Поема М. Гоголя “Мертві душі” – твір складний, в ньому переплітаються і нещадна сатира, і філософські роздуми про долю Росії, і тонкий ліризм. Щоб краще зрозуміти особливості жанру “Мертвих душ”, варто зіставити цей твір із “Божественною комедією” Данте, поета епохи Відродження, вплив якого добре відчувається в поемі М. Гоголя.
Можна сказати, що Гоголь показує у своєму творі, як Дайте, кола пекла, але пекла Росії. Значне місце в поемі “Мертві душі” посідають ліричні відступи і вставні епізоди, що характерно для поеми як літературного жанру. У них Гоголь торкається найгостріших суспільних питань Росії.
Всі персонажі поеми поєднані в ній за принципом градації: один гірший за іншого. Наприклад, Манилова, якщо його розглядати як окремий образ, не можна сприймати як позитивного героя, бо на столі в нього лежить книга, відкрита на одній і тій самій сторінці, а його ввічливість нудотно-солодка. Але, в порівнянні з Плюшкіним, характер Манилова багато в чому навіть виграє.
Коробочка, на думку Гоголя, є символом “людини-коробочки”, у якому закладена ідея невгамовного прагнення до накопичення. Чичиков – теж “людина-коробочка”, як і інші персонажі. Саме ця риса, притаманна більшості дворян, і стала причиною їх виродження.
Звідси й символічність назви поеми “Мертві душі”.
Важливу роль у композиції поеми відіграє “Повість про капітана Копєйкіна”, бо саме в ній М. В. Гоголь сміливо викриває державний уряд. Світу “мертвих душ” у поемі протиставлений ліричний образ народної Росії, про яку Гоголь пише з любов’ю і замилуванням.
Розповідаючи про поміщицьку й чиновницьку Росію, Гоголь добре відчуває душу російського народу. Яскраве свідчення цьому – образ тройки, що швидко несеться вперед. В її образі автор втілив потенційні сили Росії, які колись зможуть зробити щось нове, прогресивне для своєї Батьківщини: “Чи не так і ти, Русь, несешся, наче швидка тройка, яку ніхто ніколи не обжене?..”
І все-таки головна тема твору – доля Росії: її минуле, сучасне й майбутнє. У першому томі Гоголь розкрив тему минулого Батьківщини. Задумані ним другий і третій томи повинні були оповідати про сучасне й майбутнє Росії.
Цей задум можна порівняти з другою і третьою частинами “Божественної комедії” Данте – “Чистилище” і “Рай”.
Однак цим задумам не судилося здійснитися: ідея другого тому виявилася не досить вдалою, а третій так і не було написано. Тому поїздка Чичикова так і залишилася поїздкою в невідомість.





Related posts:
- Особливості жанру й композиції поеми Миколи Гоголя “Мертві душі” Поема М. Гоголя “Мертві душі” – твір складний, в ньому переплітаються і нещадна сатира, і філософські роздуми про долю Росії, і тонкий ліризм. До свого шедевру письменник ішов усе своє життя, написавши такі самобутні, оригінальні твори, як, наприклад, “Вечо-; ри на хуторі біля Диканьки”, “Миргород”, “Ревізор”. Щоб краще зрозуміти особливості жанру “Мертвих душ”, варто зіставити цей твір із “Божественною комедією” Данте, поета епохи Відродження, вплив якого добре відчувається в поемі […]...
- Сюжет і композиція поеми “Мертві душі” Із самого початку письменницької діяльності Гоголь мріяв написати добуток, в “якому б з’явилася вся Русь”. Це повинне було бути грандіозний опис побуту й вдач Росії першої третини XІX століття. Таким добутком стала поема “Мертві душі”, написана в 1842 році. Перше видання книги називалося “Пригоди Чичикова, або Мертві душі”. Така назва знижувала щире значення добутку, перекладало його в область авантюрного роману. Гоголь пішов на це по цензурних міркуваннях, бажаючи видати поему. […]...
- Хронотоп поеми М. В. Гоголя “Мертві душі” Об’єктом теперішнього дослідження є поема М. В. Гоголя “Мертві душі”. Предмет дослідження: хронотоп поеми М. В. Гоголя “Мертві душі”. Складне й цікаве відношення простору й часу – це один з улюблених прийомів Гоголя. Нам схотілося розібратися в особливостях хронотопа письменника, цим і пояснюється наш вибір теми Ціль роботи: визначити, що містить у собі поняття хронотопа; подивитися, як хронотоп “працює” у поемі М. В. Гоголя “Мертві душі”. Гіпотеза: ми припускаємо, що […]...
- “Мертві душі” М. В. Гоголя. С. міст назви й своєрідність жанру 1. Особливості художньої манери Гоголя. 2. Зміст назви добутку. 3. “Поема” про мертві душі як особливий жанр 4. Наступність творчості письменника. Питая ненавистю груди, Вуста озброївши сатирою Проходить він тернистий шлях Зі своєї карающею лірою… …З усіх боків його клянуть, И тільки труп його увидя, Як багато зробив він, зрозуміють И як любив він, ненавидячи. Н. А. Некрасов Цей вірш Н. А. Некрасова написано після смерті поета, але в ньому […]...
- “Мертві душі” поеми Гоголя Гоголь показує їх у порядку зростаючої моральної деградації. Спочатку це Манилов, увічливий, із приємними рисами особи; мрійлива людина. Але це тільки на перший погляд. Поспілкувавшись із ним небагато, ви викликнете: “Чорт знає, що таке!” Його мрійність це ледарство, паразитизм, безвільність У Коробочці Гоголь представляє нам інший тип російського поміщика. Господарська, гостинна, хлібосольна, вона раптом стає “дубинноголовой” у сцені продажу мертвих душ, боячись продешевити. Це тип людини собі на розумі У […]...
- Жива Росія у поемі М. В. Гоголя “Мертві душі” І. Викриття М. В. Гоголем кріпосництва в поемі “Мертві душі”. ІІ. Поема про Росію. 1. Світ “мертвих душ” поміщиків. 2. Протиставлення світу гнобителів багатостраждального російського народу. 3. Символічний образ Русі: птах-трійка, якого не можна випередити – образ могутності невичерпних сил батьківщини. ІІІ. Любов М. В. Гоголя до неосяжної Русі; віра в її велике і прекрасне майбутнє....
- Аналіз поеми Мертві душі Гоголя Н. В 1. Д. Н. Овсянико-Куликовский Герцен писав: “… “Мертві душі” Гоголя – дивна книга, гіркий докір сучасної Русі, але не безнадійний. Смутно у світі Чичикова так, як смутно насправді; і там, і отут одна розрада – у вірі й сподіванні на майбутнє Але віру цю заперечувати не можна, і вона не просто романтичне сподівання вгору, а має реалістичну основу…” “Герцен відразу вловив поетичну ідею Гоголя: дійсності, зображеної в рисах різко негативні, […]...
- Жанр поеми “Мертві душі” Хоча поняття жанру постійно змінюється й ускладнюється, і все-таки під ним можна розуміти історично сформований тип літературного твору, якому властиві певні риси. Уже по цих рисах багато в чому стає ясна основна думка добутку, і ми приблизно вгадуємо його зміст: від визначення “роман” ми чекаємо описи життя героїв протягом їхнього життєвого шляху, від комедії – динамічної дії й незвичайної розв’язки; ліричний вірш повинне занурювати нас у глибину почуттів і переживань. […]...
- Жанрова своєрідність поеми Мертві душі Гоголя Н. В Твій вірш, як божий дух, носився над юрбою И, відкликання думок шляхетних, Звучав, як дзвін на вежі вічовий, У дні торжеств і лих народних. М. Ю. Лєрмонтов Час, коли Гоголь задумував і створював свої добутки – з 1831 по 1842 , – збігається з періодом, що у російської історії прийнято називати “миколаївською реакцією”. Цей історичний період прийшов на зміну епосі суспільного підйому 20-х років XІX століття, що завершилася в 1825 […]...
- Сміх крізь сльози в поемі М. В. Гоголя “Мертві душі” М. В. Гоголь увійшов у літературу як неперевершений майстер сміху. Повісті Гоголя, його поема “Мертві душі” прості по сюжеті, прозорі по розбиранню характерів. І проте існує нерозгадана й не піддається розгадці таємниця Гоголя й таємниця цього сміху. М. В. Гоголь сміється над дурним, смішним, страшним, вульгарним, але його сміх сумний. Цей сум – результат трагічної невідповідності між ідеалом і щоденністю, мрією й реальністю. Не все просто в М. В. Гоголя […]...
- Жанрово-композиційна своєрідність поеми М. В. Гоголя “Мертві душі” М. В. Гоголь – видатний письменник критичного реалізму, що продовжує традиції О. С. Пушкіна й углубляющий критичне відношення до сучасної дійсності Замислювалися “Мертві душі” таким чином, щоб у добутку “з’явилася” вся Русь. Природно, що такий колосальний задум не укладався в існуючі жанрові рамки; композиційна будова теж повинне було стати чимсь особливим Дотепер викликає спори жанрове визначення, дане “Мертвим душам” М. В. Гоголем. Відомо, що на обкладинці першого видання книги на […]...
- Головний герой поеми “Мертві душі” Павло Іванович Чичиков Головним героєм поеми “Мертві душі” є Павло Іванович Чичиков – явище нове у літературі як суспільно-психологічний тип і, можливо, не до кінця розкритий автором у загадковості художньофілософського, власне містичного осмислення. Сама портретна характеристика цього антигероя не визначає його як індивідуальність, підкреслює стандартність у зовнішності, смаках, манерах: “…господин, не красавец, но и не дурной наружности, ни слишком толст, ни слишком тонок; нельзя сказать, чтобы стар, однако ж и не так чтобы […]...
- “Мертві” і “Живі” душі в поемі Гоголя Шкільний твір на тему творчості М. В. Гоголя. На початку роботи над поемою М. В. Гоголь писав В. А. Жуковському: “Який величезний, який оригінальний сюжет! Яка різноманітна купа! Вся Русь з’явиться в ньому”. Так сам Гоголь визначив обсяг – вся Русь. І письменник зумів показати в повному обсязі сторони життя Росії тієї епохи. Задум Гоголя був грандіозний: подібно Данте зобразити шлях Чичикова спочатку в “пеклі”- І тім “Мертвих душ”, потім […]...
- Авторські відступи в поемі Гоголя “Мертві Душі” М. В. Гоголь – великий письменник першої половини XІX століття. У своїх добутках він торкався проблем, актуальні в цей час. Своєрідність його творчості полягає в тім, що він одним з перших показав найширшу картину чиновницької Росії. Гоголя дуже хвилювало й тривожило майбутнє своєї Батьківщини, і це яскраво відбилося в поемі “Мертві душі”, у ліричних відступах письменникО. У добутку ми можемо побачити два типи ліричних відступів: епічні, які служать для розкриття […]...
- Переказ поеми Мертві душі Гоголя Н. В План переказу 1. Чичиков приїжджає в губернське місто NN. 2. Візити Чичикова до міських чиновників. 3. Візит до Манилова. 4. Чичиков виявляється в Коробочки. 5. Знайомство з Новосибірським і поїздка в його маєток. 6. Чичиков у Собакевича. 7. Візит до Плюшкину. 8. Оформлення купчих на “мертві душі”, придбані в поміщиків. 9. Увага городян до Чичикову-“миллионщику”. 10. Ноздрев розкриває таємницю Чичикова. 11. Повість про капітана Копейкине. 12. Слухи про те, хто […]...
- “Мертві душі” – це не тільки поміщики й чиновники “Мертві душі” – це не тільки поміщики й чиновники, це “сумирно мертві обивателі”, страшні “нерухомим холодом душі своєю й марною пустелею серця”. Чичиков побував у п’ятьох поміщицьких садибах, але це не цикл розрізнених новел, а єдине оповідання, що розвивається по своїй художній логіці, суть якої визначена автором: “Один за іншим ідуть у мене герої один пошлее іншого”. На перший погляд Манилов і Собакевич, Ноздрев і Коробочка не схожі один на […]...
- Поема М. В. Гоголя “Мертві душі”: людські типи, представлені образами поміщиків 1. Передісторія задуму поеми “Мертві душі”. 2. Образ безгосподарного мрійника Манилова. 3. “Дубинноголовая” Коробочка. 4. Марнотратник життя Ноздрев. 5. “Чортовий кулак” Собакевич”. 6. Плюшкин – “діра на людстві”. По власному визнанню М. В. Гоголя, сюжет “Мертвих душ” йому запропонував А. З. Пушкін. Споконвічно “Мертві душі” замислювалися Гоголем як грандіозний добуток у трьох томах, у якому була б представлена панорама російського життя, виведені типові характери. Однак другий тім автор спалив, збереглося […]...
- “Мертві душі” поміщики й чиновники Це “сумирно мертві обивателі”, страшні “нерухомим холодом душі своєю й марною пустелею серця”. Чичиков побував у п’ятьох поміщицьких садибах, але це не цикл розрізнених новел, а єдине оповідання, що розвивається по своїй художній логіці, суть якої визначена автором: “Один за іншим ідуть у мене герої один пошлее іншого”. На перший погляд Манилов і Собакевич, Ноздрев і Коробочка не схожі один на одного. Однак їх поєднує порожнеча й нікчемність, що стає […]...
- Твір по поемі “Мертві душі” Микола Васильович Гоголь не раз звертався до теми чиновницької Росії. Сатира цього письменника торкнулася сучасних йому чиновників у таких добутках, як “Ревізор”, “Шинель”, “Записки божевільного”. Ця тема знайшла своє відбиття й у поемі М. В. Гоголя “Мертві душі”, де, починаючи із сьомої глави, чиновництво перебуває в центрі уваги. На відміну від детально змальованих у цьому добутку портретів поміщиків образи чиновників дані тільки декількома штрихами. Але вони настільки майстерні, що створюють […]...
- Панорамне зображення життя суспільства у поемі “Мертві душі” Кожний митець прагне створити таку перлину, яка б знайшла гідне місце у його творчості. Вінцем творчості Миколи Васильовича Гоголя вважається поема “Мертві душі”. Темою твору стало зображення дійсності кріпосницької Росії, а дійсність ця неймовірна, бо з точки зору здорового глузду там можуть відбуватись найнеймовірніші події. Миколаївська Росія показана автором через страшні образи її хазяїв. М. В. Гоголь створив портрет поміщицького класу, який складається з п’яних офіцерів, гравців, псарів або просто […]...
- Персонаж поеми М. В. Гоголя “Мертві душі” Ситуація зустрічі Чичикова й Коробочки сюжетно повторює епізод з “Вия”: заблудлі бурсаки попадають у гості до сатанинського “бабусі”. Окремими рисами К. також нагадує відьом з “Вечорів на хуторі біля Диканьки” . Прізвище К. метафорично виражає сутність її натури: ощадливої, недовірливої, боязкої, недоумкуватої, упертої й марновірної. Коробочка “одна з тих матінок, невеликих поміщиць, які плачуться на неврожай, збитки й тримають голову трохи набік, а тим часом набирають потроху деньжонок у пестрядевие […]...
- Думи про Росію в поемі Гоголя “Мертві душі” …Гоголь вертався на Батьківщину, За залишилася Європа, спереду Росія. Дзвіночок розмірно відраховував дорожні вибої курного шляху. Стояло задушливе літо 1847 року… . Коротка інформація про письменника: “Гоголь Микола Васильєв син народився в 1809 році, росіянин, поміщик, у чині колезького асессора. Автор вільнодумних творів, якось: комедії “Ревізор”, повістей “Ніс”, “Шинель”, “Мертві душі”. Перебуває за кордоном”. Так, “Мертві душі”… Він так і не завершив свій улюблений добуток, у яке вклав усього себе. […]...
- Душі “живі й мертві” у творчості Гоголя При виданні поеми “Мертві душі” Гоголь побажав сам оформити титульний аркуш. На ньому була зображена коляска Чичикова, що символізує шлях Росії, а навколо – безліч людських черепів. Опублікувати саме цей титульний аркуш було дуже важливо для Гоголя, як і те, щоб книга вийшла у світло одночасно з появою картини Іванова “Явище Христа народу”. Тема життя й смерті, а також тема відродження червоною ниткою проходять через творчість Гоголя. Своє завдання Гоголь […]...
- Опис образів поміщиків у поемі Гоголя “Мертві душі” На початку роботи над поемою М. В. Гоголь писав В. А. Жуковському: “Який величезний, який оригінальний сюжет! Яка різноманітна купа! Вся Русь з’явиться в ньому”. Так сам Гоголь визначив обсяг свого добутку – вся Русь. І письменник зумів показати в повному обсязі як негативні, так і позитивні сторони життя Росії тієї епохи. Задум Гоголя був грандіозний: подібно Данте зобразити шлях Чичикова спочатку в “пеклу” – І тім “Мертвих душ”, потім […]...
- Способи зображення героїв у поемі Мертві душі Гоголя Н. В “Мертві душі” – перший тім трилогії, у якій, за задумом автора, повинна була “з’явитися вся Русь”, тобто минуле, сьогодення й майбутнє країни, як воно представлялося Гоголю. Відповідно до ідеї трилогії в першому томі письменник показав минуле й сьогодення Росії, бездуховних героїв, погрязших у побуті, що прагнуть до матеріальних зручностей і заколишніх про високе духовне призначення людини. Минуле Росії, на думку Гоголя, – це поміщики й чиновники, вони так зжилися зі […]...
- Яка роль образа Чичикова в поемі Мертві душі? Тема дороги й образ Чичикова поєднують всі різноманітні сцени-картини в поемі “Мертві душі”. Зовні сюжет побудований як опис подорожі Чичикова по деякій російській губернії, оповідання про Павла Івановичі проходить наскрізною ниткою через весь добуток, інші герої характеризуються не тільки самі по собі, але й через відносини із Чичиковим. Однак зміст “Мертвих душ” не вичерпується оповіданням про Чичикове і його життя. Тема добутку глибше й значніше: Гоголь хотів написати поему про […]...
- Твір за романом “Мертві душі” Завдання: “Мертві душі” – історія хвороби, написана майстерною рукою. Задум твору. Сенс назви поеми. Робота над текстом першого розділу. Враховуючи родову та жанрову специфіку “Мертвих душ”, ми, як і більшість методистів, вважаємо: найбільш доцільний шлях їх аналізу – слідом за автором. Переконаний, що осягнення твору може бути досягнуто через усвідомлення не тільки того, що зображено, але і як це виконано, у зв’язку, з чим питання художньої майстерності письменника, поряд з […]...
- Жива Росія в поемі М. В. Гоголя “Мертві душі” Сучасник О. С. Пушкіна, М. В. Гоголь створював свої добутки в тих історичних умовах, які зложилися в Росії після невдалого першого революційного виступу – виступу декабристів у 1825 році. Звертаючись у добутках до найважливіших історичних проблем свого часу, письменник пішов далі по шляху реалізму” який був відкритий Пушкіним і Грибоєдовим. В. Г. Бєлінський писав: “Гоголь перший глянув сміло й прямо на російську дійсність”. М. В. Гоголь був наділений даром надзвичайної […]...
- Мій улюблений твір Миколи Васильовича Гоголя “Мертві душі” Майже в кожного письменника є добуток, що є справою всього його життя, утвором, у якому він втілив свої шукання й таємні думи. Для Гоголя це, без сумніву, “Мертві душі”. Читаючи книгу вперше, я мало звертав увагу на ліричні міркування автора про Росію й російський народ. Ці прекрасні місця навіть здавалися недоречними в сатиричній поемі. Перечитавши недавно “Мертві душі”, я раптом відкрив Гоголя як великого патріота, переконався, як важливий для всього […]...
- Єдність сатиричного і ліричного у поемі “Мертві душі” Скарбниця творчості Миколи Васильовича Гоголя збиралася на народному підгрунті. Саме тому його твори сповнені водночас і гніву, і любові. Гніву – до тих, хто нівечить людські долі, любові – до народу. Ці парадоксальні суперечності простежуються протягом усього твору. Адже суперечливим є вже те, що поема має назву “Мертві душі”, те, що сатиричне і ліричне в ній виступає в єдності. Проте з кожною главою твору наростає викривально-сатиричний пафос. Якщо звернутись до […]...
- Образ Манілова в поемі М. В. Гоголя “Мертві душі” Галерея поміщиків в поемі “Мертві душі” відкривається образом Манілова. Це перший персонаж, до кого Чичиков звертається з проханням про мертві душі. Чим же визначається “першість” Манілова? Відоме висловлювання Гоголя, що герої у нього слідують один вульгарніше за інше. Виходить, що Манілов в поемі є першим, самим меншим, міра моральної деградації. Проте сучасні дослідники тлумачать черговість появи поміщиків в “Мертвих душах” в іншому сенсі, ставлячи у відповідність перший том поеми Гоголя […]...
- Негативний образ Чичикова за поемою М. Гоголя “Мертві душі” Ми чомусь звикли, що головний герой твору, як правило, людина позитивна. Мабуть, саме значення слова “герой” зобов’язує. А може, причиною тому – численні приклади з різних літературних творів, де головний герой – людина з певними чеснотами, часто неординарна, ну, а деякі вади не заважають – так реальніше. Крім того, головний герой є центром твору, мов центр Всесвіту, і без нього, здається, просто неможливо. Поема М. В. Гоголя “Мертві душі” в […]...
- Опис образа Чичикова в поемі “Мертві душі” На початку 1-й глави про героя повідомляється через опис його “досить гарної ресорної невеликої брички”, у який звичайно “їздять холостяки.., яких називають панами середньої руки. Оскільки сам Чичиков по своїй натурі досить потайливий видає темперамент героя й одночасно його безчестя Знайомить нас автор і з такою похідною річчю Чичикова, як “ларчик цінної деревини зі штучними викладеннями з карельської берези”, куди власник його “мав звичай складати все, що не попадалося”. Внутрішній […]...
- Особливості композиції “Божественної комедії” “Божественна комедія” – найвидатніше творіння Данте Алігьєрі. Цей твір став підсумком розвитку художньої, філософської і релігійної думки Середньовіччя і першим кроком до доби Відродження. Головною його ідеєю стає постійний пошук людиною нового шляху в житті. За своєю формою цей твір – своєрідна подорож у потойбічний світ, здійснена поетом у художній уяві. Комедією він називається тому, що має щасливий кінець, а титул “Божественна” отримав з легкої руки Джованні Бокаччо. Комедія складається […]...
- Збірний портрет губернських управителів у романі “Мертві душі” Аналіз бесіди Чичикова з Іваном Антоновичем “глечик рило. Це чудовий по своїй лаконічності епізод. Іван Антонович не просто хабарник, а досвідчений артист в цьому ремеслі. Потрібно бути справжнім віртуозом, щоб зовсім “не помітити” покладені перед ним гроші, але тут же накрити їх книгою. У цьому жесті – весь характер Івана Антоновича, найдрібнішого гвинтика в системі чиновницького апарату. Можна переконатися в круговій системі хабарництва, справжнім “поетом” якого постає Іван Антонович. Він […]...
- Авторські відступи в поемі Мертві душі Гоголя Н. В Odі et amo. G. V. Catullus “Мертві душі”, з одного боку, епічний добуток, а з іншого боку – ліричне, завдяки безлічі авторських відступів. Називаючи “Мертві душі” поемою, Гоголь підкреслював змістовну значимість цих відступів: по-перше, вони створюють образ автора, людини вдумливого, спостережливого, гуманного, дотепного, не дуже щасливого, але твердого у своїх моральних і суспільних переконаннях; по-друге, саме авторські відступи допомогли Гоголю виразити в першому томі свою оптимістичну віру в майбутнє Росії. […]...
- Образ Собакевича в поемі М. В. Гоголя “Мертві душі” Собакевич наслідує четверті в галереї гоголевских поміщиків. Образ цей порівнюють з шекспірівським Калибаном, проте багато в нім і чисто російського, національного. Основні риси Собакевича – це розум, діловитість, практична хватка, але при цьому для нього характерні скупуватість, якась ваговита стійкість в поглядах, характері, способі життя. Ці риси помітні вже в самому Портреті героя, який схожий на ведмедя “середньої величини”. Навіть звуть його Михайлом Семеновичем. “Для довершення схожості фрак на нім […]...
- Жіночі образи в поемі М. В. Гоголя “Мертві душі” У “Мертвих душах” ми не зустрінемо яскравих, поетичних жіночих образів, подібних до пушкінської Тетяни або тургеневской Лізи Калитиной. Гоголевские героїні, у більшості своїй, несуть в собі елементи комічного, є об’єктами авторської сатири, а зовсім не авторського захоплення. Найбільш значний жіночий персонаж в поемі – поміщик Коробочка. Дуже відмітно Гоголь змальовує зовнішність героїні. Через “хвилину увійшла хазяйка, жінка літніх років, в якомусь спальному чіпці, надітому нашвидку, з фланеллю на шиї, одна […]...
- Яка ідейно-композиційна роль авторського відступу про птаха-трійці в поемі Мертві душі? А в сем коні який вогонь! Куди ти скакаєш, гордий кінь, И де опустиш ти копита? О. С. Пушкін Авторський відступ про птаха-трійці перебуває в самому кінці першого тому “Мертвих душ”. Кінцівка для побудови будь-якого тексту дуже важлива й у значеннєвому, і в композиційному відношенні, тому що, завдяки особливостям пам’яті, людина найкраще запам’ятовує першу й останню фразу тексту Тому письменник особливо ретельно обмірковує початок і закінчення свого добутку. В “Мертвих […]...
- Особливості композиції “Божественної комедії” Данте Аліг’єрі “Божественна комедія” — вершина творчості Данте Аліг’єрі. Цей твір став не лише підсумком творчої діяльності письменника, а й підсумком розвитку художньої, філософської та релігійної думки Середньовіччя. Створення такого твору — перший крок до епохи Відродження. Головною ідеєю твору є постійний пошук людиною нового шляху в житті. Структура твору – своєрідна подорож до потойбічного світу, здійснена поетом в уяві. Комедією твір був названий тому, що щасливо закінчується, а “Божественною” її назвав […]...
Categories: Твори на різні теми