Поезію видатного французького поета Поля Верлена визначають як щоденник довгих мандрів його душі в морі життя. Для того, щоб зрозуміти її, треба ознайомитись з життєвим шляхом митця. Сумні осінні пейзажі майже завжди акомпанували почуттям, світобаченню і світосприйняттю Верлена. Його поезія – це лірична сповідь, історія переживань.
У першій збірці сонетів автор писав: “… моя душа народилася для жахливих катастроф”. Це пророцтво підтвердилось життям: боротьба за політичну волю, спроба доброго сімейного існування, пошуки Бога, трагічна дружба з А. Рембо, ув’язнення, злидарювання. Але ці особисті негаразди поета тісно пов’язані зі змінами епох, бо справжній митець тонко і глибоко відчуває всі життєві негаразди.
Його душа прагне гармонії світу, краси, чистоти людських відносин. А все, що відступає від цього, є злом, жорстокістю. Генріх Гейне, видатний німецький поет, так сказав про Верлена: “Світ розколовся, і тріщина пройшла крізь поетове серце”. І народжуються вірші, повні відчаю, гніву, тривоги, туги. Цей біль душі породжує образ сумних осінніх пісень. У віршах П. Верлена на першому місці знаходиться не відображення подій, а навіювання певного настрою.
Тому його поезії – це не барви, а їх відтінки. Вірші дуже музикальні, і їх мелодія сильно впливає на читача: “Найперше – музика у слові!”. “Щоб вірш твій завжди був крилатий, щоб душу поривав шукати нову блакить, нову любов”. Для поетизації вірша Верлен створює нову будову строфи, незвичність римування.
Якщо музичність вірша передає настрій поета, то сюжети і образи – те, чого прагнула його душа. Поль Верлен використовує описи природи для відображення у ній відповідних своїх переживань. У вірші “Вже пройшла зима”, присвяченому нареченій поета, відображається надія автора на земне щастя:
Це блакитне небо – лиш вінець лазурі, Що в душі сміється світломолодій, Це моя весна, це кінець зажурі, Це велике свято здійснених надій.
Але життя руйнує мрії і надії. І вже у вірші “Романси без слів” відчуваються печаль і туга: “Так тихо серце плаче, Як дощ шумить над містом”. У ранній збірці “Меланхолія” відчуваємо пригнічений стан, байдужість і розірваність з навколишнім світом. Поет прагне вирватись на волю, до світла, але не може. І це породжує безвихідь життєвого шляху: Життям утомлена, пойнята жахом смерті, Моя душа – мов бриг, що поміж хвиль і криг
Щомиті жде кінця в безжальній круговерті. Настрій осіннього смутку зображений і у вірші “Осіння пісня”. Це і пейзаж осені, і пейзаж душі поета водночас. Відповідність станів душі й природи у цій поезії інтуїтивна, символічна: Неголосні
Млосні пісні Струн осінніх Серце тобі
Топлять в журбі, В голосіннях… Слово у поета діє не стільки прямим своїм предметним значенням, скільки смисловим ореолом.
Поезія П. Верлена відкрила нові можливості у відтворенні найскладніших переживань. Інтуїція поета допомогла йому знайти такі форми вірша, в яких він поєднав мелодію і зміст, відтінки стану душі і зовнішні образи. Творчі надбання митця надали поштовх до розвитку нових пошуків молодих поетів, які перетворили його на своєрідний літературний маніфест. Лірика П. Верлена наближає нас до великої таємниці Всесвіту – поетичної душі, яка страждає і плаче від болю, нагадуючи плач скрипки, смичком якої була доля поета, що зривала з її струн сумні осінні пісні.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- Осінні пісні Верлена Плачеться в моєму серці, як дощить над листом Сумні пейзажі осені завжди супроводжували творчість Поля Верлена, акомпанували його почуттям та світобаченню. Бо поезія Верлена – це історія його душі, дзеркало його настроїв. Особисті переживання автора багато в чому перепліталися з епохальними проблемами, власні катастрофи – з катастрофами доби. Поет – це людина, яка надзвичайно тонко й глибоко все відчуває, прагне до краси й гармонії. Зло й жорстокість, несправедливість і фальш боляче вражають серця митців і народжують вірші: в […]...
- “Поетичне мистецтво” французького символіста Поля Верлена Свої погляди на поезію Верлен виклав у вірші початку 70-х років “Поетичне мистецтво”, де музичність вірша протистоїть визначеності змісту. Верлен радив звертатися до незрозумілих образів та віддавати перевагу нюансам, переливам, а не різким тонам. І хоча Верлен мав на увазі легку неточність уяви, такий принцип відкривав шлях алогізму. Сам Верлен не надавав своєму віршу значення програмного маніфесту, як пізніше сприйняли його поети-символісти. “Не можна ж розуміти “Поетичне мистецтво” буквально”, – […]...
- Особливості творчості Федеріко Гарсія Лорки і Поля Елюара, її зв’язок із сюрреалізмом Сюрреалізм – авангардиська течія, що виникла на межі 1910-20-х років у французькій літературі й поширилася на інші види мистецтва і в інші країни, передусім у іспанську літературу та живопис. Серед засновників сюрреалізму – А. Бретон, Л. Арагон, Ф. Супо, Поль Елюар, Т. Тцара. Те, що серед засновників сюрреалізму назване ім’я засновника дадаїзму є показовим фактом: література сюрреалізму дійсно тісно пов’язана, багато чого успадкувала в літератури “дада”. До речі, і Поль […]...
- “Моє серце й душа в надпориві…” І. Поль Верлен – один із представників поетів-символістів. ІІ. “Уві сні я мрію про вірші…” 1. Музика у слові – найголовніша вимога Верлена. 2. Світ почуттів ліричного героя. 3. “Ніде я втіхи не зайшов…” ІІІ Вплив поезії П. Верлена на творчість поетів пізнього періоду, зокрема творців Срібної доби....
- Осінні мелодії Сосюри і Рильського Природа рідного краю завжди була джерелом натхнення для В. Сосюри і М. Рильського. Та осінні мелодії їхніх віршів вражають особливою красою і витонченістю. Багряний лист, пожовклі трави, Мелодій осені краса, Так писав про свою улюблену пору року В. Сосюра. Айстри, жоржини головні герої його творів про природу. Облітає під вітром жоржина, Знов печаль на небеснім чолі… А ось про айстри: І, щастя квіти запізнілі, Сумують айстри у саду… Осінь приносить […]...
- Осінні мелодії Володимира Сосюри і Максима Рильського Природа рідного краю завжди була джерелом натхнення для В. Сосюри і М. Рильського. Та осінні мелодії їхніх віршів вражають особливою красою і витонченістю. Багряний лист, пожовклі трави, Мелодій осені краса, – Так писав про свою улюблену пору року В. Сосюра. Айстри, жоржини – головні герої його творів про природу. Облітає під вітром жоржина, Знов печаль на небеснім чолі… А ось про айстри: І, щастя квіти запізнілі, Сумують айстри у саду… […]...
- Осінні мотиви в поезії Юрія Клена Серед багатьох імен інтелігентів-літераторів, справжніх патріотів – ім’я Юрія Клена. Опинившись в еміграції, поет думкою линув в Україну, своєю творчістю звертався до співвітчизників. Але протягом кількох десятиліть залишався для українців майже невідомим. У сповнені мистецькими пошуками 20-ті роки Юрій Клен належав до групи київських неокласиків. У час національно-культурного відродження він поділяв естетичні настанови Миколи Зерова. В ранній поезії, написаній російською мовою, Юрій Клен був схильний до асоціативності, символіки. До осінніх […]...
- Поль Верлен великий французький символіст Поль Верлен – неперевершений поет-лірик, який майстерно розкрив у своїх творах найінтимніші переживання людини. Його поезії властива сповідальність і свіжість почуттів, гра напівтонів, відтінків барв і почуттів, вражень та емоцій. У середині 60-х років XІX ст. разом з поетами Рембо і Малларме Верлен став засновником парнасців – могутньої течії французького символізму. Поет закликав до музичного звучання поезії, і сам володів цим мистецтвом досконало. Згодом Верлен відкинув поетичні правила парнасців, а […]...
- Осінні замальовки Я стою під дощем. Навколо мене немає жодної людини, а я чекаю. Чекаю, коли під вагою теплих крапель жовто-червоний кленовий лист впаде мені під ноги і весь залитий сльозами бездушно видихне останню порцію спогадів про тепле літо… Він падав дуже довго, кружляючи в повітрі, мов не хотів лежати на землі, а бажав залишитися на тонкій гілочці дерева. Де-не-де ще залишались зелені листочки, але красива осінь вже вишивала клени червоним, жовтим, […]...
- Твір “Осінні канікули: як я проводжу їх” Я люблю осінні канікули. Вони дають перепочити під час навчального року. Тільки шкода, що вони такі короткі. Осінні канікули тривають всього тиждень, іноді десять днів. Не встигаєш як слід відпочити, як уже знову йти до школи. Зазвичай я проводжу осінні канікули вдома, читаю книги або риюся в Інтернеті. Якщо визирає сонечко, я виходжу надвір до друзів. Якщо надворі дощ, я розкладаю на підлозі “твістер” та запрошую друзів повеселитися. А хтось […]...
- Осінні мелодії Володимира Сосюри Співа моя душа, прозора і крилата, Любові сповнена до всього і до всіх, І кожного обнять я хочу, наче брата, У райдузі пісень, закоханих моїх. В. Сосюра Поезія Володимира Миколайовича Сосюри – це розкрите серце людини, вона проста, ясна, ніжна, гаряча, вірна. Тим-то і такий близький читачеві поет… І в цьому його найбільша заслуга перед народом, велике значення його творчості в нашому житті. Володимир Сосюра – талановитий поет-лірик, співець боротьби […]...
- Ліричність і краса пісні К. Малицької “Чом, чом, чом, земле моя…” Костянтина Малицька – різнобічно обдарована людина, яка палко любила свій край. Свою любов вона передала у вірші “Чом, чом, чом, земле моя…”, який став народною піснею. У поезії письменниця звертається до землі як до живої істоти. Авторка пояснює дітям значення поняття “рідний край”, батьківщина – це місце, де ти народився, де живуть твої батьки, друзі. Ця земля найдорожча, бо вона полита кров’ю предків: Тут, тут, тут діди твої пролили кров […]...
- Думки про безсмертя народу та його пісні Живуть на світі люди, життя яких бездоганне, мов куля. Незважа ючи на те, яке суспільне становище займає людина, кожному властиво робити помилки. Можна бути царем, мати владу і вмерти, не залишив ши згадки про себе в душі жодної людини. Але є такі люди, які не зробили за своє життя надзвичайних відкриттів, але їх люблять і поважають родичі та знайомі, їх не забувають ті, кому вони подарували життя. Головна героїня роману […]...
- Поль Верлен велична постать французького символізму Поль Верлен – неперевершений поет-лірик, який з непересічною майстерністю розкриває у своїх творах найінтимніші переживання людини. Його поезії властива сповідальність і свіжість почуттів, гра напівтонів, відтінків барв і почуттів, нюансів вражень та емоцій. У середині 60-х років ХІХ ст. Верлен разом з поетами Рембо і Малларме став засновником поетичної групи “Парнас” – могутньої течії французького символізму. Він мав ще одного літературного вчителя – Шарля Бодлера, чиї “Квіти зла” також відзначили […]...
- Краса і велич української пісні Максим Тадейович Рильський – один із кращих українських поетів, творчість якого стала справжньою класикою української літератури. Це був поет, який поєднував у собі найтоншу майстерність ліричного поета з допитливим розумом дослідника. І саме як дослідника його дуже цікавила українська пісня, любов до якої йому передали батьки – мати – проста селянка, що знала безліч українських народних пісень, батько – етнограф і фольклорист. А ще Микола Віталійович Лисенко – відомий український […]...
- Твір Любов до народної пісні в поезії М. Рильського “Пісні” Любов до народної пісні в поезії М. Рильського “Пісні” Лірика Максима Рильського зросла на благодатному грунті народної творчості, зокрема, піснях. Поезії майстра слова підкорюють щирістю й добритою, любов’ю до надбань рідного народу. Вірш “Пісні” – гімн талановитому українському народу – створювачу надзвичайного скарбу, я кий чарує й полонить, хвилює й закликає. М. Рильський називає пісні цілющими травами, “в них юність виникає друга, висока світиться душа”. При всій високості любові до […]...
- Твір-опис за картиною Поля Гогена “Морський берег” 5 КЛАС НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Твір-опис за картиною Поля Гогена “Морський берег” Пейзаж “Морський берег” зображує Туринську затоку на Мартиніці. На першому плані художник зобразив вузьку смугу піщаного берега, на якому де-не-де ростуть невеличкі кущики зелені. Декілька екзотичних дерев, покручених постійними вітрами, чіпляються корінням за піщаний грунт. Крони цих дерев рідкі, гілки кострубаті. Вони здаються на картині зайвими, адже своїми стовбурами немов заступають красу затоки і неба, вкритого білими хмарками. На […]...
- Любов до народної пісні в поезії “Пісні” Лірика Максима Рильського зросла на благодатному Грунті народної творчості, зокрема, піснях. Поезії майстра слова підкорюють щирістю й добротою, любов’ю до надбань рідного народу. Вірш “Пісні” – гімн талановитому українському народу – створювачу надзвичайного скарбу, який чарує й полонить, хвилює й закликає. М. Рильський називає пісні цілющими травами, “в них юність виникає друга, висока світиться душа”. При всій високості любові до національної пісні автор підкреслює думку про те, що необхідно з […]...
- “Я родом із пісні” Українська пісня! Коштовні й невичерпні скарби нашого народу. Щастя й горе, смуток, печаль, радість, натхнення, любов і страждання дзвенять у піснях. І недарма, бо українці – співучий народ, і лісні їх линуть по світу, зачаровуючи душу. “Я родом із пісні”, – сказав якось відомий український поет Микола Федорович Сингаївський. З тієї ніжної пісні-колисанки, що наспівувала йому ще в дитинстві мати, веселої й жартівливої, а то й сумної, яку співали добрі […]...
- ПІСНІ ЧАСУ ЗЕЛЕНИХ СВЯТ: МАЇВКИ, РУСАЛЬНІ ТА ЦАРИННІ ПІСНІ Маївки – твори календарної обрядовості початку літа, назва яких, можливо, походить від “май” чи “маяти” або “мавки” . Ними супроводжувались описані обряди Зеленої неділі та пов’язані з нею ігрища молоді. Ці твори менш збережені і досліджені, ніж веснянки і гаївки. Найпоширенішим тут є мотив замаювання хат, подвір’їв: Звеселіло подвір’я Прийшло зелене іря… …Везе Касійко бука, Бука зелененького Для газди молоденького. Уся череда, уся, Тільки скотаря нема. Пішов скотар на зілля […]...
- Натхненні пісні Володимира Сосюри Володимир Миколайович Сосюра народився 6 січня 1898 р. на станції Дебальцеве в сім’ї шахтаря. Дитинство майбутній поет провів у с. Третя рота. Учився в двокласній сільській школі, в ремісничому училищі, потім – в агрономічній школі. Працював з 12 років на шахті, пізніше – на содовому заводі. Громадянська війна суттєво вплинула на долю В. Со-сюри: 1917 р. він почав бійцем Донецької червоної гвардії, у 1918 р. був козаком гетьманських охоронних сотень, […]...
- Краса народної пісні Чи доводилось вам коли-небудь бувати в Україні, слухати українців, відмічаючи красу їхньої мови, чи чули ви коли-небудь українську пісню? Що відчули при цьому? Наші пісні – то наше багатство. Деякі з них сумно линуть аж до неба, а звідти падають у саме серце, обпікаючи його чимось до болю рідним: “Реве та стогне Дніпр широкий, сердитий вітер завива, додолу верби гне високі, горами хвилю підійма”. А є пісні веселі, бо наш […]...
- Пісні у творчості Андрія Малишка Пісні у творчості Андрія Малишка Пісня – це душа народу. У ній – його минуле, сучасне і майбутнє. У ній – тонка краса і переможна сила. Такими є пісні Андрія Малишка, які оздоровлюють мою душу, допомагають зберегти віру в людину, в незрадливу любов, у щиру дружбу, в силу світової краси. Сьогодні, коли ми будуємо незалежну Україну, Малишкові “Пісня про рушник”, “Стежина”, “Ранки солов’їні”, “Вчителько моя”, “Білі каштани” з нами. І […]...
- Душа народу в пісні “української Сафо” Пісня. У наш час це слово звучить звичайно, прозаїчно. Бо зараз для більшості людей це лиш суміш слів та гарної мелодії, яку ми чуємо щодня з динаміків, плеєрів, телебачення і лише іноді співаємо самі. Тому ми можемо лише уявляти, чим насправді була пісня для наших предків-українців, що вбирали любов до співу з молоком матері й проносили її крізь біль і радість до самої смерті. Наш народ співав усюди: було це […]...
- Синівська любов у “Пісні про рушник” А. Малишка Андрій Малишко, за спогадами його друзів та близьких, був дуже запальною людиною, темпераментною та іноді гарячкуватою. Проте він не терпів несправедливості, хитрощів, лукавства. Сам Андрій Малишко не лукавив за життя, був відкритим і чесним з людьми. Не лукавив поет й у своїх творах. Читаючи твори Андрія Малишка, ми насолоджуємося чистою виразною мовою, яскравими образами, а найбільше, мабуть, глибиною ліричного почуття. Велика частина лірики Андрія Малишка стала піснями, вони не “поступаються […]...
- Невмируще джерело української пісні Чарівна, ніжна й граціозна українська пісня. Скажу більше: в ній є щось, що хапає за серце, щось глибоко задушевне… At. Берг Сповнені вічної юної зваби, безсмертно лунають пісні над українськими просторами, легко залітаючи на крилах мелодії далеко за межі рідного краю. Без народної пісні взагалі неможливе повнокровне духовне життя людини. До пісні звертаються колективно й поодинці, в будень і свято, старі й молоді. Народні пісні володіють чудовою здатністю полонити людські […]...
- Фольклорно-міфологічна основа “Пісні про Гайавату” Фольклорно-міфологічна основа “Пісні про Гайавату” Г. Лонгфелло єднає її з багатьма віддаленими з погляду літературної взаємодії українськими творами. Хвиля захоплення фольклором набуває міжнаціонального характеру у другій половині XІX – на початку XX століття, і це дає змогу встановити паралелі, провести аналогії, знайти типологічно схожі риси і розбіжності. Прикметно те, що майже одночасно з “Лісовою піснею” з’явилися такі першокласні літературні здобутки, як повість ‘Тіні забутих предків” Михайла Коцюбинського, драматичний етюд “Над […]...
- Ремарки в “Лісовій пісні” Ремарки в “Лісовій пісні” допомагають глибше розкрити ідею твору, характеризують провідні образи п’єси. Вони органічно входять у поетичну будову драми-феєрії. “В сій речі і ремарки мають свій “стиль”, а не тільки “служебне значення”,- писала Леся Українка в листі до матері, Особливої сили поетеса досягає в останній ремарці, без якої годі уявити до кінця загальний оптимістичний настрій, який проймає заключні акорди твору, незважаючи на весь трагізм долі його персонажів. “Лукаш починає […]...
- Мій улюблений вірш французьких символістів Немає жодних сумнівів – це “Поетичне мистецтво” Поля Верлена. Сміливе до блюзнірства, воно наслідує відомі біблійні слова: “Спочатку було Слово”. Поет вимагає від колег зрівнятися з Творцем, бути творцями й побудувати власний світ за своїми уподобаннями. І він має бути заснованим не на слові, незграбній спробі людства відтворити красу, а на самій красі: “Спочатку – музику!” Так починає створюватися Всесвіт, вільний від жорсткої земної визначеності: тут фосфоресціюють мінливі барви, переливаються […]...
- Історичні пісні. “Ой Морозе, Морозенку”, “Чи не той то Хміль” “Українська пісня – це бездонна душа українського народу, це його слава” . Історичні пісні – це народні ліро-епічні твори про важливі історичні події та конкретних історичних осіб. Уперше термін “історична пісня” увів в українську фольклористику Микола Гоголь. Як окремий жанр, історичні пісні з’явилися в XІV – XV ст., коли Україна опинилася беззахисною перед грабіжницькими набігами татар. Формуючись спочатку спонтанно в лоні інших жанрів пісенної творчості, історична пісня досягає кульмінації у […]...
- Поєднання язичницької віри та християнства в календарно-обрядовій пісні Серед жанрів усної народної творчості найпопулярнішим і найулюбленішим є пісня. Завжди лунає – в свята, в будні, в години праці… Українська душа невіддільна від пісні. Багато хто своє зачарування українською піснею перетворив на професію. У пісні відбита не лише висока духовність народу, його лексичне багатство, а й хронікальний розвиток цього жанру. З давніх часів до нас дійшли різні народні свята, які супроводжуються різноманітними обрядами і піснями. Окрему групу народних пісень […]...
- Краса народної пісні – ІІІ варіант 8 клас III варіант Чи доводилось вам коли-небудь бувати в Україні, слухати українців, відмічаючи красу їхньої мови, чи чули ви коли-небудь українську пісню? Що відчули при цьому? Наші пісні – то наше багатство. Деякі з них сумно линуть аж до неба, а звідти падають у саме серце, обпікаючи його чимось до болю рідним: “Реве та стогне Дніпр широкий, сердитий вітер завива, додолу верби гне високі, горами хвилю підійма”. А є […]...
- Чим полонять душу слухача пісні на вірші А. Малишка Андрій Малишко увійшов в українську літературу як самобутній поет-лірик і пісняр. Глибоко полонила майбутнього поета краса народних пісень, почутих від матері: “Вечорами, сидячи біля прядки, вона співала тихо і протяжно, і ці пісні врізалися мені в пам’ять на все життя. Знала вона їх багато і співала з великим почуттям…” – писав А. Малишко. Хоч поет і не мав спеціальної освіти, але, будучи музично обдарованою людиною, він тонко відчував звукові відтінки […]...
- Викривальний пафос пісні Г. Сковороди “Всякому місту – звичай і права” Народився у с. Чорнухи на Полтавщині у бідній козацькій родині. Навчався у Києво-Могилянській академії. Три роки співав у придворній хоровій капелі цариці Єлизавети, це дало змогу побувати за кордоном: в Австрії, Італії, Німеччині, Польщі, Угорщині. Там Сковорода збагачував знання, відвідував лекції відомих учених. Протягом 1753 р. працював у Переяславському колегіумі, де викладав піїтику. Через конфлікт із керівництвом закладу був змушений покинути роботу. З 1754 по 1759 рр. продовжив педагогічну діяльність […]...
- Українські народні пісні функції у наш час Протягом своєї багатовікової історії український народ склав понад двісті тисяч пісень. З піснею народжувалися, виростали, відходили у вічність. Пісня була такою ж насущною потребою, як хліб і вода. Де зараз можна почути українську народну пісню? Переважно – на весіллі, інколи – на якійсь гостині, зрідка – колискову, та й то радше у виконанні бабусі, а не молодої мами. Народна пісня поступово втрачає свої позиції. Мабуть, це можна пояснити тим, що […]...
- Символістичні образи в поезіях Поль Верлен – неперевершений поет-лірик, який з непересічною майстерністю розкриває у своїх творах найінтимніші переживання людини. Його поезії властива сповідальність і свіжість почуттів, гра напівтонів, відтінків барв і почуттів, нюансів вражень та емоцій. У середині 60-х років ХІХ ст. Верлен разом з поетами Рембо і Малларме став засновником поетичної групи “Парнас” – могутньої течії французького символізму. Він мав ще одного літературного вчителя – Шарля Бодлера, чиї “Квіти зла” також відзначили […]...
- Утвердження безсмертя народу та його пісні у романі Л. Костенко “Маруся Чурай” Роман у віршах “Маруся Чурай” – твір панорамно-масштабний. З величезної кількості подій кипучого політичного і культурного життя України XVІІ століття Ліна Костенко вихопила один маленький острівець – драму окремої особистості, а висвітлила трагедію цілого народу, показала болі сучасника і страх народу перед майбутнім. Роман присвячений легендарній Марусі Чурай. Показуючи життя українських міст і сіл часів Богдана Хмельницького, авторка створює широку галерею народних образів. Роман виховує в читачів почуття любові до […]...
- Роль пісні в п’єсі “Наталка Полтавка” – І варіант – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант Існує легенда про те, як Бог роздавав кожному народові свої щедроти. Коли начебто все роздав, побачив гарну дівчину, яка скромно стояла в кутку. – А ти хто така? – запитав Бог. – Українка, – відповіла Дівчина й засоромилася. – Що ж тобі подарувати? Мабуть, подарую пісню. З тих часів, кажуть, Україна повниться піснями. Дійсно, у радості й горі, у роботі й відпочинку […]...
- Краса народної пісні ІV вapіaнт Глибоко пізнати історію кожного народу, зрозуміти душу людини допомагає народна пісня. “Хто не зачарований нею, хто не згадує її, як своє чисте, прозоре дитинство, свою горду юність, своє бажання бути красивими і ніжними, сильними і хоробрими?” – писав про українську пісню великий митець О. Довженко. Людина завжди прагнула до створення якоїсь системи передання досвіду від старшого покоління. Tакою системою стала усна народна творчість, у якій висвітлювалася вся історія роду, усі […]...
- Історичні пісні – духовний скарб нашого народу Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине; … От де, люди, наша слава, Слава України. У цих Шевченкових рядках дуже влучно охарактеризовано значення українських народних пісень, зокрема історичного жанру. Вони насправді невмирущі, ці найбільші духовні скарби, з яких постає краса і велич рідного народу. Історичні пісні – це епічні твори про події далекого минулого, їх, без перебільшення, можна вважати єдиними свідками боротьби наших предків з татарами й турками, художніми […]...
Categories: Твори з літератури