Образ Вільгельма у романі У. Еко “Ім’я троянди”?

Related posts:

1. Образ Вільгельма Телля сьогодні У п’єсі Фрідріха Шиллера “Вільгельм Телль” центральне місце займає сам її головний герой Вільгельм Телль. Він володіє рядом характеристик, притаманних справжнім героям, які вийшли з простого народу. На самому початку п’єси Вільгельм Телль є звичайним селянином, який відмінно справляється зі своєю щоденною роботою і дуже любить свою сім’ю. З великою повагою він ставиться і до таких же селян, саме тому він вирішується вступити в конфлікт з австрійськими жандармами і врятувати […]...
2. На чому тримається влада Хорхе у романі У. Еко “Ім’я троянди”? Розміщено від Tvіr в Вторник 25 мая В основі суперечки міх Адельмом, Венанцієм та Хорхе є думка про те, яку роль в житті людини повинен відігравати сміх. “Венанцій сказав, що навіть у Аристотеля говориться про жарти та словесні ігри як про засоби найкращого пізнання істини і що, отже, сміх не може бути дурною справою, якщо сприяє відновленню істини”. Сміх, словесні ігри, жарти сприймаються як явища одного ряду, які можуть символізувати […]...
3. Матеріали до вивчення роману У. Еко “Ім’я троянди” Розміщено від Tvіr в Вторник 25 мая Ніхто ніколи не казав серйозно, що ігри некорисні. Хай кожний інтерпретує, як хоче. Умберто Еко. “Ім’я троянди”. Відомості про митця. У. Еко, відомий італійський письменник-постмо-дерніст, народився в 1932 році. Автор романів “Ім’я троянди” , “Маятник Фуко” та “Острів напередодні” . Спочатку У. Еко виявив себе як вчений, потім як талановитий публіцист. Кожного тижня У. Еко публікував в “Еспрессо” статтю, присвячену розробці актуальних проблем […]...
4. Образ Вільгельма Телля в драми Ф. Шиллера “Вільгельм Телль” “…Ні, для моїх високих ідеалів століття поки не дозріло. Я – громадянин тих сторіч, що прийдуть…”, – написав колись великий німецький поет Ф. Шиллер. Фрідріх Шиллер значить для німців так само багато, як Пушкін для росіян чи Шевченко для українців. Він – автор твору, який Європа сьогодні обрала своїм Иммом. Це – “Ода к радості”, слова якої поклав на музику великий Людвіг ван Бетфтховен. Якщо вслухатися, ми зрозуміємо, що це […]...
5. Діалог автора і читача у постмодерністському романі Умберто Еко “Ім’я троянди” Автор роману “Ім’я троянди” Умберто Еко – відомий італійський учений і публіцист. Умберто Еко віддав багато сили вивчанню питань художньої творчості. У своєму постмодерністському романі “Ім’я троянди” письменник не лише виконував художні завдання, але й прагне написати твір, який би сформував активного, мислячого читача. Постмодернізм став потужним літературним напрямком другої половини ХХ століття, хоча його витоки проглядаються уже в модерністський період. У постмодерністській літературі змінюються не стільки зображувальні засоби і […]...
6. Телль Вільгельм характеристика образа Теллья Вільгельма Телль Вільгельм привернув увагу Шиллера по підказці Гете, улітку 1797 р. совершавшего подорож у Швейцарію й місця, що відвідало, пов’язані з її народним героєм. Митецький стрілець Т., що простромлює за наказом тирана Геслера яблуко, покладене на голову своєму синові Вальтерові, – фольклорний образ, що має ходіння в легендах багатьох народів миру, однак у новій історії міцно співвіднесений з боротьбою швейцарського народу за звільнення від австрійського гніта. У Німеччині XVIII в. […]...
7. Асоціативний аналіз поезії Г. Гейне “Чому троянди немов неживі” Поету дані чутлива душа й відкрите серце, які сприймають найменші порухи живої природи та людських почуттів. За висловом Генріха Гейне: “Поет бачить діброви, які ще дрімають в оболонці жолудя, прагне, щоб читач теж уздрів і почув шум дерев, голоси птахів і відчув запах хвої, вітру – і все це в образі крихітного ненародженого дуба”. Душа поета – вічна тайна, Всі засміються, а вона заплаче, Бо свідком стільки раз була вона […]...
8. Суперечливий образ Анни Кареніної в однойменному романі Льва Толстого Кажуть, що зрозуміти – це пробачити… Хто, як не я – автор, “родитель” своєї героїні, мав би краще зрозуміти народжену мною? Я зрозумів свою героїню, свою Анну, але простити не зміг. Люблю її усім серцем, душа болить за неї, плачу разом із нею над її дитиною, над коханням, над заплутаним життям, але суд над нею має вершити тільки Всевишній і її власна душа. Покарання – це не те, що стається […]...
9. Образ автора у романі Зиника “Лорд і єгер” По всьому романі розкидано чимало суджень, спостережень, епізодів, що підтверджують думку автора про культуру як розростається в усі сторони простору/часу кореневище, відростки якого переплетені між собою складними зв’язками, і навіть – про “дзеркальні подоби” культур. На сторінках книги ведуться суперечки про подібність і розходження культур і цивілізацій, причому висловлюється й точка зору, відповідно до якої в Росії є культура, але немає цивілізації. Зиник намагається уникати категоричних тверджень, не розстається з […]...
10. Образ Петра І у романі О. М. Толстого “Петро Перший” Образ Петра І вражає своєю силою. Вона відчувається, у всьому: у росту, у фізичній моці, у розмаху почуттів, у роботі і розгулі. Петро мало схожий на європейського государя: він своїми руками катує і страчує, б’є наближених, непомірно п’є, влаштовує дикі забави. Але він зумів зробити Росію передовою державою, зумів прищепити країні європейську культуру. Письменник майже не дає розгорнутих описів зовнішності царя, малюючи його як би штрихами. От Петро – юнак: […]...
11. Образ Миколи Ростова у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” Роман Л. М. Толстого “Війна і мир” – один із самих “густонаселених романів”, відомих світовій літературі. Кожна подія оповідання притягає до себе, подібно магніту, безліч імен, доль і осіб, величезна кількість історичних персонажів, десятки героїв, створених творчою фантазією автора. Слідом за Толстим ми йдемо і спускаємося в складний побут людського існування. Це дуже складна, різноманітна, що йде в нескінченний світ ідей реальність. Є особи дратівні, є герої, які викликають замилування, […]...
12. Образ княжни Марії у романі “Війна і мир” У романі Льва Миколайовича Толстого “Війна і мир” в жіночих образах зображені різні характери, різні долі і різні типи жінок. І всі жіночі персонажі значущі, але, кожен по-своєму. Наташа Ростова, Яка, за словами Толстого, в ув’язненні роману стає “плодовитого самкою”, тобто знайшовши щастя в сім’ї і материнство. Елен Курагіна, яка будучи дуже красивої жінки, на думку автора твору зображує своїм способом достоїнства і недоліки, які були притаманні громаді столиці. Також […]...
13. Маруся Чурай в однойменному романі – образ-символ чи реальна людина? Документи залишають нам нечисленні відомості про історичні події, у документах – літописах та архівах – ми знаходимо насамперед відомості про життя героїчних осіб і майже нічого – про життя звичайних людей. Гідні багатолітньої пам’яті люди залишаються в легендах та фольклорі. Так, образ Марусі Чурай – це образ з легенди, ми не знаємо достеменно, чи жила вона насправді. Найімовірніше Маруся Чурай справді жила на Полтавщині у XVІІ столітті, складаючи пісні, яких […]...
14. Образ Тетяни Ларіної у романі О. Пушніна “Євгеній Онєгін” Тетяна Ларіна – головна героїня роману у віршах О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін”. Іноді читачам здається, що автор неправильно дав назву своєму твору. Симпатії усіх, хто береться читати роман, завжди на боці його чарівної героїні – Тетяни. Якщо прочитати роман пильніше, ми побачимо, що образ головного героя Пушкін змальовує, як літописець чи біограф – розгортає події у часі, якісь окремі і розглядає більш детально. Тетяна ж, оскільки не є головною […]...
15. Образ “високого неба” у романі Л. Н. Толстого “Війна й мир” Шкільний твір по роману “Війна й мир”. Неправда, що в людини немає душі. Вона є, і це саме добре, прекрасне, велике, що має людина. Пізнати, зрозуміти душу – це дано не всім. Наука про душ, мораль, моральність – найцікавіша й складна. І є два чоловіки, які відкрили її в літературі, зробили для неї те ж саме, що Архімед – для фізики, Евклід – для геометрії. Це Достоєвський і Толстой. Достоєвський […]...
16. Образ Миколи Ростова у романі Л. Н. Толстого “Війна і мир” У романі “Війна і мир” Лев Миколайович Толстой знайомить читачів з дуже великою кількістю персонажів, як придуманих самим письменником, так і зображенням реально існуючих історичних особистостей. І це безліч персонажів допомагає читачеві зануритися в світ, який існує на сторінках роману. Існують у романі герої, які викликають у читача почуття любові і ненависті, тобто не залишають нас байдужими. Саме таким героєм твору є Микола Ростов – “Невисокий кучерявий молодий чоловік”, у […]...
17. “У щастя людського два рівних є крила: троянди й виноград, красиве і корисне” Проблема щастя людини хвилювала багатьох митців. Не лишається вона поза увагою і в творчості Максима Рильського. В його збірці “Троянди й виноград” чуємо таку відповідь: у праці, яка освітлена великою силою натхнення і творчості. Ось лісник, який має велику хіть до щеплення, іде по лісу. А через рік з’являються нові пагінці на гілках дерев. Щаслива втома дівчини, що прийшла з поля, машиніста, вкритого порохом, пропахлого димом. Прекрасний у своїй праці […]...
18. Образ Макара Нагульнова у романі М. Шолохова “Піднята цілина” Одним з найбільш колоритних образів, що запам’ятовуються, описаних у романі М. Шолохова “Піднята цілина”, є образ Макара Нагульнова, що був червоним партизаном, секретарем гремячінського партосередку. Єдиною метою його, Нагульнова, існування є “світова революція”. Багато жителів Гремячій Балки не люблять і навіть побоюються Макара, який досить нездержливий на мову і при нагоді цілком може пустити в хід кулак, а те й наган. Одержавши під час війни контузію, Нагульнов підданий нервовим припадкам […]...
19. Образ Петербурга у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Образ Петербурга, створений у російській літературі, вражає своєю похмурою красою, державною величчю, але й “європейською” холодністю, байдужістю. Таким Петербург бачив Пушкін, створюючи поему “Мідний вершник”, повість “Станційний доглядач”. Гоголь підкреслював все неймовірне, фантастичне в образі Петербурга. У зображенні Гоголя Петербург – місто-ілюзія, місто абсурду, що породив Хлестакова, чиновника Поприщина, майора Ковальова. Петербург Некрасова – уже цілком реалістичне місто, де “усе зливається, стогне, гудет”, місто вбогості й безправ’я російського народу. Тим […]...
20. Символічний образ товарного поїзда у романі “Тигролови” Їздять поїзди з одного кінця країни в інший, везуть людей, везуть якісь товари. І ніхто тепер і не згадає, що колись у товарних поїздах тікали від своїх проблем, шукаючи щастя собі та своїй родині, знесилені, голодні українці. Ьм не було місця на власній землі, яка була знесилена від голодомору, пошестей та безслідного зникнення своїх синів та дочок. Страхітливі картини життя описує в своєму романі “Тигролови” Іван Багряний, намагаючись донести правду […]...
21. Поетизація боротьби за національну незалежність у драмі Ф Шіллера Вільгельм Телль I. Шіллер – поет, драматург, теоретик мистецтва Просвітництва. II. “Вільгельм Телль” як мрія автора про справедливий суспільний устрій. 1. Образ Вільгельма Телля у драмі Шіллера. 2. Еволюція свідомості народу. ІІІ. “Вільгельм Телль” – перлина світової літератури;...
22. Образ прекрасної та нещасної Есмеральди у романі В. Гюго “Собор Паризької Богоматері” Один з найулюбленіших жіночих образів світової літератури – образ Есмеральди у романі В. Гюго “Собор Паризької Богоматері”. Есмеральда є втіленням того, що ми називаємо жіночість. Ніжність, тендітність, чарівність, цнотливість гармонійно поєднуються із незламною силою духу. І найголовніше – вона уміла кохати, самовіддано, безмежно, до смерті. Письменник відразу не відкриває таємницю Есмеральди, він готує читача, сплітає невидимі нитки долі, які нарешті створюють клубок трагічного фіналу. Смерть Есмеральди певною мірою є закономірною. […]...
23. Образ Євгенія Онєгіна в однойменному романі О. С. Пушкіна Образ Євгенія Онєгіна в однойменному романі О. С. Пушкіна Головний герой роману – молодий поміщик Євгеній Онєгін – це людина зі складним, суперечливим характером. Виховання, яке здобув Онєгін, було згубним. Він виріс без матері. Батько, легковажний петербурзький барин, не звертав на сина уваги, доручивши його “вбогим” гувернерам. Внаслідок цього Онєгін виріс егоїстом, людиною, що піклується тільки про себе, про свої бажання та задоволення і яка не вміє звертати увагу на […]...
24. Образ жінки-трудівниці у романі У. Самчука “Марія” Матерям, що загинули голодною смертю в Україні в 1932-1933 роках, присвячено цей твір. Центральним образом роману-хроніки У. Самчука “Марія” є жінка, яку за силою духу можна порівняти з Марусею Богуславкою чи Роксоланою. Лише доля випала їй буденна, звичайна і Складна. З моменту появи Марії на світ відчувається якась тривога. Маленька дівчинка носить доросле ім’я, її звуть не Марійкою чи Марічкою, а тільки Марією, іменем, яке перекладається як “гірка”. Автор уже […]...
25. Образ Марусі Чурай романі Л. Костенко Твір За однойменним Романом Л. Костенко. Роман у віршах Ліни Костенко “Маруся Чурай” – це справжній гімн щедрості й моральній красі людської душі, її таланту. Пісні Марусі звучать ще й досі, розповідаючи нам і про козацькі походи, і про українську природу, і про кохання. Ці пісні кликали у бій, лунали біля ставу, чарували на вечорницях. Ті пісні розповідали про незвичайну дівчину, незвичайний талант. Маруся Чурай – дитя любові, адже кохання […]...
26. Образ “нової людини” у романі Батьки й діти Тургенєва І. С Фамусов От те-те, всі ви гордії! Запитали б, як робили батьки? Училися б, на старших дивлячись… О. С. Грибоєдов В 60-х роках XІX століття в російській літературі з’являється новий тип героя, що прийнято називати “новою людиною”. Цей герой прийшов на зміну “зайвій людині”, головному героєві добутків першої половини XІX століття. “Зайвих людей”, розумних, утворених, не задовольняє навколишнє життя й ідеали сучасного їм суспільства. Всі вони незадоволені своїм життям без змісту, […]...
27. Образ часу у романі “Тихий Дон” Дон… Із глибокої стародавності, немов би з вічності, випливає ця велика ріка й витікає у вічність. Издревле племена й народи наводили через Дон переправи, рухаючись зі сходу на захід. Із заходу на схід, не затримуючись або осідаючи тут. Меланхлени, авари, половці, слов’яни… “Испити шеломом Дону” ішла давньоруська дружина на січу з половцями Князь Дмитро за спиною російського війська залишав Дон, щоб нікуди було задкувати й відступати. Через століття вогненним валом […]...
28. Образ автора у романі Євгеній Онєгін Пушкіна А. С Пушкін визначив жанр свого улюбленого добутку як “роман у віршах”, тобто “Євгеній Онєгін” – це лисичанський добуток. Епічне, тому що в ньому описується історія життя молодого дворянина Євгенія Онєгіна, сучасника Пушкіна; ліричне, тому що самим активним героєм у добутку є автор, що виступає одночасно в декількох ролях – як оповідач, як приятель заголовного героя, як учасник описуваних подій і поет. Завдяки епічному змісту “Євгеній Онєгін” – роман, завдяки образу автора […]...
29. Образ театру у романі О. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Який чарівний роман О. Пушкіна “Євгеній Онєгін”! Як багато дізнаєшся з йогого рядків – про життя суспільства дев’ятнадцятого століття, про стосунки людей, природу, бали, навіть про театр! Театр завжди був улюбленим місцем Пушкіна, для нього він написав свої славетні “Маленькі трагедії”, переписавши кілька всесвітньо відомих історій про почуття, що правлять світом – кохання, смерть, ненависть, гроші… А трагедія “Борис Годунов”! Яке знання психології влади, яка обізнаність в історії! Та й […]...
30. Образ П’єра Безухова у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” Молодого П’єра Безухова Л. М. Толстой показує нам уперше в салоні Ганни Павлівни Шерер як явного порушника як громадського спокою, так і плавного плину вечора взагалі. Його від усіх у вітальні відрізняє розумний, спостережливий погляд. Саме він, а не величезний ріст або коричневий фрак вселяє Ганні Павлівні занепокоєння. П’єра привітають уклоном, як вітають людей самої нижчої ієрархії. Він незаконний син єкатерининського вельможі, графа Безухова, і пізніше його законний спадкоємець. Він […]...
31. Образ Рахметова у романі М. Г. Чернишевського “Що робити?” Роман М. Г. Чернишевського “Що робити?” був написаний у Петропавлівській фортеці. Він був розпочатий 14 грудня 1862 року і закінчений 4 квітня 1863 року. Він писався в епоху підйому революційного руху в Росії. Герой роману Рахметов – революціонер. По походженню він дворянин. Батько його був багатою людиною. Але привільне життя не удержало Рахметова у маєтку батька. Він виїхав із провінції і поступив на природний факультет у Петербурзі. Рахметов легко зблизився […]...
32. Образ автора у романі О. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Щоразу перечитуючи “Онєгіна”, потихеньку складаєш для себе образ іншого героя, який з’являється як відображення у дзеркалах позаду своїх героїв. Це образ автора. Хто ж він такий – той, хто змалював для своїх сучасників безсмертні образи кохання – романтичного, але такого нещасливого? Весь роман написаний автором як розповідь близькому другові – а не усьому світові: “Не світ хотівши звеличити у гордості своїй пустій, поруку б я хотів явити Тебе гіднішу, друже […]...
33. Образ Штольця у романі І. А. Гончарова “Обломов” Образ Штольця був задуманий Гончаровым як антипод образу Обломова. В образі цього героя письменник хотів представити цілісну, активну, діяльну людину, утілити новий російський тип. Проте задум Гончарова не цілком вдався і, передусім, тому, що цей тип не був представлений в самому російському житті. “Штольцев, людей з цілісним, діяльним характером, при якому всяка думка негайно ж є прагненням і переходить в справу, ще немає в житті нашого суспільства… Тому-то з роману […]...
34. Образ Штольца у романі І. А. Гончарова “Обломів” Образ Штольца був задуманий Гончаровим як антипод образу Обломова. В образі цього героя письменник хотів представити цільної, активної, діяльної людини, втілити новий російський тип. Однак задум Гончарова не цілком удався й, насамперед, тому, що даний тип не був представлений у самого російського життя. “Штольцев, людей із цільним, діяльним характером, при якому всяка думка негайно ж є прагненням і переходить у справу, ще немає в житті нашого суспільства… Тому-Те з роману […]...
35. Образ Наташі Ростової у романі “Війна і Мир” Твір “Війна і мир” Льва Миколайовича Толстого відоме у всьому світі. Роман-епопея багатий різноманіттям образів, створених письменником. У цьому грандіозному творі перед читачем постають п’ятсот п’ятьдесят-дев’ять дійових осіб. Деякі герої практично непомітні у романі, а деякі зображені яскраво, повно, їх письменник піддав найдокладнішому психологічного аналізу, детально розповівши про їх життя, зобразивши особливості їхніх характерів, вчинків. Найголовнішими персонажами роману, про які, напевно, чули навіть ті люди. які жодного разу в житті […]...
36. Образ дуба у романі Л. Н. Толстого “Війна й мир” 1. Замилування весняним відродженням. 2. Внутрішній мир героя. 3. Цілюща сила природи. Що не знаю сам, що буду Співати, але тільки пісня зріє. А. А. Фет У своїй творчості Л. Н. Толстой звертається до різних граней особистості для того, щоб скласти її найбільш повний портрет. Це можуть бути мало вловимі рухи особи: посмішка або блиск очей При описі ж внутрішнього стану героя важливо не тільки емоції, але й зовнішні їхні […]...
37. Як я розумію образ П’єра Безухова у романі Л. Н. Толстого “Війна і мир” Одним з улюблених персонажів Льва Миколайовича Толстого у романі “Війна і мир” є П’єр Безухов. П’єр, яким бачить його читач, людина розумний, добрий. Проте, в цьому герої присутні і деякі негативні якості, наприклад, неуважність, відсутність ініціативи. Протягом усього роману П’єр Безухов зайнятий пошуком сенсу життя. свого місця в світі, гармонії з навколишнім. Перша зустріч з П’єром відбувається в салоні мадам Шерер. Перед читачем постає товстий, високого зросту молодий чоловік, якого […]...
38. Образ Петербурга у романі Злочин і покарання Достоєвського Ф. М О. С. Пушкін у поемі “Мідний вершник” оспівав прекрасне місто, що в XVІІІ – початку XІX століття стало символом могутності Росії. Чудесний був швидкий ріст північної столиці, вона втілювала нову Російську імперію – багату, грізну, освічену. Кому ще під силу побудувати кам’яне місто на болотах! Тому поет викликує: Красуйся, град Петров, і стій Неколебимо, як Росія! Так умирится ж з тобою И переможена стихія, Але Пушкін, як уважають літературознавці, був […]...
39. Образ Євгенія Онєгіна в однойменному романі Пушкіна А. С Достоєвський помітив, що у романі “Євгеній Онєгін” Пушкін “самим влучним, самим прозорливим образом відзначив самий глиб нашої суті”, створивши образ “російського блукача”, безпритульної, нещасливої душі. Онєгін – петербурзький герой, аристократ, столичний денді. Спосіб життя його, заняття, інтереси, захоплення – все це не виходить за рамки повсякденного світського життя. Бали, театр, прогулянки на бульварі, інтриги, романи й флірт – це все, що займає розум і серце юного філософа. Життя його строкате […]...
40. Образ “маленької людини” у романі Злочин і покарання Достоєвського Ф. М Чистих, умитих покойничков ми всі жалуємо, любимо, а ти живих полюби, брудних. В. М. Шукшин У романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” описується незвичайний злочин, доконане злиденним студентом для перевірки своєї страшної теорії, у романі вона називається “кров по совісті”. Розкольників ділить всіх людей на звичайні й незвичайні. Перші повинні жити в слухняності, другі “мають право, тобто не офіційне право, а самі мають право дозволити своїй совісті переступити…через інші […]...