна “Руслан і Людмила”
- “Мертві душі” М. В. Гоголя. С. міст назви й своєрідність жанру
Categories: Твори з літератури