Неоромантизм ранньої новелістики Гончара

Related posts:

1. Героїчний подвиг радянського солдата у романі Олеся Гончара “Прапороносці” Героїчний подвиг радянського солдата у романі Олеся Гончара “Прапороносці” Роман О. Гончара “Прапороносці” вражає глибокою правдивістю, живими, виразними образами героїв, якоюсь сонячною романтикою, поєднаною з глибоким реалістичним відтворенням війни. Пішовши в перші дні війни на фронт, Гончар воював рядовим солдатом, потім сержантом, був командиром обслуги батальйонного міномета, старшим мінометної батареї. Багато сотень кілометрів пройшов він пліч-о-пліч з солдатами і офіцерами, які невдовзі будуть змальовані в його романі “Прапороносці”. Сам письменник […]...
2. Символіка образу собору у романі О. Гончара І. Висока оцінка роману О. Гончара “Собор” літературною критикою 80-х років XX ст. . ІІ. Символічність образу собору у романі. 1. Особливість стилю Гончара у романі. 2. Собор в житті героїв роману – Миколи Баглая й Єльки. 3. Боротьба за собор. 4. Символічний зміст образу собору. “Бережіть собори своїх душ” ....
3. Місце і значення творчості О. Гончара в сучасній українській літературі Славний і справжній прозаїк Олесь Гончар… Михайло Шолохов Говорять, що коли народжується людина, на небі з’являється зірка. У когось ця зірка маленька, у когось – більша, а ще у когось – величезна. Ще говорять, що залежить це від душі людини: якщо душа мала – то й зірка мала, велика душа – то зірка буде великою і яскравою. А ще є такі зірки, що зігрівають душі людей і навіть можуть засвітити […]...
4. Історизм художнього мислення Олеся Гончара У Гончара надзвичайно розвинене, загострене історичне мислення. Ю. Барабаш відзначав: “Говорячи про ці художні особливості художньої майстерності, я маю на увазі схильність автора до зображення подій і людських доль в їх закономірній сполученості з магістральними тенденціями часу, прагнення розкрити глибинний зв’язок кожної зупиненої мистецтвом миті – належить вона до дня нинішнього чи дня минулого – з величезним рухомим потоком, ім’я якому – історія”. О. Гончара завжди хвилювала тема війни і […]...
5. Стильові особливості новелістики Ірвіна Шоу Американська література в XX столітті увійшла в ряд найбагатших і найбільш популярних літератур світу. Це було зумовлено змінами, які відбувалися в країні. Сполучені Штати вступили в XX століття зовсім іншою країною, ніж та рідкозаселена і відокремлена від культурного розвитку Європи країна, якою вони були на початку XІX століття. В XX столітті маси емігрантів потягнулися до Сполучених Штатів. Розвиток науки і промисловості вніс великі зміни у спосіб життя і мислення. Дві […]...
6. Новелістика Олеся Гончара Протягом усього творчого життя Олесь Гончар звертався до малих літературних жанрів – новел та оповідань, ставлячи їх на один філософсько-естетичний щабель з великими прозовими полотнами. Новелістика Гончара – високохудожня частина його творчого доробку. Причому, тематика його новел дуже різноманітна. Все письменницьке життя Гончара сповнене спогадів про минулу війну і вболівань за сучасне та майбутнє людства, про що свідчать новели “Модри Камень” , “Весна за Моравою” , “За мить щастя” , […]...
7. Героїчний подвиг радянського солдата у романi Олеся Гончара “Прапороносці” Роман О. Гончара “Прапороносцi” вражає глибокою правдивiстю, живими, виразними образами героїв, якоюсь сонячною романтикою, поєднаною з глибоким реалiстичним вiдтворенням вiйни. Пiшовши в першi днi вiйни на фронт, Гончар воював рядовим солдатом, потiм сержантом, був командиром обслуги батальйонного мiномета, старшим мiнометної батареї. Багато сотень кiлометрiв пройшов вiн плiч-о-плiч з солдатами i офiцерами, якi невдовзi будуть змальованi в його романi “Прапороносцi”. Сам письменник писав про прагнення передати всю правду вiйни, “вiйни справжньої, […]...
8. Краса людських почуттів у трилогії О. Гончара “Прапороносці” Трилогія Гончара побачила світ у нелегкі післявоєнні роки, коли країна була повністю зруйнована. У той же час це були особливі роки, бо люди жили радістю великої, здобутої в кривавих боях, перемоги. “Прапороносці” стали ніби урочистим салютом цій Перемозі. У всій трилогії немає негативних персонажів і боягузів, бездарних командирів, зрадників. Гончар хотів оспівати народну радість Перемоги, уславити переможців, тому змальовує своїх героїв відважними, відданими своїй Вітчизні, прекрасними у своїх почуттях і […]...
9. Творчість Олеся Гончара у світовому контексті Олесь Гончар – один із тих українських письменників XX століття, творчість яких можна прочитувати в контексті світових літературних осягнень та ідеологічних поєдинків. Цього вимагає популярність його книжок за кордоном і – що головніше – акцентований поетичною манерою вислову людинозвеличувальний, рідкісний у світовому мистецтві настрій його творів. Читати Олеся Гончара – це означає передусім думати про головні досягнення й суперечності XX століття, про головні етапи в житті українського народу, про магістраль […]...
10. Місце і значення творчості Олеся Гончара в сучасній українській літературі Славний і справжній прозаїк Олесь Гончар… Михайло Шолохов Говорять, що коли народжується людина, на небі з’являється зірка. У когось ця зірка маленька, у когось – більша, а ще у когось – величезна. Ще говорять, що залежить це від душі людини: якщо душа мала – то и зірка мала, велика душа – то зірка буде великою і яскравою. А ще є такі зірки, що зігрівають душі людей і навіть можуть засвітити […]...
11. Імпресіоністична поетика новелістики Коцюбинського Новелістика М. Коцюбинського – визначне літературне явище світового рівня. Художник-психолог, уважний дослідник людської душі, він заглиблюється в характери і явища, шукає відповіді на болючі соціальні питання, простежує еволюцію духовності людини – від низького до високого, і навпаки. Українська проза початку XX століття помітно тяжіє до жанру соціально-психологічної новели – особливого різновиду оповідання, в якому дія надзвичайно сконцентрована, сюжет вкрай динамічний, а дивовижні повороти людської долі психологічно умотивовані. Цей жанр широко […]...
12. Харків 1940 р. у романі Гончара “Людина і зброя” Роман Гончара “Людина і зброя” є романом пам’яті. Гончар напередодні війни навчався в Харківському університеті на філологічному факультеті. Розпочалась війна для Гончара, як і для його однокурсників, точно так, як і для героїв “Людини і зброї”: за підготовкою до семестрового екзамену. Для Богдана Колосовського та його коханої Тані звістка – “Війна!” – залетіла шквалистим вітром в університетську аудиторію, де вони зубрили хрестові походи. Гончар передає атмосферу університету напередодні війни, розмови […]...
13. Неоромантизм поезiї Олени Телiги Романтизм як лiтературна течiя виник на початку ХIХ сторiччя, але вiдновився через сто рокiв у оновленiй формi – неоромантизму. З самого початку головними темами романтизму були протиставлення мрiї i дiйсностi, буденного та героїчного, надзвичайного. Романтики зображу вали винятковi, особливi характери, що розкривалися у надзвичайних обставинах, але якщо власне романтизм часто грiшив вiдривом вiд дiйсностi, прагненням зобразити екзотичнi й навiть фантастичнi ситуацiї, змальованi химерними, контрастними i яскравими фарбами, представники неоромантизму описували […]...
14. Мотиви ранньої творчості Яновського Янонський будував свою творчість на ідеалах культового німецького філософа XIX століття Фрідріха Ніцше. Головна теза учення мислителя – воля до влади, яка народжує надлюдину. Ціль життя – підняття над іншими. Світогляд Яновського відрізняє ідея вічного повернення, язичницької циклічності життя. Тому коло виступає емблемою всієї творчості митця. Кровна пам’ять предків, “кров землі”, цінності Матері-землі – ось пріоритети його літературних героїв. Досконала природна краса й жорстокість його персонажів ідуть від акцентування дитячого, […]...
15. Мотиви ранньої творчості Юрія Яновського Мотиви ранньої творчості Юрія Яновського Яновський будував свою творчість на ідеалах культового німецького філософа XІX століття Фрідріха Ніцше. Головна воля до влади, яка народжує надлюдину. теза учення мислителя Ціль життя – підняття над іншими. Світогляд Яновського відрізняє ідея вічного повернення, язичницької циклічності життя. Тому коло виступає емблемою всієї творчості митця. Кровна пам’ять предків, “кров землі”, цінності матері-землі – ось пріоритети його літературних героїв. Досконала природна краса й жорстокість його персонажів […]...
16. Питання з відповідями Новелістика Олеся Гончара Новели О. Т. Гончар писав протягом усього життя. Постійний потяг до малого жанру був закономірним для нього, бо поетичне світобачення митця найприродніше, наймобільніше могло проявитися саме тут. У кращих новелах характерна для його індивідуального стилю планетарність мислення, публіцистичність, філософсько-світоглядні узагальнення зведено до мінімуму. Увагу митця сконцентровано на конкретній людині, її внутрішньому світові, зазвичай багатому, наповненому почуттями та емоціями. “Модри Камень”, “Весна за Моравою”, “Ілонка”, “Гори співають”. Написані вони під свіжим […]...
17. Твір-мініатюра на тему “Ви ровесник Тоні і Віталика. Що ви б узяли у героїв на порозі самостійного життя?” за новелою “Залізний острів” із роману О. Гончара “Тронка” Роман відомого українського письменника О. Гончара “Тронка вважається унікальним літературним твором. Унікальний він не тільки з точки зору проблем, яких торкається у романі автор, але й з точки зору його композиційної побудови. Весь роман складається з новел, кожна з яких може вважатися окремим твором, а всі разом вони складають єдину захоплюючу оповідь про життя звичайних людей та їх відношення у різноманітних обставинах. Однією з новел, які входять до складу роману […]...
18. Мої роздуми над творами Олеся Гончара Моє перше знайомство з творами Олеся Гончара відбулося дуже давно. Коли я був дуже малим і ще не вмів читати, моя мама прочитала мені тоненьку дитячу книжечку “Ілонка”. Книжечка була добре ілюстрована і цим привертала мою увагу. Мене приваблювала маленька дівчинка, яка довірливо сиділа на руках у якогось чоловіка і дивилася в далечінь. Я довго зберігав улюблену книжечку, а згодом, підрісши, читав її своїй молодшій сестрі. Що сподобалося мені в […]...
19. Собор як символ духовної краси людини за романом Олеся Гончара Художній світ одного з найвизначніших письменників сучасності – Олеся Гончара – вражає глибоким проникненням у найживотрепетніші проблеми нашого часу, пристрасним бажанням, захистити людське в людині. Це – продовження гуманістичних традицій української літератури, в центрі уваги якої завжди був внутрішній світ особистості. Твори Олеся Гончара збагачують скарбницю духовного досвіду сучасників. Добро і зло, честь і безчестя, духовність та аморальність, драматизм їх протиборства – ось коло питань, які хвилюють письменника. Роман Олеся […]...
20. Краса духовного світу героїв Олеся Гончара Значним творчим досягненням Олеся Гончара є відтворення краси духовного світу його героїв на сторінках романів, повістей, оповідань та новел. Авторське замилування героями у їх любові до Батьківщини, глибокій вірності у дружбі та коханні спостерігається уже на перших сторінках роману “Прапороносці”. Багатий внутрішній світ героїв трилогії, їх гуманізм і благородні пориви зразу ж беруть у полон читача. “Все, все ми віддамо тобі. Батьківщино… Все! Навіть наші серця. І хто не звідав […]...
21. Собор як символ духовної краси людей за романом О. Гончара Усі найзнаменніші національно-відроджувальні акції, що відбувалися, у кінці 80 почаку 90-х років, починалися вступним словом Олеся Гончара. Його слухали на Установчій конференції Товариства української мови ім. Тараса Шевченка, з”їзді Народного Руху України, на святі Соборнності України в січні 1990 року, на Першому конгресі міжнародної асоціації україністів тощо. Усе це – потужні імпульси, що додають снаги кожному українцеві-патріотові, адже йшли вони від високоавторитетної людини, яка поставила своє слово на сторінки нації. […]...
22. Спільне й відмінне в романах “Вершники” Яновського та “Тронка” Гончара) “Вершники” Ю. Яновського та “Тронка” О. Гончара написані в жанрі новелістичної повісті та роману. Це не дуже поширена епічна форма, хоч у вітчизняній літературі з цього питання стверджується відповідна естетична традиція. Першим освоїв цей жанр Ю. Яновський, написавши роман у новелах про громадянську війну. У середині 30-х років про цю історичну сторінку в житті України було написано не одну цікаву книгу, але твір Яновського серед всього написаного виділився глибинним осмисленням […]...
23. Ідея гуманізму у романі О. Гончара “Прапороносці” Пройшли десятиліття з того часу, як роман О. Гончара “Прапороносці” вийшов у світ. Здавалося б, твір, написаний на вимогу часу, міг би донині щось втратити, відійти в історію. Але ні, і сьогодні відчувається його актуальність. Тому що у романі звеличується ідея визволення людини, ідея протесту проти війни як аномалії людського життя. Ми відчуваємо, що надзавдання всього твору – гуманістична ідея звільнення людини від будь-якого насилля. Створений учасником Великої Вітчизняної війни, […]...
24. Красиве й потворне в романі О. Гончара “Людина і зброя” Творчість Олеся Гончара відзначається різко індивідуальним колоритом, він цілком органічний, його ніколи не сплутаєш з іншим. М’яка задушевність, тонке ліричне почуття, ненав’язливий романтичний аромат, на яких лежить печать самобутньої письменницької особистості”, – так сказав Євген Гуцало. І дійсно, ці риси властиві чи не кожному рядку роману “Людина і зброя”. Це перший масштабний антикультівський твір в українській літературі. Драматичним постає життя, автор висловлює тривогу за долю всього людства, бо саме воно […]...
25. Твори Василя Стефаника – шедеври світової новелістики Василь Стефаник увійшов в українську літературу як неперевершений майстер новели. Стефаникові шедеври стали яскравим свідченням засвоєння нашим письменством найновіших досягнень європейських літератур. За спостереженням І. Франка, нове покоління, яке з гідністю представляв В. Стефа-ник, намагалося “модерним європейським способом зобразити своєрідність життя українського народу”. Новелістика Стефаника дала змогу Франкові узагальнити новаторство молодих прозаїків, які ніби засідали “в душі своїх героїв і нею, мов магічною лампою”, висвітлювали їхнє оточення. Передача найтонших, найсклад-ніших […]...
26. Незабутні сторінки роману О. Гончара “Прапороносці” ОЛЕСЬ ГОНЧАР 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОЛЕСЬ ГОНЧАР Незабутні сторінки роману О. Гончара “Прапороносці” 9 травня 1945 року! День Перемоги! В цей день, може, вперше вільно, на повні груди зітхнули мільйони людей. Воїн-месник, воїн-герой нарешті повертається додому. По довгій степовій дорозі йде він, овіяний славою звитяжних боїв, обкурений пилюкою фронтових доріг, зігрітий теплотою сердець вдячних визволених. Так закінчується роман О. Гончара “Прапороносці” – чудовий твір про тих, хто подолав огидну […]...
27. Неоромантизм ранніх творів Максима Горького Неоромантизм ранньої творчості Максима Горького був зумовлений життям і творчими пошуками молодого письменника. У період наростання революційного руху потрібно було сказати нове, героїчне слово, тому потрібний був новий герой у літературі. Герої революційно-романтичних творів Максима Горького – “Макар Чудра”, “Стара Ізергіль”, “Пісня про Сокола”, “Пісня про Буревісника” – народжені його революційною мрією. Максим Горький вважав, що тепер недостатньо тільки критикувати існуючі порядки. Він, який чекав наближення світлого майбутнього, хоче підказати […]...
28. Аналіз роману “Прапороносці” Олеся Гончара “Поетичний пунктир походу” – поезія Олеся Гончара допомогла письменникові у створенні трилогії “Прапороносці”. Робота над творами воєнної тематики під час наступу реакційної критики була нелегкою. Згодом письменник сам зазначить це у своїх спогадах: “Якщо вже братися за перо, то тільки для того, щоб прорватися до правди, до зображення війни справжньої, реальної, з її стражданнями, кров’ю і потом, з її тяжкою солдатською героїкою”. “Прорватися до правди” – це значить: написати правду […]...
29. Неоромантизм поезії Олени Теліги Романтизм як літературна течія виник на початку XIX сторіччя, але відновився через сто років в оновленій формі – неоромантизму. З самого початку головними темами романтизму були протиставлення мрії й дійсності, буденного та героїчного, надзвичайного. Романтики зображували виняткові, особливі характери, що розкривалися у надзвичайних обставинах, але якщо власне романтизм часто грішив відривом від дійсності, прагненням зобразити. екзотичні й навіть фантастичні ситуації, змальовані химерними, контрастними і яскравими фарбами, представники неоромантизму описували тими […]...
30. Відповідність мови творів О. Гончара вимогам сучасності Для кожного письменника існує ідеальний образ рідної мови, яка разом із мовою фольклору, територіальними, соціальними діалектами, разом з писемно-літературною традицією становить загальнонаціональну культурну вартість. Звертання до текстів Олеся Гончара дає можливість відзначити, що його художні тексти відповідають вимогам об’єктивної оцінки сучасної літературної мови. Кожний письменник своєю літературно-писемною практикою визначає, яким він бачить розвиток літературної мови. Якщо Гончар – громадянин, Гончар – публіцист чітко окреслює свою позицію щодо статусу української мови […]...
31. Поетизація почуття кохання в новелі Олеся Гончара “За мить щастя” ОЛЕСЬ ГОНЧАР 11 КЛАС ПРОЗА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ ОЛЕСЬ ГОНЧАР Поетизація почуття кохання в новелі Олеся Гончара “За мить щастя” Однією із найулюбленіших тем Олеся Гончара є тема кохання. Як говорив сам письменник: “З любові – творчість, з любові – щастя людське”. Практично у кожному його творі ми зустрічаємо розповідь про любов, таку в кожного різну, але таку однакову. Але новела “За мить щастя” просто приголомшує красоюісилою почуття кохання. Цей дійсно […]...
32. Гуманістичні тенденції в новелах Гончара Олесь Терентійович Гончар – автор багатьох прозових творів. Його майстерність вражає людей різних поколінь, проте широкому читацькому колу він відомий як автор великих прозових полотен і майже зовсім незнаний як новеліст. На мою думку, це не виправдано. Адже в малому жанрі письменник має бути більш конкретним і лаконічним і при цьому повно розкрити і тему твору, і образи. Олесь Гончар саме і є тим письменником, який зміг у невеликому за […]...
33. Відповіді до теми: “Творчий шлях Олександра Олеся. Неоромантизм” 1. Із чого починалося творче життя О. Олеся? Першою його поетичною збіркою була “З журбою радість обнялась…” У ній відобразилися ідеалістичні погляди молодого поета, які стали грунтом для його подальших творчих пошуків. Вже в цій збірці поезії відзначаються великою му – шкальністю. 2. Назвіть найхарактерніші риси ранньої поезії За висловом Петра Волинського, у збірці зазвучав “потужний струмінь гро­мадських мотивів, які… перепліталися з інтимною, пейзажною лірикою”. Вірші часто будуються на антитезі, […]...
34. Соціально-побутові поеми з ранньої творчості Т. Г. Шевченка До соціально-побутових поем першого періоду належать три твори Т. Г. Шевченка: поема “Катерина”, присвячена В. А. Жуковському на честь викупу з кріпацтва, не надрукована за життя Кобзаря поема “Слепая” та незавершена поема “Мар’яна-черниця”. Цими творами Т. Г. Шевченко відкриває власну галерею неповторних жіночих образів. Жіноча недоля у творчості митця стала згустком болю, бо кріпацтво передчасно осиротило хлопця, рано залишивши без матері; сестер, у яких “неволя добілила коси”, він так і […]...
35. Філософія буття в романі О. Гончара “Собор” Роман Олеся Гончара “Собор” – роман філософський, в якому автор не просто розкриває важливі морально-філософські категорії, але й передусім ставить проблеми духовності своїх сучасників, пошуки ними сенсу буття, збереження історичної пам’яті й наступності поколінь, визначає витоки духовного нігілізму й споживацтва, байдужості у ставленні до національних святинь. Героями роману є прості люди із селища Зачіплянка. Старше покоління представляють колишній металург, а тепер бакенник Ягор Катратий, який в юності був махновцем; його […]...
36. Особливості ранньої прози В. Винниченка Володимир Винниченко – один із найталановитіших українських прозаїків і драматургів. Але його людська і творча доля складалася дуже важко. Свого часу за відверті виступи був оголошений ворогом соціалізму, націоналістом, агентом імперіалістичних держав, інтервентом. І як наслідок – сидів у тюрмах, жив нелегально, емігрував і знову, ризикуючи, переходив кордон. “Метри” ж критичного цеху, побачивши в доробку письменника образи хворобливо-безвольні, хисткі у переконаннях і навіть аморальні у поведінці, називали його проповідником індивідуалізму […]...
37. Людина – головний герой Олеся Гончара Визнання прийшло до Олеся Гончара з першого твору. Вчорашній фронтовик, за плечима ще нема й тридцяти, опубліковано лише початок трилогії “Прапороносці” – і раптом критика заговорила про нього як про зрілого художника. Для письменників його покоління визначальною, випробувальною в житті й творчості смугою стала друга світова війна. Пройшовши курс її “окопних університетів”, Гончар виніс звідти сумні враження про руйнівні сили життя і з допомогою слова став стверджувати протилежне – “сильне, […]...
38. Характеристика драматургії ранньої економічної еміграції Емігранти, які виїжджали до різних країн Європи, мали намір на тимчасовий побут поза Батьківщиною, а ті, хто від’їздив до Північної Америки – на сталий побут. Вибір останніх був добровільним, хоча він і був спричинений політичними обмеженнями в освіті і праці для українців в Україні, що була толі під чужою владою. Десятиліттями вони продовжували жити Україною та її проблемами; чи то в Канаді чи Америці вони гуртувалися, організовували свої невеличкі громади, […]...
39. Героїчний подвиг рядового солдата у романі О. Гончара “Прапороносці” Горить Вічний вогонь… Горить і вдень, і вночі, і в дощ, і в сніг, і в спеку. Горить біля пам’ятника невідомому солдатові, пам’ятника рядовому війни. Тому рядовому, що побував у самому пеклі, для якого будь-який наказ командира був обов’язковим для виконання. Вже якось звично стало, згадуючи лихоліття 1941-1945-х, звеличувати маршалів, генералів, полковників. А рядові, які вмирали скромно і непомітно, так і піcля Дня Перемоги ще довго не знали тих почестей […]...
40. ГУМАНІСТИЧНИЙ ПАФОС РОМАНУ О. ГОНЧАРА “ПРАПОРОНОСЦІ” Українська культура має міцні гуманістичні традиції. Корені цього гуманізму – у світогляді нашого народу, у тих морально-етичних засадах, якими він керується протягом століть і які обстоює як найбільші свої духовні святині. Потужний гуманістичний струмінь пронизує творчість Григорія Сковороди і Тараса Шевченка, Лесі Українки та Івана Франка, Павла Тичини й Олександра Довженка. Серед українських письменників, чия творчість наснажена глибокою любов’ю до людини, вірою в її моральну силу і красу, почесне місце […]...