Опис образа Чичикова в поемі “Мертві душі”

На початку 1-й глави про героя повідомляється через опис його “досить гарної ресорної невеликої брички”, у який звичайно “їздять холостяки.., яких називають панами середньої руки. Оскільки сам Чичиков по своїй натурі досить потайливий видає темперамент героя й одночасно його безчестя

Знайомить нас автор і з такою похідною річчю Чичикова, як “ларчик цінної деревини зі штучними викладеннями з карельської берези”, куди власник його “мав звичай складати все, що не попадалося”.

Внутрішній пристрій цієї скриньки дається після суперечки гостюючи з Коробочкою про ціну “мертвих душ”: “…у самій середині мильниця, за мильницею шість-сім вузеньких перегородок для бритов; потім квадратні завулки для пісочниці й чорнильниці з видолбленною між ними човником для пір’я, сургучів і всього, що достовірніше; потім усякі перегородки із кришечками й без кришечок для того, що покороче, наповнені квитками візитними, похоронними, театральними й іншими, які складалися на пам’ять. Весь верхній ящик з усіма перегородками виймався, і під ним перебував простір,

зайняте стосами паперів в аркуш, потім випливав маленький потаєний ящик для грошей, що висувався непомітно збоку скриньки”. І далі Гоголь зауважує, що цей “потаєний ящик” “завжди… поспішно висувався й засувався”.

Такий квапливий рух говорить і про підозрілість і навіть страх хазяїна, що оберігає своє майно від цікавого погляду або викрадення, і про сумнівні й тому приховувані засоби придбання цих грошей, і про таємну мрію з їхньою допомогою зайняти “гідне” положення в суспільстві… Учні доходять висновку, що скринька символізує життєвий шлях героя, сутність його натури. У ній, як у дзеркалі, відбивається весь Чичиков: шахрай, ділок із кримінальним минулим, людина з подвійним дном, у якого все заздалегідь розраховано, обчислено, підприємець, цілком захоплений спрагою наживи, меркантильним інтересом, той, хто погубив свою душу

З’ясовуючи відношення Гоголя до свого героя, читаємо в 11-й главі: “Ні, пора нарешті припрягти й негідника. Отже, припряжемо негідника!. Але через кілька сторінок, у тій же главі, звучить трохи “зм’якшений” вирок, хоча відношення залишається колишнє: “…хто ж він щодо якостей моральних? Що він не герой, виконаний досконалостей і чеснот, це видно.

Хто ж він? стало бути, негідник? Чому ж негідник, навіщо ж бути так строгу до інших?… Справедливіше всього назвати його: хазяїн, набувач.

Придбання – вина всього; із-за нього произвелись справи, яким світло дає назва не дуже чистих”. Інакше кажучи, Чичиков живе у світі своїх більш-менш удалих угод, афер і спекуляцій, і йому немає справи до Росії. Він зацікавлений у тім, щоб якнайбільше кріпаків умирало

Стосуючись зображення письменником народу, учитель роз’яснить, що народ показаний у поемі у своєму конкретно-побутовому прояві лише мимохіть, виступає носієм позитивного початку, затверджуваного в ліричних відступах, у пейзажних описах, у яких відчувається голос автора

В “Авторській сповіді” він писав: “Це повне воплощенье в плоть, це повне округленье характеру відбулася в мене тільки тоді, коли я заберу в розумі своєму весь цей прозаїчний істотний дрязг життя, коли, містячи в голові всі великі риси характеру, зберу в той же час навколо його все ганчір’я до найменшої шпильки, що кружляється щодня навколо людини, – словом, коли зміркую все від мала до велика, нічого не пропустивши”.

Таким чином, мир речей, що створюється за допомогою побутових деталей, багато в чому характеризує людини, причому кожна деталь доповнює внутрішній вигляд персонажа, цілісність розкривається картини, що. Деталь надає описам Гоголя граничну конкретність і одночасно узагальненість, виражаючи ідею, основний зміст зображуваного героя, сутність його характеру. ” Тим-Те й велике створення “Мертві душі”, – підкреслював В. Г. Бєлінський, – що в ньому розкрита й разанатомирована життя до дріб’язків, і дріб’язкам цим додане загальне значення” .





Опис образа Чичикова в поемі “Мертві душі”

Categories: Твори з літератури