Що вивчає культурознавство? Питання просте тільки на перший погляд. Ясно, що воно вивчає культуру. Але культура – це все, що створено людиною!
Що ж є предметом саме цієї дисципліни? По-перше, ця дисципліна вивчає факти культури, веде її літопис. Тобто культурознавство можна розглядати як історію культури. Але в той же час дана дисципліна вивчає закономірності культурного процесу, систематизує знання про культуру.
Тобто – це теорія культури.
По-друге, культурознавство розглядають як метатеорію, міждисциплінарну науку, вивчення якої дозволяє через пізнання світосприйняття, психології, ментальності людини та народів, зрозуміти механізм історичного розвитку. Знання ж такого механізму дозволяє не тільки зрозуміти минуле, але й передбачити майбутнє. Ці евристичні потенції культурознавства і роблять його метатеорією, ключем до історії людства.
Вивчаючи дисципліну “Українська та зарубіжна культура”, ми будемо розглядати всі три аспекти, три складових частини предмета культуро – знавства: історію, теорію культури та соціально-історичний розвиток.
Зараз, коли загальноприйнятим є усвідомлення того, що культура – це і спосіб, і продукт діяльності людини, ведуться дискусії про те, чим відрізняються поняття “культура” та “цивілізація”. Як ви гадаєте, це те ж саме?
За Гуревичем, одним з провідних зараз культурознавців, цивілізація – культурна спільність людей, які мають деякий соціальний генотип, соціальний стереотип, і які освоїли великий, досить автономний світовий простір. Це культурна спільність або суперсистема, що не співпадає ані з нацією, ані з державою, ані з географічними кордонами.
Досить важливими є концепції: Освальда Шпенглера, німецького філософа та історика; Арнольда Тойнбі – англійського культуролога; Пітирима Сорокіна.
О. Шпенглер формулює теорію “культурно-історичного круговороту”, за якою немає єдиної світової культури, а кожна культура має власну долю, власну форму, власну ідею, власні пристрасті, власне життя, власну смерть. І коли культура у формі цивілізації досягає власного розвитку, вона приходить до природного завершення – смерті. Коли культура вичерпує свою душу, коли вона спрямована не на те, щоб створювати культурні цінності, а на утилітарні цілі, благоустрій життя, вона перетворюється на цивілізацію, а це означає, що культура вмирає.
О. Шпенглер виділяє вісім зрілих культур:
Єгипетська;
Індійська;
Вавилонська;
Китайська;
Антична ;
Магічна ;
Західноєвропейська ;
Південноамериканська культура майя.
А. Тойнбі, продовжуючи лінію Н. Данилевського та О. Шпенглера, пропонує теорію “локальних цивілізацій” або “регіональних цивілізацій” і виділяє 23 такі цивілізації:
Західна;
Дві православні ;
Іранська;
Арабська та ін.
Він виділяє цивілізації, що зростають, що переживають надлом, мертві цивілізації та ті, що зупинилися в своєму розвитку. Зараз жива лише одна – західна цивілізація, інші або померли, або окам’яніли, або в надломі. А. Тойнбі розкриває діалогічну суть розвитку культури в концепції “Виклику і Відповіді”. Розвиток культури – серія відповідей, які дає творчий дух людини на виклики природи та суспільства.
На той самий виклик може бути декілька відповідей.
П. Сорокін називає цивілізації культурними суперсистемами і виступає з критикою А. Тойнбі. Він виділяє три суперсистеми, три моделі погляду людини на світ і на себе.
Ідеаціональна, спіритуалістична культура.
Почуттєва, сенсуалістична – базується на впевненості в тому, що немає нічого за межами наших органів чуттів. Ця культура прийшла на зміну середньовічній та існувала в Європі з XV до XX ст.
Ідеалістична, інтегральна культура. Вона складається зараз і базується на перевазі інтуїтивного пізнання, на визнанні різних форм реальності, для визначення яких ще немає відповідної термінології.
Контрольні запитання
Дайте визначення культури. Етимологія слова “культура”. Які типології структури культури ви знаєте?
Що таке артефакт? Місце людини в системі культури. Інститути культури. З чого складається предмет культурології? Чи є синонімами поняття “культура” та “цивілізація”?
Які концепції “культури та цивілізації” ви знаєте? Хто запропонував теорію культурних суперсистем і в чому її суть?
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Предмет культурознавства
- Осінні замальовки
- Засудження хижацького ставлення до природи у драмі феєрії Лесі Українки “Лісова пісня”
Categories: Твори з літератури