“Поема Сходів” Цветаєвої

В “Поемі Сходів” Цветаева зображує символічний образ Сходів людського безправ’я, навіяних самотньому й з життям у Парижу. Символічним є й фінальний образ поеми: жителі величезного будинку зробили бунт, підпалили будинок, і Сходи зруйнувалися. Ключові образи-символи “Поеми повітря” – вічність і смерть.

У цей самий період Цветаева створила віршований збірник “Після Росії. 1922-1925” і знаменитий поетичний цикл “Вірші до Пушкіна” , а також цикл “Вірші до Чехії” .

Дослідниця творчості Цветаевои А. Саакянц відзначає,

що “у Чехії Цветаева виросла в поета, що у наш час справедливо зарахований до великих. її поезія говорила про безсмертний творчий дух, що шукає абсолюту в людських почуттях. Найбільш заповітної цветаевською темою в цей час постійна філософія й психологія любові… Зображення людських страстей досягало в неї подекуди справді шекспірівської сили, а психологізм, глибинне дослідження почуттів можна зрівняти із блуканням по лабіринтах людських душ у романах Ф. Достоєвського”.

Зверталася Цветаева й до драматургії, у якій розроблювала мотиви античної міфології, “Мистецтво при світлі совісті” , “Поети з історією і поети без історії” , книги спогадів “Живе про живий” , “Полонений дух” , “Нетутешній вітер” , літературно-критичні роботи “Мій Пушкін” , “Пушкіна й Пугачов” , книга прози “Повість про Сонечку” і др.

Ще в поетичній юності, немов передбачаючи долю своєї творчої спадщини, Цветаева написала один зі своїх шедеврів:

Моїм рядкам, написаним так рано,

Що й не знала я, що я поет,

Непостійним, начебто бризи з фонтана

Або іскри з ракет…

Що ввірвалися, розстебнуті й уперті,

У задушливий і застарілий храм;

Моїм рядкам, де юність коло смерті,

Нечитаним рядкам

Похованим у магазинах безневинно,

Де їх ніхто рукою не зачіпав, –

Моїм рядкам, як стародавнім винам,

Ще прийде сприятлива година

Її пророчі слова збулися. Нині Цветаева – одна з найшанованиших поетів срібного століття росіянці поезії





“Поема Сходів” Цветаєвої

Categories: Твори з літератури