Читаючи цю повість, кожний, я думаю, міркує над тим, що хотів сказати автор, а не над сюжетом або композицією, тому що для самого Платонова важлива була суть. Особисто я в його повісті знайшла багато чого, над чим можна подумати, але найбільше мене вразили люди. Так, ми знаємо, що тоді вони свято вірили в те, що будували, вони бадьоро йшли в майбутнє світле життя, до комунізму. Вони трудилися, жили не тільки заради себе, але й заради навколишніх, суспільне повинне було бути більше важливим, чим особисте. І так було. Але в “Котловані” Платонова все виглядає не так вуж прекрасно.
Може, я міркую так через багато років, тому мені легше, але Платонов писав цю книгу в ті далекі часи і вже тоді все бачив. Я дивуюся тому, що зробили з людьми ідеї комунізму і люди, що перебували на чолі цього “будівництва” вже тоді, коли, здавалося б, усі прагнули до рівноправності. Звичайно, головне було вбити в людині думки, будь-які сумніви.
Ти повинен свято вірити, а якщо… то на кожного знайдеться управа, звідси і нагляд, і жорстокість. А вони будували, хоча, як я вже говорила і як пише про це Платонов, все було не так вуж легко. Люди придушували, вбивали в собі думки, тим самим перетворюючись у знеособлену масу або колгосп. У них народжувалися лише спогади, тому що “більше нічого думати” вони не могли. Але щоб спокійно заснути, не розбудити в собі страшних сумнівів, вони намагалися і не згадувати.
Вони жили тільки працею, але почували, що це не життя. Звідси туга, байдужість, їм доводилося “терпіти своє життя”.
Адже не випадково багато хто хотів покінчити життя самогубством. Напевно люди не знаходили в такім житті нічого гарного. Але вони змушували себе жити далі: одні шукали те, що б “тягло їх залишатися в житті й ретельно діяти для загального життя”, інші просто боялися не бути, треті навіть у такій ситуації шукали свою вигоду і жили лише для цього. А по-справжньому вірили, не сумнівалися деякі. Та й то багато хто просто змогли переконати себе, що роблять правильно.
З’являється жахаюча думка, що таких людей і людьми то не назвеш. Може, тому Платонов так часто вводить у повість сцени із тваринами: коні, що начебто організували колектив.
Сучасна людина, що прочитала повість “Котлован”, не скаже із впевненістю, що “людина – це звучить гордо”. Хоча ми можемо знайти в цій книзі і невеликі частці оптимізму: якщо Платонов розглянув утопію, у яку вірили усі, якщо і герої його, як ми бачимо, не так вже щасливі, є в них ще щось, що не дає їм перетворитися повністю в бездумну істоту, якщо Платонов вводить сцену загибелі Насті, “елемента майбутнього життя”, – це значить, що людей все ж таки не так вуж просто зробити роботами. Хоча це не допомогло, і трагічне пророцтво Андрія Платонова збулося.





Related posts:
- Пророцтво А. Платонова в повісті “Котлован” Творчість Андрія Платонова допомагає сучасному читачеві розібратися в подіях, що відбувалися в Росії в 20-30-і роки XX століття, у період зміцнення в нашій країні Радянської влади. До числа добутків, що правдиво відбили події цього часу, відноситься його відома повість “Котлован”. Платонов почав писати її у грудні 1929 року, у самий пік “великого перелому”, або, як говориться в самій повісті, в “світлий момент усуспільнення майна”. Робота письменника над “Котлованом” була закінчена […]...
- Проблематика повести Платонова “Котлован” Андрій Платонов став відомий широкому колу читачів тільки останнім часом, хоча самий активний період його творчості довівся на двадцяті роки нашого століття. Платонов, як і безліч інших письменників, що протиставили свою точку зору офіційної позиції радянського уряду, довго був заборонений. Серед самих значних його робіт можна виділити роман “Чевенгур”, повести “Взапас” і “Усомнившийся Макар”. Я б хотів зупинити свою увагу на повісті “Котлован”. У цьому добутку автор ставить кілька проблем. […]...
- Роздум по повісті Платонова “Котлован” У повісті О. П. Платонова “Котлован” піднімається одна з найважливіших проблем російської літератури XX століття – проблема прилучення людини до нового життя. Герой Платонова Вощев попадає в бригаду, що повинна вирити котлован. Читач довідається, що раніше Вощев працював на заводі, але був звільнений звідти за те, що задумався над “планом загального життя”. Таким чином, на самому початку повести з’являється традиційний для російської народної творчості образ шукача щастя й правди. Дійсно, […]...
- Повість “Котлован” про події “великого перелому” “Смутно існуючі люди будують світлий будинок соціалізму”. Ці люди, за словами героя “Котловану” Жачева, “шар смутних виродків”, сформувалися на тлі тих історичних подій, які потрясли Росію після 1917 року. У вогні страшного часу висохнули кращі духовні й моральні сили народу: “особи їх були похмурі й худі, замість спокою життя вони мали виснаження”. Виродившись духовно й фізично, герої “Котловану” дійсно являють собою виродків. Котлован – це символ: образ місця, якого ні, […]...
- Особливості прози А. Платонова Непоправний ідеаліст і романтик, Платонов вірив в “життєву творчість добра”, в “мир і світло”, що зберігаються в людській душі, узорю прогресу, що займається на обрії історії “, людства”. Письменник реаліст, Платонов бачив причини, що змушують людей “заощаджувати свою природу”, “виключати свідомість”, переходити “зсередини зовні”, не залишаючи в душі ні єдиного “особистого почуття”, “втрачати відчуття самого себе”. Він розумів, чому “життя на час залишає” ту або іншу людину, підкоряючи його без […]...
- Шалені романтики А. Платонова Непоправний ідеаліст і романтик, А. П. Платонов вірив в “життєву творчість добра”, в “мир і світло”, що зберігаються в людській душі, у зорю прогресу, що займається на обрії історії людства. Письменник-реаліст А. П. Платонов бачив причини, що змушують людей “заощаджувати свою природу”, “виключати свідомість”, переходити “зсередини зовні”, не залишаючи в душі ні єдиного “особистого почуття”, “втрачати відчуття самого себе”. Він розумів, чому “життя на час залишає” ту або іншу людину, […]...
- Мої міркування над прозою А. П. Платонова Доля добутків А. П. Платонова дивна: згодом їхня актуальність не зменшується, а зростає. Всі чутніше стає його тривога про людське щастя “настільки потрібному, настільки достовірному, як неминучість…” Все необачно й не схоже ні на що у світі письменника А. Платонова. Голос письменника як би злегка приглушений, сумний. Здається, що це тиха життєва розмова письменника із читачем. Глибинна тиша змушує думати, співпереживати сильніше, ніж всі гучні слова сучасників А. Платонова. У […]...
- Мої роздуми над прозою А. Платонова АНДРІЙ ПЛАТОНОВ 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ АНДРІЙ ПЛАТОНОВ Мої роздуми над прозою А. П. Платонова …Щоб що-небудь полюбити, я Завжди повинен спочатку знайти Якийсь темний шлях для серця до явища, Яке манить мене, а думка йшла уже слідом… А. Платонов Усе незвичайно і не схоже ні на що у світі письменника А. Платонова. Голос письменника ніби злегка приглушений, сумний. Здається, що це тиха життєва Розмова письменника з читачем. Глибинна тиша […]...
- Переказ і коротка характеристика добутку Юшка Платонова А. П План переказу 1. Хто такий Юшка. Його портрет. 2. Відношення дітей до Юшки. 3. Злість дорослих побачивши Юшки. 4. Розмова Юшки з дочкою хазяїна кузні Дашей. 5. Щорічна відпустка Юшки. 6. Смерть цієї людини. 7. У містечко приїжджає дівчина й запитує Юхима Дмитровича. 8. Вона залишається в місті й всьому житті лікує людей, хворих туберкульозом. Переказ і коротка характеристика добутку Герої оповідання: Юхим, коваль, його дочка Даша, дівчина-сирота. Автор у […]...
- Феномен Андрія Платоновича Платонова Феномен Андрія Платоновича Платонова приковує до себе увага сучасної критики, що намагається його розгадати зі змінним успіхом. Творчість письменника із працею піддається тлумаченню, даючи привід прямо протилежним інтерпретаціям, завжди залишаючи можливість нового підходу до нього. Очевидно, у прозі Платонова закладений потужний філософський потенціал, що розкриває той або інший зміст у міру його актуалізації в кожну нову епоху У своїй творчості Платонов досліджує результати спроби, що не відбулася, миттєвої соціальної перебудови […]...
- Проблема особистості і тоталітарної держави у добутках А. Платонова Тему людини і тоталітарної держави, що придушує у неї особистість, можна назвати центральної у творчості Андрія Платонова. Письменник виступав проти об’єднання окремих людей, індивідуальностей у безликі “маси”, покірні режиму. Цей протест звучить у багатьох добутках Платонова, яскравих символістикою образів і своєрідністю авторської мови. Ця тема побічно порушена в оповіданні “Що сумнівається Макар”, написаному Платоновим у 1929 році. У ньому автор показує зародження бюрократизму – машини, що стоїть над людиною і […]...
- Велич простих сердець у прозі А. Платонова АНДРІЙ ПЛАТОНОВ 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ АНДРІЙ ПЛАТОНОВ Велич простих сердець у прозі А. П. Платонова Усе можливо – і вдасться усе, Але головне – сіяти душі в людях. А. Платонов До середини 30-х років, переосмисливши свій досвід публіцистики, досягнення романтика і сатирика, А. Платонов наново відкрив для себе Пушкіна. Великому поету присвячена стаття “Пушкін – наш товариш” і найзначніша, яка стала відомою читачеві після смерті Платонова, п’єса “Учень ліцею”. […]...
- Безручка Платонова А. П Умерли старі селяни, чоловік і дружина. Перед смертю мати покарала синові у всім слухатися старшу сестру. На прохання сестри женився брат, щоб у будинку була ще одна господарка – сестрі в допомогу. Братова дружина стала на зовицю скаржитися: і ледарка вона, і недотепа, і горщик новий розбила, і корову отруїла – Народила братова дружина дитинчати так уночі його “заспала” – задохся дитина. Провину вона на зовицю звалила Брат розлютився на […]...
- Юшка Платонова А. П “Давно, у стародавній час, жив у нас на вулиці старий на вид людин. Він працював у кузні при великій московській дорозі… підручним помічником у головного коваля…” Підсліпуватий і слабосильний, він носив воду, вугілля, роздмухував хутра – словом, куди пошлють. Кликали його Юхимом, але люди називали його Юшкою. Жив він на квартирі в коваля, годували його хлібом, щами й кашею. Платили йому й платня, щоб він купував собі цукор, чай і […]...
- Переказ У прекрасному й лютому світі Платонова А. П План переказу 1. Знайомство з машиністом Мальцевим і його помічником. 2. Мальцев береться за важке завдання й сліпне під час руху поїзда. Таке керування складом могло привести ккатастрофе. 3. Мальцев прозріває, його віддають під суд і саджають у в’язницю. 4. Колишній машиніст знову сліпне під час проведення слідчого експерименту зі схожими на блискавку електричними розрядами. 5. Помічник машиніста після спеціального іспиту сам водить пасажирські склади Він бере сліпого Мальцева в […]...
- Іван Безталанний і Олена Премудра Платонова А. П Жила в одному селі вдовая селянка, ростила сина Івана. Безталанним виріс Іван. Намагається Іван зробити по^-доброму, як краще треба, так немає в нього удачі й розуму мало. Женити б Івана – так хто за нього безталанного піде. От якось раз дивиться Іван – іде дідок, собою старий, замшілий, і земля в’їлася йому в особу, вітром нагнало. Просить дідок погодувати його, а й крихти хліба немає в хаті. Перетопив Іван лазню, […]...
- Переказ оповідання Невідома квітка Платонова А. П План переказу 1. На безжиттєвому пустирі розцвітає незвичайна квітка. 2. Дівчинка Даша знайомиться з ним і показує його іншим дітям. 3. Діти вдобрюють землю пустиря, і на наступний рік він стає чудово гарним. Нова невідома квітка тягнеться до Даше. Переказ На пустирі самотньо ріс маленьку квітку Пустир був зовсім безжиттєвим – крім квітки, там нічого не росло. На кам’янистому грунті жити квітці було важко: доводилося вдень сторожити вітер, що приносив […]...
- Відповіді до теми: повість М. Гоголя “Шинель” 1. Хто такий Акакій Акакійович Башмачкін? Він – чиновник якогось департаменту, “вічний титулярний радник”, ревний служака, нікчемна людина, яка отримує мізерну платню, котрої не вистачає на життя. 2. Що означає його ім “я? Дитину мали охрестити Трйфілієм, Дулою чи Вархасієм, Павсіхахієм чи Вах тисієм. Тому його матуся обрала для сина батькове ім’я – Акакій, що означає “непоганий”. 3. Де живе герой повісті Гоголя “Шинель” і чому саме він відчуває себе […]...
- Письменник Андрій Платонов і його герой АНДРІЙ ПЛАТОНОВ 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ АНДРІЙ ПЛАТОНОВ Письменник Андрій Платонов і його герой … У майбутній людині елемент Свободи здійсниться як вища і Найбезсумнівніша реальність… А. Платонов Андрій Платонов почав писати дуже рано. Він належить до письменників із славою, що розгоряється чим далі, тим більше. За життя його видавали дуже мало. Платонов писав у своїх статтях, оповіданнях, повістях, романах про все: важку працю робітників і селян, інтелігенцію, науку, спорт, […]...
- Повість – прозаїчний жанр епосу У теоретичній літературі існує розуміння терміну “повість” як середньої форми епічної прози. З цієї точки зору повість зіставляється з романом та новелою чи оповіданням. Якщо у романі у центрі знаходиться дія в цілому, фактичний і психологічний розвиток сюжету, то у повісті увага нерідко зосереджується на статичних компонентах твору – положеннях, душевному стані, пейзажах, описах тощо. Дійові моменти набувають у ній скульптурного характеру, застигають у момент найвищого напруження, епізоди часто йдуть […]...
- Рецензія на повість А. Приставкіна “Ночувала хмаринка золота” Починаючи писати рецензію на твір Анатолія Приставкіна “Ночувала хмаринка золота”, хочеться написати і про сам автора. Адже. Рецензія – це не тільки аналіз позитивних і негативних сторін твори, а й спроба проникнути в саму суть, витоки та коріння написаного. А. Приставкін, автор повісті “Ночувала хмаринка золота”, родом, як і всі ми, зі свого дитинства. Але звична для його однолітків формула “ми родом з війни” передбачає уточнення. А. Приставкін родом з […]...
- РЕЦЕНЗІЯ НА ПОВІСТЬ В. Г. РАСПУТІНА “ПРОЩАННЯ ІЗ МАТЕРОЮ” В 1987 році у видавництві “Художня література” вийшла книга Валентина Распутіна, у яку ввійшли його повісті й оповідання. Своє покликання Распутін визначив так: “Коли потрібно стояти за совість, за правду, література йде туди, де потрібно. Писа – тель – це не просто професійне, а усе більше суспільне поняття, і від цивільних проблем йому не піти. Література давно, а останнім часом особливо, добровільно взяла на себе обов’язку суспільної думки”. Саме суспільним […]...
- Повість Камю “Сторонній” “СТОРОННІЙ”. Повість була опублікована в 1942 році. Головний герой повісті дрібний службовець Мерсо, “романтикекзистенціаліст”. Він не бажає бути схожим на інших людей, не бажає підкорюватись життю “за модними каталогами”. Сам автор зазначав, що сюжетом твору є “недовіра до формальної моральності”. Мерсо розірвав внутрішні зв’язки з суспільством, він живе з усвідомленням абсурдності буття, що і робить його “стороннім”, байдужим чужим цінностям і нормам суспільства. Мерсо належить іншому світу – світу природи. […]...
- “Повість минулих літ” – короткий опис, художня характеристика твору На початку XІІ ст. за князювання Володимира Мономаха на основі попередніх зведень монах Києво-Печерського монастиря Нестор створив “Повість минулих літ”, довівши записи до 1113 року. Оригінал цього літопису не зберігся, але до нашого часу він дійшов у списках XІV – XV ст. Найдавнішими вважають список Лаврентіївський та Іпатіївський. Перший здобув свою назву від імені переписувача ченця Лаврентія, а інший було знайдено у костромському Іпатіївському монастирі. Літопис створювався впродовж тривалого часу […]...
- Що таке “Повість минулих літ”? ПОВІСТЬ МИНУЛИХ ЛІТ-один з перших і найдавніший з літописних зводів, що дійшли до нас російських. Назва його дана по перших словах Лаврентьевского списку літопису: “Рє повести времяньних років, откуду їсти пішла Російська зем я, хто в Києві нача первее княжити й откуду Російська земля стала їсти”. ПВЛ створена в самому нач. XІІ в., як думають більшість дослідників, ченцем Києво-Печерського монастиря Нестором. Нестір використав попередній літописний звід, складений у нач. 90-х […]...
- Романтична повість-казка про піднесену любов Я зрозумів одну нехитру істину. Вона в тому, щоб робити чудеса своїми руками. О. Грін “Казка потрібна не тільки дітям, але й дорослим”, – писав Костянтин Паустовський. Саме таку казку склав О. Грін, шукач чудесного, що марить морем і вітрилами, людина, про яку з перших кроків у літературі складалися легенди. Він написав феєрію-казку про те, що щастя – справа власних рук людини, що мрію не треба чекати – їй потрібно […]...
- Над чим змусила мене замислитись повість М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Улітку 1911 року М. Коцюбинський, повертаючись із Капрі, де він лікувався, вирішує здійснити свою давню мрію – відвідати Карпати. Весь час перебування там він проводить в екскурсіях по горах верхи. Його вражають Карпати, “які вікують в такій гиші, що чують навіть дихання худоби”; захоплює живий, але суворий Черемош, який “сердито поблискував сивиною і світивсь попід скелі недобрим іеленим вогнем”; дивують чорні смереки, що “спускають свій шум в Черемош, а він […]...
- “Гайдамаки” – повість про народно-визвольний рух XVІІ століття Спад революційної хвилі, розгул шовінізму, смертні вироки військово-польових судів, гоніння на вільну думку пригнічують її, породжують невіру в торжество справедливості. “Все добре, чисто тоне В цьому киплячому вирі підлості”,- похмуро пише вона и листі Богданові, докоряючи своєму “хлопчикові” за “збочення” з вірного шляху. Вее липія йому заважала “невгамовність, або, якщо точніше, вразливість хвилиною”. Добре, що він покинув цю огидну “Биржевку”. Значить, він ще не остаточно перейшов “у ту віру, за […]...
- Повість Юрія В’яземського “Блазень” Повість Юрія В’яземського “Блазень”, видану вже більше десяти років тому, я прочитала зовсім недавно. Бажання познайомитися із книгою спочатку було викликано лише інтересом до особистості автора. Ю. В’яземський був відомий мені як провідної телевізійної передачі “Розумники й розумниці”. Тонкий знавець літератури й історії, розумний, артистичний, готовий до ризику, ділова людина. Ці властивості натури В’яземського проявляються й у його прозі. У повісті “Блазень” є біль, їсти спроба досліджувати гострі моральні ситуації. […]...
- Відповіді до теми: повість М. Гоголя “Тарас Бульба” Якому періоду життя України присвячена повість? Як характеризує письменника створення цього твору? М. Гоголя дуже цікавила історія рідної йому України, він захоплювався народними героями – запорозькими козаками, які у XVІ-XVІІ століттях самовіддано боролися проти гнобителів українського і російського народів – польської шляхти. Письменник шукав у минулому великі справи і героїчні характери, протиставляючи їх дріб’язковим турботам і обмеженості своїх сучасників. Створення повісті характеризує М. Гоголя як патріота, що пишався славою запорожців, […]...
- Повість Стронгина “Гри із сатириком в епоху застою” Повість “Гри із сатириком в епоху застою” входить у нову книгу письменника Варлена Стронгина “Двійник Сталіна”. Всі добутки автора, включені в збірник, – будь те оповідання про репресивний табір “Двійник Сталіна” або сюжети більше близького нам часу, названого епохою застою, – поєднує одна головна тема: та внутрішня рабська несвобода, у якій довгі роки жило все наше суспільство і яку так болісно намагається воно “видавлювати по краплі” у наші дні. Книга […]...
- Чим мені сподобалася повість “Кайдашева сім’я” Вся повість Нечуя-Левицького пройнята гумором, іноді дуже “штиричним. Буденна поведінка Кайдашів викликає сміх у читача. Своїм твором письменник показав обмеженість, неосвіченість, сварливість та грубість колишніх кріпаків та їх дітей, вісі не можуть звикнути до нового господарювання, намагаються загарбати собі побільше, не можуть поділити господарство Іласної родини. Кайдаші влаштовують постійні бійки та сварки через дрібниці. Нечуй-Левицький доводить читачеві, що духовна роз’єднаність – це лихо, яке отруює кожний день життя І батьків, […]...
- Чим схвилювала мене повість О. Кобилянської “У неділю рано зілля копала’? Одним із найцікавіших у сюжетному та художньому плані творів О. Кобилянської є повість “У неділю рано зілля копала”. В його основу покладено мотив романтичної пісні-балади “Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці”. Цей твір зачаровує читача своїм яскравим народнопоетичним струменем, фольклорною поетикою, силою образів, взятих із самої гущавини народного життя. Сюжет твору розгортається за двома основними лініями, які перетинаються між собою. Перша лінія – це трагічна доля циганки Маври, […]...
- Повість О. Купріна “Двобій” Повість О. Купріна “Двобій” з’явилася у світло в 1905 році. Вона відразу залучила до себе загальна увага й зробила знаменитим її авторО. Дійсно, важко назвати інший добуток, де з такою силою й майстерністю показаний стан армії того часу й вдачі, що панують у ній. Матеріал для “Двобою” дало Купріну саме життя. Письменник учився в кадетському корпусі й у юнкерському училищі, потім майже чотири роки прослужив в армійському піхотному полицю. Накопичені […]...
- “Автобіографічна повість” Олександра Гріна “Автобіографічної повісті”, згадуючи про бесіду зі своїм колишнім учителем, Грін пише: “Я воодушевленно відстоював улюбленого тоді автора. – Виходить, схвалюєш? – запитав Петров. Як я зрозумів, це смутне зауваження ставилося не тільки до літературної сторони творів Горького,- воно мало на увазі спосіб життя його героїв. Я відповів ствердно”. В 1907 -1908 р. у пресі з’являються нові оповідання – “Горбань”, “Капітан”, “Пригода”, “Випадок”, “Марат” і ін. В 1908 р. виходить і […]...
- Я хочу розповісти вам про повість І. Падеріна “Не йдучи від себе” Голос розбудженої, збудженої пам’яті письменника-фронтовика звучить тут наполегливо й сольно, часом сумно, звук, що пробивається звідкись здалеку, тривожного дзвона. Мудрість і мужність покоління, що вступило в смугу очікування неминучого, жадали від художника, – чия доля була обпалена війною, виконання обов’язку повідати про життя й про себе, оглянути поглядом навколишніх, оглянутися назад, вдивитися в далечінь. Письменник, по-моєму, чуйно почув і вловив цей рух часу. Не перекроюючи й не спрощуючи минуле на […]...
- “Повість про два міста” Діккенса “Повість…” – другий і останній історичний роман Диккенса – складається із трьох книг. У першої повествуется про “повернення до життя” доктора Манетта, що довгі роки провів в одиночній камері в Бастилії. Банківський містер, що служить, Лорри й дочка доктора Манетта Люси відвозять його з Парижа в Лондон. Друга книга починається оповіданням про суд над Чарльзом Дарнеем і його рятуванні від смерті. Незабаром Люси виходить за нього заміж, і сім’я веде […]...
- Повість “Кустодієвский моряк” Повість “Кустодиевский моряк” була написана наприкінці 1997 року, а вийшла до друку в 1998 році в збірнику за назвою “Космічні загадки Коктебеля”. Повість є як би літописом життя однієї людини. Кличуть його Тимофій Іванович. Цікава побудова оповідання. Автор починає своє оповідання не з дитинства Тимофія, а з того моменту, коли він, будучи вже старим, лежить у лікарні. Причому хвороба його невиліковна. Тимофій Іванович випробовує дуже сильні болі, тому йому увесь […]...
- В. Фолкнер про повість Е. Хемінгуея “Старий і море” Навесні 1936 р. у журналі “Ексвайр” Е. Хемінгуей опублікував нарис, у якому розповідав про епізод рибного лову в Тольфетрімі. Старий рибалка піймав велику рибу, що довго тягла його човен у відкритому морі. Коли його знайшли, риба була об’їдена акулами, а рибалка в розпачі ридав. Через 16 років письменник повернувся до цього випадку і на його основі створив чудову філософську повість-притчу “Старий і море”. Старий кубинець Сантьяго, головний герой повісті, вже […]...
- Повість С. Васильченка “Талант’ у світлі проблеми “Життєві долі людей” Як зазначав О. Гончар, “Проза С. Васильченка знаходить шлях до сердець читачів передовсім тому, що вона правдива й поетична, зігріта почуттям поваги до людської особистості “. Повість ” Талант ” характеризується глибоким проникненням в психологію людини, ліризмом, пластичністю образів. Тепле почуття пронизує кожне слово, що зображує трагічну долю талановитої сільської дівчини Тетяни. Відразу впадає в око якась невідповідність між назвою повісті та зображуваними у ній подіями. Адже “талант” це високий […]...
- Значення творчості Д. Павличка у розвитку української лірики – І варіант ДМИТРО ПАВЛИЧКО
- Важка доля дітей сільської бідноти
Categories: Твори з літератури