Про суддю Аммосе Федоровичеві Ляпкине-Тяпкине. Судові посади в Росії були виборними: дворяни обирали повітових суддів, а також засідателів на три роки. Звичайно повітовий суд складався із судді й двох засідателів, які мали право займатися рішенням порівняно дрібних карних і цивільних справ, але тут була повна плутанина в справах.
Не випадково в прислів’ях і приказках народ відбив це положення. Згадаємо: “Де суд, там і неправда”; “У суд пі-правди не знайдеш”; “Не бійся суду – бійся судді” і т. п.
Що ж можна сказати про суддю Ляпкине-Тяпкине? Тяпкин-Тяпкин – “людина, що прочитала п’ять або шість книг, і тому трохи вільнодумна. Мисливець великої на здогади й тому кожному слову своєму дає вагу”. Довідавшись про те, що повинен приїхати ревізор, причину його появи в повітовому місті він пояснює тим, що “Росія… так… хоче вести війну, і министерия-то, от бачите, і підстелила чиновника, щоб довідатися, немає чи де зради”.
Подібний здогад далекий від істини, від тих справ, якими зайняті чиновники, але суддя намагається показати, що не почуває за собою провини. Це один з характерних прийомів комічного – алогізм. Ляпкин-Тяпкин більше зайнятий полюванням, чим судочинством, тому й хабара бере хортицями щенятами. В особистих цілях використає він і сварки сусідів-поміщиків
“Адже ви чули, що Чептович із Варховинским затіяли позов,-говорить він городничему,- і тепер мені розкіш: гравлю зайців на землях і в того й в іншого”. А цькування зайців, як відомо, завдавала більших збитків, тому що винищувалися посіви
У суді помітне безладдя Сторожачи завели в присутственних місцях домашніх гусаків, у присутності, тобто там, де відбувається прийом відвідувачів, висить гарапник – довгий ременний батіг, прикріплений до короткого ціпка. Він є приналежністю мисливця, але й тут натяк на те, що в суді прибігали до тілесних покарань. Засідатель був постійно п’яним. Справи велися як-небудь, тяп-ляп. Незважаючи на це, Ляпкин-Тяпкин не боїться ревізора
“Справді,- зізнається він,- хто зайде в повітовий суд? А якщо й загляне в який-небудь папір, так він життя не буде рад. Я от уже п’ятнадцять років сиджу на суддівському стільці, а як загляну в доповідну записку – а! тільки рукою махну.
Сам Соломон не дозволить, що в ній правда, а що неправда”.
Таким чином, перед нами встає тип царського чиновника, що найменше думав про захист законності. Вище всього для нього була своя власна персона, хоча він і сливет як “вільнодумець”. Насправді ж це практична людина, що хоче прожити своє життя й легко й зручно.





Related posts:
- Образ доглядача училищ і поштмейстера в п’єсі Гоголя “Ревізор” Більше всіх боїться ревізора Лука Лукич Хлопов, доглядач училищ. Він сам про це говорить: “Не приведи бог служити по вченій частині, усього боїшся. Усякий мішається, усякому хочеться показати, що він теж розумна людина”. Цю фразу міг сказати тільки чиновник, що служив по навчальній частині при Миколі І, тому що положення вчителів, які постійно перебували під наглядом поліції, було нестерпним. Хлопов прав, що працювати було дуже важко. проводир дворянства, Що Відвідав […]...
- Повітове чиновництво в комедії М. В. Гоголя “Ревізор” Як таке, чиновництво з’явилося в Росії при Петрові І. Саме він увів знамениту “Табель про ранги”, де всі державні посади ділилися на чотирнадцять класів – від колезького реєстратора до дійсного таємного радника. Будучи прогресивної в епоху царювання Петра І, “Табель про ранги” до XІX століття, безумовно, застаріла. Однак так зване освічене суспільство продовжувало ділити себе на чотирнадцять класів. У комедії “Ревізор” Микола Васильович Гоголь малює широку картину розкладання російського чиновництва. […]...
- Комедія Гоголя “Ревізор” – великий добуток російської літератури Цей добуток влучний укол у саме хворе місце – дурість і неуцтво народу, що всіх і всього боїться. У цій комедії немає жодного позитивного героя. Всі персонажі комедії зазнають жорстокої критики автора. Основному удару піддалося чиновництво, що представлене поруч хабарників, дурнів і просто нікчемних людей, які розкрадають і пропивають міське майно Це воістину безсмертний добуток чарує нас своєю красою й легкістю написання, сміливістю й новаторством, глибоким і тонким гумором, сюжетною […]...
- “Правда” і “злість” у комедії Гоголя “Ревізор” Сюжет комедії “Ревізор”, так само як і сюжет безсмертної поеми “Мертві душі”, був подарований Гоголеві О. С. Пушкіним. Гоголь давно мріяв написати комедію про Росію, висміяти недоліки бюрократичної системи, які так добре відомі кожній російській людині. Робота над комедією так захопила й захопила письменника, що в листі Погодину він написав: “Я збожеволів на комедії”. В “Ревізорі” Гоголь уміло сполучить “правду” і “злість”, тобто реалізм і сміливу, нещадну критику дійсності. За […]...
- Чиновництво в комедії Гоголя “Ревізор” Твір “Ревізор” – вершина вікового розвитку російської комедії, новий щабель у її історії. Гоголь створив глибоко правдиву комедію, перейняту гострим гумором. Тема носила політичний характер, але викривальний зміст заглиблювався тим, що письменник представив не стільки пороки окремих чиновників, скільки властиві цим останнім помилкові поняття про цивільні обов’язки. Гоголь не погрішив проти істини: випадки, подібні з ревізором, минулого. Відомо, що Пушкіна під час поїздки в Нижній Новгород прийняли за ревізорf. Були […]...
- Сатиричне зображення чиновників у комедії Гоголя “Ревізор” “Русь, куди ж ти несешся? Дай відповідь. Не дає відповіді”. Сюжет комедії “Ревізор”, так само Як і сюжет безсмертної поеми “Мертві душі”, був подарований Гоголеві О. С. Пушкіним. Гоголь давно мріяв написати комедію про Росію, висміяти недоліки бюрократичної системи, які так добре відомі кожній російській людині. Робота над комедією так захопила й захопила письменника, що в листі Погодину він написав : “Я збожеволів на комедії”. В “Ревізорі” Гоголь уміло сполучить […]...
- Жанрова своєрідність комедії Ревізор Гоголя Н. В Правда – самий смішний жарт на світі. Б. Шоу По жанрі “Ревізор” – комедія. Гоголь в “Авторській сповіді” писав: “В “Ревізорі” я зважився зібрати в одну купу все дурне в Росії, всі несправедливості і разом посміятися над всім цим”. З авторського визнання треба, що “Ревізор” – соціальний сатиричний добуток. Тема п’єси – зображення життя маленького провінційного міста в сучасної авторові Росії. Однак Гоголь досяг у комедії такого узагальнення, що місто […]...
- Коротка характеристика твору “Ревізор” Гоголя Н. В У 1835 р. О. С. Пушкін розповів М. В. Гоголеві анекдот про чиновника, який в повітовому містечку був прийнятий за важливу державну персону. Під пером великого сатирика цей анекдот перетворився на комедію. У ній все незвичайно – і сміливість зав’язки, і несподіванка розв’язки. Так, зав’язкою служить момент, коли чиновники міста приймають Хлестакова за ревізора. Важливо відмітити, що страх чиновників перед важливішою персоною і стає рушійною силою усіх описуваних подій. Саме […]...
- Переказ добутку Ревізор Гоголя Н. В План переказу 1. Городничий повідомляє про швидкий приїзд ревізора. 2. Добчинский і Бобчинский повідомляють про приїзд ревізора. 3. Скрутний стан Хлестакова. Приїзд городничего до нього. 4. Городничий дає “ревізорові” гроші й відвозить у свій будинок. 5. Дружина й дочка городничего спілкуються із Хлестаковим, що натхненно бреше про своє високе положення в суспільстві. 6. Чиновники клопочуться про виконання своїх прохань. Хлестаков бере в них гроші. 7. Хлестаков пише лист своєму приятелеві […]...
- Чому п’єса Гоголя названа “Ревізор”? Відповідаючи на це питання, потрібно сказати, що хоча Хлестаков і не має ніякого відношення до ревізора, але протягом всієї п’єси чиновники приймають його за такого. Багато дослідників творчості Гоголя намагалися це зробити, і сьогодні існують самі різні відповіді на нього, Деякі з них уважають, що Гоголь тим самим хотів указати на “всерятівну силу ревізора”, посланого царем для наведення порядку. Інші не погоджуються із цим: “Подібне твердження рішуче суперечить всьому попередньому […]...
- Аналіз комедії Ревізор Гоголя Н. В Аналіз комедії 1. М. В. Гоголь. “В “Ревізорі” я зважився зібрати в одну купу все дурне в Росії, яке я тоді знав, всі несправедливості, які робляться в тих місцях і й тих випадках, де найбільше потрібно від людини справедливості, і за одним разом посміятися над усім. Але це, як відомо, зробило приголомшливу дію Крізь сміх, що ніколи ще в мені не проявлявся в такій силі, читач почув смуток.” 2. Д. […]...
- О часи, о времена! Твір по комедії М. В. Гоголя “Ревізор” Навіть при поверхневому читанні комедія “Ревізор” вражає сучасністю свого звучання. Здається, що це сучасні представники державного бюрократичного апарата переодяглися в стародавні костюми, вивчилися говорити на непоганій російській мові й відправилися на сцену, щоб розіграти до болю знайомі епізоди. Потрібно помітити, що персонажі “Ревізора” виглядають цілком сучасно й в 1836-м, і в 2002 році. Напевно, така доля землі росіянці – плодити дармоїдів, нездатних до праці й з пишністю паразитуючих на тілі […]...
- Хто такий все ж Хлєстаков в комедії Гоголя “Ревізор” Хлестаков – зовсім не пурхають з квітки на квітку метелик. Вже в першій зустрічі з батьком міста він, по-дитячому безпорадний, одночасно суворий, непохитний і іронічно проникливий. У всьому хоче бачити він задню думку. Йому маряться пастки, каверзи, а то і замаху на нього. Хлестаков засвоїв тон, моральний голос століття, який “простує шляхом своїм залізним”. Цей дорослий немовля по-справжньому страшний: рівний, спокійний, холодний, насторожено підозрілий; причому всіма цими властивостями володіє не […]...
- Суперечки про запозичення сюжету комедії Гоголя “Ревізор” Ніхто не говорить про запозичення Гоголя у Вельтмана, а тим часом обстановка під час очікування генерал-губернатора надзвичайно нагадує ту, котра описана Гоголем на початку комедії В. Гиппиус писала: “Внутрішня порожнеча Хлестакова й пасивність його – ті саме якості, які забезпечують належну критичну оцінку “плутанини”: будь він свідомий шахрай, яким зображений Пустолобов в “Приїжджому зі столиці” Квітки ; будь він взагалі наділений активно негативною характеристикою – гострота викриття притупилася б: типова […]...
- Збірне місто всієї темної сторонни. Твір по комедії М. В. Гоголя “Ревізор” Миколаївська Росія не була бідною або політично слабкою країною, однак комедія “Ревізор” зображує саме Росію епохи царювання Миколи І. Один з мемуаристів дав цьому часу визначення “глухі роки”. Дійсно, на тлі росту моці імперії духовні підвалини суспільства слабшали. На зміну честі й порядності прийшли розшук і муштра. У культурному житті суспільства наступив справжній застій, а про політичне життя російське суспільство першої половини XІX століття й не помышляло. Місто, у якому […]...
- Аналіз першого розділу п’єси Гоголя “ревізор” Які ж міри приймає городничий, довідавшись про приїзд ревізора? Земляниці надягти на хворих білі ковпаки, а краще, якщо б хворих взагалі було менше; Ляпкину-Тяпкину – забрати на час гарапник із присутственного місця і гусаків з передньої, п’яниці-засідателеві жувати часник або лук, щоб не було чутно перегару; Хлопову – наказати вчителям не ламати стільців на уроці й не будувати гримас Дає він розпорядження й городянам: підмести вулицю, що веде до трактиру, […]...
- Образ “маленької людини” у повісті Шинель Гоголя Н. В Про люди! Жалюгідний рід, гідний зліз і сміху! Жерці хвилинного, шанувальники успіху! Як часто повз вас проходить людина, Над ким лається сліпе й буйне століття, Але чий високий лик у прийдешньому поколенье Поета приведе в захват і умиленье! А. З. Пушкін Тема “маленької людини” є наскрізною в російській літературі XІX століття. Цій темі присвячували свої добутки О. С. Пушкін, А. Н. Островський, І. С. Тургенєв, Ф. М. Достоєвський, А. П. […]...
- Роль пісні в пєсі І. П. Котляревського “Наталка Полтавка” – Олена Акульшина Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина Роль пісні в пєсі І. П. Котляревського “Наталка Полтавка” Тихий липневий вечір прилинув у місто, на оксамитовому небі спалахнули ясні зорі й таємничо повис золотий серп місяця. Виходиш у сад, вдихаєш медвяні пахощі липи, а на душі так урочисто, бентежно… Несподівано чуєш здалеку: “Сонце низенько, вечір близенько…” Щось знайоме, рідне… та це ж хтось співає одну з пісень Наталки Полтавки! […]...
- Образ України у творчості М. В. Гоголя Микола Гоголь – геніальний російський письменник, але витоки його творчості – в українській культурі. Українець за походженням, він із дитинства добре знав українські казки, пісні, бувальщини. Саме вони насичували його уяву, що створила прекрасні “Вечори на хуторі поблизу Диканьки”, “Миргород”. Гоголь створює не просто народні характери, а саме образ України, своєрідний материк на карті всесвіту, де центром, є Диканька. Він відкриває цей материк для усього людства. Як справжній дослідник, знайомить […]...
- Образ України у творчості М. Гоголя І. Витоки творчості Миколи Гоголя – в українській культурі. ІІ. Україна й українці у творах М. Гоголя. 1. Український світ у “Вечорах на хуторі біля Диканьки” . 2. Відображення історії українського народу у повісті “Тарас Бульба” . ІІІ. Україна – самобутня країна із самобутнім народом....
- Прекрасний образ України у творах Гоголя До роботи над повістями “Вечорів на хуторі…” Гоголь приступився незабаром після приїзду в Петербург. Закінчивши Ніжинську гімназію вищих наук, він приїхав у столицю, мріючи “зробити життя свою нужною для блага держави”. Їм володіла палка мрія: принести користь людству, надійти на службу, що могла б дати “просторе коло дій”. Але Петербург неласкаво зустрів молодого провінціала. Гоголь протягом довгого часу не міг знайти служби й змушений був тягнути тяжке існування. Нарешті він […]...
- Образ України у творчості Миколи Гоголя Микола Гоголь – геніальний російський письменник. Але витоки його творчості – в українській культурі. Українець за походженням, він з дитинства добре знав українські казки, пісні, бувальщини. Саме вони насичували його уяву, що створила прекрасні “Вечори на хуторі поблизу Диканьки”, “Миргород”. Образ України можна легко уявити собі, читаючи твори М. Гоголя. Як справжній дослідник, він знайомить читача з мовою, якою говорять “поблизу Диканьки”, навіть подає словничок найбільш уживаних слів. Описує природу, […]...
- Негативний образ Чичикова за поемою М. Гоголя “Мертві душі” Ми чомусь звикли, що головний герой твору, як правило, людина позитивна. Мабуть, саме значення слова “герой” зобов’язує. А може, причиною тому – численні приклади з різних літературних творів, де головний герой – людина з певними чеснотами, часто неординарна, ну, а деякі вади не заважають – так реальніше. Крім того, головний герой є центром твору, мов центр Всесвіту, і без нього, здається, просто неможливо. Поема М. В. Гоголя “Мертві душі” в […]...
- Ревізор характеристика образа Городничий РЕВІЗОР Городничий – Другий по значимості персонаж комедії; “голова” повітового міста, від якого “3 роки скакай, ні до якої держави не доїдеш”. Такий “серединний” місто повинен служити символом провінційної Росії взагалі, а Г. Сквоз-Никнув-Дмухановский – персоніфікувати собою тип “городничего взагалі”. Відповідно до гоголівського “Зауваженням для рр. Акторів”, Г. “уже пристарілий на службі й дуже не дурний, по-своєму, людина. Риси особи його грубі й тверді, як у всякого, що начали важку […]...
- Героїчний образ народу в повісті Гоголя “Тарас Бульба” У центрі “Тараса Бульби” – героїчний образ народу, що бореться за свою волю й незалежність. Ніколи ще в російській літературі так яскраво й глибоко не зображувалися розмах і роздолля народного життя. Кожний з героїв повести, як би він не був індивідуальний і своєрідний, почуває себе складовою частиною народного життя. У безмежної слиянности особистих інтересів людини з інтересами загальнонародними – поетичний пафос цього добутку Справжнього епічного розмаху досягає зображення Гоголем Запорізької […]...
- У чому зміст згадування Петербурга в комедії Ревізор? Скажу ще, що Петербург мені здався зовсім не таким, як я думав, я його уявив набагато гарніше, великолепнее, і слухи, які розпускали інші про нього, також брехливі… М. В. Гоголь Петербург для героїв “Ревізора”, провінційних жителів, не просто столиця, але прекрасне місто, де живуть цар і важливі чиновники, де кипить світське життя, де народжується мода, де можна побачити знаменитих авторів, які друкуються в журналах, – одним словом, Петербург – це […]...
- Розкажіть про долю “маленької людини” та загальне значення цього визначення у повісті Миколи Гоголя “Шинель” У повісті “Шинель” Гоголь розповів про долю “маленької людини”, тобто незначущої у суспільстві особистості, яка виглядає мізерною, бо не має ані влади, ані грошей, ані слави. Але “маленька людина” насправді не є мізерною – це така ж людина, яка здатна відчувати, страждати, іі почуття, біди та радощі не менш важливі, аніж в героя чи аристократа. Гоголь змалював образ чиновника нижчого рангу – Акакія Акакієвіча Башмачкіна Він проживає у бідності, його […]...
- Переказ добутку Шинель Гоголя Н. В План переказу 1. Характеристика Акакия Акакиевича. 2. Акакий Акакиевич замовляє собі нову шинель. 3. Грабіжники знімають шинель із бідного чиновника. 4. Акакий Акакиевич шукає правди в приватного пристава, у генерала. 5. Чиновник умирає від горя. 6. Примара чиновника лякає перехожих. Переказ В одному департаменті служив один чиновник: низенького росту, трохи рябоват, трохи рудуватий, підсліпуватий… Він був те, що називають вічний титулярний радник. Прізвище чиновника було Башмачкин. Ім’я його було Акакий […]...
- У чому зміст містичного фіналу повести М. В. Гоголя “Шинель”? Зміст містичного фіналу повести М. В. Гоголя “Шинель” полягає в тім, що справедливість, що Акакий Акакиевич Башмачкин не зміг знайти при житті, все-таки восторжествувала після смерті героя. Примара Башмачкина зриває шинелі зі знатних і багатих людей. Але особливе місце у фіналі займає зустріч із “однією значною особою”, що після служби вирішила “заїхати до однієї знайомої дами, Кароліні Іванівні”. Але в шляху з ним трапляється дивна подія. Зненацька чиновник відчув, що […]...
- Образ Манілова в поемі М. В. Гоголя “Мертві душі” Галерея поміщиків в поемі “Мертві душі” відкривається образом Манілова. Це перший персонаж, до кого Чичиков звертається з проханням про мертві душі. Чим же визначається “першість” Манілова? Відоме висловлювання Гоголя, що герої у нього слідують один вульгарніше за інше. Виходить, що Манілов в поемі є першим, самим меншим, міра моральної деградації. Проте сучасні дослідники тлумачать черговість появи поміщиків в “Мертвих душах” в іншому сенсі, ставлячи у відповідність перший том поеми Гоголя […]...
- Образ Ноздрева в поемі М. В. Гоголя “Мертві душі” В образі Ноздрева Гоголь представляє нам “брехливо-нахабний різновид вульгарності”. Витоки цього образу йдуть в комедії Арістофана і Плавта, в західноєвропейську літературу. Проте багато в цьому образі і чисто російського, національного. Подібний тип був відмічений вже Пушкіним в романі “Євгеній Онєгін”. Мій брат двоюрідний, Буянять У пуху, в картузі з козирком … Основні риси вдачі Ноздрева – це нахабство, хвастощі, схильність до бешкету, енергійність і непередбачуваність. Гоголь помічає, що люди подібного […]...
- Ревізор характеристика образу Городничий Городничий – другий за значимістю персонаж комедії; “голова” повітового міста, від якого “3 роки скачи, ні до якої держави не доїдеш”. Таке “серединне” місто повинне служити символом провінційної Росії взагалі, а Г. Сквоз-ник-Дмухановский – втілювати собою тип “городничого взагалі”. Згідно гоголевским “Зауваженням для рр. акторів”, Г. що “вже постарів на службі і дуже не безглузда, по-своєму, людина. Риси обличчя його грубі і жорсткі, як у всякого, що розпочав важку службу […]...
- Образ Собакевича в поемі М. В. Гоголя “Мертві душі” Собакевич наслідує четверті в галереї гоголевских поміщиків. Образ цей порівнюють з шекспірівським Калибаном, проте багато в нім і чисто російського, національного. Основні риси Собакевича – це розум, діловитість, практична хватка, але при цьому для нього характерні скупуватість, якась ваговита стійкість в поглядах, характері, способі життя. Ці риси помітні вже в самому Портреті героя, який схожий на ведмедя “середньої величини”. Навіть звуть його Михайлом Семеновичем. “Для довершення схожості фрак на нім […]...
- Образ Андрія в повісті Гоголя “Тарас Бульба” Деякі важливі зміни перетерплює й образ Андрия. Він здобуває відчутно більшу психологічну визначеність. Гоголеві вдається перебороти колись властивому образу Андрия відому схематичність і однолінійність. Внутрішній мир його переживань стає більше ємним, складним. Його любов до полячки тепер не тільки глибше мотивується, але й одержує більше яскраве емоційне, ліричне фарбування. Словом, у другій редакції повість перетворюється в широке лірико-епічне полотно, що стало, по вираженню Бєлінського, “нескінченно прекрасніше”. Саме в другій редакції […]...
- Образ Плюшкина в поемі М. В. Гоголя “Мертві душі” Галерея “мертвих душ” закінчується в поемі Плюшкиным. Витоки цього образу знаходимо в комедіях Плавта, Мольера, в прозі Бальзака. Проте, в той же час, гоголевский герой – породження російського життя. “У середовищі загального марнотратства і розорення… у суспільстві Петуховых, Хлобуевых, Чичиковых і Маниловых… людини недовірливої і недурної… мимоволі повинен був охопити страх за своє благополуччя. І ось скупість природно стає тією манією, в яку розвивається його злякана недовірливість… Плюшкин – російський […]...
- “Ревізор” шедевр світової комедійної драматургії Жанр комедії найбільш тонко вловлює і передає відтінки комічного – гумор, сатиру, іронію, сарказм, гротеск тощо. У Росії на час написання “Ревізора” були відомі і популярні дидактичні комедії Д. Фонвізіна “Недоросль” і “Бригадир”, “серйозна” комедія О. С. Грибоєдова “Горе от ума”, водевілі О. Шаховського, А. Писарєва, Ф. Коні тощо. В Україні користувались успіхом комедії Г. Квітки-Основ’яненка, водевілі Василя Гоголя “Простак”, І. П. Котляревського “Москальчарівник”, Г. Квітки-Основ’яненка “Бойжінка” тощо. Саме останній […]...
- Відповіді до теми: повість М. Гоголя “Шинель” 1. Хто такий Акакій Акакійович Башмачкін? Він – чиновник якогось департаменту, “вічний титулярний радник”, ревний служака, нікчемна людина, яка отримує мізерну платню, котрої не вистачає на життя. 2. Що означає його ім “я? Дитину мали охрестити Трйфілієм, Дулою чи Вархасієм, Павсіхахієм чи Вах тисієм. Тому його матуся обрала для сина батькове ім’я – Акакій, що означає “непоганий”. 3. Де живе герой повісті Гоголя “Шинель” і чому саме він відчуває себе […]...
- Гоголівська п’єса “Ревізор” на сценах театрів миру Суперечки навколо спадщини Гоголя, що не припиняються дотепер, строкатість оцінок, властива концепціям творчості письменника,- красномовне свідчення актуальності художньої й філософської спадщини письменника. Гострі дискусії викликає також питання про особливості гоголівського реалізму Творчість Гоголя – найважливіший етап розвитку російської літератури, зв’язана зі становленням і твердженням принципів реалістичної естетики. Гоголь коштує в джерел натуральної школи, що позначила остаточний поворот до реалізму в російській літературі. Це загальновідомі істини, однак завдання вчителя полягає в […]...
- Життя і смерть дрібного чиновника за повістю М. Гоголя “Шинель” Реалізм і романтизм у творчості М. Гоголя. Стиль М. Гоголя особливий, він полягає у поєднанні реального і романтичного, навіть містичного. У його повістях “Миргород”, “Вечори на хуторі біля Диканьки” ми бачимо яскраве, реалістичне зображення українського села, козацького життя і водночас – зображення містичних персонажів. Улюбленцями читачів стали відьма Солоха, Чорт, Панночка, Вій. Життя і смерть дрібного чиновника за повістю М. Гоголя “Шинель”. У цій повісті також можна знайти поєднання реалістичного […]...
- Містичний реалізм М. В. Гоголя: до проблеми філософсько-теологічної символіки Цикл повістей “Миргород” свідчив, зокрема, попри фантастичність подій і ситуацій як містичних, так і умовних, про перехід творчості і самого Гоголя, та й російської літератури загалом до реалізму. Хоча здебільшого реалізм Гоголя є закодованим реалізмом, проявляючись в авторських утопіях чи антиутопіях. Сама повість “Вій” більше тяжіє до “Вечорів на хуторі біля Диканьки” своїми фантазіями та містицизмом, однак і похмурості, і суму, і печалі тут значно більше, оскільки висловлюється біль за […]...
- Образ нігіліста Базарова
- Чіпка Вареник – бунтар, борець проти соціальної неправди – ІІ варіант ПАНАС МИРНИЙ
Categories: Твори з літератури