На день народження мені батьки подарували собаку. А тварини потребують догляду, тому в мої обов’язки входило гуляти з собакою вранці та ввечері. Теплого літнього вечора ми з Дружком, так звали мою собаку, йшли стежкою у міському парку. На майданчику для тварин вже не було нікого. Дружок весело бігав біля мене, а потім раптом насторожився – і побіг у протилежний бік, де почав весело гавкати.
Цікавість змусила і мене підійти туди, де весело крутив хвостиком Дружок. Коли я підійшов і намагався роздивитись, що ж побачив під кущем мій собака, то відчув, що щось дряпає мені ногу. Я опустив очі до ніг і побачив, як по штанині дерлося злякане маленьке кошеня. Воно втекло від собаки і просило захисту у мене.
Я взяв кошеня на руки, приголубив і заспокоїв його. Кошеня приємно замурчало. Додому ми повернулися втрьох.





Related posts:
- Мій вихідний день. Несподівана зустріч Я люблю у вихідний гуляти лісом. Там так затишно, чудово. А скільки несподіванок трапляється на кожному кроці! Одного разу між гілками дерев я помітила руденьку красуню білочку. Це була моя мрія – побачити білочку. Вона не хотіла спускатися нижче, тому що боялася людини. Спостерігаючи за твариною, я милувалася її руденьким хутром, кінчики якого були значно світліші. Пухнастий хвостик був темнішого кольору, а кінчик був білий, наче хто вмочив його у […]...
- Зустріч у лісі Одного разу ми з подругою та з її батьком прогулювалися лісом. Час наближався до вечора, і ми вирішили, трохи посидівши, іти додому. І ось раптом ми з подругою мало не крикнули з переляку. У кущах, за декілька метрів від нас, промайнула сіра вовча спина і ми побачили, як вовк, величезний, сірий, побіг вперед лісом, наче не помічаючи нас. Я була дуже здивована і налякана, але батько подруги Олександр Степанович заспокоїв […]...
- Я хочу розповісти вам Я завжди мріяв мати собаку і з заздрістю дивився на хлопців з нашого двору, що виходили на прогулянку зі своїми чотириногими друзями. Не раз просив батьків купити собаку, однак мама пояснювала, що наша квартира дуже мала, щоб тримати таку тварину. “Вистачить з нас і рибок, тим більше що, крім мене, у нашій родині ніхто про них не піклується”, – заявила мама. І все-таки собака в нашій квартирі на деякий час […]...
- Твір “Їжачок та заєць: зустріч осіннього дня” Осіннього дня ми виїхали до лісу. Був сонячний, але вже холодний день. Навкруги лежало жовте та буре листя. Я присів на галявинці. І враз завмер, бо побачив на відкритому місці руденького зайця! Він сидів просто переді мною! Заєць не відразу мене побачив. Відомо, що ці звірятка добре бачать усе з боків, а прямо перед собою недобачають. В цю секунду листя зашуруділо та з-під нього виліз великій їжак з чорненькою мордочкою […]...
- Мурка. Твір-опис тварини Одного разу, йдучи до школи, я помітив маленьке кошеня. Воно сиділо під горожею і мало досить кумедний вигляд. Це кошеня мені сподобалося, і я його взяв із собою. У школі весь клас зацікавлено дивився на мою знахідку. Дівчатка почали його годувати. Вони давали йому сир, ковбасу та хліб зі свого сніданку. Кошеня охоче їло ковбасу та сир, але з хліба тільки злизувало масло. На уроках вчителі мене лаяли, казали, що […]...
- Твір Зустріч із Григорієм Сковородою Зустріч із Григорієм Сковородою У Сковородинівку ми приїхали з батьками на кілька днів у гості до тітки Марії, яка вже була на пенсії і весь час порпалася то на городі, то коло курей. Після звичайних радісних привітань і обіду в колі родичів я вирішив прогулятися до Сковородинівських місць, там завжди було так затишно, привітно і красиво. …Підходжу до Сковородинівського дуба, де на барельєфі видно зображення відомого філософа. Сідаю неподалік і […]...
- Моя зустріч із прекрасним Зустрічі з прекрасним… їх так багато трапляється в житті, проте лише деякі запам’ятовуються надовго. Нещодавно я відвідала обласний краєзнавчий музей, де відбулася виставка видатного художника Геннадія Олімпіюка. У залі музею, де розташувалась експозиція, вранці було зовсім небагато людей, і мені пощастило побути віч-на-віч із чудовими полотнами цього непересічного художника. “Людина і її душа” – таку б назву я підібрала до цієї виставки. Художник із величезним замилуванням слідкує за кожним порухом […]...
- Мій внесок в охорону і збереження природи Однієї суботи я гуляв на вулиці неподалік від свого дому. Людей було небагато. Падав пухнастий білий сніг. Попереду йшов чоловік з величезним собакою на повідку. Несподівано собака загавкав і кинувся так швидко, що хазяїн не встиг його утримати і побіг за ним. На дереві, зовсім невисоко, сиділо маленьке сіре кошеня і жалібно нявчало. Цей собака ледве його не схопив, гавкав, сердився. Хазяїн відтяг його з великим зусиллям, і вони пішли […]...
- Цікава зустріч Нещодавно наша вчителька влаштувала в класі вечір-зустріч. Вона запросила до нас свого колишнього однокласника. Тепер він відомий журналіст і мандрівник. Олена Вікторівна запропонувала йому розповісти нам щось цікаве, і він залюбки погодився. Слухати Олександра Олексійовича було дуже цікаво. Уже багато років він їздить по всій країні й за кордон і пише потім статті й оповідання на основі побаченого. Його розповіді дійсно захопливі. Він був і у Криму, і на Далекому […]...
- Зустріч із письменником Харків – великий промисловий і культурний центр України. Я щасливий, що живу в цьому місті, де є багато музеїв, театрів, де живе багато цікавих людей: учених, письменників, художників. Нещодавно до нашого класу завітав харківський поет Юрій Іванович Стадниченко. Дружба цього поета з учнями нашої школи вже триває десятиліття. Поет любить спілкуватися з молоддю, а ми, учні, любимо слухати вірші у його виконанні. Ю. Стадниченко – письменник-патріот, який веде велику роботу […]...
- Про що розповів Очумелов. Твір за оповіданням А. Чехова “Хамелеон” Ох, добродії, ну і днинка видалася сьогодні! Як завжди, я за справами служби йшов через базарну площу. Зі мною був Єлдирін. Він допомагав мені вирішити низку питань. З ранку у мене настрій був непоганий, я одягнув нову шинель, справна така шинель. І хто б міг подумати, що неприємності сьогодні на цій площі стануться через те, що наш народ не знає головного: чи належить генералош Жигалову собака, який укусив за палець […]...
- Собака – член нашої родини 5 КЛАС НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Собака – член нашої родини Мені здається, що наша собака Аста живе з нами все моє життя. Насправді, так воно і є, адже Асту придбали, коли мені було всього два роки. Зараз вона не відходить від мене, виконує всі мої команди, але так було не завжди. Батьки згадують, що маленьким я намагався сісти на собаку, смикав її за хвіст. Розумна тварина, помітивши, що я наближаюся до […]...
- Зустріч із кобзарем Зустріч із кобзарем Із чим асоціюється у вас слово “кобзар”? Я не погрішу, коли спробую відгадати. Це щось таке з давнини, коли ще жив Шевченко, або коли ще козацька вольниця гуляла Запоріжжям. Чи зображення на картині сліпого дідуся з кобзою в руках, а поруч з ним – хлопчик-поводир? Про кобзарське мистецтво чули у школі всі, дехто навіть може згадати прізвища найвідоміших кобзарів, наприклад Остапа Вересая чи Федора Кушнерика. А запитати […]...
- Друзі У нашого сусіда дідуся Миколи є чудовий песик. Невеличкий, кудлатий, з хвостом-бубликом і кмітливими карими очима. Дідусь зве його Дружком. Вони справжні друзі. Завжди разом. Дружок такий розумний собака – всіх у нашому дворі знає, ніколи на своїх не гавкає. Одного разу жінка дідуся Миколи поїхала до онуків, вони в іншому місті живуть. І треба ж дідусеві саме на той час захворіти! Ще й як захворіти – встати з ліжка […]...
- Моя зустріч з “Велесовою книгою” 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Нещодавно на уроці української літератури я познайомилася з дуже цікавою пам’яткою нашого народу – “Велесовою книгою”. Вона була знайдена в 1919 р. офіцером Ізен-беком в одному з родових маєтків дворян на межі між Україною і Росією. Довгий час офіцер зберігав її в себе, нікому не показуючи, але потім розповів про знахідку своєму знайомому Миролюбову. Зацікавившись незвичайною пам’яткою, вчений присвятив багато років переписуванню розшифруванню дощечок, […]...
- Я пишаюся своїми батьками Вранці ми з татом займаємося на спортмайданчику. Одного разу ми поверталися після чергового тренування. У безлюдному місці в трансформаторній будці ми побачили собаку породи колі, так звану шотландську вівчарку. У неї була довга руда шерсть з білими цятками. З усього було видно, що хазяї з якоїсь причини кинули її. Завезли в безлюдне місце й поїхали. Рано-вранці людей поблизу не було. Ми зрозуміли, що собака голодна, вона тремтіла, жалібно дивилася нам […]...
- Зустріч з весною Весна, виявляється, кожного року різна: то вона довго спить, а потім враз пробудиться. А то, буває, уже й сніги зійдуть, уже й зелень готова вибухнути живим цвітом, а вона все ще чомусь зволікає. Та неодмінно відбувається одне: весна завжди настає. Про це дуже образно написав у вірші “Весна” поет Богдан-Ігор Антонич: “росте Антонич, і трава росте”. Мені теж здається, що я починаю рости тоді, коли приходить весна, росту разом із […]...
- Зустріч з Тарасом Про цей пам’ятник важко розповідати, бо він відомий всьому світові. Він найкращий, неперевершений, єдиний такий у цілому світі. Але кожного разу, як я показую гостям Харків, я веду їх сюди. Іду, не готуючись до цієї зустрічі, не вибираючи найкоротшого шляху, найкращої точки огляду. Я іду тією дорогою, якою колись привів сюди мене, маленьку, мій батько, якою ми завжди приходимо сюди. Від нашого будинку не так вже й далеко – спочатку […]...
- Кошенятко Я дуже люблю домашніх тваринок. І ось нарешті батьки мені подарували на день народження кошенятко. Воно було маленьке, пухнасте, чорного кольору з білою цяточкою на лобі. Цяточка мала форму зірочки, тому всі почали називати кошеня Зірочкою. Кругленька мордочка з чорним носиком, блискучими очицями і маленькими стоячими вушками була у мого кошеняти. Яке воно було кумедне! Товстеньке, на коротких ніжках. Щоразу, коли воно мене бачило, підбігало, терлося об ноги, ніби запрошувало […]...
- Твір – роздум Моя зустріч з “Велесовою книгою” Нещодавно на уроці української літератури я познайомилася з дуже цікавою пам’яткою нашого народу – “Велесовою книгою”. Вона була знайдена в хаті білого офіцера. “Велесова книга” має вигляд пронумерованих дощечок, на яких вирізаний текст. Деякі дощечки “Велесової книги” розповідають про життя праслов’янського народу у давні часи, коли території, на яких жив праслов’янський народ, постійно займали різні кочові племена – кімерійці, скіфи, сармати. Вони поневолювали праслов’ян, грабували і вбивали людей. Але праслов’яни […]...
- Зустріч з Яремою, або Як написати твір за поемою Т. Шевченка “Гайдамаки” Уявіть собі далекі часи – XVІІ і XVІІІ століття, коли українські повстанці та гайдамаки воювали проти польської шляхти, яка поневолила українські землі. Найвищим проявом гайдамацького руху було повстання 1768 року, відоме під назвою “Коліївщина”, події якої й лягли в основу поеми “Гайдамаки”. Гайдамаччина була відповіддю на нелюдські жорстокості конфедератів. На чолі повстанських загонів гайдамаків стає Максим Залізняк. Він не був зроблений із заліза, як Залізний Дереворуб. Він звичайна людина, причому […]...
- Сестричка – мій найкращий друг 9 КЛАС ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Сестричка – мій найкращий друг Цілих вісім перших років життя я був єдиною дитиною в сім’ї, центром, нам коло якого оберталося життя великої родини. Дідусі наввипередки купували мені іграшки, бабусі змагалися між собою за мою прихильність, тато і мама кожного дня демонстрували мені свою любов. Здавалося, що в той час я мав усе, чого можна бажати. Пам’ятаю, у сім років я дуже хотів, щоб […]...
- Твір “Справжній друг пізнається в біді” Мій твір буде буде про те, що друг справді “пізнається в біді”. Я розповім, як у скрутну хвилину мені допоміг мій справжній друг Максим. Якось улітку ми разом з Максимом каталися на велосипедах та заїхали на чужу вулицю. Раптом із-за рогу вискочила зграя собак. Вони всі голосно загавкали. А одна невелика “моська” навіть напала на мене, намагаючись вкусити велосипеда за колесо. Ми з другом довго не чекали, багато не розмовляли, […]...
- Твір в обрамленням 4 клас: Як провчили пустуна Вона була дуже хороша дівчинка. У неї було багато іграшок. Але вона поводилася з ними зовсім не так, як деякі інші діти. Іграшки. в неї були завжди цілі, не поламані і не розкидані по всій кімнаті. Все було гарно складено у Валиному куточку.) Лялька сиділа на маленькому стільчику або лежала’в ліжечку. Кубики були складені красивою пірамідкою. Коник теж стояв у куточку. Ще у Валі було кошеня. Воно було руденьке, пухнасте, […]...
- Чи хотів би я мати такого друга як Ігор? – ІІ варіант – МИХАЙЛО ЧАБАНІВСЬКИЙ ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ МИХАЙЛО ЧАБАНІВСЬКИЙ II варіант Оповідання “Вірний” розповідає про хлопчика Ігоря, який забрав до себе маленьке цуценя від Тимка, рудого хлопця, який мучив собаку. Автор змальовує Ігоря як добру, порядну людину. Ігор любить тварин, він не робить їм прикростей, як робив це Тимко. Він дуже любить свого собаку, навчає й Тимка, щоб той не чіпав гніздечка ластівок та буслів. Ось так із спілкування народжується дружба між людиною […]...
- Собака, який навчив людей відданості й вірності 6 КЛАС НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Собака, який навчив людей відданості й вірності Останніми днями по телебаченню декілька разів показували один і той самий сюжет: великий пес на зупинці зустрічає і проводжає маршрутні таксі, обнюхує машини, уважно розглядає пасажирів. Небайдужі люди побудували будку, але він тільки їсть і не відходить від зупинки ні вдень, ні вночі. Дехто брав собаку додому, але він щоразу тікав, і люди знов бачили його на звичному місці. […]...
- Пожежа У нашому багатоповерховому будинку живе хлопчик Михайлик. На день народження йому подарували кошеня. Руденьке, а иа сонці його шерсть переливалася і палахкотіла жовтогарячим вогнем. І Михайлик назвав своє кошенятко незвичним ім’ям Пожежа. Наступного ранку хлопчик не знайшов свого вихованця у кімнатах. “Пожежа! Пожежа! До мене!” – кричав він, але кошеняти не було. Михайлик вибіг на балкон і побачив, що Пожежа переліз на сусідський балкон. “Пожежа! Пожежа!” – щосили закричав Михайлик. […]...
- Не дивись на силу рук, а дивись на силу серця У мене багато друзів. Але по-справжньому прихилився я до Сашка Арнаута. Нін старший за мене на два роки. Сашко захоплюється боксом, у нього сильні руки, широкі плечі. Одного разу він посадив мене собі на плечі й почав присідати. Здавалося, цим присіданням не буде кінця. Але тут втрутилася баба Даша, наш двірник. Вона сказала, що так і надірватися недовго. Сашко послухався бабу Дашу й опустив мене на землю. Потім зробив стійку […]...
- Як я впіймав карася Торік літом я відпочивав у селі разом з татом. Це невелике село розташоване на крутому березі Десни. Якось тато розбудив мене вранці й запросив, як тут звикли казати, “на риби”. Ми зібрали наші рибальські снасті й пішли до річки. Там ми сіли в човен. Тато попросив сісти на весла й розпустити вудку, поки він приготує наживку. Течією нас понесло аж на середину річки. Тоді тато відібрав у мене весла й […]...
- Кішка Марися Я жити не можу без своєї чорно-білої безпородної п’ятирічної кішки Марисі. Я випросив її у бабусі, коли вона була малюсіньким кошеням. А річ у тім, що бабуся вирішила завести собі кота і взяла в дім кошеня. Виявилося, що Марися – кішка. Я старався не розчаровувати бабусю, щоб вона не відмовилася від маляти. Почав випрошувати у неї “котика”. Бабуся не віддавала. Довелося сказати правду. Але бабуся встигла полюбити котика-кішечку й не […]...
- Я мрію про Мені дуже подобається мріяти. Кажуть, що найбільше люди мріють у дитинстві, але мені здається, що й дорослі із задоволенням роблять це. Моя бабуся говорить, що мрія допомагає жити, бо завдяки їй у людини з’являється бажання досягти чогось і вона робить усе можливе для справдження своєї мрії. У мене багато мрій – маленьких і великих. Мрію я про гірський велосипед, про новий комп’ютер, про подорож до якоїсь іншої країни. Мені б […]...
- Веселе полювання – ОСТАП ВИШНЯ 6 клас “Мисливські усмішки” – одна з найвідоміших збірок Остапа Вишні. І дорослі, і діти з задоволенням читають ці гуморески. Герої “Мисливських усмішок” чудово розбираються в тонкощах мисливської справи, а звички звірів і птахів знають краще за власні. Ми щиро сміємося над пригодами дуже благородних, але вельми безталанних мисливців, бо найкраще в них виходить невинна мисливська брехня. Вони стріляють дуже влучно, але чомусь замість впольованої дикої качки дружина ставить на […]...
- Брати наші менші План I. Ми пишаємося дружбою тварин. II. Допомога представникам тваринного світу. 1. Підгодовуймо тварин! 2. Ми в боргу перед собакою. 3. Людина не має права бути жорстокою. III. Тварини ввіряють нам життя. Район, в якому я живу, достатньо молодий. У нас тут багато шкіл і дитячих садків. Щовечора як висипе дітлахів на вулицю – весело, гамірно. Багато хто з жителів району виводять на прогулянку своїх четвероногих вихованців. Подивишся, хтось веде […]...
- Твір “Лист до бабусі” Здрастуй, бабусю! Як ся маєш? Як твоє здоров’я? У мене все як завжди. Я вчуся, отримую хороші оцінки. Особливо добре у мене виходить відповідати з математики, географії, біології та англійської мови. Зараз я готуюся виступати за свій клас на конкурсі з біології. Там треба буде розповідати про тварин та показувати картинки з їхнього життя. Я сам шукаю інформацію для конкурсу в книжках і в Інтернеті. Як там твоя кішка Маркіза? […]...
- Твір міркування на тему собака друг людини Собака-це друг людини, чому? Тому що віддана своєму господарю це унікальне створіння відчуває те, що і ти смуток чи радість. Собаки захищають домівки людей, різні території. Вже не раз ходила новина що вони рятували людей у лавинах, під час пожежі тощо. Навіть у кількох країнах є пам”ятники “Собакам-рятівникам”. Отже собака-це справжній друг людини. Собаки, вони такі пухнасті і чарівні. Усі вони зачаровують нас своїми синьо-блакитними очима, і хвостиком, який пінімається […]...
- Нічна пригода Ціле літо я гостював у своїх родичів, допомагав пасти телят. Одного разу мені довелося на кілька днів залишитися на острові з маленькими телятками. Увечері, коли їх заганяв, помітив, що серед них немає білолобої Зірочки. Я злякався, що на неї можуть напасти вовки, і пішов її шукати. Сонце швидко зайшло, на землю спали сутінки. Кущі і дерева, привітні і зелені вдень, тепер стали чорними і зловісними. Довго я шукав Зірочку, але […]...
- Осуд гноблення трудящих у кріпосницькому суспільстві – ІІ варіант ПЕТРО ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ 8 клас II варіант Петро Гулак-Артемовський – одна з провідних постатей нової української літератури. Хоча його творчий доробок українською мовою невеликий, але Гулака-Артемовського вважають одним з основоположників української літератури. У1818 році в “Українському віснику” була надрукована байка “Пан та Собака”. Написання цього й інших творів було значною мірою зумовлене українським оточенням, у яке потрапив Гулак-Артемовський. Цього ж року відбулося його знайомство з Григорієм Квіткою-Основ’яненком, яке згодом переросло в щиру дружбу. […]...
- Продовження твору на 2 сторінки: Одного літнього дня ми з товаришем гуляли берегом моря раптом десь з далека почувся протяжний крик Ми вирішили перевірити, що це. Сергій почув, що звук був зі сторони лісу. Коли ми прибігли, то побачили, що поряд з трасою, яка йшла до лісу, стояв перевернутий кошик. Ми з товаришем підбігли до кошика. – Цікаво, що там? – спитав я. – Давай перевіримо. – Зачекай, а раптом там щось небезпечне? – Візьми палитцю, якщо боїшся, але по звуку, я не думаю, що так шось жахливе. Я взяв палицю, […]...
- “Ти завжди відповідальний за тих, кого приручив” – ІІ варіант 6 клас II Варіант Майже кожна родина сьогодні має якусь тварину: собача, кішечку, рибок, папугу… І це добре, адже, як говорять мої батьки, домашня тварина не тільки розважає нас, а й розкриває наше почуття відповідальності. На жаль, ми не завжди усвідомлюємо, що, заводячи тварину, беремо на себе величезні обов’язки. У мене вдома живе кошеня, до якого я не просто звикла, а полюбила його. Незважаючи на те що за кошеням треба […]...
- Білка на міській вулиці. Твір на основі побаченого Поряд із нашим будинком парк. Ми з подругою гуляли у дворі, потім вийшли за дім і пішли вулицею до парку. За нами плентався дворовий пес Байкал. Це був досить здоровий собака. Сіро-білого кольору шерсть з темними плямами на спині й голові, пухнастим хвостом і великими міцними лапами. Морда у Байкала добра і перехожі, які вперше бачили собаку, відчували, що він їм не заподіє лиха. До парку залишалось із сотню метрів, […]...
Categories: Шкільні твори