Коли дивишся на далекі льодяні вершини Кавказьких гір, здається, що вони сяють у промінні сонця. Як мені сподобались твої гори, Кавказе! Твої бурі, твої громи в горах! На пологому схилі самотнє дерево, вітром, дощем схилене, таємничі міжгір’я, де шумить гірська ріка. Усе так прекрасно в цьому краю!
Ось старий, напіврозвалений монастир… І згадується поема М. Ю. Лєрмонтова “Мцирі”. А в серці починає звучати музика. Серйозна, сумна музика у виконанні симфонічного оркестру. Красива мелодія-розповідь про гірські вершини, міжгір’я, Арагву, Куру, фантастичні блискавки вночі і галявини, освітлені місячним сяйвом:
Немного лет тому назад, Там, где, сливаяся, шумят, Обнявшись, будто две сестры, Струи Арагвы и Куры,
Был монастырь.
Та час від часу у цьому чудовому музичному багатоголоссі звучать трагічні ноти. Вони звучать все частіше й частіше, і ось сумний, сповнений почуттям глибокої печалі голос флейти продовжує розповідь:
Я вырос в сумрачных стенах Душой – дитя, судьбой – монах. Я никому не мог сказать
Священных слов “отец” и “мать”.
Серце стискається від почуття самотності й невимовної туги. Ця туга душі живої, трепетної, сильної, вільної. І не збагнеш, чи це тужливі трагічні звуки ллються одним за одним, як сльоза, чи це сльози, що скочуються по щоці, одна за одною, як звук за звуком.
Та раптом розкотисті акорди рояля розривають цю сумну мелодію флейти. Ударив грім, сяйнули блискавки! Вони освітили темряву, порушили тишу ночі. І враз виникли фантастичні обриси гір, а на їхньому тлі струнка постать юнака, який, простягнувши руки назустріч блискавкам, здавалось, вітає громи, вітри, гори.
О, я как брат Обняться с бурей был бы рад! Глазами тучи я следил,
Рукою молнии ловил…
Мені хочеться саме тут, на цих акордах зупинити музику. Бо далі… Далі буде багато мелодій-подій. А останньою буде мелодія смерті. Смерть юнака, який так і не зміг вирватись на волю, у казковий світ рідних гір.
Та я не можу примиритись із таким кінцем, бо сприймаю Мцирі вічно живим і вільним, як вічно живі і вільні Кавказькі гори, громи, блискавки і музика.





Related posts:
- Втілення духу свободи в поемі Михайла Лєрмонтова “Мцирі” Уславлення духу свободи є наскрізною темою творчості М. Ю. Лєрмонтова. Кавказький народ, що боровся за свою незалежність, уособлював в уяві поета відвагу, честь, благородство і прагнення до волі. Кавказький кинджал у багатьох його поезіях постає символом гордої вольності. Кавказький горець – головний персонаж романтичної поеми Лєрмонтова “Мцирі”. Мцирі зображений автором як полонений. Він знає лише одну пристрасть: прагнення свободи. Він хоче повернутися в рідні гори, де воюють його співвітчизники. Мцирі […]...
- Ідейно-тематична зв’язок поеми “Мцирі” з лірикою М. Ю. Лєрмонтова Поема “Мцирі” – один з останніх класичних зразків російської романтичної поезії. Проблематика цього твору тісно пов’язана З центральними темами ліричної творчості Лєрмонтова: темою самотності, незадоволеності навколишнім світом, жагою боротьби і свободи. Мцирі – герой-борець, який протестує проти насильства над особистістю. Він жадає волі, свободи, “просить бурі”, подібно вітрилу, не задовольняючись тихою долею ченця, не вірячи року: Таких два життя за одну, Але тільки повну тривог, Я проміняв би, якби міг. […]...
- Мцирі – улюблений ідеал Лєрмонтова Коли я вперше прочитав цю поему, мене вразив вислів про полонену дитину. Адже полоненим може бути лише воїн! Так мені здавалося. З іншого боку я вже знав про вірність Лєрмонтова правді життя. Отже, така дитина була насправді. Згодом я дізнався, що був такий спосіб контролювати підкореного супротивника: беруть дитину у заручники, і якщо батько щось не те зробить, дитину стратять. Лєрмонтовський маленький герой, може, й знав, куди його везуть, та […]...
- Літературний аналіз вірша “Мцирі” Лєрмонтова Винятковість особистості Мцири підкреслюють незвичайні обставини його життя. Доля з дитинства прирекла його на сумовите монастирське існування, що було зовсім чужо його палкій, полум’яної натурі. Неволя не змогла вбити в ньому прагнення до волі, навпаки, вона ще більше розпалила в ньому бажання за всяку ціну “пройти в рідну країну”. Вся поема являє собою монолог Мцири, його сповідь ченцеві. Не автор описує почуття й переживання Мцири, а сам герой розповідає про […]...
- Переказ поеми Мцири Лєрмонтова М. Ю План переказу 1. Російський генерал привозить у монастир полоненої хворої дитини. 2. Через кілька років Мцири тікає з монастиря. Через три дні він знайдений. 3. Юнак розповідає своєму наставникові про дні, проведених на волі. 4. Мцири заповість поховати себе в саду, звідки видний Кавказ. Переказ Кавказ. Російський генерал залишає полонену дитину, що занедужала в шляху, у грузинському монастирі. Пройшли роки Мимовільний послушник цурався всіх: “Бродив безмовний, самотній, дивився, зітхаючи, на […]...
- Музика в моєму житті Незбагненна влада музики над людиною. Вона примушує радіти й плакати, може допомогти пережити горе, зняти душевний стрес, вилікувати сердечні рани. Музика – древній вид мистецтва, здатний об’єднувати людей, і в цьому її найбільша сила. Різні за характерами, звичками, поглядами на життя, національністю, пристрастями, моральними принципами, люди в концертному залі, затамувавши подих, однаково схвильовано н благоговійно завмирають під зливою дивовижних, чаруючих звуків. І вже на другий план відходять життєві негаразди й […]...
- Печорін як “герой нашого часу” у романі Михайла Лєрмонтова В основу психологічного портрета Печоріна Лєрмонтовим покладена “теорія пристрастей, коли душевні сили, якщо не знайдуть позитивного виходу, псують хорошу природу людини. Герой викликає в читача бажання замислитися над проблемою: що таке людина, що рухає нею, чи може вона відповідати 351 вчинки, а чи може діяти якось інакше. За словами Лєрмонтова, Печорін – портрет, “який малювався з хиб цілого покоління, якому довелося жити в умовах “жорстокого століття”. Письменник багато уваги приділяє […]...
- Відтворення долі покоління сучасників у поезії Михайла Лєрмонтова Російський співає, у творчості якого відбились тенденції романтичного й реалістичного напряму. У віршах, поемах, романі “Герой нашого години” відчутна зосередженість автора на внутрішньому світі ліричного героя, у центрі – проблема особистості. “Герой нашого години” – морально-психологічний роман про частку молодих людей після розгрому декабризму. Печорін – тип байронічного героя – постійно в пошуках ідеалу, у протиріччі з “сірою буденністю”, з якою прагне вирватись, алі не може. Літературні критики визначають вплив […]...
- Назвіть і прокоментуйте основні мотиви лірики Михайла Лєрмонтова Ліричний герой Лєрмонтова – це поет-романтик. Він – особистість, яка відкрито розповідає про свої внутрішні переживання. У країні нещодавно самодержавством було придушене повстання декабристів, і відсутня духовна та політична свобода для особистості. Ліричний герой не мириться з несвободою, “всевидящим оком”. Він – героїчна натура, що бажає випробовувати долю, потребує актичної дії та реальних вчинків. Проте поет з гіркотою усвідомлює, що суспільство, в якому він живе, не потребує його подвигів. Натовп […]...
- Образ Печоріна у романі Михайла Лєрмонтова “Герой нашого часу” Герой роману – людина сильної волі, відважна, яка не відвертається від небезпеки, а навпаки, іде назустріч бурям та тривогам, щоб знайти собі діло і заповнити неосяжну порожнечу свого духу, хоча б і діяльністю без певної мети. Його байдужість та іронія – більшою мірою світська звичка, ніж риса характеру. “Нема у світі людини, – каже він, – над якою минуле дістало б таку владу, як наді мною. Усяке нагадування про печаль […]...
- Що таке музика? Що таке музика? Музика… Вона захоплює нас, бере в полон своєю чарівністю. Слухаючи її, ми завмираємо від щастя і насолоди. Треба мати особливу душу, щоб любити музику. Чути мелодію навіть у співі вітру, шурхотінні листочків на деревах, у звуках морських хвиль, у весняних щебетаннях птаства чи в різнобарвному розмаїтті квітучих луків. Недаремно ж у фольклорних творах музиці приділено стільки уваги. Ще з дитинства ми пам’ятаємо, як у казках за допомогою […]...
- Музика в житті людини Скептик скаже: “Музика – це вид мистецтва, а ним ситий не будеш”. Але я вважаю, що саме мистецтво робить життя людини наповненим, багатозвучним, різнокольоровим. Музика, як один із видів мистецтва, збагачує світ людини барвами, емоціями. Але музика – це не тільки естетична насолода. Леся Українка в юному віці через хворобу змушена була попрощатися із своїм фортепіано і забути про мрію стати музикантом, проте любов до музики позначилась на багатьох її […]...
- Дайте характеристику жіночім персонажам роману Михайла Лєрмонтова “Герой нашого часу” Образи жінок у романі “Герой нашого часу” грають велику роль у розкритті характеру головного героя – Печоріна. Адже найтонші грані його душі, його вади та позитивні сторони найяскравіше можна побачити, коли герой взаємодіє з жінками, в яких закоханий, чи які закохані у нього. Найяскравіший жіночий персонаж “Героя нашого часу” – це Бела. Вона прекрасна донька гірського князя, викрадена Печоріним. Бела дикунка, неосвічена. Проте вона – уособлення гордості та почуття власної […]...
- Дайте характеристику образу Печоріна у романі Михайла Лєрмонтова “Герой нашого часу” Образ “героя нашого часу”, Григорія Печоріна – це образ “зайвої” людини в суспільстві. Зовні Печорін – здоровий, фізично розвинутий, привабливий чоловік, офіцер, до того ж гострого розуму та добре освічений. Це сильна особистість: активна, цілеспрямована, палка, хоробра та відважна. Печорін вольова натура, у внутрішньому світі якої постійно відбувається робота, розвиток. І все одно сам Михайло Лєрмонтов у передмові до роману назвав Печоріна настількі дурною людиною, що в існування такої важко […]...
- Музика в нашому житті Важко жити без музики. Ми чуємо музику усюди: на вулицях, удома, по радіо і по телебаченню, в магазинах, в парках, в концертних залах і на побережжі, іноді в лісі. Ми не можемо жити без музики. Нам подобається слухати музику, ми любимо танцювати під музику, ми уміємо граємо на музичних інструментах. Музика – поєднання багатьох звуків. Вони короткі і довгі, слабкі і сильні. Музика відображає настрій і емоції людей. Деякі люди […]...
- Поеми й драми Лєрмонтова У поемі “Дві невільниці” юний поет намалював романтичні образи бранок Султана Ахмета – грекині Замкни й іспанки Гюльнари. Гордо співає Гюльнара “пісня Іспанії щасливої”, “і часто, часте слово мщенъе звучить за томною струною”. Дослідники знаходять іспанські мотиви в Лєрмонтовской “Исповедно, у вірші “Плач! плач Ізраїлю народ”, у деяких інших добутках поета, Але, зрозуміло, сильніше всього вони звучать у трагедії “Іспанці”. Перенесучи її дію в середньовіччя, Лєрмонтов побудував драматичний сюжет на […]...
- Музика повинна висікати вогонь у душі людини ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Музика повинна висікати вогонь у душі людини Я повністю погоджуюся з думкою геніального композитора Людвіга ван Бетховена про те, що музика повинна не просто захоплювати людину, а висікати вогонь у її душі, будити почуття, формувати свідомість, розкривати красу світу. Більшість людей упевнена, що таке завдання може виконати тільки класична музика, а сучасна лише руйнує смак, виховує несмак і завдає головного болю старшому поколінню. Але щоб мелодія […]...
- Переказ поеми Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашникова Лєрмонтова М. Ю План переказу 1. Іван Грозний на бенкеті довідається про любов свого опричника Кирибеевича до замужньої жінки Алене Дмитрівні. 2. Купець Калашников довідається про те, що Кирибеевич його знеславив, заговоривши з Аленой Дмитрівною про любов. 3. Купець вирішує битися з опричником і говорить про цьому своїм молодшим братам 4. Під час кулачного бою на Москві-Ріці Калашников убиває Кирибеевича. 5. Страта купця Калашникова. Переказ Частина І Пісня співається від імені гуслярів. Зачин: […]...
- Музика в житті й творчості Лесі Українки Кожний вид мистецтва прекрасний по-своєму, а ось поєднання їх здатне глибоко вражати нашу душу, викликати бурю емоцій. Література і музика завжди йшли поруч. Це дві галузі культурного життя народу, між якими існує особливо тісний взаємозв’язок. Підтвердження тому – наша пісня, слава про яку лине по всьому світу. Однією з характерних рис українського народу є музикальність. Багато видатних представників нашої літератури були наділені неабиякими музичними здібностями, любили пісню, складали музичні твори, […]...
- Музика Петі Ростова Війна і мир… Ці дві теми у романі Толстого злилися воєдино. А самі поняття “війна” і “мир” суперечать одне одному. Адже що найжахливіше в людському житті – в одному й одразу в усіх людських життях? Війна. І найпрекрасніше в житті – мир. “Війна – найпротивніший людському єству стан”, – говорить автор роману. П’ятнадцятирічний Петя Ростов вирушає на війну. Хлопчик, улюбленець родини, вирішує, що не можна сидіти вдома, поки “Батьківщина в […]...
- “Музика перепліталася в мене з літературою…” Одного разу високий худорлявий школяр повертався з гімназії. Буяла весна. Цвіли яблуні, вишні, і все було вкрито білими хмарками квітучих садків. Вікна багатьох дачних будиночків були відчинені навстіж. Легко й просто складалися рими: “Горище вголос заспіва, / Вклонившись рамі та зимі,/ Стрибне до вікон чехарда/ 3 дивацтв, нещасть, сум’ятя слів”. Але що це? Якась навала дивовижних звуків. Юнак зупинився й не зміг зрушити ні на крок. І доки лунала музика, […]...
- Романтичний герой Мцирі Я мало жил, и жил в плену. Таких две жизни за одну, Но только полную тревог, Я променял бы, если б мог. М. Ю. Лєрмонтов. “Мцирі” Поема М. Ю. Лєрмонтова “Мцирі” – твір романтичний. Його дія розгортається на Кавказі – у місцевості, де живуть горді непокірні горці, де суворі монастирі з аске точними способами життя і побуту зберігають свої вікові таємниці, де “обнявшись, будто две сестры, струи Арагвы и Куры” […]...
- Мцирі характеристика образу Мцирі – герой однойменної поеми; кавказький юнак, що потрапив до росіян. Відвезений генералом, він захворів в дорозі і був відданий для лікування в монастир. Існує розповідь біографа Лєрмонтова П. А. Висковатого з посиланнями на свідчення А. П. Шан-гірея і А. А. Хастатова, що в основу поеми покладений дійсний випадок. Відзначалося також, що Лєрмонтову могла бути знайома історія чеченця П. 3. Захарова, згодом художника-академіка, відвезеного А. П. Ермоловым в Тифліс. У […]...
- Проблема реалізації мистецького хисту людини у житті у вірші І. Малковича “Музика, що пішла” В. СОСЮРА, Б. ОЛІЙНИК, В. ПІДПАЛИМ, І. МАЛКОВИЧ 8 КЛАС СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ В. СОСЮРА, Б. ОЛІЙНИК, В. ПІДПАЛИМ, І. МАЛКОВИЧ Проблема реалізації мистецького хисту людини у житті у вірші І. Малковича “Музика, що пішла” У творчості І. Малковича постійно вирішуються філософські проблеми: життєвий вибір, життєве призначення, творче покликання… Питання складні, але колись вони все одно постануть перед кожним. Іван Малкович вирішенню цих питань присвятив поезію “Музика, що пішла” та баладу “З янголом на плечі”. Поговоримо про вірш […]...
- “Музика Німеччини” Музика німецьких композиторів XIX століття вирізняється особливою гармонійністю та милозвучністю. Твори Р. Штрауса, Брамса, Вагнера, Г. Малера, М. Регера, А. Брукнера, Г. Вольфа з кожним разом стають більш складніші, збільшується оркестровий склад. Виникає загострений інтерес музикантів до внутрішніх емоційних переживань героїв. Так екзальтованістю вирізняється образ Соломії в однойменній опері Штрауса. Трагічністю і деякою гротескністю віє від 2-ї симфонії Малера. Одним словом, створюється стійке підгрунтя для виникнення нового напряму у музиці […]...
- Твір за повістю Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків” Ми живемо наприкінці XX ст., й нині відбувається процес, який розглядає як закономірне явище на новому витоку спіралі екологізацію суспільства, повернення до симбіозу людини і природи, повернення народів до своїх етнічних вір. Тому й не випадково, що ми все частіше перечитуємо, переосмислюємо нашу історію, звертаємось до пам’яток нашого минулого, щоб збагнути втрачене і те, чим збагатилися; з подивом відкриваємо для себе глибинні традиції наших предків, їхню природжену мудрість, гармонію єднання […]...
- У чому для Мцирі сенс життя? Тема поеми М. Лєрмонтова “Мцирі” – воля і зміст людського життя. Головний герой поеми – Мцирі. Його історія проста: шестирічною дитиною він потрапив у полон, був відданий у монастир, втікав, але збився зі шляху, знесиленим і хворим був знову повернутий до своєї в’язниці. Цікаво, що цей монастир зберігся і зараз. Високо від підлоги розташовані вузькі довгі гратовані вікна – в’язниця! Так і здається, що от стоїть перед нами худенький підліток […]...
- Музика революції в поемі А. А. Блоку “Дванадцять” 1. Становлення поета. 2. Грізна музика революцій. 3. Смерть поета. Народившись наприкінці XІX століття, А. А. Блок повністю ставився до суспільства старої російської інтелігенції. З раннього дитинства хлопчик виховувався в сім’ї діда А. Н. Бекетова, оскільки його батько й мати розійшлися, практично відразу ж після народження дитини Тепла атмосфера великої й дружної сім’ї, де всі любили літературу й поезію, а частими гістьми були великі письменника того часу: І. С. Тургенєв, […]...
- Втілення духу свободи в поемі “Мцирі” Лермонтова Уславлення духу свободи є наскрізною темою творчості М. Ю. Лермонтова. Кавказький народ, що боровся за свою незалежність, уособлював в уяві поета відвагу, честь, благородство і прагнення до волі. Кавказький горець – головний персонаж романтичної поеми Лермонтова “Мцирі”. Мцирі зображений автором як полонений. Він сповнений прагнення свободи, хоче повернутися в рідні гори, де воюють за волю його співвітчизники. І тюрма, на думку Лермонтова, – не тільки монастир, в якому перебуває Мцирі, […]...
- Моя улюблена музика Лише небагато німецьких груп відомі поза Німеччиною. Одна з них – це рок-група “Rammsteіn”. Група була заснована 1994 року. Назву “Rammsteіn” віднайшли Пауль Ландерс, Крістоф Снайдер та Флейк Лорні. Група відома своїми войовничими текстами та фейєрверка-ми на концертах. Своєю платівкою “Туга” група “Rammsteіn” мала успіх в США. Для багатьох людей в Німеччині та за кордоном ця група суперечлива. “Rammsteіn” грає важкий рок, музику з важкими ритмами, їх вважають гучними, провокативними, […]...
- Філософські питання в поезії Лєрмонтова Демон намагається обдурити Тамару, і в нього це виходить, вона вірить йому і його словам. Він дає клятву, що “відрікся від старої помсти” і “відрікся від гордих дум”, він “обсипає” дівчину обіцянками: “Я дам тобі всі, все земне – люби мене!..” Він спокусив її, спричинив, і вона, не в силах пручатися Демонові, віддалася йому. Тамара вмерла… Її “грішна душа” до “грудей хоронителя пригорнулися”, у ній вона шукала спокою, і раптом […]...
- “Люблю слова, їх музика іскриста…” Перше знайомство з Ліною Костенко зворушило мене до глибини душі. Яка душевна чистота й глибина думки, яка досконалість у володінні словом! Яка спорідненість душі й думок з таким уже знайомим словом Лесі Українки! Слово нашої сучасниці, обрамоване в яскраву художньо-естетичну форму, виступає потужним носієм духовної енергії народу, змушує задуматися над багатьма проблемами життя, по-філософськи підійти до їх вирішення. Викликає повагу до поетеси те, що вона ніколи не йшла на угоду […]...
- Поема Лермонтова “Мцирі” та її герой Хто хоч раз милувався горами Кавказу, гой завжди буде прагнути неба, волі, життя, сповненого тривог, мрій, і не міг бути іншим романтичний герой поеми “Мцирі” М. Лермонтова, дитя гір і стихій, дитя волі, якому судилося стати монахом. Та поки що він “мцирі”. Грузинською мовою не слово означало “послушник, що готується до постригу”. Як може хлопчина, народжений у горах, з такою палкою вдачею, таким могугнім духом, жити в тісних келіях монастиря? […]...
- “Люблю слова. Їх музика іскриста…” ЛІНА КОСТЕНКО 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЛІНА КОСТЕНКО “Люблю слова. Їх музика іскриста…” Перше знайомство з Ліною Костенко зворушило мене до глибини душі. Яка душевна чистота й глибина думки, яка досконалість у володінні словом! Яка спорідненість душі й думок з таким уже знайомим словом Лесі Українки! Слово нашої сучасниці, обрамоване в яскраву художньо-естетичну форму, виступає потужним носієм духовної енергії народу, змушує задуматися над багатьма проблемами життя, по-філософськи підійти до їх […]...
- “Тіні забутих предків’ Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків” Михайла Коцюбинського…У чому загадковість і пронизливий трагізм цього художнього шедевру Коцюбинського? Може, в дусі гуцульської легенди в якому, не змовляючись, творять Кобилянська й Хоткевич, – багато митців, починаючи з “Чорної ради” Пантелеймона Куліша, де Кирило Тур уважає Чорногору якимсь Ельдорадо, якого не зачіпають катаклізми життя. Може, справа в тому, що весь світ “Тіней…” – це казка, повна чудес, таємнича, цікава й страшна? Але Коцюбинський не може остаточно […]...
- Кавказ у романі М. Лєрмонтова “Герой нашого часу” Кавказ у творчості О. Пушкіна і М. Лєрмонтова. Лєрмонтов змальовує містечка та фортеці, де мешкають його герої – Печорін, Максим Максимович, княжна Мері, Бела, Казбич та інші. Гори з їх гордовитою красою є і антуражем драм, які тут відбуваються, і самі є співучасниками подій. У Грузії – Гуд-гора, гора Хрестова, Чортова долина, Койшаурськя долина, розкішні краєвиди П’ятигорська – гори, які сяють сніговою чистотою – Бешту і Машук, Зміїна, Залізна, Лиса; […]...
- Жанрові особливості поеми І. П. Котляревського “Енеїда” “Енеїда” Івана Петровича Котляревського – це епічна поема, тобто великий віршований твір, у якому розповідається про визначні події і яскраві характери, а розповідь героїв супроводжується розкриттям авторських переживань І роздумів. Жанр поеми розвинувся на основі фольклору. Давня світова література зберігає перші поеми, що утворилися з народних героїчних пісень. У знаменитих стародавніх грецьких поемах “Іліада” та “Одіссея” розповідається про Троянську війну і мандри Одіссея, героя цієї війни. Автором цих поем вважається […]...
- Музика в житті людини – твори на вільну тему – твори з розвитку мовлення – учнівські твори – твір Бог дав нам музику, щоб ми насамперед підіймалися нею вгору. Ф. Ніцше Музика супроводжує людину з колиски і до останнього подиху. А ті, хто вірить у потойбічне життя, будуть і на тому світі слухати ангельський спів. Одне з чільних місць у культурі народу належить пісні. Це можна сказати про культуру і менталітет майже кожного народу, але в духовному житті українського народу пісня займає особливе місце. Усім відомо, що українська мова […]...
- Сенс порівняння долі автора і хмар у вірші М. Ю. Лєрмонтова “Хмари” … Квітень 1840 року. Петербург. Будинок Карамзіних. У вітальні, як завжди, розмови, сміх, лунає музика. Невисокий темноволосий офіцер стоїть біля вікна, що виходить до Літнього саду, відгородившись від усіх зеленою завісою портьєри. Його чорні очі гнівно блищать, чоло прорізала глибока зморшка. Пальці нервово крутять якийсь папірець, губи щось шепочуть. Ось і все. Столиця, знайомі, бесіди-сперечання до світанку, літературно-журнальна круговерть, театри, люба бабуся – все закреслено рядками наказу залишити Санкт-Петербург за […]...
- Моральна, ідейна й художня значимість поеми А. Ахматовій “Реквієм” Між 1935 і 1940 роками створювався “Реквієм”, опублікований лише через піввіку, в 1987 році, і отражающий особисту трагедію Ганни Ахматовій – долю її і її сина Лева Миколайовича Гумилева, незаконале репресованого й присудженого до страти, заміненої згодом таборами. “Реквієм” став меморіалом всім жертвам сталінської тиранії. “У страшні роки ежовщини, – писала Ахматова, – я провела сімнадцять місяців у тюремних чергах”. Звідси – “сімнадцять місяців кричу, кличу тебе додому…” І впало […]...
Categories: Твори з літератури