Січень морозний місяць із яскравим сонцем і чистим блакитним небом. Дні до нового року й після в народному календарі звалися Святками. У січні православна церква відзначає Велике свято Різдва Христова. Наслихан цей місяць святочними гаданнями: робоче населення на врожай ворожили, молоді дівчини на нареченого свого
У січні сонця більше, ніж у попередньому зимовому місяці. Більше й тріскучої стає морозних днів. Усе половина січня в народному календарі віддана Святкам.
Грядет і велике церковне свято – Різдво Христово. На Русі днями влаштовують санні катання й зимові торжества, ночами у святочние вечора дівчини ворожать, а із січня до самої Масниці влаштовують свята й справляють весілля
Січень у народному календарі:
“Новий рік – до весни поворот ” ” Зимі половина – січень ” “Січень сухий, так морозний – літо печеня буде ” Молодик у січні – до зміни погоди ” “Січень – початок року, сонце на літо дивиться “
Помітні народні прикмети січня:
Ілля-Муромець | 1 січня | “Якщо мороз – улітку гарний урожай, а якщо відлига – поганий урожай” |
Іоанн Кронштадтський | 2 січня | “Якщо потрясти яблуню від снігу – урожай буде гарний” |
Рождественський Святвечір | 6 січня | “До першої зірки не їдять” |
Різдво Христово | 7 січня | “Радісне свято – прославляння приходу Христа” |
Жіночі каші | 8 січня | Святкування каш, початок Васильевских морозів |
Васильєв день | 14 січня | Святкування старого нового року |
Богоявлення | 19 січня | Водохрещення. Тріскотять водохресні морози |
Василиси-Зимові | 21 січня | “Якщо вітер південний – спереду грізне літо” |
Григорій | 23 січня | “Якщо стіг в інеї – літо мокре й прохолодне” |
Татьянин день | 25 січня | “Сонце на Тетяну – птаха раніше прилетять, а якщо сніг – літо сирий і дощове” |
Павло Фивейский | 28 січня | “День ветренний – рік дощовий” |
Антон-Перезимник | 30 січня | “День Антона-Перезимника теплий – далече все-дорівнює морози будуть” |
Панас | 31 січня | Афанасьевские морози – помірні, не тріскучі |





Related posts:
- Народний календар: Червень Червень у народному календарі починався із древнього обряду, язичеського походження, хрещення зозулі, дякували весні, зустрічали літо, піддобрювали природу на добрий урожай. Червень – місяць росту всього рослинного миру. Велике значення має день сонцестояння, коли день сонячний досягає свого піка й потім іде на спад Місяць червень славний ростом. Цвітуть сади, луги зеленіють травою, у полях колоситься жито, ліс ховає в тернистих куточках гриби. На самому початку літа проходить обряд хрещення […]...
- Народний календар: Грудень Грудень починає морозами й випаданням великої кількості снігу. По народних прикметах про погоду дивилися з найперших чисел грудня, про тім яка буде зима, сувора, м’яка й довго ль бути морозам, або ттепелей чекати. Хоча з Ведення частенько трапляються відлиги, морози незабаром вертаються на Варюху із ще більшим напором Зима в народному календарі наступає ще з листопада, але на початку грудня по прикметах можуть бути крижані морози а можуть траплятися відлиги. […]...
- Народний календар: Липень Липень жаркий місяць. Народ працює в поті чола вдень і відпочиває гуляючи вночі. Помітне свято Іван Купало, що доводиться в ніч, коли розпалюються багаття, через які стрибають разнаряженние дівчини. Щодня по народному календарі відзначаються посіви, от-от жнива наступлять. Підходить час збору врожаю Жарка й суха пора, незважаючи на рясні грози, місяць липень. Приходив час свіжих овочів, спілих ягід і запашного хліба. Місяць початку косовиці, збору лікувальних трав і рослин. Під […]...
- Народний календар: Серпень Із серпня літня жара спадає й установлюється низка теплих спокійних днів. Червоніють у садах ябоки, дозріває капуста, наливаються помідори. З Ільїна дня вода холодна, та й до осені повертає природа. Розвертається збирання хліба. Починаються проводи літа – медяний Спас, за ним другий – Яблучний Спас і третій Спас – закінчували жнива хліба Як тільки не називають у народному календарі місяць серпень: і жнивень, серпень – у цей місяць розпалюється пора […]...
- Народний календар: Травень Травень зустрічає багатьох співочих птахів. Селянин до солов’я прислухається, як трель пронесеться, так і береза в листи одягається, а слідом і весь ліс із дня на день зеленню огортається. Травень не завжди теплий місяць, так на цвітіння черемшини холоди вертаються, а до кінця місяця все-дорівнює літо встановиться Природа в травні одягається в зелений колір. Тепле сонце зігріває землю, зеленіє молода травушка, до ласкавих променів тягнуться стеблинки квітів, дерева облачаються в […]...
- Народний календар: Листопад Листопад скидає останні листи, темн і холодними здаються оголені дерева. По народному календарі з Казанській зима заходить на поріг, затягаються калюжі льодом, дощ до вечора в сніг перетворюється. На Кузьминки зустрічали зиму, льодоставом оковує ріки й ставки, а з Матрен зима вдаряє морозами Холодний місяць у заморозках і туманах. Листопад – і не зима, і не осінь. Пора року, коли ліс скинув свої листи, ставки затягує тонким льодом, от-от стійким […]...
- Народний календар: Жовтень Жовтень перетворює осіння природа, золотом покриваються дерева, ліс шумить від листопаду. Дивляться знавці на погоду, так зиму по прикметах пророкують. З Покрова пора золотий осіни закінчується, наступає сумовита мокра пора з випадання першого снігу й низкою холодних дощів, від вогкості й назва місяця – грязник. Холодні вітри, мінливість погоди із сонця на дощ, золотий листопад – все це прикмети місяця жовтня. Це пора року, першу половину жовтня називають золотий восени, […]...
- Народний календар: Березень Березень переломний місяць зими з весною. Про березень говорили, як про місяць на який доводиться злам зими. Дивилися на погоду, думали, як до наступаючого тепла готуватися, господарство після зими приводити впорядок. У березні ще багато снігу, але сонця стає більше, усюди грають струмки, на небі пропливають перші купчасті хмари. По народних прикметах: дивляться – який бути весні, ранн або пізньої зустрічають Червону весну й починають замислюватися про врожайність майбутнього літа. […]...
- Народний календар: Лютий Лютий місяць зимовий, холодний з хуртовинами й заметілями, але сонце в ясні дні починає непомітно пригрівати, від того лютий у народному календарі одержав назву – місяць бокогрей. У цьому місяці на саме Сретенье – зима з весною зустрічається, а закінчується місяць лютий більшими народними гуляннями на свято широкої Масниці Сонце в лютому починає пригрівати, від цього й назва місяця – бокогрей. Дні стають длинее, справа до весни йде. Стежать уважно […]...
- Народний календар: Вересень Вересень заспокоює природу, неспішно дні ідуть на спад, птахи збираються в зграї й готуються до відльоту в теплі краї, осінь накидає позолоть на дерева, дні всі частіше затягаються дощами, що мрячать. У вересні зустрічають осінь, сначало на Насіння-Летопроводца, потім на Осенини в теплі погожі деньки жіночого літа Тепло і ясне небо уступають вогкості й дощу. У народному календарі важлива дата вересня на Насіння-Летопроводца – осінь зустрічають. По прикметах можна говорити […]...
- Народний календар: Квітень Квітень – місяць рясного сніготанення, рушаться грязьові замети, водою заливає всі дороги, хльостає вода зі схилів. Про квітень говорили, як про місяць – не холодний, як березень, і не теплий, як травень. По квітні ясно було, яка весна приходить, швидка й тепла, або затяжна й дощова У квітні сходить сніг, розкриваються ріки, повіддям заливає поля, лугу, наповнює яри, збігає струмками вода в низини. Вода потрібна природі для підготовки землі до […]...
- Народний календар З давніх часів людина стежила за природою, помічав ті або інші явища, відзначав сезонні зміни й помічав характерні ознаки по яких можна було вгадувати погоду. Так з’являлися народні прикмети, покоління від покоління, які становили народний календар. Народний календар березень Народний календар квітень Народний календар травень Народний календар червень Народний календар липень Народний календар серпень Народний календар вересень Народний календар жовтень Народний календар листопад Народний календар грудень Народний календар січень Народний […]...
- Як у моїй сім’ї святкують Різдво Різдво є одним з найбільших християнських свят року. У цей день два тисячоліття тому народився Син Божий, Ісус Христос. Різдво за новим календарем припадає на 7 січня. Цьому святу передує Різдвяний піст. У нашій сім’ї до святкування Різдва готуються заздалегідь. Треба запасти дванадцять полін за числом місяців року, щоб розпалити різдвяне вогнище. Матуся на святвечір готують дванадцять пісних страв, теж за числом місяців року. Кожну з цих страв треба покуштувати, […]...
- Народний одяг – витвір мистецтва Український народний одяг – яскраве і самобутнє явище в історії його народу. Воно розвивалося й удосконалювалося впродовж століть. Історія українського вбрання пов’язана з традиціями Київської Русі. Колекціонуючи малюнки, українського одягу, ми дійшли висновку, що з він тісно пов’язаний з розвитком ткацтва та різноманітних ремесел. Так, костюм української селянки в добу Давньої Русі складався з вишитої сорочки, спідниці, що являла собою два незшитих полотнища картатої або орнаментованої тканини. На голові у […]...
- Весна, березень: опис природи навесні Природа навесні. Березень Березень-Протальник. Весна наступає, сонця додає. Сніжні завали починають танути від перших проміннячок тепла. У таловинах з’являються перші квіти – проліски. І місяць одержав ім’я – Протальник. Настав час водити хороводи й весну червону зустрічати. Березень: перші промені Опис природи провесни. От і довгі морози переміняються довгоочікуваним весняним теплом. Сніг ще довго буде лежати на холодній землі, а крижані вітри ще не один раз нагадають, що зима хоч […]...
- Осінь, листопад: опис природи пізньої осені Листопад. Холодно стає. , всі частіше заряджає дрібний без перепочинку дощ, затягаються тумани. Назва в місяця – Листогной, тому що дерева скидають свої останні листи. Погода, особливо, здається холодної з дощем і мокрим снігом. Природа готова до зими. От-от і ляже сніг. Листопад: похмурі дні Опис природи пізньої осені листопада Всі молчаливей і сумнішай стає осінь. Прийшла пора для пізньої осені – місяць листопад. Зовсім рідко стало з’являтися сонце. Купчасті […]...
- Народний письменник Народний письменник Про полтавські шляхи написано багато, а ще більше, мабуть, співано. Я це особливо відчула, коли гостювала у бабусі на Полтавщині. Грунтові сільські дороги мають особливу принаду, особливу неповторність і чаруючу силу. Вони прямують через невеличкі гаї, поля, видолинки. Тільки побачивши їх, пройшовши ними, можна зрозуміти, чому їх інколи порівнюють зі стрічками, і не просто зі стрічками, а стрічками, що в’ються. Вони кличуть мандрівників у незвідані краї, манять якимись […]...
- Як у нашій родині святкують Різдво Як у нашій родині святкують Різдво Україна здавна вирізнялася силою віри у Бога і масштабністю релігійних святкувань. Ще з дитинства пам’ятаю солодкий дух Різдвяних свят. Якось старий сусід розповів, що час народження Спасителя приблизно п’ять тисяч років від створення світу. Тоді на небі засяяла нова зірка, яка і сповістила людству про народження Христа. Різдво Христове православною церквою святкується сьомого січня. В Україні це свято набуло суто родинного характеру. У такий […]...
- Володимир Висоцький народний поет, що вийшов з народу Володимир Висоцький розповів нам майже про усім, чим жив народ. І про війну, що побачив не тільки очами хлопчика, але й з погляду навченого бійця Великої Вітчизняної, і про космонавтів, спортсменів, альпіністів, шоферах, моряках, поетах – про усім. Крім того, він був прекрасний фейлетоніст, сатирик Гостроті й злободенності його пісень-жартів може позаздрити досвідчений журналіст Здається, що якби він не був чудовим актором, те така багатогранність тим виявилася б йому не […]...
- Тарас Григорович Шевченко – великий український народний поет Тарас Григорович Шевченко – великий український народний поет, геніальний митець-новатор, основоположник нової української літератури та української літературної мови. Видатний поет був водночас і драматургом, і повістярем, і фольклористом, і одним з найвидатніших майстрів українського живопису та графіки. Народився Тарас Григорович 9 березня 1814 року в селі Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії. Батьки Шевченка були кріпаками поміщика Енгельгардта. Наприкінці 1815 року родина переїхала до села Кирилівки. Рано виявився у Шевченка неабиякий […]...
- Народний герой Григорій Добросклонов Поема “Кому на Русі жити добре” – добуток про народ, його життя, праці й боротьбі. Поет селянської демократії, соратник Добролюбова й Чернишевського, Некрасов не міг пройти повз тихі, хто самовіддано, не щадячи сил і життя, боровся за волю народу. Образи революціонерів, перетворювачів незмінно привертали увагу Некрасова. Борцем за справу народу Некрасов зображує Григорія Добросклонова. Він син дячка, що жив “бідніше зубожілого останнього селянина”, і “батрачки безмовної”, слізьми солившей хліб. Голодне […]...
- Народний поет Великий російський поет, дивно музичний, народний у самому щирому значенні цього слова, Сергій Єсенін, як ніхто інший, вплинув на російську культуру. Він прожив усього тридцять років, але зроблене ним навіть важко оцінити. Уродженець села Константінова, Сергій Єсенін з дитинства чув безліч народних пісень і частівок, знавцем яких був його дід. Безліч пісень і сказань знала і його матір. Рідні місця, народна поезія сформували його як поета. Його ранні вірші насичені […]...
- Чому Вільгельм Телль – народний герой? “…Ні, для моїх високих ідеалів століття поки не дозріло. Я – громадянин тих сторіч, що прийдуть…”, – написав колись великий німецький поет Ф. Шіллер. Фрідріх Шіллер значить для німців так само багато, як Пушкін для росіян чи Шевченко для українців. Він – автор твору, який Європа сьогодні обрата своїм гімном. Це – “Ода до радості”, слова якої поклав на музику великий Людвіг ван Бетховен. Якщо вслухатися, ми зрозуміємо, що це […]...
- Купала – свято літнього сонцестояння Здавна на Україні Сонце вважалося найвищим і найсвітлішим божеством. Його називали лагідно Даждьбо-гом, тобто богом, що дає життя, богом світла і добра, перед лицем якого розбігаються всі темні і злі сили. Тобто, стародавні слов’яни вірили, що вони внуки сонця. І автор “Слова о полку Ігоревім” також називає народ Даждьбожими внуками. Стародавні українці, як і інші народи світу, були сонцепоклонниками. Вони співали гімни сонцю, творили легенди про нього, приносили в жертву […]...
- “Поет до кістки наш, народний” Максим Рильський… Ця людина так багато зробила для розвитку вітчизняної літератури, що не треба навіть перелічувати його досягнень: Максим Тадейович був громадським діячем, ученим, перекладачем і, звичайно ж, поетом. Завдяки цій людині українська поезія набула своєї сучасної гнучкості й синтаксичного багатства. Дехто вже за часів незалежності зухвало натякав про “толерантність” Рильського до радянської влади. Так, у поета були “заказні” вірші, але нікуди від цього було подітися. Проте Максим Рильський ніколи […]...
- Моя улюблена пора року – IІ варіант 6 клас II Варіант Мені дуже подобається зима. Здавалося б – морози, вітер. Але взимку падає білий пухнастий сніг. Дуже весело, коли його нападає багато, гуляти з друзями. Ми виносимо санчата і катаємось з гори, ліпимо снігові фортеці і влаштовуємо снігові бої. А можна залити водою ковзанку. Виходить малеча дітей, які сміються. Ще взимку святкується найулюбленіше свято – Новий рік. Скінчилося навчання в школі, почалися зимові канікули. Тато приносить додому […]...
- Козак Голота – народний герой У “Думі про козака Голоту” розкривається одна зі сторінок історії українського народу – боротьба проти татарських нападників. Події, які змальовані в думі, стосуються XVІ-XVІІ століть. У ті далекі буремні часи татарські й турецькі військові загони часто нападали на українські села й міста, грабували їх, а людей забирали в полон і продавали на невільницьких ринках. Але український народ не корився жорстоким нападникам, мужньо боровся проти них. У цій звитяжній боротьбі особливо […]...
- ЗНО – Народні думи – Народний епос “Думи – безсмертні пам’ятки, створені генієм самого народу” . Думи – великі пісенно-розповідні твори переважно героїчного змісту про важливі історичні події. Близькі до історичних пісень і билин за тематикою, але пісня виконується співом, дума і билина – речитативом під супровід кобзи, бандури чи ліри. Дума, на відміну від пісні, має нерівноскладові рядки, переважно дієслівне римування; більша за обсягом. Думи з’явилися приблизно у XV ст. – у час виникнення козацтва. У […]...
- Які народні та релігійні свята відзначаються восени і взимку Свято Стрітення відзначають п’ятнадцятого лютого. Цього дня у єрусалимському храмі праведний старець Симеон і Анна пророчиця дарували своє благословення Сину Божому. За народними уявленнями цього дня літо зустрічається з зимою, а також третього грудня на день святої Анни. Стара, сива зима іде в обдертому одязі, драній хустині. А назустріч їй літо – гарне, заквітчане. Вони вітаються, бажають одне одному здоров’я і жартома сперечаються, кому слід лишитися, а кому повернутися. Якщо […]...
- Осінь, жовтень: опис природи – пора золотий осіни Жовтень. Починається місяць із періоду золотий осіни. Якщо в першу половину жовтня ліс з’являється у всій своїй вроді золотий осіни, то із другої половини місяця листи швидко обпадають, заряджають дощі, а земля стає сирий і брудною. От і назва місяцю – Грязник. Золотий жовтень: фарби на полотні Опис золотий осіни жовтня Наступає сама яскрава пора осіни – золота осінь. Дерева, перш ніж поринути в довгий сон, накидають золоті одежинки зі […]...
- Святвечір На небі сходить вечірня зірка, символізуючи початок чудового дійства напередодні Різдва. Вся родина збирається в святково прибраній хаті. Смачно пахне пирогами і кутею з медом. А ще морозом від внесеного житнього снопа, який називається Колядою або Дідом – домашнім богом, який обіцяє добрий урожай. Родина сідає вечеряти. Спочатку куштуємо кутю, а потім – голубці, вареники, смажену рибу, капусту – все, що готувала матуся напередодні, а запиваємо узваром. Ми, діти, пам’ятаємо, […]...
- Іван Франко – трибун народний. Життя та доля письменника Франка І. І. Франко – легендарний Каменяр. ІІ. І. Франко – син сільського коваля. 1. “Правдива іскра Прометея злетіла з батькового ковадла…” 2. “Пісня і праця” – великі дві сили. 3. Тяжка доля поета. 4. І. Франко – академія в одній особі. 5. Шлях боротьби і тяжких випробувань. 6. Віра поета у світле майбутнє народу. 7. І. Франко – корифей науково-літературного життя Західної України. ІІІ. “Ми не можемо назвати, мабуть, жодної […]...
- Тема 3. Народний епос І. Усна народна творчість Тема 3. Народний епос Жанри героїчного епосу українського народу – думи та історичні пісні – з’явилися орієнтовно в середині XV ст. Вони уславлювали високий громадянський обов’язок козаків, їх мужність і вірність Батьківщині в умовах боротьби з поневолювачами і. 3.1. Історичні пісні “Українська пісня – це бездонна душа українського народу, це його слава” . Історична пісня може бути визначена як жанр малої епіки. Вона відрізняється хронікальністю, тяжіє […]...
- Лепкий – народний співець Богдан Лепкий – тонкий і ніжний лірик. Його поезія ввібрал в себе красу народної творчості, біль рідної землі. Вірш “Журавлі” навіяний долями багатьох українців, що змушені були покидати свою землю. Люди втрачали свою Батьківщину, не сподіваючись її більше побачити: Чути: кру! кру! кру! В чужині умру, Заки море перелечу, Крилонька зітру. Образ журавлів бентежить думку про повернення, бо вони тільки на деякий час покидають рідні місця. Ця поезія бере свої […]...
- ЗНО – Балади – Народний епос Балада – невеликий ліро-епічний твір казково-фантастичного, легендарно – історичного або героїчного змісту з драматично напруженим сюжетом. У давнину баладами супроводжувалися танці. Пізніше спів відділився від танцю і і балада стала самостійним жанром народнопісенної творчості, а згодом літератури. Характерні ознаки балади: – напруженість композиції, – трагічна розв язка, – відчутне емоційне напруження, – у центрі сюжету – лише одна подія з життя головного героя, – лаконічність оповіді, – незначна кількість героїв. […]...
- Твір Співець народний Співець народний Богдан Лепкий – тонкий і ніжний лірик. Його поезія ввібрала в себе красу народної творчості, біль рідної землі. Вірш “Журавлі” навіяний долями багатьох українців, що змушені були покидати свою землю. Люди втрачали свою Батьківщину, не сподіваючись її більше побачити: Чути: кру! кру! кру! В чужині умру, Заки море перелечу, Крилонька зітру. Образ журавлів бентежить думку про повернення, бо вони тільки на деякий час покидають рідні місця. Ця поезія […]...
- Щедрий вечір У календарі кожного народу багато свят – урочистих днів, присвячених видатним подіям або пам’яті людей. У ці дні люди від Малого до великого прикрашають вулиці, будинки, наряджаються, готують смачні страви, грають, розважаються. Найцікавіше у цей день – обряди, казкові чарівні дійства, в яких беруть участь і дорослі, і діти. Кожен ніби перетворюється в актора, митця, який виконує встановлені народними звичаями дії, говорить казкові слова, танцює та співає, по-особливому розповідає про […]...
- Свято Івана Купала Жодному з язичницьких свят не випала така пильна увага і довге життя, як святові Купала. День Купала, який припадає на 7 липня, збігається з літнім сонцеворотом. У давніх слов’ян Дажбог – бог Сонця – був найшанованішим серед інших міфологічних божеств. Це і зрозуміло, бо від сонця залежав урожай, а отже, і життя землеробів, якими споконвіку були українці. Наші пращури вважали, що саме сонце подарувало життя усьому на землі. Тому річний […]...
- ЗНО – Історичні пісні – Народний епос “Українська пісня – це бездонна душа українського народу, це його слава” . Історична пісня може бути визначена як жанр малої епіки. Вона відрізняється хронікальністю, тяжіє до уважного стеження за історичними подіями, за долями конкретних героїв. Історичні пісні – це народні ліро-епічні твори про важливі історичні події та конкретних історичних осіб. Уперше термін “історична пісня” увів в українську фольклористику Микола Гоголь. Як окремий жанр історичні пісні з’явилися в XIV – XV […]...
- Професія – захищати Батьківщину Батьківщина й матір не вибирають. Можливо, саме тому ці два слова часто вживаються поруч. Адже Батьківщина ми теж називаємо матір’ю. Кожний з нас під словом Вітчизна представляє рідні обличчя батьків, друзів, рідних. І, захищаючи Вітчизну, кожний захищає найдорожче. Для моєї сім’ї День захисників Батьківщини – не просто дата в календарі, а одне з найбільших свят. Мій прадід загинув, захищаючи Батьківщину. Його листи й похоронка дбайливо зберігаються в нашому житлі. Мама […]...
- Літературна спадщина І. Нечуя-Левицького
- Нарис про українського географа Ковальова Павла Васильовича
Categories: Твори з літератури