Тогда считать мы стали раны,
Товарищей считать –
Так писав М. Ю. Лєрмонтов про завершення Бородінського бою. Напевно, так узагалі кінчаються війни.
У Великій Вітчизняній війні, відповідно до статистики, загинуло три чверті ровесників Олександра Трифоновича Твардовського. Поет відчуває провину перед ними, хоча розуміє, що “в том нет его вины”: “И не о том уж речь, что я их мог, но не сумел сберечь, речь не о том, но все же, все же, все же…”
Ця триразова луна відгукнеться в багатьох післявоєнних віршах Твардовського, але, можливо, найперший в цьому ряду і найщемливіший – “Я убитий піді Ржевом”. У заголовок винесений перший рядок – він як перший пам’ятник.
Назва вже не відпускає тебе, і ти мимоволі вчитуєшся і вслухуєшся в ці страшні слова: не може говорити про себе людина, якої вже немає на цій землі.
Вірш цей – монолог і жагуча сповідь людини, якої вже немає в живих. Вона говорить з нами з небуття, не напередодні загибелі, а вже після неї. І холод пробирає тебе з голови до ніг…
Герой цього вірша загинув у Тверській, тоді ще Калінінській області, під маленьким містом Ржевом, де йшли кровопролитні бої, де на карту була поставлена доля Батьківщини.
Война гуляет по России,
А мы такие молодые…
Ці слова поета Межирова – і про нашого героя.
З далекої війни він звертається до нас усіх і до кожного особисто з найважливішим повідомленням – про свою смерть. І монолог його – як скупі рядки похоронки, тому у вірші немає ні епітетів, ні метафор, ні уособлень… Вони були б тут недоречні.
Хлопцеві, убитому піді Ржевом, навіть мертвому необхідно знати, “чи наш Ржев нарешті”. Відповідей на свої питання він уже ніколи не почує. Вони – риторичні:
И у мертвых, безгласных,
Есть отрада одна:
Мы за родину пали,
Но она – спасена.
Тепер загиблий солдат говорить уже не тільки від свого імені. Тендітне соло переходить у багатоголосся:
Наши очи померкли.
Пламень сердца погас.
На земле на поверке
Вызывают не нас.
Вони виконали свій обов’язок і залишили нам найщедріший дарунок – життя.
Закінчилася ніби перша частина вірша – власне реквієм. Міняється тема, стає швидшим ритм. Начебто потрібно встигнути сказати ще щось дуже важливе, може, найголовніше:
Нам свои боевые
Не носить ордена.
Вам – все это, живые,
Нам – отрада одна:
Что недаром боролись
Мы за родину-мать.
Пусть не слышен наш голос –
Вы должны его знать.
Це вже не просто монолог і не багатоголосся загиблих, а заклик до діалогу з живими.
Загальна перемога з’єднує живих і полеглих. І ніби врозріз із загальноприйнятим “ми в боргу перед загиблими” звучать, може, найделікатніші рядки:
И никто перед нами
Из живых не в долгу.
Мертві звільняють живих від тягаря пам’яті і відповідальності, від яких порядній людині неможливо звільнитися.
І знову як рефрен звучить “Я убитий піді Ржевом”, і знову міняються місцями особові займенники. Тепер на зміну “ми” приходить “я”. І звучить звертання безіменного солдата Великої Вітчизняної до всіх живих:
Я вам жизнь завещаю –
Что я больше могу?
Як сказано було в книзі про Василя Тьоркіна, “тут ни убавишь, ни прибавишь”.





Related posts:
- Взаємини особистості й вічності у вірші Твардовсьного “Я убитий під Ржевом” Ті, хто повернулися з Великої Вітчизняної війни, пам’ятають про неї завжди. У їхній пам’яті поруч і ті, хто вижив в цій страшній війні, і ті, хто поліг на полі бою Вірш О. Твардовського “Я убитий під Ржевом” написано від імені солдата, що загинув під містом Ржев. Я убит подо Ржевом, В безымянном болоте, В пятой роте, на левом, При жестоком налете. Від його фізичного тіла не залишилось нічого: И во […]...
- “Я був вбитий під Ржевом…” – звертання до нащадків Под Ржевом и ночью и днем не смолкали сраженья, А враг был одет и обут и силен и жесток, Под Ржевом сжималось, сжималось кольцо круженья, И наши от пуль и от голода падали с ног. М. Ножкін Безперечно, вірш “Я був вбитий під Ржевом…” належить до правдивих пронизливих поетичних творів про Вітчизняну війну. Ця поезія посідає особливе місце у творчості поета не тільки тому, що вона сприймається як реквієм за […]...
- Вірш О. Т. Твардовського “Брати” Творчість Твардовського цілком і повністю належить радянській епосі. Його доля – відбиття того суперечливого часу. Поет сполучив у собі віру в ідеали соціалізму із трагедією своєї сім’ї, віру в людину, у волю її духу. У вірші “Брати” , написаному анапестом, Твардовський натяками висловлює свій біль : Років сімнадцять тому назад Ми один одного любили й знали. Що ж ти, брат? Де ж ти, брат? На якому Біломорськом каналі? У вірші […]...
- І сповідь, і заповіт живим у вірші “Я був вбитий під Ржевом” Як полюбляють хлопчики гратися у війну! Ця традиційна гра виховує у них чоловічі якості: зброю треба брати до рук лише для захисту – себе, близьких, рідної землі. У 1941 році вони, учорашні хлопчики, які тільки уявляли собі бої, побачили справжню війну. Від імені одного з них написаний вірш О. Твардовського “Я був вбитий під Ржевом…”. Рядки вірша – це наче голос тих, хто загинув в перших боях із фашистами, тих […]...
- Тема війни в ліриці О. Т. Твардовського Почуття зобов’язання живих перед полеглими, неможливості забуття всього що було – основні мотиви військової лірики О. Твардовського. “Я живий, я прийшов з війни живий і здоровий. Але скільки я недораховуюся… скільки людей встигли мене прочитати й, може бути, полюбити, а їх немає в живих. Це була частина мене”, – писав поет. “Я вбитий під Ржевом” – вірш, написаний від першої особи. Ця форма здалася Твардовському найбільш відповідній ідеї вірша – […]...
- Твори О. Т. Твардовського “про час і про себе…” Твори О. Т. Твардовського “про час і про себе…” Олександр Трифонович Твардовський відомий читачу насамперед як автор поеми “Василь Тьоркін”, що так полюбилася народу. У знак особливої прихильності до героя, що уособлює мужність, простоту, любов до батьківщини і людей, на добровільні пожертвування громадян СРСР у Смоленську було поставлено пам’ятник “Безсмертному рядовому Василю Тьоркіну”. Твардовського-поета завжди цікавила доля своєї країни на крутих поворотах і переломах історії. Лірика поета не відривається від […]...
- Про вірш М. Лєрмонтова “Дума” “Ці вірші писані кров’ю” – так сказав про Лєрмонтовську “Думу” В. Г. Бєлінський. Навіть не віриться, що автору такого глибокого і трагічного вірша було тільки 24 роки. Можливо, він передчував, що повинен спішити висловитися, тому що жити залишалося тільки три роки. Це вірш досить рідкісного жанру, назву якого – дума – винесено в заголовок. Твір цей – розгорнутий у часі монолог молодої людини тридцятих років XІX століття. Одного з тих, […]...
- Лірика Ахматової, Пастернака, Твардовського Коли ми читаємо про долі А. Ахматової, Б. Пастернака, О. Твардовського, ми помічаємо, що у всіх цих людей була в житті прірву: коли починалися цькування, репресії, переставали друкувати вірші. Але це дуже мужні і сильні духом люди, які змогли протистояти усім негараздам. На мій погляд, у А. Ахматової була сама трагічна доля. Втративши чоловіка і єдиного сина, вона не втрачає віри в життя. Попри те, що з двадцятих років її […]...
- Змалювання трагічної правда війни у поемі О. Твардовського “Василій Тьоркін” Поема О. Твардовського “Василій Тьоркін” присвячена війні й людям на війні. Автор із перших рядків націлював читача на реалістичне зображення трагічної правди війни у своїй “Книзі про бійця” – Правды, прямо в душу бьющей, Да была б она погуще, Как бы ни была горька. Навіть сама побудова книги – “зсередини”, окремими главами, які можна сприймати у будь-якому порядку, – теж свідоцтво тих гірких часів, коли можна не дочекатися до наступних […]...
- Народна основа “Книга про бійця” О. Твардовського “Василій Тьоркін” И читатель вероятный Скажет с книгою в руке – Вот стихи, а все понятно, Все на русском языке. О. Твардовський Чи може бути незрозумілою ця “Книга про бійця”, якщо вона пов’язана з народним життям так, що інколи здається, ніби немає ніякої можливості відокремити її від народної творчості? Л народ завжди говорить правду про своє життя, якою б гіркою вона не була. Тобто я хочу сказати, що “Василій Тьоркін” – це […]...
- Відображення трагічної правди війни в творчості О. Твардовського Відображення трагічної правди війни в творчості О. Твардовського Про війну написано багато віршів, романів і п’єс, але О. Твардовський знайшов свою єдину інтонацію, аби сказати правду про трагедію війни. Тема війни для поета – це відображення його ставлення до людей, до совісті, до Батьківщини. Не випадково ж своєрідним символом ставлення до війни став вірш О. Твардовського “Я знаю, никакой моей вины”. Він сам був на тій війні, бачив її зблизька, […]...
- Промова до Дня Перемоги, вірш про ветеранів Напередодні Дня Перемоги у Великій Вітчизняній війні згадаємо своїх дідусів та їхніх товарищів – ветеранів, що здобували для нас, своїх нащадків, можливість жити у вільному світі. Нехай ті страшні дні вже так далеко від нас, але вони були, це наша історія, це фундамент нашого сучасного життя. Нам важко уявити, через що довелося пройти мільйонам людей, що брали участь у тій кривавій, страшній війні. Та давайте будемо пам’ятати – з вдячністю […]...
- Поема О. Твардовського “Василій Тьоркін’ – енциклопедія Великої Вітчизняної війни І. Безсмертя “Книги про бійця” . ІІ. Війна і люди на війні в зображенні О. Твардовського. 1. Головний герой поеми – народ. 2. Війна – важка справа: “На войне как на войне” . 3. Життя простого солдата під час війни. 4. Правда війни. 5. Патріотична ідея поеми. ІІІ. Популярність поеми О. Твардовського....
- Вірш М. Лєрмонтова “Хмари” Серце його було розірвано, ще коли він був зовсім малий. Додайте до цього дівочу зраду, цькування, особисту ненависть імператора Миколи І, і стане зрозуміло, чому така трагічна муза цього поета. Йому навіть жити не дали… Скільки поетів складали вірші про природу, небо, хмари, – не перелічити. Скільки красивих і дуже красивих слів! Та такого жорстокого вірша, як Лєрмонтовський, не було. Він починається зі звертання, наче до живої і розумної істоти. […]...
- Яким настроєм пронизаний вірш О. С. Пушкіна “В’язень”? Твір-мініатюра по вірші О. С. Пушкіна “Якщо життя тебе обдурить!”. Поетична творчість О. С. Пушкіна пронизано тугою за волею й сумом через існування невидимих грат, що стримують його все життя. Поетові було 23 року, коли він написав вірш “В’язень”. У такі роки людини, як ніколи, вільний, він повний сил і має всі шанси реалізувати свої плани й мрії. Але О. С. Пушкін бачив, що суспільство, у якому він живе, що […]...
- Мій улюблений вірш Мабуть, треба почати з того, що я люблю поезію, отже і улюблений вірш у мене не один. Щоразу це один зі збірки, яку я прочитав. То ходив під впливом Івана Драча: “Через ліс-переліс, Через море навкіс Новий Рік для людей подарунки ніс”, там далі про дядька Кирила, якому дамі були крила, але заворожили саме два оті перші рядочки… Потім до рук потрапляють вірші канадського поета Джо Воллеса, а там… От […]...
- Мій улюблений вірш С. Єсеніна Мій улюблений вірш С. Єсеніна Сергій Єсенін – один із найвитонченіших російських поетів. Його вірші щирі, глибоко ліричні. Вони сповнені любові до людей, до природи рідного краю, до всього живого на землі. Природа у віршах Єсеніна живе неповторним поетичним життям. Вона в постійному русі, в нескінченній мінливості. Подібно до людини, вона співає й шепоче, сумує й радіє. Мій улюблений вірш С. Єсеніна – “Черемуха”. В цьому вірші перед нами постає […]...
- Японське хокку та європейський вірш Хокку – найбільший скарб японської літератури. Будь-який освічений японець знає хокку, а багато хто намагається й складати їх. Великим є інтерес до японської поезії і в усьому світі. Хокку – короткий, лише в три рядки, вірш. У ньому немає рими, і тільки ритм відрізняє його від прози. У першому і третьому рядках – п’ять складів, у другому – сім. Неймовірна лаконічність хокку не заважає передати його глибокий філософський зміст. Іноді […]...
- Вірш С. Єсеніна “Пісня про собаку” Максим Горький якось назвав С. Єсеніна не поетом, а органом, начебто створеним природою спеціально для поезії. До цього хочеться додати, що ця поезія в багатьох випадках є голосом “олюдненої” природи, яка розповідає сама про себе. І оскільки ми до природи жорстокі, то її звертання до нас сповнені туги, бо “за тыщи пудов конской кожи и мяса покупают теперь паровоз”, бо людина вибирає, кому жити, кому вмерти. Це і є, як […]...
- Мій улюблений вірш французьких символістів Немає жодних сумнівів – це “Поетичне мистецтво” Поля Верлена. Сміливе до блюзнірства, воно наслідує відомі біблійні слова: “Спочатку було Слово”. Поет вимагає від колег зрівнятися з Творцем, бути творцями й побудувати власний світ за своїми уподобаннями. І він має бути заснованим не на слові, незграбній спробі людства відтворити красу, а на самій красі: “Спочатку – музику!” Так починає створюватися Всесвіт, вільний від жорсткої земної визначеності: тут фосфоресціюють мінливі барви, переливаються […]...
- Вірш Олени Теліги “Сучасникам’ як моральний заповіт поетеси Вірш Олени Теліги “Сучасникам” як моральний заповіт поетеси Не лічу слів. Даю без міри ніжність. А може, в цьому й є моя сміливість: Палити серце в хуртовині сніжній, Купати душу у холодній зливі. Я ще і ще раз перечитую вірш Олени Теліги “Сучасникам”. Намагаюся збагнути, що це: лист до читачів, щирий і відвертий, у якому авторка розповідає про себе? Чи може, це – її своєрідний звіт перед нами, перед суспільством? […]...
- Вірш Б. Олійника “Пісня про матір” – гімн матері-трудівниці Тема матері посідає особливе місце у творчості відомого поета Бориса Олійника, їй, матері, найдорожчій на землі людині, він присвятив вірші й поеми, всю щиру любов свого вдячного синівського серця. “Мати сіяла сон”, “Мати”, “Пісня про матір”, “Заклинання вогню” – це далеко не всі поезії, у яких Борис Олійник співав величальну пісню материнству. Поезії про матір склали окрему збірку “Сива ластівка”. Тема любові до матері, непоправного болю утрати за нею, вірності […]...
- Мій улюблений вірш Максима Рильського Максим Рильський починав своє творче життя у складний час. Поразка першої російської революції, економічні труднощі в країні, глибоке соціальне розшарування, назрівання нових політичних потрясінь – все це викликало до життя нігілізм і зневіру у світлі поривання, любов, дружбу. Митці включалися в літературну боротьбу, і молодому поетові важко було розібратися в політичних подіях і уникнути різних ідейних впливів. Він зробив єдине, що міг зробити у тій ситуації: поринув у світ краси, […]...
- Вірш Малларме “Видіння” С. Малларме захоплювався картинами імпресіоністів і у своїй творчості, особливо в ранній її період, у 1860-ті роки. Так само, як Бодлер, Верлен, він близький до імпресіоністичного сприйняття дійсності, змальовує ліричного героя своїх віршів як тілесну істоту. Світ розкривається через зорові, слухові, смакові та інші відчуття. Послухаємо вірш “Видіння”, написаний у 1863 році. В осмуті місяць зблиск. Ридали серафими, Серед безмовності, над квітками хисткими Стискаючи смички, і линув з віолін Музики […]...
- Вірш М. Ю. Лєрмонтова “Три пальми”. Урок культурологічного аналізу Розміщено від Tvіr в Четверг 27 мая Один із найзагадковіших творів М. Ю. Лєрмонтова – вірш “Три пальми” , який став перлиною світової літератури, що приваблювала багатьох митців, дослідників, читачів. Чарівний блиск, таємниче світло вірша Лєрмонтова й сьогодні по-особливому висвітлює проблеми людства, краси, духовного змісту буття. Російська класика завжди зверталася до вічних питань людського життя, до моральної сутності особистості й всього світу, до призначення людини, її взаємозв’язків з природою та […]...
- Вірш С. Малларме “Віяло “ Так немов заради мови В небі луни розтятись Кинувши свій дім чудовий Вірш майбутній рине ввись Змах крила серед покою Віяло неначе тінь Бо здається за тобою Зблисла дзеркала глибінь Чисте Хай би вік воно ясніло У твоїх долонях мила. Цей вірш датується 1891 роком і присвячений Марії Малларме, дружині поета. Віяло дружини стає імпульсом для поетичних міркувань ліричного героя. Образ віяла створюється не в предметних деталях, а через враження […]...
- Улюблений вірш Лєрмонтова Одним з перших добутків великого російського поета М. Ю. Лєрмонтова, з яким я познайомився ще в дитинстві, був вірш “Вітрило”. Ще в ті роки воно зробило на мене велике враження своєю образністю, поетичною красою, глибокими переживаннями, почуттями й думками, відбитими в ньому. Ішло час, я читав і читав Лєрмонтова, але все-таки не зустрічав вірша, що довелося б по душі більше, ніж “Вітрило”. Продовжує воно захоплювати мене й зараз своєю лаконічністю […]...
- Мій улюблений вірш О. Блока Серед багатьох віршів О. Блока різних періодів творчості вірш “О, я хочу безумно жить” вирізняється оптимізмом, жагою життя, намаганням зрозуміти приховані рушії життя. Вже у першій строфі поет вживає інверсію, свідомо акцентуючи слово “жить”. Жити з бажанням, жити, щоб залишити по собі слід, – ось мета поета: О, я хочу безумно жить: Все сущее – увековечить, Безличное – очеловечить, Несбывшееся – воплотить! Це велика мрія, гідна людини творчої. Але це […]...
- Вірш О. С. Пушкіна “Знову я відвідав” Готуючись до випускного твору і обдумуючи теми варіантів, я взяла на замітку вірш О. С. Пушкіна “… Знову я відвідав…” з багатьох причин. Пушкін давно і міцно зайняв важливе місце в моєму житті і в моєму колі читання, в якому “Казка про мертву царівну” змінилася поемою “Руслан і Людмила”, а повість “Капітанська дочка” – романом “Євгеній Онєгін”. “Почуття добрі”, пробудження яких в людях О. С. Пушкін поставив собі в заслугу […]...
- Переклади російською та українською мовами вірш Г. Гайне “На севере диком…” Що таке взагалі переклад? Якщо десь на вулиці, у крамниці, то, звичайно, просто передача змісту, спосіб зрозуміти одне одного. Якщо десь у політиці, юриспруденції, то це мистецтво, бо треба зважити кожне слово, інтонацію. А якщо мова йде саме про мистецтво слова, тобто про літературу, поезію? Я не знаю, чим краще виміряти точність перекладу віршів: змістом, образністю, передачею особливостей ритму чи рими? І як бути з душею, що живе, як домовичок […]...
- Вірш В. Брюсова “Ассаргадон” Валерій Якович Брюсов – одна зі значительнейших фігур у поезії початку XX століття, якого вважають “метром” і одним з основоположників російського символізму. На початку 90-х років XІX століття В. Брюсов відкрило для себе французьких символістів і захопився їхньою поезією, уважаючи декадентство “дороговказною зіркою в тумані”. Пізніше він видає кілька збірників “Російські символісти”, у які в основному ввійшли його поетичні добутки. У такий спосіб була ознаменована поява символізму в Росії. Відповідно […]...
- Вірш “На залізниці” із циклу віршів А. Блока “Батьківщина” Виходячи із цього, можна припустити, що мовлення в даному вірші піде про Росію. Хто вона, Росія. Дівчина, що лежить під насипом, у рові некошеному, у кольоровій хустці, на коси кинутому, гарна й молода. Вона роздавлена любов’ю, брудом иль колісьми все больно. Невже це ніколи велика Росія. Уже в другому чотиривірші Блок повертає нас у минуле, коли ця дівчина, про яку нам дуже мало відомо, “ішла ходою чинною”. У більшій частині […]...
- Мій улюблений вірш Єсеніна “Мені сумно на тебе дивитися…” – так починається вірш Сергія Єсеніна, найбільш мені сподобався. У цього поета мені подобаються багато віршів, особливо про милі серцю російські простори, села, берези. У них всі слова зрозумілі, читаються просто і легко. Це ж вірш, на мій погляд, як-то виділяється із загальної маси. Є схожі на нього, такі, як “Лист до жінки”, “Вечір чорні брови насупив…”, але це мене більше торкнулося. У рядках видно […]...
- Вірш Сергія Єсеніна “Лист матері” Далеко не кожна людина, що читає вірш, думає про те, яка його композиція або розмір. Навіщо? Прекрасно можна сприймати поезію, не маючи спеціальних знань, не з’ясовуючи особливостей композиційної побудови й ритмічного малюнкО. Довгий час я вважав, що вірш не схема, не креслення, якім можна детально розбити на тридцятимільйонні частини, а єдиний плід роздумів і почуттів поета. І лише згодом, від уроку до уроку, осягаючи неприємне слово “аналіз”, я зрозумів, наскільки […]...
- Вірш “П’яний корабель” Артюра Рембо Артюр Рембо жив наприкінці ХІХ століття – в епоху значних зрушень у світі, коли на зміну гуманізму ХІХ століття приходить нове покоління – діти технічної, механізованої цивілізації. Логічному розуму і прагматичному відношенню до дійсності А. Рем-бо протиставляє інше сприйняття світу, засноване на тонких напівсвідомих відчуттях. Завдяки цьому поет глибше проникає у тканину дійсності і здатен захоплюватися красою світу, вільно витати у його просторах. Але це робить його самотнім і вразливим. […]...
- Вірш В. Стуса “Сто років, як сконала Січ” Василь Стус належить до плеяди письменників, які у своїй творчості відстоювали демократичні традиції, твори яких сповнені любові до України. В. Стуса хвилювали проблеми тривоги за знелюднення людини, за долю української історії і культури. Поет боровся за національне відродження, за державність, за оновлення суспільства і за це був заарештований і засуджений, але самозречено і відважно відстоював свої ідеали. Вірш В. Стуса “Сто років, як сконала Січ” – це поезія, яка нагадує […]...
- Вірш С. А. Єсеніна “Про червоний вечорі задумалася дорога…” Музичність мови досягається віршуванням. Віршування є мистецтво так підбирати і розташовувати слова, щоб їх високі і низькі склади, тобто склади з наголосом і без наголосу, слідували один за одним в певному порядку. Як все начебто просто, якщо дивитися на словникове визначення поезії. І як складно, якщо спробувати самостійно написати вірші Чи не римовані рядки, а вірші, в яких і музика, і почуття, і філософія, і все людське, і трішки ще […]...
- Мій улюблений вірш Сергія Єсеніна “Мені смутно на тебе дивитися…” – так починається вірш Сергія Єсеніна, якій сподобався мені найбільше. У цього поета мені подобаються багато віршів, особливо про милі серцю російські простори, села, берези. У них всі слова зрозумілі, читаються просто і легко. Цей вірш, на мій погляд, якось виділяється із загальної маси. Є схожі на нього, такі, як “Лист до жінки”, “Вечір чорні брови насупив…”, але це мене більше торкнулося. У рядках видний […]...
- Знаменитий вірш Некрасова “Поет і громадянин” Значущість і декларативність характеру вірші підкреслювалися й особливим шрифтом, яким воно було надруковано. Це один з найглибших добутків російської поезії про співвідношення гражданственности й мистецтва. За образом громадянина вгадувалися вчителі й друзі поета, великі громадяни Росії – Бєлінський, Чернишевський. Але це не просто повчання. У суперечці, що ведуть поет і громадянин, розставлені не всі крапки над “і”. Поет Н. А. Некрасов висловив багато болісних і гірких сумнівів, у яких, безперечно, […]...
- Вірш О. С. Пушкіна “Я пам’ятник собі спорудив нерукотворний…” 1. Значення творчості. Пушкіна. 2. Аналіз оди “Я пам’ятник собі спорудив нерукотворний… “. 3. М. В. Гоголь про Пушкіна як про національного поета. Творчість О. С. Пушкіна настільки многомерно й разногообразно, що можна виділити досить багато ключових тим і мотивів його добутків. Значення творчості поета дуже велико. Критики нерідко говорять про нього як про особистість, з якої почалася російська освіта Так, Д. С. Мережковский писав: “Подібно Петру Великому, з яким […]...
Categories: Твори з літератури