Тільки-но закінчилась шалена погоня. Коні, мов птиці, знесли їх із кручі до рятівних човнів. Сильними ривками врізалися у хвилі весла.
Піт заливав обличчя, впікався у вічі. Важко дихали груди.
Здавалось би, які там розмови!
Але голови самі оберталися туди, де вогняним стовпом і білим димом скінчилось його життя, туди, звідки ще кілька хвилин тому лунали слова його останньої команди…
– Звичайно повернемось, батьку! Погуляємо й помстимося за тебе!
…Човни винесло на стрижень. Кулі з берега вже не дістануть. Хтось витягнув із кишені люльку, але так і не доніс до рота.
– Боже мій! Яка людина була! Мій батько з ним у трьох походах…
Кажуть, під Дубно він сина молодшого власноруч вбив, не витерпів сорому від зрадника…
– Зате за старшого його, Остапа, всі уманці, як один, все б віддали. Ті, хто залишився в живих під Дубно, розповідають про нього, як про казкового богатиря…
– Ніякий він не казковий, а козацький. Козацький син і козацький отаман. Син Тараса Бульби і товариш його.
Розумієш?
– Навіть якщо б він тільки сина такого виростив, то й вже недарма жив…
– Слухай, а правду кажуть, що батько до Варшави їздив, врятувати його хотів, але не зміг?
– Значить, ніхто б не зміг. Батько на страту ходив. Уявляєте, за його голову нагороду обіцяно, усе військо ляхи до Варшави стягли, а він з’явився на площі й дивиться, як там наші… Як його син…
Хто б ще так зміг!
– Да, важко дивитись, як твого рідного, останнього, кров твою катують…
– Так це не все! Коли Остап… Коли зовсім нестерпно стало, крикнув: “Батьку! Де ти? Чи чуєш ти?” – він озвався йому.
Вірите? Озвався!
– Він же й нам сьогодні озвався, крикнув про човни. Врятував…
– Тому що своїми синами вважав. Пам’ятаєте, казав: “Синки…”? Може ж таке бути, щоб не кров’ю, а душею зріднились?
– А я на Січ пізніше прийшов. Я вперше про нього від кобзаря Перебенді почув… Гадав, прикрасив – такого не буває. А побачив на очі – відразу ж з ним у похід пішов.
Тепер знаю, він справді жива легенда…
– На жаль, не жива… – і обернувся на згасаюче полум’я.
– Ні, жива! Ми пам’ятатимемо. Ми дітям, онукам розповімо – значить буде жити у пам’яті.
Він як… як Господь на хресті за усіх нас смерть прийняв… Як же можна таке забути!
І довго ще лунали на Дністрі їхні голоси.





Related posts:
- Донські козаки у романі “Тихий Дон” З дитинства я звик чути в слові “козак” щось героїчне. І застільні козачі пісні свідчили про цьому, і фільми. З інтересом я дізнавався про історію козацтва на Доні. Як бігли сюди з Росії протягом століть люди: хто від кріпосного тягла, хто – рятуючись від держави, хто з любові до розбою. І займали землю, сіяли хліб, воювали з татарами й турками, грабували купців і бояр, а часом разом з іншими незадоволеними […]...
- Твір Меріме “Українські козаки та їхні останні гетьмани” Чимало уваги тут приділено й постаті останнього з гетьманів України – Іванові Мазепі, який виявляв неабияку винахідливість для того, щоб відвоювати своєму народові незалежність. Французькому авторові було відомо, що на Заході І. Мазепу прославили Вольтер у праці “Історія Карла XІІ”, лорд Байрон у поемі “Мазепа” та Орас Верне – французький художникпортретист, автор батальних сцен та низки картинілюстрацій до однойменних поем Байрона та В. Гюго. Після Полтавської битви 1709 р. Січ […]...
- Образ Івана Підкови – козацького отамана – І варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант Багато славних сторінок має історія України. Ця земля колись була уособленням волі. Кріпаки XIX сторіччя ще пам’ятали про те, що предки їх були козаками, які не визнавали над собою жодної влади, нав’язуваної силою. Вони самі обирали собі гетьманів та отаманів серед тих, хто на їх думку був цього достойний. А слава про козацькі походи йшла далеко за межі українських земель. Шевченко, якому […]...
- Козаки Слово “козак” означає “вільний воїн”. Козаки були об’єднанням воїнів-селян. Вони жили в південних степах Росії і України біля великих річок – Дону і Дніпра. Дніпровські козаки були дуже знамениті. їх головними ворогами були татари. Воїни вибирали отамана-найкращого і наймужнішого бійця, і слідували за ним. А він був повинен вести їх до перемоги. Козаки були волелюбними, сміливими і відмінними наїзниками. Багатьом їздовим трюкам вони вчилися у своїх ворогів. Оскільки російські царі […]...
- Історичні події на Запорозькій Січі за кошового отамана Івана Сулими “Козак” у перекладі з татарської значить “вільний чоловік”, “неустрашимий вояк”. Козаки безстрашно охороняли наші землі від турків і татар, боронили Україну від ворожих переслідувань, хотіли, щоб народ наш мав свою державу і свободу. Були часи, коли польська шляхта панувала в Україні, впроваджувала порядки, які були тоді у Польщі та Європі. Важко було усім жителям українським, бо найбільші права і привілеї мала польська шляхта: вона мала багато земель, окремий суд, сплачувала […]...
- Я – син свого народу План I. Відчуття причетності до свого народу. II. Моя доля – Україна. 1. Дитячі спогади. 2. З любов’ю до матері Батьківщини. 3. У пошуках щастя. III. Рухати Україну вперед мені під силу. Жоден філософ не може точно сказати, коли до людини приходить відчуття належності до свого народу. І хіба можливі тут узагальнення? Напевне, ні. Але всі стежки ведуть у дитинство. Мені було лише три роки, коли було проголошено Незалежність України, […]...
- Моє розуміння “Заповіту” Тараса Шевченка Читаючи вірш “Заповіт”, який був написаний великим Кобзарем, починаєш розуміти, як поет ставився до своєї батьківщини, як переживав за її сучасне і сподівався на краще майбутнє. Саме такий твір міг з’явитися тоді, коли поет відчував себе смертельно хворим. Кожна людина, яка проходить шлях через очищення хворобою або навіть смертю, ставить перед собою питання: що залишиться після мене? Як будуть згадувати нащадки моє надбання, чи знадобляться мої думки, мрії поколінню прийдешньому? […]...
- “Яке щастя дивитись відкрито в очі свого народу!” Творчість Остапа Вишні здивувала і вразила мене по-справжньому, як кажуть, “припала до душі”. В історії літератури багато було талановитих письменників. Читач завжди оцінить глибоку трагедійність твору, психологізм. Ми вже звикли до цього і, тримаючи у руках непрочитану книгу, ніби ступаючи ногою на невідому землю, очікуємо натрапити на складний сюжет, інтригу, переживання і страждання. Такі твори запам’ятовуються надовго, тим більше, якщо автор зміг передати болі своїх героїв. Аж тут розгортаєш твір […]...
- Остап та Андрій сини Тараса Бульби Існує загадка, ще й досі ніким не розгадана, яка й зараз не дає спокою багатьом: “Як же так, росли діти в одній родині, виховувалися однаково – один на радість, другий на горе й ганьбу?” Саме так сталося в сім’ї полковника Тараса Бульби. Виросли хлопці дужі й здорові, навчені, як тоді годилося. На Січ поїхали, там себе показали як добрі козаки. А прожили недовгий свій вік і загинули, як нерідні… Але […]...
- Твір Зображення курінного отамана Кирила Тура Зображення курінного отамана Кирила Тура “Чорна рада” П. Куліша – роман соціально-історичний. Цей твір – явище світового рівня, в якому яскраво розкрито не тільки історичні події й майстерно відтворено український колорит, а й зображено соціальні відносини – боротьба станів, суспільних верств. Персонажі роману являють собою живі, неповторні особистості, психологічно й життєво правдиві. Найповніше змальований у творі курінний отаман Кирило Тур, який виступає втіленням козацького лицарства, відваги, волелюбності. Поряд з цим […]...
- Печорін герой свого часу Роман “Герой нашого часу” – вершина творчості Лєрмонтова. Робота над цим твором продовжувалася з 1837 по 1840 рік. У 1841 році друге видання було доповнене передмовою. У ній автор відповідав своїм критикам, які стверджували, що Печорін – порочне явище, нетипове для російського життя, наклеп на молодь Росії. Образ Печоріна – одне з найбільших художніх відкриттів російської літератури.. На думку Лєрмонтова, “це портрет, складений з пороків усього нашого покоління в повному […]...
- Зображення курінного отамана Кирила Тура в романі “Чорна рада” “Чорна рада” П. Куліша – роман соціально-історичний. Цей твір – явище світового рівня, в якому яскраво розкрито не тільки історичні події й майстерно відтворено український колорит, а й зображено соціальні відносини – боротьба станів, суспільних верств. Персонажі роману являють собою живі, неповторні особистості, психологічно й життєво правдиві. Найповніше змальований у творі курінний отаман Кирило Тур, який виступає втіленням козацького лицарства, відваги, волелюбності. Поряд з цим слід зазначити, що цей образ […]...
- “Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого пе цурайтесь…” голос Кобзаря У славнозвісному посланні “І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм…” Шевченко звертається до національної інтелігенції, ліберального панства із закликом учитися, освідчуватися. Поет прагне, з одного боку, висміяти, осудити жорстоке ставлення до кріпаків, з другого – вплинути на певні кола українського ліберального дворянства та інтелігенцію. Якщо ви прочитаєте твір, то побачите, що Шевченко розроблює в ньому злободенні суспільні питання того часу – взаємини між культурними силами і народом, а в […]...
- Відкриваю свого Павла Тичину Кажуть, поети розквітають раз на віку. Якщо це правда, то Павло Тичина розцвів у молоді роки, коли з’явилися “Сонячні кларнети” , “Замість сонетів і октав”, “Плуг” , “В космічному оркестрі” , “Золотий гомін” , “Вітер з України” . Це справді неперевершена, видатна поезія, в якій переплелись і краса людських почуттів, і сприйняття революції і громадянської війни на Україні як надії на соціальне, національне та духовне визволення, і жорстоке розчарування дійсністю. […]...
- Віднайдіть “свого Кобзаря” Таких пекельних нот не чули люде, Які на серці в тебе звірство брало. Пантелеймон Куліш. “До Шевченка”. Хто є Шевченко для сучасного українця? “Шевченко – наше все. Поет. Геній” – почуєте ви від пересічного громадянина. А що він за людина, чим жив, як мучився, карався, зневірявся? Це вже мало кого цікавить. Він – символ України, йому встановлено пам’ятник на майдані, і для більшості обивателів його постать уособлює ВСЮ українську культуру. […]...
- І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь І. Послання “І мертвим, і живим…” – духовний заповіт українцям. ІІ. Засудження псевдопатріотизму. 1. Висміювання плазування перед іноземщиною. 2. Викриття панів-лібералів. 3. Засудження ліберальної інтелігенції. ІІІ. Актуальність проблем, порушених у поезії. і 1. Любов до рідного краю, до України. 2. Заклик до єднання. 3. Необхідність знання рідної мови. 4. Виховання національної гідності....
- Печорін – портрет свого покоління У романі “Герой нашого часу” Михайло Юрійович Лєрмонтов зачіпає ті ж проблеми, які часто звучать в його ліриці: чому розумні й енергійні люди не можуть знайти собі місце в житті, чому вони “старіють в бездіяльності”? Роман складається з п’яти частин: “Бела”, “Максим Максимович”, “Тамань”, “Княжна Мері”, “Фаталіст”. Кожна з них представляє самостійний твір і в той же час є частиною роману. Центральне місце у всіх повістях займає образ молодого офіцера […]...
- Образ Івана Підкови – козацького отамана – ІІ варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант Було колись – в Україні Ревіли гармати; Було колись – запорожці Вміли панувати. Т. Шевченко Увагу багатьох людей привертало славне минуле України. Не один митець присвятив свої твори тому ж феноменові Запорозької Січі. Але, на мій погляд, ніхто так поетично не оспівав “славу козацьку”, як Тарас Шевченко. У минулому рідного краю увагу Великого Кобзаря привертав перш за все героїзм народу, його безмежна […]...
- Герда розшукує свого друга Легко уявити, що відчувала Герда, коли бачила, як її ровесниця, маленька розбійниця, лоскоче по шиї північного оленя гострим ножем. Дівчинку любили птахи і звірі. Люди відповідали їй любов’ю. Герду завжди вирізняли доброта і милосердя, жалість, співчуття до інших. Герда зростала серед квітів у маленькому будинку. У неї був друг Кай, якого вона вважала за рідного брата. І коли Кая викрала жорстока Снігова Королева і забрала з собою в Льодову Лапландію, […]...
- “І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь”&;;#039 Чомусь мені запам’ятався цьогорічний День знань. Ми всі зустрілись після літа й помітили, що подорослішали, якось змінилися зовні. Над шкільним подвір’ям лилися українські вірші, потім хлопці в національних костюмах винесли нашу святиню – жовто-блакитний прапор, залунав гімн, але на це ніхто не звернув уваги – усі продовжували обговорювати канікули. А мені раптом подумалось, що в Америці, яка зараз для багатьох є зразком наслідування, гімн слухають, приклавши руку до серця. Один […]...
- Творчість Гете – просвітництво це вихід людини зі стану свого неповноліття В історії німецької і світової літератури небагато знайдеться письменників, чиє життя і творчість здивували б нащадків. Творчість Гете, що віддалене від нас на два століття, зовсім неможливо зрозуміти поза історичними умовами Німеччини XVІІІ століття – епохи Просвітництва. У знаменитій статті “Відповідь на питання: що таке Просвітництво?” німецький філософ Іммануїл Кант стверджував: “Просвітництво – це вихід людини зі стану свого неповноліття”. Усе життя Гете можна розглядати як “вихід” з цього стану. […]...
- Рахметов – “особлива людина” свого часу Як діюча особа Рахметов появляется в главі “Особлива людина”. В інших главах його ім’я тільки упоминается. Але відчувається, що образ цей цінтральний, що Рахметов – головний герой роману “Що робити?” Глава “Особлива людина” утворить як би маленьку самостійну позвістка у романі, ідея якого не буде без її повної й зрозумілої. Розповідаючи про Рахметове, Чернишевський навмисне зрушує тимчасові рамки й не дає последовательной характеристики й биографии. Він використовує натяки й недомолвки, […]...
- Чому важливо додержувати свого слова У сиву давнину ще не винайшли папір, а укладати угоди вже було треба. Тоді вожді ворогуючих племен зустрічалися між собою, домовлялися про мир і, замість підписів у тексті угоди, казали один одному: “Чесне слово” або якісь подібні слова. Така угода вважалася священною, а її порушник – справжнім злочинцем, якого обов’язково скарають могутні боги. Наші сучасники перенесли всі свої слова на папір. Те ж саме сталося і з “чесним словом”. Сказати […]...
- Які літературні течії набули свого розвитку в XX ст.? Література XX ст. вражає своїм розмаїттям. Наприкінці XІX ст., розчаровуючись у тимчасових ідеалах та засобах їх художнього втілення в літературних творах, письменники майже повністю відмовляються від творчого методу, що дістав назву критичного реалізму. До початку XX ст. критичний реалізм вичерпав свої можливості і занепав. Розчарування письменників у цьому творчому методі зумовило появу натуралізму та неоромантизму, у яких не було типізації та узагальнення життєвого матеріалу. Натуралісти, полишивши соціально-психологічні узагальнення, звернулися до […]...
- В. Близнець – дитячий письменник за природою свого таланту Коли В. Близнець розпочав свою літературну діяльність? В. Близнець мав вищу освіту, 1957 р. закінчив факультет журналістики Київського університету. Публікуватися почав 1959 р. Він умів розглядати проблему цілісно від початку, відкривати нове. Звідси й закономірний інтерес до історії народу в таких творах, як “Паруси над степом” , “Древляни” , “Земля світляків”, “Женя й Синько”. Які проблеми порушував у своїх творах В. Близнець? Дитяча література 70-х років розвивалася за неписаним правилом: […]...
- Життя малого Тараса Україна – розкішний край. У цьому квітучому краї народився великий поет, художник, син українського народу – Тарас Шевченко. А про його дитячі роки я дізналась з уривка “У бур’янах” з повісті С. Васильченка. Зростав Тарас у кріпацькій сім’ї. Батьки на панщині з ранку до вечора. Хто ж з Тарасом, білявеньким, з синіми очима хлопчиком-дитиною? Сестра Катря, теж ще дитина. Бувало, захопиться сестра грою з дівчатами, а про Тараса забуде. Сидить […]...
- Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм І. Любов О. Довженка до свого народу. ІІ. Велич та широчінь Довженкової душі. 1. “Зачарована Десна” – гімн людині праці. 2. “Щоденник” О. Довженка – документ про трагічну долю України. 3. “Митець і в калюжах повинен бачити зорі”. ІІІ. “Я України син, України…”...
- “Освічений – той, хто розуміє зміст свого життя”. . По п’єсі М. Горького “На дні” 1. Творчість Горького. 2. Мешканці “дна”. 3. Питання про зміст життя Питання про сенс життя завжди був дуже важливий для духовного розвитку людей. Розуміння сенсу життя властиво далеко не кожному. Тільки деякі люди можуть у суєті повсякденності знайти й зрозуміти головні складові життя. Свій твір я б хотів присвятити творчості М. Горького Цього майстра художнього слова по праву можна назвати одним з виняткових письменників свого часу. Творчість Горького розкриває проблему […]...
- Образ кошового отамана Сірка в романі “Фірман султана” – І варіант ВОЛОДИМИР МАЛИК 8 клас І варіант Український письменник В. Малик відіграє важливу роль в історії української літератури. Його творчість – це розробки історичної тематики. У його творах постають діячі минулого, цілі епохи, а поруч з ними – майстерно змальовані образи вигаданих персонажів. “Фірман султана”, “Чорний вершник”, “Князь Кий” – усі ці твори належать до історіко-патріотичної тематики. Роман “Фірман султана” був написаний у 1969 році. Джерелами написання твору були історичні документи, праці істориків, […]...
- “Усвідомлена любов до свого народу не поєднувана з ненавистю до інших” Академік Дмитро Лихачов залишив сучасній молоді чимало мудрих і добрих повчань: про ставлення до старших і до батьківщини, про освіту, культуру, про добро і зло, про любов і ненависть і багато про що інше. Але головне в тому, що він свої наставляння не нав’язує, а пропонує їх м’яко і тактовно, тому вони западають у душу. Усім своїм довгим і нелегким життям, своєю працею Д. Лихачов завоював віру людей, особливо – […]...
- Образ кошового отамана Сірка в романі “Фірман султана” – ІІ варіант ВОЛОДИМИР МАЛИК 8 клас II варіант Кошовий отаман Іван Сірко – герой багатьох народних дум, переказів, історичних пісень. З іменем Сірка пов’язане написання запорожцями знаменитого листа турецькому султану, увічнене на полотні Рєпіним. Саме ця картина видатного художника надихнула Володимира Малика на створення роману, героями якого стали мужні захисники України – запорозькі козаки. В. Малик симпатизує козакам, він зображує їх глузливими й дотепними, вірними й мужніми. Вони сміливо йдуть у бій, щоб захистити […]...
- Новаторство поеми “Сон” Тараса Шевченка 1844 року Т. Шевченко написав поему “Сон”. Це його перша політична сатирична поема. Автограф потрапив у ІІІ відділ, коли поета заарештували. Під час слідства на нього була звернена особлива увага як на твір, сповнений “противозаконных и возмутительных мнений”. Друкування поеми заборонялося аж до 1905 року, але вона поширювалась в рукописних списках, один з яких потрапив до Львова. Тут у 1865 році вона була вперше надрукова. При написанні поеми “Сон” Шевченко […]...
- Духовні цінності Тараса Бульби та його синів З того часу, як М. В. Гоголь написав повість “Тарас Бульба”, минуло понад сто шістдесят років. Промайнули роки, відшуміли. Скільки поколінь пройшло скільки війн було, і скільки людей полягло – і зрадників, і безстрашних героїв! Якими вони були? Що цікавило, турбувало їх? Про що молилися вони святому Миколаю? Мабуть, всі хотіли того ж самого: щастя родині, життя без війни любові, світлого дня і спокійної ночі, тобто справжнього життя. Старовинними звичаями […]...
- Тема материнства в поемі Тараса Шевченка “Наймичка” Одним з найзворушливіших образів у шевченковій творчості, зокрема у великій книзі “Кобзар”, є образ матері. Не можна поминути ті чуйні, ласкаві слова, якими наш безсмертний Шевченко ушанував матір, ту просту селянську жінку, яка своєю щирою ласкою тільки й загоювала страждання дітей серед неволі й злиднів. Сам він у дитинстві тільки й зазнав щастя, доки жива була його мати й своєю ласкою гріла й тішила чулого хлопчика. Але рано вмерла мати, […]...
- Іду душею до Тараса Іду душею до Тараса Учителю, стою перед тобою, Малий, вчарований до німоти. Хто ще умів любити так, як ти, Хто кликати умів ще так до бою, Кого ще так боялися кати! Так звучить вірш Дмитра Павличка “До Франка”, але ці слова відтворюють і моє ставлення до Т. Г. Шевченка. Справді, як можна не захоплюватися ним, не схилятися перед його стражданнями і його мужністю! Він був сонцем нашої поезії, символом високого […]...
- Малий гайдамака або як би склалася доля малого Тараса Шевченка в наш час Тарас Григорович Шевченко – великий син українського народу, гордість і слава його. Один із найталановитіших і найвидатніших письменників світу. Відомий він і як художник, а передусім – як полум’яний борець за щастя знедоленого українського народу. Тарас Шевченко – геніальний син українського народу. Крізь усе своє житні він проніс боротьбу проти пригноблення людей, проти знущання, намагався захистити знедолених людей. Важким і тернистим був шлях народного співця. Народившись у кріпацькій родині, він […]...
- Ідейний пафос “Тараса Бульби” Ідейний пафос “Тараса Бульби” – у безмежному злитті особистих інтересів людини з інтересом загальнонародним. Лише один образ Андрия різко відособлений у повісті. Він протистоїть народному характеру і як би виламується з головної її теми. Ганебна загибель Андрия, що є необхідною моральною відплатою за його відступництво й зраду народній справі, ще більше підкреслює велич центральної ідеї повести. Духовне й тілесне в повесте “Тарас Бульба” як вираження поетики М. В. Гоголя. За […]...
- Дитинство Тараса за уривками з повісті С. Васильченка “У бур’янах” Тарас Григорович Шевченко – гордість і слава України. Його “Кобзар” – це найблагородніший супутник кожного українця. У повісті “У бур’янах” Степан Васильченко розповідає про родину, виховання та подальшу долю маленького Тараса. Батьки майбутнього Кобзаря працювали на панщині й поверталися додому геть виснаженими. Змалечку Тараса доглядала сестра Катерина. Родина Шевченків жила злиденно. Їхня хата була чи не найгіршою в селі: кривобока, в дірках, стояла вона край села, як примара. Тарас ріс […]...
- Як життєві умови формували характер Тараса Шевченка Від самого малечка доля приготувала для Тараса Шевченка багато випробувань. Одне те, що народився він у кріпацькій сім’ї, наклало на все життя незгладимий відбиток. Батько й мати постійно на роботі, а Тараса доглядає сестра Катерина, сама ще дитина. Покине малого, піде гуляти та й забуде про дитину. А хлопчикові доводиться боротися з життєвими негараздами самому. Найбільше, мабуть, що навчився Тарас у дитинстві, так це терпінню. А ще – швидко забувати […]...
- Романтизм творів молодого Тараса Шевченка Романтизм творів молодого Тараса Шевченка Спостерігаю стрімкий красивий осінній захід сонця. Ще зелені дерева, але вже з пожовклим листям накриває велика тінь передвечірніх сутінків. Вона повільно насувається, мов поглинає у себе все, позбавляючи сонячного світла. Сонце останніми променями прощається з землею і ховається за обрієм. Восени усі підбивають підсумки: люди збирають урожай, тварини запасаються на зиму – усі готуються, щоб правильно і гідно зустріти новий оберт життя, те, що може […]...
Categories: Твори з літератури