Образ ліричного героя Максима Рильського

Ліричною сповіддю молодої душі стала збірка молодого поета “Під осінніми зорями”. Провідними мотивами в цих віршах стає щирість, закоханість у життя, надія молодості на добро і щастя: Глибшає далеч. Річка синіє. Річка синіє, зітхає, сміється… Де вас подіти, зелені надії?

Вас так багато – серце порветься! Багато віршів із збірки стали шедеврами пейзажно-психологічної лірики. Серед них – “На білу гречку впали роси”, “Молюсь і вірю”, “Весною ми їздили в поле…” та ін. Пізніше поезія Рильського позначається борінням

світлих і темних барв.

Його герой, то радіє життю, вирваному з неласкавої дійсності, то відчуває тривогу, викликану великим історичним поворотом, має тужливі передчуття. Для героя Рильського не стоїть у цей час питання: “Любить чи не любити те, що навколо нас, що в нас самих росте, що творить пас, що творимо самі ми”. Його герой – інтелігент з інтенсивним внутрішнім життям, з доброзичливим характером, який прагне до гармонії з навколишнім світом. Разом з тим він не схильний замовчувати диссонанси реального життя, у тому числі й душевні негаразди. На фоні природи відбувається більшість переживань ліричного героя Рильського. Зміни пір року – значні для нього події: тут і сповнена надій весна і пишне літо, й дорідна осінь з “її прозорістю думок” .



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Образ ліричного героя Максима Рильського

Categories: Шкільні твори