Поема “Російські жінки” вражає читача оповіданням про мужність, шляхетність і силу духу дружин декабристів. Поема написана такою мовою, що викликає в душі читача найсильніший емоційний відгук. Перша частина поеми оповідає про княгиню Трубецької, друга – про княгиню Волконської. Вони залишають звичне життя, своїх рідних і друзів заради далекої й страхаючої поїздки в Сибір до своїх чоловіків
У шляху їм не раз доводиться згадувати свою щасливу молодість, проведену в розкоші й благополуччі. У дорозі їх чекає безліч труднощів, які, проте, не здатні зупинити їх і змусити повернути назад. Зважившись виїхати слідом за своїми чоловіками, знатні дами втрачали всі переваги свого положення.
Вони втрачали право на спадщину, не могли розраховувати на благополучне життя. Але навіть це не пугало безстрашних жінок
Дуже цікаві розмови княгині Трубецькой з губернатором при зустрічі, що відбулася в Іркутську. Губернатор усіляко намагається відговорити “нерозумну” молоду жінку від настільки ризикованого вчинку. Але на неї не діють оповідання про страшний край, де прийде жити серед каторжників.
Також її не лякає перспектива відправитися до власного чоловіка пішки, як відправляють каторжників. У результаті губернатор змушений відпустити княгиню. Жінку не лякає думка про швидку неминучу смерть, що підстерігає неї в чужому далекому краї. Про що свідчить така рішучість?
Про приголомшливу мужність і міцність духу. З одного боку, цим неможливо не захоплюватися. З іншого боку, дружини декабристів з’являються якимись особливими істотами. Вони немов проводять чортові між собою й оточуючими людьми. Тепер їм немає шляхи назад.
Тепер вони стають такі ж безправними, як і їхні чоловіки. Подвиг цих жінок воістину великий
Княгиня Волконська залишає свого маленького сина. Вона не має сил відмовитися від чоловіка й жити як і раніше. Тепер на ній немов клеймо, що назавжди відокремлює від навколишніх.
У розмові з губернатором Іркутська княгиня Трубецька заперечує можливість повернення до світського життя. Вона із гнівом відкидає всі припущення щодо того, що їй ще може хтось сподобатися
Що там знайду я? Святенництво,
Зганьблену честь,
Нахабної дряни торжество
И подленькую помста
Княгиня говорить, що світське суспільство давно не залучає неї, вона не бажає бачити “продажних і тупих” людей, А тепер її чоловік представляється їй зовсім особливою людиною, що вигідно відрізняється від всіх навколишніх. Декабристи з’являються в очах своїх дружин мучениками, майже святими. Звичайно, далеко не кожна людина зможе оцінити духовний подвиг дружин декабристів.
Адже їх можна навіть засудити, сказати, що цей учинок був щонайменше безглуздим і безглуздим. В ім’я чого була принесена така жертва?
Відповідь на це питання досить простий. В ім’я любові. Дружини декабристів хотіли бути поруч зі своїми улюбленими, розділити ті страждання, які випали на їхню частку. Їх не лякали негоди й позбавлення, вони хотіли своєю присутністю скрасити життя в’язнів. І їм у якімсь ступені це вдалося
У поемі розповідається про дві жінок, у характері яких дуже багато загального. Вони разюче сильні духом, незважаючи на свою тендітну зовнішність і відсутність життєвого досвіду. Вони ще зовсім молоді, у них все життя спереду. Але місце своє вони бачать поруч із чоловіками. Подвиг дружин декабрист^-це подвиг в ім’я любові, честі й боргу.
Далеко не кожна жінка здатна зважитися на такий крок, саме тому цими відважними й шляхетними жінками захоплюються навіть через століття.





Related posts:
- Образ російської жінки у творчості Н. А. Некрасова Твір По поемах “Мороз, Червоний ніс”, “Російські жінки”. Красуня миру напрочуд, Рум’яна, струнка, висока, У всякому одязі гарний, До всякої роботи спритна. Н. А. Некрасов. “Велична слов’янка” стала героїнею багатьох віршів і поем Н. А. Некрасова; всі вони перейняті глибоким жалем до її долі. Поет страждає разом з нею й від непосильної роботи, і від моральних принижень. Однак не можна сказати, що російська жінка з’являється у віршах Некрасова тільки лише […]...
- Образ жінки-селянки в поемі Некрасова “Мороз, Червоний ніс” Тема російського жіноцтва була наскрізною у творчості М. О. Некрасова. Дружин декабристів поет зображує в поемі “Російські жінки”; трагічну долю старої матері-селянки відтворено в поемі “Орина, мати солдатська”. Про трагічне і безправне становище російської селянки Некрасов пише в одному з кращих своїх творів – у поемі “Мороз, Червоний ніс”. Некрасов вирішив зобразити не тільки тяжку долю російської селянки, а й показати її велич, самовідданість, терплячість. Поет хотів, щоб читач відчув […]...
- Героїзм російської жінки в билині “Авдотья Рязаночка” Билина “Авдотья Рязаночка” – народне сказання про мужність простої росіянки жінки, що займалася все життя домашнім господарством, ростила сина, любила чоловіка, ткала, пряла, прала. Мільйони таких жінок на Русі. Але прийшло лихо: налетіла на рідні землі “Синя орда, з пожежами, зі смертями”, жадаючи від російських князів платити данину татарському ханові. Міцно билися рязанці, А татар не могли відбити, Міста Рязані відстояти. Убитих ріка несла, Живих Орда вела. Три дні Авдотья […]...
- Образ жінки-трудівниці у поезії П. Грабовського – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ Й Павло Грабовський – один з поетів-борців, який важкою ціною здобув право вчити українське суспільство громадянських чеснот. Це право він отримав через свою принциповість і страждання за світлі ідеали людства. У своїй творчості поет правдиво зображував горе й біль людей, змальовував образи скривджених і знедолених. Дуже добре знав Павло Грабовський життя жінки з низів сучасного йому суспільства. Ця жінка була безправною, приниженою, зазнавала злиднів, важко працювала. Поет створив образ трудівниці, […]...
- Образ жінки-трудівниці у поезії П. Грабовського Поетичний талант Павла Грабовського сформували обставини життя. Політичний в’язень, людина чесна й принципова, людина, яка зазнала багато страждань у житті, він мав повне право вчити інших, що і як треба робити, не мовчав, коли бачив знущання над бідними та знедоленими, закликав на боротьбу й працю для народу. Автор розуміє покликання поета в реалістичному зображенні життя, життя без прикрас, тому й сам у творах правдиво показує біль, страждання та горе простих […]...
- Образ жінки революції Читаючи твори М. Хвильового, розумієш, що автор добре знав усе, що відбувалося в роки революції, бо сам був безпосереднім учасником цих подій. Тому образи, які він виводить у своїх творах, виходять з-під його пера такими об’ємними та правдивими. Особливо яскраво це відображено у новелі М. Хвильового “Кіт у чоботях”. Ідея революції приваблювала багатьох людей, більшість з яких були чоловіками. Але знаходилися і такі жінки, які всім серцем підтримували ідеї соціалізму, […]...
- Образ жінки-страдниці в “Народних оповіданнях” Марка Вовчка Вражають глибиною трагічного звучання особливо два оповідання про долю жінок – “Горпина” і “Одарка”. Якщо в першому з виключною художньою силою показано руйнування материнського щастя, то в другому змальовано страждання і загибель дівчини, яку занапастив кріпосник. Трагедію обох жінок Марко Вовчок описує у народнопісенному ключі. Фольклорний матеріал вона інтерпретує по-своєму, як художник і соціолог. Усна народна творчість допомогла їй проникнути в психологію трудових мас, глянути На життя й оцінити його […]...
- Тема жіночої долі в поезії М. Некрасова Не обділений у дитинстві увагою і любов’ю матері, Микола Некрасов проніс через усе життя почуття вдячності до рідної неньки і особливе ставлення до жінок, сповнене співчуття до їхніх страждань і безправного становища. Іноді це ставлення поета настільки трепетне і пронизливе, що викликає сльози, смуток і гіркі роздуми. Там, де розповідається про жіночу долю, у Некрасова і народна мова особливо милозвучна, і епітети та метафори нанизуються як намисто, і слова підбирає […]...
- “Срібне століття” російської поезії Початок XX століття увійшов до історії літератури під красивою назвою “срібне століття”. На цей період припав великий зліт російської культури, що поповнив поезію новими іменами. Початок “срібного століття” прийшовся на 90-і роки XІX століття, його пов’язують із появою таких чудових поетів, як В. Брюсов, І. Анненський, К. Бальмонт. Розквітом цього періоду в російській культурі вважають 1915 рік – час його найвищого підйому. Нам відомі тривожні історичні події цього часу. Поети, […]...
- Образ жінки-страдниці в “Народних оповіданнях” Вражають глибиною трагічного звучання особливо два оповідання про долю жінок – “Горпина” і “Одарка”. Якщо в першому з виключною художньою силою показано руйнування материнського щастя, то в другому змальовано страждання і загибель дівчини, яку занапастив кріпосник. Трагедію обох жінок Марко Вовчок описує у народнопісенному ключі. Фольклорний матеріал вона інтерпретує по-своєму, як художник і соціолог. Усна народна творчість допомогла їй проникнути в психологію трудових мас, глянути на життя й оцінити його […]...
- Відповіді до теми: “‘Срібна доба’ російської поезії” 1. Який період називають “срібною добою” ? “Срібною добою” називають літературу на межі XІX і XX століть. Це визначення введено Н. А. Оцупом, Вій назвав XІX століття, тобто часи Пушкіна, Достоєвського, Толстого, вітчизняною “золотою добою”, а приблизно три десятиліття – “срібною добою”. 2. Як змінювалося поняття “срібна доба” ? Спершу воно характеризувало вершинні поетичні витвори – творчість О. Блока, В. Брюсова, А. Ахматової, О. Мандельшгама та інших. А потім визначення […]...
- Ігор Житель півночі, поет срібного століття російської поезії Як поет, Житель півночі знаходить себе в 1907 році, коли визначив своє місце в житті: “Не змінюй наміченої стежки, і помни: хто, навіщо й де ти”. Проходять роки, відбуваються великі події, через які з’являються нові, прекрасні рядки. Коли йде перша світова війна, поет почуває потрясіння, що наближаються: “Чим далі, усе гірше й гірше. Всі тягостней, всі больней. І, на щастя, стежка вже, і жах уже на ній”. Перші публікації не […]...
- Питання з відповідями до теми “Срібна доба” російської поезії Який період в історії російської поезії називають “срібною добою”? Наприкінці XІX ст. у російській поезії, як і в західній літературі, розвивається модернізм. Цей період тривав з 80-х рр. XІX ст. до 20-х рр. XX ст. За влучною назвою Лева Гумільова, це булла “срібна доба” російської поезії, час відкриттів та знахідок, час розквіту релігій і філософської думки, нових поетичних шкіл, течій, але найголовніше – це усвідомлення ролі поезії як особливої сфери […]...
- Філософський зміст поезії Некрасова Некрасова можна по праву назвати народним поетом. Ще до нього Пушкін і Лєрмонтов заявили про своє співчуття селянству. Але тільки некрасовская поезія воістину відкрила читачеві духовний мир російського селянства, виразила його потреби, прагнення, ідеали Неослабний інтерес поета до життя народу, до життя країни у всіх її проявах привів до розширення тематики його лірики. Теми його віршів перегукуються між собою. Образ революціонера – борця створюється Некрасовим для того, щоб вести вперед […]...
- Образ жінки революції – за новелою Кіт у чоботях МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ Образ жінки революції Читаючи твори М. Хвильового, розумієш, що автор добре знав усе, що відбувалося в роки революції, бо сам був безпосереднім учасником цих подій. Тому образи, які він виводить у своїх творах, виходять з-під його пера такими об’ємними та правдивими. Особливо яскраво це відображено у новелі М. Хвильового “Кіт у чоботях”. Ідея революції приваблювала багатьох людей, більшість з яких були чоловіками. […]...
- “Срібна доба” російської поезії: найвидатніші представники та художні здобутки Словосполучення “срібна доба” в останні десятиліття стало постійним означенням російської культури кінця XІX – початку XX ст. Назва так за аналогією із “золотою добою”, що очолювала пушкінський період російської літератури. Словосполучення “срібна доба” спочатку вживалось стосовно тільки поетичної творчості межі століть. Згодом термін став використовуватись для означення всієї художньої, і ширше, всієї духовної культури початку XX ст. в Росії. Якраз таке, розширене розуміння поняття закріпилось в історико-літературній практиці, сам термін […]...
- Сатиричний характер поезії Некрасова У віршах другий половини 40-х років Некрасов найчастіше прямо зіштовхує гнобителів і пригноблених. Вірша носять гостро конфліктний характер. Поряд з описом трагічної долі своїх героїв Некрасов не міг не писати й про винуватців народних нещасть. Так, “Псове полювання” побудована на зіткненні іронічно описаних захватів поміщика від панської потіхи й похмурої похмурості, навіть відкритого протесту кріпаків. І пейзаж, яким відкривається вірш, витриманий у сумовитих, сумних тонах. Правда, далі поет згадує про […]...
- Вічний образ жінки Є книги, які перечитують із покоління в покоління… Вони нагадують охоронні грамоти російської мови, історії, культури, тому що містять у собі щось невловимо трепетне, єднальне нас із традиціями російського народу. Це вічні книги. До таких добутків ставиться роман О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін”. Кожний скаже, що читав це всесвітньо відомий добуток. Але хто ж із читачів візьметься затверджувати, що він уже “прочитав”, тобто вичерпав до дна його зміст? Геніальні художні […]...
- Народні мотиви в поезії Некрасова Поет спостерігав відомі явища, що скрізь попадалися йому на очі, відомі різко виступаючі картини з великого ландшафту його батьківщини; вони не відразу вражали його, не негайно ж запалювали в ньому поетична пожежа одушевления, полум’я якого стрімко, нестримно, майже несвідомо й мимоволі з боку поета пробивається назовні й гармонійні звуки якого вириваються з вуст поета, причому рука його мимоволі проситься до пера й паперу Немає; він попередньо обмірковував глибоко й всебічно […]...
- Образ жінки-матері у творах Тараса Шевченка Образ жінки-матері у творах Тараса Шевченка Три тяжкие доли имела судьба… И первая доля – с рабом повенчаться; Вторая – быть матерью сына раба И третья – до гроба рабу покоряться. И все эти тяжкие доли легли На женщину русской земли. / М. О. Некрасов / Перша половина ХІХ століття. Росія – під чоботом самодержав ства, у ярмі кріпаччини стогнуть люди. Кріпака можна продати, поміняти на собаку, до смерті засікти […]...
- Образ нової жінки у повісті 0. Кобилянської “Царівна” У застосуванні контрасту О. Кобилянська не йде шляхом найменшого опору, а намагається однаково чітко висвітлити обидві сторони. Внаслідок цього люди, що оточують Наталку, не зливаються в сіру одноманітну масу. Образ кожного з сім’ї Івановичів, Лордена та інших має своє значення насамперед, для розв’язання однієї з важливих проблем твору – показати те середовище, з якого хоче вирватися головна героїня. Найповніше воно уособлюється в образі Пав-линки, котра допікає небогу на кожному кроці, […]...
- Образ жінки у сонетах Шекспіра У середині ХІV століття в Італії починається Епоха Відродження. Це перехід від середніх століть до культури Нового часу. Культура Відродження – міська культура, її розвиток прямо пов’язаний з розвитком міст. Це культурно-історична епоха найвищого розквіту. Хронологічні рамки в різних країнах різні. Італія – середина XІV століття, триває кілька століть. В інших країнах інший час. Англія – остання чверть XVІ століття й перша чверть XVІІ століття. Відродження носить різний характер: Італія […]...
- Образ жінки-трудівниці у романі У. Самчука “Марія” Матерям, що загинули голодною смертю в Україні в 1932-1933 роках, присвячено цей твір. Центральним образом роману-хроніки У. Самчука “Марія” є жінка, яку за силою духу можна порівняти з Марусею Богуславкою чи Роксоланою. Лише доля випала їй буденна, звичайна і Складна. З моменту появи Марії на світ відчувається якась тривога. Маленька дівчинка носить доросле ім’я, її звуть не Марійкою чи Марічкою, а тільки Марією, іменем, яке перекладається як “гірка”. Автор уже […]...
- Образ жінки як уособлення людяності й ніжності Серед усіх людських законів є один невмирущий у своїй благородності – закон жертви. Всі ми більшою чи меншою мірою жертвуємо людям щось своє: час, знання, любов… Та є у світі найвища самопожертва, що не має жодного аналога, це – материнство. Мати не лише дарує дитині свій час і безмежну любов, не лише допомагає вижити, вона віддає все життя, всю себе, кожну мить сердечної теплоти. І немає для матері більшого горя, […]...
- Образ емансипованої жінки у творах О. Кобилянської та Лесі Українки Соломія Павличко окреслює явище появи емансипованої жінки в українській літературі ХХ століття таким чином: “Літературний образ жінки ХIХ століття – “покритки”, “бурлачки”, “повії”, що були квінтесенцією горя, нещастя й немочі, відступив перед “царівною” і “одержимою духом”. В українській літературі вперше прозвучав інтелігентний жіночий голос, а разом з ним і феміністична ідея”. Тут не виникає жодних заперечень, адже феміністична ідея, котра прийшла із заходу в Україну із деяким запізненням, кардинально змінила […]...
- Величний образ української жінки Олесі у творі “Україна в огні” – ІІІ варіант ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО Величний образ української жінки Олесі у творі “Україна в огні” III варіант Коли читаєш кіноповість Олександра Довженка “Україна в огні”, твоє серце переповнюють складні почуття. Це і глибока ненависть до фашистів, які намагалися знищити українську націю, знущалися, вбивали, палили, різали; це і велика вдячність українським бійцям, що зуміли витримати усі незгоди війни і перемогти ненависного ворога; це і несказанна гордість за наших […]...
- Образ романтичної й мужньої жінки в оповіданні “Дорогою ціною” Оповідання “Дорогою ціною”, на думку відомого шведського історика літератури А. Енсена, є класичним твором, перлиною української белетристики. Письменник М. Коцюбинський, великий майстер художнього слова, глибоко проникає в душу українського народу, добре знає його спосіб життя, як художник бачить красу природи й використовує пейзажі як засоби характеристики головних героїв. Читаючи оповідання, ми переконуємося в тому, що кожен герой – це неповторна, унікальна особистість з притаманною лише їй зовнішністю, ставленням до людей, […]...
- Образ жінки-трудівниці. Твір за поезією Павла Грабовського Мабуть, не вимолила мати долі своєму синові, а може, ця доля сама його вибрала, щоб провести на жертовний вогонь за страждання народу, за його приниження. Павло Грабовський належить до тих по-етів-борців, які своєю принциповістю і своїми стражданнями за світлі ідеали людства здобули велике право вчити суспільство громадянських чеснот, закликати молодь на нелегкий шлях боротьби і праці для народу. У своїй творчості поет правдиво показав тяжке становище людей, їх горе і […]...
- Образ знедоленої жінки в поемі “Наймичка” – І варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант Найяскравіший образ жінки-страдниці в циклі поезій “Три літа” створено в поемі “Наймичка”. Т. Шевченко підносить образ матері як втілення глибокої любові, теплоти, надій. У поемі показано трагедію матері, що змушена була підкинути свою дитину до бездітних людей, а сама піти до них за наймичку. Покритка Ганна страждає все своє життя. У творі розкрито внутрішню драму, що діється в душі матері-наймички, яка виховує […]...
- Образ жінки-трудівниці Ганни Розсохи До образу жінки зверталася більшість письменників, як класиків, так і сучасних. А якщо говорити про українську жінку, то це не просто особистість, це явище у світовій історії. Бо жінка разом з уособленням ніжності, доброти, лагідності містить в собі надзвичайну мужність, сміливість, стійкість і витривалість. В історії України було чимало періодів, коли жінки разом із чоловіками ставали на захист рідної землі від загарбників, відновлювали зруйноване війнами господарство. У найтрагічніші часи історії […]...
- Образ України в поезії Т. Осьмачки Нелегкою й трагічною була доля українського письменника Т. Осьмачки. Він змушений був жити на чужині, де ніколи не міг позбутися почуття туги за рідним краєм, який любив понад усе. Образ рідної землі змальований у багатьох творах талановитого майстра слова. Вірш “Україна” займає особливе місце в творчому доробку майстра. “Синьонебая” вітчизна має “незлежане щастя”. Ліричний герой милується й пишається красою своєї Вітчизни. За “далекою черкаською стороною” сумує Т. Осьмачка у вірші […]...
- Образ “нової” жінки у повісті “Царівна” У застосуванні контрасту О. Кобилянська не йде шляхом найменшого опору, а намагається однаково чітко висвітлити обидві сторони. Внаслідок цього люди, що оточують Наталку, не зливаються в сіру одноманітну масу. Образ кожного з сім’ї Івановичів, Лордена та інших має своє значення насамперед, для розв’язання однієї з важливих проблем твору – показати те середовище, з якого хоче вирватися головна героїня. Найповніше воно уособлюється в образі Павлинки, котра допікає небогу на кожному кроці, […]...
- Образ жінки-трудівниці У своїй творчості Павло Грабовський правдиво показав тяжке становите людей, їх горе і біль, вивів образи знедолених і скривджених. Поет добре знав про безправність, приниження, важку працю і злиденність жінки з низів сучасного йому суспільства. В його творчості особливе місце займає образ трудівниці. Поезія “Швачка” дуже маленька за обсягом, але скільки в ній думок і почуттів! Жінка важко працює. Вона дуже стомлена. Від щоденної тяжкої роботи в неї “рученьки терпнуть, […]...
- Образ “нової” жінки у повісті О. Кобилянської “Царівна” У застосуванні контрасту О. Кобилянська не йде шляхом найменшого опору, а намагається однаково чітко висвітлити обидві сторони. Внаслідок цього люди, що оточують Наталку, не зливаються в сіру одноманітну масу. Образ кожного з сім’ї Івановичів, Лордена та інших має своє значення насамперед, для розв’язання однієї з важливих проблем твору – показати те середовище, з якого хоче вирватися головна героїня. Найповніше воно уособлюється в образі Пав-линки, котра допікає небогу на кожному кроці, […]...
- Образ співака Орфея в поезії Цветаевой Образ міфічного фракийского співака Орфея, творця музики й віршування, залучав М. Цветаеву своєю трагічною долею, що чимсь нагадувала їй свою власну. У грудні 1921 року, коли створювався цей вірш, душа поетеси розривалася від тривоги не тільки за те, як зложиться її подальше життя – згадаємо, що була майже перервана зв’язок із чоловіком, Сергієм Эфроном, оказавшимся в еміграції,- але й за майбутнє Росії, що роздирає загальною ненавистю, громадянською війною, що Цветаева […]...
- Образ жінки-митця у творчості Ліни Костенко Кого б із українських поетів ми не згадаємо, всі з них тоді чи тоді зверталися до теми творчості. Кожен з них піднімав проблеми стосунків митця із суспільством, про місце поета в суспільстві, про його призначення, долю, про значення слова поета у житті суспільства тощо. І не дивним є те, що наша сучасниця, велика українська поетеса, Ліна Костенко, теж зверталася до цієї теми. Григорій Дмитрович Клочек виділяє чотири тематичні епіцентри творчості […]...
- Образ знедоленої жінки в поемі “Наймичка” – ІІ варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант Багато своїх творів Шевченко присвятив матері. Для поета, як і для багатьох інших, мати – це втілення чистоти і духовності, терпіння і сили, краси і ласки. Тільки жінка-мати здатна на справжню самопожертву. Заради дитини вона готова зректися всього, відмовитися від особистого щастя, віддати життя. Але образ матері не завжди був однаковим у творчості Шевченка. Катерина з однойменної поеми залишила сина на дорозі, […]...
- Легендарний образ жінки-полонянки в “Думі про Марусю Богуславку” У думах народ оспівує мужність і героїзм захисників рідної землі у боротьбі проти ворогів, засуджує жорстокість загарбників, а також утверджує моральний ідеал людини. Кращі духовні якості людини втілює в собі героїня однойменної думи Маруся Богуславка. Це не історична особа, а узагальнений образ жінки-полонянки. Доля цієї жінки дуже складна. Потрапивши в турецьку неволю, вона стає дружиною султана. Але забути рідну землю Маруся не може, мабуть, тому і знає, що сьогодні у […]...
- Образ Вітчизни в поезії “Україна” Т. Осьмачка – один з українських поетів, який мав дуже трагічну долю. Він підпадав під репресії, внаслідок чого його не друкували, рятувався від репресій, симулюючи божевілля, помер на чужині. Доля його була тяжка, але любов до України проходить червоною смужкою через усю його творчість. У Т. Осьмачки Україна – це мати, яка втрачає своїх синів і доньок. Тут поет має на увазі і голод, і кров громадської війни, що робили […]...
- Які причини звертання М. Ю. Лєрмонтова до російської історії? Головною темою цивільної лірики Лєрмонтова було зображення сучасного поетові покоління як “загубленого покоління”, коли молоді люди захоплені дрібними життєвими турботами, задовольняються порожніми ідеями. Найбільше яскраво цю думку поет виразив у програмному вірші “Дума” : Сумно я дивлюся на наше поколенье! Його прийдешнє – иль порожньо, иль темно, Меж тим, під тягарем познанья й сомненья, У бездіяльності зостариться воно. Проблема “загубленого покоління” прямо пов’язана з філософським питанням про роль особистості в […]...
Categories: Твори з літератури