Над чим сміється Мольер у комедії “Міщанин – шляхтич”?

Related posts:

1. З чого сміється Мольєр у комедії “міщанин-шляхтич’? Мольєр – драматург, поет, актор – створив чудові п’єси, шо дотепер не сходять зі сцен багатьох театрів світу: “Тартюф”, “Дон Жуан”, “Мізантроп”. І однією з найкращих, найяскравіших його комедій є “Міщанин-шляхтич”, де автор намалював сатиричний образ буржуа. Перед нами міщанин Журден – головний герой п’єси, що намагається з мішанина раптом перетворитися на дворянина, шляхтича. Йому здається, що для цього в нього є головне – гроші. Є гроші, але немає елементарної […]...
2. Над чим сміється Мольєр у комедії “Міщанин-шляхтич” “Міщанин-шляхтич” – не єдина п’єса Мольєра, в якій він висміює шляхту. Починаючи з перших своїх творів Жан-Батист Поклен спирався на народну творчість, народний гумор. І невідомо, чи став би він великим драматургом, якби не п’ятнадцятирічна школа життя, яку він пройшов під час подорожування з бродячим театром. Але не слід відкидати і ролі прекрасної освіти, одержаної ним у Клермонському колежі, що дало змогу увійти у найвищі суспільні кола і бути обізнаним […]...
3. Висміювання безпідставних претензій на аристократизм у комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” Висміювання безпідставних претензій на аристократизм у комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” І. Мої почуття під час читання п’єси та перегляду комедії Мольєра. ІІ. Головний герой комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич”. 1. Марнославні бажання буржуа Журдена стати шляхтичем. 2. Пародійне зображення намагань Журдена робити все, “як у знатних панів” . 3. Позитивні риси Журдена. 4. Втрата Журденом особистості. ІІІ. Чого навчає нас комедія Мольєра? ....
4. Засоби створення смішного в комедії “Міщанин-шляхтич” У п’єсі “Міщанин-шляхтич” Мольєр яскраво показав суспільне життя ФранціїXVІІ століття. Головний герой Журден має все, чого може бажати людина: здоров’я, сім’ю, гроші. Та йому заманулося вибитися у шляхтичі. Це стає маніакальною ідеєю, що завдає чимало клопоту родині героя, але подобається цілій купі шарлатанів, які годуються біля нього та потішаються з нього: перукарі, шевці, самозванці-“вчителі” етикету. Користується примхою Журдена й аристократ Дорант. Бажання стати шляхтичем позбавляє Журдена залишків здорового глузду. Сама […]...
5. Журден – головний герой класицистичної комедії “Міщанин-шляхтич” Історія створення комедії така. У 1670 році Мольєр отримав від короля завдання показати в комедії турецькі танці, які в той час у Франції набули величезної популярності. Це було поштовхом до створення комедії-балету “Міщанин-шляхтич”. Король і не здогадувався, що східна буфонада стане лише зовнішнім орнаментом, який аніскільки не зменшить основного змісту сатиричної п’єси. Всі вчинки головного героя підпорядковані одній пристрасті – бажанню стати дворянином. Прагнучи за будь-яку ціну досягти мети, Журден […]...
6. Проблематика та художні особливості комедії “Міщанин-шляхтич” Незважаючи на класицистичні правила, дотримання яких було обов’язковим у драматургії того часу, Мольєр епюри в художньо досконалі комедії з напруженим сюжетом і цікавими характерами. В основі сюжетів його комедій лежить конфлікт, відомий класицистам, – протистояння пристрастей здоровому глузду. Комізм – у невідповідності реальних подій тому, як вони сприймаються персонажами. Цю загальну комічну настанову Мольєр насичує історично достовірними персонажами, розкриває найбільш типові характери. Талант Мольєра полягає в тому, що, розважаючи глядача, […]...
7. Жан-Батіст Мольєр “Міщанин-шляхтич” “Сміх часто буває посередником У справі відрізнених істини від обману”. В. Г. Бєлінський Новий художній напрям у літературі XVІІ ст. – класицизм – знову, як і попередники, доба бароко і Відродження, звертається до античності як до естетичного еталона. П’єса відомого комедіографа Мольєра “Міщанин шляхтич” стала втіленням рис класицизму, якому притаманні нормативність правил, ієрархія жанрів, культ розуму, гармонійність форм. Основою класицизму є раціоналізм, представники якого вважали, що краса та істина досягаються […]...
8. Виховний потенціал комедії “Міщанин-шляхтич” Мольєр вважав, що “мета комедії – змальовувати людські недоліки взагалі і головним чином – недоліки сучасників”. На його думку, перед комедією стоять два завдання. Перше і головне – повчати людей, інше, другорядне, – розважати їх. Якщо позбавити комедію повчального змісту, вона перетвориться на пусту забавку, якщо відібрати у неї розважальні функції, вона перестане бути комедією і повчальна мета також не буде досягнута. Тобто “завдання комедії полягає в тому, щоб виправляти […]...
9. Мольєр. “Міщанин-шляхтич” Новий художній напрям у літературі XVII ст. – класицизм – знову, як і попередники, доба бароко і Відродження, звертається до античності як до естетичного еталона. П’єса відомого комедіографа Мольєра “Міщанин-шляхтич” стала втіленням рис класицизму, якому притаманні нормативність правил, ієрархія жанрів, культ розуму, гармонійність форм. Основою класицизму є раціоналізм, представники якого вважали, що краса та істина досягаються через розум. У класицизмі, як літературному напрямі, в драматургії існувало правило трьох єдностей: дії, […]...
10. Висміювання пихи і марнославства у комедії Жана Батіста Мольєра “Міщанин-шляхтич” Висміювання пихи і марнославства у комедії Жана Батіста Мольєра “Міщанин-шляхтич” Прочитавши комедію відомого французького драматурга, актора, театрального діяча Мольєра “Міщанин-шляхтич”, ми подивилися ще й виставу у театрі й отримали неабияке задоволення від смішного тексту автора і чудової гри акторів. Певно, й зараз живуть на світі такі дурнуваті й пихаті люди, як головний герой п’єси Журден. Буржуа Журден захотів на старості здобути і титул, і звання, захотів вивчитися аристократичним манерам і […]...
11. Моральні уроки комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” Видатний письменник, драматург і актор Жан Батист Поклен, відомий всьому світу як Мольєр, створив чудові п’єси, що й сьогодні приваблюють багато глядачів у театрах всього світу. Однією з найяскравіших його комедій є “Міщанин-шляхтич”, у якій наявна ціла низка моральних уроків. Тут також висвітлена провідна риса класицизму – прагнення виховати свого глядача, адже Мольєр не лише мав на меті розважити глядачів, а ще й хотів навчити їх. Для Журдена, на жаль, […]...
12. Проблематика та художні особливості комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” “Міщанин-шляхтич” – яскравий зразок “високої комедії”. Незважаючи на те що п’єса була написана в жанрі “комедії балету” , Мольєр зумів зробити так, що танцювальні сцени у сю­жеті перетворилися лише на зовнішню прикрасу сатиричної за змістом комедії. Спираючись на закони класицизму, що панували на той час у літературі, дра­матург створює комедію характеру, виписуючи її на фоні комедії звичаїв. Носії звичаїв – це всі персонажі п’єси, за винятком головної дійової особи Журдена. […]...
13. Основна проблематика комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” Головна проблема, на якій побудовано сюжет “Мііцанина-шляхтича”, відобра­жає певний історичний етап розвитку буржуазії у Франції. Новоспечені буржуа, які накопичили чимало грошей, зароблених різними шляхами, почувалися рівни­ми дворянам. Саме тому вони намагалися наслідувати дворянські манери, зовніш­ній стиль поведінки, одяг, спосіб життя. Саме про одного з таких буржуа – пана Журдена – розповів Мольєр у сво­їй комедії. Для міщанина Журдена вже саме дворянське ім’я є гарантією найви­щих моральних цінностей, тому він беззастережно […]...
14. Моральні уроки комедії ” міщанин шляхтич” Головна проблема, на якій побудовано сюжет “Мішанина-шляхтича”, відображає певний історичний етап розвитку буржуазії у Франції. Новоспечені буржуа, які накопичили чимало грошей, зароблених різними шляхами, почувалися рівними дворянам. Саме тому вони намагалися наслідувати дворянським манерам, зовнішньому стилю поведінки, одягу, способу життя. Саме про одного з таких буржуа – пана Журдена – розповів Мольєр у своїй комедії. Для міщанина Журдена вже саме дворянське ім’я є гарантією найвищих моральних цінностей, тому він беззастережно […]...
15. Висміювання пихи і марнославства в комедії “Міщанин – шляхтич” Головний герой п’єси буржуа Журден захотів на старості здобути і титул, і звання, захотів навчитися аристократичних манер і завів у себе вдома цілий штат учителів. Журден смішний, бо не розуміє, що середовище, до якого він хотів продертися, не заслуговувало на такі мрії: воно було гірше за нього. Бажаючи бути шляхтичем, він намагається робити все “як у знатних панів”. Спочатку він замовив собі дорогий одяг. Дуже смішним він з’являється у 1 […]...
16. Висміювання пихи і марнославства в комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” Головний герой п’єси буржуа Журден захотів на старості здобути і титул, і звання, захотів навчитися аристократичних манер і завів у себе вдома цілий штат учителів. Журден смішний, бо не розуміє, що середовище, до якого він хотів продертися, не заслуговувало на такі мрії: воно було гірше за нього. Бажаючи бути шляхтичем, він намагається робити все “як у знатних панів”. Спочатку він замовив собі дорогий одяг. Дуже смішним він з’являється у 1-й […]...
17. Міщанин-шляхтич. Моральні уроки Про що ж ця комедія? Про людей, про характери, про чесність та здоровий глузд. Пан Журден, хоч і міщанин за походженням, але заможний та авторитетний у своєму колі, хоче стати шляхтичем. У ті часи аристократи мали більше привілеїв, ніж буржуа: повага інших, належне виховання у дитинстві, можливість бути в оточені короля. Проте найчастіше за душею у них не було ні гроша. Саме до таких людей належить граф Дорант, який підіграє […]...
18. Чи варто торгувати честю та гідністю заради високого титулу.”Міщанин-шляхтич” Що таке честь? Що вона значить у житті людини? Чи варто жертвувати нею задля своїх корисливих цілей? Честь – це гідність людини, що викликає загальну повагу й пошану, а також власне почуття гордості. Без честі людина не зможе нічого досягти в житті, адже люди не сприйматимуть її серйозно. А торгувати честю й гідністю заради високого титулу – це безглуздя. Я вважаю, що людина без честі буде лише “знижувати планку” свого […]...
19. Чи варто торгувати честю заради високого титулу? “Міщанин-шляхтич” Що таке честь? Що вона значить у житті людини? Чи варто жертвувати нею задля своїх корисливих цілей? Честь – це гідність людини, що викликає загальну повагу й пошану, а також власне почуття гордості. Без честі людина не зможе нічого досягти в житті, адже люди не сприйматимуть її серйозно. А торгувати честю й гідністю заради високого титулу – це безглуздя. Я вважаю, що людина без честі буде лише “знижувати планку” свого […]...
20. З чого сміється Мольєр? Комедія і трагедія в епоху класицизму. Класицизм як художній напрям літератури XVІІ ст. “Класицизм” – у перекладі з латині – означає “зразковий”. Для нього характерне звернення до античності як до ідеального. Класицизм засуджує розквіт абсолютної монархії, яка представляла себе в чистих і прекрасних формах, позичених в античності. Він тісно пов’язаний з ідеями Просвітництва, заснованого на пануванні філософії раціоналізму і ідеї розумно створеного світу. Правила комедії Класицизму: єдність часу, місця і […]...
21. Місце комедії “Мішанин-шляхтич” у творчому доробку Мольєра XVІІ століття у Франції – століття театру. У французьких класичних трагедіях цього періоду заявила про себе криза світогляду класицизму, який виявився неспроможним знайти згоду між стремлін-ням до спільного блага з особистим щастям людини. Серед французьких драматургів особливо яскраво виділяється творчість Корнеля, Расіна та Мольєра. П’єр Корнель був автором п’єс “Сід”, “Горацій”, де панують ідеї перемоги громадянського обов’язку над особистими почуттями. Ідеалом Корнеля була відважна, вільна людина, що гордує смертю в […]...
22. Поясніть природу сміху та назвіть засоби комічного у творі Мольєра “Міщанин-шляхтич” У комедії “Міщанин-шляхтич” висміюється прагнення головного героя, багатого міщанина Журдена будь-що долучитися до світу аристократів. Для цього він наймає вчителів, які вчать манерам вищого світу: музиці, танцям, фехтуванню тощо, викидає гроші на аристократське вбрання. Засобом комічного у “Міщанині-шляхтичі”, по-першу, стає гумор. Це веселий сміх над наївністю героя. Адже до пуття в пана Журдена нічого не виходить. У новому вбранні Журден виглядає так, що служанка Ніколь не може стримати сміху. Хазяйновита […]...
23. З чого сміється І. Карпенко-Карий у своїй комедії “Сто тисяч”? Карпенко-Карий – видатний український драматург, що працював наприкінці XІX століття. Іван Тобілевич зробив значний внесок не тільки в розвиток української літератури, а й у розвиток культури нашої Батьківщини. 1882 року у Катеринославі було створено перший український професійний театр, який здобув значне визнання не тільки серед народу, а й закордоном. П’єси для нового театру Тобілевич писав сам, у багатьох сам виконував головні ролі. Його драматичні твори характеризуються реалістичністю зображення усіх подій. […]...
24. Відповіді до теми: “Література класицизму” 1. Що таке класицизм? Класицизм – це естетична художня система, що почала складатися з кінця XVІ ст. в Італії, а потім поширилася в інших країнах Європи і проіснувала до по­чатку XІX ст. Найвиразніші зразки класицизму належать французькій літературі. Назва “класицизм” підкреслює той факт, що митці цього напряму наслідували античну “класику”. 2. Назвіть основні риси класицизму в театрі та наведіть приклади з прочитаного. Ці риси є наслідком захоплення античним театром, у […]...
25. Живучість образу Журдена Читаючи комедію Мольєра “Міщанин-шляхтич”, мимоволі думаєш, що великий драматург якимось містичним чином побачив і наш час – сучасних Журденів, коли люди неосвічені, часом навіть малограмотні, прагнуть здобути і титул, і владу. Журдени ніколи не вмруть, поки існуватимуть ті, хто вважає, що можна купити те, що не дано природою. Подекуди герой Мольєра викликає навіть співчуття – адже він хоче чогось навчитися! Але те, як він це робить, викликає тільки сміх. У […]...
26. Викриття марнославства буржуазії Шкільний твір за комедією Жана Батіста Мольєра “Міщанин-шляхтич”. П’єса Жана Батіста Мольєра “Міщанин-шляхтич” була написана на замовлення короля, обуреного хвалькуватою поведінкою турецького посла. Але драматурга передусім хвилювала доля власної країни, і тому він вийшов далеко за рамки королівської пропозиції, написавши комедію, яка стала пародією на буржуа і дворянство тогочасної Франції. Головна дійова особа твору – буржуа Журден, який схиляється перед дворянством і мріє потрапити до аристократичного середовища. Йому здавалося, що, […]...
27. Морально-етичні проблеми в комедії Івана Карпенка-Карого “Мартин Боруля” Драматургічна спадщина І. К. Карпенка-Карого – це самобутнє й цікаве явище в історії вітчизняної театральної культури. Невмирущу славу принесли митцеві його сатиричні комедії: “Сто тисяч”, “Хазяїн”, “Суєта”. Сюди ж належить і комедія “Мартин Боруля”, яка піднімає важливі морально-етичні проблеми і цим самим стає в ряд безсмертних творів. Драматург високо підносив роль сміху як засобу боротьби з людськими вадами. Дійсно, сміх – могутня зброя: те, над чим посміялися, втрачає свою значимість […]...
28. Мольєр – класик французької драматургії Мольєр – – класик французької драматургії, що створив “блискучі” комедії “Тартюф”, “Дон Жуан”, “Мізантроп”, “Скупий”, “Міщанин-шляхтич”, “Удаваний хворий” і спеціальну школу театрального мистецтва Франції епохи класицизму. Герої його творів, будучи носіями людських пороків, повно і точно відображали епоху, у якій жив і творив Мольєр. Святенництво, лицемірство, підозрілість, тупість, легкодумство, чванство, дворянська пиха і жадібність буржуа – все це і багато чого іншого стало предметом критики, іронічної і гіркої, завжди глибокої […]...
29. Образ дон Жуана в комедії Мольєра “Дон Жуан” Більше ста варіантів образа Дон Жуана знає світове мистецтво. Найбільші майстри, геніальні поети, композитори, художники брали участь у створенні блискучої галереї портретів палкого, безтурботного іспанця, підкорювача й спокусника жіночих сердець. У них різні особи, але одне ім’я – знамените, що стало загальним ім’я Дон Жуан. Серед них відвертий цинік, ошуканець, лиходій-гвалтівник Дон Хуан Тирсо де Моліна, прототип всіх майбутніх Дон Жуанов, Серед них жіночно прекрасний, дпростодушний, палкий герой поеми Байрона […]...
30. Морально-етичні проблеми в комедії “Мартин Боруля” Драматургічна спадщина І. К. Карпенка-Карого – це самобутнє й цікаве явище в історії вітчизняної театральної культури. Невмирущу славу принесли митцеві його сатиричні комедії: “Сто тисяч”, “Хазяїн”, “Суєта”. Сюди ж належить і комедія “Мартин Боруля”, яка піднімає важливі морально-етичні проблеми і цим самим стає в ряд безсмертних творів. Драматург високо підносив роль сміху як засобу боротьби з людськими вадами. Дійсно, сміх – могутня зброя: те, над чим посміялися, втрачає свою значимість […]...
31. Суперечки про запозичення сюжету комедії Гоголя “Ревізор” Ніхто не говорить про запозичення Гоголя у Вельтмана, а тим часом обстановка під час очікування генерал-губернатора надзвичайно нагадує ту, котра описана Гоголем на початку комедії В. Гиппиус писала: “Внутрішня порожнеча Хлестакова й пасивність його – ті саме якості, які забезпечують належну критичну оцінку “плутанини”: будь він свідомий шахрай, яким зображений Пустолобов в “Приїжджому зі столиці” Квітки ; будь він взагалі наділений активно негативною характеристикою – гострота викриття притупилася б: типова […]...
32. Морально-етичні проблеми в комедії І. Карпенка-Карого “Мартин Боруля” Драматургічна спадщина І. К. Карпенка-Карого – це самобутнє й цікаве явище в історії вітчизняної театральної культури. Невмирущу славу принесли митцеві його сатиричні комедії: “Сто тисяч”, “Хазяїн”, “Суєта”. Сюди ж належить і комедія “Мартин Боруля”, яка піднімає важливі морально-етичні проблеми і цим самим стає в ряд безсмертних творів. Драматург високо підносив роль сміху як засобу боротьби з людськими вадами. Дійсно, сміх – могутня зброя: те, над чим посміялися, втрачає свою значимість […]...
33. Зображення робітничого руху в повісті І. Франка “Борислав сміється” Проза І. Франка є найвищим досягненням у літературі XІX століття, бо в ній автор торкнувся зовсім нових тем, яких ще не було у творах попередників. Як відомо, майже всі повісті і романи українських письменників розповідали про життя селянства, з більшою або меншою повнотою розкривали його біди й радощі, мрії та сподівання. І. Франко теж писав про мешканців галицького села, але він першим звернув увагу на новий клас, народжений після скасування […]...
34. З чого і з кого сміється А. Чехов? Дивний у Чехова сміх! Що більше читаю чеховські оповідання, то менше вірю в те, що він сміється. Ось іде вулицею невідомого містечка місцева влада – поліцейський наглядач із городовим. Але прізвище у цієї влади як тавро – Очумелов. Хто ж нагородив таким прізвищем чиновника, який уособлює Російську імперію та її закони? За цією історією про незначний випадок заховалося саме життя з його складнощами. Головне – чий собака, а не Хрюкін […]...
35. Чеховські оповідання: Чехов сміється Чеховські оповідання написано понад сто років тому. Люди нічого не чули і не знали ні про реактивні літаки, ні про телевізори, ні про освоєння космосу. По вулицях їздили дрожки, запряжені кіньми. Асфальтованих тротуарів не було, як не було міських багатоповерхівок. Але люди, як і зараз, складали вірші, писали музику, картини, книжки, лікували людей. Вони відчували ті самі почуття, що і ми: любили, ненавиділи, страждали, заздрили. Хіба чимось відрізняються почуття героя […]...
36. Роман Гюго “Людина, що сміється” Крім “Знедолених”, у період вигнання Гюго написав ще два романи: “Трудівники моря” і “Людину, що сміється” . Дія першого з них відбувається на островах Ла-Маншського архіпелагу, де Гюго провів роки вигнання. Враження від життя рибалок цих островів, від картин моря, сповнених могутньої динаміки й мінливої краси, від боротьби людей із стихією лягли в основу цього твору, визначили його колорит і ритм, схожий на дихання морського прибою. Провідною тут виступає інша […]...
37. Петруччо – герой комедії У. Шекспіра “Приборкання норовливої” Заповзятливий веронец П. – гідний син свого авантюрного часу. Судячи з окремих реплік, він багато побачив в житті і звик у всьому покладатися на себе. Він не пасує перед труднощами і тільки сміється, коли його лякають нестерпним характером нареченої Катаріни. Йому приспіла пора одружитися, і його майбутня дружина повинна бути молода, красива, багата – всім цим вимогам Катаріна відповідає, а решта залежить від чоловіка. Нехай женихи молодшої сестри в жаху […]...
38. Що висміює Мольєр Сміх – гостра зброя письменників у боротьбі з різними людськими пороками: лицемірством і плазуванням, гонористістю та пихатістю, зажерливістю, скупістю, підлабузництвом… Китайський філософ Конфуцій сказав: “Скаржитися на неприємну річ – це подвоювати зло, сміятися з неї – це нищити його”. А французький письменник Франсуа Рабле у передмові до свого роману “Гаргантюа і Пантагрюель” писав: “…правду часом пишуть жартома. Пориватиме тебе на сміх – смійся собі на здоров’я!”. Ці слова Ф. Рабле […]...
39. Міщанин в дворянстві характеристика образу Журдена Журден – майстерно виведений Мольером тип вискочки, нувориша. Поява в комедії подібного типу обумовлена характерним явищем соціального життя Франції епохи Людовика XІV : дворянство бідніє, буржуазія стає багатіше, впливовіше і прагне порівнятися з аристократією. Розбагатілого торговця тканинами, пана Ж., терзає одна турбота: бути в усім схожим на дворянина. Наслідуючи устої дворянства, Ж. Наймає учителів, які, користуючись його недосвідченістю, конкурують між собою : в надії більше заробити кожного оголошує свою професію […]...
40. Смішне і трагічне в комедії Д. І. Фонвізіна “Недоук” Комедія Фонвізіна “Недоук”, яку відокремлюють від нашого часу два століття, хвилює нас і сьогодні. У комедії показана проблема виховання справжнього громадянина. Адже тут, по зауваженню першого біографа Фонвізіна, автор “уже не жартує, не сміється, а обурюється на порок і таврує його безпощадно, якщо ж і смішить, то тоді навіяний сміх не відволікає від вражень більш глибоких і сумних”. Адже “Недоук” не тільки осміював неуцтво, але й вказував на основне зло […]...