Одруження з давніх-давен було цілою системою ритуалів. Це – драматичне дійство, кожен з учасників якого виконував призначену йому роль. Головні учасники – це, звичайно, молодята, яких називали князем і княгинею. їхні родичі чи друзі виконували ролі дружка і дружки, від жениха були два старости, дві свахи, музики.
Весілля проходило в декілька етапів: сватання, заручини чи замовини; запрошення на весілля, оглядини; весілля, після весільне понеділкування.
Передвесільні обряди починалися сватанням, на якому учасники дійства розігрували сцену мисливців, які нібито полювали на куницю, натрапили на слід, що привів їх до господи, де переховують дорогого звіра. Батько дівчини розпитував про “царевича”, а в цей час його дочка мала стояти біля печі і колупати її.
Знаком вдалого сватання було “зав’язування” сватів вишитими рушниками, а хлопця – хустиною. На знак відмови дівчина підносила парубкові гарбуза.
Сватання відбувалося пізно ввечері, під час якого обрядові пісні не співалися, щоб зберегти в таємниці можливу відмову. Під час цього ритуалу основною фор мою народної творчості були монологи, діалоги, розповіді про “князя”.
Наступним кроком були заручини, які завершували передвесільний обряд. Приготування до весілля починалося випіканням короваю. Це робили тільки щасливі в шлюбі жінки, оскільки вважалося, що одинокі, бездітні, вдови можуть передати своє горе молодій сім’ї. Обряд випікання короваю супроводжувався весільними піснями, у яких фігурував образ нареченої, хоча вона не мала права бути біля печі:
Спечіть мені коровай красний, Як на небі місяць ясний. Спечіть мені шишочки красні, Як на небі зірочки ясні.
У приготуванні до весілля важливим був етап “завивання гільця” – вбирання весільного деревця Парубки рубали дерево, дівчата його “наряджали”, співаючи пісень:
Ой у місті, місті бубни б’ють, А в нашім домі гільце в’ють – Із червоної калини, Із хрещатого барвінку, Із запашного васильку…
У п’ятницю перед весіллям відбувався дівич-вечір, який був своєрідним прощанням нареченої з дівоцтвом і подругами. Дівчата плели вінок і співали:
Захотіла Марися калинового вінка. І послала батенька за море по калину; Батенько приїжджає, калина не процвітає: Ей, калино, калино, нещаслива година!
Нещасливоє зіллє не поспіло на весіллє, На гой день, на неділю, Марисі на віночок. Ой поспіла, поспіла одна квіточка не дозріла, Не дозріла в садочку, та дозріє у віночку.
Весілля розпочиналося в суботу вранці, ритуалом розплітання коси, що супроводжувалося сумними піснями, величанням батьків нареченої, які виростили гарну дівчину, а тепер віддають її в чужу сім’ю.
Нареченого, який іде за молодою, подружки, родичі, молодші сестри і брати не пускали в хату без викупу. Пройшовши перепони, молодий входив у дім, де відбувалася весільна трапеза, яка супроводжувалася веселими і сумними піснями.
Післявесільні обряди починалися в понеділок. Традиційним було гостювання родичів у молодій сім’ї та гостини у відповідь усім рідним та близьким, щоб нові родичі могли познайомитися.
Весілля могло тривати від трьох днів до кількох місяців, і практично кожне дійство супроводжувалося танцями й піснями. Кожний етап весілля мав свій смисл, все було пов’язане між собою, відповідаю традиціям, які зародилися в сиву давнину.





Related posts:
- Весілля як драматична постанова Весілля – це надзвичайно добре скомпонована і осмислена драматична гра, де реальне органічно перепліталося з традиційно-умовним. Основними героями весільної драми були молодий і молода, їхні батьки, а навколо них об’єднувались інші дійові особи – дружки, бояри, світилки. Кожний з учасників драматичної гри повинен був чітко виконувати свою роль. “Режисером” весільної драми виступав сват, який мав бути людиною кмітливою і дотепною. Весільна драма була явищем публічним, захоплюючим і збирала багато глядачів. […]...
- Весілля – велична народна драма Традиційне народнопісенне й драматичне мистецтво українців має своє найвеличніше втілення – обрядове дійство під назвою “весілля”. У всіх регіонах України воно виконувалось у тій чи іншій формі, і відмінності мали яскравий місцевий колорит, притаманний тій чи іншій області. У весіллі найцікаівішим передусім є те, що ця народна драма являє собою органічне поєднання досить різних обрядів. Воно супроводжується музикою, співом, учасники виконують діалоги й монологи тощо. Весілля можна розглядати як своєрідну […]...
- Традиційне українське весілля Весілля – одна з найвеличніших форм народної драми, в якій відбилися мораль і світогляд, родинні та суспільні стосунки українського народу на кожному етапі його розвитку, його поетичні уявлення та артистичні здібності. Весілля справляли восени, після закінчення польових робіт, але традиційно тільки до середини жовтня – до православного свята Покрови Пресвятої Богородиці. У народі навіть з’явилося прислів’я: “Іде Покрова, реве дівка, як корова”. Це означало, якщо дівчину не “віддали” до свята, […]...
- Весілля – Народна драма Усна народна творчість Народна драма Весілля Весілля – одна з найвеличніших форм народної драми, в якій відбилися мораль і світогляд, родинні та суспільні стосунки українського народу на кожному етапі його розвитку, його поетичні уявлення та артистичні здібності. Весілля справляли восени, після закінчення польових робіт, але традиційно тільки до середини жовтня – до православного свята Покрови Пресвятої Богородиці. У народі навіть з’явилося прислів’я: “Іде Покрова, реве дівка, як корова”. Це означало, […]...
- Значення обряду весілля – Народна драма Усна народна творчість Народна драма Значення обряду весілля Весілля є відображенням світогляду, моралі та етичних уявлень народу про суспільні та родинні стосунки на певному етапі розвитку суспільства, культури. Найперші відомості про давні форми шлюбу у східних слов’ян були зафіксовані ще у літописах. Але найдавніші записи про українське весілля зробив французький інженер Г.-Л. де Боплан у XVII столітті. Описом весільних обрядів займалися також І. Калиновськийу 1777 році, І. Червінський, П. Чубинський, […]...
- Новаторство Кочерги в історичній драмі “Свіччине весілля” “Свіччине весілля” справедливо вважають одним з найпоетичніших творів української драматургії. Ця поетичність – у самому задумі п’єси, у вдалому використанні, здавалось би, незначних літописних свідчень. У передмові до твору драматург писав: “коли я випадково натрапив на мотив “заборони світла”, мотив, що й послужив темою для цієї драми, мене захопила в ньому можливість змалювати барвисту картину суто міського житія і соціальної боротьби в стародавньому місті, а на цьому мальовничому тлі створити […]...
- ЗОБРАЖЕННЯ ЖИТТЯ ТА ПОБУТУ УКРАЇНЦІВ У НАРОДНІЙ ДРАМІ “ВЕСІЛЛЯ” 9 КЛАС ЗОБРАЖЕННЯ ЖИТТЯ ТА ПОБУТУ УКРАЇНЦІВ У НАРОДНІЙ ДРАМІ “ВЕСІЛЛЯ” ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 1. Українські обряди у їх символічному наповненні. 2. Перебіг українського весілля. 3. Традиційні звичаї сьогодні. Варіант 2 1. Українське весілля – синтез різноманітних традицій. 2. Творче наповнення української народної драми “Весілля”: А) ролі всіх учасників весілля; Б) обрядові дії; В) пісні та їх роль у народній драмі. 3. Моє ставлення до народних традицій. ЕПІГРАФИ […]...
- Пісенний вернісаж п’єси “Наталка Полтавка” Котляревський… Наша краса, наша гордість! Він “відкривач України, тобто її духовних багатств – слова, пісні, національного духу” – так висловився письменник Григір Тютюник. Думається, що той, хто доторкнувся до джерела поетичної творчості Котляревського, збагатиться духовно на все життя! Іван Котляревський не архаїчний поет, не просто почесний класик, а “найважливіше літературне знаряддя”, бо його творчість не втратила художньої свіжості і привабливості й сьогодні, вона має естетичну цінність, несе в собі ідеї […]...
- Весільні пісні Весільні пісні Весільні, пісні супроводжували різні етапи весільного обряду. Означення “народна драма”, яке іноді прикладається до весілля, умовне і з наукового погляду не зовсім виправдане. Весільний обряд, на відміну від фікційного характеру драми – мистецького явища, орієнтується на звершення цілком конкретної, соціально значимої дії. У своїй основній функції весільний обряд покликаний забезпечити виживання, стабільність та продуктивну життєдіяльність певної родової, етнічної або ж корпоративної спільноти. Відповідно до цього він надає шлюбу […]...
- Боротьба за світло у поетичній п’єсі І. Кочерги “Свіччине весілля” Історична драма у віршах “Свіччине весілля” – твір глибокий, ліричний, навіть музичний за своєю мовою. Часто точаться дискусії навколо історичних творів та їх відповідності перебігу історичних подій. Чи має право автор змінювати щось, додавати своє до того, що зафіксовано в документах, домислювати або переробляти історію? На мою думку, митець вільний у своїй творчості. Згадаймо вислів Івана Франка, який так стисло і чітко окреслив, як кажуть, права та обов’язки митця. “Все […]...
- Народно-релігійні свята й обряди у поезіях Б.-І. Антонича Богдан-Ігор Антонич любив природу, рідний край, він знав і шанував народні звичаї і традиції народу. Все це поет передавав у своїх світлих і життєрадісних віршах. У поезії “Різдво” автор переосмислює біблійну легенду народження Ісуса Христа і говорить, що Бог народився у його краї: Народився Бог на санях в лемківськім містечку Дуклі. А лемки, що здавна живуть у Карпатах, принесли в дарунок круглий місяць, який у долоні Марії мов золотий горіх. […]...
- “Гайдамаки” – повість про народно-визвольний рух XVІІ століття Спад революційної хвилі, розгул шовінізму, смертні вироки військово-польових судів, гоніння на вільну думку пригнічують її, породжують невіру в торжество справедливості. “Все добре, чисто тоне В цьому киплячому вирі підлості”,- похмуро пише вона и листі Богданові, докоряючи своєму “хлопчикові” за “збочення” з вірного шляху. Вее липія йому заважала “невгамовність, або, якщо точніше, вразливість хвилиною”. Добре, що він покинув цю огидну “Биржевку”. Значить, він ще не остаточно перейшов “у ту віру, за […]...
- Образ Меланки в драмі І. Кочерги “Свіччине весілля” Багато в українській літературі є чудових жіночих образів, які чарують нас своїм ліризмом, вродою, чистим коханням. Одним з таким образів є образ Меланки з драми І. Кочерги “Свіччине весілля”. На це вказує і сам автор у передмові до п’єси: “Образ Меланки, дівчини, яка проносить тремтячий, але незгасний вогник, крізь бурю і терни своєї весільної ночі, є поетичним символом України, що із тьми віків та через стільки бур пронесла незгас-лим вогник […]...
- Народно-пісенна основа лірики С. Єсеніна СЕРГІЙ ЄСЕНІН 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ СЕРГІЙ ЄСЕНІН Народно-пісенна основа лірики С. О. Єсеніна Я думаю: Как прекрасна земля И на ней человек… С. Єсенін Сергій Єсенін прожив лише 30 років. Але слід, залишений ним у поезії, дуже глибокий. Люди любили чесну, яскраву мову поета, гостро відчували свіжість і красоту єсенінської інтонації, внутрішню чистоту її. Його поезія завжди жива в душі і пам’яті нашого народу, тому що вона сягає своїм […]...
- Образ Свічки драмі І. Кочерги “Свіччине весілля” Образ Свічки проходить через усю драму І. Кочерги “Свіччине весілля”. Автор показує, як з боротьби за право на світло розпочалася боротьба за волю, як із вогника свічі розгорілася пожежа народного повстання. Відштовхуючись від історичних документів, грамот литовських князів 1494-го і 1506-го років драматург у своїй уяві намалював цілком ймовірну картину боротьби киян за світло, оскільки вважав, що соціальна несправедливість, знущання, приниження людської гідності неминуче породжують протест і можуть стати причиною […]...
- Пісня в українському весільному обряді Одним із найвеличніших і найцікавіших українських обрядів є весільний. Таку важливу подію в житті людини обов’язково супроводжували пісні. Весільними піснями величали молодят, бажали молодій парі щасливого й заможного життя. У пісенній творчості розповідається про етапи весілля, підготовку до нього. Яскраво, в жартівливому дусі змальовано сватання в пісні “Котився місяць до зірки”. У пісні застосовано прийом паралелізму – Івась є місяцем, а його кохана – зіркою. Парубок питається поради в батька: […]...
- Твір за драмою “Свіччине весілля” Київ… Русь… Україна… Ці слова з глибокою шаною і гордістю промовляє кожний свідомий українець, бо вони духовно єднають нас із землею своїх предків, родоводом українським, його славною і водночас трагічною історією… Довгий і тяжкий шлях судився Україні. І. Кочерга у п’єсі “Свіччине весілля” розкриває боротьбу трудящих Києва за правду, за волю, за світло, боротьбу проти влади литовських князів. Хочу підкреслити, що сила “Свіччиного весілля” не стільки в символічності, скільки в […]...
- Змалювання одвічного прагнення народу до волі в історичній драмі “Свіччине весілля’ І. Кочерги Увагу багатьох митців привертало і продовжує привертати славне минуле України. Серед письменників XX століття особливо хочеться виділити Павла Загребельного та Івана Кочергу. І якщо Павло Загребельний продовжував кращі традиції історичного роману, то п’єси Івана Кочерги, за словами Кіндрата Сторчака, вперше в історії українського театру розкрили хвилюючу сторінку минулого життя нашого народу, що було новим для української драматургії. Однією з найкращих драм Кочерги є п’єса “Свіччине весілля”. З метою возвеличити вічне […]...
- Роль художнього вимислу в п”єсі І. Кочерги “Свіччине весілля” У передмові до п”єси І. Кочерга писав: “Коли я випадково натрапив на мотив “заборони світла” , мотив що й послужив темою для цієї драми, мене захопила в ньому можливість змалювати барвисту картину міського життя і соціальної боротьби в стародавньому місті, а на цьому мальовничому тлі створити узагальнений образ боротьби України за свою волю і самобутню культуру”. І далі автор згадує про дві грамоти литовський князів 1494-1506 років, що володіли тоді […]...
- Весілля на хуторі В 1843 році приїхав у гостину до батьків на хутір Мотронівку майбутній редактор “Основи” В. Білозерський, а з ним його товариш – П. Куліш. Після того П. Куліш часто приїжджав сюди, мав навіть для себе окрему світлицю, щоб тут писати. Для панянок Білозерських він склав тут популярну історію України, а в січні 1847 року відбулося вінчання П. Куліша і Олександри Білозерської, майбутньої української письменниці Ганни Барвінок. Боярином на весіллі був […]...
- Меланка – поетичний голос України – за драмою Свіччине весілля ІВАН КОЧЕРГА 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ІВАН КОЧЕРГА Меланка – поетичний голос України Українська література, як і всяка інша література світу, має безліч прикладів чудових жіночих образів. До них, безумовно, належить і образ Меланки з драми Івана Кочерги “Свіччине весілля”. Про це ми дізнаємося вже з передмови до п’єси: “Образ Меланки, дівчини, яка проносить тремтячий, але незгасний вогник, крізь бурю і терни своєї весільної ночі, є поетичним символом України, що […]...
- І свічки мирної не варта та країна, що в боротьбі її не засвітила – за драмою Свіччине весілля ІВАН КОЧЕРГА 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ІВАН КОЧЕРГА “І свічки мирної не варта та країна, що в боротьбі її не засвітила” На мій погляд, немає нічого трагічнішого в житті, ніж неволя, коли неможливо заспівати спокійно пісню, зробити те, що тобі подобається, без чийогось дозволу засвітити світло. У такій ситуації людина з часом перетворюється на звичайного раба, до якого кожен може зневажливо поставитися, знущатися, розуміючи, що не буде ніякої відсічі. Але […]...
- Елементи язичницьких вірувань у весільних дійствах – І варіант 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант А п ‘ятниця – зачинальниця, А субота – коровайниця, А неділя – вінчальниця А в понеділок – напивальниця, А в вівторок – похмільниця, А в четвер – порядок чинити, А в п ‘ятницю – по обіду Та й додому поїду. З народної пісні Слово “весілля” завжди сприймалося як символ радощів та веселощів. Цілий тиждень наші пращури могли святкувати весілля! Природна музикальність, нахил […]...
- Змалювання одвічного прагнення народу до волі в історичній драмі “Свіччине весілля” Івана Кочерги Увагу багатьох митців привертало і продовжує привертати славне минуле України. Серед письменників XX століття особливо хочеться виділити Павла Загребельного та Івана Кочергу. І якщо Павло Загребельний продовжував кращі традиції історичного роману, то п’єси Івана Кочерги, за словами Кіндрата Сторчака, вперше в історії українського театру розкрили хвилюючу сторінку минулого життя нашого народу, що було новим для української драматургії. Однією з найкращих драм Кочерги є п’єса “Свіччине весілля”. З метою возвеличити вічне […]...
- Однорідні і відокремлені члени речення. Порівняльні звороти. Складні речення Пісня, що завоювала Європу. На початку минулого століття вчені були неймовірно здивовані тим, як далеко помандрувала одна з шотландських народних пісень: вона прижилася в Україні і стала тут народною, широкознаною під назвою “їхав козак за Дунай”. Але згодом дослідники виявили зовсім інший факт: пісня народилася в Україні, а залетіла але до Шотландії, ставши там народною. Вона звучала часто і французькою, і польською, і чеською, і болгарською, і угорською та іншими […]...
- Весільні обряди на Україні Традиційний Український обряд весілля умовно поділяється на три цикли: передвесільний, власне весільний і післявесільний. У різних етнографічних районах України кожному з них були властиві свої ритуали, обряди і звичаї. Основну увагу зосередимо на спільних загальноукраїнських рисах і традиціях українського весілля. До перед весільного циклу належать обряди, пов’язані з досягненням згоді; молодих і їх родин на шлюб: запити, сватання, оглядини й заручини. Запити – це попереднє розвідування родиною молодого про наміри […]...
- Елементи язичницьких вірувань у весільних дійствах – ІІ варіант 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант У весільній обрядовості збереглося чимало прадавніх язичницьких елементів, які з часом вже втратили свій первісний смисл, але народ їх дотримується за традицією, “бо так треба”. Вважалося, що шлюб буде щасливим тільки в тому випадку, коли молоді та їхня численна рідня виконають певні ритуали з походами, танцями, піснями, діями, примовками тощо. Прийоми цієї весільної магії збереглися в Україні аж до XX століття. Вважають, […]...
- М. ГОГОЛЬ. “ВЕЧІР ПРОТИ ІВАНА КУПАЛА”. ЗВ’ЯЗОК З “НЕЧИСТОЮ СИЛОЮ” ЯК МЕТАФОРА ЗЛОДІЯННЯ 1. Що вирішує зробити Петро задля того, аби одружитися на Пидорці? А Сльозно просити Коржа, щоб той дав згоду на весілля. Б Викрасти красуню в батька. В На війні здобути золота і з ним приїхати до своєї красуні. Г Звернутися по допомогу до отця Афанасія. 2. Народне свято, під час якого домовились зустрітися Петрусь і Басаврюк. А Івана Купала. Б Різдво. В Покрова. Г Благовіщення. 3. Через що знайшли порозуміння […]...
- Роль пісень у весільному обряді Усі весільні обряди супроводжувались піснями. В них пояснювався зміст і значення коленого обряду, прославлялися молоді та їх батьки. Тому обов’язково на кожному весіллі були присутні хори: три жіночі – хор дружок, хор світилок та хор свах, а в деяких регіонах – ще й парубоцький. Між обрядами хори співали пісні різного характеру – жартівливі, застольні, любовні, козацькі або баладні, танцювальні. Чоловіки та парубки здебільшого виконували розмовні діалоги. Мова народних пісень надзвичайно […]...
- Спробуємо написати твір: Зображення життя селянства в повісті “Маруся” Коли читаєш твір Квітки-Основ’яненка “Маруся”, здається, що ти побував в українському селі на початку XІX століття, – настільки живо зображено життя українського селянства. Великий знавець українського фольклору, письменник зумів донести до нас і побут, і звичаї народу, зумів показати дуже образно його свята, радощі та горе. Здається, закрий-но тільки очі – і побачиш люб’язну дівчину Марусю – надію батьків, яка весело розмовляє зі своїм коханим Василем десь серед чарівної української […]...
- Український віночок Мені здається, що найкращою прикрасою до обличчя дівчини є віночок. Любов до цієї прикраси народилася у мене через бабусю, яка виплітала мені дуже гарні віночки і прикрашала моє волосся на великі свята, здебільшого весняні. Моя бабуся усе життя провела у селі, тому багато знає про українські обряди, до яких належав і обряд плетіння вінків. Вона розповіла мені, що вінки плетуть з польових квітів, таких, як маки, сині волошки, білий ромен-зілля, […]...
- Тема 3. Народна драма – І. Усна народна творчість 9 клас І. Усна народна творчість < Тема 3. Народна драма Початки народної драми, яка є джерелом професійної драматургії, – у дохристиянській давнині. Це невеличкі сценки віршованої форми, які супроводжували або відбивали певний обряд, трудовий процес або становили собою гру дітей, юнацтва і мали розважальний характер. “Просо” – драматичний діалог між двома групами людей молодицями й дівчатами і чоловіками і парубками. Одна група щойно посіяла просо, а друга погрожує витоптати. […]...
- Народні обряди в повісті Г. Квітки-Основ’яненки “Маруся” Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози – прагнув правдиво відображати дійсність, прагнув до народності у своїх творах, до національної самобутності. Його заслужено називають знавцем народних звичаїв та обрядів, які письменник яскраво і правдиво описав у своїх творах. Сентиментальні і зворушливі життєві історії, які лягли в основу повістей і п’єс митця, поєднуються з реальним зображенням побуту, звичаїв, обрядів українського села. Своїх героїв Г. Квітка-Основ’яненко шукав серед простих людей, а […]...
- Народні обряди в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози – прагнув правдиво відображати дійсність, прагнув народності у своїх творах, національної самобутності. Його заслужено називають знавцем народних звичаїв та обрядів, які письменник яскраво та правдиво описав у своїх творах. Сентиментальні і зворушливі життєві історії, які стали основою повістей і п’єс митця, поєднуються з реальним зображенням побуту, звичаїв, обрядів українського села. Своїх героїв Г. Квітка-Основ’яненко шукав серед простих людей, а широке використання побутового […]...
- П. Тичина. “одчиняйте двері…” Аналіз вірша учнями Мотив вірша “Одчиняйте двері” – ставлення ліричного героя до кривавого монстра революції як до власної нареченої: Одчиняйте двері – Наречена йде Одчиняйте двері Голуба блакить! Очі, серце і хорали Стали, Ждуть… Одчинились двері – Всі шляхи в крові! Незриданими сльозами Тьмами Дощ… Заклик-рефрен “Одчинити двері” вказує на пристрасне бажання, прагнення, прийняття, сильну потребу, потяг до революції-нареченої. Його повторюваність є різновидом навіювання, створення мимовільного, асоціативного відчуття зображуваного. Комплексно […]...
- Петруччо – герой комедії У. Шекспіра “Приборкання норовливої” Заповзятливий веронец П. – гідний син свого авантюрного часу. Судячи з окремих реплік, він багато побачив в житті і звик у всьому покладатися на себе. Він не пасує перед труднощами і тільки сміється, коли його лякають нестерпним характером нареченої Катаріни. Йому приспіла пора одружитися, і його майбутня дружина повинна бути молода, красива, багата – всім цим вимогам Катаріна відповідає, а решта залежить від чоловіка. Нехай женихи молодшої сестри в жаху […]...
- Добуток І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Добутку І. Нечуя-Левицького – теперішня енциклопедія селянського життя. З їхніх сторінок виникають повнокровні реалістичні типи селянських персонажів, зачаровують мальовничі пейзажі. З їхніх сторінок ми довідаємося про побут і звичаї українського народу. З їхніх сторінок віє Україною – такий далекої, такий рідної…Пройшло біля двох десятиліть після скасування панщини, але вона, як луна, віддається в пам’яті людей. І все-таки таки селяни відчули волю, відчули радість від роботи на себе, відчули смак власної […]...
- Зображення життя та побуту українського селянства в повісті “Маруся” – І варіант – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант “Маруся” – повість, що за своїми філософськими мотивами та літературними ознаками належить до сентименталізму, літературної течії, що панувала наприкінці XVIII – початку XIX століття. Після довгих часів класицизму й раціоналізму мистецтво знову звернулося до почуттів, доводячи цінність звичайного життя й щастя. Чисті почуття письменники і поети шукали у представників народу, типовими тоді вважалися селяни. Водночас з’явилась цікавість до фольклору, етнографії, народного побуту. […]...
- Українські традиції Традиції – це уявлення, звичаї, певні моделі дії відповідно до ситуації, що протягом століть складаються в кожного народу. В різних куточках землі визначні події супроводжуються певними діями людей: так вчиняли їхні діди й прадіди, так вони навчать діяти своїх дітей та онуків. Українці також виробили моделі поведінки за певних життєвих умов. Коли народжується дитина, родичі та знайомі намагаються відвідати її, принести подарунки. Звичайно, це може бути обтяжливим для молодих батьків, […]...
- Відтворення побуту і традицій у повісті “Кайдашева сім’я” ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Всеобіймаючим оком України” назвав Іван Франко Івана Нечуя-Левицького, який у своїх творах різнопланово відображав життя України і її народу. Прекрасні незабутні пейзажі постають з його творів; в найтонших деталях змалював письменник самобутність рідного народу, показав всі сторони його життя. В його високохудожніх творах зустрічаємо представників майже всіх прошарків тогочасного суспільства, дізнаємося про життя українців з їх національними рисами. Змолоду І. С. Нечуй-Левицький пізнавав звичаї […]...
- Конфлікт між благородними прагненнями Дон Кіхота і реальністю
- Шлях Елайзи Дулітл від нвітнарки-кокні до “чарівної леді”
Categories: Твори з літератури