Відомою в Україні своєю просвітницькою діяльністю у XVІІ ст. була Київська братська школа. Тут викладали українську, грецьку, латинську й польську мови. Вивчали філософію, астрономію, історію, геометрію, музику.
Славилася братська школа й іменами найосвіченіших в Україні людей.
При Києво-Печерській лаврі існувала школа під назвою Лаврська. Братство запропонувало об’єднати ці дві школи в одну вищу Петру Могилі, Київському митрополиту, нащадку молдавського князя Симеона.
Петро Могила був освіченою людиною, твердо дотримувався норм української віри.
Новий навчальний заклад назвали колегією. Але це була не тільки назва. У цьому закладі читалися ті ж предмети, що й у провідних університетах Європи.
Тут могли навчатися талановиті вихідці з простого народу.
Важко злічити імена всіх тих видатних людей України, які вчилися в цьому храмі наук. Є серед них філософи, державні діячі, історики, композитори, полководці та юристи.
У назву закладу було внесено ім’я Петра Могили, що є свідченням великої пошани до заслуг перед Вітчизною цієї людини.
Києво-Могилянська академія була справжньою колискою науки і культури всього східнослов’янського світу.





Related posts:
- Щирі друзі Петро Конашевнч та Марко Жмайло В українській літературі є багато творів про щиру та вірну дружбу, особливо серед дітей. Це й повісті “Гуси-лебеді летять”, “Щедрий вечір” М. Стельмаха, і оповідання “Лісничиха” В. Донченка. Про щиру дружбу двох друзів розповідається і в уривку “В Острозькій школі” з роману А. Чайковського. Головні герої цього твору – Петро Конащевич та Марко Жмайло. Так склалися обставини, що ще трирічною дитиною Петро залишився сиротою. Його батько й мати загинули під […]...
- Пісні для України все: і поезія, й історія, і батьківська могила Пісні для України – все: і поезія, й історія, і батьківська могила І. Українські пісні – це національний епос. ІІ. Українські історичні пісні – безсмертні пам’ятки, створені генієм самого народу. 1. Пісні про боротьбу з турками й татарами. а) “Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш” – правдивий художній документ епохи. б) “За річкою вогні горять” – картина татарського набігу на українську землю. в) “Зажурилась Україна, бо нічим прожити” – образ-уособлення України, […]...
- Солдатська могила 5 КЛАС НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Наш п’ятий клас найдружніший у всій школі. Ми завжди разом ходимо на екскурсії, в кіно, допомагаємо одне одному в навчанні. Минулої весни у вихідний ми пішли до лісу. Дівчата плели вінки з квітів, хлопці гралися у хованки. Галас стояв такий, що ми не одразу почули Дмитрика і Павлушу, які голосно нас гукали. Ми вирішили, що однокласників спіткало тихо, і кинулися до них. Першими на лісову галявину […]...
- Цар Петро І у романі О. М. Толстого Дія роману розвертається на неозорому географічному просторі: від Чорного моря до Архангельська, від Балтійського моря до Уралу. З Росії вона переноситься в європейські столиці і міста. Читач побуває при дворі шведського короля Карла XІІ і польського короля Августа, курфюрста Саксонського, турецького султана, побачить поля боїв і морські походи, військові табори і неприступні фортеці, селянську хату, що палиться по-чорному, розкольничій скит, розкішний меншиковський палац і багате купецьке подвір’я. Романний час охоплює […]...
- Історія створення роману “Петро Перший” Як ми вже знаємо, ще в 1917 році Толстой намагався знайти розгадку цього в минулому. Тоді ця спроба закінчилася невдачею: ідеалістичний світогляд письменника привело його до помилкових висновків. Оповідання “День Петра” глибоко песимістичний. І справа не в тому, що Петро в очах автора – напівбожевільний деспот, а в очах народу – антихрист, що слідом за символістом Мережковським. Толстой інший раз наділяв великого державного діяча рисами дегенеративності. Джерело песимізму в тому, […]...
- О. М. Толстой. “Петро Перший” історичний роман Історичний роман “Петро Перший” – це невичерпне джерело докладних і дуже цікавих відомостей про петровський час, про соціальні конфлікти, державні і культурні реформи, про побут, долі і людей тієї бурхливої епохи. І що важливіше всього – це джерело образних уявлень про давно збігле життя. Печатка неповторного таланта письменника лежить на всім оповіданні про епоху Петра, тому разом з історичними знаннями й безпосередньо художніми враженнями від роману у нас складається яскраві […]...
- Петровська епоха у романі О. М. Толстого “Петро Перший” О. М. Толстой працював над темою епохи Петра І, що його захоплювала, більше двох десятиліть. Задовго до створення роману “Петро Перший” він написав оповідання “Мара” і “День Петра”, нарис “Перші терористи”, що розповідав на підставі справжніх документів про замах на життя Петра. Це були перші “начерки” майбутнього епічного роману Толстого. Вже тоді він багато працював над історичними джерелами, щоб найбільше повно передати події Петровської епохи. Близьке знайомство автора із цим […]...
- Образ Петра І у романі О. М. Толстого “Петро Перший” Образ Петра І вражає своєю силою. Вона відчувається, у всьому: у росту, у фізичній моці, у розмаху почуттів, у роботі і розгулі. Петро мало схожий на європейського государя: він своїми руками катує і страчує, б’є наближених, непомірно п’є, влаштовує дикі забави. Але він зумів зробити Росію передовою державою, зумів прищепити країні європейську культуру. Письменник майже не дає розгорнутих описів зовнішності царя, малюючи його як би штрихами. От Петро – юнак: […]...
- Капітанська дочка характеристика образа Гринев Петро Андрійович КАПІТАНСЬКА ДОЧКА Гринев Петро Андрійович – головний герой останнього великого твору Пушкіна, провінційний російський дворянин, від чийого ім’я ведеться оповідання. В історичній повісті “Капітанська дочка” зійшлися всі теми пушкінської творчості 1830-х рр. Місце “звичайного” людини у великих історичних подіях, воля вибору в жорстоких соціальних обставинах, закон і милосердя, “думка сімейна” – все це в повісті присутня й пов’язане з образом головного героя-оповідача. Спочатку Пушкін, як те було в незавершеній повісті […]...
- Петро Сагайдачний Петро Сагайдачний Славний гетьман України Петро Конашевич-Сагайдачний народився в Галичині, у Самбірському повіті. Його батько був заможним шляхтичем, тому хотів дати синові найкращу освіту в Острозькій школі. Вчився там Петро 8 років. І, мабуть, там дістав прізвище Сагайдачний за хорошу стрільбу з лука. У 1614 році Петро разом із кількома товаришами потрапив до Січі. А у 1616 році за сміливість, освіченість, розум козаки обрали його кошовим Січі й гетьманом. Прославився […]...
- ВАНЧЕНКО ПЕТРО – ЖИТТЄВИЙ ТА ТВОРЧИЙ ШЛЯХ Ванченко Петро Захарович народився 1898 року в с. Жуки на Полтавщині в сім’ї селянина-бідняка. Освіта середня. Належав до літературної організації. Автор збірок оповідань та повістей “Жива реклама”, “Мужність” , “Обов’язок”, “Три пальці” , “Клопіт цирульника Еміля Термана”, “Повість без назви” , “Онопрій Кудь” . Арештований 6 грудня 1934 року Полтавським міським відділом НКВС УРСР Слідство велося Харківським обласним управлінням НКВС. Ванченкові інкримінувалося членство в “терористичній організації, яка намічала вчинити ряд […]...
- Твір по роману О. М. Толстого “Петро Перший” Починаючи роботу над романом “Петро Перший”, Олексій Миколайович Толстой визнавався: “На “Петра” я націлювався давно. Я бачив всі плями на його камзолі, я чув його голос, але Петро залишався для мене загадкою в історичному тумані”. Пізніше центральну проблему свого роману письменник визначав як “становлення особистості в епосі”. На початку книги рисується допетровська Русь. “Над Москвою, над містами, над сотнями повітів, розкинутих по неосяжній землі, киснули столітні сутінки – убогість, холопство, […]...
- Стилий переказ роману О. М. Толстого “Петро І” Роман О. М. Толстого для мене, людини, що цікавиться історією Росії, має особливу цінність. У романі ми знаходимо опис епохи, опис характерів. Простежуються такі нитки, що зв’язують народ і владу. З роману Толстого ми одержуємо повну картину взаємин влади з народом і народу із владою, так хвилюючі розуми багатьох істориків, так важливу для мене. Проблема взаємин народу й держави – це, без сумніву, вічна проблема Росії. Звичайно ж О. М. […]...
- Образ Петра Першого у романі “Петро Перший” Толстого А. Н Як було сказано вище, “Петро Перший” – історичний роман. Тема його – зображення Росії епохи Петра. Ідея роману – позитивна оцінка характеру і діяльності царя-реформатора. Отже, Петро є головним героєм роману. Сюжет твору побудований на описі життя головного героя з ран його дитинства до перших перемог російської армії в Прибалтиці на початку Північної війни. Толстой планував створити роман в трьох книгах. У першій він детально малює дитинство і ранню молодість […]...
- Жанрова своєрідність роману Петро Перший Толстого А. Н Що вмерла як реальність, живе як повчання. В. Гюго По жанрі “Петро Перший” – історичний роман. Автор такого добутку повинен бути одночасно й істориком, і письменником: історик розшукує історичні факти й історичних героїв, письменник створює історичну дійсність. Історія літератури доводить, що історичні романи можуть бути декількох типів Радянський письменник В. С. Пикуль, наприклад, створював романи-історичні хроніки: “Слово й справа” , “Битва залізних канцлерів” , “Фаворит” і багато хто інші. Він […]...
- Осуд гноблення трудящих у кріпосницькому суспільстві – ІІ варіант ПЕТРО ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ 8 клас II варіант Петро Гулак-Артемовський – одна з провідних постатей нової української літератури. Хоча його творчий доробок українською мовою невеликий, але Гулака-Артемовського вважають одним з основоположників української літератури. У1818 році в “Українському віснику” була надрукована байка “Пан та Собака”. Написання цього й інших творів було значною мірою зумовлене українським оточенням, у яке потрапив Гулак-Артемовський. Цього ж року відбулося його знайомство з Григорієм Квіткою-Основ’яненком, яке згодом переросло в щиру дружбу. […]...
- Гулак-Артемовський Петро Петрович Народився Петро Петрович Гулак-Артемовський 27 січня 1790 р. в містечку Городищі на Київщині в родині священика. Батько його походив з козаків, за свідченням сучасників, один із предків поета був генеральним обозним у гетьмана Петра Дорошенка. П. Гулак-Артемовський вчився у Київській академії, отримав світську й духовну освіту. Закінчивши академію у 23-річному віці, учителював у приватних пансіонах, у родинах польських поміщиків на Волині. У 1817 р. вступає вільним слухачем на словесний факультет […]...
- Осуд гноблення трудящих у кріпосницькому суспільстві – ІІІ варіант ПЕТРО ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ 8 клас III варіант Петро Гулак-Артемовський, ідучи вчительською стежкою, до кінця свого життя захоплювався літературою, добре знав український фольклор і життя простих людей-кріпаків. Хоча літературна спадщина Гулака-Артемовського невелика, але твори його привертають до себе увагу влучним змістом і красою живої розмовної мови. Письменник жив за часів кріпацтва, коли висловлювати свої волелюбні думки було небезпечно, тому й звернувся він до жанру байки, щоб в алегоричних образах птахів та тварин показати найбільш […]...
- Розповідь про юнацькі роки видатного гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного Петро Конашевич-Сагайдачний – одна з найбільш видатних постатей в Україні. Гетьман Війська Запорозького, талановитий полководець, високоосвічена людина, він покрив своє ім’я славою і доблестю, а пам’ять про нього залишилася у віках. Славному гетьману України народ присвятив чимало фольклорних творів – легенд, пісень. А відомий український письменник А. Чайковський написав роман “Сагайдачний”. У першій частині цього роману – “Побратими” – йдеться про юнацькі роки майбутнього гетьмана, навчання його у вищий Острозькій […]...
- Осуд гноблення трудящих у кріпосницькому суспільстві – IV варіант ПЕТРО ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ 8 клас IV вapiaнт Панщина… Це каторжна праця кріпаків, ріки невинно пролитих сліз і крові, стогін мільйонів людей. Таке жахливе, підневільне становище покріпаченого народу викликало в душі П. Гулака-Артемовського протест і спонукало його до написання байки “Пан та Собака” Ця байка заслужено вважається кращим твором Гулака-Артемовського. Протягом багатьох десятиліть ця байка ставить перед читачами проблеми, що мають не лише історичне значення, але й моральне. По-перше, впадає в око антикріпосницька загостреність […]...
- Осуд гноблення трудящих у кріпосницькому суспільстві – І варіант ПЕТРО ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ 8 клас І варіант Петро Гулак-Артемовський все життя засуджував жорстокість і свавілля поміщиків, щиро обурювався суспільною несправедливістю. Важкі враження від навколишньої дійсності не давали письменнику-початківцю спокою, підштовхували його знайти спосіб висловити свій протест. Через те що прямо говорити про несправедливість існуючого ладу, закликати до боротьби з ним було небезпечно, П. Гулак-Артемовський звернувся до жанру байки. У байці “Пан та Собака” письменник засуджує самодурство, жорстокість і свавілля панів. В алегоричній формі […]...
- Наша історико-культурна спадщина Так історично склалося, що після татаро-монгольської навали український народ постійно перебував під економічним, політичним і національним гнітом то Польсько-Литовської, то Австро-Угорської, то Російської держав. Іноземне ярмо намагалось знищити самостійність, державність і навіть саму назву “Україна”. Особливо жорстокою була русифікація, що протягом трьох століть намагалась переконати нас, що ми – “малороси”, тобто майже росіяни, але нижче класом. І мова наша – не мова, а так… “малоросійськоє нарєчіє”. Це послідовно насаджуване відчуття […]...
- ПАВЛО ТИЧИНА – ЛІТЕРАТУРА XX ст 11 клас ЛІТЕРАТУРА XX ст. ПАВЛО ТИЧИНА Народився в с. Пісках, що на Чернігівщині, у родині дяка, помер у м. Києві. Поет, дійсний член Академії наук України, міністр освіти України. Найвідоміші твори: збірки поезій “Соняшні кларнети”, “Замість сонетів і октав”, “Плуг”, “Вітер з України”, поеми “Похорон друга”, “Сковорода”....
- Харківська школа романтиків – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС “Харківська школа романтиків” Однією з локальних течій української романтичної поезії була “Харківська школа романтиків”. Наприкінці 30-х – на початку 40-х років розповсюдження набула романсова лірика та лірика особистих переживань. У цьому напрямку виокремилася нова тенденція – розкривати внутрішній світ людини у різних несприятливих та сприятливих життєвих обставинах. Найпомітнішими серед ліриків цієї групи були Віктор Забіла та Михайло Петренко. ?...
- Літописи як історико-літературні твори Літописи – історико-літературні твори в Київській Русі, пізніше в Україні, Росії та Білорусі. Походження назви йде від слів “въ лето” , якими починався опис подій певного року. Літописи – визначне явище духовного, суспільно-політичного і життя народу. У них ідеться про походження східних слов’ян, зародження в них державної влади, про взаємини між собою та іншими народами. Визначальними чинниками зародження літописної творчості є: діяльність могутньої Київської держави, відносно високий рівень матеріальної і […]...
- Києво-Печерська лавра На землі здавна були три духовно найважливіших місця. Це Ватикан у Римі, Мекка у країнах ісламу та Києво-Печерська лавра у Києві. Києво-Печерська лавра була заснована близька тисячі років тому. Тисячі людей приїздять сюди, щоб подивитись не тільки на цей дивовижний витвір мистецтва, але й насправді святе місце. Початок розвитку цієї народної святині дали два православні монахи. Вони почали рити у землі печери, щоб жити там, майже не спілкуючись із зовнішнім […]...
- Проблема всесвітнього єдності. Антропологічна юкола Споглядаючи розвитком науки про казці, бачимо, що з основних проблем, займали її достатньо протягом низки десятиліть, була проблема подібності. Вирішення проблеми зрештою зводиться до двох: подібність оголошується результатом колись що відбувся єдності народів чи її пояснюється запозиченням. Перша школа дала одночасно вчення про генезисі, друга цієї в основному не вирішувала. Міфологічна школа оперувала матеріалом індоєвропейських народів, школа запозичень у її орієнталістському варіанті – матеріалом Азії, середземноморських і тяжіють до них […]...
- Рідне місто Київ Будь-який український школяр знає, що Київ – столиця нашої Батьківщини, України. Колись він був також матір’ю всіх російських міст, і названий так на честь князя Кия. Існує легенда, що Київ заснований трьома братами: Києм, Щеком і Хоривом та сестрою Либіддю як центр племені полян. Названий на честь старшого брата. Сьогодні Київ – це не тільки велике українське місто, а й крупний транспортний вузол. У ньому є залізні і шосейні дороги; […]...
- Зображення в повісті М. Гоголя “Тарас Бульба’ побуту й звичаїв Запорозької Січі Запорозька Січ, дивовижний суспільний лад, відомий світовій науці як козацька християнська республіка, а запорозькі козаки – бойова сила, сформована на демократичних засадах самим народом. Січ була у всіх на вустах, про неї говорили як про якесь царство волі і права, про неї співали кобзарі, складали пісні й легенди. Це був оплот козацтва в Україні. Сюди з усієї України тікали старі й молоді козаки, шукаючи притулку від ганьби, загоюючи рани. З […]...
- Будинок, де “живуть книжки” Будинок, де “живуть” книжки, – це бібліотека. Без бібліотеки не можна уявити собі міста чи країни. Бібліотека є сховищем знань, вона притягує до себе людей і не розчаровує. Книжки, які зберігаються у бібліотеках, збиралися століттями. Завдяки унікальній бібліотеці прославився ассирійський цар, який жив у І тисячолітті до нашої ери. У його зібранні нараховувалося понад двадцять тисяч глиняних табличок – тодішніх книжок. Відомою всьому світу була Олександрійська бібліотека, заснована у ІІІ […]...
- Культура запорозьких козаків Усі відомості про життя та культуру запорозьких козаків можна черпати з літописань, де йшлося, головним чином, про війни та походи, громадське та культурне життя; і писали літописи самі козаки. З давніх-давен на терені Київської Русі, а потім України священне ремесло літописця було підвладне загалом лише ченцям. Біля витоків цілої плеяди монахів-істориків стоїть могутня постать ченця Києво-Печерської лаври Нестора Літописця. В Україні епоха Нестора та його продовжувачів змінилася добою козацького літописання. […]...
- Чому Київ називають серцем України? Київ посідає особливе місце в житті кожного українця. Величне місто сприймається не тільки як столиця України, а й як символ безперервності історичних традицій, осередок національної духовної культури. Київ був перетворений на столицю Русі ще в княжу добу. Тут знаходилася резиденція Рюриковичів. Монастирі – Михайлівський Золотоверхий, Києво-Печерський, Видубицький – були центрами розвитку книжності й малярства, а при Софіївському соборі діяли школа й бібліотека. Після руйнівної навали степових народів Сходу 1240 року […]...
- Покровський собор Коли виявишся у центрі Харкова, почуєш передзвін дзвонів, твоєму погляду стануть золоті куполи над білими вежами, що потопають у зелені дерев. Це Покровський собор. Щоб потрапити на подвір’я Покровського монастиря, треба пройти під аркою монастирських воріт, виконаної в барочному стилі й увінчаній витонченій главі. З декількох масивних будинків погляд вихоплює витончені “восьмерики” Покровської церкви. Собор був споруджений в 1689 році на честь возз’єднання України з Росією. Архітектор невідомий. Майстер-будівельник втілив […]...
- Роль освіти й науки в процесі розвитку суспільства Людина вирізняється з-поміж інших живих істот, що населяють земну кулю, здатністю мислити і творити. Але всі зусилля окремо взятої людини були б марними, якби вона не ділилася своїми знаннями, набутими в процесі освоєння довкілля, зі своїми одноплемінниками і майбутніми поколіннями. Головне покликання освіти і науки саме в тому і полягає, щоб, скарбниця людських знань завжди поповнювалася, а ланцюжок обміну знаннями і досвідом між поколіннями не переривався ніколи. У давні часи […]...
- Самійло Величко та його літопис Ця видатна людина полишила чимало загадок для істориків, оскільки з його біографії багато що залишилося нез’ясованим. Хоча із самого літопису виразно помітно, що Величко був надзвичайно освіченою людиною. Тому висловлюються припущення, що до початку своєї служби він навчався в Київській академії. На користь цього свідчить і те, що його було висунуто до військової канцелярії, а туди, як відомо, брали тільки тих, хто пройшов курс наук у найавторитетнішому тоді закладі, яким […]...
- Козаки Слово “козак” означає “вільний воїн”. Козаки були об’єднанням воїнів-селян. Вони жили в південних степах Росії і України біля великих річок – Дону і Дніпра. Дніпровські козаки були дуже знамениті. їх головними ворогами були татари. Воїни вибирали отамана-найкращого і наймужнішого бійця, і слідували за ним. А він був повинен вести їх до перемоги. Козаки були волелюбними, сміливими і відмінними наїзниками. Багатьом їздовим трюкам вони вчилися у своїх ворогів. Оскільки російські царі […]...
- Україна – моя рідна держава Прочитала і поринула у спогади. Школа… Урок української мови і літератури. З уст учителя звучать слова: Україно моя! Чисті хвилі ланів, Променисті міста, голубінь легкокрила! А далі: “Зорі ясні, погожії, тихії води!”. Це моя вишнева Україна. У зірках, у вербах, у квітці, у пташині, в дитячій усмішці, в дівочих очах, у хвилях Дніпра, в ланах золотої пшениці. Україна… В цьому слові і смуток, і жаль, і біль, і недоля, і […]...
- Одвічні мотиви лірики Лесі Українки Молоденька, слабенька, хвороблива Леся вийшла на шлях “ранньою веспої тихий спів несміло” заспівала. Але той “тихий спів” пролунав громосилим дзн ном, гучним спалахом, кликав стати “одважно до бою”, вселяв віру в те, що стане жадана воля, яка дасть можливість людині дихати на повні груди. У своїй поетичній творчості поетеса весь час була в пошуках ідеалу борця щастя народне. Вона писала про минуле і свій час, її твори й зараз звучать […]...
- Українські національні символи Ми часто кажемо: сильний як ведмідь, хитрий як лис, стрункий як тополя. Тут ведмідь виступає символом сили, лис – хитрості, тополя – стрункості. А чи замислюємося ми над тим, яку роль у нашому житті відіграють символи? Озирнімося довкола – і ми побачимо безліч символічних позначень. Вони про щось повідомляють, до чогось закликають, про щось застерігають. Найстародавніша символіка пов’язана з могутніми силами природи. У стародавні часи наші пращури вважали себе за […]...
- Уроки історії, які ми маємо знати Історія народу, його культура – ті компоненти без яких неможливе повноцінне існування людства, бо, як говорять, без минулого немає сьогодення, без сьогодення – немає майбутнього. Тож і хочу нагадати своїм ровесникам деякі сторінки історії України. Можна було б починати розповідь від монголо-татарської навали, яка не тільки знищила нашу державність, а й фізично вигубила народ, так підірвала біологічні сили, що він став легкою здобиччю сусідів, попав до них у неволю. Однак […]...
Categories: Твори з літератури