8 КЛАС
ІСТОРИЧНІ ПІСНІ
Перлина українського народного епосу – дума “Маруся Богуславка”
Дума про Марусю Богуславку заснована на реальних історичних подіях. Вона відтворює ті часи, коли український народ боровся проти турецьких і татарських загарбників, які спустошували міста й села, гнали в неволю наш народ. Це була тяжка доба для України.
Маруся Богуславка – легендарна українська героїня XVI-XVII сторіч. Це об раз жінки, у якому втілені високі патріотичні почуття. Маруся – узагальнений образ жінки-полонянки.
Не можна сказати, що постать “дівки-бранки Марусі, попівни Богуславки” історична. Але дума є художнім вимислом, який спирається на дійсні факти. У ній замальовується доля вродливих полонянок, які, як зафіксовано в літописах за усних переказах, часто ставали дружинами турецьких вельмож, навіть султанів.
Вони, як відомо, мали вплив на політику, тому могли зважитись на такий патріотичний вчинок, як звільнення українських бранців.
Про походження Марусі в творі сказано небагато: жила вона колись у місії Богуславі в сім’ї священика. Подібно до Роксолани Лісовської, Марусю захопили турки і віддали до гарему турецького султана. Маруся в новій країні змогла піднятися до такого рівня, що її турецький власник залишає жінці ключі від його замку і в’язниці. Завдяки цьому вона змогла звільнити групу українських козаків, які перебували в полоні протягом 30 років.
Дивно, що Маруся не тікає з ними, а запинається зі своїм гаремом. Причина у тому, що такий спосіб життя став єдиним, ні якого вона звикла. Показовим є те, що Маруся, яка “потурчилась, обусурманилась для розкоші турецької, для ласощів нещасного”, випускає в’язнів, які 30 років перебували в неволі, в день найбільшого християнського свята – Великодня.
Це свідчення того, що жінка не втратила духовного зв’язку з Батьківщиною, запам’ятає звичаї своїх предків. Маруся символізує тих, хто залишив Україну не за вчасним бажанням, і тому зберігає міцний зв’язок з рідною землею.
У творі порушується морально-етична проблема вибору, душевної роздвоєності Марусі Богуславки між любов’ю до рідної землі та становищем дружини турецького вельможі. Дума розв’язує також проблеми морального обов’язку.
В центрі уваги творців думи – головна героїня – Маруся Богуславка. Ця жінки вже давно живе в Туреччині, звикла до неї, має сім’ю. Тікати зі звільненими полоненими українцями вона відмовляється. На перший погляд, такий вчинок викликає подив: у жінки є можливість повернутися додому, на батьківщину, її вона не хоче! Але Маруся має тепер зобов’язання і перед своєю сім’єю.
Вірність її і змушує жінку залишитися.
Маруся постає у творі справжнім уособленням кращих рис української жінки: любляча дружина, патріотка своєї країни, здатна на героїчний вчинок заради співітчизників, милосердна та чуйна, глибоко віруюча. Недарма вона надає можливість козакам відродитися для нового життя на Великдень.
Дума має зачин, подібний до зачину народної казки, а закінчується вона молитвою. Твір має численні повтори, багато усталених епітетів, у ньомувикористано діалог, як і в багатьох творах фольклору.
Особливістю римування є те, що римуються зазвичай дієслова. Таким чином підкреслюється напруга, динамізм дії, швидка зміна подій.
Головною думкою твору є оспівування патріотичного подвигу Марусі Богуславки.
Все вищесказане свідчить про велику духовну цінність цього твору, який навчає за будь-яких умов залишатися патріотом своєї країни. Думу з повним правом можна назвати перлиною українського народного епосу.





Related posts:
- Дума “Маруся Богуславка”: душевна роздвоєність головної героїні Чимало дум склав народ про муки українських невільників у татаро-турецькому полоні в XVІ-XVІІ століттях. Жорстокість ворогів не мала меж: бранців продавали на ринку, непокірних гноїли в темницях, на галерах, дітей віддавали в спеціальні військові школи, звідки вони виходили яничарами, літніх людей убивали. Розлучали матір з дочкою, брата з сестрою. Та не могли вбити у бранців любові до рідної землі, волелюбного духу. Перед ними, як зірка, світився яскравий образ далекої вітчизни. […]...
- Жінка-полонянка Маруся Богуславка Дума про Марусю Богуславку відтворює ті часи, коли український народ боровся проти турецьких і татарських загарбників, які спустошували міста й села, гнали в неволю наш народ. Це була тяжка доба для України. Особливо хвилює своєю яскравістю образ турецької полонянки Марусі Богуславки, яка щиро переймається долею своїх єдинокровних братів-козаків і випускає їх на волю. Це один із найсвітліших жіночих образів українських народних дум, у якому втілено високі патріотичні почуття. Як засвідчують […]...
- Славетна героїня Маруся Богуславка Справжнім літописом українського життя стали народні думи. Народні співці засвідчили героїчні і трагічні сторінки вітчизняної історії, емоційно і пристрасно оспівали славетних воїнів-козаків, справжніх патріотів своєї землі. Окреме місце посідає “Дума про Марусю Богуславку”, яка, на відміну від інших, уславила подвиг жінки. Знаємо з історії, що татари своїми набігами спустошували українські землі, а люд зганяли в полон. Безліч молодих хлопців і дівчат змушені були все життя провести в неволі. Схожа доля […]...
- Художні особливості думи “Буря на Чорному морі” – дума “Маруся Богуславка” 8 КЛАС ІСТОРИЧНІ ПІСНІ Художні особливості думи “Буря на Чорному морі” Кого можна назвати справжнім, зразковим читачем? Мабуть того, хто, читаючи, сам собі ставить запитання, шукаючи відповідь на них у творі, біографії письменника, засвоює уроки твору. Яке ж перше запитання повинне виникнути в такого читача? На мою думку, питання: “Чому твори усної народної творчості збереглися до наших часів? Як змогли вони пройти через віки історії, незважаючи на те, що навіть […]...
- Дума й плач народні Потаємні почуття, споконвічні прагнення, народні цінності пробуджувались в українських селян із приходом до їхньої хати старця-сліпця кобзаря, що протяжним, журливим, але до болю близьким і знайомим мотивом народної думи наповнював повітря теплих надвечір’їв трудового дня запахами рідної землі, подвигів її звитяжців, тяжкої долі, солодкої муки, гіркої науки. І ось, навколо кобзаря вже зібралася чимала сільська ватага, об’єднавшись у єдину духовну спільність завороженого, уважного слухача. Дорослі, діти, мудрі старці – всі […]...
- Аналіз “Дума про Марусю Богуславку” Чимало дум склав нард про муки українських невільників у татаро-турецькому полоні в ХVІ-ХVІІ століттях. Жорстокість ворогів не мала меж: бранців продавали на ринку, непокірних гноїли в темницях, на галерах, дітей віддавали в спеціальні військові школи, звідки вони виходили яничарами, літніх людей убивали. Розлучали матір з дочкою, брата з сестрою. Та не могли вбити у бранців любові до рідної землі, волелюбного духу. Саме такою є Маруся Богуславка. Вона – головна героїня, […]...
- Маруся Чурай – втілення українського жіночого характеру Ліна Василівна Костенко – одна з найвидатніших українських поетес XX століття. Її перу належать кілька відомих поетичних збірок. До сьогодні Ліна Костенко веде активну публіцистичну й громадську діяльність. Твір поетеси, який заслуговує на особливу увагу, називається “Маруся Чурай”. “Історичний роман у віршах”, – так сама авторка визначила жанр цього твору. Історія Марусі Чурай відома нам з історичних джерел XVII століття. Дівчина – авторка багатьох пісень – отруїла свого коханого, покаравши […]...
- Маруся Чурай – втілення в образі моральної краси й таланту українського народу Я вибрала долю собі сама. І що зі мною не станеться – У мене жодних претензій нема До Долі – моєї обраниці Ліна Костенко. Творчість Ліни Костенко разом з творами Дмитра Павличка освітила дорогу в літературу цілій когорті молодих талантів, які відтоді прибрали наймення “шістдесятників”. її поетична зоря не згасає й ніколи не згасне на літературному обрії, бо це талант дужий і яскравий. Пречудова лірика Ліни Костенко полонить душу, примушує […]...
- Зображення життя та побуту українського селянства в повісті “Маруся” – І варіант – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант “Маруся” – повість, що за своїми філософськими мотивами та літературними ознаками належить до сентименталізму, літературної течії, що панувала наприкінці XVIII – початку XIX століття. Після довгих часів класицизму й раціоналізму мистецтво знову звернулося до почуттів, доводячи цінність звичайного життя й щастя. Чисті почуття письменники і поети шукали у представників народу, типовими тоді вважалися селяни. Водночас з’явилась цікавість до фольклору, етнографії, народного побуту. […]...
- Героїчні подвиги та шляхетні вчинки Рами з народного епосу “Рамаяна” 1. Про що розповідає створена у ІV ст. до н. е. давньоіндійська поема “Рамаяна”? . 2. Хто такий Рама? . 3. Які подвиги здійснив Рама? . 4. У чому виявилась шляхетність Рами? . 5. Героєм яких народів є Рама? ....
- Зображення життя та побуту українського селянства в повісті “Маруся” – ІІ варіант – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант … Утни, батьку, щоб нехотя На ввесь світ почули… Т. Шевченко На початку XIX століття Україна мала високохудожню поезію і драму, а нової прози ще не було. Відомо, що широко охопити всю складність суспільного життя спроможна лише епічна проза. Тому поява прозових творів Г. Квітки-Основ’яненка була продовженням літературного подвигу Івана Котляревського, доведенням зрілості і художньої досконалості української мови. “Нехай же знають і […]...
- Зображення життя й побуту українського селянства в повісті Г. Ф. Квітки-Основяненка “Маруся” – Олена Акульшина Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина Зображення життя й побуту українського селянства в повісті Г. Ф. Квітки-Основяненка “Маруся” Визначну роль у становленні нової української літератури відіграв наш славетний співвітчизник Г. Квітка-Основ’яненко, для свого часу він був справжнім знавцем української мови, виробленій на народній основі. У своїх творах, написаних українською та російською мовами, Квітка відобразив низку істотних рис феодально-кріпосницької дійсності, яскраво змалював життя різних верств українського суспільства […]...
- Зображення життя і побуту українського селянства в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Визначну роль у становленні нової української літератури відіграв наш славетний земляк Г. Ф. Квітка-Основ’яненко. Для свого часу він був справжнім знавцем української мови, виробленої на народній основі. У своїх творах, написаних українською та російською мовами, Квітка відобразив ряд істотних рис феодально-кріпосницької дійсності, яскраво змалював життя різних верств українського суспільства кінця XVIII – початку XIX ст. Кращі з сентиментально-реалістичних творів Квітки-Основ’яненка – повісті “Маруся”, “Козир-дівка”, “Сердешна Оксана”, “Щира любов”. Центральним персонажем […]...
- Трагічні картини минулого українського народу в творі Л. Костенко “Маруся Чурай” І. Роман “Маруся Чурай” – енциклопедія духовного життя України XVІІ століття. ІІ. Картини історичного минулого українського народу. 1. Відомості про козацький рух. 2. Дід Галерник – як символ невмирущості народу. 3. Героїчна єдність та згуртованість полтавчан. 4. Змалювання Богдана Хмельницького. 5. Історичні персонажі роману. ІІІ. Значення роману “Маруся Чурай”....
- Зображення життя і побуту українського селянства в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Тебе люди поважають, – Добрий голос маєш. Т. Шевченко Г. Ф. Квітка-Основ’яненко – зачинатель нової української прози. Письменник одним із перших в Україні почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне. Це було актом історичного значення, який довів зрілість і художню досконалість української мови. Квітка-Основ’яненко прийшов в українську літературу в час її національного відродження. Твори письменника нікого не залишали байдужим. Простих людей ці твори захоплювали до […]...
- Зображення життя і побуту українського селянства у повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Повістю “Маруся” Г. Квітка-Основ’яненко хотів переконати упередженого читача, що можливості української мови не вичерпуються бурлеском, що нею можна передати відтінки почуттів, розчулити читача та змусити його співпереживати героям. Але завдяки своєму талановитому перу та добрій обізнаності з народним життям письменник виконав ще одне завдання: майстерно змалював селянський побут, українські обряди та звичаї, втілив у повісті світоглядні уявлення та психологію українського селянина. Цілком відповідно до народних уявлень про ідеальну сімейну пару […]...
- Зображення життя та побуту українського селянства в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” … Утни, батьку, щоб нехотя На ввесь світ почули… Т. Г. Шевченко На початку XІX століття Україна мала високохудожню поезію і драму, а нової прози ще не було. Відомо, що широко охопити всю складність суспільного життя спроможна лише епічна проза. Тому поява прозових творів Г. Квітки-Основ’яненка була продовженням літературного подвигу Івана Котляревського, доведенням зрілості і художньої досконалості української мови. “Нехай же знають і наших! Бо є такі люди, що з […]...
- Трагічні картини важкого минулого українського народу в романі “Маруся Чурай” – IІІ варіант ЛІНА КОСТЕНКО 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЛІНА КОСТЕНКО Трагічні картини важкого минулого українського народу в романі “Маруся Чурай” ІІІ варіант Минуле дивиться на нас кривавими очима і ніби запитує: чи зможемо ми зберегти мир на Землі, чи зможемо зберегти власну волю, щоб ніколи більше не відчувати на собі страшних часів поневолення і розпачу, коли ти стаєш наймитом у власній хаті. Ліна Костенко тому і написала свій неперевершений роман у віршах […]...
- Героїчний вчинок Марусі Богуславки Героїчний вчинок Марусі Богуславки Коли я прочитала “Думу про Марусю Богуславку”, то була вражена моральною красою героїні – жінки – полонянки. Цей образ склався в народній уяві, узагальнивши долю багатьох жінок, що жили в неволі. Маруся Богуславка приваблює нас своєю добротою та чистим серцем. Вона співчуває стражданням бідних невільників. Ця жінка – патріот своєї Батьківщини. Вона не забувала рідної землі і намагалась зробити для неї щось корисне. Саме тому вона […]...
- Трагічні картини важкого минулого українського народу в романі “Маруся Чурай” – I варіант ЛІНА КОСТЕНКО 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЛІНА КОСТЕНКО Трагічні картини важкого минулого українського народу в романі “Маруся Чурай” І варіант Важко тій країні, яка не має своєї історії; важко тому народові, хто її забуває. А ще важче тій нації, яка не знає своєї історії. Була та й є своя історія і в українців. Історія страшна і кривава, історія трагічна і непідвладна людському суду. Неможливо стерти з пам’яті людської тяжкі картини […]...
- Незнищеність духу українського народу в історичному романі “Маруся Чурай” Українська народна пісня то живий скарб, що йде від покоління до покоління, несучи радість і смуток, чаруючи людську душу, даючи їй силу і натхнення. Полиньмо в сиві віки, доторкнемося серцем до золотих ключів людського генія – і нам уявляються ті першотвори, чиї автори хай і загубились у плині століть, але їхнє слово квітує і нині. Часом з дивного калейдоскопу вихоплюється легендарна постать автора. Такою є народна поетеса Маруся Чурай. Народилася […]...
- Багатство характерів у романі Ліни Костенко “Маруся Чурай” Михайло Слабошпицький назвав роман Ліни Костенко “Маруся Чурай” енциклопедією життя українського народу середини вісімнадцятого століття. Це енциклопедія народних звичаїв, традицій і, звичайно ж, народних характерів, типів. Герої роману у віршах Ліни Костенко живуть і діють у відблиску всеохоплюючого образу – історичної України, що піднялась на священну війну за свої права, державність і незалежність. Майже всіх героїв роману можна поділити на дві групи: міщанство і козацтво. Багатство внутрішнього світу, моральні принципи, […]...
- Трагічні картини важкого минулого українського народу в романі “Маруся Чурай” – IІ варіант ЛІНА КОСТЕНКО 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЛІНА КОСТЕНКО Трагічні картини важкого минулого українського народу в романі “Маруся Чурай” II варіант Важко згадувати трагічне минуле українського народу. У пам’яті чомусь звичайно залишаються приємні спогади, а не часи кривавих баталій, голоду та фатальної безвиході. Але це наша історія, тому її треба згадувати, щоб відчувати відповідальність за рідну землю, за її чарівну природу, за її міста та села. Пам’ятає історію свого народу велика […]...
- Є найзначиміша дума на світі – Дума про хліб Є найзначиміша дума на світі – Дума про хліб Далека і глибока історія нашого народу. Сивиною і забуттям вкриті одні її сторінки, славою і звитягою – інші. Але кожна з цих сторінок обов’язково є невід’ємною часткою великої історії хліба, історії, що знайомить нас з мистецтвом його сіяти, вирощувати, косити, молотити, пекти. Чи не замислювались ви, чому між далекими за лексичним значенням словами “життя” і “жито” такий близький зв’язок? А справа […]...
- Образ Марусі в повісті “Маруся” Г. Квітки-Основ’яненко Маруся – головна героїня повісті, наділена найкращими людськими якостями: вродлива, чесна, слухняна, роботяща, шаноблива, релігійна. її портрет – народний ідеал краси: “Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці – як тернові ягідки, бровопь-ки – як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвіте, носочок так собі пряменький, з горбочком, а губоньки – як цвіточки розцвітають, і меж ними зубоньки – неначе жорнівки, як одна, на ниточці нанизані”. Особливо […]...
- Незнищеність духу українського народу в історичному романі Ліни Костенко “Маруся Чурай” Українська народна пісня то живий скарб, що йде від покоління до покоління, несучи радість і смуток, чаруючи людську душу, даючи їй силу і натхнення. Полиньмо в сиві віки, доторкнемося серцем до золотих ключів людського генія – і нам уявляються ті першотвори, чиї автори хай і загубились у плині століть, але їхнє слово квітує і нині. Часом з дивного калейдоскопу вихоплюється легендарна постать автора. Такою є народна поетеса Маруся Чурай. Народилася […]...
- Історично-фольклорна основа роману Л. Костенко “Маруся Чурай” Ліна Костенко, створюючи видатний твір “Маруся Чурай”, використовувала як історичні, так і фольклорні джерела. Так, з історії ми знаємо, що пісенна скарбниця нашого народу нараховує сотні тисяч народних пісень. Час, на превеликий жаль, не зберігає всіх імен творців української пісні. Винятком є Маруся Чурай. Щоправда, її традиційно називають “дівчиною з легенди”, тому що реальність її існування поки що документально не підтверджена. Досить значна кількість переказів та легенд, згадка в одній […]...
- Митець і суспільство як центральна проблема роману Л. Костенко “Маруся Чурай” Історичний роман у віршах “Маруся Чурай” є перлиною української літератури ХХ століття. Центральною філософською проблемою твору є проблема митця й суспільства. Головна героїня – Маруся Чурай. Це людина, наділена геніальним піснетворчим даром, що означає надзвичайно тонку і багато в чому специфічну, не таку, як в інших, духовну організацію. Ліна Костенко аналізує у своєму романі психологію творчості Марусі Чурай, її стосунки із суспільством. Учені, які досліджують психологічні особливості художньо талановитих людей, […]...
- Дума про Марусю Богуславку: вічна проблема вибору Кожна людина прагне внутрішньої гармонії. Але навряд чи така гармонія досяжна. Часто трапляються ситуації, коли всередині особи точаться суперечки. Я розумом та серцем, між любов’ю до себе і альтруїзмом, між обов’язком перед Батьківщиною й особистими інтересами. На жаль, не так часто люди виходять гідно з цієї ситуації. Проблема вибору в найширшому розумінні – проблема насправді вічна і дивно, що навіть у найдавніших текстах народного епосу ця проблема такі освітлена. Народні […]...
- Трагічні картини минулого українського народу у творі Л. Костенко “Маруся Чурай” Про наші битви – на папері голо. Лише в піснях вогонь отой палить. Л. Костенко. Іноді чуються голоси про те, що Україна не має своєї історії, а те, що є – невиразне і бліде. Ліна Костенко, яка у своїй творчості часто звертається до історичного минулого нашої держави, доводить протилежне – Україна має свою давню, насичену подіями, історію. Ось чого у нас немає – так це великої кількості документів, записів, літописів. […]...
- Поетизація моральних цінностей українського народу в образі Марусі Чурай Ця дівчина не просто так, Маруся. Це голос наш. Це – пісня. Це – душа. Л. Костенки Чудову легенду я вам розповім. Ти разом з легендою в пісню полинь. У пісню, що склала Маруся Чурай Про місто своє, про рідний свій край. Живе в народі легенда про ноетесу-сиівачку з Полтави – легенда про Марусю Чурай. Маруся Чурай жива в своїх чудових піснях, у пам’яті народній. Перекази про неї живуть у […]...
- “Маруся” Григорія Квітки-Основ’яненка – зразок сентиментально-реалістичної повісті Григорій Квітка-Основ’яненко залишив нам багату творчу спадщину. Різноманітний характер його творів. Є в нього і драми, є оповідання з гумористичним характером. Але є особлива сторінка творчості – це повість “Маруся”. Вона має сентиментальне забарвлення. Основою цієї повісті є зворушливе кохання гарної ніжної сільської дівчини та розумного й меткого, хоч і бідного парубка. Це палке, щире кохання дуже ідеалізоване, фінал його занадто трагічний. Вперше побачивши Василя, Маруся одразу ж полюбила його. […]...
- Невмирущість духу українського – роду у романі Ліни Костенко “Маруся Чурай” Любов до України… Вона допомагала переборювати труднощі, вона надихала на неймовірні вчинки, була джерелом злетів та падінь. Під Шевченковим “я так люблю свою Україну убогу…” могли б підписатися сотні, тисячі, мільйони різних людей. І це не просто слова, адже любов до рідної землі народжується з першим подихом, який робить людина. А потім або росте, міцніє і стає невід’ємною часткою людської істоти, або засихає, чахне під впливом обставин, і тоді – […]...
- І. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО. “МАРУСЯ” – ПЕРША УКРАЇНСЬКА ПОВІСТЬ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Тема. І. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО. “МАРУСЯ” – ПЕРША УКРАЇНСЬКА ПОВІСТЬ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Уперше Василь познайомився з Марусею… А Під час збирання у лісі грибів і ягід. Б Перебуваючи на ярмарку. В На одному із весіль. Г Коли вона прийшла по воду до річки. 2. Коханий героїні – сирота, бідний парубок, який працював у місті… А Шевцем. Б Свитником. В Кравцем. Г Ковалем. 3. Найбільше Маруся полюбляла… А Читати книжки. Б […]...
- Зображення життя і побуту українського селянства в повісті “Маруся” Визначну роль у становленні нової української літератури відіграв наш славетний земляк Г. Ф. Квітка-Основ’яненко. Для свого часу він був справжнім знавцем української мови, виробленої на народній основі. У Своїх творах, написаних українською та російською мовами, Квітка відобразив ряд істотних рис феодально-кріпосницької дійсності, яскраво змалював життя різних верств українського суспільства кінця XVIII – початку ХIХ ст. Кращі з сентиментально-реалістичних творів Квітки-Основ’яненка – повісті “Маруся”, “Козир-дівка”, “Сердешна Оксана”, “Щира любов”. Центральним персонажем […]...
- Образи матерів у романі Л. Костенко “Маруся Чурай” Мати. Священне ім’я, до якого завжди ставилися з повагою. Мати – основа життя, людина, що його дає. І перші слова, і перші кроки, і перші уроки добра – усе від матері. Але от диво – не всі матері однакові, не в усіх однакове уявлення про добро. Саме про це розмірковує Ліна Костенко у романі “Маруся Чурай”, змальовуючи образи двох матерів – Марусиної і Грицевої. Вони одружилися в одночасі, в обох […]...
- Ліна Костенко “Маруся Чурай” – аналіз та образи Роман Ліни Костенко “Маруся Чурай” є видатним явищем в українській художньо-історичній романістиці. У ньому зображено не тільки особисте життя героїні, а й соціально-політичні перипетії суспільного життя України XVII ст., очевидцем яких є легендарна Марія Чурай. Роман виховує в читача почуття любові до свого народу. В ньому втілено болі і страждання всього суспільства. Образ Марусі Чурай виступає в єдності з образом України. Буває часом сліпну від краси, Спинюсь, не тямлю, що […]...
- Піснярка Маруся Чурай Був тихий райок. Життя набирало свого звичною темпу Я стояла біля вікна і слухала пісню, що долинала від сусідів. Це по радіо звучала пісня “Ой не ходи, Грицю…” Відома пісня легендарної Марусі Чурай. Маруся Чурай… Прославлена українська піснярка, яка жила у XVІІІ столітті в Полтаві. Про її життя нам відомо лише з легенд і переказів, а ще з її пісень. Бо історія не донесла до нас документів з життя дівчини, […]...
- “Маруся” – новаторське досягнення Г. Квітки-Основ’яненка Кращі із сентиментально-реалістичних творів Квітки-Основ’яненка – повісті “Маруся”, “Козир-дівка”, “Сердешна Оксана”, “Щира любов”. Центральним персонажем кожної з названих повістей виступає сільська дівчина. Ідейну основу повісті “Маруся” становить реальний життєвий конфлікт соціально-побутового змісту: на перешкоді до одруження двох закоханих стоїть загроза страшної миколаївської солдатської служби – для нареченого і злиденної долі жінки-солдатки – для нареченої. Квітка-Основ’яненко намагається полегшено розв’язати цей конфлікт, знаходячи для подолання героєм перешкоди майже казкового “помічника” – нереально […]...
- “Маруся Чурай” – це роман у віршах Ліна Костенко написала його, щоб прославити українську співучу душу, її пристрасні й чисті поривання. Маруся Чурай – справжня історична особа, яка, здавалося б, нічого видатного не зробила, але народ пам’ятає про неї. Вона полонила людські душі своїми піснями. Невипадково Ліна Костенко написала свій роман у віршах. Для української людини говорити віршами або співати – так само природно, як просто розмовляти. А для Марусі співати було навіть легше, ніж просто говорити. […]...
Categories: Шкільні твори