Мені подобається наша привокзальна площа. Вона приваблює старовинною архітектурою залізничного вокзалу, збудувавши його ще у XІX столітті. На площі завжди багатолюдно. Приїжджі і просто мешканці міста, що прийшли сюди відпочити, милуються розкішними квітниками.
А музичний фонтан у центрі площі вважається одним з найкращих у місті. Якщо близько підійти, краплі колючих бризок приємно охолоджують розпашіле обличча в пекучий полудень. Привокзальну площу обрамляють тендітні ряди старовинних лип. Липи одна в одну – всі одного зросту.
Серед цих дерев є старожилка привокзальної площі – столітня липа. Вона і зовні відрізняється від інших: товстий стовбур, розкішна крона. Під час цвітіння лип аромат пливе над привокзальною площею.
Бджоли дзижчать на квітах, аромат лип змішується з пахощами петуній.
Про вікову липу на привокзальній площі я згадав у лісі, куди одного разу ми вирушили на вихідні. Там ми натрапили на липове товариство. Це немолоді дерева. Неподалік росли інші листяні дерева, у їхніх кронах хазяйнували птахи.
Але якщо на привокзальному майдані липи стиснуті асфальтом і життєвий простір їх позначений скромним квадратом землі, то тут липи були роскішні до них підбиралися якісь трави, пурхали метелики, дзижчали джмелі, навіть на стовбур сідали бабки. Лісові липи чули голоси вівчариків, вільшанок, дроздів, дятла, насолоджувалися тьохканням солов’я.
Біля липи ми зробили привал. Я ліг на спину в густу траву і розглядав крізь липові гілки небесну синь, самотню хмарку. Десь недалеко дзюрчало джерельце, по моїх руках, які лежали у прохолодній траві, безстрашно повзали мурашки, я мимоволі згадав про міську липу.
Вона не чує голосів лісних мешканців, її огортають дивні пахощі лісних рослин; в її кроні не гомонять лісові птахи, біля підніжжя не снують ящірки. Замість лісового спокою міську липу непокоїть людська метушня.
Я вирішив зробити подарунок віковій міській липі. Я нарізав лісового дерНЯ обережко поклав його у целофановий пакет і, приїхавши до міста, обклав дерном підніжжя дерева. Із дерну одразу ж повистрибували лісні мураші. Вони попрям) вали вгору стовбуром липи, почали його обживати.
Може, мураші розповіданім” уть їй про лісові світанки і заходи сонця, а трава дерну, може, передасть віковій красуні пахощі лісу.
Я сподіваюсь, що трава приживеться на новому місці, бо тут часто проїздяти поливальні машини, які миють асфальт і напувають вологою липи. У кроні липи цвірінькають горобці, а мені здалося, що це гомонять лісои пташки. Я думав про те, що щоразу, коли я приїздитиму на привокзальну площу; на мене чекатиме не просто липа, а рідна мені, вигаднику, душа.





Related posts:
- Білка на міській вулиці. Твір на основі побаченого Поряд із нашим будинком парк. Ми з подругою гуляли у дворі, потім вийшли за дім і пішли вулицею до парку. За нами плентався дворовий пес Байкал. Це був досить здоровий собака. Сіро-білого кольору шерсть з темними плямами на спині й голові, пухнастим хвостом і великими міцними лапами. Морда у Байкала добра і перехожі, які вперше бачили собаку, відчували, що він їм не заподіє лиха. До парку залишалось із сотню метрів, […]...
- Подарунок другу Ми з Денисом дружимо вісім років, ще коли ходили до дитячого садка. Разом прийшли в перший клас однієї і тієї ж школи. Ні в нього, ні в мене немає братів і сестер. Напевно, тому наша дружба така міцна. Правда, буває, ми сваримося, не завжди уважні один до одного, але обов’язково до своїх днів народження ретельно вибираємо подарунки. Знаємо кожну річ, яка є в кожного, знаємо бажання і мрії один одного. […]...
- Проблема духовного занепаду суспільства в оповіданні Михайла Коцюбинського “Подарунок на іменини” Проблема духовного занепаду суспільства в оповіданні Михайла Коцюбинського “Подарунок на іменини” Я прочитала твір М. Коцюбинського, який вразив мене незвичним загостреним сюжетом. Це оповідання “Подарунок на іменини” – витончена, парадоксальна назва. Околодочний надзиратель Карпо Петрович Зайчик і його дружина Сусана мають єдиного сина Дорю. Батьки були далеко не тонкими натурами: Карпо Петрович усе “скрипів чобітьми”, не можучи забути базарних лайок і гармидера відділку. Ці враження “ще клекотали у ньому, сердито […]...
- Птахи кричать Влітку я з батьками відпочивав на базі відпочинку в лісі біля річки. Наш будиночок знаходився серед сосен, їх “лапи” заглядали в каші вікна, і це було весело. Виглянувши рано вранці у вікно, я іноді бачив рудих білок, що перескакують з сосни на сосну. Якщо вони були голодні, то опускалися на землю, тому що люди підгодовували їх. Час від часу ми з батьками відправлялися до лісу на пошуки грибів і ягід, […]...
- Подарунок до школи Цього року я вперше іду до школи. Ця подія дуже хвилювала мене і мою родину. А підготовка до школи приносила багато щасливих незабутніх хвилин. Пам’ятаю, як вперше побачив свій ранець. Він був овальної форми, коричневого кольору з різними яскравими аплікаціями. Ранець мав три відділи. Для книжок, зошитів і шкільного приладдя. Металеві застібки блищали, а маленька зручна ручка ніби запрошувала, щоб я взяв ранець до рук. На ранці були чорні неширокі […]...
- Проблема духовного занепаду суспiльства в оповiданнi Михайла Коцюбинського “Подарунок на iменини” Я прочитала твiр М. Коцюбинського, який вразив мене незвичним загостреним сюжетом. Це оповiдання “Подарунок на iменини” – витончена, парадоксальна назва. Околодочний надзиратель Карпо Петрович Зайчик i його дружина Сусана мають єдиного сина Дорю. Батьки були далеко не тонкими натурами: Карпо Петрович усе “скрипiв чобiтьми”, не можучи забути базарних лайок i гармидера вiддiлку. Цi враження “ще клекотали у ньому, сердито ворушили губи i квадратове лице, налили кров’ю кулак, ще важчий од […]...
- Наші зелені друзі Земля! Яка вона розкішна, безмежна, багата! Скільки всього є на ній. Це і моря, океани, річки, озера, тварини і птахи. А скільки зелені різноманітної. Саме про зелених друзів, про моє ставлення до них я хочу написати. Ще з дитячих років мені подобалось бувати в лісі. Часто бігала туди, прислуховувалась до шелесту листя, коли воно із вітром розмовляло, вдихала аромат лісових квітів, що цвіли. А яку насолоду я відчувала, вдихаючи рано-вранці […]...
- Медове дерево Медове дерево Улітку найулюбленішою справою для мене є допомога дідусеві на пасіці. Хто не любить з нас поласувати медком? У липні маленькі бджоли-трударі збирають нектар з жовтуватих суцвіть, схожих на вітрила. Турботливо несуть його у вулики. Дідусь розповів мені, що саме липовий мед вважається найсмачнішим, найкориснішим. Люди здавна користувалися його лікувальними властивостями. За цей природний дар липу ще називають медовим деревом....
- Горе-рибалка і рибачка. Твір-оповідання Якось улітку ми всією сім’єю поїхали на риболовлю. Поки ми з татом розбирали снасті, мама збирала поблизу хмиз. Тато розставив вудки, а ми з мамою розвели багаття. Світанок уже відступив, ведучи за собою туман. Поплавці мирно погойдувалися на воді, не передвіщаючи ніякого кльову. Я небагато занудився й пішов до багаття. Мама сиділа на березі, любуючись яскравими сонячними відблисками на воді, а тато періодично перевіряв наживки на гачках і називав нас […]...
- Про що розповів Очумелов. Твір за оповіданням А. Чехова “Хамелеон” Ох, добродії, ну і днинка видалася сьогодні! Як завжди, я за справами служби йшов через базарну площу. Зі мною був Єлдирін. Він допомагав мені вирішити низку питань. З ранку у мене настрій був непоганий, я одягнув нову шинель, справна така шинель. І хто б міг подумати, що неприємності сьогодні на цій площі стануться через те, що наш народ не знає головного: чи належить генералош Жигалову собака, який укусив за палець […]...
- Снігур на горобині Зима цього року лягла рання. Кілька днів підряд ішов сніг. Двірники, захоплені зненацька снігом, не встигли згребти опале листя. Де-не-де можна було побачити різьблений кленовий листок, що стирчить з-під снігу. Ще подекуди на деревах залишалося листя. Здавалося, дерева підставили свої долоньки, на яких лежав і не танув сніг. Листя на дубі, що залишилося, схоже на жерстяне. Воно стукало одне об одне, начебто намагалося зігрітися. А ось горобина давно скинула своє […]...
- Астролог Ю. Андрухович У нього палка потреба, шматочок неба піймати у фокус лінзи… Бо він живе на горищі, А там сутерени вищі: У сутінках – мерехтіння І сонце межує з тінню. Він дивиться тільки вгору, І небо лоскочуть вії, Коли в полудневу пору Від кухні смаженим віє. Над містом літають птахи, А поруч із ними “ахи”, Коли роззявлять на площі Голодні роти бідолахи. Земля собі пілігримить, Кружляє собі й кружляє, А хтось нові […]...
- Стежка до яблуні. Твір-роздум на морально-етичну тему Неподалік від нашого будинку знаходиться парк. Ще дитиною я гуляла дідусем і бабусею. У ньому і зараз багато дітлахів і дорослих. Тут є блакитні ялиці, і дуби, і в’язи. Є кафе, естрада, майданчик для літніх людей – одне слово, наш парк нічим не відрізняється від інших парків міста. Тим не менше, мені здається, різниця є. У глибині парку є вузенька непримітна стежка. Йдучи нею, потрапляємо на невелику галявину, яка геть […]...
- Під зеленим шатром лісу Під зеленим шатром лісу Настало гомінке літо, і ліс весело зашумів зеленим віттям. В оксамитовому вбранні стоять дерева. Голосно виспівують птахи, перелітаючи з гілки на гілку. А солов’ї аж заливаються від захвату! Пахне свіжістю, а ще суницями, що де-не-де визирають з-під тоненького листячка шовкової травиці. То тут, то там між пухнастими ялинками та смереками вишикувалися рядочками гриби-маслюки. – Доброго дня! – привітався до них хазяйновитий їжачок. ” Гриби наче злякалися […]...
- Опис саду Сонячний світ пронизував зелені дерева, що позбиралися на схилі гори, неначе створюючи велику різнобарвяну сім’ю. Батько гуляв поміж дерев та перед кожним зупинявся, наче зустрів знайому людину. У цьому саду було посаджено найрізноманітніші дерева різного віку: груші, вишні, яблуні, сливи, дуби, липи, горіхи. Росла навіть висока тополя, своїм листячком до неї розмовляла молода, гнучка. “Кожен хазяїн,- розповідав товариш,- біля своєї хати траву косить для худоби, а наш батько все своє […]...
- Твір “Початок зими” Ось на календарі вже й перше грудня. Закінчилася осінь – впало листя з дерев, відлетіли в теплі краї птахи. С кожним днем стає все холодніше. Вперше калюжі на асфальті скувало міцною кригою. Сіре небо похмуро дивиться згори, сонця зовсім не видно. Природа завмерла в очікуванні першого снігу. Час від часу підіймається сильний вітер, боляче б’є в обличчя. Ми відчуваємо морозний подих зими. Лісові звірі поховалися в теплих норах. Вуличні коти […]...
- Твір “Світ навколо нас” або “Світ навколо мене” Світ навколо мене величезний. Його не обійти за ціле життя. Він поєднує в собі різноманітність: гори та океани, пустелі та лісові хащі, спекотні тропіки та крижану тундру. Світ прекрасний, але він ласкавий і жорстокий одночасно. В ньому існують водночас легкий вітерець та нищівний ураган, дзюркотливий струмочок та страшне цунамі. Найдивовижніше в навколишньому світі – це життя. Люди, звірі, птахи, риби, дрібні комахи та мікроби, яких ми навіть не можемо роздивитися […]...
- Моя улюблена пора року – VІ варіант 6 клас VI Варіант Весна – моя найулюбленіша пора року. Навесні у мене радісний настрій. Закінчилась довга, темна, морозна зима. Попереду літо і літні канікули. Сонечко стає теплим і ласкавим. Пробивається перша ніжно-зелена травичка. На деревах розпускаються бруньки і з’являються перші листочки. Вони такі маленькі, ніжні, клейкі. З’являються перші весняні квіти, що тішать око. Все квітне, буяє… По всьому місту вітром розноситься аромат квітучих рослин, першої зелені. Весело співають птахи, […]...
- Життя – як спалах І. Іван Липа – письменник-борець. ІІ. Заснування 1. Липою таємного товариства “Братства Тарасівців”. 1. Внесок “Братства Тарасівців” у розвиток українського національного визвольного руху. 2. Програма “Тарасівців”. 3. Розгром “Братства Тарасівців”. 4. Громадська робота. 5. Літературна діяльність І. Липи. ІІІ. “Чи то щастя людей у мізерних забавах і пристрасних задоволеннях?” ....
- Осінній парк Ось і прийшла осінь. Тільки зовсім недавно дерева в парку радували нас буйною зеленню, і от зелене листя пожовкло, заблищало золотом і почало повільно падати на землю. На вулиці ще тепло, а птахи вже збираються відлітати у вирій. Старий парк ніби завмер, прислухається до кроків осені. Знає він, що зовсім скоро теплі тихі вересневі дні закінчаться. На зміну вересню прийде жовтень, умиє парк сльозами дощів. А там і листопад огорне […]...
- Усна розповідь за ілюстрацією та планом на тему “День народження подруги” План 1. Яка подія зображена на малюнку? 2. Який настрій у присутніх? 3. Як святкують день народження? 4. Як поводяться гості? Іменинниця? 5. Чим пригощала гостей іменинниця? На малюнку зображено веселе свято – день народження подруги. У всіх присутніх радісний настрій. Іменинницю та її друзів розважає клоун. Гості задоволені святом, а іменинниця дуже весела. Вона пригощає гостей тортом, фруктами, цукерками та соком. Спостереження: Кульбабка схожа на сонечко. У неї безліч […]...
- Шкільна виставка Минулої п’ятниці в нашій школі відбулася виставка-розпродаж. Ми, всі школярі, від першого до одинадцятого класу, самі виготовляли для неї товари – пекли якісь ласощі, вишивали серветки, майстрували щось на уроках трудового навчання, робили цікаві оригінальні сувеніри. Наймолодшим, звичайно, допомагали батьки. На виставці ми переходили від однієї вітрини до іншої, смакували всілякими пиріжками й тістечками, що “їх приготували дівчатка, купували подарунки друзям та рідним. Було дуже багато цікавого. Олена Григорович вишила […]...
- Квіти – очі природи Помешкання добрих і щиросердних людей завжди видно здалеку. Там буяють зеленим листям і яскравим квітом рослини. Вони можуть радувати наш зір у невеликому палісаднику, в прилаштованому на балконі ящику чи просто на підвіконні. Малесенькі незабудки і витончені троянди однаково привабливі. Щедро нам дарують свій аромат біленькі скромні квіти жасмину і розкішні півонії. Кожна квітка – це окраса нашого життя. Той, хто любить квіти, піклується про них, знає, що у рослин […]...
- Текст-опис “Перед грозою” Наближення грози відчувається заздалегідь. Спочатку змінюється повітря – воно стає вологим і важким та ніби придавлює нас до землі. Небо поступово затягується низькими темними хмарами, закриваючи тьмяне сонце. Дзвінка тиша повисає в густому повітрі, а потім настає час вітру. Він різкими поривами хитає віти дерев, крутить хоровод з легких речей, що вирвав з рук людей чи безсоромно вкрав зі столиків відкритих кав’ярень. Дівчата на вулицях притримують свої легкі сукні, затуляють […]...
- Флешмоб у вишиванках ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Флешмоб у вишиванках Ми зробили це! Кілька сот молодих людей зустрілися на центральній площі міста у вишиванках. Це було дуже красиво. Здавалося, що й сама площа розквітла. Стара ратуша здіймалася до хмар. Вона була свідком багатьох історичних подій. Тут збиралися дівчата в українських строях, проводжали січових стрільців на війну, тут зі сльозами на очах зустрічали переможців у Другій світовій війні. Тут відбуваються свята з нагоди дня […]...
- Вулиця Харківських Дивізій Вулиця Харківських Дивізій Харків – один з найбільших індустріальних, наукових та культурних центрів України. Його площі, проспекти, парки, вулиці мають свою історію, привабливі архітектурними спорудами, вражають величністю, красою і неповторністю. Знати героїчне минуле свого рідного краю, рідної вулиці, на мою думку, повинен кожен з дитинства. Оскільки любов до Вітчизни починається саме з того місця, де ти народився, де пройшли твоє дитинство і юність. Я живу на вулиці Харківських Дивізій. У […]...
- Дерево у моєму дворі Я дуже хочу, щоб мені допомогли відповісти на одне запитання. Але це запитання я сформулюю у кінці твору. Я мешкаю у великому місті. У цьому місті багато будинків і мало дерев. А на моєму подвір’ї росла красива тополя. Я її дуже любив. Навесні на ній з’являлись ніжно-зелені клейкі листочки. Улітку вона шелестіла своїм листячком під моїм вікном. Уранці мені було радісно чути той шелест: наче давній знайомий вітав Мене. Увечері […]...
- Народний календар: Вересень Вересень заспокоює природу, неспішно дні ідуть на спад, птахи збираються в зграї й готуються до відльоту в теплі краї, осінь накидає позолоть на дерева, дні всі частіше затягаються дощами, що мрячать. У вересні зустрічають осінь, сначало на Насіння-Летопроводца, потім на Осенини в теплі погожі деньки жіночого літа Тепло і ясне небо уступають вогкості й дощу. У народному календарі важлива дата вересня на Насіння-Летопроводца – осінь зустрічають. По прикметах можна говорити […]...
- Твір художній опис весняної квітки / улюбленої квітки/ квітки навесні Тільки-но в повітрі в повіє весною, з-під торішнього листя починають з’являтися маленькі квіточки. Природа навколо ще гола, сіра, клапті брудного снігу лежать навколо, холодні джерельця. А ця рослина вже розгортає свої пелюстки серед мокроти та холоду. Ідеш вулицею, і несподівано в око впадає маленьке свято весни на чиїсь клумбі! Це свято – квіточки крокуси. Їхні ніжні пелюстки ледве видно від землі, стеблинка коротка. Листячко блискуче та вузеньке, наче смужка або […]...
- Після мандрівного спудея Ю. Андрухович Після мандрівного спудея Агов, мої маленькі чортенята! З-під свити я вас випущу на світ – Туди, де кров з любов’ю черленяться, Де пристрастей і пропастей сувій… З риторик і поетик академій – Гайда на площу, як на дно ріки! Підслухані у вирі цілоденнім, Ті рими – вчителям наперекір ! Або в поля, як на зелену прошу – Читати вірші травам і вітрам!.. І постарайтесь, я вас дуже прошу, Щоб явір […]...
- Ранкова пробіжка Люди, що бігають щоранку заради здоров’я! у нас поки що навдивовижу. Мої батьки зранку виходять на пробіжку і мене запрошують із собою. Але як важко покинути тепле ліжко та ще й відразу включитися у біг. Щоразу я даю собі слово, що з понеділка почну нове життя: встану разом з батьками, одягну спортивний костюм, кросівки і вийду на бігову доріжку. Біля нашого будинку спеціальної доріжки для бігу немає. Тому батьки, коли […]...
- Садок вишневий коло хати Моя приятелька Наталка зовсім недавно помітила, що біля нашого дванадцяти поверхового будинку ростуть плодові дерева – яблуні, сливи, абрикоси, вишні. Вона розповідала мені захоплено: “Уявляєш, завжди пробігала повз них, і мені було все одно – чи тополя, чи яблуня, чи горобина. А тут помітила уквітчане білим деревце – і наче щось за серце зачепило”. Нічого я їй не сказала на те, а сама подумала: “От ти вже й подорослішала, Наталочко”. […]...
- Кришталевий світ поезії, або які картини я собі уявляю, коли читаю вірші про природу Коли я була зовсім маленькою, то вірші про природу сприймала як чудові мелодійні казки. Особливо “зимові вірші”. Я вчила їх до виступів під новорічною ялинкою і майже не відділяла від казок про Морозка, про дванадцять місяців, віз реального засніженого парку Шевченка із святковою ялинкою на площі… Мороз, зима, лісові дерева були живі, загадково-мовчазні, мов приховували якусь таємницю. Ялинки махали широкими пухнастими рукавами, сніжинки кружляли у танку під нечутний сторонньому вуху […]...
- Власні враження від перебування в лісі Цілими днями Улянка любила блукати в лісі. її приваблювала зелена галявина, сонячні промінці поміж дерев. Особливо подобалося їй лежати в траві на галявині, яку обступали високі пахучі липи. Галявина нагадувала дівчині маленьке земне озеро, яке пахло молодою травичкою. Уляна відчувала себе маленькою хазяйкою в цьому лісі. Допомагала йому: тушила залишений кимось жар від вогнища, щоб уникнути пожежі в лісі. Улянка зналамайже кожну рослинку, кожне деревце, якітягнулисядосонця. Згадувала дівчинка дідусеву казку. […]...
- Дерева – наші друзі – Твір-розум Дерева – наші друзі. Вони допомагають нам усім! Як приємно дивитися на їх високі міцні стовбури, розкидисті вітки, яскраві листи! Навесні на деревах розпускаються бруньки і радують око перехожих, піднімаючи їм настрій. Дерева також дуже корисні. Вони як фільтри очищують повітря від токсинів та газів, які дуже шкідливі для нашого здоров’я. Кожної весни вони вдягаються у яскраві квіти, і цим дарують нам радість. Любіть дерева! Дерева – наші друзі! Погано, […]...
- Травневі “заметілі” Того весняного ранку я вийшла надвір без чітко окресленої мети, просто тому, що хотілося прогулятись. “Можливо, зайду в парк”, – подумала я. Щойно вийшла з будинку, одразу зрозуміла – прогулянка буде тривалою. Хоча б тому, що у день, коли розквітли абрикоси, сидіти вдома – майже злочин. А абрикоси розквітли пишно, одразу скрізь – і на вулиці, і в садах, і в парку понад річкою. Дерева здавалися білими хмарками, що з […]...
- Перші весняні квіти – IІІ варіант 6 клас Перші весняні квіти III варіант Як стверджує народ: “Весна – днем красна. Весна всім красна”. З цим важко не погодитись. Але, мабуть особливу увагу навесні привертають весняні квіти. Коли добре пригріває вже весняне сонечко, підсихає в лісі земля, все навколо оживає: дерева, трава, комахи. А які чудові перші весняні пуп’янки, що бубнявіють на галузках і от-от розпукнуться! Молода ніжна весна приносить із собою перші проліски, що дивляться на […]...
- Я люблю свій старий сад Моя родина пишається нашим фруктовим садом. Його садили кілька поколінь нашого роду. Сад упритул підступає до будинку – теж дуже старого. У вікна заглядають вишневі дерева. Можна дотягтися рукою з вікна і нарвати жменьку вишень. В інше вікно скребеться яблунька. Є в нашому саду грушеві, абрикосові, сливові дерева. Коли вони цвітуть, у кімнату ллється не тільки аромат, але й світло. У саду привілля бджолам, метеликам, не кажучи вже про птахів. […]...
- Одного разу у гідропарку Наш гідропарк розташований на острові, що з усіх боків оточений водою. Його оперізують мала річка і канал. Уздовж берегів у гідропарку ростуть верби. Це старі, розлогі дерева із широкими стовбурами. Під ними завжди багато сучків. Поруч лежать старі дерева, що впали від часу, або їхні масивні гілки, що, немов човни, повстромлялися у прибережний мул. От на цих напівзанурених у воду стовбурах люблять відпочивати качки. їх у нашому гідропарку багато. Вони […]...
- Твір “Весняні квіти” З настанням весни природа оживає. Тане сніг, повертаються перелітні птахи, земля вкривається зеленою травою. Навесні зацвітають усілякі квіти – спочатку проліски, потім кульбаби та конвалії, тюльпани, нарциси, а в травні розпускаються пишні півонії та розкішні троянди. Більш того, цвітуть у садах дерева й кущі, що влітку й восени радуватимуть нас стиглими та смачними плодами. Навесні квіти повсюди – на доглянутих клумбах, галявинах у лісі, вони ростуть навіть з тріщин в […]...
Categories: Твори з літератури