Микола Хвильовий – письменник пристрасний і гарячий. Тому зрозуміла його безпосередня присутність у своїх творах. Новела “Я ” відображає особу автора опосередковано, через деякі грані “я” та філософську систему.
Трагедія автора у новелі “Я ” надто глибока. Написаний в імпресіоністичній манері, твір у яскравій художній формі відображає ті складні протиріччя, які є в душі людини, в її свідомості та у навколишній дійсності. “Я – чекіст, але я й людина”! Сказано так, що одне поняття повністю виключає інше.
І це справедливе твердження. Заради якоїсь “невідомої прекрасної загірної комуни” засідає вночі “чорний трибунал” і підписує вирок за вироком: “Розстрілять!”. І тих, хто збирався на квартирі філософствувати про правду, і черниць, і рідну матір. Героя новели, як і автора, ще терзають сумніви, його “я” розкололося на кілька “я”.
Одне з них тягнеться до ніжної і доброї матері, інше – молиться на той час, який звів його з товаришами із “чорного трибуналу”. Ще одне “я”, фанатично віддане ідеям революції, йде на вбивство матері: “Тоді я у млості, охоплений пожаром якоїсь неможливої радості, закинув руку за шию своєї матері й притиснув її голову до своїх грудей. Потім підвів мавзера й нажав спуск на скроню”.
Переміг тваринний, звірячий інстинкт: або ми їх, або вони нас. Згадавши, як сам Хвильовий вірив у світле комуністичне майбутнє, як брав участь у боях, в революційній перебудові країни, ми розуміємо, що якесь із цих “я”,- власне авторське.
Письменник безжалісно анатомує “я” героя, заглядає у найпотаємніші, найглухіші закутки душі й виносить це на суд читачів. Навіть інші герої – доктор Тагабат, вартовий, Андрюша – це вірні сторожі його душі, одне з “я”.
Пошлемося на думку Л. Ставицької: “Аналізуючи центральний персонаж новели, не можна не відзначити того, що він проектується на постать самого Миколи Хвильового. Постріл у скроню матері – це духовна смерть героя і фізичне самогубство автора – романтика загірної комуни, що втратив віру в революційні ідеали. Ідейний пафос новели – духовна драма її автора”.
Це ж стверджує і літературознавець М. Жулинський: “Як же так могло трапитись, що та свята мета, заради якої проливалася кров, творилося насильство, починає тьмяніти, набухати кров’ю невинних, чому так сталося, що мати змушена притуляти до згасаючого серця свого блудного сина, який заплутався на трагічних дорогах революції, вичерпався морально, зневірився і в розпачі піднімає руку на свою матір Україну, котра породила його і котра прощає йому цей смертний гріх?”
Як бачимо, трагедія героїв твору М. Хвильового близька до трагедії самого автора. Тому новели письменника такі пристрасні, такі хвилюючі й незвичайні. Для сучасного читача – це багатющий матеріал для вивчення не лише історії, а й психології, переконливий урок – не повторювати помилок наших попередників, віддавати перевагу людині, а не ідеї.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- Проблема роздвоєності особистості у новелі “Я “ У кінці Пушкінської вулиці міста Харкова, за студентським гуртожитком “Гігант” колись знаходилось міське кладовище, яке нині переобладнано на молодіжний парк. За старою церквою залишили для нащадків кілька могил – П. Гулака-Артемовського, драматурга М. Кропивницького, художника С. Васильківського. Розквіт національного відродження останніх років повернув нам ім’я Миколи Хвильового. Члени товариства “Спадщина” відновили могилу одного із наиталановитіших зачинателів української літератури початку XX століття. У поемі “Електричний вік” Микола Хвильовий писав: І хіба […]...
- Протистояння добра і зла в новелі М. Хвильового “Я “ Тема протистояння добра і зла не нова в літературі. Але всі твори тьмяніють перед українською трагедією в новелі Миколи Хвильового “Я “. Микола Хвильовий починає свій твір із ліричного зачину, в якому постає образ матері: “З далекого туману, з тихих озер загірної комуни шелестить шелест: то йде Марія”. Цей образ приходить до стомленого від крові й смертей сина як спогад, як марення. “Моя мати – наївність, тиха зажура і добрість […]...
- “Я ‘ Миколи Хвильового: співвідношення автора з його героєм “Я ” Миколи Хвильового: співвідношення автора з його героєм Революція. Ідеї. Ідеали. Надії. І розчарування. Все сплелося в душі українського письменника Миколи Хвильового, все переплелося і в його творах. Як вірив митець в ті ідеї “загірної комуни”, як сподівався, що вони є єдино вірними! В своєму житті Хвильовий робив усе, щоб той прекрасний “загірний рай” наблизити. Став членом компартії України за власним покликанням, організував повстанський загін, воював проти гетьманців, петлюрівців, […]...
- Проблеми роздвоєності особистості у новелі Миколи Хвильового “Я “ Проблеми роздвоєності особистості у новелі Миколи Хвильового “Я ” Так споконвіку було: одні умирають з ганчіркою в руці, а другі тяглися до стяга зорі і йшли за хвостами комет, горіх розкусивши буття. / М. Хвильовий / Там, де закінчується Пушкінська вулиця у місті Харкові, за студентським гуртожитком “Гігант” колись знаходилось міське кладовище, яке нині переобладнано у Молодіжний парк. За старою церквою залишили для нащадків кілька могил – П. Гулака-Артемовського, драматурга […]...
- Проблема роздвоєності особистості у новелі М. Хвильового “Я “ Так споконвіку було: одні упирались з ганчіркою в руці, а другі тяглися до стяга зорі І йшли за хвостами комет, горіх розкусивши буття. М. Хвильовий У кінці Пушкінської вулиці міста Харкова, за студентським гуртожитком “Гігант” колись знаходилось міське кладовище, яке нині переобладнано на молодіжний парк. За старою церквою залишили для нащадків кілька могил – П. Гулака-Артемовського, драматурга М. Кропивницького, художника С Васильківського. Розквіт національного відродження останніх років повернув нам ім’я […]...
- Революція у новелі М. Хвильового “Я “: парадокси історії Творчість Миколи Хвильового стала по-справжньому видатним явищем в історії української літератури. Хоча за своє коротке життя письменник створив не так вже й багато творів, проте кожен з них – глибокий, насичений психологізмом, хвилюючий. Новела “Я ” не просто хвилює та змушує замислитися – це р, що шокує, обурює, торкає найглибші струни душі. Так романтично починається новела, такий тремтливий, ніжний, журливий образ матері створює автор… і так страшно все закінчується! Навіть […]...
- Образ автора у романі “Євгеній Онєгін” Образ автора у романі “Євгеній Онєгін” 1. Жанр диктує особливості. 2. Наявність автора як персонажа роману. 3. Події роману через індивідуальне сприйняття автора. 4. Ставлення автора до героїв. 5. Пушкін – співрозмовник читача....
- Страдницький образ матері в новелі М. Хвильового “Я “ Матуся! Це вона оберігає ніжною колисковою наш сон у дитинстві. Це вона вчить нас жити за законами любові і правди. Це вона не дає нам спіткнутися на життєвих дорогах, пробуджує совість, оберігає від ганьби. Так хочеться стати перед тобою на коліна, перед твоєю любов’ю і добротою, перед мужністю і ніжністю твоєю. У напій уяві образ матері міцно пов’язаний із образом рідної землі. Мати Україно! Берегине долі народної! Це ти в […]...
- Протистояння добра і зла в новелі “Я ” М. Хвильового Один у другого питає, Нащо нас мати привела? Чи для добра? чи то для зла? Нащо живем? Чого бахаєм? І, не дознавшись, умираєм. Т. Шевченко Кожен з нас рано чи пізно ставить перед собою питання: “Навіщо і як я живу на світі? Яке моє призначення? Яка я людина – добра чи зла? А може, ніяка, безбарвна чи сіра?” Запитання нелегкі. І не завжди людина знаходить на них відповідь. А якщо […]...
- Відтворення в новелі Т. Манна “Маріо і чарівник’ європейської атмосфери 30-х років XX століття, просякнутої фашистськими ідеями І. Між двома світовими війнами. ІІ. Час написання новели. ІІІ. Ставлення Т. Манна до новели “Маріо і чарівник”. ІV. Чіполло та його політичний прообраз. V. Чим пояснюється нетерпимість до іноземців у курортному містечку. . Ідея національної вищості захопила всіх на побутовому рівні, так що навіть “на пляжі аж кишіло юними патріотами – неприродне й дуже гнітюче явище”.) VІ. Попередження про небезпеку для Європи....
- Наскрізний пафос життєствердження в новелі Косинки “В житах” Тривожним, важким і повним нерозв’язних суперечностей – саме таким постає перед нами час революційних та пореволюційних подій в Україні XX століття із творів визначних майстрів слова, діяльність яких припала на 20-30-ті роки. Новели Г. Косинки про ту бурхливу добу посідають одне з чільних місць серед правдивих історій про людину й час, написаних безпосередніми свідками, учасникам тих подій. Та попри жахливість, нелюдське обличчя часу митці намагалися у відповідності зі своїм світоглядом […]...
- Гуманістична позиція автора в розкритті образу героя в оповіданні “Гранатовий браслет” “Гранатовий браслет” – одне з найкращих оповідань видатного російського письменника О. І. Купріна, в якому автор засуджує буржуазну мораль, бездуховність, лицемірство сучасного йому суспільства. Позиція автора розкривається читачем поступово. Композиція оповідання досить складна, а його назва має символічний характер. Дія оповідання починається з загадкового випадку: на день народження княгині Вірі невідомий прихильник дарує браслет із гранатами, один з яких незвичайного зеленого кольору. Навколо подарунка точаться суперечки. Брат Віри наполягає на […]...
- РОЗДВОЄНІСТЬ ЛЮДСЬКОЇ ДУШІ В НОВЕЛІ М. ХВИЛЬОВОГО “Я “ 11 КЛАС РОЗДВОЄНІСТЬ ЛЮДСЬКОЇ ДУШІ В НОВЕЛІ М. ХВИЛЬОВОГО “Я “ ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 I. Вступ. Проблема життєвого вибору у світовій культурі та літературі. II. Основна частина. Причини виникнення роздвоєності особистості головного героя новели М. Хвильового “Я “. 1. Які події описані у творі? 2. У чому полягає щоденна “робота” героя? 3. Чи властиві герою почуття синівської любові та обов’язку? 4. Чому в уяві героя матір асоціюється із […]...
- Руська земля в “Слові о полку Ігоревім” мальовниче тло чи повноцінна дійова особа? Перш ніж писати цей твір, я запитав своїх батьків та однокласників, яку роль, на їх думку, відіграють картини природи у художніх творах. І почув багато різних відповідей, проте більшість з них зводилася до того, що природа здебільшого є тільки мальовничим тлом, на якому відбувається дія, іноді вона може бути суголосна настроєві персонажів або, навпаки, контрастувати з ним. Але від жодної людини я не почув думки, що природа, земля може бути […]...
- Громадянська війна в українській новелі 1920-1930-х років Темі громадянської війни велику увагу в своїй творчості приділили такі новелісти, як Юрій Яновський. Микола Хвильовий “, “Мати”), Григорій Косинка. Автори змалювали жахливу картину тогочасної дійсності, коли люди однієї наші вбивали один одного. Дехто вмирав у битві з ворожою армією, а дехто – від кулі чекіста за те, що не хотів змінити своїх переконань. У романі Юрія Яновського “Вершники” – в новелі “Подвійне коло” – на полі битви зустрічаються рідні […]...
- Трагізм долі українського селянина-бідняка в новелі “Новина” “Стефаник, один із найцікавіших українських письменників XX століття, навчив мене пильно вглядатися в людську душу. Василь Стефаник, як і Хемінгуей, залишається недосяжним взірцем для сучасних новелістів…”, – писав видатний поет сучасності Іван Драч. “Як коротко, сильно і страшно пише ця людина”, – сказав російський письменник Максим Горький, прочитавши новели Стефаника. Справді, лаконізм вислову досягає у Стефаника крайньої межі, за якою – глибока прірва людського горя, страждань, важких переживань. Щоб збагнути […]...
- Особа Івана Вишенського за однойменною поемою І. Франка На Зламі XVІ-XVІІ ст. найоригінальніщим письменником був Іван Вишенський. За припущенням І. Франка, у житті І. Вишенського повинна була трапитись якась подія, яка так вплинула на нього, що він став ченцем. Іван Вишенський викриває несправедливість, брехливість, лицемірство, ненависть до простого люду, розбещеність не лише польського, а й українського панства, особливо ж вищого духовенства. “Була се натура проста й сильна, що не вміла кривити душею. Яка то щира і сміла душа […]...
- Фантасмагорична особа Хлєстаков У Хлєстакова, крім реального людського обличчя, є “привід”. “Це фантасмагорична особа – говорить Гоголь, – яка як облудний персоніфікований обман, щезла разом з трійкою Бог знає куди”. Герой “Шинелі”, Акакій Акакійович, так само, як Хлєстаков, але не за життя, а після смерті своєї, стає привідом – мерцем, який біля Калінкіного мосту лякає перехожих і стягає з них шинелі. І герой “Записок божевільного” стає особою фантастичною, примарною – “королем іспанським Фердинантом […]...
- Імпресіоністичні засоби зображення дійсності в новелі “Кіт у чоботях” Хвильовий після В. Стефаника і М. Коцюбинського створив в українському письменстві свій стиль, своєрідний різновид лірико-романтичної, імпресіоністичної новели. Одна з новел письменника, “Кіт у чоботях”, хоч і має у своїй основі реалістичний фундамент – складні роки громадянської війни, містить потужний лірико-імпресіоністичний струмінь. У цій новелі реалістичні події подані немов крізь призму імпресіоністичного сприйняття дійсності. Для того, щоб проаналізувати новелу “Кіт у чоботях” із цієї точки зору, коротко згадаємо сутність і […]...
- ТРАГІЧНА ОСОБА ПЕТЕРБУРГА В ПОВІСТІ М. В. ГОГОЛЯ “НЕВСЬКИЙ ПРОСПЕКТ” Учнівський твір. Парубком Гоголь приїхав з рідний Малороссії в Петербург і за короткий час встиг познайомитися з життям столичних чиновників і петербурзьких художників – майбутніх своїх персонажів. Письменник немов повторив цей маршрут, перенесучи “мир” своєї творчості з Диканьки й Запорізької Січі на Невський проспект. Згодом третьою “географічною областю” гоголівської творчості стане глибока Росія “Ревізора” і “Мертвих душ”. І герої Гоголя подорожують у цих же напрямках, зв’язуючи різні періоди й “мири” […]...
- Возвеличення духовних цінностей у новелі “Останній листок” О. Генрі – один з найпопулярнішнх американських новелістів початку XX століття. Він створив власний романтичний міф про “маленького американця”. Письменник у своїх коротких динамічних новелах дарує людям віру в любов. “Останній листок” О. Генрі – одна з найкращих і найвідоміших новел нью-йоркського циклу. Це зворушлива історія самовідданої дружби і самопожертви. Центральні персонажі твору – дві бідні дівчини-художниці Сью і Джонсі, які приїхали до Нью-Йорка з провінції. У листопаді Джонсі тяжко […]...
- Митець і суспільство в новелі “Іntermezzo” У 1908 році світ отримав нову роботу видатного українського письменника Михайла Коцюбинського з доволі цікавою назвою “Іntermezzo”. Чому страшенно стомлений службою, активною громадською роботою митець пише твір, де основними героями стають сили природи, птахи, почуття? Мабуть, через те, що людина, як стверджував Коцюбинський, – дитя природи і боляче переживає порушення зв’язків з нею. Отож, щоб відновити свої сили для праці, виїжджає письменник на відпочинок, де читатиме “велику книгу природи” і […]...
- Розвінчання романтики революції у новелі Хвильового “Я” Сказати про М. Хвильового в кількох словах неможливо. Про нього пишуть дисертації, книжки й наукові трактати, але ніхто не скаже про письменника краще, ніж його твори. 1924 рік, закінчена робота над новелою “Я “. Минуло сім років після революції. Письменник-патріот, розумна й обдарована людина, М. Хвильовий був у захваті від ідей соціалізму. Ранок 13 травня 1933 року, лунає постріл у себе і в сталінщину одночасно. Микола Хвильовий у своїй передсмертній […]...
- Драматичні пристрасті в новелі “Кармен” Проспер Меріме – відомий французький новеліст і драматург. У його творах – “цілісні” характери, екзотика, захоплюючий сюжет, пристрасті героїв. Проте стриманим і навіть сухим стилем оповіді, ретельно виваженою композицією письменник нівелює романтизм у творі. Ще один улюблений прийом Меріме – це введення оповідача. Він мандрує різними країнами свічу, щоб ознайомитися з культурними цінностями. Оповідач – це друге “я” самого Меріме. Об’єктивна, трохи насмішкувата розповідь оповідача є коментарем, який ставить під […]...
- Конфлікт героїчного і ницого у новелі “Матео Фальконе” Ця новела разом із оповіданнями “Таманго” і “Кармен” принесли письменникові найбільшу славу. Письменника приваблювали сильні, героїчні характери, надзвичайні обставини і події, в яких вони розвиваються. Розв’язка його творів здебільшого трагічна, бо не всі витримують випробування, що посилає доля. Саме такою трагічною є доля маленького Фортунато, жителя корсиканських макі, єдиного сина і надії свою батька, Матео Фальконе. Кожен із героїв діє відповідно до умовну яких живе. Отже, з точки зору жителів […]...
- Ідея служіння митця народові в новелі “Intermezzo” Новела “Intermezzo” написана у 1908 році після подій 1905-1907 років, пережитих автором. Вона містить відгомін цих подій, інтерпретованих М. Коцюбинським через переживання ліричного героя, якого більшість критиків ототожнюють із самим автором. Це дає нам право стверджувати, що в новелі розкривається не тільки тема служіння інтелігенції народові, але й ідея служіння митця суспільству. Почасти ліричний герой – це сам автор, стомлений безліччю “треба” і “мусиш”. Ось як говорить про це М. […]...
- Як міняється образ автора-оповідача в оповіданні Антоновські яблука? Одна з особливостей художньої манери Буніна – ліричність його прози. У багатьох оповіданнях письменника головним є не сюжет, а відверте вираження авторських почуттів стосовно героїв і подій. У таких добутках скріпним елементом тексту стає не тільки послідовність подій, але й почуття автора – його думки, спогаду, асоціації. “Антоновські яблука” – це психологічне оповідання, що має форму внутрішнього монологу й передає почуття ліричного героя-автора. “Антоновські яблука” – це спогад автора про […]...
- Яким я уявляю автора “Слова о полку Ігоревім” Існує багато здогадок про те, ким був автор “Слова…”. Він міг бути наближеним князя Ігоря, тому що сповнений співчуття до нього, або ченцем, адже у ті часи більшість освічених людей були ченцями. Автором “Слова…” міг бути воїном, тому що в його описі бою відчувається впевненість хороброї людини, що побувала у сутичках і знає, що таке війна. З ранку красного до вечора, З вечора до світу ясного Летять стріли гартовані, Гримлять […]...
- Особа війни в повісті Приставкина “Ночувала хмаринка золота” Особа війни. Воно знайомо нам по книгах. Трагічне й героїчне, самовіддане й зовсім “не жіноче”. А от сирітська особа війни знайомо нам? Начебто б і не так мало написано в літературі про сиріт війни, але брати Кузьміни, або, як їх кликали, Кузьмениши, надовго займуть своє місце в нашій пам’яті Анатолій Приставкин, написавши свою повість “Ночувала хмаринка золота”, висловив своє, вистраждане, наболіле. Дитяча пам’ять про війну, що не вгамовує вже в […]...
- Гуманістична позиція автора в розкритті образу героя в оповіданні О. І. Купріна “Гранатовий браслет” “Гранатовий браслет” – одне з найкращих оповідань видатного російського письменника О. І. Купріна, в якому автор засуджує буржуазну мораль, бездуховність, лицемірство сучасного йому суспільства. Позиція автора розкривається читачем поступово. Композиція оповідання досить складна, а його назва має символічний характер. Дія оповідання починається з загадкового випадку: на день народження княгині Вірі невідомий прихильник дарує браслет із гранатами, один з яких незвичайного зеленого кольору. Навколо подарунка точаться суперечки. Брат Віри наполягає на […]...
- Концепція “смерті автора” Ролана Барта в літературознавстві Теорія літератури рясніє моментами дискусійними. Багато думок і концепцій вчених між собою рішуче розходяться, подеколи виявляючись несумісними. “Різнобій думок, позицій, точок зору учених закономірний і, мабуть, не може бути усунений в принципі, бо розуміння суті літературної творчості багато в чому залежить від тієї культурно-історичної ситуації, в якій воно виникло і отримало обгрунтування, і, звичайно ж, від світоглядної орієнтації літературознавців, яка буває найрізноманітнішою” – пише В. Халізев. За словами сучасного ученого […]...
- Характеристика образу Грегора Замзи в новелі Ф. Кафки “Перевтілення” В образі Грегора Замзи вгадується сам автор Франц Кафка – самотній і таємничий геній XX століття. Щоб зрозуміти головного героя новели “Перевтілення”, треба поглянути на світ очима Кафки. А світ йому здавався ворожим і сповненим зла. Тут людина може перетворитися на жука і не дістати і краплі співчуття та розуміння. Саме так сталося з Грегором Замзою. В кращих традиціях жанру новели Кафка розпочинає свій твір з шокуючої інформації: герой прокинувся […]...
- Наскрізний пафос життєствердження в новелі Григорія Косинки “В житах” Наскрізний пафос життєствердження в новелі Григорія Косинки “В житах” Тривожним, важким і повним нерозв’язних протиріч – саме таким постає перед нами час революційних та пореволюційних подій в Україні XXстоліття із творів визначних майстрів слова, діяльність яких припала на 20-30-і роки. Новели Г. Косинки про ту бурхливу добу посідають одне з чільних місць серед правдивих історій про людину і час, написаних безпосередніми свідками, учасникам тих подій. Та попри жахливість, нелюдське обличчя […]...
- Мої враження від новелі Ф. Кафки “Перетворення” Тема твору Конвульсії й загибель “маленької людини” у мережах знеособлених, відчужених сил. “Перетворення” я прочитала вперше до того, як ми почали вивчати творчість Франса Кафки. Не сховаю, мене трохи вразив сюжет його добутку. Щось подібне я зустрічала, мені здається, тільки один раз, коли зштовхнулася із творчістю Едгара По. І на мене зробило враження не стільки саме перетворення, скільки подробиці, з якими автор описав його. Йому вдалося настільки точно передати відчуття […]...
- Образ автора в ранніх оповіданнях М. Горького Оповідання “Макар Чудра”, “Баба Изергиль”, “Пісня про Сокола” мають складну побудову – оповідання в оповіданні. Отже, у кожному з названих добутків є два оповідачі: “внутрішній” оповідання веде стара людина, а “зовнішній” оповідання, що, як рама, оточує історію старого, належить автобіографічному героєві. Завдяки цьому парубкові, читач має подання про зовнішність старих оповідачів. Макар Чудра – гарний циган – сторожить коней свого табору. Він “схожий на старий дуб, обпалений блискавкою, але усе […]...
- Ідея громадського обов’язку в новелі Михайла Коцюбинського “Іntermezzo” Ідея громадського обов’язку в новелі Михайла Коцюбинського “Іntermezzo” Присвячую кононівським полям. / М. Коцюбинський / “Іntermezzo” в перекладі з італійської означає “перерва”. І не дивно, що навіть природа, яка згодом чарівною музикою зазвучить в “Іntermezzo”, спочатку викликає у письменника майже відразу. Враження від прекрасної кононівської природи лягли в основу “Іntermezzo”. На початку твору атмосфера похмура. Ліричний герой, як і Коцюбинський, виснажений тяжкою працею, громадськими справами, боротьбою, яку йому доводиться вести, […]...
- Діалог автора і читача у постмодерністському романі Умберто Еко “Ім’я троянди” Автор роману “Ім’я троянди” Умберто Еко – відомий італійський учений і публіцист. Умберто Еко віддав багато сили вивчанню питань художньої творчості. У своєму постмодерністському романі “Ім’я троянди” письменник не лише виконував художні завдання, але й прагне написати твір, який би сформував активного, мислячого читача. Постмодернізм став потужним літературним напрямком другої половини ХХ століття, хоча його витоки проглядаються уже в модерністський період. У постмодерністській літературі змінюються не стільки зображувальні засоби і […]...
- Образ автора у романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” О. С. Пушкін – не тільки оповідач, автор роману, але й один з героїв добутку. Це надає описуваним подіям незвичайну вірогідність, змушуючи читача повірити в реальність персонажів роману, як реальний образ його авторО. Автор як персонаж надає роману незвичайний ліризм. Він незримо присутній на сторінках роману під час усього оповідання, періодично з’являється як діючу особу описуваних подій. Автор – живий, повнокровний персонаж зі своїм характером, світовідчуванням, ідеалами. Несподіванка вторгнення автора […]...
- Символічність образу камінного хреста в новелі “Камінний хрест” Василь Стефаник увійшов в історію не лише української, а й світової літератури як автор правдивих соціально-психологічних новел із життя галицького селянства. “Мабуть, ніхто до Стефаника не показав селянську душу хлібороба у такому повному освітленні,- захоплено писав Михайло Мочулевський,- ніхто не змалював так, як він, переживань цієї душі: відчай, резигнація, плач і сміх, сум і сподівання. Стефаник відкрив нам джерело ніжних порухів селянської душі”. Єдиний твір присвятив Василь Стефаник темі еміграції. […]...
- Євгеній Онєгін характеристика образу Автора Автор – оповідач, що має свою біографію, частково співпадаючу з пушкінською, і що суб’єктивно бере участь в розвитку сюжету. Образ автора грав значну роль у більше ранніх дослідах Пушкіна в області великої віршованої форми, пов’язаних з традицією Байрона. Герой часом перетворювався на alter ego самого поета, а подієвий ряд повинен був здаватися тінню, відгомоном подій внутрішнього життя А. Послідувавши цій традиції в 1-ій главі “Євгенія Онєгіна”, Пушкін поступово відособляє образ […]...
Categories: Твори на різні теми