Можна було б привести сотні доказів того, що поезія неможлива, якби не те, що вона існує. Ю. Лотман
Найголовніше, що мене дивує у російській поезії, – це те, що вона майже завжди учениця “західної”, проте завжди її переростає, як на мій погляд. Справді, з уроків літератури ми знаємо, що російська поезія починалася як відтворення польської техніки віршування. Але силабічна система, яка була така хороша для польської мови з її постійним наголосом на передостанньому складі у слові виявилася непридатною для російської з її живим і динамічним акцентом на різних складах навіть одного і того ж слова у різних його формах… Поетична реформа Тредіаковського-Ломоносова знову поставила російську поезію на місце учня, навіть уся термінологія була запозичена у давніх греків.
Система знову була взята з мови, несхожої на російську, яка не мала наголосу взагалі. І ось маєте: Державін, Жуковський, нарешті Пушкін – кожний із них зробив би славу будь-якій літературі. Творчості Блока, Брюсова, Бєлого, Гіппіус передували французькі символісти. Чому ж тоді у російській поезії нема присмаку вторинності, відтворення взірців? Я дійшов висновку, що російські поети не відтворювачі взірців, а майстри, які з тих взірців беруть тільки органічне, їм притаманне.
А далі йдуть своїм шляхом. Цю думку потім прямо висловив Тютчев:
Как сердцу высказать себя? Другому как понять тебя? Поймет ли он, чем ти живешь?
Мысль изреченная есть ложь.





Related posts:
- Навіщо треба вивчати російську мову? Російська мова – одна з найпоширеніших мов у світі. Вона належить до числа восьми міжнародних мов. Це означає, що люди різних національностей спілкуються один з одним російською мовою. Я навчаюсь у російськомовній школі. У нас усі предмети викладають російською мовою. Усі мої родичі, друзі й просто знайомі розмовляють російською мовою. Я думаю російською. Значить, ця мова – моя рідна. Звісно, що більше мов знає людина, то вона культурніша та розвинутіша. […]...
- “Выхожу один я на дорогу…” Мої роздуми про поезію М. Лєрмонтова Вірш “Выхожу один я на дорогу”, написаний Лєрмонтовим в останній рік життя, міг би бути епіграфом до всієї творчості поета. Коли читаєш ці рядки, складається таке враження, що разом із поетом проходиш ще раз “кремнистьій путь” його творчого життя – від початку і до кінця, де він завжди сам-один, знемагає від туги і страждань, все шукає і не може знайти ні спокою, ні бажаної мети. Слова “сам”, “самотній” так часто […]...
- Мої роздуми про поезію Антонича) Поезія Антонича народилася з пошуків місця людини в світобудові, з прагнень зрозуміти природу взаємостосунків людини з навколишньою реальністю, з пристрасного намагання визначити сенс людського буття. Я не людина, я рослина, а часом я мале листя… Живу, терплю, й умру, як всі звірята… Звірята й зорі, люди і рослини – у всіх одна праматір, природа вічна, невичерпна і невтомна, хоч час крилатий з вітром лине… . Існування мислилось постом як вічно […]...
- “Доктор Живаго” – роман про російську революцію “Володарі ваших дум грішать приказками, а головну забули, що насильно милим не будеш, і вкоренилися у звичці звільняти і ощасливлювати особливо тих, хто про це не просить. Напевно… я ще повинен благословляти вас і спасибі вам говорити за свою неволю, за те, що ви звільнили мене від сім’ї, від сина, від будинку, від справи, від усього, що мені дорого і чим я живий”. Б. Пастернак. Роман Б. Пастернака відкрив мені […]...
- Поезію творить любов Відомий український поет Дмитро Павличко написав таку фразу в своїй автобіографічній нотатці: “Поезію творить любов…” Тим самим він підкреслив думку про те, що талант письменника плекається з дитинства любов’ю до батьків, рідної землі, мови. У вірші “У дитячому серці жила Україна” поет пригадує злиденне життя на Західній Україні. Стару школу, де вчителі карали українських дітей за “мужицьку” мову. Хлопчик леліяв мрію про краще майбуття, про вільний розвиток рідного слова. Отже, […]...
- У чому схожість і відмінність поглядів Тютчева і Фета на поезію? Імена Тютчева і Фета в історії літератури завжди стоять поруч. І не тільки тому, що вони сучасники, поети однієї епохи. Некрасов теж близький їм за часом, але це зовсім інша поезія, і його Муза зовсім іншого, земного походження. Вона, на думку поета, “рідна сестра” молодої селянки з вірша “Вчерашний день часу в шестом…” – страждаюча, терпляча, уся в земних турботах і сумі. Вона якщо і гляне на небо, так тільки […]...
- Борис Пастернак про поета і поезію Во всем мне хочеться дойти До самой сути… Б. Пастернак Коли читаєш лірику Бориса Пастернака, стихія поезії поглинає тебе, як злива, і тобі передається вся повнота відчуття світу, захопленості ним. Поет здається невід’ємною частиною Землі, життя, її голосом – голосом лісів, лук, птахів. Невипадково, коли Пастернаку знадобилося дати визначення поезії, він узяв його із навколишньої дійсності: Это – круто налившийся свист, Это – щелканье сдавленных льдинок, Это – ночь, ледянящая […]...
- Чи можна охарактеризувати поезію С. О. Єсеніна як ліричну сповідь, біографію у віршах? Вірші Єсеніна – щира сповідь романтичної душі, що залучає натхненністю й прагненням оспівати кращі людські почуття. Вона іскрино й правдиво розкриває пошуки складної душі й складного життя поета. У ранніх віршах Єсеніна виникають образи російських селян. От мужики ремствують на посуху, “скинувши шапки, молячись і зітхаючи”. От рибалки співають “десь удалині, на зламі ріки, древню пісню”. Поет описує сільський побут, показує хату, де “в’ється сажа над заслінкою”, “пахне пухкими драценами”, […]...
- “Лірична сповідь: біографія у віршах”. Чи можна так охарактеризувати поезію С. Єсеніна? … Його поезія є ніби розкидання Обома пригорщами скарбів його душі. О. Толстой Вірші Єсеніна – щира сповідь романтичної душі, яка захоплює одухотвореністю і прагненням оспівати кращі людські почуття. Вона дуже щиро і правдиво розкриває пошуки непростої душі і непростого життя поета. У ранніх віршах Єсеніна виникають образи російських селян. От мужики ремствують на посуху, “скинув шапки, молясь и вздыхая”. От рибалки співають “где-то вдали, на изломе реки, давнюю песню”. […]...
- Мої роздуми над віршем О. Підсухи “Мова” Мої роздуми над віршем О. Підсухи “Мова” Мово! Мудра Берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого! К. Мотрин Нині ми є свідками знаменного повороту в нашій історії. Скільки ми мріяли про незалежність нашої держави, а скільки поколінь так і не змогли побачити цієї миті, скільки славних людей загинуло в боротьбі за неї! Століттями не могли ми мати власних шкіл, вузів, друкарень, не мани змоги навіть говорити українською мовою. […]...
- Філософські роздуми про роль рідної мови в житті кожної людини за віршем В. Голобородька “Наша мова” Наша українська мова схожа на вінок із квітів, що увібрали в себе усі кольори веселки. У ньому переплелися і велична історія нації, і волелюбне прагнення до щасливого майбуття, і лірична духовність, і патріотична незламність, і біль втрат, і зоряність злетів. Життя і серце нації відбилося у нашій мові, яка за красою своєю визнана однією з найбагатших, наймилозвучніших у світі. Тому не дивно, що Василь Голобородько, поет гармонії та взаєморозуміння, порівняв […]...
- Роздуми над долею українського народу Роздуми над долею українського народу… Хто був у космосі, говорить, що наша планета дуже маленька і красива. Мабуть, так, але скільки ж на ній проблем! Науково-технічний прогрес – велике диво, здавалося б, і велике благо. Але не завжди, бо і ця медаль має, як завжди два боки. Людство, будуючи, творячи, паралельно і руйнує, знищує. Досягнувши неймовірних висот у техніці, людство поступово скотилося до прірви. Ця прірва, криза відчувається уже майже […]...
- “Во всем мне хочется дойти до самой сути…” – про поезію Б. Л. Пастернака БОРИС ПАСТЕРНАК 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ БОРИС ПАСТЕРНАК “Во всем мне хочется дойти до самой сути…” Цель творчества – самоотдача, А не шумиха, не успех. Б. Пастернак З перших років свого творчого шляху Б. Пастернак був прибічником правди. Намагаючись запам’ятати найбільш точно у всій складності ту або іншу мить життя, він поспішав утілити все сум’яття вражень у віршах, іноді не турбуючись про те, щоб вони були зрозумілі. Пафос молодого поета […]...
- Роздуми над сторінками книги А. І. Солженіцина “Архіпелаг ГУЛАГ” 12 лютого 1974 А. І. Солженіцин опублікував звернення до інтелігенції, до молоді, до всіх співвітчизників, в якому він закликав боротися з насильством в Радянському Союзі. Коли насильство в країні набирає силу, воно кричить: “Я – насильство! Розійдись, розступилися – роздавлений! “Влада до насильства завжди вдається від немочі, нездатності управляти країною на основі законів. Насильству, щоб підтримувати себе, необхідно виглядати пристойно, тому воно вдається до брехні. Брехня теж зацікавлена в насильстві. […]...
- Відгук про поезію Івана Франка “Чого являєшся мені у сні?” Це красива романтична поезія про нещасне кохання. Тема – розповідь ліричного героя про його нещасливе кохання. Ідея цієї поезії – заклик шукати своє кохання та кохати всупереч усім бідам, не дивлячись ні на що. Мені сподобалася ця поезія, бо вона дуже правдива й гарна, автор уміло знайшов потрібні красиві слова, щоб висловити свої почуття, поділитися тим, що тривожило тоді його душу й не давало спокою. Іван Якович Франко своїм прикладом, […]...
- Мої роздуми над віршем Б. Пастернака “Гамлет” Великі вірші неможливо читати бездумно. Вони народжують складні асоціації, пробуджують і почуття, і думки. Для мене справжнім відкриттям став вірш “Гамлет”, який був написаний Б. Пастернаком у 1946 році і ввійшов в знаменитий роман “Доктор Живаго”. У романі він відкриває цикл віршів Юрія Живаго як програмний і багато чого розповідає про свого автора. Насамперед, хто він? Не Гамлет, не Христос, не Живаго, навіть не Пастернак, а ліричний герой, ним створений, […]...
- Які роздуми навіює мені новела Стефаника “Камінний хрест’? Я дуже люблю і дуже пишаюся своєю Україною. Таких прекрасних краєвидів, таких чудових людей, мабуть, немає ніде на землі! Але ось я прочитав новелу Стефаника “Камінний хрест” – і на душі стало боляче, якийсь розпач охопив серце. Пройшло століття від тих подій, про які йдеться у цій новелі. І що ми бачимо сьогодні? “…Ця земля не годна кілько народа здержіти…” Чи не про сучасні дні сказані ці слова? Чи не […]...
- Лірична сповідь – біографія у віршах – Чи можна так охарактеризувати поезію С. Єсеніна СЕРГІЙ ЄСЕНІН 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ СЕРГІЙ ЄСЕНІН “Лірична сповідь: біографія у віршах”. Чи можна так охарактеризувати поезію С. Єсеніна? … Його поезія є ніби розкидання Обома пригорщами скарбів його душі. О. Толстой Вірші Єсеніна – щира сповідь романтичної душі, яка захоплює одухотвореністю і прагненням оспівати кращі людські почуття. Вона дуже щиро і правдиво розкриває пошуки непростої душі і непростого життя поета. У ранніх віршах Єсеніна виникають образи російських селян. […]...
- Роздуми про єдність природи й людини в “Кримських сонетах” Адама Міцкевича Творчість А. Міцкевича високо цінували Т. Шевченко, і. Франко, Леся Українка. Дружні стосунки пов’язували поета з О. Пушкіним. Його твори перекладали О. Фет, Ф. Тютчев, О. Бунін, М. Бажан, М. Рильський. Сліпий співає Козлов, котрий переклав “Кримські сонети”, перед від’їздом А. Міцкевича за кордон сказавши одному з польських друзів митця віщі слова: “Взяли мі його у вас дужим, а повертаємо могутнім”. Навесні 1825 долі А. Міцкевич вирушив у свою кримську […]...
- Роздуми про Івана Нечуя-Левицького. Самотність і творчість Роздуми про Івана Нечуя-Левицького. Самотність і творчість Розглядаю зображення письменника на фото різних років і звертаю увагу на одну деталь: він ніде, навіть на юнацьких фото, не зображений усміхненим. А його герої сміються. І читач, перечитуючи його твори, теж сміється. Ось як буває… Пригадується ще один сумний факт його біографії: він помер старенькім дідусем у маленькій кімнаті, самотнім і нікому не потрібним. От що таке доля. У такому разі сумно […]...
- Мої роздуми над романом Ф. Достоєвського “Злочин і кара” Реакція читачів на цей твір неоднорідна. Більш того, часто можна почути негативні відгуки: про сам роман, “похмурий та злий”, про головного героя – “який же герой з убивці”, про відсутність будь-якої позитивної, доброї сили. Я теж не можу сказати однозначно: “Сподобався”. Чесно кажучи, прочитавши роман, настрій не піднявся, для себе, для вирішення якихось питань, для духовної підтримки, коли якісь рядки сприймаються співзвучно тобі, я перечитувати його не буду. Але все […]...
- Роздуми над питаннями моралі в поемі Томаса Стернза Еліота “Порожні люди” Нобелівський лауреат, американський поет-модерніст Томас Стернз Еліот – автор понад чотирьохсот літературно-критичних праць, поетичних збірок, віршованих драм. Поезія Т. Еліота надзвичайно складна. Щоб зрозуміти його образи, треба мати грунтовні знання з історії, філософії, літератури, мовознавства. Сам Еліот казав, що сучасні поети мусять бути складними для розуміння, тому що сама дійсність, цивілізація XX століття – явище надзвичайно складне і різнопланове. Ця складність, відбиваючись у витонченій поетовій уяві, змушена народжувати складні і […]...
- Мої роздуми над долею Чіпки Твір За романом П. Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Лиш бачу пожежу душі, З юрбою дивитися лину: Горять в серці райські кущі, Диявол стає на заміну. І серце – як дикий вогонь, Вогонь, що не можна приспати, І доторк священних долонь Не заборонить палати. Роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – глибоко психологічний твір, у якому зображено, як народжується, росте й розвивається необорима сила, яку […]...
- Мої роздуми над поемою І. Франка “Мойсей” Твори Івана Франка хвилюють і захоплюють сучасного читача. Написані геніальним майстром слова, вони є згустком болю письменника, для якого доля свого народу була головною проблемою життя і творчості. Саме в поемі “Мойсей”. яка є вершиною у літературній спадщині Каменяря, поет осмислює історичну долю українського народу, трагічні шляхи його буття. Поема починається прологом, в якому визначається адресат – український народ: Народе мій, замучений, розбитий. Мов паралітик той на роздорожжю. Людським презирством, […]...
- Мої роздуми про професію лісничого Завжди Захоплювався людьми, безмежно закоханими у свою роботу, фанатично відданими їй. У випадку з лісничим Олешком, на мою думку, йдеться вже навіть не про професію, а про покликання. Про таких кажуть: “Людина на своєму місці”. Так, зваблювало його життя красивими маревами – поступити до аспірантури, залишитися в міністерстві, зайнятися науковою роботою. Але, мабуть, внутрішній голос підказав, що найбільшою справою його життя повинна стати природа. І не біда, що він довіку […]...
- Мої роздуми над піснею А. Малишка “Вчителька” Школа і перша вчителька – це найдорожче з нашого дитинства, те, що людина проносить через життя. Я з глибокою вдячністю згадую свою першу вчительку Ніну Іванівну. Адже колись вона, усміхнена, з барвистими квітами в руках, повела нас до країни знань. Із надзвичайним терпінням вчила не тільки читати й писати, а й любити працю, шанувати батьків, бути чуйними й чесними. Мабуть, тому так багато книг, оповідань, віршів, пісень присвячено вчителям. Андрій […]...
- Мої роздуми над творами Олеся Гончара Моє перше знайомство з творами Олеся Гончара відбулося дуже давно. Коли я був дуже малим і ще не вмів читати, моя мама прочитала мені тоненьку дитячу книжечку “Ілонка”. Книжечка була добре ілюстрована і цим привертала мою увагу. Мене приваблювала маленька дівчинка, яка довірливо сиділа на руках у якогось чоловіка і дивилася в далечінь. Я довго зберігав улюблену книжечку, а згодом, підрісши, читав її своїй молодшій сестрі. Що сподобалося мені в […]...
- Мої роздуми над сторінками поеми М. Бажана “Політ крізь бурю” Готуючись до уроку, прочитала поему М. П. Бажана “Політ крізь бурю”. Ніколи б не подумала, що якась маленька поема викличе в мені такі почуття, роздуми, вагання. Переді мною як жива, постає головна героїня поеми – Оксана. Сімнадцятирічна дівчина, майже моя ровесниця. Тяжка і складна випала їй доля. Дитячі роки її проходили без батьківської ласки, змалку вона дізналася про залізні грати, про передачі в тюрму, дізналася, що таке несправедливість. А потім […]...
- Мої роздуми після прочитання роману О. Гончара “Прапороносці” Війна… Війна – це завжди трагедія. Трагедія народу, трагедія людини, трагедія душі… Війну можна порівняти з іспитом з предмета, що має назву життя. І головними його вимогами є навіть не глибокий розум, а безстрашне серце, добра душа та сталева воля. Війна не визнає жінок чи чоловіків – для неї залишаються тільки воїни… Кожна людина на війні – це лише маленька краплина в океані захисників-героїв. Нехай не всім з них звання […]...
- Мої роздуми над романом “Злочин і кара” Реакція читачів на цей твір неоднорідна. Більш того, часто можна почути і негативні відгуки: про сам роман, “похмурий та злий”, про головного героя – “який же герой з убивці”, про відсутність будь-якої позитивної, доброї сили. Я теж не можу сказати однозначно: “Сподобався”. Чесно кажучи, прочитавши роман, настрій не піднявся, для себе, для вирішення якихось питань, для духовної підтримки, коли якісь рядки сприймаються співзвучно тобі, я перечитувати його не буду. Але […]...
- Мої роздуми над віршем Сосюри “Любіть Україну” Чому іноді доля талановитих людей таїть в собі присмак душевного болю, невимовної туги за життєвою гармонією? Мабуть, тому, що світ не завжди готовий прийняти обдарованість в силу своєї інертності, звичайності. Людей дивує і водночас лякає непересічна особистість, яка має власні погляди на, здавалось би, усталені закони співжиття. А Якщо ці закони нав’язуються штучно, потрібна люди-на-маріонетка, якою зручно маніпулювати. Що є одним з найважливіших важелів почуття патріотизму? Мабуть, любов. Любов до […]...
- Роздуми О. Довженка про долю українського народу Олександр Довженко став одним із зачинателів, новаторів вітчизняного і світового кіномистецтва, його визначним майстром, який зумів збагатити культуру художніми відкриттями. Ідея змінити, зробити світ кращим стала провідною в усіх його творах. І людину майбутнього хотів він бачити кращою, чеснішою, благороднішою. А це полягало в глибокому осмисленні людських проблем і народу м цілому. Він був борцем за правду, зброєю якого було слово. На сторінки творів завжди проривалася болюча правда, що так […]...
- Роздуми про миттєве і вічне в новелі В. Винниченка “Момент” Яким змістом повинна людина наповнити своє життя, для того, щоб воно було повноцінним, яскравим, радісним? Що таке мить у порівнянні з вічністю? Здається, питання між собою не пов’язані, але це тільки на перший погляд. Іноді трапляється так, що коротесенька мить стає вічністю і наповнює все життя людини новим дивовижним змістом. Таку мить пережив герой новели В. Винниченка “Момент”. З появою творчості В. Винниченка українська література зробила величезний крок уперед. І. […]...
- Мої роздуми над п’єсою Б. Шоу “Пігмаліон” Творчість Б. Шоу спонукає читача до роздумів із багатьох причин. Насамперед тому, що самі твори драматурга є “інтелектуальними п’єсами”, або “п’єсами – дискусіями” – так визначили їх спрямування критики. Прочитавши “Пігмаліон” Б. Шоу, я можу аргументовано із критиками погодитись. Цей твір насправді є відо враженнями конфлікту ідеологій, твором інтелектуальним, в основі якого – конфлікт ідей, поглядів, а не просто суперечки між окремими людьми-персонажами. Як на мене, велике значення для розуміння […]...
- Роздуми Івана Кочерги про людську мудрість ТвІР за драмою І. А. Кочерги “Ярослав Мудрий”. Роздуми Івана Кочерги про людську мудрість втілені в образах Сельвестра, Ярослава Мудрого. Мабуть, невипадково твір про київського князя починається з розповіді вченого монаха Сельвестра. І формула мудрості, виведена ним, така:Не те чеснота, лиш би книги чтить, А щоб од книг зерно добра й любові В своїй душі посіяти й зростить, І просвітить добром серця людськії. Цей основний постулат драматург відстоює кожним образом […]...
- Мої роздуми щодо назви п’єси О. Коломійця “Дикий Ангел” Ще не почавши читати п’єсу Олексія Коломійця “Дикий Ангел”, я була заінтригована її назвою. Адже як може ангел – посланець Бога – бути диким? І тільки дочитавши твір до кінця, я зрозуміла таємницю назви п’єси. Ангел у драмі Коломійця – це прізвище головного героя – Платона Микитовича – батька чотирьох дітей, чесної, справедливої людини, для якої життєвим кредо була правда, а мірилом людей – праця. Платон Микитович – скромна людина, […]...
- Художні роздуми Григорія Косинки про драматичні випробування народу в пореволюційну добу Художні роздуми Григорія Косинки про драматичні випробування народу в пореволюційну добу Твори Григорія Косинки, з’явившись, одразу ж привернули до себе увагу. Його перші новели дозволяють констатувати, що він прилучився до традицій модерної новелістики саме стефаниківського типу. Г. Косинка як художник досяг “своєї сили” в середині 20-х років XX століття. Форма його творів набувала реалістичної “чистоти”, а зміст їх, виростаючи з окремих життєвих мотивів, ставав всеохоплюючим. Його новели – “Фавст” і […]...
- Власні роздуми про роль слова у взаємостосунках між людьми Популярний психолог Іржі Томан виділив два основні принципи повноцінного спілкування: “Поводься з іншими так, як хотів би, щоб інші поводились з тобою” і “При кожному своєму вчинку увійди в становище іншого”. ими правилами намагаюсь керуватися у своєму житті. Дуже важливе для мене взаєморозуміння з найближчими людьми, родиною. Усвідомлюю, що життя в сім’ї – це не лише неперевершене благо, а й серйозний обов’язок. Мене дратують однолітки, які вимагають від батьків розв’язання […]...
- Мої роздуми над повістю “Земля” Ольги Кобилянської Ольга Кобилянська – один з найтонших психологів нашої літератури. Талановита письменниця-демократка була сучасницею і другом І. Франка, Лесі Українки, М. Коцюбинського, В. Стефаника. Вона була справжнім новатором художнього відображення дійсності. Повість “Земля” була створена письменницею за 2,5 роки і надрукована вперше у 1922 році. Але творчий задум визрівав поступово. Основна проблема повісті – людина і земля. До цієї теми в українській літературі зверталися і І. Нечуй-Левицький, і Панас Мирний та […]...
- Роздуми про вічні цінності у романі Віктора Гюго “Собор Паризької Богоматері” “Собор Паризької Богоматері” – один із найкращих і найпопулярніших історичних романів XІX століття, написаний у романтичному стилі. Письменник змальовує картину життя Франції кінця XV століття. Але історичні події стають для нього лише приводом для роздумів над сучасністю. Роман написано наприкінці 20-х років XІX ст. У цей час Франція переживає розчарування в ідеалах Французької буржуазної революції, в її наслідках. Багато діячів культури того часу взагалі розчарувалися у можливості прогресу. Гюго звертається […]...
Categories: Твори з літератури