В основу оповідання І. О. Буніна “Антоновські яблука” лягли враження від відвідування Буніним маєтку свого брата. Добуток заслужено вважається вершиною стилю письменника. Оповідання неодноразово перероблялося, синтаксичні періоди скорочувалися, убиралися деякі подробиці, що характеризують дворянсько-садибний світ, що йде в минуле, вигострювалися фрази. Оповідання починається описом ранньої погожої осені. “Пам’ятаю ранній, свіжий, тихий ранок… Пам’ятаю великий, весь золотий, підсохлий і поріділий сад, пам’ятаю кленові алеї, тонкий аромат опалого листя і запах антонівських яблук, запах меду і осінньої свіжості.
Повітря таке чисте, точно його зовсім немає, по всьому саду лунають голоси і скрип возів…
І прохолодну тишу Ранку порушує тільки сите квоктання дроздів на коралових горобинах у хащі саду…”. Автор з неприхованим замилуванням описує осінь у селі, дає не тільки пейзажні, але й портретні замальовки. Письменник порівнює уклад дворянського життя з укладом багатого мужицького життя на прикладі садиби своєї тітки – у неї в будинку ще відчувалося кріпосне право в тім, як мужики знімали шапки перед панами. Описуючи інтер’єр садиби, насичені деталями, – сині і лілові стекла у вікнах, старі меблі цінної деревини з інкрустаціями, дзеркала у вузьких і кручених золотих рамах. “Гаснучий дух поміщиків” підтримує тільки полювання. Автор згадує “обряд” полювання у будинку свого шурина Арсенія Семеновича, особливо приємний був відпочинок, коли “траплялося проспати полювання” – тиша в будинку, читання старих книг у товстих шкіряних плетіннях, спогади про дівчат у дворянських садибах.
Журячись Про те, що дворянські садиби вмирають, оповідач дивується, наскільки швидко відбувається цей процес. Наступає царство дрібнопомісних, збіднілих до жебрання. Але гарне і це злидарське дрібнопомісне життя!
Письменник любується способом життя “дрібнопомісного”, його розпорядком дня, звичками, смутними, “безнадійними” піснями.





Related posts:
- Антоновські яблука як філолофсько-психологічне оповідання Летять за днями дні, і щодня несе Часточку буття. О. С. Пушкін Оповіданням “Антоновські яблука” закінчується, на думку літературознавців, ранній етап творчості Буніна й починається зрілий період, коли письменник створює свої кращі добутки, коли ясно проявляються характерні риси його художньої манери. Як відомо, Бунін писав і вірші, і прозу, тому немає нічого дивного в тім, що поетичні прийоми він використовує у своїх прозаїчних добутках. Проза, тобто епос, зображує людину об’єктивно, […]...
- Як міняється образ автора-оповідача в оповіданні Антоновські яблука? Одна з особливостей художньої манери Буніна – ліричність його прози. У багатьох оповіданнях письменника головним є не сюжет, а відверте вираження авторських почуттів стосовно героїв і подій. У таких добутках скріпним елементом тексту стає не тільки послідовність подій, але й почуття автора – його думки, спогаду, асоціації. “Антоновські яблука” – це психологічне оповідання, що має форму внутрішнього монологу й передає почуття ліричного героя-автора. “Антоновські яблука” – це спогад автора про […]...
- Поетичне сприйняття Батьківщини в оповіданні І. О. Буніна “Антонівські яблука” Опис рідної природи займає особливе місце у творчості І. О. Буніна. Його дитинство пройшло серед орловських лісів і полів, і краса російського краю – то яскрава, помітна, то скромна і сумна – назавжди скорила серце письменника. Оповідання “Антоновські яблука” – одне із самих ліричних і поетичних творів Буніна. Його можна назвати віршем у прозі. Досить прочитати кілька рядків, щоб перейнятися зачаруванням ранньої осені, відчути всю принадність короткої, але чудесної пори […]...
- Антонівські яблука характеристика образу оповідача Оповідач – “я” письменника, багато в чому схоже з ліричним героєм в поезії Бунина. “Антонівські яблука” – символ Росії, що відходить в минуле, подібний до чехівського “Вишневого саду” : “Пам’ятаю великий, увесь золотий сад, що підсохнув і поріділий, пам’ятаю кленові алеї, тонкий аромат опалого листя і – запах антонівських яблук, запах меду і осінньої свіжості”. У Бунина незначна, здавалося б, деталь – запах антонівських яблук – будить низку спогадів про […]...
- Жанрова своєрідність оповідання Пан із Сан-Франциско Буніна І. А По жанрі “Пан із Сан-Франциско” – оповідання, а його жанрова своєрідність визначається соціальною й філософською проблематикою. Соціальні проблеми представлені в оповіданні так: Бунін розвінчує владу багатства, показуючи наслідку цієї влади: соціальна нерівність людей, їхня відчуженість, мнима повага до людини. Комфортабельний пароплав “Атлантида”, на якому багатий американець пливе з Нового Світла в Європу, зображує модель сучасного Буніну буржуазного суспільства, де велика кількість людей обслуговують багатих пасажирів верхньої палуби – “хазяїв життя”, […]...
- Моє улюблене оповідання І. Буніна Короткі за обсягом, твори І. Буніна вміщують цілий світ. Глибокою мудрістю і любов’ю до життя вражають його оповідання, серед яких за одне із кращих вважаю оповідання “Чаша життя”. У цьому оповіданні ціла історія життя героїв – однієї жінки й трьох чоловіків Саня Дієсперова замолоду була гарною дівчиною, вродливою, веселою й безтурботно щасливою. Вона раділа життю, сонцю, літу, своїй красі. Вона кохала семінариста Іорданського, але боялася його та й батьки радили […]...
- Три правди в оповідання І. О. Буніна “Сни Чанга” Прочитавши це оповідання, хтось може поставити запитання: “Навіщо Бунін пише про життя Чанга і капітана, його хазяїна?” Начебто передбачаючи це питання, письменник дає відповідь на нього вже в перших рядках: ” чи не однаково, про кого говорити? Заслуговує цього кожний з тих, хто живе на землі”. Оповідання “Сни Чанга” написане у 1916 році, коли вік письменника наближався до сорока. До цього часу Бунін встиг стільки пережити, перечути, прочитати і побачити, […]...
- Запах минулого часу Твір По оповіданню І. О. Буніна “Антоновські яблука”. Враження від відвідування І. Буніним маєтку свого брата лягли в основу і стали головним мотивом оповідання “Антоновські яблука”. Добуток заслужено вважається вершиною творчості письменника. Оповідання неодноразово перероблялося, синтаксичні періоди скорочувалися, убиралися деякі подробиці, що характеризують дворянсько-садибний світ, що йде у минуле, вигострювалися фрази. Оповідання відкривається описом ранньої погожої осені. “Пам’ятаю ранній, свіжий, тихий ранок… Пам’ятаю великий, весь золотий, підсохлий і поріділий сад, […]...
- Тема кохання у творчості І. О. Буніна У своєму висвітленні теми кохання, Бунін розкривається як людина дивного таланта, тонкий психолог, що вміє передати стан душі, пораненою любов’ю. Письменник не уникає складних, відвертих тем, зображуючи у своїх оповіданнях самі інтимні людські переживання. Протягом сторіч багато художників слова присвячували свої добутки великому почуттю кохання і кожний з них знаходив щось неповторне, індивідуальне в цій темі. Особливість же Буніна-художника полягає в тому, що він вважав кохання трагедією, катастрофою, божевіллям, великим […]...
- Герой Буніна на прикладі добутку “Сонячний удар” Бунинский герой по-іншому, ніж чеховський, бачиться й зображується автором відповідно до трьох сфер, у яких перебуває людина – внутрішньої, зовнішньої і буттєвої. У бунинском оповіданні об’єктивується буттєве чуттєво-жагуче бачення миру й людини У бунинском оповіданні об’єктивується метафоричне буттєве чуттєво-жагуче бачення миру й людини в їхній природно-предметній виразності. Ці й багато інших деталей часом майже буквально переходять із оповідання в оповідання протягом усього творчості письменника. Обов’язково бунинский герой буде переміщатися з […]...
- Шлях до себе у оповіданні І. О. Буніна “Чистий понеділок” Любов… вносить ідеальне відношення і світ у буденну прозу життя, розворушує шляхетні інстинкти души і не дає загрубіти у вузькому матеріалізмі і грубо-тваринному егоїзмі. І. О. Бунін. Людина – єдина із земних істот, наділена розумом і волею вибору. Людина постійно стоїть перед вибором: як надійти? куди йти далі? Людина вільна вибирати роботу, пристрасті, захоплення, думки, світогляд, любов. Любов буває до грошей, до влади, до мистецтва, може бути звичайна, земна любов, […]...
- Тема любові в прозі І. А. Буніна Російська література відрізнялася незвичайною цнотливістю. Любов у поданні російської людини й російського письменника – почуття в першу чергу духовне. Бунін в “Сонячному ударі” принципово переосмислює цю традицію. Для нього почуття раптово виникаюче між випадковими попутниками на пароплаві, виявляється настільки ж безцінним, як і любов. Причому саме любов і є це п’янке, самозабутнє, раптово виникаюче почуття, що викликає асоціацію із сонячним ударом. Трактування Буніним теми любові пов’язана з його поданням про […]...
- Тема дворянства у повісті І. О. Буніна “Суходіл” У повісті “Суходіл” Бунін малює картину зубожіння і виродження дворянського роду Хрущових. Колись багаті, знатні і могутні, вони переживають період занепаду. Це своєрідні “віднесені вітром” – люди, які не змогли пристосуватися до умов, що змінилися, життя, які цілком належать минулому: “Легко сказати – починати жити по-новому! По-новому жити стояло і панам, а вони і по-старому не вміли”. Смерть дідуся Петра Кириловича, війна, пожежі, слухи про реформу, що насувається, про скасування […]...
- Найсмачніші в світі яблука Прямо під вікном моєї кімнати росте яблунька. Пам’ятаю, як я все літо чекав, коли вже зможу поласувати її плодами. Аж ось наприкінці літа ми з дідусем потрусили деревце, схопили по яблучку. Та тільки вкусили – відразу скривились. – Ой, яке ж гірке та погане!- сказав я.- Зрубай, діду, це дерево. Воно нам не потрібне! На що дідусь, посміхнувшись, відповів: – У природі не буває нічого зайвого. Почекаймо весни. Навесні я […]...
- “Незабутнє” у циклі оповідань І. О. Буніна “Темні алеї” Друга світова війна застала Буніна в Парижі. Бідність, байдужість видавництв важко переносилися Іваном Олексійовичем. От як він сам говорить про це: “Живу, звичайно, дуже і дуже погано – самотність, голод, холод і страшна бідність…” Єдине, що рятує – це праця. Так, створення циклу оповідань “Темні алеї” було для Буніна у воєнні роки джерелом душевного підйому. Сам автор вважав твори збірника, початого і завершеного у період з 1937 по 1944 рр., […]...
- Твір сприйняття миру дитини дорослим в оповіданні І. Буніна “Цифри” Оповідання І. Буніна “Цифри” потрібно читати два рази: один раз у дитинстві, другий тоді, коли в читача в самого з’являться діти. Такий тонкий аналіз дитячої психології, складних ниток, що зв’язують дорослих і дітей, як у цьому оповіданні, говорить про глибоке розуміння природи дитинства. Діти й дорослі – люди різної раси. Вони живуть разом, на одному просторі, користуються словами однієї мови, але рідко розуміють один одного. Бунін показав трагедію такого нерозуміння. […]...
- Проза Буніна: розповіді про сільське життя Проза Буніна починається з розповідей про сільське життя з її безжальністю, злиднями, безвихіддю. А. Чехов зазначив лаконізм і насиченість бунинского розповіді, порівнявши його розповіді зі “згущеним бульйоном”. У ранніх творах відчувалася і іншу якість прози Буніна – її музикальність, ритмічність. Відомо його зізнання: “Я, мабуть, народжений все-таки віршотворцем. Тургенєв теж був поетом перш за все. Для нього головне в оповіданні був звук, а всі решта – це так. Для мене […]...
- Переказ Постоли Буніна І. А План переказу 1. Хвора дитина в маренні просить червоні постоли. 2. Нефед вирішує відправитися в шлях, щоб привезти ці постоли, незважаючи на страшну буру. 3. Нефед усе не вертається. Мати просить Добродії про зцілення сина. 4. Нефед змерзнув, але його тіло допомогло мужикам із сусіднього села знайти дорогу до людського житла. Переказ П’ятий день була сильна, непроглядна хуртовина. В одному хутірському будинку було велике горе: важко боліла дитина. Він марив, […]...
- Творчий шлях І. О. Буніна Творчий шлях видатного російського прозаїка і поета кінця XІX – першої половини XX століття, визнаного класика вітчизняної літератури і її першого Нобелівського лауреата І. О. Буніна відрізняється великою складністю, розібратися в якому – завдання не просте, тому що у долі і книгах письменника різко індивідуально переломилися долі Росії і її народу, знайшли відбиття найгостріші конфлікти і протиріччя часу. Іван Олексійович Бунін народився 22 жовтня 1870 року, у збіднілій дворянській сім’ї. […]...
- Зображення часу в оповіданні Пан із Сан-Франциско Буніна І. А Ріка часів у своєму стремленье Несе всі дела людей И палить у прірві забвенья Народи, царства й царів. А якщо що й залишається Чрез звуки ліри й труби, То вічності жерлом пожрется И загальної не піде долі. Г. Р. Державін В оповіданні Буніна “Пан із Сан-Франциско” описується подорож багатого американця через Атлантику в Європу і його раптову смерть на острові Капрі на самому початку запланованого на два роки вперед круїзу. […]...
- Гімн жіночій красі у творчості І. О. Буніна Навряд чи хтось буде сперечатися, що одні із кращих сторінок бунінської прози присвячені Жінці. Перед читачем з’являються дивні жіночі характери, у світі яких мерхнуть чоловічі образи. Це особливо характерно для книги “Темні алеї”. Жінки грають тут головну роль. Чоловіки, як правило, – лише тло, що відтіняє характери і вчинки героїнь. Бунін завжди прагнув осягти чудо жіночності, таємницю непереборного жіночого щастя. “Жінки здаються мені чимсь загадковим. Ніж більше вивчаю їх, тим […]...
- Кохання на сторінках добутків І. О. Буніна У першій половині двадцятих років як ніколи сильна у творчості Буніна боротьба двох початків: життя і смерті. Протиставлення смерті письменник бачить у коханні. Ця тема стає головною для нього. За його переконанням, кохання – це прекрасні миті, що опромінюють життя людини. “Любов не розуміє смерті. Любов є життя” – ці слова Андрія Болконського з “Війни і мира” знайшли глибоке відбиття у творчості Івана Олексійовича Буніна. У двадцятих роках Бунін пише […]...
- Улюблений жанр І. О. Буніна Безсумнівна письменницька заслуга Буніна, насамперед, складається в розвитку їм і доведенні до високої досконалості чисто російського жанру, що одержав всесвітнє визнання, оповідання або невеликої повісті тієї вільної і надзвичайно ємної композиції, що виникає як би безпосередньо з життєвого явища або характеру і найчастіше не має “замкнутої” кінцівки, що ставить крапку за повним вирішенням піднятого питання або проблеми. Виникнувши з живого життя, звичайні, перетворені й узагальнені творчою думкою художника, ці добутки […]...
- Філософський зміст оповідання Студент Чехова А. П Здається, простий людина, а прийде суворе лихо у велик або малому, і підніметься в ньому велика сила – людська краса. А. Н. Толстой Літературознавці вважають, що оповідання “Студент” відбиває новий етап у творчості Чехова. У своїх попередніх добутках письменник затверджував позитивний ідеал, нещадно висміюючи-викриваючи в сучасній йому російської дійсності холопство, насильство, вульгарність, ледарство, дикість. В “Студенті” автор виражає свій позитивний ідеал серйозно, без звичного глузування – героєві оповідання Іванові Великопольскому […]...
- Доля людини в зображенні І. Буніна й О. Купріна І. Бунін і А. Куприн жили й творили в непрості для Росії часи. Може бути, тому так своєрідні їхні погляди на життя. Постараємося розібратися, у чому письменники бачать гіркоту й насолоду людського життя “Я хочу говорити про сум”, – писав Іван Олексійович Бунін. Гіркотою пронизані всі його добутки. У його поданні мир – це безодня, трясовина, безодня. Людське життя поруч із цією безоднею так само незначні, як шкарлупка корабля на […]...
- Аналіз оповідання “Зав’язь” Григіра Тютюнника Оповідання Григора Тютюнника “Зав’язь” дало назву його першій збірці, яка вийшла 1966 року. Невеличке оповідання на три сторінки розгортає цілу історію зародження першого кохання на тлі життя повоєнного села. В оповіданні відбиті народні звичаї та мораль. За цей твір, а також за оповідання “Проти місяця” та “Печена картопля”, письменник отримав жорстку критику і тяжкі ідейні звинувачення. Його твори вважали асоціальними, бо вони були не про мудрість партії, без яких радянський […]...
- Ліризм прози і поезії Буніна Спроможність автора розкривати свій внутрішній світ, емоційний стан залежно від тих чи інших подій або явищ життя, називають ліризмом. В цьому розумінні творчість І. О. Буніна напрочуд лірична. Це не дивно, коли йдеться про поезію. Лірика і виникла, і існує з потреби розкрити свій внутрішній світ. Але у прозі зазвичай увагу зосереджують на подіях, розмірковують над ними, і думка, а не емоції, веде читача у прозі. Бунін ламає традицію. Його […]...
- Незабутнє у циклі оповідань І. А. Буніна “Темні алеї” Письменницька доля Івана Олексійовича Буніна – доля дивна. При житті він не був настільки славний, як Горький, про нього не сперечалися, як про Л. Андрєєва, не викликав він настільки суперечливих – де шумних-захоплених, а де беззастережно осудливих – оцінок, як символісти. У літературних і читацьких колах з незвичайною єдністю він був визнаний Майстром. Друга світова війна застала Буніна в Парижі. Бідність, байдужість видавництв обтяжливо переносилися Іваном Олексійовичем. От як він […]...
- Етапи життя і творчості І. О. Буніна “Російським класиком рубежу двох сторіч” назвав Буніна К. Федін. Бунін був найбільшим майстром російської реалістичної прози і видатним поетом початку XX століття. Письменник-реаліст бачив і неминуче руйнування, і запустіння “дворянських гнізд”, настання буржуазних відносин, що проникали у село, правдиво показав темряву і відсталість старого села, створив багато своєрідних, що запам’ятовуються характерів російських селян. Проникливо художник пише і про чудесний дарунок кохання, про нерозривний зв’язок людини із природою, про найтонші рухи […]...
- Дві жіночі долі в оповіданні І. Буніна “Легке дихання” Читання цього оповідання виявилося для мене дуже легким, і одразу захотілося повернутися до нього ще раз. Сама назва притягувала незвичайністю і якоюсь окриленістю. Оля Мещерська подана пурхаючою пташкою, красивою і трохи легковажною. Вона зізнається своїй учительці в тому, про що дівчата зазвичай не розповідають старшим людям, які обов’язково визнають їх легковажними. Бунін не показує відразу реакцію “немолодої дівчини” на зізнання своєї учениці) мабуть, тому, що будь-яка реакція не виявила б […]...
- Людина і навколишній світ у добутках І. О. Буніна У лісі, у горах, джерело, живе і дзвінке, Над джерелом стародавній голубець З лубочною почорнівшою іконкою, А в джерелі березовий корець. Я не люблю, о Русь, твоєї несміливої, Тисячолітньої рабської вбогості, Але цей хрест, але цей ковшик білий… Смиренні, рідні риси! І. О. Бунін І. О. Бунін з незвичайною майстерністю описує у своїх добутках повний гармонії світ природи. Його улюблені герої наділені даром тонко сприймати навколишній світ, красу рідної землі, […]...
- Переказ оповідання Тхір і Калинич Тургенєва І. С План переказу 1. Орловські й калузькі мужики. 2. У садибі Тхора. 3. Знайомство з Калиничем. 4. Порівняльна характеристика Тхора й Калинича. Переказ Оповідання ведеться від імені оповідача-мисливця “Кому траплялося з Волховского повіту перебиратися в Жиздринский, того, імовірно, вражала різка різниця між породою людей в Орловській губернії й калузькій породі. Орловський мужик невеликий ростом, сутулуватий, похмурий, дивиться исподлобья, живе в поганих осикових избенках, ходить на панщину, торгівлею не займається, їсть погано, […]...
- Селянські оповідання у творчості Вересаєва Причини користолюбства, егоїзму, аморальності своїх героїв-селян письменник знаходить у тих нелюдських умовах, у яких капіталізм поставив селянина, що розоряється. Не випадково, говорячи про наслідки проникнення капіталізму в село, для ілюстрації своїх думок посилався, зокрема, на оповідання Вересаєва “Лизар” , Похмурий колорит селянських оповідань Вересаєва все-таки не заглушає головного в них життєстверджуючого тону. “…Мене ще сильніше охопила ця через край життя, що било навкруги,- читаємо ми в оповіданні “Лизар”.- …Гарне життя! […]...
- Оповідання в оповіданні характерний літературний прийом Чехова В 1898 г. у пресі з’явилися три чеховських оповідання: “Людин у футлярі”, “Агрус” і “Про любов”, які сприймаються як “маленька трилогія”, тому що вони об’єднані не тільки загальним авторським задумом, але й подібною композицією. Уже сама назва першого добутку із цього циклу знаменно. Воно побудовано на явному протиставленні, антитезі: людина й футляр. Беликов ховається від миру, максимально обмежуючи свій простір, предпочитая широкого й вільного життя тісний і темний футляр, що […]...
- Філософія любові в оповіданнях Сонячний удар, Чистий понеділок Буніна І. А Життя без ілюзій – от рецепт щастя. А. Франс У творчості Буніна можна виділити трохи головних тим, які особливо хвилювали письменника й, можна сказати, поміняли один одного. Перший період творчості Буніна був присвячений головним чином зображенню російського села, жебрачці й убогої. Всі симпатії автора в сільських оповіданнях були на боці бедних, виснажених безнадійним нестатком і голодом селян Кращим твором Буніна про село вважається повість “Село”. Перша російська революція глибоко потрясла […]...
- Оповідання Бабеля із циклу “Конармии” Оповідання із циклу “Конармии” почали публікуватися в 1923 році. Але створювалися вони вже в 1920-м. Різні по матеріалі, вони відкривали мир новий і несподіваний “Конармия” відкривається переможним оповіданням “Перехід через Збруч” . Але з перших же фраз на радість перемоги лягають якісь дивні відблиски. “Поля пурпурного маку,- піднесено починає автор,- цвітуть навколо нас, полуденний вітер грає в жовтіючому житі, незаймана гречка встає на обрії, як стіна далекого монастиря”. Здається, природа […]...
- Єдність циклу оповідань І. А. Буніна “Темні алеї” Книгу “Темні алеї” прийнято називати “енциклопедією кохання”. І. А. Бунін у цьому циклі оповідань намагався показати відносини двох з різних сторін, у всьому різноманітті проявів. “Темні алеї” – улюблене дітище письменника, створюване багато років. Тут втілилися роздуми автора про любов. Це була та тема, якої Бунін віддавав усі свої творчі сили. Книга настільки ж багатогранна, як сама любов. Назва “Темні алеї” взято Буніним з вірша М. Огарьова “Звичайна повість”. Мова […]...
- Безодні російської душі у повісті І. О. Буніна “Суходіл” У повісті “Суходіл” І. О. Бунін малює божевільну російську дійсність, що породжує російську душу, повну вигадливих контрастів: то щедру і чуйну, то невтримну і жагучу. Як писав пізніше сам Іван Олексійович, “Суходіл” ставиться до добутків, які “різко зображують російську душу, її своєрідні сплетення, її світлі і темні, але майже завжди трагічні основи”. Дивно вже те, якими жагучими прихильниками Суходолу були його мешканці. Так, двірська дівчина Наталя “цілих вісім років відпочивала… […]...
- Переказ оповідання Васюткино озеро Астафьева В. П План переказу 1. Озеро, пам’ятне Васютке. 2. Життя рибалок чекаючи путини. 3. Васютка в лісі. 4. Хлопчик заблудився. 5. Перший вечір у тайзі. 6. Васютка виявив невідоме озеро. 7. Хлопчик вийшов до Єнісею. 8. Васютка знайдений. 9. Озеро, нанесене на карту. Переказ Це оповідання має автобіографічну основу. У ньому говориться про підлітка, що зумів вижити в суворих умовах тайги. В. П. Астафьев докладно не описує характер хлопчика, його образ розкривається […]...
- Взаємозв’язок “жаги життя’ і “відчуття смерті’ у художньому світі і. Буніна Взаємозв’язок “жаги життя” і “відчуття смерті” у художньому світі і. Буніна У кожного, мабуть, є свій час для того, щоб замислитися над сенсом життя і смерті. Світова філософія багато й мудро говорить про це. Але яскравіше й зрозуміліше про це завжди говорили письменники. Адже вони пізнали світ через людські долі. Таким є і І. Бунін. Багато з його оповідань закінчуються трагічно. Часом здається, що думка про конечність буття – провідна […]...
Categories: Твори з літератури