Поетичні картини літнього ранку в казці М. Коцюбинського “Хо”

Related posts:

1. Поетичні картини народного побуту і звичаїв у повісті Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків” Поетичні картини народного побуту і звичаїв у повісті Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків” Протягом 1910-1913 рр. Михайло Коцюбинський побував в “українських Афінах” – так жартома називав село Криворівню на Гуцульщині. Письменник захоплювався цим краєм: “Я з головою поринув у Гуцульщину… Який оригінальний край. Який незвичайний казковий народ!” Зачарувала його не лише дивна природа, але й люди – талановиті, горді, мужні й вродливі. Де тільки не побував письменник, уявою своєю переносячи […]...
2. Поетичнi картини народного побуту i звичаїв у повiстi Михайла Коцюбинського “Тiнi забутих предкiв” Протягом 1910-1913 рр. Михайло Коцюбинський побував в “українських Афiнах” – так жартома називав село Криворiвню на Гуцульщинi. Письменник захоплювався цим краєм: “Я з головою поринув у Гуцульщину… Який оригiнальний край. Який незвичайний казковий народ!” Зачарувала його не лише дивна природа, але й люди – талановитi, гордi, мужнi й вродливi. Де тiльки не побував письменник, уявою своєю переносячи i нас в зеленi полонини, на бурхливий Черемош. Разом з ним iз захопленням […]...
3. Картини життя і праці гуцулів у повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Картини життя і праці гуцулів у повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Гуцули – оригінальний народ, з багатою фантазією, зі своєрідною психологією. Глибокий язичник-гуцул все своє життя, до смерті проводить у боротьбі зі злими духами, що населяють ліси, гори і води. М. Коцюбинський Повість М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” посідає особливе місце у творчості М. Коцюбинського. Це художнє відкриття письменником загальноукраїнському читачеві життя народу Гуцульщини, тієї чарівної частини української землі, […]...
4. Поетичні картини рідної природи у творах за віршами Хор лісових дзвіночків Дощ Пробіг зайчик Де тополя росте – І варіант – ПАВЛО ТИЧИНА ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ПАВЛО ТИЧИНА Поетичні картини рідної природи у творах І варіант Де знаходять митці барви, щоб змалювати поетичний образ землі?.. Справді, адже описувати природу брався кожен художник, композитор, письменник!.. І всі вони знаходили щось особливе, надзвичайне. Так і Павло Тичина не зміг залишити поза увагою чудові картини рідної природи. Поет був музично обдарованою людиною, він тонко відчував різні звуки в природі й умів відтворити їх у своїх […]...
5. Поетичні картини рідної природи у творах за віршами Хор лісових дзвіночків Дощ Пробіг зайчик Де тополя росте – ІІ варіант – ПАВЛО ТИЧИНА ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ПАВЛО ТИЧИНА Поетичні картини рідної природи у творах ІІ Варіант Павло Тичина дуже майстерно змальовує картини рідної природи. У поезії “Хор лісових дзвіночків” перед очима постає ранок, від якого прокидаються лісові дзвіночки. Складається враження, ніби я чую, як вони дзвенять. У вірші “Дощ” змальовується картина дощу, і я стежу за його краплинками, як вони залишають мережані кола у калюжах. Поезія “Пробіг зайчик” розкриває перед очима картину […]...
6. Поетичні картини рідної природи у творах за віршами Хор лісових дзвіночків Дощ Пробіг зайчик Де тополя росте – ІІІ варіант – ПАВЛО ТИЧИНА ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ПАВЛО ТИЧИНА Поетичні картини рідної природи у творах III варіант Поезія Павла Тичини – образна, лірична. Здається, що розмовляєш з автором один на один, що він промовляє тільки до тебе. Коли читаєш його вірш “Хор лісових дзвіночків”, так і чуєш ті дзвіночки, бо в кінці кожної строфи є слова, співзвучні дзвону маленьких дзвіночків: “День, день! Тінь, тінь!” В цьому вірші, такому коротенькому, ми встигаємо побачити літній […]...
7. Тема твору: Чарівництво в казці “Сніжна королева” Як би мені хотілося виявитися в теперішній чарівній казці! Знайти здатність перетворюватися в птахів і тварин, навчитися користуватися живою й мертвою водою, одержати подарунок від могутнього чарівника… Або відправитися в шлях, повний пригод, на пошуки зачарованого друга, як це зробила Герда із чарівної казки X. К. Андерсена. Однак у цій казці потрібно бути напоготові, адже від чарівництва тут більше неприємностей, чим користі. Лиха й нещастя приносять людям разлетевшиеся по мирі […]...
8. Душевна краса Хариті за оповіданням М. Коцюбинського “Харитя” Оповідання “Харитя” було написане Михайлом Коцюбинським, коли він учителював у селі Лопатинці. Дуже схвильованим був відгук Панаса Мирного, який у своєму листі писав: “У такій невеличкій приповісті так багато сказано! Чистою, як кринична вода, народною мовою…” Дійсно, оповідання “Харитя” – один із шедеврів української літератури. Письменник із любов’ю змалював портрет дівчини – головної героїні оповідання: “Великі сині очі з-під чорних вій дивилися пильно й розумно. Смугляве личенько розчервонілося”. Михайло Коцюбинський […]...
9. Протистояння добра та зла в казці С. Маршака “Дванадцять місяців” Декілька разів я читав казку “Дванадцять місяців”, декілька разів дивився відео. Казка мені дуже подобається. Одразу виникає симпатія до пасербиці. Вона трудолюбива, добра. Дівчинка повертається додому в зимову хуртовину й знов іде до лісу, бо жадібні мачуха зі своєю дочкою мріють про золото. Вони вибирають найбільший кошик. Якщо в такий кошик набрати пролісків, то “на золоті їстимеш-питимеш, у золоті ходитимеш, у золото взуєшся, золотом вуха завісиш”. І дівчина могла б […]...
10. Продовження твору на 2 сторінки: Одного літнього дня ми з товаришем гуляли берегом моря раптом десь з далека почувся протяжний крик Ми вирішили перевірити, що це. Сергій почув, що звук був зі сторони лісу. Коли ми прибігли, то побачили, що поряд з трасою, яка йшла до лісу, стояв перевернутий кошик. Ми з товаришем підбігли до кошика. – Цікаво, що там? – спитав я. – Давай перевіримо. – Зачекай, а раптом там щось небезпечне? – Візьми палитцю, якщо боїшся, але по звуку, я не думаю, що так шось жахливе. Я взяв палицю, […]...
11. Уславлення любові до праці та інших людських цінностей у казці “Пані Метелиця” Боротьба добра зі злом – основний конфлікт народної казки. Відомі збирачі народних казок брати Грімм першими в історії літератури по-науковому підішли до вивчення фольклору. У казці “Пані Метелиця” відображені ставлення народу до праці, пошана до старших, піднесення духовних і моральних цінностей. У цій казці простежується “шляховий” сюжет, притаманний казкам різних народів. Пасербиця і дочка мачухи здійснюють один і той же шлях через колодязь потрапляють до фантастичного світу, в якому відбуваються […]...
12. Купала – свято літнього сонцестояння Здавна на Україні Сонце вважалося найвищим і найсвітлішим божеством. Його називали лагідно Даждьбо-гом, тобто богом, що дає життя, богом світла і добра, перед лицем якого розбігаються всі темні і злі сили. Тобто, стародавні слов’яни вірили, що вони внуки сонця. І автор “Слова о полку Ігоревім” також називає народ Даждьбожими внуками. Стародавні українці, як і інші народи світу, були сонцепоклонниками. Вони співали гімни сонцю, творили легенди про нього, приносили в жертву […]...
13. Образи фантастичних істот у казці В. Короліва-Старого “Потерчата” Василь Королів-Старий написав для дітей багато творів, У збірці “Нечиста сила” він зобразив домовиків і мавок, русалок і потерчат. І змалював їх не як злих сил, а як дружніх людині. Вони не шкодять, не заважають людям, а навпаки – допомагають їм, визволяють у скрутний час. У казці “Потерчата” зустрічаємося з домовиком. Це фантастична істота, яка захищає добробут людей, допомагає в побуті. Домовик приходить на допомогу І дядьку Оверку, витягує його […]...
14. Алегоричний образ чудо-дерева Мови в казці Миколи Магери “Хоробрі з найхоробріших” Кожен народ особливий. Головне, що різнить людей, – це їх мова. Завдяки пі зберігається індивідуальність, традиції, культура, навіть характер нації приховує у собі мова. Саме це, як на мене, і хотів показати нам Микола Магера у казці “Хоробрі і найхоробріших”. Він обрав алегоричний образ – дерево Мову, яке згуртовує народ, дає йому сил, наснаги жити в мирі з іншими. У казці дерево велике, могутнє, високе, сильне. Воно має охоронця, якого […]...
15. Фантастика і реальність у повісті-казці Е. Т. Гофмана “Малюк Цахес на прізвисько Ціннобер” Навіть той, хто прочитав бодай один з творів Е. Гофмана, відразу міг би вказати на одну особливість. Це дивовижне поєднання фантастики і дійсності. У новелі-казці “Малюк Цахес на прізвисько Ціннобер” знайшли відображення і протиставлення два світи – ілюзорний і реальний, і протиставлення романтичного й буденного, і протиставлення добра й зла в обох світах. Для чого ж і як використовується мотив фантастики, казки? Перш за все для того, щоб яскравіше висловити […]...
16. Відповіді до теми: “Життя і творчість М. Коцюбинського” 1. Чому Коцюбинського назвали “сонцепоклонником” ? М. Коцюбинський прожив нелегке життя, але і в найтяжчі хвилини він зали­шався оптимістом. Він любив життя, сонце. Під пером письменника оживали чу­дові картини української природи. Коцюбинський умів зазирати в людські душі і завжди знаходив там щось світле. Письменник любив добрих людей, приємне товариство. Він був безкорисливий, все робив із внутрішнього переконання, і ні­чого – з інтересу. За його людські якості, любов до рідної землі, […]...
17. Чарівництво в “Казці про мертву царівну і про сімох богатирів’ О. Пушкіна Чарівництво в “Казці про мертву царівну і про сімох богатирів” О. Пушкіна О. Пушкін – геніальний російський поет із дитинства захоплювався народними піснями, казками. З ними ознайомила його няня, селянка-кріпачка Арина Родіонівна. Пізніше Олександр Пушкін використав фольклорні сюжети при створенні своїх чудових казок. У “Казці про мертву царівну і про сімох богатирів” багато чарівних предметів, відбуваються незвичайні перетворення, тому вона належить до чарівних казок. Злій цариці дісталася в придане незвичайна […]...
18. Відображення поглядів на мистецтво в казці “Соловей” Незважаючи на те, то казки Андерсена зрозумілі й близькі дітям, письменник порушував у них важливі життєві питання. Серед них провідне місце належить проблемі мистецтва. Андерсен вважає, то право на життя має лише такс мистецтво, яке правдиво його відтворює і є близьким для людей. Ці думки він висловлює у своїй Славнозвісній казці “Соловей”. Зіткнення справжнього і фальшивого мистецтва – тема цієї казки. І сутність справжнього мистецтва змальована тут правильно; це мистецтво […]...
19. Зображення волелюбного трудового народу в оповіданні М. Коцюбинського “Дорогою ціною” Оповідання “Дорогою ціною” М. Коцюбинського захопило мене напруженим і цікавим сюжетом, героїчним характером і духовною красою Остапа та Соломії, головних героїв твору. А ще вмілим показом однієї з форм боротьби кріпаків за волю та незалежність – втечу від панів. Герой оповідання Остап Мандрика виховувався на героїчних традиціях предків. Змалку він любив слухати розповіді столітнього діда, колишнього січовика, учасника Коліївщини. “Ті билиці-казки про Січ, козацтво, про боротьбу з панами за волю, […]...
20. Засудження нечесності та хитрування в казці “Фарбований Лис” – ІІ варіант – ІВАН ФРАНКО ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант Мабуть, усім відомо, що хитрування, брехня завжди засуджувалися. Саме про це йде мова у казці, де за нечесність та підступність був покараний Лис Микита. Випадково потрапивши в синю фарбу, Микита видає себе за небесну тварину і проголошує себе царем усіх звірів. Усі йому вірили, але під час концерту, влаштованого звірами на його честь, Микита не витримав і заскиглив разом із лисичками. Його одразу ж […]...
21. Перемога добра над злом у казці О. Пушкіна “Казка про мертву царівну і про сімох богатирів” Перемога добра над злом у казці О. Пушкіна “Казка про мертву царівну і про сімох богатирів” Власне, інакше і не могло б бути: у основі цієї казки Пушкіна лежить народна німецька, а у фольклорі добро завжди перемагає, хоч само і не воює, а лише терпить. Такою ж терплячою була і головна героїня пушкінської казки: “Белолица, черноброва, нраву кроткого такого”. Отже, хоч ми нічого не знаємо про її життя у батьківському […]...
22. Образ природи в творчості М. Коцюбинського Природа – це мати, яка дає щедрі дари людині, приносить їй естетичну насолоду, наснажує здоров’ям, дає натхнення. Художні твори про природу розвивають у нас відчуття всесвіту, вміння спостерігати довкілля, помічати красу у звичайному. Вони вчать нас бути добрими, мудрими, прищеплюють любов до рідної землі. Великий майстер художнього слова Михайло Коцюбинський тонко відчував природу; ніколи не втомлювався ” грати в себе” її красу. Письменник вивчав фарби і кольори, вважав, що йому, […]...
23. Твір опис картини Левитана “Березовий гай” Опис теми: Художній опис картини Левитана “Березовий гай”? опис літньої природи березового лісу, опис літніх фарб у живописі на прикладі відомої картини. Березовий гай Художник Исаак Левитан любив зображувати російську природу. Вона є головною темою багатьох його картин. “Березовий гай” – один із кращих добутків цього великого живописця. Береза – надзвичайно гарне дерево, йому присвячене багато пісень і віршів. Не дивно, що й Левитан, замилувавшись мальовничим куточком березового гаю, вирішив […]...
24. Значення прозивних імен для розкриття характерів дійових осіб у казці Миколи Магери “Хоробрі з найхоробріших” Казка Миколи Магери “Хоробрі з найхоробріших” незвичайна. Кожне ім’я в ній яскраво розкриває характер дійової особи. Цікаво спостерігати за вчинками героїв у казці. Кращі захисники волелюбного і працьовитого народу – Хоробрі з найхоробріших. Вони вирішили помститися ворогам, які постійно нападали на вільний народ, убивали немовлят і старих людей та забирали в рабство молодих. Зібралися вони на священній горі, де росло невмируще чудо-дерево Мови. Дерево було символом щасливого життя народу і […]...
25. Твір на тему – Образи селян у повісті М. Коцюбинського “Fata morgana” Боротьба селян проти гнобителів наперелодні та під час революції 1905 р. вплинула на розвиток літератури кінця XIX – початку XX ст. Відомий письменник Михайло Коцюбинський у повісті “Fata morgana” реалістично зобразив життя селян, їхні мрії, надії. Основним героєм повісті є бідняцьке селянство, яке вимагає справедливості до себе. Бідні люди неспроможні терпіти знущання, не хочуть працювати на панській землі, котра раніше належала їм. У них одна мета – покращити своє життя […]...
26. Уславлення любові до праці у казці “Пані Метелиця” Боротьба добра зі злом – основний конфлікт народної казки. Відомі збирачі народних казок брати Грімм першими в історії літератури по-науковому підішли до вивчення фольклору. У казці “Пані Метелиця” відображені ставлення народу до праці, пошана до старших, піднесення духовних і моральних цінностей. У цій казці простежується “шляховий” сюжет, притаманний казкам різних народів. Пасербниця і дочка мачухи здійснюють один і той же шлях через колодязь потрапляють до фантастичного світу, в якому відбуваються […]...
27. Засудження нечесності та хитрування в казці “Фарбований Лис” – ІІІ варіант – ІВАН ФРАНКО ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ III варіант У казці І. Франка “Фарбований Лис” розповідається про Лиса Микиту. Цей Лис був дуже хитрий, йому завжди вдавалося обминути небезпеку. І серед своїх він вважався найхитрішим. Одного разу Лис похвалився, що вкраде курку серед білого дня, коли навкруги буде багато людей. Спочатку Микиті пощастило, його не помічали. Але потім за ним погналися собаки. Лис ускочив у діжку з фарбою і там пересидів небезпеку, а […]...
28. Уславлення людських чеснот у казці братів Грімм “Пані метелиця” Із казки братів Грімм “Пані Метелиця” ми дізналися захоплюючу історію про те, як зло було покаране, а добро, милосердя і працелюбність – щедро нагороджені. Пасербиця тяжко працювала, а її мачуха все була незадоволена. Одного разу дівчинка випадково упустила в колодязь свій починок. Нерідна мати примусила полізти його діставати, і пасербиця впала у криницю. А прийшла до тями на чудовій зеленій луці. Дівчинка пішла і по дорозі допомогла хлібові, яблуні. Потім […]...
29. Використання засобів імпресіонізму у новелі М. Коцюбинського “Іntermezzo” І. Коцюбинський у пошуках стилю. ІІ. М. Коцюбинський – імпресіоніст. ІІІ. Риси імпресіонізму у новелі “Іntermezzo”. 1. Художня деталь. штрихом. Так у новелі “Іntermezzo” зовнішній світ передано зоровими і слуховими образами: Місто-монстр, який “витягує в поле свою залізну руку… і не пускає”, а сам ліричний герой ніби заїзд, “де вічно товчуться оті створіння, кричать, метушаться і смітять”. А зозуля віщує тишу, як тільки він опиняється десь далеко за містом, за […]...
30. Заборони в казці Заборони – дуже важливий і дуже цікавий культурно-історичний елемент. З того, що забороняється, можна визначити епоху, і її характер. Усі заборони в казці можна систематично вивчити. Цілковитою системи я – не дам, але вихоплю деякі особливо показові випадки. Вигляд заборони – не виходити з дому, сидіти за гратами – одне з найстародавніших і основних. Ми не тут інших напрямів заборон, які мають такою складною передісторії. З них – з мотивом […]...
31. Поетичні образи циклу “Україно моя!” Поезія А. Малишка періоду Другої світової війни – це різноманітні за змістом і художніми образами поезії, у яких і заклик до боротьби з фашизмом, і розповіді про подвиги та трудові будні, картини боїв та гіркота відступу. Ці твори сприймаються як сповідь поета-воїна, що жив одним життям із мільйонами інших людей і розділяв із ними і радощі, і горе, страждання і надію на розгром ворога і звільнення рідних земель. Цикл віршів […]...
32. Розкриття внутрішнього стану людини в новелі “Іntermezzo’ М. Коцюбинського Сучасники довго не визнавали імпресіоністичної манери письма. Але це неприйняття йшло невід некультурності та невігластва, а від свідомої прихильності до протилежної системи цінностей і смаків. Неуважність до традиційного сюжету, піднесення ролі окремої художньої деталі, яскрава колористика, значний психологізм – це дивувало і водночас захоплювало в новому напрямку мистецтва. Видатним засновником і представником українського літературного імпресіонізму був Михайло Коцюбинський. Почавши як письменник-реаліст, М. Коцюбинський не відсторонився від цього напрямку, але в […]...
33. “Він слугував народові своєму, боліючи душею разом з ним”. Значення творчості Михайла Коцюбинського Михайло Коцюбинський – одна з найвидатніших постатей в історії української літератури. “М. Коцюбинському належить одне з найпочесніших місць: після Шевченка, поруч з Іваном Франком, Лесею Українкою, Стефаником – щодо краси й глибини своїх творів іншого письменника такого ми не знайдемо”, – писав Павло Тичина. Коцюбинський завжди брав гострі теми, сучасні, описував прекрасну природу, основну увагу все ж приділяв людині – сміливій, діючій і сильній. Улюбленою темою письменника було майбутнє життя […]...
34. Зав’язка у російській казці “У певному царстві, у певній державі” – оскільки ніби медлительно-эпически починається чарівна казка. Однак це повільність оманлива. Казка сповнена найбільшого напруги. Вона зовсім на статична, їй ніколи не описує і характеризує, хоче до дії. Формула “у певній царстві” свідчить про просторову невизначеність місця дії. Така вступна формула характерна А ЛЯ російських казок. У казках інших народів цьому відповідає невизначеність у часі: es war eіnmal ; once upon a tіme ; […]...
35. Поетичні описи природи у віршах Лесі Українки “Зоряне небо” Та “Вечірня година” Леся Українка була надзвичайно чутливою людиною. Свої почуття вона намагалася передати через поетичні твори. Так у вірші “Зоряне небо” поетеса розповідає про красу весняного нічного неба. Зорі бачать усе, що вночі ми не можемо побачити. Вони світять лагідним, теплим, але водночас величним сяйвом: вони і беззахисні, і сильні. Я думаю, що Леся Українка порівнює у вірші зірки і життя людей. Одна світиться ярко, схожа на цілеспрямовану людину, яка знає, що […]...
36. Образ природи у творчості М. Коцюбинського МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Природа – це те життєдайне джерело, з якого вийшло все прекрасне на землі, яке породило людину та дало їй творчу наснагу. Це безмежний всесвіт, який уміщує в собі наше неповторне існування. Природа є невід’ємною частиною майже кожного художнього твору, адже гармонійне існування людини й природи – це той стрижень, на якому тримається світ. Великий майстер художнього слова Михайло Коцюбинський тонко відчував природу, ніколи не […]...
37. Душевна краса Хариті за оповіданням Михайла Коцюбинського Оповідання “Харитя” було написане Михайлом Коцюбинським під час вчителювання в селі Лопатинці. Ознайомившись з його змістом, Панас Мирний написав молодому колезі схвильованого листа: “У такій невеличкій приповісті та так багато сказано! Чистою, як кринична вода, народною мовою…” З любов’ю змальовує портрет Хариті – головної героїні оповідання – Михайло Коцюбинський. “Великі сині очі з-під чорних вій дивилися пильно й розумно. Смугляве личенько розчервонілося”. Автор начебто милується цією дівчинкою, підкреслюючи її щиру […]...
38. Оповідання про природу про пори року Оповідання про природу про пори року У чому майстерність або вміння описувати природу кількома словами? А може бути природу, взагалі, не треба описувати, а досить просто тихо посидіти й помовчати, може просто послухати природу, а вона розповість усе сама. Про що може розповісти шум лісу або плескіт води лісового струмка, або лемент чайок на березі широкої ріки. А може скрип дерев, що порушують нічну тишу, поділиться своїм невідомим секретом, у […]...
39. Образ Герди в казці Андерсена “Снігова королева” Найкращими є ті казки, що запам’ятовуються надовго. Для міні такою казкою стала “Снігова королева” Г. К. Андерсена. Особливо сподобалася мені головна героїня казки – Герда. Ця добра, розумна та кмітлива дівчинка прикрутила мою увагу своєю поведінкою. Коли її друг потрапив у біду, вона прийшла йому на допомогу. Так роблять тільки справжні друзі. Смороду не кидають товаришів у лихі часи. Діти гралися разом весь свій вільний година, вирощували чудові троянди на […]...
40. “Іntermezzo” – вершина майстерності М. Коцюбинського у жанрі новели “Іntermezzo” М. Коцюбинського критики називають ліричним оповіданням. І це дуже влучна і справедлива характеристика. Адже у цьому творі письменник розкрив свою душу, висловив думки, почуття, які мучили його – свідка революційних і післяреволюційних подій 1905-1908 років. Жанр новели найбільше підходить для вираження найзаповітнішого, найболючішого. Твір побудований як лірична сповідь автора, який страшенно втомився від жорстокого світу зла. Щодня йому доводиться зустрічатися з типовими для часів реакції явищами: катуванням і розстрілом […]...