Творчість Григорія Савича Сковороди посідає чільне місце в історії розвитку художньої літератури, філософії та педагогічної думки в Україні.
Більшу частину свого життя Г. Сковорода провів серед простого народу. Де б не з’являвся мандрівний письменник і філософ, всюди він знаходив любов і приязнь людей, бо був мандрівним педагогом-просвітителем.
Чому навчав Сковорода? Умінню бачити гармонію і красу в природі. Щоб змінити макросвіт на краще, треба кожному змінити мікросвіт, тобто себе самого. Пізнай себе, а пізнавши, удосконалюй.
Пізнаючи свої нахили, людина правильніше визначить своє місце в суспільстві і принесе, найбільшу користь.
Великий філософ доводить, що людина не може бути щасливою, якщо діє всупереч своїй природі. Веління природи – це веління Бога в людині. Пізнання природи – це пізнання Бога.
Так, у поетичній збірці “Сад божественних пісень” ліричний герой у пошуках правди, добра, щастя. Він, як і автор, великий народолюбець, гуманіст, кличе до єднання людини з природою.
У багатьох поезіях автор милується красою рідної природи, духовно збагачується її чарами: “Гей, поля, поля зелені” та “Ой пташко жовтобока”: Гей, поля, поля зелені. Зелом, квітом оздоблені!.. Жайворонок пал полями!
Соловейко над садами…
Для Г. Сковороди не може бути людина щасливою, якщо вона закріпачена. Тому свої роздуми з приводу цього він висловив у пісні “De Lіbertate” , де висловлює думку про те, що золото порівняно зі свободою-ніщо.
У поетичному творі “Всякому місту нрав і права” автор зауважує, що щастя кожний розуміє по-своєму: здирники, бюрократи “безумно стягають поля”, купці і лихварі обманюють трудящих, чиновники та юристи зловживають своїм становищем; для поета головне – жити “з ясним розумом”.
У байці “Бджола і шершень” письменник стверджує, що без праці людина не може мати щастя і морального задоволення, працювати повинен кожен за покликанням, за нахилами й обдаруванням.
У “Розмові, званій Алфавіт чи Буквар світу” автор ставить філософське питання: “Бути щасливим – пізнати себе чи свою природу, взятися за своє споріднене діло і бути з ним у злагоді з загальною потребою”. Вихідна позиція філософа така: “Природа – всьому початкова причина і рушійна сила”. Любов – “найважливіше джерело людського щастя”.
Основа нашого щасливого буття на землі – здорова душа, бо з хворої душі виникають тільки хвороби.
Твори великого любомудра допомагають нам збагнути шляхи і способи досягнення щастя, без якого наше життя немає сенсу.





Related posts:
- Чому жодна історія любові в житті Печорина не мала щасливого кінця? Як хитро в діві простодушної Я мрії серця обурював! Любові мимовільної, безкорисливої Безневинно зрадилася вона… Що ж груди тепер миючи повна Тугою й нудьгою ненависної?… О. С. Пушкін У романі “Герой нашого часу” Лєрмонтов ставить перед собою завдання описати характер головного героя. Це завдання автор відкрито формулює в передмові до “Журналу Печорина”: “Історія душі людської чи не цікавіше історії цілого народу”. Розкриваючи характер Печорина, Лєрмонтов зіштовхує його із самими різними […]...
- Правда і свобода основи суспільства Твір за драмою Г. Ібсена “Ляльковий дім”. Дія драми “Ляльковий дім” відбувається у сучасній авторові Норвегії, там у другій половині XІX століття. Насправді проблеми, порушені у цьому творі, чи інакше актуальні за всіх епох, але саме час появи драми спричинив успіх великого масштабу. Місце жінки в родині та суспільстві, її роль та права – ось проблеми, які надзвичайно гостро постали в Європі наприкінці XІX ст., вилившись у фемініський рух, який […]...
- Майстерне відображення широких просторів рідної землі в поетичних творах “Гаї шумлять”, “Де тополя росте” – ІІ варіант – ПАВЛО ТИЧИНА 6 клас II варіант На початку свого творчого шляху Павло Григорович Тичина писав багато віршів, присвячених природі, її красі. Природа для поета, наче близький друг. У вірші “Гаї шумлять…” Тичина змальовує ніби звичайні речі, щоденні картини. Але ці картини автор опоетизовує, овіює глибокими відчуттями краси. Природа ніби вторить душевному стану поета, співпереживає йому. Читаємо вірш і ніби бачимо перед собою широкі ниви, що стеляться “приливами від легкого вітру, вслухаємося в […]...
- Символічна картина пошук щастя і сенсу буття у п’єсі М. Метерлінка “Синій птах” І. Різні розуміння поняття “щастя” і його пошуку. ІІ. Пошуки щастя героями п’єси “Синій птах”. 1. Символічний зміст образу Синього птаха. 2. П’єса Метерлінка – дитяча казка для дорослих. 3. Подорожі і зустрічі на шляху пошуків Синього птаха. 4. Помічники у пошуках щастя, Кішка і Собака. 5. Образ палацу Ночі. 6. “Потрібно бути сміливим, щоб бачити приховане” . ІІІ. П’єса Метерлінка – про сенс буття людини....
- БУТТЯ ЛЮДИНИ – ЦЕ БУТТЯ В КУЛЬТУРІ 8 КЛАС БУТТЯ ЛЮДИНИ – ЦЕ БУТТЯ В КУЛЬТУРІ ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 1. Що таке культура. 2. Національне самозбереження – у дбайливому ставленні навіть до маленької літери. 3. Ми – українці, пишаймося цим. Варіант 2 1. Іван Малкович – представник нового покоління митців. 2. Ми – діти нашої культури. 3. Шануймося, бо ми – українці. ЕПІГРАФИ ДО ТВОРУ В тобі, мистецтво, у тобі одному Є захист: у красі […]...
- Основи християнського віровчення Християнство зародилося в І ст. н. e. у Палестині як одна із сект іудаїзму. Це споконвічне споріднення з іудаїзмом – надзвичайно важливе для розуміння коренів християнської релігії – виявляється й у тому, що перша частина Біблії, Старий Завіт, – священна книга як іудеїв, так і християн. Друга ж частина Біблії, Новий завіт, визнається тільки християнами і є для них найголовнішою. Поширюючись у середовищі євреїв Палестини і Середземномор’я, християнство вже в […]...
- Позитивне мислення, жива думка – шлях до щасливого майбутнього ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Позитивне мислення, жива думка – шлях до щасливого майбутнього Іноді від старих людей можна почути, що сучасну молодь цікавлять тільки гроші і задоволення. Але це зовсім не так. Молоде покоління розмірковує над сенсом життя, шукає свої шляхи, мріє про вічне кохання, виробляє свої духовні цінності. Я часто розмірковую над тим, що для мене найцінніше в людині, і доходжу висновку, що це, звичайно, живий розум, позитивне мислення, […]...
- Твір: Осмислення сутності людського буття в повісті О. Кобилянської “Земля” З давніх-давен жила в людині велика любов і пошана до землі, яка була то лагідною матінкою, то злою володаркою людських душ. Вона і дарувала, вона ж і забирала. Але все ж таки селянин, який не мав землі, не відчував себе людиною. Тому й горбився на ній, віддавав усі сили, всю снагу, все життя. Для нього земля була всім: годувальницею, домівкою, навіть богинею, якій він час від часу приносив жертви. І […]...
- Твір: любов до рідної землі у творчості Андрія Малишка Людська доля завжди була невід’ємною часткою долі Батьківщини, місця, де ти народився. Ти живеш її смутками, її радощами, ти дихаєш її повітрям, ти їси її хліб, що виріс на її полях. Андрій Малишко теж народився на Україні і розумів, яке це щастя – жити на рідній землі, віддавати їй свою любов, свою працю. Цього його навчила мати. Забита селянська жінка зуміла відкрити малому Андрію світ, де поряд ідуть казка і […]...
- Філософські питання буття в лірику С. А. Єсеніна У своїй філософській ліриці Єсенін ставить безліч питань, звернених у першу чергу до самого себе: чим я жив, що я встиг, для чого прийшов у цей мі? Єсенін завжди відчував себе частиною цього миру. Часто він знаходив відгук своїм думкам у світі природи, тому його філософська лірика темно переплітається з пейзажною й наповнена аналогіями між законами людського життя й законами природи Яскравий тому приклад – елегія “Відговорив гай золота” . […]...
- Вияв синівської любові до батьків, рідної землі – І варіант – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ Рідної землі І варіант З дитинства привчився М. Сингаївський шанувати хліборобську працю. Батьки прищепили йому любов до батьківського поля, трудівників-землеробів. Свої почуття до рідної землі поет висловив у віршах. М. Сингаївський дуже поважає свого батька, який все своє життя присвятив праці на полі. Це поле уявляється поету якоюсь розумною істотою, можливо, воно навіть має багато людських якостей. Воно все чекає когось, “чує кроки господаря, чує дотик руки”. Ріднею того батьківського […]...
- Образ Раскольникова: болючі питання буття Раскольникову близький Наполеон. Мірилом всіх цінностей для Раскольникова стає власне “я”. Пізніше він буде затверджувати, що “незвичайна” особистість “має право дозволити своїй совісті переступити… через інші перешкоди, і єдино в тім тільки випадку, якщо виконання його ідеї того зажадає”. Дозвіл “на кров по совісті”, але заради “руйнування сьогодення в ім’я кращого” визначає позицію Раскольникова. Достоєвський доводить, як дивовижно цей світогляд, тому що воно веде до роз’єднаності між людьми, робить людини […]...
- Тема любові до рідної землі “Колисав мою колиску вітер рідного Поділля…” Так ще на світанку минулого століття натхненно і поетично висловив свою любов до “малої Вітчизни” знаменитий мій земляк – галичанин Богдан Лепкий. Так, мене народила земля золотого Поділля. А Поділля – це насамперед широкополі лани, вкриті золотими пшеницями, що хвилюються під подувом вітру, наче море. Це найкращі краєвиди, які мені довелося бачити у своєму житті. Немає, мабуть, більшої радості, як літньою порою іти теплою […]...
- Філософія людського буття в ранній творчості Ю. Яновського Яновський усе життя прагнув до максимальної стрункості, граничної економності й виняткової точності. Пригадаймо такий афоризм письменника: “Мені здається, що зараз надходить час літератури конденсованих форм…” Це помітно було вже в “Майстрі корабля” та інших творах. Вершиною ж творчої зрілості став класичний роман “Вершники” – найкращий у романістиці того часу твір про громадянську війну, про український народ. Роман “Вершники” розпочинається мовби з середини. Письменник несподівано вводить читача в самий центр шаленої […]...
- Щастя як проблема буття В. Винниченко в оповіданні “Момент” стверджує: “Щастя – момент. Далі вже буде буденщина, пошлість”. Невже й справді щастя таке швидкоплинне? Виходить, не слід планувати майбутнє, а жити лише сьогоднішнім днем? Спробуємо знайти відповіді на ці питання, проаналізувавши вчинки персонажів твору В. Винниченка. Головний герой оповідання – тюремний оповідач на прізвисько Шехерезада. Він розповів своїм товаришам дивовижну історію про казкову зустріч з панною Мусею на державному кордоні. Їх зустріч – дивовижний […]...
- Любов поета до рідної землі Тарас Шевченко виріс серед квітучої української природи. Навіть для зарубіжних мандрівників українська земля була напрочуд дивною. Вони із захопленням писали про те, що лісів, озер, пасовиськ було неміряно, що в лісах водилася різна птиця, багато звірини, можна було збирати дикий мед, а в озерах та річках кишіла риба. Україна завжди була благодатним краєм – найкращі чорноземи, найкращі ліси, найкращі степи. Мальовничі куточки природи можна спостерігати повсюдно. Чудові краєвиди впадали в […]...
- Роздуми над сутністю буття, або Як написати твір за повістю “Земля” Чи знаєте ви, що колись земля була володаркою селян? Так, саме володаркою. Адже раніше заради клаптика землі селянин годен був перенести всі злигодні, здичавіти, стати на горло всім людським почуттям. Навіть вбити рідного брата. Про це нам розповідає повість О. Кобилянської “Земля”. Цікаво, що в основу її сюжету покладено дійсний факт братовбивства, що трапився в селі Димка Глибаць-кого повіту на Буковині восени 1894 року. В родині Костянтина Жижіана молодший брат […]...
- Синій птах М. Метерлінка п’єса про сенс буття П’єса “Синій птах” написана у період, коли М. Метерлінк від символістського “театру смерті” прийшов до іншого бачення світу – романтичного. І увесь сенс п’єси в тому, аби показати людству філософський смисл буття, красу самого життя і його велич. Герої Метерлінка, маленькі діти лісника Тільтіль і Мітіль, вирушають з волі феї у подорож на пошуки Синього птаха, що має дати здоров’я і щастя. Що ж змушує їх іти на пошуки, хоча […]...
- Образ Фауста як пошуки сенсу буття і призначень людини Головний герой трагедії Гете – вчений Фауст. Він прожив велике життя, набув багато різноманітних знань, але істина залишилася недоступною. Втомившись від наукових пошуків, Фауст розуміє, що життя проходить повз нього. Він розчарований, на межі самогубства. У нього більше немає стимулу продовжувати наукові дослідження, пошук істини. Заради того, щоб прожити життя заново, він закладає душу дияволу. В обмін Ліефістофель дарує Фаустові молодість. У Фаусті Гете підкреслює найважливіші властивості людської натури: невдоволеність […]...
- Образ Руської землі в “Слові” Образ Руської землі в “Слові” Із сивої давнини, через століття долітають до нас голоси, у яких звучить палка любов до рідної Руської землі. У геніальному давньому літописі “Слово о полку Ігоревім” Руська земля усвідомлюється як щось єдине, як надбання народу, що йде від одного кореня, незважаючи на чвари та існування різних князівств. Душа автора “Слова…” невіддільна від рідних просторів і туманів південно-руських пагорбів і безмежних степів. Природа живе та дихає […]...
- Народ і його буття на сторінках поеми І. Франка “Мойсей” Народе мій, засмучений, розбитий, твоїм будущим душу я тривожу. І. Франко Однією з провідних тем у творчості І. Франка є тема народу, його минулого й майбутнього, його історичного призначення і місця серед інших народів. Особливо могутньо і яскраво прозвучала ця тема в поемі “Мойсей”. Поема ця є окрасою й гордістю української літератури. Це глибокий філософський твір про взаємини вождя і народу на шляху боротьби за кращу долю. Цей твір був […]...
- Пошук сенсу буття за “Божественною комедією’ Данте У Добу Відродження, коли поширились ідеї гуманістичної філософії, до неї звернувся Данте Аліг’єрі – останній поет Середньовіччя і водночас перший поет Нового часу. Протягом багатьох років на чужині Данте виношував і опрацьовував своє прекрасне творіння – поему “Божественна комедія”. Він закінчив її незадовго до смерті. Твір цей – підсумок всього його життя – дає широку картину уявлень Данте про світ, про дійсність і полум’яну проповідь дорогих йому ідей. “Божественна комедія” […]...
- Вічні проблеми людського буття На початку XVІІ століття зіткнулися два світи: старий світ феодальної темряви й жорстокості та новий світ, де панують сила золота й згубні пристрасті. Спостерігаючи це зіткнення двох зол, гуманісти тих часів поступово втрачали віру в торжество добра, справедливості, братерства. Саме на цьому зламі епохи англійський драматург Вільям Шекспір створив свій найпроблемніший і найбільш глибокий твір – трагедію “Гамлет”. Принц датський Гамлет, який є головним героєм трагедії, – це типовий інтелігент-гуманіст […]...
- Майстерне відображення широких просторів рідної землі в поетичних творах “Гаї шумлять”, “Де тополя росте” – І варіант – ПАВЛО ТИЧИНА 6 клас І варіант Передусім, треба сказати, що Павло Тичина – це геніальний український поет. Багато своїх поетичних творів він присвятив природі рідного краю, який він надзвичайно любив. Його поезії описують красу та велич української землі. Поет зміг в декількох рядках передати той необ’ємний, величний простір, який розгортається перед його очима. В поезії “Де тополя росте” автор майстерно змальовує широке поле, засіяне житом. Куди не глянь, скрізь розкинулося воно, виблискує […]...
- Міф як форма буття людини і перша історична форма культури Де і коли виникла культура? Професор М. С. Каган відповідає на це запитання так: виникнення культури співпадає з переходом від життєдіяльності тваринної до життєдіяльності людської, від “homo habіlіs” до “homo sapіens”. Це сталося, коли людина перейшла від випадкового використання підручних засобів до виготовлення знаряддя праці. Первісна або традиційна культура, що існує у деяких народів до цих пір, територіально охоплює всі континенти, а хронологічно – всю епоху існування homo sapіens. Залежно […]...
- Феєрія людського буття Мабуть, немає в українській літературі твору, який був би спроможний так міцно оволодівати уявою читача, з такою силою промовляти до найприхованіших глибин людської підсвідомості, як “Лісова пісня” Лесі Українки. Письменниця запровадила у вітчизняній літературі новий жанр, або жанровий різновид, – драму-феєрію. Значення терміну “драма” зрозуміле, а ось феєрією називають виставу на фантастичний сюжет, з красивим убранням і декораціями, або ж просто чарівне, казкове дійство. Леся Українка виступила новатором в українській […]...
- Поетичне вираження любові до землі в поезії Максима Рильського Коли читаєш вірші Максима Рильського, то ніби йдеш битим шляхом, а навколо розляглися безмежні поля України. Творчість його невичерпна. Кожному, хто діткнеться поезії Максима Рильського, впадає в око палка любов до життя, жагучий потяг до єднання з людьми та природою. Його поезія оспівує духовне багатство трудівника, що оновлює, відроджує, прикрашає свою землю, У творчості поета любов до землі переплітається з почуттями до коханої, з любов’ю до праці. На білу гречку […]...
- В. Симоненко про історичну місію людини на землі В. Симоненко про історичну місію людини на землі В історії української літератури шістдесяті роки стали роками творчості письменників, які віддали свій голос на захист простої людини. Вони намагалися пробити чиновницько-бюрократичну стіну суспільства, де людина була лише “гвинтиком” їхнього апарату, а не творцем своєї долі, своєї історії. Василь Симоненко вірив у духовну велич свого народу, тому своєю поезією порушував питання про неповторність людської особистості, про сенс життя людини. Повага до людини, […]...
- Проблема сенсу людського буття Роман В. Підмогильного “Місто” з часу його виходу в світ й до сьогодення сприймався неоднозначно. Ключем до прочитання твору є епіграфи. Перший, взятий із талмуду, стверджує: “Шість прикмет має людина: трьома вона подібна на тварину, а трьома на янгола: як тварина – людина їсть і п’є; як тварина вона множиться і як тварина – викидає; як янгол – вона має розум, як янгол – ходить просто і як янгол – […]...
- Людина на зачумленій землі Шкільний твір По романі А. Камю “Чума”. Протягом всієї тисячолітньої історії людство освоїло багато страшних уроків. Вічні цінності виявилися хибкими, людина – сповненим егоїзму й непомірних бажань, природа – втіленням апокаліпсиса. Але тільки XX століття принесло людству щире розуміння даремності життя. Друга світова війна відкрила й продемонструвала найстрашніше, що є в природі людини, істоти мислячого. Зблякли ікони нової філософії. Навчання Ніцше й Шопенгауера дало виродливу недоспілу мораль. У такому випадку […]...
- Поєднання в жанрі танки картин реального буття та особистих асоціацій поета Японський поет кінця XІX-початку XX ст. Ісікава Такубоку. Я відкриваю цю маленьку збірочку навмання. Я нічого не шукаю спеціально – просто читаю кілька коротеньких віршів і чимраз замислююсь: як можна так написати? Цей жанр японської поезії зветься танка. У вірші всього п’ять рядків, нема та не може бути докладної розповіді, але поет зміг сказати так багато, що більше нічого додати, та й не треба: На песчаном белом берегу Островка В […]...
- Філософія буття в романі О. Гончара “Собор” Роман Олеся Гончара “Собор” – роман філософський, в якому автор не просто розкриває важливі морально-філософські категорії, але й передусім ставить проблеми духовності своїх сучасників, пошуки ними сенсу буття, збереження історичної пам’яті й наступності поколінь, визначає витоки духовного нігілізму й споживацтва, байдужості у ставленні до національних святинь. Героями роману є прості люди із селища Зачіплянка. Старше покоління представляють колишній металург, а тепер бакенник Ягор Катратий, який в юності був махновцем; його […]...
- Осмислення сутності людського буття в повісті О. Кобилянської “Земля” Для чого людина живе на землі? Це питання виникає у кожного, хто прочитав повість О. Кобилянської “Земля”, в основу якої покладений достовірний факт братовбивства, яке сталося на Буковині в 1894 р. в с. Димка. У чому при чина цієї трагедії? Повість глибоко соціально-психологічна, дії і вчинки героїв її вмотивовані. 1 в цьому ми бачимо велику майстерність автора твору, яка добре знала життя на Буковині, психологію селянина. Я вважаю, що в […]...
- Уславлення любові до рідної землі у творчості Павла Загребельного Любов до рідної землі проявляється в бажанні бачити її багатою, вільною, в прагненні прикрашати диво-спорудами, уквітчувати садами і в готовності віддати за неї життя. Зі сторінок роману Затребельного “Диво” минуле промовляє до нас живим голосом народного митця і мислителя Сивоока, для якого світіння барв рідної землі ніколи не тільки не померкне, а забуяє ще яскравіше і від витвору його рук – Софіївського собору. “Цей собор вже з першого дня його […]...
- Проблема буття людського в повісті О. Кобилянської “Земля” ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Проблема буття людського в повісті О. Кобилянської “Земля” Людське буття… Що в ньому найголовніше? На це питання не можна відповісти одразу. Людині часто важко правильно визначити свій життєвий шлях. Інколи, живучи тільки однією метою, віддаючи досягненню її всі сили, відмовляючись від усього іншого, людина свідомо обмежує своє життя, обкрадає його. Тому, втративши цю мету або зрозумівши її облудність наприкінці свого життя, людина неначе сиротіє. […]...
- Мавка – “екологічне сумління” нашої землі Часи змінюються, і ми змінюємося разом з ними. Приходять і відходять покоління, приносять нащадкам нові ідеї, які загалом творять суспільний прогрес. Причому ті надбання нагромаджуються за геометричною прогресією, цінності змінюються, як візерунки в дитячому калейдоскопі. За останні століття людина навчилася брати від природи стільки, що давно вже неспроможна підтримувати власну гармонію, в якій полягає її сила й унікальність. Лозунги типу “Після нас – хоч потоп” у котре далися взнаки, і […]...
- Осмислення людського буття в повісті О. Кобилянської “Земля” ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Осмислення людського буття в повісті О. Кобилянської “Земля” Для чого людина живе на землі? Це питання виникає в кожного, хто прочитав повість О. Кобилянської “Земля”, в основу якої покладений достовірний факт братовбивства, яке сталося на Буковині в 1894 р. в с. Димка. У чому причина цієї трагедії? Повість глибоко соціально-психологічна, дії і вчинки героїв її вмотивовані. І в цьому ми бачимо велику майстерність письменниці, […]...
- Людина землі у філософському осмисленні Олександра Довженка О. Довженко великий не тільки як режисер, а й як публіцист і письменник, автор багатьох чудових творів, як-от: “Повість полум’яних літ”, “Україна у вогні”, “Поема про море” та інші. Серед творів, що виникли після Великої Вітчизняної війни, одне з найпочесніших місць посідає його повість “Зачарована Десна”. Вихований у любові до праці, письменник усе життя звеличував її, бачив щастя людей і їхню красу саме в труді. У своїй кіноповісті письменник змальовує […]...
- Філософія буття у романі О. Гончара “Собор” … Собор лине вгору, ідеальне суголосся бань породжує мелодію, яку слухають блакитні вежі. Її чують і люди, розрізняють німу музику серед бурхливих акордів життя ті, що й у собі бережуть собори, красу почуттів і прагнень. Такими є більшість героїв роману Олеся Гончара “Собор”. Собор – світла пам’ятка легендарного козацтва, що після розгрому військом Катерини ІІ Запорозької Січі задумало поставити цей величний храм на згадку нащадкам. Цей собор став не тільки […]...
- Дивовижна природа нашої землі С. ВАСИЛЬЧЕНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, К. МАЛИЦЬКА, Б.-І. АНТОНИЧ, Е. ГУЦАЛО, ОЛЕНА ПЧІЛКА, М. РИЛЬСЬКИЙ, М. ВІНГРАНОВСЬКИЙ 5 КЛАС РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ С. ВАСИЛЬЧЕНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, К. МАЛИЦЬКА, Б.-І. АНТОНИЧ, Е. ГУЦАЛО, ОЛЕНА ПЧІЛКА, М. РИЛЬСЬКИЙ, М. ВІНГРАНОВСЬКИЙ Дивовижна природа нашої землі Ще змалку ми бачимо дивовижну красу та щедрість нашої природи, її яскраві барви, її радість та смуток. Так захоплено я завжди спостерігаю зміну пір року. Мабуть, мої найулюбленіші – це літо та зима. Літо – дуже спекотна, але й найкраща пора року, бо влітку […]...
Categories: Твори з літератури