Доля справжнього поета нелегка і терниста. Улюблені Лесини співці мали чарівні голоси, але їхнє особисте життя – то драми. Шіллер, Байрон, Шевченко, Міцкевич, Лєрмонтов… Жоден режисер не поставить такої драми, якою було їхнє життя.
Звідки ж вона, слабка, хвора, обділена долею жінка, черпала свої сили? Як гартувався її характер? Усі свої надії вона покладала на міць свого слова.
Така вже була її доля: мусила гукати до людей, “прорицати, аки одержима” в той час, коли од туги хотілося в землю увійти і замовкнути навіки. Із свого життя вона створила поезію, драму, пісню. Вона належала до таких людей, “що коли бачать перед очима маленьку хмарку, то їм здасться, що сонце погасло, а коли піймають промінь, то думають, що сонце прийшло жити до їх у саму душу…” Так писала Леся до А. Кримського. Життя ламало навколо неї все, але не характер, який сформувався дуже рано і не змінювався ніколи. Попри всі болі, жалі, трагедії, Леся любила життя. її зачаровували небо і море, дивували тисячолітні піраміди і старовинні замки, захоплювала велична і грандіозна картина світу, але думка поетеси завжди б’ється над питанням, де шукати щастя, волю і надію. І народжується мудре слово:
Ні, думко! Даремно в світовім просторі Притулку шукати, В безодню дарма поринати.
Любов і надія не в зорях, не в морі, – Між людьми поради питати!
Поетеса пильно придивляється до життя, до людських стосунків і проймається любов’ю до простих людей і ненавистю до гнобителів. Вона вбачає свій обов’язок у тому, щоб “сіять квітки на морозі”, поливати їх гіркими словами доти, доки не розтане лід гніту і зла і не зійдуть квіти добра та щастя. Заради Вітчизни, людей вона готова піднімати важкий камінь “на гору круту крем’яную” з веселою піснею на устах, шукати “зірку провідну, ясну владарку темних ночей”. Леся мріє своїм словом збудити народ до боротьби за правду і волю, знаючи, що у цій боротьбі може загинути багато борців, серед них і вона:
Ні, гук страшний я видобути мушу! Хай я загину, та хай сяє мило Над людьми сонцем правда і надія!
Поетеса своїми творами кидає рішучий виклик силам темряви, затверджує волю до боротьби і перемоги.
І не вмре та слава, не поляже, В пісні, слові буде вічно жити І про себе світові розкаже.
Такими словами закінчує Леся Українка поему “Роберт Брюс, король шотландський”. Ці ж слова можна віднести і до її життя та творчості. Вона дійсно залишається жити вічно у своїх піснях і в пам’яті вдячних нащадків.





Related posts:
- Ні, я жива! Я буду вічно жити! Однією з найкрасивіших мов у світі є українська. Існує думка, що за своєю мелодійністю, милозвучністю вона поступається лише італійській. Можливо, з цим доречно було б посперечатися, та річ не в тому. Особисто я щиро пишаюся життєздатністю нашої рідної мови, що пройшла через віки крізь численні випробування, але збереглася у всій своїй красі та багатогранності. Протягом багатьох сторіч існування української нації чимало ворогів намагалися позбавити народ не тільки волі, але й […]...
- Віра в неминуче відродження рідного слова в поезії “Вічно жива” – ІІ варіант – ДМИТРО БІЛОУС ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант Коли я читаю вірш Д. Білоуса “Вічно жива”, разом з автором відчуваю обурення за рідну мову. Її забороняли, над нею насміхалися, називали “мужицькою” за епохи царизму. Але мова “не корилася”, вона несла “мужицьку правду”, була “колюча”, “сміялася з ненависних панів”. Чому намагалися знищити нашу мову? Бо мова є “душею народу, його культурою,… в мові здійснюється зв’язок часів”. Мова – це коріння народу, нації. Без […]...
- Віра в неминуче відродження рідного слова в поезії “Вічно жива” – І варіант – ДМИТРО БІЛОУС ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ I варіант Із надзвичайною любов’ю автор вірша наголошує на відродженні української мови. Українська мова – це мова моїх пращурів, її коріння поринає у сиву давнину. Українська нація має свої звичаї, обряди, має свої естетичні ідеали. Мова такої нації не може зникнути безслідно. Неможливо її й знищити, як це хотіла зробити царська Росія. Саме про невмирущість цієї мови говорить автор. Він усвідомлює її велич, усвідомлює її місце […]...
- Україно! Доки жити буду доти відкриватиму тебе Україно! Доки жити буду доти відкриватиму тебе. Ти звеш мене, й на голос милий твій З гарячою любов’ю я полину; Поки живуть думки в душі моїй, Про тебе, ненько, думати не кину. / В. Самійленко / У руках тримаю улюблений томик поезій українських поетів. Перегортаю сторінку за сторінкою, читаю – і раптом бачу тендітну гілочку полину. Він висох, кришиться, вже немає того соковитого сивого блиску, а запах його зостався, тонко […]...
- Шевченко – це народ, і як народ, він буде вічно жити Тарас Григорович Шевченко – великий поет, геній українського народу. Поет зробив неоціненний вклад у духовну скарбницю людства. У своїй творчості митець сягнув на світовий рівень. Його довершені твори сіють зерна світла й добра, палахкотять незгаслим полум’ям безкомпромісної справедливості, проникливої мудрості. Тарас Шевченко народився кріпаком, тож йому, як нікому іншому, були близькі й зрозумілі страждання бідноти. А тому все своє життя поет присвятив служінню ідеї національного та соціального визволення трудящих. Не […]...
- “Щастя то зрада, будь тому рада, тим воно гарне, що вічно летить” У чому зміст людського життя? Яким воно має бути’,’ Що треба для того, щоб життя було повноцінним, щасливим, незрадливим? Ці питання є синонімічним рядом головної проблеми драми-феєрії “Лісова пісня”. Щоб відповісти на них, треба мати неабиякий життєвий досвід, вміти любити, пробачати й вірити. Цей гнір – гімн єднання людини і природи, це щира пісня про велич духовного, про порив людини до щастя, про складні болісні шляхи до нього. Драма створена […]...
- “Бо жити спішити треба…” У мене ще й досі не вкладається в голові, чому на долю найталановитіших, найкращих людей випадають різні випробування, чому так часто їхнє життя уривається неочікувано і трагічно. Мені завжди подобались вірші Симоненка, але після того, як я уважно прочитав біографію поета, моє ставлення до нього й до його творчості остаточно сформувалось. Поетові довелося прожити дуже коротке, але дуже насичене життя. Передчасна смерть обірвала його. Мене дуже вразило все, що я […]...
- Відповіді до теми: “Творчість А. Малишка – роздуми над людською долею, жива краса рідного краю” 1. Згадайте поезії А. Малишка, яке дерево було його найулюбленішим? А. Малишко дуже любив українську природу, зокрема дерева, серед яких почесне місце відведено явору. Навіть одну із своїх останніх книжок поет назвав “Дорога під яворами”. 2. Чому присвятив А. Малишко свою поезію “Вогник” ? Ця поезія швидко стала піснею. Вона є ліричним спогадом про рідну хату, світло в її вікні, тополину під вікнами, батька й матір. Пережите й пізнане в […]...
- Зміст поеми “Кому на Русі жити добре” Зміст поеми “Кому на Русі жити добре” не однозначний. Адже питання: хто щасливий? – викликає й інші: що таке щастя? Хто гідний щастя? Де потрібно його шукати? І ці-те питання “Селянка” не стільки закриває, скільки відкриває їх, на них наводить. Без “Селянки” не все ясно ні в частині “Мізинок”, що писалася до “Селянки”, ні в частині “Бенкет на увесь світ”, що писалася після її. В “Селянці” поет піднімав глибокі шари […]...
- Нові грані вічно старого міфу про Прометея Нехай підніме руку той, хто не знає міф про Прометея. Ті, хто знають – вільні, ті, хто не чув – залишайтесь і послухайте. Отже, тепер, отримавши повну тишу й самотність, можна вільно віддатись потоку думок у руслі античності та стародавніх переказів, іноді відволікаючись на софістику й демагогію. Прометей, великий титан, син Япета, хитромудрий, Той-Хто – Роздумує-Заздалегідь. Ми звикли сприймати його як захисника людей, нашого помічника, рятівника, просвітника. Адже саме він […]...
- Образи селянських жінок у поемі “Кому на Русі жити добре” Образи селянських жінок, виведених поетом у добутках, написаних до поеми “Кому на Русі жити добре”, здаються тільки ескізами до намальованого на весь зріст портрету Матрени Тимофіївни. Якщо в 40-х роках, та й пізніше Некрасов зображує в селянських жінках переважно терпіння, затурканість, покірність, то тепер поет показує зародження в російській селянці гніву, прагнення позбутися від покірності, смиренності як сумної спадщини вікового рабства. Матрена розповідає семи мандрівникам глибоко хвилюючу повість свого життя […]...
- Образ Батьківщини, Росії в поемі “Кому на Русі жити добре” Але в них є внутрішній сюжет, генеральна ідея, усе до себе що зводить. Ця ідея, одна з головних ідей усього некрасовского творчості, є ідея материнства. У поезії Некрасова мати завжди була безумовним, абсолютним початком життя, втіленою нормою й ідеалом її. У цьому змісті мати є головний “позитивний” герой некрасовской поезії Сам образ Батьківщини, Росії в поета незмінно з’єднується з образом матері. Батьківщина-Мати, матінка^-русь – саме від Некрасова, через його поезію […]...
- Композиція поеми “Кому на Русі жити добре” Поема “Кому на Русі жити добре” побудована на основі строгого й стрункого композиційного плану. У пролозі поеми в загальних контурах вимальовується широка епічна картина. У ній, як у фокусі, виділені фігури епічних мандрівників. Вся частка, другорядне усунуте, увага зосереджена на вихідній епічній події. Обставини, що викликали суперечка й рішення мужиків, не розвинені Саме місце дії – Підтягнута губернія, Терпигорєв повіт, Пустопорожня волость – вище тої або іншої приватної місцевості. Як […]...
- Живе народ, допоки жива мова Цивілізоване суспільство не може існувати без мови – найголовнішого засобу спілкування, засобу вираження думки і передачі досвіду сучасникам і нащадкам. Не можна не захоплюватись тим, що це розуміли ще наші предки. Так, Володимир Мономах у своєму “Поученії дітям” пояснював: людина народжена для добра, але щоб діяти добре – вона повинна знати світ, розбиратися, що є добро, а що зло. У цьому зв’язку насамперед треба знати, вважав Володимир Мономах, свій рід […]...
- Жива Росія в поемі М. В. Гоголя “Мертві душі” Сучасник О. С. Пушкіна, М. В. Гоголь створював свої добутки в тих історичних умовах, які зложилися в Росії після невдалого першого революційного виступу – виступу декабристів у 1825 році. Звертаючись у добутках до найважливіших історичних проблем свого часу, письменник пішов далі по шляху реалізму” який був відкритий Пушкіним і Грибоєдовим. В. Г. Бєлінський писав: “Гоголь перший глянув сміло й прямо на російську дійсність”. М. В. Гоголь був наділений даром надзвичайної […]...
- Роздуму семи епічних мужиків у поемі “Кому на Русі жити добре” Роздуму семи епічних мужиків… стали загальнонародними. Краса епічної замкнутості дії підтримується словами Григорія Добросклонова про мету його життя, які навіть у формі вираження збігаються із суперечкою семи мужиків у пролозі. Ціль життя Григорій бачить у тім, “щоб… кожному селянинові жилося привільно-весело на всій святій Русі”, або, як сказано в авторському оповіданні, Григорій “буде жити для счастия вбогого й темного рідного куточка”, для счастия, що так наполегливо шукають сім мандрівників В […]...
- Пролог поеми Н. А. Некрасова “Кому на Русі жити добре” Вся поема Некрасова “Кому на Русі жити добре” – це розпалюється, що поступово набирає силу мирський схід. Для Некрасова тут важливий сам процес, важливо, що селянство не тільки задумалося про сенс життя, але й відправилося у важкий і довгий шлях правдошукацтва В “Пролозі” зав’язується дія. Семеро селян сперечаються, “кому живеться весело, привільно на Русі”. Мужики ще не розуміють, що питання, хто счастливее – піп, поміщик, купець, чиновник або цар, – […]...
- Жити і людей любити Усі ми в зворушливому пориві намагаємося осягнути феномен безсмертя славетного Кобзаря, таємницю його поезій, глибини волелюбної душі, прагнемо віднайти її чисті джерела. Синівську любов приніс великий геній рідній Україні, своєму народові. Прийшов до людей в образі старого Перебенді, “старого та химерного”, що сів із кобзою в широкому роздольному степу й заспівав журливу пісню. Полинула вона над Україною, зворушуючи, чаруючи, підтримуючи, возвеличуючи, надаючи життєвої снаги. Слава козацька пригадувалася старому, коли “гарцювала […]...
- Роздуми Шевченка про власну долю та долю України в поезії “Мені однаково, чи буду…” Роздуми Шевченка про власну долю та долю України в поезії “Мені однаково, чи буду…” Чим уважніше вчитуєшся у Шевченкову поезію “Мені однаково, чи буду…”, тим виразніше вимальовується перед нами постать поета як національного пророка. Участь у Кирило-Мефодіївському братстві дозволила йому простежити пожвавлення національного руху в Україні. Поет розумів, що це тільки початок поступового накопичення визвольної енергії народу. Тому не дивно, що грубе придушення національного руху, розгром таємного товариства спричинило появу […]...
- “Жити хочу! Геть думи сумні!” Я знаю: скільки б не пройшло часу, постать Лесі Українки буде завжди асоціюватися з образом героїні її поезії “Contra spem spero!”, рядки якої вражають драматизмом і водночас оптимізмом дівчини, здатної за найтяжчих обставин “пісню веселу співать”. Коли я знайомилася з біографією поетеси, мене приголомшили слова її матері у листі до Івана Франка: “Чи ж смерть не була б кращою долею, ніж теперішнє її життє, котре і у неї, і у […]...
- Легендарна постать чи жива людина: Роксолана й Настя Лісовська Роксолана – постать насправді легендарна. Ця непересічна жінка не тільки (мала силу духу, любов до життя за таких випробувань, які важко й уявити. Роксолана показала себе як мудру правительку, благодійницю, матір; Читаючи про Роксоляну, я замислився над долею живої людини, молодої вдови – Насті Лісовської, тобто Роксоляни до викрадення, Роксолани такої, якою вона, я впевнений, залишалась десь у глибині душі. Мені здасться, Роксолана гідна співчуття. Говорячи з шанобливою повагою і […]...
- Селянська тема в поемі “Кому на Русі жити добре” Поема Кому на Русі жити добре вершина творчості Н. А. Некрасова. Він сам називав її своїм улюбленим дітищем. Своїй поемі Некрасов віддав довгі роки безустанної праці, вклавши в неї всі відомості про російський народ, накопичені, як говорив поет, по слівцю протягом двадцяти років. У жодному добутку російської літератури не проявлялися з такою силою й правдою характери, звички, погляди, надії російського народу, як у цій поемі Сюжет поеми дуже близький до […]...
- Легендарна постать чи жива людина: Роксоляна проти Анастасії Лісовсьної Роксоляна – постать насправді легендарна. Ця непересічна жінка не тільки зберегла силу духу, любов до життя за таких випробувань, які важко й уявити. Роксоляна показала себе як мудру правительку, благодійницю, матір. Але, читаючи про Роксоляну, я замислився над долею живої людини, молодої дівчини – Насті Лісовської, тобто Роксоляни до викрадення, Роксоляни такої, якою вона, я впевнений, залишалась десь у глибині душі. Мені здається, не менш, ніж захоплення, Роксоляна гідна співчуття. […]...
- Сюжет, герої, тематика поеми Некрасова “Кому на Русі жити добре” Зображення післяреформеної Росії. Некрасов писав поему протягом двадцяти років, збираючи матеріал для неї “по слівцю”. Поема надзвичайно широко охоплює народне життя. Некрасов хотів зобразити в ній всі соціальні шари: від селянина до царя. Але, на жаль, поема так і не була закінчена – перешкодила смерть поета. Головна проблема, головне питання добутку вже ясно видний у заголовку “Кому на Русі жити добре” – це проблема щастя Поема Некрасова “Кому на Русі […]...
- МІФ ДАЖБОГ І ЖИВА І тоді Сокіл-Род мовив до Білобога й Перуна: “Негоже нам, богам, залишати дітей своїх напризволяще, мусимо допомогти їм”. І зніc Творець Золотий Жолудь і Золоте Зернятко. І повелів Білобогові посадити їх на Землі й полити Живою Водою. І зробив так Білобог. І сталося диво: з Жолудя виріс крислатий Дуб, вершиною якого був небаченої вроди юнак, що спав міцним сном. А Золоте Зернятко спородило пишний Житній Колос, вершиною якого була чарівної […]...
- Ідейний задум поеми позначений “Кому на Русі жити добре” Зображення народу в поемі Некрасова “Кому на Русі жити добре” “Кому на Русі жити добре” – поема-епопея. У центрі її – зображення післяреформеної Росії. Некрасов писав поему протягом двадцяти років, збираючи матеріал для неї “по слівцю”. Поема надзвичайно широко охоплює народне життя. Некрасов хотів зобразити в ній всі соціальні шари: від селянина до царя. Але, на жаль, поема так і не була закінчена – перешкодила смерть поета. Головна проблема, головне […]...
- Жива пам’ять про Котляревського Грунтові сільські дороги мають особливу принаду, особливо коли тягнуться через невеличкі гаї, поля, видолинки. Тільки побачивши їх, можна зрозуміти, чому їх інколи порівнюють зі стрічками,, бо вони справді нагадують сіренькі стрічки, що пролягли аж до небокраю. Вони, як вічний поклик до вирію, кличуть мандрівників у незвідані краї. Тими шляхами мандрував колись і Котляревський. Може, теж задивлявся на птахів, що летіли до вирію, а може, просто приємно було міряти кроками цю […]...
- Різноманіття народних типів у поемі H. А. Некрасова “Кому на Русі жити добре” 1. Кращі людські якості, що втілилися в образах людей з народу. 2. Образ Матрени Тимофіївни Корчагіної. 3. Голота й холопи. 4. “Селянський гріх”. У своїй поемі “Кому на Русі жити добре” Н. А. Некрасов показує велику панораму народного життя, характерів і доль. Мотив мандрівки сімох селян, що задалися метою з’ясувати, кому ж “привільно, весело живеться на Русі”, автор увів у поему не випадково. Адже в шляху мандрівники зустрічаються із самими […]...
- Жива ватра Василь Герасимюк Жива ватра Дерево тремо об дерево, Доки не народиться вона. Вона помирає тільки раз, Тому бережемо її. Автор описує полонинські звичаї, побутову магію, пов’язану з худобою, до якої гуцули ставляться дуже трепетно: Ми знову виведемо наші отари на наші гори І за древнім полонинським звичаєм Проженемо крізь неї – Щоби ніяка пошесть не напала, Щоби жоден хижак не внадився, Щоби громи із блискавками не розігнали, Щоби підступний гад вим’я не […]...
- Художня своєрідність поеми М. О. Некрасова “Кому на Русі жити добре” Поема “Кому на Русі жити добре” займає центральне місце у творчості Некрасова. Вона стала своєрідним художнім підсумком більш ніж тридцятирічної роботи автора. Всі мотиви лірики Некрасова розвинені в поемі, заново осмислені всі проблеми, що хвилювали, використані вищі його художні досягнення. Некрасов не тільки створив особливий жанр соціально-філософської поеми. Він підкорив його своїй надзадачі: показати картину, що розвивається, Росії в її минулому, сьогоденні і майбутньому. Почавши писати “по гарячих слідах”, тобто […]...
- Жанр і композиція поеми М. О. Некрасова “Кому на Русі жити добре” Некрасов працював над поемою більше 13 років. За цей час багато чого змінилося в поемі – від первісного задуму і до сюжету. Галерея сатиричних образів численних панів не була завершена, Некрасов залишив тільки попа і поміщика Оболдуєва. На перше місце поет поставив народ, відомості про життя якого Некрасов збирав довгий час. Поема “Кому на Русі жити добре” стала поемою про долю народу і його тяжкий стан. Написана в той час, […]...
- Мені однаково, чи буду – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 6-9 класи ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. ТАРАС ШЕВЧЕНКО Мені однаково, чи буду Мені однаково, чи буду Я жить в Україні, чи ні. Чи хто згадає, чи забуде Мене в снігу на чужині – Однаковісінько мені. В неволі виріс між чужими І, неоплаканий своїми, В неволі, плачучи, умру. І все з собою заберу, Малого сліду не покину На нашій славній Україні, На нашій – не своїй землі. […]...
- “Що залишу майбутньому дневі, чим ділитися буду з ним?” Серед “шістдесятників”, чиї твори були заборонені або й зовсім не друкувалися, яскравою зіркою сяє ім’я Василя Симоненка. Ця велична постать символізує найсвятішу традицію української класичної літератури – бути захисницею інтересів простого народу. Поет прожив всього 28 років, але його творча спадщина не може залишити нас байдужими. Він рано збагнув своє призначення, не боявся його: Я хочу бути несамовитим, Я хочу в полум’ї згоріть, Щоб не жаліти за прожитим, Димком на […]...
- Образ Матрени Тимофіївни в поемі “Кому на Русі жити добре” Частина, названа “Селянка”. Взагалі цей образ займає особливе місце у всій поезії Некрасова. Російська жінка завжди була для Некрасова головною носителькою життя, вираженням її повноти, як би символом національного існування. От чому Некрасов з такою увагою вдивлявся в її долю, художньо досліджував її в поемі онароде. Адже мова йшла про самий корінь життя, об неї, може бути, головному стані. Тому-Те поет приділив стільки уваги, як, напевно, жодному кандидатові в щасливі, […]...
- Поняття про щастя в поемі Н. А. Некрасова “Кому на Русі жити добре” Некрасов писав свою поему більше 13 років, але ще більше часу витратив на те, щоби “по слівцю”, як він сам виразився, збрати всі відомості про російський народ. Поет показав не тільки всі сторони селянського життя з її виснажливою працею, оскорблениями й гнобленнями з боку влади, але й протиставив їм клас крепостников. Поема має єдиний значеннєвий центр. Це подання про щастя. У поняття “щастя” поет вкладає трохи значений. Моральне зміст щастя […]...
- Проблема народного щастя у поемі М. О. Некрасова “Кому на Русі жити добре” Поему “Кому на Русі жити добре” Некрасов задумав як “народну книгу”. Він почав писати її в 1863 році, а закінчував смертельно хворим в 1877 році. Поет мріяв, щоб його книга була близька селянству. У центрі поеми – збірний образ російського селянства, образ охоронця рідної землі. Поема відображає мужицькі радості і прикрості, сумніви і надії, спрагу волі й щастя. Всі найважливіші події життя селянина вмістилися в цей твір. Сюжет поеми “Кому […]...
- “Жива” і “мертва” вода в українських народних казках З казки “Іван Богданець”: Прийшли на тічок Іван та рак. Поставив рак шість барилок з одного боку і з другого боку шість: в одних сильна вода, а в других – безсильна. Із сього боку, де Іван Богданець, безсильна, а з того, де рак, – сильна. – Напиймося, – каже рак, – перше води, та тоді будем битися. Напився Іван безсильної води, а рак Вір напився сильної. Як ударив рак – […]...
- Де б я волів жити – в місті чи в селі Питання, де жити, в місті чи в селі, несподівано виявилося для мене досить непростим. Я ніколи над цим не замислювався, просто жив собі з народження в місті, і все. Отже, мені видалося цікавим поміркувати над цим. Я звик до великого міста, де вирує життя, навіть уночі шумно і люди завжди кудись поспішають. Але ж багато хто зараз переїжджає до села, купуючи там будинок і ділянку землі. Люди віддають перевагу життю […]...
- Жива Росія у поемі М. В. Гоголя “Мертві душі” І. Викриття М. В. Гоголем кріпосництва в поемі “Мертві душі”. ІІ. Поема про Росію. 1. Світ “мертвих душ” поміщиків. 2. Протиставлення світу гнобителів багатостраждального російського народу. 3. Символічний образ Русі: птах-трійка, якого не можна випередити – образ могутності невичерпних сил батьківщини. ІІІ. Любов М. В. Гоголя до неосяжної Русі; віра в її велике і прекрасне майбутнє....
- Російське селянство в поемі Н. А. Некрасова “Кому на Русі жити добре” Поема Н. А. Некрасова “Кому на Русі жити добре” створювалася протягом більше десяти років, Основна проблема, що цікавила поета, – положение російського селянина при крепостном праві й після “звільнення”. Про сущности царський маніфест Н. А. Некрасов говорить словами народу: “Добра ти, царська грамота, так не про нас ти писана”. Картвані народного життя написані з епичесякий широтою, і це надає право назвати поему енциклопедією російського життя того часу. Малюючи численні образи […]...
- Поема Лесі Українки “Давня казка”: порівняльна характеристика образів поета і лицаря Бертольда
- Що породжує цахесів
Categories: Твори з літератури