Народний календар: Липень

Related posts:

1. Народний календар: Серпень Із серпня літня жара спадає й установлюється низка теплих спокійних днів. Червоніють у садах ябоки, дозріває капуста, наливаються помідори. З Ільїна дня вода холодна, та й до осені повертає природа. Розвертається збирання хліба. Починаються проводи літа – медяний Спас, за ним другий – Яблучний Спас і третій Спас – закінчували жнива хліба Як тільки не називають у народному календарі місяць серпень: і жнивень, серпень – у цей місяць розпалюється пора […]...
2. Народний календар: Червень Червень у народному календарі починався із древнього обряду, язичеського походження, хрещення зозулі, дякували весні, зустрічали літо, піддобрювали природу на добрий урожай. Червень – місяць росту всього рослинного миру. Велике значення має день сонцестояння, коли день сонячний досягає свого піка й потім іде на спад Місяць червень славний ростом. Цвітуть сади, луги зеленіють травою, у полях колоситься жито, ліс ховає в тернистих куточках гриби. На самому початку літа проходить обряд хрещення […]...
3. Народний календар: Січень Січень морозний місяць із яскравим сонцем і чистим блакитним небом. Дні до нового року й після в народному календарі звалися Святками. У січні православна церква відзначає Велике свято Різдва Христова. Наслихан цей місяць святочними гаданнями: робоче населення на врожай ворожили, молоді дівчини на нареченого свого У січні сонця більше, ніж у попередньому зимовому місяці. Більше й тріскучої стає морозних днів. Усе половина січня в народному календарі віддана Святкам. Грядет і […]...
4. Народний календар: Травень Травень зустрічає багатьох співочих птахів. Селянин до солов’я прислухається, як трель пронесеться, так і береза в листи одягається, а слідом і весь ліс із дня на день зеленню огортається. Травень не завжди теплий місяць, так на цвітіння черемшини холоди вертаються, а до кінця місяця все-дорівнює літо встановиться Природа в травні одягається в зелений колір. Тепле сонце зігріває землю, зеленіє молода травушка, до ласкавих променів тягнуться стеблинки квітів, дерева облачаються в […]...
5. Народний календар: Жовтень Жовтень перетворює осіння природа, золотом покриваються дерева, ліс шумить від листопаду. Дивляться знавці на погоду, так зиму по прикметах пророкують. З Покрова пора золотий осіни закінчується, наступає сумовита мокра пора з випадання першого снігу й низкою холодних дощів, від вогкості й назва місяця – грязник. Холодні вітри, мінливість погоди із сонця на дощ, золотий листопад – все це прикмети місяця жовтня. Це пора року, першу половину жовтня називають золотий восени, […]...
6. Народний календар: Грудень Грудень починає морозами й випаданням великої кількості снігу. По народних прикметах про погоду дивилися з найперших чисел грудня, про тім яка буде зима, сувора, м’яка й довго ль бути морозам, або ттепелей чекати. Хоча з Ведення частенько трапляються відлиги, морози незабаром вертаються на Варюху із ще більшим напором Зима в народному календарі наступає ще з листопада, але на початку грудня по прикметах можуть бути крижані морози а можуть траплятися відлиги. […]...
7. Народний календар: Березень Березень переломний місяць зими з весною. Про березень говорили, як про місяць на який доводиться злам зими. Дивилися на погоду, думали, як до наступаючого тепла готуватися, господарство після зими приводити впорядок. У березні ще багато снігу, але сонця стає більше, усюди грають струмки, на небі пропливають перші купчасті хмари. По народних прикметах: дивляться – який бути весні, ранн або пізньої зустрічають Червону весну й починають замислюватися про врожайність майбутнього літа. […]...
8. Народний календар: Листопад Листопад скидає останні листи, темн і холодними здаються оголені дерева. По народному календарі з Казанській зима заходить на поріг, затягаються калюжі льодом, дощ до вечора в сніг перетворюється. На Кузьминки зустрічали зиму, льодоставом оковує ріки й ставки, а з Матрен зима вдаряє морозами Холодний місяць у заморозках і туманах. Листопад – і не зима, і не осінь. Пора року, коли ліс скинув свої листи, ставки затягує тонким льодом, от-от стійким […]...
9. Народний календар: Квітень Квітень – місяць рясного сніготанення, рушаться грязьові замети, водою заливає всі дороги, хльостає вода зі схилів. Про квітень говорили, як про місяць – не холодний, як березень, і не теплий, як травень. По квітні ясно було, яка весна приходить, швидка й тепла, або затяжна й дощова У квітні сходить сніг, розкриваються ріки, повіддям заливає поля, лугу, наповнює яри, збігає струмками вода в низини. Вода потрібна природі для підготовки землі до […]...
10. Народний календар: Лютий Лютий місяць зимовий, холодний з хуртовинами й заметілями, але сонце в ясні дні починає непомітно пригрівати, від того лютий у народному календарі одержав назву – місяць бокогрей. У цьому місяці на саме Сретенье – зима з весною зустрічається, а закінчується місяць лютий більшими народними гуляннями на свято широкої Масниці Сонце в лютому починає пригрівати, від цього й назва місяця – бокогрей. Дні стають длинее, справа до весни йде. Стежать уважно […]...
11. Народний календар: Вересень Вересень заспокоює природу, неспішно дні ідуть на спад, птахи збираються в зграї й готуються до відльоту в теплі краї, осінь накидає позолоть на дерева, дні всі частіше затягаються дощами, що мрячать. У вересні зустрічають осінь, сначало на Насіння-Летопроводца, потім на Осенини в теплі погожі деньки жіночого літа Тепло і ясне небо уступають вогкості й дощу. У народному календарі важлива дата вересня на Насіння-Летопроводца – осінь зустрічають. По прикметах можна говорити […]...
12. Народний календар З давніх часів людина стежила за природою, помічав ті або інші явища, відзначав сезонні зміни й помічав характерні ознаки по яких можна було вгадувати погоду. Так з’являлися народні прикмети, покоління від покоління, які становили народний календар. Народний календар березень Народний календар квітень Народний календар травень Народний календар червень Народний календар липень Народний календар серпень Народний календар вересень Народний календар жовтень Народний календар листопад Народний календар грудень Народний календар січень Народний […]...
13. Народний письменник Народний письменник Про полтавські шляхи написано багато, а ще більше, мабуть, співано. Я це особливо відчула, коли гостювала у бабусі на Полтавщині. Грунтові сільські дороги мають особливу принаду, особливу неповторність і чаруючу силу. Вони прямують через невеличкі гаї, поля, видолинки. Тільки побачивши їх, пройшовши ними, можна зрозуміти, чому їх інколи порівнюють зі стрічками, і не просто зі стрічками, а стрічками, що в’ються. Вони кличуть мандрівників у незвідані краї, манять якимись […]...
14. Народний одяг – витвір мистецтва Український народний одяг – яскраве і самобутнє явище в історії його народу. Воно розвивалося й удосконалювалося впродовж століть. Історія українського вбрання пов’язана з традиціями Київської Русі. Колекціонуючи малюнки, українського одягу, ми дійшли висновку, що з він тісно пов’язаний з розвитком ткацтва та різноманітних ремесел. Так, костюм української селянки в добу Давньої Русі складався з вишитої сорочки, спідниці, що являла собою два незшитих полотнища картатої або орнаментованої тканини. На голові у […]...
15. Як в Україні відбувається свято Івана Купала 5 КЛАС НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Як в Україні відбувається свято Івана Купала Здавна на Україні відзначають не лише релігійні свята, а й ті, що пов’язані з язичницькими віруваннями. Таким є свято Івана Купала, яке належить до літнього циклу. До Івана Купала люди, готуються заздалегідь. Хлопці приносять з лісу молоде дерево, яке встановлюють на майдані посеред села чи на галявині. Дівчата прикрашають дерево яскравими стрічками, а для себе плетуть розкішні вінки з […]...
16. Іван Франко – трибун народний. Життя та доля письменника Франка І. І. Франко – легендарний Каменяр. ІІ. І. Франко – син сільського коваля. 1. “Правдива іскра Прометея злетіла з батькового ковадла…” 2. “Пісня і праця” – великі дві сили. 3. Тяжка доля поета. 4. І. Франко – академія в одній особі. 5. Шлях боротьби і тяжких випробувань. 6. Віра поета у світле майбутнє народу. 7. І. Франко – корифей науково-літературного життя Західної України. ІІІ. “Ми не можемо назвати, мабуть, жодної […]...
17. Твір про літо, твір-опис літа у художньому стилі Літо – найтепліша пора року. Довгі сонячні дні змінюють короткі теплі ночі. Погода надворі найчастіше ясна, над головою розкидається безкрає синє небо. Дерева стоять пишно вбрані в яскраві зелені шати. Попід ними повсюди густо росте травиця, усіяна барвистими вогниками літніх квітів – маків, дзвоників, конюшини, пижма, ромашки, календули… А над ними порхають метелики та гудять всякі мушки. Літо прикрашає сади й городи. Спіють соковиті вишні, за ними поспішають абрикоси та […]...
18. Тарас Григорович Шевченко – великий український народний поет Тарас Григорович Шевченко – великий український народний поет, геніальний митець-новатор, основоположник нової української літератури та української літературної мови. Видатний поет був водночас і драматургом, і повістярем, і фольклористом, і одним з найвидатніших майстрів українського живопису та графіки. Народився Тарас Григорович 9 березня 1814 року в селі Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії. Батьки Шевченка були кріпаками поміщика Енгельгардта. Наприкінці 1815 року родина переїхала до села Кирилівки. Рано виявився у Шевченка неабиякий […]...
19. Стався до іншого як до себе Згадується така прикра історія. Було оголошено про традиційний загальношкільний збір макулатури. Тут у мас є свої лідери. Ніхто не міг зрівнятися у класі з “чемпіоном збору макулатури” Славкою Поліщуком. Учиться він абияк, але там, де потрібно щось зробити своїми руками, краще за Славку в нашому класі не зробить ніхто, всі звертаються до нього. Ось і цього разу він прийшов з двома важкими пакунками, із яких стирчали у різні боки старі […]...
20. Народний поет Великий російський поет, дивно музичний, народний у самому щирому значенні цього слова, Сергій Єсенін, як ніхто інший, вплинув на російську культуру. Він прожив усього тридцять років, але зроблене ним навіть важко оцінити. Уродженець села Константінова, Сергій Єсенін з дитинства чув безліч народних пісень і частівок, знавцем яких був його дід. Безліч пісень і сказань знала і його матір. Рідні місця, народна поезія сформували його як поета. Його ранні вірші насичені […]...
21. Свято Івана Купала Жодному з язичницьких свят не випала така пильна увага і довге життя, як святові Купала. День Купала, який припадає на 7 липня, збігається з літнім сонцеворотом. У давніх слов’ян Дажбог – бог Сонця – був найшанованішим серед інших міфологічних божеств. Це і зрозуміло, бо від сонця залежав урожай, а отже, і життя землеробів, якими споконвіку були українці. Наші пращури вважали, що саме сонце подарувало життя усьому на землі. Тому річний […]...
22. Твір-мініатюра на тему: “Про що мені шепоче осінь” Настала довгоочікувана осінь. Жарке літо вперто не хоче здаватися, і до останнього бореться за право господарювати. Але на календарі вже вересень – пора дзвінкого дитячого сміху, веселих пустощів, шкільних днів. Осінь пора по-справжньому золота. І мається на увазі не лише колір, в який ця чудова пора року забарвлює навколишній світ живої природи. Осінь приносить зі собою незабутні емоції, приємні хвилювання, нові враження. Чого лише варта зустріч однокласників на шкільному подвір’ї […]...
23. Козак Голота – народний герой У “Думі про козака Голоту” розкривається одна зі сторінок історії українського народу – боротьба проти татарських нападників. Події, які змальовані в думі, стосуються XVІ-XVІІ століть. У ті далекі буремні часи татарські й турецькі військові загони часто нападали на українські села й міста, грабували їх, а людей забирали в полон і продавали на невільницьких ринках. Але український народ не корився жорстоким нападникам, мужньо боровся проти них. У цій звитяжній боротьбі особливо […]...
24. Народний герой Григорій Добросклонов Поема “Кому на Русі жити добре” – добуток про народ, його життя, праці й боротьбі. Поет селянської демократії, соратник Добролюбова й Чернишевського, Некрасов не міг пройти повз тихі, хто самовіддано, не щадячи сил і життя, боровся за волю народу. Образи революціонерів, перетворювачів незмінно привертали увагу Некрасова. Борцем за справу народу Некрасов зображує Григорія Добросклонова. Він син дячка, що жив “бідніше зубожілого останнього селянина”, і “батрачки безмовної”, слізьми солившей хліб. Голодне […]...
25. Чому Вільгельм Телль – народний герой? “…Ні, для моїх високих ідеалів століття поки не дозріло. Я – громадянин тих сторіч, що прийдуть…”, – написав колись великий німецький поет Ф. Шіллер. Фрідріх Шіллер значить для німців так само багато, як Пушкін для росіян чи Шевченко для українців. Він – автор твору, який Європа сьогодні обрата своїм гімном. Це – “Ода до радості”, слова якої поклав на музику великий Людвіг ван Бетховен. Якщо вслухатися, ми зрозуміємо, що це […]...
26. Володимир Висоцький народний поет, що вийшов з народу Володимир Висоцький розповів нам майже про усім, чим жив народ. І про війну, що побачив не тільки очами хлопчика, але й з погляду навченого бійця Великої Вітчизняної, і про космонавтів, спортсменів, альпіністів, шоферах, моряках, поетах – про усім. Крім того, він був прекрасний фейлетоніст, сатирик Гостроті й злободенності його пісень-жартів може позаздрити досвідчений журналіст Здається, що якби він не був чудовим актором, те така багатогранність тим виявилася б йому не […]...
27. Весна, березень: опис природи навесні Природа навесні. Березень Березень-Протальник. Весна наступає, сонця додає. Сніжні завали починають танути від перших проміннячок тепла. У таловинах з’являються перші квіти – проліски. І місяць одержав ім’я – Протальник. Настав час водити хороводи й весну червону зустрічати. Березень: перші промені Опис природи провесни. От і довгі морози переміняються довгоочікуваним весняним теплом. Сніг ще довго буде лежати на холодній землі, а крижані вітри ще не один раз нагадають, що зима хоч […]...
28. “Поет до кістки наш, народний” Максим Рильський… Ця людина так багато зробила для розвитку вітчизняної літератури, що не треба навіть перелічувати його досягнень: Максим Тадейович був гро­мадським діячем, ученим, перекладачем і, звичайно ж, поетом. Завдяки цій людині українська поезія набула своєї сучасної гнучкості й синтаксичного багатства. Дехто вже за часів незалежності зухвало натякав про “толерантність” Рильського до радянської влади. Так, у поета були “заказні” вірші, але нікуди від цього було подітися. Проте Максим Рильський ніколи […]...
29. ЗНО – Народні думи – Народний епос “Думи – безсмертні пам’ятки, створені генієм самого народу” . Думи – великі пісенно-розповідні твори переважно героїчного змісту про важливі історичні події. Близькі до історичних пісень і билин за тематикою, але пісня виконується співом, дума і билина – речитативом під супровід кобзи, бандури чи ліри. Дума, на відміну від пісні, має нерівноскладові рядки, переважно дієслівне римування; більша за обсягом. Думи з’явилися приблизно у XV ст. – у час виникнення козацтва. У […]...
30. “Іван Франко – трибун народний”. Життя та доля письменника І. Франка Іван Франко – визначний письменник, великий Каменяр, творчість якого становить цілу епоху в розвитку національної культури XIX-XX століття. Народився І. Франко у 1856 році в родині сільського коваля. Вогонь кузні свого батька він зберіг на все життя. Тяжка доля судилася йому. Жахи тюрми, переслідування, приниження. І як наслідок – зачинені двері переляканих обивателів, розлука з коханою Ольгою Рошкевич. Та ніщо не зломило митця. Він пов’язав свою долю з робочим людом, […]...
31. Час тиші 5 КЛАС НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Літо – найкраща пора року. По-перше, настали канікули. По-друге, можна купатися в теплій річці, рибалити, збирати гриби і ягоди. Якось на початку літа ми з хлопцями пішли в ліс. Там ми наввипередки бігали між деревами, ховалися в гілках розлогого дуба, качалися у високій траві на галявині, вирізали з ліщини гнучкі довгі вудлища. Галас, крик, сміх розносилися лісом. Ми не стримували своєї радості, адже попереду канікули, і […]...
32. ЗНО – Балади – Народний епос Балада – невеликий ліро-епічний твір казково-фантастичного, легендарно – історичного або героїчного змісту з драматично напруженим сюжетом. У давнину баладами супроводжувалися танці. Пізніше спів відділився від танцю і і балада стала самостійним жанром народнопісенної творчості, а згодом літератури. Характерні ознаки балади: – напруженість композиції, – трагічна розв язка, – відчутне емоційне напруження, – у центрі сюжету – лише одна подія з життя головного героя, – лаконічність оповіді, – незначна кількість героїв. […]...
33. Весна, травень: опис природи навесні Травень-Травень. Весна одягає природу в нові чисті одежинки. радісно щебечуть птаха. На землі швидко проростає трава, із бруньок на галузях дерев прориваються молоді листики, якихось кілька днів і ліс не довідатися – шумить листям. Місяць росту трави й зелені так і назвали – Травень. Травень: примірить одежинки Опис природи початку травня. Вступив у справу травень і розфарбував природу в перші яскраві кольори. Дерева стрімко примірять нові вбрання, немов, готуючись до […]...
34. Тема 3. Народний епос І. Усна народна творчість Тема 3. Народний епос Жанри героїчного епосу українського народу – думи та історичні пісні – з’явилися орієнтовно в середині XV ст. Вони уславлювали високий громадянський обов’язок козаків, їх мужність і вірність Батьківщині в умовах боротьби з поневолювачами і. 3.1. Історичні пісні “Українська пісня – це бездонна душа українського народу, це його слава” . Історична пісня може бути визначена як жанр малої епіки. Вона відрізняється хронікальністю, тяжіє […]...
35. Осінь, листопад: опис природи пізньої осені Листопад. Холодно стає. , всі частіше заряджає дрібний без перепочинку дощ, затягаються тумани. Назва в місяця – Листогной, тому що дерева скидають свої останні листи. Погода, особливо, здається холодної з дощем і мокрим снігом. Природа готова до зими. От-от і ляже сніг. Листопад: похмурі дні Опис природи пізньої осені листопада Всі молчаливей і сумнішай стає осінь. Прийшла пора для пізньої осені – місяць листопад. Зовсім рідко стало з’являтися сонце. Купчасті […]...
36. Тема 2. Народний епос – І. Усна народна творчість 9 клас І. Усна народна творчість Тема 2. Народний епос Типологія епосу та його жанрів була розроблена Арістотелем, Лессінгом, Шеллінгом, Гегелем, Франком. Головне в їхніх працях – епос розкриває об’єктивну картину навколишньої дійсності. В його основі лежить подія. Кожний епічний твір передає певний випадок або цілу історію життя героя чи героїв. Це не значить, що людські настрої, емоції чи переживання випадають з поля зору письменника. Вони визначають поведінку героїв, спрямовують […]...
37. Народний епос Народний епос “Зажурилась Україна, бо нічим прожити”, “Гей, не дивуйтесь, добрії люди”, “Чи не той то хміль”, “Хмельницький і Барабаш” Кожен народ із давніх-давен прагнув до поетичного осмислення власної історії – минулого і сучасного, намагався зазирнути у майбутнє.. Це осмислення і відтворила усна народна творчість, що зберегла для нащадків дух і події далеких епох. Її краса і художня довершеність захоплюють і дивують, викликають повагу і гордість за український народ, його […]...
38. Народний одяг І сучасний одяг може багато що сказати про свого власника – про його виховання та прибутки, професію та почуття смаку.. Але ще тисячу років тому одяг був набагато красномовніший. І помиляються автори старих історичних романів, коли вважають наших предків дикунами, що не ладні були виготовити гарних зручних речей. Сучасні дослідники стверджують: ті “грубо зшиті сорочки” на давніх слов’янах сиділи не гірше, ніж їхня власна шкіра. Усе вбрання було ідеально припасоване […]...
39. Традиції нашого народу: Святвечір У нашому селі звикли ретельно готуватися до Різдвяних свят і до Свят-вечіра. Прибирають у хаті, заготовляють корм худобі на три дні, стараються повернути всі борги і забути всі кривди. На Святвечір не прийнято лаятися, сперечатися, карати дітей і живність, бо цього вечора худоба може заговорити людською мовою і поскаржитися Христові на поганого господаря. У батьківській хаті збирається вся родина: з’їжджаються вже дорослі діти зі своїми сім’ями, як би далеко вони […]...
40. Твір Співець народний Співець народний Богдан Лепкий – тонкий і ніжний лірик. Його поезія ввібрала в себе красу народної творчості, біль рідної землі. Вірш “Журавлі” навіяний долями багатьох українців, що змушені були покидати свою землю. Люди втрачали свою Батьківщину, не сподіваючись її більше побачити: Чути: кру! кру! кру! В чужині умру, Заки море перелечу, Крилонька зітру. Образ журавлів бентежить думку про повернення, бо вони тільки на деякий час покидають рідні місця. Ця поезія […]...