Образ селянина Данила героя оповідання Б. Грінченка “Сам собі пан”

Related posts:

1. Образ селянина Данила у творі “Сам собі пан” – ІІІ варіант БОРИС ГРІНЧЕНКО 8 клас III варіант Борис Грінченко збагатив українську літературу великою кількістю творів, серед яких були вірші, оповідання, повісті, п’єси та байки. Також він є автором ряду статей і упорядником “Словника української мови”. З самого початку літературної діяльності Грінченко відчував велике покликання – працювати для народу. В його творах – опис життя українських селян, робітничого класу, інтелігенції. Оповідання “Сам собі пан” описує пригоди селянина Данила, який спробував “панського права добути”. Як […]...
2. Образ селянина Данила у творі “Сам собі пан” – ІІ варіант БОРИС ГРІНЧЕНКО 8 клас II варіант В українську літературу кінця XIX – початку XX століття Б. Грінченко ввійшов як майстер прози. Тематика його оповідань різноманітна. Тут зображено діяльність учителів, життя та інтереси дітей. У деяких оповіданнях проступають мотиви соціальної нерівності. Одним з творів, що присвячені темі селянства, є оповідання “Сам собі пан”. Починається твір з розповіді автора, який їде в залізничному вагоні, де і зустрічає головного героя – селянина Данила. Знайомство починається […]...
3. Образ селянина Данила у творі “Сам собі пан” – І варіант БОРИС ГРІНЧЕНКО 8 клас І варіант Б. Грінченко завжди переслідувався урядом за демократичні погляди. Реалізацію своїх народолюбних ідей він пов’язував з просвітницькою діяльністю в селянських колах. Письменник поширював серед простих людей думки про їх рівність з панами. Ця проблема і розглядається автором у творі “Сам собі пан”. Головний герой оповідання – селянин Данило, який робить спробу “панського права добути”. Він бажає довідатися, “чи можна якось так, щоб мужик в одній хаті з […]...
4. Засоби комічного в оповіданні Б. Грінченка “Сам собі пан” Головний герой оповідання Бориса Грінченка “Сам собі пан” – селянин Данило, який спробував “панського права добути”. Для цього Данило поїхав до міста залізницею у вагоні першого класу замість більш звичного для людей його достатку третього класу. А в місті пішов на концерт у “Дворянське собраніє”, купивши “панський” квиток. Розповідь про події ведеться від імені головного героя Данила. Кумедність твору полягає в самій незвичній ситуації – у спробі селянина побути деякий […]...
5. Моє ставлення до героїні оповідання Б. Грінченка “Украла” Моє ставлення до героїні оповідання Б. Грінченка “Украла” Мені важко однозначно визначити власне ставлення до Олександри, героїні оповідання Б. Грінченка “Украла”. Щоб справедливо оцінити її вчинок, я спробувала сама стати на її місце і відчути все те, що відчувала ця голодна дівчинка. Вона від нестримного бажання хоч трохи поїсти вкрала у своєї подруги Пріськи шматок хліба, і її спіймали “на гарячому”. Але я не можу назвати її “злодійкою” і вимагати, […]...
6. Показ стійкості і мужності князя Данила в “Галицько-Волинському літописі” 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Київська Русь, починаючи з X сторіччя, була великою державою, з якою повинні були рахуватися сусіди. Але найкращі часи її швидко минули, бо між князями почалися міжусобиці. Ця ситуація описується у “Слові о полку Ігоревім”. Ослаблена внутрішніми чварами, Київська Русь була завойована татарами, і з цього часу її князі повинні були платити велику дань ханам Золотої Орди. Київська Русь як держава припинила своє існування. Натомість […]...
7. Викриття антинародної суті “стражів порядку” у творі “Сам собі пан” БОРИС ГРІНЧЕНКО 8 клас Б. Грінченка завжди хвилювало питання класової нерівності. Безправне становище українського селянства зображено письменником в багатьох творах. Найвиразніше виявилися суперечності між двома класами тогочасного суспільства в оповіданні Б. Грінченка “Сам собі пан”. Автор змальовує спробу селянина “панського права добути”. Данило захотів пересвідчитись, що проста людина має ті ж права, що і благородна. Однак це прагнення викликало опір панів та їх прислужників. Так, пани і кондуктор обурюються, коли селянин хоче […]...
8. Образ Івана Васильовича героя оповідання “Після балу” В образі Івана Васильовича – героя оповідання “Після балу” – Л. Н. Толстой показав нам типової людини того часу, студента, можна сказати, обивателя, що коштує осторонь від більших справ, що живе скромно й нічим не відрізняється від інших зовні. Разом з тим за цією безликою фігурою коштує щось більше: через характер Івана Васильовича Толстой показує відношення кожної чесної й чималої людини до того, що діється в країні. Письменник гнівно викриває […]...
9. Яким я уявляю собі Василька з оповідання М. М. Коцюбинського “Ялинка” Герой оповідання “Ялинка” Василько – мій ровесник: “Василькові виповнилося літ дванадцять”. Але він був найстарший у сім’ї і розумів та поділяв турботи батьків, був співчутливий і уважний до них. Дивлячись на батька, який у Святий вечір сидів зажурений, похиливши голову, Василько намагався вгадати причину його зажури – “чи того, що нездужають, чи того, що нема грошей викупити від шевця мамині чоботи?” Коли до хати зайшов чоловік з міста, який хотів […]...
10. Яким я уявляю Грицька з оповідання Б. Грінченка “Грицько” Б. Грінченко написав багато творів для дітей і про дітей. В оповіданні “Грицько” теж розповідається про дітей, їхні вчинки, взаємини, поведінку за певних обставин. Головні герої твору – Семен та Грицько. Мені більше сподобався Грицько, тому я спробую його описати. На вигляд йому було років дванадцять. За характером говіркий, веселий, любив пореготатися. Виріс Грицько не в убогій сім’ї, нестатків не знав. Тому Грицько не розумів, чому їхні сусіди – тітка […]...
11. Різнобарвний талант Бориса Грінченка Борис Грінченко – видатний український літератор, учений; громадський діяч. Його долю можна вважати типовою. Усе життя Грінченко віддавав розвиткові українсь­кої мови та літератури, піднесенню національного духа співвітчизників. Великий інтерес становить і творчий доробок Грінченка-поета. Автор бачить сучасну йому дійсність дуже різнобічно. Громадянський пафос і тонке художнє сприймання світу однаково притаманні Борису Грінченку. Як приклади різнобічності таланту поета можна навести вірші “Доки?”, “До праці” та “Під вербами”. “Доки?” – так називається […]...
12. Яким я уявляю собі головного героя “Пісні про Роланда”? Із історії та літератури ми знаємо багато випадків, коли історична постать ставала героєм епосу, входила в легенди та народні оповідання. Щодо давньо­го епосу, найчастіше правди­вих історичних документів зберігається дуже маю, а про те, яким був описаний у легендах та історичних поемах герой, ми можемо тільки здогадуватись, уявля­ючи його. Головний герой “Пісні про Роланда” – постать, шо реально існувала, та й сю­жет цього твору грунтується на реальних історичних подіях. Образ Роланда […]...
13. Творчість поета Данила Андрєєва Творчість поета Данила Андрєєва одночасно й глибоко традиційно, і унікально для російської літератури. Пов’язаний з містико-філософською галуззю російської поезії, він в 1950-і роки XX в. створює добутку, рівних яким у національній словесності ще не було. Духовні процеси кінця XІX – початку XX в., які можуть бути названі “російським апокаліпсисом”, знаходять у поезії Д. Андрєєва єдине у своєму роді вираження Данило Леонідович Андрєєв народився в сім’ї відомого російського письменника Леоніда Миколайовича […]...
14. Мотиви громадянської лірики Б. Грінченка Про характер власної поетичної творчості Б. Грінченко писав: “Я ніколи не належав до тих поетів, що ввесь свій час можуть оддавати пісні… Моя пісня – то мій робітницький одпочинок і моя робітницька молитва – надія”. У ранніх поетичних творах Б. Грінченка на передньому плані – соціальні мотиви. Він пише про тих, хто живе “…у лютій недолі, не знаючи щастя”, розповідає про трагедію рідного краю, про становище в рідних селах. Із […]...
15. Моральна краса селянина-бідняка Видатний український письменник Борис Грінченко присвятив багато оповідань зображенню важкого життя українських селян. Автор на власні очі бачив жахливі умови, в яких доводилося існувати злиденним сім’ям. Грінченко вважав своїм моральним обов’язком розповісти у своїх творах про трагедію народу. Особливо глибоке й щире співчуття викликає оповідання “Без хліба”, головний герой якого, рятуючи близьких людей від неминучої голодної смерті, змушений був красти зерно. Сім’я Петра – головного героя оповідання – жила в […]...
16. Твір Утвердження милосердя в оповіданні Б. Грінченка “Украла” Утвердження милосердя в оповіданні Б. Грінченка “Украла” Усі теми для оповідань про дітей відомий український письменник Б. Грінченко брав з життя. З великою задушевністю і теплотою зображував прозаїк маленьких героїв, яким, на жаль, судилася нелегка доля. В оповіданні “Украла” Грінченко відтворив один з епізодів тодішнього шкільного життя: дівчинка Олександра вкрала у подруги шматок хліба. Діти бачили, як був здійснений цей “злочин”, згодом привели дівчинку до вчителя. Учитель Василь Митрович досить […]...
17. Внутрішня еволюція героя оповідання Г. Белля Г. Белль – німецький письменник, який, пройшовши фронтами Другої світової війни, здобув переконання, що війна – найбільше зло у світі. Тому вся його творчість просякнута антивоєнним пафосом. Оповідання “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…” є шедевром малої прози Белля. Головний герой твору, від особи якого ведеться оповідь, не має імені, бо іаких, як він, було сотні тисяч. Та врешті-решт вермахту й не потрібні були імена, особистості. Фашистському режиму Гітлера були […]...
18. У центрі роману образ Чіпки селянина бунтаря Образ Чіпки. У центрі роману образ Чіпки – селянина бунтаря, невтомного шукача правди, котрий зрештою зійшов на криву стежку боротьби і став “пропащою силою”. З Чіпкою ми знайомимось уже на перших сторінках твору. Це широкоплечий двадцятирічний парубок, з гострими карими очима, довгобразим лицем, одягнений у білу вишивану сорочку та просту свиту, накинуту наопашки. На голові в нього висока решетилівська шапка. Та автори не задовольняються зовнішніми ознаками в змалюванні портрета, як […]...
19. Невмирущий образ селянина-бунтаря І. С. Нечуй-Левицький у повісті “Микола Джеря” розповів про жорстокий час кріпосництва, показав боротьбу селян проти гнобителів. Звертаючи нашу увагу на те, в яких умовах жили кріпаки, автор говорить, як вічні злидні і нестатки штовхали людей на бунт проти нелюдських умов існування, на пошуки кращої долі. Молодим, вродливим змальовує Нечуй-Левицький Миколу, головного героя повісті. Рано починає він замислюватися над життям, над соціальною несправедливістю в суспільстві, де одні живуть у розкошах […]...
20. Образ українського героя в творчості Івана Багряного Справжнє прізвище – Лозов’яга. Народився в с. Куземин на Полтавщині у родині сільського муляра. Навчався у робітничій профтехшколі, потім – у Краснопільській художньо-керамічній. Вчителював. У 1926 р. вступив до Київського художнього інституту, але не отримав диплома як “політично неблагонадійний”. У 1932 р. “за контрреволюційну і націоналістичну діяльність” був відправлений на поселення до Далекого Сходу. Звідти спробував тікати, за що потрапив на три роки до табору. У1938 р. його знову арештовують, […]...
21. Гумористичне зображення головного героя оповідання О. Стороженка “Скарб” Олекса Стороженко, за словами Івана Франка, талановитий оповідач, що до­бре володіє українською мовою. В оповіданні “Скарб” письменник використав український фольклор, поєднав фантастичні елементи з реалістичним зображен­ням селянського побуту, гумористично зобразив головного героя. Павлусь, єдиний син у родині, ріс зманїженим, залюбленим матір’ю. Узимку й восени вона не випускала його з хати, щоб не замерз, навесні і влітку – щоб сонце не напекло голову. Бачачи, що син нічого не вміє робити, батько […]...
22. Наш земляк Борис Грінченко Зараз, у наш час, людство не уявляє розвитку суспільства без громадянських свобод: свободи слова, друку, пересування. Розвинуті країни дбають про такий громадський порядок, де кожна людина почувала б себе Людиною, незалежно від віросповідання, кольору шкіри тощо. Звісно, і зараз є люди різної забезпеченності, але цивілізовані суспільства прагнуть надання мінімального людського прожиткового рівня всім громадянам без винятку. Не так було в Україні в XІX столітті за часів нашого земляка, відомого українського […]...
23. Вдача Василька – героя оповідання М. Коцюбинського “Ялинка” Свято – завжди радість у хаті, але не в бідній. На жаль, головний герой твору Михайла Коцюбинського “Ялинка” Василько саме з такої хати. Але хлопчик мав добру вдачу. Це чудово простежується в його вчинках. Василько був найстарший у сім’ї Якима. У Святий вечір його непокоїло те, що батько сидів на підлозі, схиливши голову. Хлопчик знав причину – батько нездужав і грошей не було викупити у шевця мамині чоботи. Та ось […]...
24. Твір Мотиви громадянської лірики Бориса Грінченка Мотиви громадянської лірики Бориса Грінченка Щоб визначити важливість внеску Б. Грінченка в українську поезію, варто співвіднести його доробок з тими невідкладними завданнями, які: постали перед поезією у період розквіту критичного реалізму. Це – боротьба за подолання “псевдошевченківських шаблонів”, орієнтація поетичного слова на пряме “втручання” у суспільне життя, що спонукало до наростання у поезії “енергійної дикції”, заснованій на “живій крові і нервах” автора, на його відвертому, беззастережному служінні визвольним прагненням трудящих. […]...
25. Вболівання про стан народної освіти в творах Б. Грінченка Більше працював, ніж жив. Б. Грінченко Мабуть, ці слова найкраще розкривають складність учительської професії, яку з власного досвіду знав Борис Грінченко, бо віддав їй понад десять років життя. Турбуючись про освіту народу, не відриваючи її розвитку від розв’язання соціальних проблем трудящих, Грінченко порушував питання злиденного матеріального становища учителів земських шкіл, висував вимогу навчання рідною мовою. Є у його доробку й роздуми про особистість народного вчителя та його взаємини з учнями. […]...
26. Як писати твір Реалістичний світ Б. Грінченка Розмірковуючи над темою нашого твору “Реалізм і народність художньої црози Б. Грінченка”, ми повинні згадати, що реалізм у художній літературі усвідомлюється як зображення типових характерів у типових обставинах. Головне, що в центрі уваги письменника знаходяться не просто факти, люди й речі, а ті закономірності, які діють у житті. Щодо принципа народності, то він розкривається в зображенні Грінченком представників народу, їх духовних інтересів, культурних традицій. Не треба думати, що надів український […]...
27. Висока моральність селянина-бідняка Багато оповідань Борис Грінченко присвятив надзвичайно важкому життю селян. Оповідання “Без хліба” викликає у нас глибоке і щире співчуття до селянина, який, рятуючи близьких йому людей від голодної смерті, змушений красти зерно. У жахливих умовах жила сім’я Петра – головного героя оповідання. Хата стояла поганенька, худоби не було, і вже третій тиждень, як закінчились усі харчі. Не було навіть борошна, щоб зробити перепічки. Бідна дитинка, яку матері нічим було годувати, […]...
28. Образ українського героя в творчості Багряного Однією з найопуклішнх особливостей багрянівських текстів є образ українського героя, котрий зазвичай є центральним персонажем даного твору. Головною причиною культивування образу сильної особистості вважаємо історіософські пошуки письменника. Потоптання національної революції, знищення творчої еліти революційного покоління, поразка Повстанської армії в Другій світовій війні ставить Багряного перед проблемою “неісторичності” Своєї нації, її керованості обставинами. Автор наголошує, що історію творять особливі люди разом із своїм народом – вихідці з мас, розвинуті, себестворені, кращі […]...
29. Образ українського героя в романі “Тигролови” І. Багряного Особливістю творів І. Багряного є те, що письменник змальовує Образ українського героя, котрий зазвичай є основною фігурою конкретного твору. Основною причиною культивування образу сильної людини вважається історико-філософські погляди І. Багряного. Придушення національної революції, знищення творчої еліти, невдачі УПА в Другій світовій війні заставляє письменника замислитись над проблемою “неісторичності” української нації, певної залежності її від різноманітних обставин. Автор наголошує, що історію творять особливі люди разом із своїм народом – вихідці з […]...
30. Реалізм і народність художньої прози Б. Грінченка Я не скажу, щоб розумом, я жив, Я не скажу, щоб серце в мене спало. Але його я тяжко пригнітив. Повинність я над все ушанував. Віддав себе я праці без вагання; Я йшов туди, де розум посилав… Б. Грінченко Борис Дмитрович Грінченко – видатне явище в українській літературі.. Він – людина феноменальної працездатності, талановитий письменник-про-заїк, неповторний поет-лірик, фольклорист і етнограф, мовознавець, критик, публіцист, автор першого “Словаря української мови”. Свого часу […]...
31. Світ дитини у малій прозі Б. Грінченка Перу Б. Грінченка належить чимало творів для дітей і про дітей. Глибокий знавець дитячої психології, Грінченко написав ряд оповідань, в яких відображено духовний світ селянської дитини. Ідучи від конкретних життєвих прикладів, Б. Грінченко майстерно узагальнював їх, а довголітня вчительська праця допомагала йому розкривати поведінку дітей у найрізноманітніших ситуаціях. Він дбав, насамперед, про виховну роль своїх творів, прагнув піднести високі гуманістичні ідеали, вчити юних читачів добру. Виховання з дитини особистості було […]...
32. Образ ліричного героя у вірші В. Маяковського “Лілечко!” Десятиліття про Володимира Маяковського говорили як про національного письменника – трибуна, бунтаря, агітатора, горлана. Маяковський – лірик? Та цього не може бути! Чому ж так довго замовчувалася інтимна лірика митця? Сталін через п’ять років після загадкового самогубства поета проголосив Маяковського “найталановитішим поетом нашої епохи”, що й призвело до канонізації його постаті. У струнку схему нових життєписів Володимира Маяковського не вміщалося велике гріховне почуття великого поета до чужої дружини Лілії Брік, […]...
33. Образ Чайльд Гарольда як утілення байронічного героя Найвідоміша з поем Байрона – “Паломництво Чайльд Гарольда”. Створювалася поема не одразу. Перші дві її пісні були написані під час подорожі Байрона в Португалію, Іспанію, Албанію, Грецію. Третя пісня – на березі Женевського озера після остаточного від’їзду з Англії, четверта довершена вже в Італії 1817 року. Дві перші пісні поеми були опубліковані 29 лютого 1812 року і відразу ж завоювали серця читачів. “Одного чудового ранку я прокинувся і довідався, що […]...
34. Доля сільського вчителя в творах Б. Грінченка Борис Грінченко – письменник, громадський діяч, упорядник першого “Словника української мови”. Ним зроблений також важливий внесок у скарбницю української літератури. Над його творчою спадщиною в сталінську добу був вчинений брутальний поглум. Піднесений у перші роки по своїй смерті та в першій половині 20-х років українськими діячами на недосяжну висоту, він був перетворений у нікчемність і, по суті, перестав існувати як явище української літератури. Вчорашній “учитель життя”, “пророк”, “апостол” трактувався злим […]...
35. Пушкін: жанрова своєрідність і образ ліричного героя Культ дружби зародився в Пушкіна ще в Ліцеї. Протягом життя поета подання про це почуття мінялося, розвивалося, доповнювалося. У вірші “Бенкетуючі студенти” дружба для Пушкіна – щасливий сполучник вільності, радості. Друзів поєднує безтурботний настрій. Вірш відбив уміння поета життєрадісно сприймати мир, радуватися життю, тобто в ньому відбилися “анакриотические мотиви”. Але, крім того, у вірші дуже сильні філософські мотиви, рішення теми життя й смерті Пізніше поет дуже важко переживав невдачу повстання […]...
36. Доля сільського вчителя у творах Бориса Грінченка Борис Грінченко належить до тих діячів культури, що підносили роль освіти. Перебуваючи в жорстоких умовах дійсності XIX століття, він на мізерні кошти брався видавати книжки для народного читання. Склавши іспит на народного вчителя, деякий час викладав у селах Харківщини. Але дійсність безжально топтала всі його поривання: одні школи земство закривало, бо вони були непридатні для занять, з інших його звільняли через доноси. У темряві пригнобленого життя добре слово лякало прислужників […]...
37. Доля сільського вчителя у творах Грінченка Борис Грінченко – людина, яка сама добру половину життя віддала освіті, як ніхто інший знав про долю сільського земського вчителя у кінці XIX століття. Його власний педагогічний досвід дав письменнику багатий матеріал для створення оповідань про школу, учнів, вчителів того часу. Ось перед нами молодий вчитель, що не гордує бідними, дбає про школу і учнів. Але він в очах влади – “непокірний”, бо вступає у суперечки з волосним старшиною, урядником, […]...
38. Відтворення життя сільських дітей в оповіданні Б. Грінченка “Грицько” Борис Дмитрович Грінченко був не тільки відомим письменником, мовознавцем, а й учителем. Учителем талановитим, уважним, ласкавим. І школярі дуже любили й поважали його. Робота у школі багато дала письменнику: він пильно придивлявся до життя дітей у школі й поза школою, цікавився їх взаєминами, як вони пізнають навколишній світ, з ким дружать, до чого прагнуть. Ці життєві спостереження лягли в основу багатьох оповідань Бориса Грінченка, в яких він зображує життя дітей, […]...
39. Твір: Реалізм і народність художньої прози Б. Грінченка ТвІр за повістями “Серед темної ночі” і “Під тихими вербами”. Дикою, темною силою віє від селянського життя. Здавалося б, що може бути краще: біленькі хати, вишневі садочки, земля. Але у цих біленьких хатах відбувається трагедія за трагедією, які гублять родини. А найстрашніше, що неможливо знайти виходу із цього становища. Жахлива, але реальна правда життя народу, яку не можна сховати за вишневими садочками. Тому так страждає разом зі своїми героями автор […]...
40. Образ головного героя в оповіданні Е. По “Золотий жук” Образ головного героя в оповіданні Е. По “Золотий жук” Розповідь починається з деякої таємничості і неординарності в описі як головного героя, невдахи Вільяма Леграна, що втратив своє багатство, так і місцевості, де він проживав. Протягом усієї оповіді автор тримає читача в напрузі, не розкриваючи особистості свого героя. Дійсно, на перший погляд, перед нами встає образ людини, що потерпіла життєве фіаско і втекла від суспільного презирства на безлюдний острів. Більш того, […]...