Не в свої сани не сідай

Related posts:

1. Усвідомлення відповідальності за свою справу і свої вчинки Недаремно говорять: “Життя прожити – не поле перейти”. І прожити своє життя без помилок не вдається нікому. Хоч існує прислів’я: “На чужих помил­ках вчаться”, – але частіше люди вчаться на власних. Можливо, так краще відкладається у голові та серці. Але кожного разу, коли хочеш щось зробити, треба гарненько подумати. Часто емоції чи незнання справи не дають змоги все обдумати так, як хотілося б. Думаю, що саме емоції, бажання похизува­тися перед […]...
2. Я нічиїх думок не розділяю – я маю свої “…Ми діємо в силу того, що ми визнаємо корисним. У теперішні часи корисніше всього заперечення – ми заперечуємо”. Учнівський твір По романі І. С. Тургенєва “Батьки й діти”. Чиї ж це слова? Кому вони належать? Хто ця людина, що може так упевнено говорити? Переді мною роман І. С. Тургенєва “Батьки й діти”. Цей роман був створений автором в 1860 році. Створювався він у пору підготовки й проведення селянської реформи, в […]...
3. Людська душа мас право на свої таємниці Інтимна лірнна Ліни Костенко. Любов… Про це найприродніше для людини і найзагадковіше почуття пишуть і роздумують усі: філософи, поети, прості люди. Але феномен цього почуття залишається нерозгаданим. Любов підносить нас над світом, робить сильними, мужніми, але вона може перетворити і на слухняного раба, у якого “світ зійшовся клином” тільки на почутті. У кожен момент свого життя людина має пам’ятати про своє призначення. Справжня любов – це не вериги, які тримають […]...
4. Люди мають свої зірки, які перестають бути звичайними зорями. А які вони у Екзюпері? Вирвавшись на волю, прокладаю свій шлях серед зірок. Я входжу в ніч. Лечу в пітьмі. Зі мною тепер тільки зорі. Перші зірки мерехтять, наче в зеленій воді. Доведеться ще довго чекати, доки вони засяють яскраво, мов діаманти. Доведеться ще довго чекати, доки я побачу мовчазну гру падаючих зірок. Траплялося, вночі я бачив, як у небі мчало стільки іскор, що мені здавалось, ніби там, серед зірок, шугає рвучкий вітер. У польоті, […]...
5. Людину називають Людиною, коли вона спроможна відповідати за свої вчинки Служіння іншим – це платня, Яку ми віддаємо за те, Що живемо на Землі. М. Тофтул Людину називають Людиною, коли вона спроможна відповідати за свої вчинки, поведінку, за результати своєї діяльності, тримати у своїх руках особисту долю, готова до будь-яких випробувань і перемог. Якщо немає відповідальності за себе, кажуть у народі, людини немає – вона, по суті, є лише передмова до людини. Відповідальність – це обов’язок перед кимось чи перед […]...
6. “Я вклав у цей твір всі свої сили” І. “Роман “Вершники” – вершина, апофеоз, природний наслідок напруженого творчого розвитку митця”. ІІ. “Ю. Яновський – український Гомер” , 1. Висока оцінка роману. 2. Задум і робота Ю. Яновського над романом. 3. Композиція роману. 4. Новаторство Ю. Яновського. ІІІ. “Вершники” – це натхненна пісня митця....
7. Хочу, щоб мене розуміли – Твір міркування Можу упевнено сказати, що я і мої однокласники мріємо, щоб нас розуміли. Під розумінням я маю на увазі вміння почути. Я можу десять разів пояснювати батькам, чого я хочу, але вони мене не чують. Можу пояснювати або доводити щось вчителеві – він мене не чує. Моя точка зору може відрізнятися від їх, її потрібно вислухати, зрозуміти, а потім вже оспорювати, а не категорично заперечувати. Я вчуся слухати людей. Це дуже […]...
8. Моя мама шиє У нашому місті був оголошений конкурс швачок “Золота голка”. Умови конкурсу надрукували в газеті, оголосили по місцевому каналу телебачення. Вранці мама сказала: “Я теж буду брати участь у цьому конкурсі”. Моя мама працює на швейній фабриці. Вона шиє одяг і дорослим, і дітям. Мама любить свою роботу, і на фабриці її хвалять. Нещодавно її призначили бригадиром швачок-мотористок. Шиє мама і вдома. Я люблю спостерігати, як вона це робить. У неї […]...
9. Як я впіймав карася Торік літом я відпочивав у селі разом з татом. Це невелике село розташоване на крутому березі Десни. Якось тато розбудив мене вранці й запросив, як тут звикли казати, “на риби”. Ми зібрали наші рибальські снасті й пішли до річки. Там ми сіли в човен. Тато попросив сісти на весла й розпустити вудку, поки він приготує наживку. Течією нас понесло аж на середину річки. Тоді тато відібрав у мене весла й […]...
10. Як я розумію дружбу План I. Роль дружби в житті людини. II. “Без вірного друга – велика туга” . 1. Чи можливо прожити без дружби? А) Як подолати самотність. 6) Моє ставлення до однокласників. 2. “Приятелів тьма, а вірного друга нема” . 3. Найголовніші ознаки дружби. III. “Дружба – найцінніший скарб” . Можна погодитись, а можна й не погодитись зі словами Шота Руставелі, що людина, яка не шукає друзів, є ворогом сама собі. Подивимося […]...
11. Мої плани на майбутнєТвір-роздум з елементами опису Я – дев’ятикласник, і проблема вибору професії зараз достатньо важлива для мене. Звичайно, я довго міркував над цим питанням. У моїх батьків із цього приводу своя думка. А оскільки закінчення школи все ближче, мої тривоги стають сильнішими. Але попереду ще 3 роки. Як і більшість моїх друзів, я збираюся після закінчення школи вступати до університету або іншого вищого навчального закладу. Я сподіваюсь, що отримаю атестат з гарними оцінками. Але я […]...
12. Хочу, щоб мене розуміли. Твір на вільну тему Можу впевнено сказати, що я й мої однокласники мріємо, щоб нас розуміли. Під розумінням л маю на увазі вміння почути. Я можу десять разів пояснювати батькам, чого я хочу, але вони мене не чують. Можу пояснювати або доводити щось учителеві – він мене не чує. Моя точка зору може відрізнятися від них, її потрібно вислухати, зрозуміти, а потім уже заперечувати, а не категорично заперечувати. Я вчуся слухати людей. Це дуже […]...
13. Чекай мене, і я повернуся… Симонова К. М Чекай мене, і я повернуся. Тільки дуже чекай. Чекай, коли наводять смуток Жовті дощі. Чекай, коли снігу метуть, Чекай, коли жару, Чекай, коли інші не чекають, Забувши вчора. Чекай, коли з далеких місць Листів не прийде, Чекай, коли вже набридне Всім, хто разом чекає. Чекай мене, і я повернуся, Не бажай добра Всім, хто знає напам’ять, Що забути пора. Нехай повірять син і мати В те, що немає мене, Нехай […]...
14. Ким я хотів би стати у майбутньому – ІІІ варіант III варіант Я мрію стати лікарем. Мені ця професія подобається з раннього дитинства. Я пам’ятаю, як лікувала своїх ляльок, як із подругами гралася у “лікарню”. А зараз, коли я подорослішала, то напевно знаю, що кращої професії немає. Адже головне в житті людини – це здоров’я, а лікар повертає хворому втрачене здоров’я. Люди у білих халатах викликають довіру. Лікарі приходять на допомогу не тільки на своєму робочому місці, але й там, […]...
15. Моє знайомство з життям і творчістю великих людей Улюблені рядки кожного українця. Поки я був ще ма­ленький, знайомство з Кобзарем обмежувалося моїм милуванням картинами природи, які так майстерно малював велет нашої літератури: Реве та стогне Дніпр широкий, Сердитий вітер завива, Додолу верби гне високі, Горами хвилю підійма. Коли я трохи підріс, то запитав у дідуся, хто ж є той чоловік, який написав ці чудові рядки? І тоді дідусь розповів мені сумну й водночас піднесену історію зростання великого Кобзаря […]...
16. Мої роздуми над повiстю “Земля” Ольги Кобилянської На початку XX століття Ольгою Юліанівною Кобилянською була написана вражаюча і прекрасна соціально-психологічна повість Земля”, сповнена драматизму і суму за важку долю буковинського селянина. Повість змушує замислитися над проблемами, порушеними в ній авторкою. Написана під час активного розвитку капіталізму, “Земля” відбила страшні в дечому приватновласницькі інтереси і взаємини мешканців села. Уже в першій частині твору розкривається причина злочину братовбивства: “Ліс панський, власність приватна”. За володіння землею, майном брат убиває брата, […]...
17. Принципи етики і правила етикету в моєму житті Я часто замислююся над тим, яке значення мають у моєму житті етика й етикет. Може здаватись, що в сучас­ному світі вони втратили свою значущість. Та це не так: принципи етики і правила етикету стосуються кожної людини. Я добре розумію різницю між етикетом і етикою. Але ж мова йде про мої конкретні проблеми щодо першого й другого. Наведу приклад зі свого життя. Якось мене запросила на вечірку моя добра знайома з […]...
18. Дорослий світ для тебе – Твір-міркування Я зараз знаходжуся в тому віці, коли мені ще важко назвати себе дорослим, але я вже і не дитина. Мене ще не торкнулися дорослі проблеми, хоча я часто замислююся, ким буду, як складеться моє життя, але і у футбол, і в баскетбол я із задоволенням пограю, забуваючи, що зростом майже наздогнав батька. Іноді мені страшенно не хочеться дорослішати. Я розумію, що поки батьки піклуються про мене, я – вільний. Моя […]...
19. Проблема сенсу людського буття в романі В. Підмогильного “Місто” Роман В. Підмогильного “Місто” з часу його виходу в світ й до сьогодення сприймався неоднозначно. Ключем до прочитання твору є епіграфи. Перший, взятий із талмуду, стверджує: “Шість прикмет має людина: трьома вона подібна на тварину, а трьома на янгола: як тварина – людина їсть і п’є; як тварина вона множиться і як тварина – викидає; як янгол – нона має розум, як янгол – ходить просто і як янгол – […]...
20. Хто для мене приклад Люди, які вважають себе досконалими, помиляються. У кожного з нас є недоліки або навіть і вади, і щоб позбутися їх, потрібна допомога – приклад людини, котра змогла цього досягти. Немає нічого поганого в тому, що хтось прищеплює собі добрі риси і якості за взірцем іншої людини, погано, коли це відбувається навпаки. Найкращим прикладом для мене є мій тато. Він сильний, але не просто тому, що таким народився. Щоранку мій тато […]...
21. Сім’я: підгрунтя, проблеми, перспективи Коли людині 15-16 років, вона часто задумується над тим, який зміст вкладено в поняття “сім’я”. Як на мене, сім’я – на першому етапі – єднання двох закоханих сердець, а потім вже – виховання дітей. Немає кохання – немає сім’ї. Поети називають йото величною поезією життя, вершиною духовності людини, торжеством її природних сил. Пам’ятаєте висловлювання Ж.-Б. Моль-сра: “Хто не кохав, той не жив”. Ця істина є вічною. Ті, хто стверджують, що […]...
22. Спорт – найкраща розвага Я змалку дуже люблю спорт. Я займалася в різних спортивних секціях, щоправда, не досягши в жодній із них невимовних успіхів. Але це для мене не головне. Мені подобається не займати перші місця на змаганнях, а просто займатися спортом. Спорт для мене – найкраща розвага. Ранкові пробіжки дозволяють зосередитися на тому, що слід зробити вдень. До школи і додому після уроків варто пройтися пішки, щоб розслабитися і перепочити. А ще можна […]...
23. Я пишу вірші Я пишу вірші. Один з них я показала нашій учительці з літератури. Він їй дуже сподобався. Ось цей вірш: Все вкрито інеєм давно. Це перший з подихів зими. Моє зачинене вікно – Це другий з подихів зими. Усі дерева сплять неначе Та кришталеві бачать сни. І дощ у небі більш не плаче – Останній з подихів зими… Я пишу вірші. І поки що ще не розумію, чому це роблю. Просто […]...
24. Вибір професії – Твір-роздум Одна з найважчих проблем, перед якою виявляється молода людина, – це вибір кар’єри. Звичайно, є люди, які з шести років “знають”, що вони хочуть бути докторами, або льотчиками, або пожежниками, але більшість з нас не знаходять часу для ухвалення рішення про вибір професії. Вибір професії займає час, і ви багато про що повинні подумати, оскільки намагаєтеся вирішити, чим би ви хотіли займатися. Ви можете виявити, що повинні будете ходити на […]...
25. Моя улюблена справа У мене є 5 улюблених занять. Кожному я намагаюся приділити час. Всі вони, так чи інакше, сприяють моєму розвитку, як особистості, і приносять величезне задоволення. Хочеться сподіватися, що не тільки я отримую користь, але хтось ще. По-перше, це прогулянки з моїм псом Малюком. Незважаючи на ім’я, собака вище мене ростом і з потужним торсом. Ми підібрали його на вулиці, коли він маленьким щеням замерзав на морозі. Поки шукали йому господарів, […]...
26. Жанрові особливості романів Достоєвського Розуміння Достоєвським сутності мистецтва було причиною створення особливих форм реалістичної творчості. Твори Достоєвського – свідоцтво того, що він поєднував у собі як митець силу геніального психолога, інтелектуальну глибину мислителя та пристрасність публіциста. У творах письменника реалістичні сцени страждань поєднуються з філософською символікою, публіцистичні газетні факти – з фантастикою, логічні абстраговані категорії – з інтуїтивістськими елементами, Достоєвський збагатив жанр реалістичного роману XIX століття новими художніми особливостями. Улюблений метод письменника – зібрати […]...
27. Життя за фен-шуєм ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Життя за фен-шуєм Зазвичай перед Новим роком так хочеться, щоб рік прийдешній приніс тільки хороші новини, щоб усі негаразди раптом розчинилися і не торкнулися тебе. У цей час починаєш вірити в усе, що може поліпшити твій настрій і твої невирішені проблеми. Та чи збудеться? Ще давні китайці вважали, що навколо кожної людини існує п’ять стихій. Кожен з нас відповідає певній стихії, як відповідають певній стихії і […]...
28. Чи Легко бути самим собою? Теперішні ми не завжди подобаємося людям, і для того, щоб подобатися, надягаємо різні маски: увічливості, вихований ности, розуму, зухвалості. Бути самим собою людина може тільки із самим собою, зі своїми думками або з тією єдиною людиною, кому може відкрити свою душу, довірити свої таємниці. Бути собою не те щоб складно, просто страшнувато. У суспільстві не завжди висловиш свою думку. У дружньому колі можна бути більше відкритим, розповісти про своїх “подвиги”, […]...
29. Що я люблю, чим я живу У кожної людини настає час, коли вона аналізує своє життя. Мені – дванадцять. Чи не вперше замислююся над тим, що я люблю, чим живу. Найбільше у світі я люблю своїх батьків. Вони подарували мені життя, і я не знаю кращих порадників та друзів. Саме в них учуся бути доброзичливою до людей, не відповідати грубістю на ущипливе слово, бути завжди привітною до оточення, незважаючи на власний настрій. Кожного разу, коли я […]...
30. Зустрічай ранок посмішкою! Свій день я завжди починаю з посмішки. Я просинаюся, коли сонце простягає в мою кімнату веселі ранкові промені, і вони відразу починають грати на стінах і на склі в кімнаті.. За вікном синіє небо. Бадьоро шумить вранішнє місто. Немає жодних підстав зустрічати новий ранок похмуро! Колись я прочитала в журналі, що на наших вулицях дуже багато серйозних, зосереджених або похмурих людей. Перевірила на першій же прогулянці: справді, люди поспішають кудись, […]...
31. Надягни вишиванку Українська вишиванка… Серед натовпу завжди впадають в око люди, одягнені у вишиванки. У кожній родині зберігаються речі, вишиті дбайливими руками найрідніших людей. Моя бабуся теж вишила для мене сорочку і дбайливо зберігає її, поки я виросту. Вишивати люди почали дуже давно. На самотканому полотні з’являлися незвичайні квіти та орнаменти. Господині вкладали частинку своєї душі у виши­ванку. Кожна дівчина, дбаючи про свій посаг, вишивала рушники, скатертини, сорочки. І оживали на полотні […]...
32. Спорт – надійний помічник у житті Я ходжу до школи, відвідую додаткові заняття з англійської мови, допомагаю батькам удома. Я намагаюсь встигати усе і робити це якомога краще, щоб не соромно було сказати, що це я зробив, тому часто я стомлююсь. Настрій у мене погіршується, працювати так, як би мені хотілось, я теж вже не можу. Та є одна справа, яка завжди мені допомагає покращити настрій та повернути працездатність. Це для мене, як промінь сонця у […]...
33. Якби я повів себе зустрівшись з ангелом Тихим зимовим вечером я поверталась Настрій був поганий. Я посварилась з кращою подругою через якусь дрібницю. Хотілось швидше повернутись додому і поплакатись в подушку. Тут коло свого будинку я побачила зовсім незвичайного юнака. Він весь ніби світився. Я вже думала заходити, але він окликнув мене. Я обернулась. Звідки цей юнак знає як мене знати? Він підійшов до мене і обняв. Мені стало так легко на душі, відразу ж захотілось подзвонити […]...
34. Людина, на яку я хочу бути схожим Твір-роздум Людина, на яку я хочу бути схожим Твір-роздум Людина, на яку я хочу бути схожим,- це моя мама. Вона завжди добра, ласкава. Моя мама дає мені хороші поради. І якщо мами немає вдома і ні з ким поділитися своїм горем чи радістю, в мене ніби камінь на душі. Але, коли прийде мама, то горе, розділене з нею, – півгоря, а радість – подвійна радість. Інколи мама накричить на мене за […]...
35. Любов до батьків Немає рідніших на землі людей, ніж батьки. З самого нашого народження вони піклуються про нас, люблять більше за все на світі. Вони ладні зробити все, аби ми були здорові та щасливі. І ми маємо бути вдячними за це. У нас велика і дружна родина. Мама, тато, дідусі й бабусі, я, два мої брати і сестра. Змалку в нас навіть думки не виникало, що можна ставитися до батьків інакше, ніж із […]...
36. Прощання Прощання Життя на хвильку обірвалось: Затихли серце і душа, Нічого я не відчувала, Лиш чула гострі ті слова. Слова, як лезо, серце мучать І розривають на шматки; Душа так бідкається, рветься – Немає більш куди їй йти. Ти був так поряд – зовсім близько І водночас – такий чужий. Ти був зі мною близько-близько, А подумки летів до мрій: До мрій далеких і незнаних, До мрій наповнених життям, Життям казковим […]...
37. Протиставлення життєвого вибору в долі синів Тараса У повісті М. Гоголя “Тарас Бульба” перед нами постає героїчний світ запо­розьких козаків. Волелюбні, горді, мужні і сильні духом, козаки, як билинні богатирі, стають на захист Батьківщини і православної віри. Немає нічого цінніше для них, ніж “узи товариства” і обов’язок честі перед Вітчизною. Трагічна історія життя і смерті Тараса та його синів, Остапа й Андрія, зобра­жена Гоголем на тлі боротьби запорожців із поляками. Наша перша зустріч з синами Тараса відбувається […]...
38. З чого починається Батьківщина? – І варіант I варіант Батьківщина… Якщо замислиться над самим цим словом, його значенням, можна побачити, що воно має спільні корені зі словами батько, батьки. Мабуть, його зміст в тому, що це місце, де живуть твої батьки, де поховані твої прабатьки, твої корені. Для кожного з нас Батьківщина – це місце, де пройшли наше дитинство, юність. Але є ще зміст в цьому слові. Бо Батьківщина – це не просто крапка на географічній карті. […]...
39. Я слухала Ліну Костенко ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Я слухала Ліну Костенко Для мене Ліна Костенко – національна гордість України. Відтоді як вперше почитала вірші цієї надзвичайно талановитої поетеси, на все життя стала її шанувальницею. Не перестаю захоплюватися і дивуватися, як можна про життя, про війну, про кохання писати такими простими словами, щоб вони не просто торкалися потаємних струн серця, а повністю його охоплювали новими незвіданими почуттями. Я дуже тяжко Вами відболіла, Це все […]...
40. Один раз на контрольній Контрольна робота… Р-р-Р! Навіть щучит неприємно! А якщо ця контрольна зараз, так ще й по математиці, – тоді )го просто жах! Але й у контрольній роботі іноді бувають приємні моменти. Ви не вірите? Отож послухайте, що трапилося на контрольній по математиці. Марья Петрівна роздала завдання по варіантах і села очікувати кінця уроку. І ми сидимо. Очікуємо – коли притупиться її пильність. Як тільки цей момент наступив, у хід пішли підручники, […]...