Порівняно зі “звичайними новими людьми” Рахметов – “особлива” людина. Він ніби доповнює і коригує життя “звичайних нових людей” і теорію розрахунку вигід. Рахметов не належить до кола різночинців.
За своїм походженням він – дворянин. Після півроку навчання в університеті Рахметов виходить зовсім іншим. Тепер це людина з власним світоглядом, передовими поглядами.
Такий компонент формування особистості істотно відрізняється від принципу формування особистості й характеру “звичайних нових людей”, які в житті зустрічалися з труднощами, “реальним брудом”. Історія формування Рахметова – це приклад становлення особистості під впливом не так обставин, як принципового вибору. Для героя це значно важливіше, ніж його походження,
Показово, що відмова від кохання для Рахметова не є відмовою від теорії розрахунку вигід. Просто для героя кохання менш суттєве, ніж справа. Він також розуміє, шо не можна кохану людину наражати на небезпеку.
Зображуючи Рахметова, Чернишевський послідовно дотримується принципу реалістичної типізації. Сувора мужність “особливої людини” продиктована умовами революційної боротьби початку 60-х років. Рахметов – це перший образ російського революціонера в російський літературі.
Показуючи в своєму романі “звичайних нових людей” і “особливу людину”, Чернишевський прагнув утілити в життя свою мрію про нове прекрасне майбутнє та про тих людей, які будуть у цьому розкутому, вільному майбутньому жити й працювати.





Related posts:
- Рахметов – “особлива людина” свого часу Як діюча особа Рахметов появляется в главі “Особлива людина”. В інших главах його ім’я тільки упоминается. Але відчувається, що образ цей цінтральний, що Рахметов – головний герой роману “Що робити?” Глава “Особлива людина” утворить як би маленьку самостійну позвістка у романі, ідея якого не буде без її повної й зрозумілої. Розповідаючи про Рахметове, Чернишевський навмисне зрушує тимчасові рамки й не дає последовательной характеристики й биографии. Він використовує натяки й недомолвки, […]...
- Образ Рахметова у романі М. Г. Чернишевського “Що робити?” Роман М. Г. Чернишевського “Що робити?” був написаний у Петропавлівській фортеці. Він був розпочатий 14 грудня 1862 року і закінчений 4 квітня 1863 року. Він писався в епоху підйому революційного руху в Росії. Герой роману Рахметов – революціонер. По походженню він дворянин. Батько його був багатою людиною. Але привільне життя не удержало Рахметова у маєтку батька. Він виїхав із провінції і поступив на природний факультет у Петербурзі. Рахметов легко зблизився […]...
- Публіцистичність у романі М. Г. Чернишевського “Що робити?” Чернишевський, ув’язнений у Петропавлівську фортецю, який став жертвою царської сваволі, не впав духом. Їм був задуманий і написаний ряд книг, у тому числі і знаменитий роман “Що робити?”, який став програмою дії для декількох поколінь революціонерів. Роман був розпочатий у грудні 1862 року і закінчений через 4 місяці. Герої роману – творці нових відносин між людьми, носії нової моралі. Ці “нові люди” знають, що їм потрібно робити, і вміють здійснювати […]...
- Публічність у романі Н. Г. Чернишевського “Що робити?” Чернишевський, ув’язнений у Петропавловскую міцність, ставшиший жертвою царської сваволі, не впав духом. У міцності їм був задуман і написаний ряд книг, у тому числі й знаменитий роман “Що делать?”, що став програмою дії для декількох поколінь революціонерів. Роман був початий у грудні 1862 року й закінчений через 4 місяці. Герої роману – творці нових відносінь між людьми, носії нової моралі. Ці “нові люди” знають, що їм потрібно робити, і вміють […]...
- “Нові люди” в романі “Що робити?” Роман Чернишевського “Що робити?” є художнім твором, “розумовим експериментом” автора, який прагне зрозуміти можливий розвиток тих ситуацій, колізій, типів особистостей і принципів їхньої поведінки, що вже склалися за сучасного життя. Роман “Що робити?” мас підзаголовок: “З розповідей про нових людей”. У своєму творі Чернишевський хотів показати, як позитивні ідеали поступово переходять у сферу практичної діяльності, доступної простим людям нового типу. Тому й сюжет роману автор будує на прикладі життя звичайної […]...
- “Нові люди” у романі М. Г. Чернишевського “Що робити?” М. Г. Чернишевський писав свій роман “Що робити?”, будучи ув’язненим у Петропавловській фортеці. У цьому романі він писав про “нових людей”, які тільки що з’явилися в країні. У романі “Що робити?”, у всій його образній системі Чернишевський намагався представити в живих героях, у життєвих ситуаціях ті нормативи, які, як він вважав, повинні з’явитися головним мірилом суспільної моралі. У їхньому твердженні Чернишевський бачив високе призначення мистецтва. Герої “Що робити?” – “особливі […]...
- “Нові люди!” у романі Н. Г. Чернишевського “Що робити?” Н. Г. Чернишевський писав свій роман “Що робити?”, будучи ув’язненим у Петропавловскую міцність. У цьому романе він писав про “нових людей”, які тільки що з’явилися в країні. У романі “Що робити? “, у всій його образній системі Чернишевський питался представити в живих героях, у життєвих ситуаціях ті нормативи, які, як він думав, повинні виявитися головним мірилом суспільної моралі. У їхньому твердженні Чернишовский бачив високе призначення мистецтва. Герої “Що робити? ” […]...
- Авторський твір: Система образів у романі “Що робити” Образи у романі це Звичайні люди й особлива людина. Новаторство Чернишевськ-письменника виявилося насамперед у створенні образів представників революційно-демократичного табору. До їхнього числа ставляться Лопухів, Кірсанов, Віра Павлівна. Це, по характеристиці автора, нові люди – “добрі й сильні, знаючі й умеющие”. Вищий етичний закон для Чернишевського і його улюблених героїв простий. Щастя для одного неможливо, якщо воно побудовано на нещастя іншого. Так виникає поняття про розумний егоїзм, про розрахунок вигід: треба […]...
- Жанр і композиція роману “Що робити?” Справжній герой епохи, перед яким “схиляється” автор роману “Що робити?”, – це Рахметов, революціонер з його “полум’яною любов’ю до добра й волі”. Образ Рахметова й вся та чиста, піднесена атмосфера поваги й визнання, який він оточений, з безсумнівністю свідчать, що стрижнева тема роману не в зображенні любові й нових сімейних відносин “звичайних чималих людей”, а в прославлянні революційної енергії й подвигу “особливої людини” – Рахметова. З образом Рахметова насамперед співвіднесена […]...
- Філософські погляди у романі М. Г. Чернишевського “Що робити?” Реалістичний роман, у якому Чернишевський в образній формі виразив свій соціальний ідеал, був свідомо орієнтований на традицію світової утопічної літератури і з’явився новаторським переосмисленням і розвитком жанру утопії. Роман містить найбільш повний і всебічний виклад соціальних ідеалів Чернишевського. Говорячи про утопізм “Що робити?”, ми маємо на увазі не абстрагованість ідеалу і навіть не те, що Чернишевський не бачив ролі пролетаріату і був ідеологом селянської революції, а художню форму, у якій […]...
- Тема праці у романі М. Г. Чернишевського “Що робити?” Каменем спотикання для багатьох читачів роману “Що робити?” є сни Віри Павлівни. Їх важко буває зрозуміти, особливо у тих випадках, коли із цензурних міркувань Чернишевський висловив свої ідеї в занадто алегоричній формі. Але один з образів, представлених у другому сні Віри Павлівни, не викликає сумнівів у тім, для чого він створений автором. Це – “реальний бруд”. Що ж має на увазі Чернишевський, вживаючи цей термін? Спочатку він сам ставить питання: […]...
- Хто вони “нові люди” у романі “Що робити?” Знаменитий роман Чернишевського “Що робити?” був свідомо орієнтований на традицію світової утопічної літератури. Автор послідовно викладає свою точку зору на соціалістичний ідеал. Утопія, створена автором, виступає в ролі зразка. Перед нами як би вже пророблений досвід, що дає позитивні результати. Серед відомих утопічних добутків роман виділяється тим, що автор малює не тільки картину світлого майбутнього, але й шляхи його наближення. Зображено й людей, які досягли ідеалу. Сам підзаголовок роману “З […]...
- Відбиття гуманістичної ідеї автора в героях роману “Що робити?” Роман “Що робити?” чудовий правдивим відтворенням суспільного конфлікту між людьми старого, відживаючого миру й людьми новими, з демократичних кіл, прихильниками нового матеріалістичного й революційного відношення до життя. В образах Лопухова, Кірсанова, Віри Павлівни Розальской і Рахметова Чернишевський дав типи передових людей 60-х років, руйнівників старих порядків і будівельників нового, тоді ще далекого соціалістичного майбутнього. Роман захищав вимогу поваги людини до людини, пропагував право всякої людини на вільну працю й щастя, […]...
- Творчий твір: Роман Чернишевського “Що робити” Твір на тему: Еволюція задуму. Проблема жанру. Поява на сторінках “Сучасника” роману Чернишевського, що перебувало тоді в Петропавловской міцності, було подією величезної важливості як у плані суспільно-політичному, так і літературному. На всю Росію пролунало полум’яне слово письменника, що призивав до боротьби за майбутнє соціалістичне суспільство, за нове життя, побудовану на засадах розуму, за справді людські взаємини між людьми, за новий революційний гуманізм. По численних спогадах сучасників відомо, що роман з […]...
- Роман М. Г. Чернишевського “Що робити?” про людські відносини Перше прочитання роману М. Г. Чернишевського викличе у сучасного парубка швидше за все усмішку. Справді, дивними здаються відносини, прийняті в сім’ї Лопухова і Віри Павлівни. У будинку існують нейтральні і не нейтральні кімнати, і в не нейтральні кімнати ні чоловік, ні дружина не можуть увійти без стукоту. Та й взагалі, ввічливість чоловіка і жінки по відношенню друг до друга балансує на грані неприродності, а дуже часто і переходить цю грань. […]...
- Красиве й потворне в романі “Людина і зброя” “Творчість Олеся Гончара відзначається різко індивідуальним колоритом, він цілком органічний, і його ніколи не плутаєш із іншим. М’яка задушевність, тонке ліричне почуття, ненав’язливий романтичний аромат, на яких лежить печать самобутньої письменницької особистості”, – так сказав Євген Гуцало. І дійсно, ці риси властиві чи не кожному рядку роману “Людина і зброя”. Це перший масштабний антикультівський твір в українській літературі. Драматичним постає життя, автор висловлює тривогу за долю всього людства, бо саме […]...
- Особлива доля в урочистої оди в Росії Її поетика пов’язана з вітчизняною традицією панегіриків, а також із традиціями античної й західноєвропейської оди. Урочиста ода стала головним жанром у Росії XVІІІ в., що пов’язане з особистістю Петра І і його реформами. “Незрівнянних справ Петра Великого людській силі перевищити неможливо”, писав в одній з од М. В. Ломоносов Урочиста ода в Росії XVІІІ в. це не тільки літературний текст, не тільки слово, але дійство, особливий обряд. Вона подібна до […]...
- Художні особливості і композиційна своєрідність роману М. Г. Чернишевського “Що робити?” Нетрадиційна і незвична Для російської прози XІX століття зав’язка сюжету, більше властива французьким авантюрним романам, – загадкове самогубство, описане у першому розділі “Що робити?”, – була, по загальноприйнятій думці усіх дослідників, свого роду прийомом, що інтригує, покликаним заплутати слідчу комісію і царську цензуру. Тієї ж меті служив і мелодраматичний тон оповідання про сімейну драму у другому розділі, і несподівана назва третьої – “Передмова”, що починається словами: “Зміст повести – любов, […]...
- Мати Божа Марія – особлива постать в історії людства і заповітний острівець у духовному житті Марії Пресвята Діва Марія – особлива постать у всесвітній історії людства і в свідомості багатьох поколінь. У духовній історії України Марія Богородиця відіграла посутню роль. Вона, очевидно під впливом католицької Польщі, досі вважається покровителькою України. Створено безліч ікон із зображенням Марії Богородиці, до яких у своїх молитвах про захист і допомогу звертаються віруючі. Діву Марію вважають символом невинності, чистоти і материнства. Закономірно, що свою героїню Улас Самчук назвав Марією. Ім’я це […]...
- Маруся Чурай в однойменному романі – образ-символ чи реальна людина? Документи залишають нам нечисленні відомості про історичні події, у документах – літописах та архівах – ми знаходимо насамперед відомості про життя героїчних осіб і майже нічого – про життя звичайних людей. Гідні багатолітньої пам’яті люди залишаються в легендах та фольклорі. Так, образ Марусі Чурай – це образ з легенди, ми не знаємо достеменно, чи жила вона насправді. Найімовірніше Маруся Чурай справді жила на Полтавщині у XVІІ столітті, складаючи пісні, яких […]...
- Людина і природа у романі “Собор” Олесь Гончар у своєму романі “Собор” порушив найактуальніші проблеми свого часу, зокрема, й проблему екології. Але не тільки констатація цієї проблеми є у романі: у ньому вбачаємо і певне пророцтво щодо погіршення екологічної ситуації у майбутньому. І насправді, питання природних ресурсів, забруднення навколишнього середовища стоїть зараз надзвичайно гостро. Звісно, у наш час ведуться розробки щодо знищення поганого впливу промисловості на природні багатства, розробки альтернативного палива тощо, але екологічна ситуація невпинно […]...
- Красиве й потворне в романі О. Гончара “Людина і зброя” Творчість Олеся Гончара відзначається різко індивідуальним колоритом, він цілком органічний, його ніколи не сплутаєш з іншим. М’яка задушевність, тонке ліричне почуття, ненав’язливий романтичний аромат, на яких лежить печать самобутньої письменницької особистості”, – так сказав Євген Гуцало. І дійсно, ці риси властиві чи не кожному рядку роману “Людина і зброя”. Це перший масштабний антикультівський твір в українській літературі. Драматичним постає життя, автор висловлює тривогу за долю всього людства, бо саме воно […]...
- Природа і людина в романі “Тигролови” Природа – то колиска людської цивілізації. Завжди вона давала людині матеріальний достаток та насолоду від спілкування з нею. І при дбайливому до себе ставленні віддячувала стократ. Ще Г. С. Сковорода закликав жити в гармонії з природою. Але природа для слабких духом, невмілих та недосвідчених може бути жорстокою, навіть згубною. У романі І. Багряного “Тигролови” пейзажам приділено багато уваги. В основному це опис далекосхідної тайги, і починається він із напівгумористичної легенди […]...
- Важко або легко робити добро? Притча про милосердного самарянина. Біблія є книгою книг. У ній можна знайти відповіді на багато питань. У вигляді притчі у ній розповідається про ті або інші вчинки людини, про добро й зло, байдужость й жорстокость, про благополучних і нещасних людей, про почуття, які долають їх у каверзних ситуаціях. Такою є й притча про милосердного самарянина в Новому завіті. У притчі говориться про людину, що відправився в Єрихон з Єрусалима. По […]...
- Людина й революція у романі “Доктор Живаго” Борис Пастернак – найбільший російський письменник і поет XX століття. Двадцять третього жовтня 1958 року йому була присуджена Нобелівська премія по літературі “За видатні досягнення в сучасній ліричній поезії й на традиційному поприщі великої російської прози”. Роман “Доктор Живаго” займає, мабуть, центральне місце у творчості Бориса Леонідовича. Цьому добутку Пастернак присвятив свої кращі роки літературного життя й дійсно створив шедевр, рівного якому немає. Цей роман – краща, й незабутня сторінка […]...
- Якщо “бог помер”, то що робити людям? Якщо “бог помер”, то що робити людям? XX століття дуже багате на появу нових поглядів, оригінальних ідей, неординарних філософських теорій і незвичайних вчинків людей, які стояли при владі. Роман “Доктор Фаустус”, який вийшов друком 1947 року, сповнений роздумами над проблемами сенсу життя людини, її призначення на землі. Хто перемагає у цьому житті і як варто жити? Автор ніби підводить читача до висновку, що насилля, авторитет диктатора можуть отримати перемогу, але […]...
- Поспішайте робити добро! Як ви думаєте, що таке добро? А що таке зло? Упродовж всієї своєї історії людство намагається відповісти на ці вічні питання. Давайте поміркуємо разом. Мені здається, що добро в першу чергу пов’язане з умінням радіти і співчувати, співпереживати, відгукуватися на відчуття інших і тримати свою душу відкритою. Коли ми говоримо про людину “добрий”, то маємо на увазі, що він готовий ‘ прийти на допомогу іншому, роблячи це не заради вигоди, […]...
- Жанрова й ідейна своєрідність роману Н. Г. Чернишевського “Що робити?” Уважається, що твір Чернишовского “Що робити?” належить до типу утопічних романів. Однак це занадто умовна характеристика, оскільки авантюрная зав’язка сюжету надає йому риси детективної повісті, докладне жизнеопис Віри Павлівни вносить елементи побутової драми, а через рихлости сюжета, котрий раз у раз переривається простийранними міркуваннями автора, роман важко втиснути в рамки якої-небудь привичной схеми. Місцями автор намагається захопити читача скрупульозним – і безрозумале нудним – підрахунком прибутку, которую одержували зображені їм […]...
- Суспільство, родина і людина у романі “Анна Кареніна” Немає нічого важливішого за сім’ю, тому що вона здатна дати відчуття захищеності, щастя. Але це в ідеалі. І Л. Толстой показує проблеми сучасної йому сім’ї на тлі суспільної моралі. Анна Кареніна – вродлива жінка, яка свого часу піддалася на умовляння родичів і взяла шлюб із багатим службовцем, людиною набагато старшою за себе, а головне – не із коханим. Такий шлюб не був дивом у тогочасному суспільстві. їй навіть заздрили. А […]...
- Харків 1940 р. у романі Гончара “Людина і зброя” Роман Гончара “Людина і зброя” є романом пам’яті. Гончар напередодні війни навчався в Харківському університеті на філологічному факультеті. Розпочалась війна для Гончара, як і для його однокурсників, точно так, як і для героїв “Людини і зброї”: за підготовкою до семестрового екзамену. Для Богдана Колосовського та його коханої Тані звістка – “Війна!” – залетіла шквалистим вітром в університетську аудиторію, де вони зубрили хрестові походи. Гончар передає атмосферу університету напередодні війни, розмови […]...
- Людина й ідея у романі М. Горького “Мати” Роман “Мати” – добуток, створенийное на рубежі двох століть, у нелегкий і бурхливий час, що стрімко несе все старе й дающее життя новим ідеям, новим суспільним плинам, які опановували розумами й серцями. Процес корінного ламання суспільного мировоззору, що розгорнувся в російському обществе в даний період, відома боротьба між новими материалистическими й ідеалістичними філософськими плинами, що виникли на рубежі XІX-XX століть, – все це не могло не знайти відражения в літературних […]...
- Природа і людина у романі І. Багряного “Тигролови” 1. Пейзаж у романі – важливий змістовий компонент. 2. Єдність героїв роману із природою. 3. Своєрідний погляд художника на природу : А) чудові картини-панорами ; Б) одухотвореність природи. 4. Обізнаність Багряного з рослинним і тваринним світом Уссурійського краю – основа його пейзажних відтворень. 5. Всепереможна воля людини. 6. Природа у романі – один із головних узагальнених образів....
- Природа і людина в романі І. Багряного “Тигролови” Природа – то колиска людської цивілізації. Завжди вона давала людині матеріальний достаток та насолоду від спілкування з нею. І при дбайливому до себе ставленні віддячувала стократ. Ще Г. С. Сковорода закликав жити в гармонії з природою. Але природа для слабких духом, невмілих та недосвідчених може бути жорстокою, навіть згубною. У романі І. Багряного “Тигролови” пейзажам приділено багато уваги. В основному це опис далекосхідної тайги, і починається він із напівгу-мористичної легенди […]...
- Поспішайте робити добрі справи Відомо кожному, що добро, в його високому і істинному понятті – це саме той орієнтир, до якого слід прагнути людству, це маяк, що дарує своє світло заблукалим в нашому непростому світі подорожнім, це справжня мораль, мир і гармонія. Людина, чиї помисли і вчинки спрямовані на добро, живе по – справжньому повним життям. Він, поміщаючи свій посильний внесок у добрі справи, тим самим робить світ кращим, світлішим і перспективніше, даруючи надію […]...
- Поспішайте робити добро – твори на вільну тему – твори з розвитку мовлення – учнівські твори – твір Говорять: “Краса врятує світ!” Я б додав: “Краса і доброта врятують світ!” Етимологія слова “добрий” мінялася. Були часи, коли слов’яни цим словом оцінювали зовнішність і красу людини. Тому краса і доброта – це слова дуже близькі: добра людина завжди красива. Добрі справи людей високо оцінювалися за всіх часів. Коли ми говоримо про добрі справи, згадується діяльність тих безсрібників, що їхали за тридев’ять земель рятувати людей від хвороб, учити дітей, допомагати […]...
- “Людина – найвеличніша з усіх істот. Людина – найнещасніша з усіх істот. Людина – найпідліша з усіх істот.” Ці слова І. Багряного в його романі “Сад Гетсиманський” передають дух жорстокої епохи в житті українського народу, епохи репресій та поневірянь, підозри та зради. Багряний узявся за розгляд такої непростої теми тому, що він сам був свідком цих подій: він був заарештований, довго знаходився у в’язниці, але йому все ж пощастило залишитися після всього цього живим. Отже, роман “Сад Гетсиманський” містить автобіографічні факти. Назву “Сад Гетсиманський” було взято Іваном Багряним […]...
- Порядна людина – яка вона? Усім відомо, що порядність – це одна із гарних рис людини. Добре, коли людина є порядною. Але, що це таке – порядна людина? Якою вона повинна бути? Чому одну людину ми називаємо порядною, а іншу – непорядною? Мені здається, що порядність не залежить від віку чи освіти людини. Порядним може бути і маленький хлопчик, і дорослий академік, і старий дідусь. Порядна людина ніколи не зможе образити, відштовхнути, ударити іншу людину. […]...
- Твір до ЗНО “Людина варта стільки, на скільки себе оцінює” Це дуже складна для розуміння думка – що людина варта стільки, на скільки себе оцінює. Важко зрозуміти, за якими критеріями можна оцінити самого себе. Усім нам щось подобається в собі, щось ні. Оточуючі нас люди також схвалюють якісь наші риси, а якісь – ні. Вартість людини можна розглядати в двох планах: зовнішньому та внутрішньому. Зовнішній дуже часто зводиться до зверхніх оцінок приналежності до того чи іншого соціального кола за наявністю […]...
- Твір на тему “Людина в сучасному світі” Ми живемо у величезному і парадоксальному світі. Тут голод сусідить із розкішшю, бідність – з багатством, щастя – з горем. Одні люди в нашому світі натискають кнопки смартфонів, їздять в автомобілях, літають літаками, купаються в гарячому душі. А хтось набирає воду відром з каламутної річки і ніколи не навчиться читати і писати. Людство досягло технічного прогресу, але так і не досягло загального щастя. Любов, радість, веселощі, доброта і милосердя, виявляється, […]...
- Людина та її світ у античній літературі Починається наша заочна мандрівка у просторі й часі з найдавніших часів. Сьогодні перед нами відкриває свої таємниці антична культура. Вдома ви ознайомились з інформацією підручника про античність. Пригадайте, яку культуру ми називаємо античною. . Якими були хронологічні межі її існування? Як ви думаєте, чому ми, говорячи про світовий культурний та літературний розвиток, звертаємося перш за все саме до античності, а не до культури Китаю, Індії чи Єгипту, які хронологічно є […]...
- Характеристика образу Івана Дідуха в оповіданні “Камінний хрест” В. Стефаника
- Роль літератури у житті людини
Categories: Твори на різні теми