Замза Грегор – головний герой новели. Прокинувшись після неспокійного сну, молодий комівояжер виявляє, що перетворився в комаха. “Лежачи на панцирно-твердій спині, він бачив… своїми коричневими, опуклими, розділеними дугоподібними лусочками живіт…
” Г. намагається не дивуватися случившемуся. Перетворення він уважає результатом утоми й нездужання. Вирішивши для початку піднятися з постелі, одягтися, поснідати, а вже потім осмислити що відбувається, він стикається з більшими труднощами: “потрібні були руки, щоб піднятися; а замість цього в нього було безліч ніжок, які не переставали рухатися й з якими він не міг подолати”.
Замкнені двері, що розділяють кімнату Г. і приміщення, де перебували батько, мати, сестра Грета й керуючий, заважає внести ясність у ситуацію.
“Усіх гнітила саме невідомість”. Безпомічний Г. , що намагається відкрити двері, не перестає вибачатися перед близькими й з жахом думає про звільнення й неможливість містити їх. “Йому робилося пекуче від сорому” .
Керуючий, що прийшов у жах від споглядання нового вигляду свого службовця, залишає будинок. Батьки не чують виправдань Г. – його голос походить на тваринне мукання. Сестрі важко повірити в те, що погано, що пахне істоту, що розносить по кімнаті клейкий слиз, – її любий брат Незабаром для догляду за Г. запрошують “величезну костисту жінку із сивими волоссями, що розвіваються,”. З його кімнати виносять меблі, вона поступово стає сховищем непотрібних речей.
Робиться непотрібним для навколишніх і сам Г. Происшли з Г. метаморфоза – метафора отвергнутости й граничної самітності.
Батьки хочуть думати, що жахлива комаха не їхній син, “який давно б зрозумів, що люди не можуть жити разом з такою твариною, і пішов би сам”. Вони виключають його зі свого життя. Але Г. – комаха не перестала по-людські думати, почувати, страждати.
Його переживання своєї соціальної неспроможності переміняються пошуками тепла й турботи в близьких. Слухаючи гру сестри на скрипці, він “хоче дати їй зрозуміти, щоб вона пройшла зі своєю скрипкою в його кімнату, тому що ніхто не оцінить її гру так, як оцінить її він”; мріє про те, як “відкриються двері, і він знову, зовсім як колись візьме у свої руки справи сім’ї”. На відміну від класичного варіанта розвитку сюжету, де перетворення дає можливість входження в інший простір і єднання з ним, Кафка доводить до межі ситуацію покинутости й отвергнутости “іншого”, його відторгнення Смерть Г усі сприймають як полегшення





Related posts:
- Перетворення характеристика образу Замза Грегора Замза Грегор – головний герой новели. Прокинувшись після неспокійного сну, молодий комівояжер виявляє, що перетворився на комаху. “Лежачи на панцирно-твердій спині, він бачив… свій коричневий, опуклий, розділений дугоподібними лусочками живіт.”. Г. намагається не дивуватися з того, що стався. Перетворення він вважає результатом втоми і погіршення здоров’я. Вирішивши спершу піднятися з ліжка, одягнутися, поснідати, а вже потім осмислити те, що відбувається, він стикається з великими труднощами: “потрібні були руки, щоб піднятися; […]...
- Характеристика образу Грегора Замзи в новелі Ф. Кафки “Перевтілення” В образі Грегора Замзи вгадується сам автор Франц Кафка – самотній і таємничий геній XX століття. Щоб зрозуміти головного героя новели “Перевтілення”, треба поглянути на світ очима Кафки. А світ йому здавався ворожим і сповненим зла. Тут людина може перетворитися на жука і не дістати і краплі співчуття та розуміння. Саме так сталося з Грегором Замзою. В кращих традиціях жанру новели Кафка розпочинає свій твір з шокуючої інформації: герой прокинувся […]...
- Характеристика Грегора Замзи “Перевтілення” Грегор Замза – герой оповідання Ф. Кафки “Перетворення” . Одного ранку, прокинувшись після неспокійного сну, Грегор Замза виявляє, що він перетворився на страшну комаху. Раніше він був комівояжером, своїм заробітком намагався допомогти батькам, загрузлим в боргах, і сестрі. Вічно він квапився з поїзда на поїзд в гонитві за вигідними замовленнями. Однак шеф підозрював його в недостатній сумлінності, оскільки мав тверде переконання, що всі люди ледачі. Перетворення виявляється лише повним втіленням […]...
- Хто винен у смерті Грегора Замзи І. Головний герой та його сім’я. ІІ. Як сталося перетворення. ІІІ. Хто переживає через перетворення. ІV. Ставлення сім’ї до Грегора-комахи. V. Хто винен у смерті Грегора Замзи?...
- Грегор Замза людина чи комаха? Новела “Перевтілення” шокує нас своїм песимізмом. Весь час автор наголошує на тому, що людина, опинившись у безвихідному становищі, нікому не потрібна, її цураються, від неї одвертаються найближчі – батько, матір, сестра. Суспільство, яке відштовхує душевно хвору, безпомічну людину, не має шансу вижити, воно повинно загинути. Цікаво, що ніхто з численних песимістів до Кафки не зміг показати людину в такому жалюгідному становищі – перетворену на бридку потворну комахГрегор Замза – головний […]...
- Мої враження від новелі Ф. Кафки “Перетворення” Тема твору Конвульсії й загибель “маленької людини” у мережах знеособлених, відчужених сил. “Перетворення” я прочитала вперше до того, як ми почали вивчати творчість Франса Кафки. Не сховаю, мене трохи вразив сюжет його добутку. Щось подібне я зустрічала, мені здається, тільки один раз, коли зштовхнулася із творчістю Едгара По. І на мене зробило враження не стільки саме перетворення, скільки подробиці, з якими автор описав його. Йому вдалося настільки точно передати відчуття […]...
- Перетворення лікаря Дмитрія Івановича Старцева на Іонича Перетворення лікаря Дмитрія Івановича Старцева на Іонича І. Земський лікар, призначений у Дяліж. ІІ. Градація характеру через художню деталь. 1. Як пересувався Старцев? 2. Як сприймали Старцева? 3. Як змінилися погляди Старцева? 4. Як розважається Старцев? ІІІ. Незугарне життя чи незугарна людина?...
- Життя Грегора-людини Герой новели Грегор Замза за постійними турботами про матеріальний добро бут сім’ї не помітив, як перетворився на комаху. Безпорадний у своєму теперіш ньому стані, він згадує минулі успіхи. Колись Грегор Замза виконував свій громадянський обов’язок перед суспільством. Він був у армії, про що нагадує фотографія, де він “лейтенант, який, поклавши руку на ефес шпаги, безтурботно усміхається і вселяє повагу своєю виправкою та мундиром”. Потім юнакові, щоб віддати борги батька, довелося […]...
- Образ Грегора Замзи як гротескний літературний “автопортрет” Франца Кафки Новаторство Франца Кафки у царині художньої прози. ІІ. Новела “Перевтілення” – це спроба письменника розкрити перед світом своє бачення природи людини. Підсвідомий пошук нещастя й певна схильність до саморуйнування у характері Франца Кафки. Грегор Замза – літературний портрет Франца Кафки. Перетворення людини на комаху – єдино можливий результат того житт я яке вів герой....
- Андромаха характеристика образа Андромахи Андромаха – удова Гектора, проводиря троянцев у Троянській війні, якого вбив Ахілл, бранка сина Ахиллапирра. Драматург, ставлячи основних героїв трагедії перед однією й тією же проблемою – вибором між боргом і почуттям, що суперечить цьому боргу, створює конструкцію, у якій персонажі зв’язані один з одним повторюваними відносинами: Пирр любить А., але вона не любить Пирра, тому що вірно пам’яті Гектора; Гермиона любить Пирра, але він любить не її, а А., […]...
- Про що “кричить” Грегор Замза? Що означає вираз “для нього сам спів – крик”? Поет завдяки гостроті свого зору бачить дисгармонію там, де її не може помітити звичайна людина. Він свого роду пророк, який “кричить”, щоб попередити людство про небезпеку. Отже, устами Грегора Замзи до нас кричить сам Кафка – самотній геній XX століття. Щоб краще зрозуміти, що приховує в собі метафоричний образ жука, звернемось для порівняння до казки російського письменника І. Аксакова “Аленький цветочек”, […]...
- Характеристика образа Фауста Фауст. Ім’я походить від латинського слова faustus – щасливий, щасливий. Образ Ф. супроводжував Гете все життя, первісний начерк трагедії “Прафауст” ставиться до 1773-1775 гг.; трагедія в цілому була завершена в 1831 р. . У міру того як просувалася робота над трагедією, образ Ф. здобував усе більше грандіозний філософський вимір. В остаточному варіанті трагедії Ф. виступає як представник усього людства, його неприборканої спраги життя, волі до знання, творенню й творчості. Надзвичайні […]...
- Батьки й діти характеристика образа Кірсанова Павла Петровича БАТЬКИ Й ДІТИ Кірсанов Павло Петрович – дядько Аркадія Кірсанова, антагоніст Євгенія Базарова, аристократ, англоман, помірний ліберал” Наділений ефектною біографічною передісторією: блискуча кар’єра й світські успіхи перервані трагічною любов’ю, і далі з героєм відбувається зміна, що теж нагадує історію Лаврецкого, – герой знаходить вихід у відмові від надій на щастя й у виконанні морального і громадянського обов’язку, П. П. переїжджає в село, де намагається допомогти братові в його господарських перетвореннях […]...
- Телль Вільгельм характеристика образа Теллья Вільгельма Телль Вільгельм привернув увагу Шиллера по підказці Гете, улітку 1797 р. совершавшего подорож у Швейцарію й місця, що відвідало, пов’язані з її народним героєм. Митецький стрілець Т., що простромлює за наказом тирана Геслера яблуко, покладене на голову своєму синові Вальтерові, – фольклорний образ, що має ходіння в легендах багатьох народів миру, однак у новій історії міцно співвіднесений з боротьбою швейцарського народу за звільнення від австрійського гніта. У Німеччині XVIII в. […]...
- Іліада характеристика образа Андромаха Андромаха – дружина Гектора. А. з’являється в 6-й пісні, що описує зустріну з нею Гектора, що повернувся з битви в місто. А. благає його залишитися в Троє, але чоловік відмовляється. Потім А. відсутній у поемі аж до смерті Гектора, про яку вона довідається, почувши стогону матері Гекуби. А. оплакує чоловіка, а після повернення Приама, пануючи Трої, з табору греків ридає вже над тілом мертвого героя. Головна тема, що супроводжує образу […]...
- Іліада характеристика образа Париса Парис – син Приама, пануючи Трої, брат Гектора. П. в “Илиаде” – хвалькуватий, дозвільний і безтурботний красень, що, віроломно порушивши закони гостинності, викрав у Менелая його дружину Олену. Краса П. у поемі часто протиставляється відсутності в нього чисто чоловічих якостей: хоробрості й військової честі. Коли ворогуючі сторони домовляються про те, що результат війни повинен вирішити двобій між Менелаем і П. , П. намагається ухилитися від сутички із грізним супротивником, і […]...
- Переказ легенди: Казкове перетворення татар на каміння У нашого народу є багато красивих та поетичних легенд про походження назв населених пунктів, гір, річок. Багато з них пов’язані з героїчною боротьбою українців проти різних поневолювачів: і половців, і турків, і татар – які завжди були ласі до нашого багатого краю. Козаки мужньо захищали свої села і міста, але не завжди сили були рівні. Татарська орда часто переважала своєю кількістю. Найбільше, що цінували вороги, – це молодих та дужих […]...
- Характеристика образа Пугачева в повести А. С. Пушкина “Капитанская дочка” Александр Пушкин в повести “Капитанская дочка” обратился к настоящему историческому факту – крестьянскому восстанию конца XVIII столетия. О его предводителе – Емельяне Пугачеве – написано немало исторических статей. Большинство историков изображают его кровожадным преступником. Образ Пугачева, созданный Пушкиным, более многогранен. Читатель видит талантливого народного вождя, чьи выдающиеся способности привлекали многих людей. К нему приходили крестьяне с разных уголков страны. Они доверяли Пугачеву, верили в него. Емельян не щадил помещиков, которые […]...
- Характеристика образа Гринева в повести А. С. Пушкина “Капитанская дочка” Петр Гринев – один из главных героев повести Пушкина “Капитанская дочка”. Он выступает в роли мудрого и уже зрелого рассказчика, который повествует о годах своей юности. Но мемуары Гринева касаются не только его лично, но и важного исторического события – крестьянского восстания. Зная его предводителя Емельяна Пугачева, Гринев решил составить правдивый портрет этого человека. Автор тщательно продумал образ своего героя. Мемуарист Гринев – дворянин по происхождению, добрый и благородный человек. […]...
- Характеристика образа Татьяны Лариной в романе А. С. Пушкина “Евгений Онегин” Роман “Евгений Онегин” Александра Пушкина – это трогательная история любви скучающего, эксцентричного молодого человека Евгения и простой, чистой девушки Татьяны. Пушкин сопоставляет эти два образа, причем видно, что авторская симпатия на стороне девушки. Татьяна Ларина – провинциальная девушка, простая и добрая. Росла она в достаточно просторном поместье, рядом с которым расположен красивый парк. Ее семья обладала небольшим земельным угодьем, имела в подчинении около 200 крепостных. Но чувства самодовольства у Татьяны […]...
- Більярд о пів на десяту характеристика образа Фемель Генріха Фемель Генріх – герой роману, відомий архітектор. Роман побудований як мозаїка із внутрішніх монологів багатьох героїв, так що ті самі події висвітлюються з різних точок зору й оточені міцним шаром спогадів і асоціацій, де майже кожна деталь оповідання має другий, символічний зміст. Дія роману, що вміщає історію трьох поколінь сім’ї Фемелей, формально відбувається протягом одного дня – 6 вересня 1958 р., коли Ф. Г. святкує своє вісімдесятиліття. В 1907 г. […]...
- Історія одного міста характеристика образа Бородавкина Василіска Семеновича ІСТОРІЯ ОДНОГО МІСТА Бородавкин Василіск Семенович – тип градоначальника, “у якого ноги повсякчас готові були бігти неведомо куди”. “Уміщав… у собі” багато лементу. У його творі “Думки про градоначальническом однодумність, а також про градо-начальническом єдиновладдя й про іншому” відбилися не стільки навіть його “ідеали”, скільки повсякденний побут його спілкування з обивателями, кожний з яких, за його переконанням, “завжди в чому-небудь винуватий”: “Мовлення повинна бути уривчаста, погляд обещающий подальші розпорядження, хода […]...
- Іліада характеристика образа Ахілла Ахілл – головний герой поеми, суворий і невблаганний воїн. У відповідь на образу, що наніс йому Агамемнон, верховний вождь і проводир війська ахейцев, протягом 10 років осаждавших Трою, А. відмовляється від участі у війні. Через цього ахейци терплять одну поразку за іншим. Але коли вождь троянцев Гектор убиває друга А. Патрокла, А. забуває про свою образу й примиряється з Агамемноном. Могутній А. , якому захищає богиня Афіна, показує на поле […]...
- Капітанська Дочка характеристика образа Швабрин Олексій Іванович КАПІТАНСЬКА ДОЧКА Швабрин Олексій Іванович – дворянин, антагоніст головного героя повести Гринева. Задумавши роман з епохи пугачевского бунту, зв’язаний жанровою традицією з “шотландськими романами” В. Скотта, де герой виявляється між двома таборами, “заколотників” і “підкорювачів”, Пушкін спочатку коливався, кого поставити в центр оповідання. Чи то, як це було в “Дубровском”, дворянина, що перейшов на сторону селян. Чи то пугачевского бранця, що зумів бігти Зрештою Пушкін як би “розділив” історичного героя […]...
- Іліада характеристика образа Терсита Терсит – персонаж “Илиади”, грецький воїн. Т. з’являється лише один раз, в 2-й пісні поеми, де в момент випробування Агамемноном грецького війська він призиває всіх вертатися додому, залишивши під Троєю одного Агамемнона, якого хулить і дорікає в користі. Т. утихомирює Одиссей ударом свого скіпетра й загрожує, у випадку якщо той продовжить свої ганьблення, позбавити його одягу й голим прогнати ккораблям. Після цього Т. замовкає й сідає під сміх війська. Незважаючи […]...
- Безприданниця характеристика образа Паратова Сергія Сергійовича Паратов Сергій Сергійович – “блискучий пан, із судохозяев, років за 30”. Незважаючи на вироблене враження, П. насправді персонаж набагато більше примітивний, чим Лариса й Карандишев. Цей герой тісно пов’язаний з типом шикарних марнотратників життя, красенів чоловіків, бар, що виявляються у фіналі шукачами приданого, претендентами на руки богатих купчих, чиє жагуче серце й прихильність кладе кінець їхнім життєвим пошукам. Риси П. , які захоплюють Ларису, не представляють цінності у світі Островського […]...
- Характеристика образа Фігаро в комедіях Бомарше П Фігаро – за словами автора, “найбільш тямуща людина своїх націй”, протягом дії раз за разом справами доказивающий улюблену думку Бомарше, що доля особистості визначається не силою обставин, що заважають її повноцінному здійсненню, а виходить, щастю, але силою її опору кепським обставинам, становим обмеженням і владі забобону. Представник третього стану, до якого Бомарше й на вершині своєї кар’єри з гордістю зараховував себе, Ф. наділений кращими, в авторському розумінні, рисами людей цього […]...
- Батьки й діти характеристика образа Ситникова БАТЬКИ Й ДІТИ Ситників – псевдонигилист, що рекомендується всім як “учень” Базарова. Намагається демонструвати таку ж, як у Базарова, волю й різкість суджень і вчинків. Але подібність із “учителем” виявляється пародійним. По суті, повторюється прийом, знайдений Грибоєдовим, що поруч із Чацким, справді новим людиною свого часу, поставив його карикатурного “двійника” Репетилова. Від традиційній ” ріпі-тиловской” схеми фігуру С. відрізняє деяка психологічна розробка: “нігілізм” С. зрозумілий як форма подолання комплексів. Деяке […]...
- Декамерон характеристика образа Государя Государ – один із центральних персонажів книги, виступає, як правило, у позитивному світлі, ілюструючи своїм поводженням яку-небудь із основних соціальних чеснот. Розсудливість і розважливість проявляє лавгобардский король Агилульф: коли невідомий хитрістю опановує його дружиною, король припиняє розшуки, розуміючи, що задоволення від помсти не покриває ганьби розголосу. Французький король піднімається над становими забобонами, віддаючи борг подяки излечившей його Джилетте, на що не виявляється здатний лицар. Сицилійський король Вільгельм ІІ своє слово […]...
- Тристан і Ізольда характеристика образа Тристана Тристан – головний герой сказань про Тристане й Ізольду, син короля Ривалена і принцеси Бланшефлер. Батько Т. гине в сутичці з ворогом, а мати – у родових борошнах. Умираючи, вона просить назвати новонародженої дитини Тристаном від французького trіste, т. е. “смутний”, тому що й зачатий, і породжений він був у смутку й сумі. Один раз Т. заходить на норвезький корабель і починає грати в шахи з купцями. Захопившись грою, Т. […]...
- Характеристика образа Бампо Натаниеля у творчості Купера Д. Ф Бампо Натаниель – Довгий Карабін, Звіробій, Шкіряна Панчоха, Натти, Слідопит, Соколине Око – мисливець і провідник, вихований у плем’ї індіанців-делаваров. Уперше сучасники Купера зустрілися з Н. у романі “Піонери”, де Н. – сімдесятирічний старий мисливець. Він губиться перед особою соціальних змін і хотів би зберегти старі звичаї, про які часто згадує зі своїм другом, індіанцем Чингачгуком. Туга про минуле – одне з визначальних властивостей характеру Н. Минуле відтворене іншими томами […]...
- Собор Паризької богоматері характеристика образа Квазімодо Квазімодо – дзвонар собору Паризької богоматері. Сирота-Найда, він усиновлений архідияконом Клодом Фролло, одержує від нього дивне ім’я “Квазімодо” і стає його вірним слугою; за наказом архідиякона він невдало намагається викрасти танцівницю-циганку есмеральду, приймає за це болісне публічне покарання й, уражений її милосердям, переймається самовідданою любов’ю до цієї дівчини. Коли циганку, у свою чергу, засуджують на страту, йому вдається відняти її в катів і вкрити в соборі, що він потім поодинці […]...
- Британик характеристика образа Нерона Нерон – римський імператор, син Агрипини й Домиция енобарба, зведений брат Британика, що отруїв його в боротьбі за зміцнення своїх прав на престол і з ревнощів до люблячої Британика Юнії. Расин малює вісімнадцятирічного Н., що робить перше вбивство. “Нерон не вбив ще свою матір, дружину, наставників, але в ньому зріють насіння всіх цих лиходійств, він уже хоче звільнитися від заборон, ненавидить своїх близьких, але прикриває ненависть удаваними пещеннями… Коротше кажучи, […]...
- Кандид характеристика образа Кандида Кандид – вихованець ученого німця, що навчає його “теологокосмологоглупологии”. Фабульний стрижень – пошук К. улюбленої Кунигунди. Учитель К. – доктор Панглосс, буквалистски й з рідким педантизмом наступній тезі Лейбница – “всі тільки до кращого в цьому прекраснейшем з мирів”. Незважаючи на сумні уроки, що множаться, життя, Панглосс залишається непоправним оптимістом, у вуста якого вкладені банальності або абсурдні аргументи, що доводять, чтодаже нещастя й хвороби були для людства благом. К. уважає, […]...
- Фауст характеристика образа Олени Олена – перенесене в трагедію із грецької міфології ідеальне втілення краси. Знаходження Е. знаменує собою тріумф Фауста в його пошуках абсолютного ідеалу. Образи Е. і Париса викликані Фаустом за допомогою магії, однак ідеал, що став йому естетический, відкриває нову епоху в його існуванні. Віра в прекрасне, що співвідноситься з античністю,-надихала й самого Гете, що вважав, що, виховавши в людях почуття краси, мистецтво збудить у них і прагнення ксвободе. Е. у […]...
- Три мушкетери характеристика образа Д’артаньяна Д’артаньян – головний герой роману, що приїхав з Гаскони в Париж у пошуках слави й блискучої кар’єри, розумний, безстрашний, хитрий і непереборний герой, що відразу ж потрапив у вир придворних інтриг, що тягнуть за собою нескінченні дуелі, сутички й пригоди, незвичайно щасливий, своїм розумом, шляхетністю, прямотою й везінням добивающийся всього, про що мріяв, і снискавший заступництво короля і королеви Франції й повага кардинала Ришелье. Ніколи що не зупиняється на досягнутому […]...
- Федра характеристика образа Федри Федра – дружина Тесея, дочка Миноса й Пасифаи, мачуха Іполита. Ф. палає пристрастю до свого пасинка й відкривається йому, але коли вертається додому її чоловік Тесей, якого вона вважала загиблої, рятуючи себе й своїх дітей від ганьби, допускає, щоб годувальниця енона оббрехала Іполита в зазіханні на її честь раніше, ніж відкриється правда. Проклятий батьком, Іполит гине, а Ф., повна каяття, отруюється, перед смертю визнаючись Тесею у своїй провині й невинності […]...
- Фауст характеристика образа Фауста Фауст. Ім’я походить від латинського слова faustus – щасливий, щасливий. Образ Ф. супроводжував Гете все життя, первісний начерк трагедії “Прафауст” ставиться до 1773-1775 гг.; трагедія в цілому була завершена в 1831 р. . У міру того як просувалася робота над трагедією, образ Ф. здобував усе більше грандіозний філософський вимір. В остаточному варіанті трагедії Ф. виступає як представник усього людства, його неприборканої спраги життя, волі до знання, творенню й творчості. Надзвичайні […]...
- Іліада характеристика образа Нестора Нестір – персонаж “Илиади” і “Одиссеи”, цар Пилоса. У поемах Н. з’являється як навчений роками старець, чиє основне завдання – допомагати радами більше молодим героям. Він стає посередником у сварці Ахілла й Агамемнона: уже в 1-й пісні він намагається запобігти їх сварці, а після того як Ахілл віддаляється від війська, Н. пропонує Агамемнонові загладити нанесену образу й наставляє відправлене до Ахілла посольство. Під час битви він не раз підбадьорює грецьких […]...
- Дон Жуан характеристика образа Дон Жуана Дон Жуан – у версії Байрона романтичний персонаж, що відкриває в собі розлад між закладеним природою й тим, що викохано суспільством, і цим різко відрізняється від своїх попередників. Вони – в обробках легенди від Тирсо де Молина до Мольера – були незмінно наділені людською цілісністю, тоді як у Байрона персонаж, зберігаючи духовне ядро своєї особистості незмінним, у реальних обставинах примушений раз за разом надходити всупереч почуттю й навіть не згідно […]...
Categories: Шкільні твори