Моє ставлення до Пузиря

Related posts:

1. Образ Пузиря в комедії І. Карпенка-Карого “Хазяїн” Іван Карпенко-Карий – один з найвидатніших драматургів в українській літературі. Він був новатором драматичної форми, створив чимало нових жанрових різновидів драми, йому належить вісімнадцять оригінальних п’єс. “Хазяїн” – найвище досягнення І. Карпенка-Карого в жанрі соціальної комедії. Сам автор писав до свого сина Назара: “Комедія ця дуже серйозна, і я боюся, що буде скучна для публіки, котра від комедії жде тільки сміху. “Хазяїн” же – зла сатира на чоловічу любов до […]...
2. Викриття аморальності стяжателів і експлуататорів на прикладі образу Терентїя Пузиря Земля була найбільшим скарбом для українця XІX століття, коли в нашій переважно аграрній державі почав зароджуватися капіталізм: “Ох земелько, святая земелько, Божа ти донечко! Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки… Приобрітав би тебе без ліку”, – ці роздуми і мрії належать не тільки Герасимові Никодимовичу Калитці, головному героєві комедії Івана Карпенка-Карого “Сто тисяч”, це думки багатьох селян тогочасної України. Так думав і Терентій Гаврилович Пузир – центральна постать […]...
3. Порівняльна характеристика Пузиря і Злотницького І. “Хазяїн” – це зла сатира на чоловічу любов до стяжання без жодної мети. Стяжання для стяжання” . ІІ. Пузир і Золотницький – контрастні образи комедії. 1. Образ Терентія Пузиря. 2. Образ Золотницького. 3. Ставлення героїв до вшанування пам’яті І. Котляревського. ІІІ. Закономірність протистояння Пузиря і Золотницького....
4. Образ Пузиря у п’єсі І. Карпенка-Карого “Хазяїн” П’єси І. Карпенка-Карого – ціла епоха в історії розвитку світової драматургії. Письменник вважав своїм обов’язком викривати суспільне зло, тому в його творах читач часто бачить дійових осіб, що виступають уособленням людських вад. Одним з таких персонажів є головний герой комедії “Хазяїн” Терентій Гаврилович Пузир. “Коли дають – бери! Сам хазяїн наш всіх научає: з усього, каже, треба користь витягать, хоч би й зубами пришилося тягнуть – тягни! Так він робив […]...
5. Образ Пузиря у комедії Карпенка-Карого “Хазяїн” Художня повноцінність літературного твору, як відомо, виявляється в тому, що життєві ситуації й людські типи зображуються в ньому неоднозначно, з різних сторін, бо ж неоднозначним, багатогранним є й саме життя. Саме так і змальовано образ Терентія Гавриловича Пузиря – головного персонажа комедії “Хазяїн”. За задумом і його втіленням “Хазяїн” – це “зла сатира на чоловічу любов до стяжання”. Отже, сміх – іронічний, зневажливий, а ой знищувальний є основним прийомом характеристики […]...
6. “Школа” Терентія Пузиря та її талановиті учні Найвизначнішою постаттю в українській драматургії XIX – поч. XX століття є, безперечно, І. К. Карпенко-Карий. Ця людина зуміла поєднати в собі талант драматурга, актора, режисера та громадського діяча. У становленні національного театру його роль важко переоцінити. Репертуар українського театру XIX – поч. XX століть збагатився 18-ма його оригінальними п’єсами, що охоплювали злободенні теми і проблеми соціального життя. Драматург стояв на позиціях реалізму й народності в театральному мистецтві, добре розуміючи, яке […]...
7. Образ Пузиря за п’єсою “Хазяїн’ Івана Карпенка-Карого Драматург сам визначив ідею сатиричної комедії “Хазяїн” . У листі до сина він зазначав: “Хазяїн” – зла сатира на чоловічу любов до стяжання без жодної іншої мети. Стяжання для стяжання”. І. Франко після прочитання твору писав: “Грандіозну по своїм замислі й по майже бездоганнім оздобленню картину великого промисловця і глитая з селян з його могутніми впливами і чисто селянською вдачею дає нам Карпенко-Карий,..”. Терентій Пузир незрівнянно багатший від Герасима Калитки, […]...
8. Образ Пузиря у комедії “Хазяїн” Художня повноцінність літературного твору, як відомо, виявляється в тому, що життєві ситуації й людські типи зображуються в ньому неоднозначно, з різних сторін, бо ж неоднозначним, багатогранним є й саме життя. Саме так і змальовано образ Терентія Гавриловича Пузиря – головного персонажа комедії “Хазяїн”. За задумом і його втіленням “Хазяїн” – це “зла сатира на чоловічу любов до стяжання”. Отже, сміх – іронічний, зневажливий, а то й знищувальний є основним прийомом […]...
9. Образ Пузиря в комедії Івана Карпенка-Карого “Хазяїн” Великим творчим досягненням І. Карпенка-Карого є його комедія “Хазяїн”, в якій він дуже майстерно висвітлив глитайську верхівку українського села, показавши її нікчемність і висміявши її ідеали. Цю глитайську верхівку він втілив в образі головного персонажа твору – великого землевласника, мільйонера Терентія Пузиря. Пузир вже ступив на ту найвищу сходинку власників, про яку тільки мріяли Михайло Окунь і Герасим Калитка. Він володіє тисячами десятин землі, його господарство складається з кількох економій. […]...
10. Викриття аморальності стяжателів і експлуататорів на прикладі образу Терентія Пузиря ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Земля була найбільшим скарбом для українця XIХстоліття, коли в нашій переважно аграрній державі почав зароджуватися капіталізм: “Ох земелько, святая земелько, Божа ти донечко! Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки… Приобрітав би тебе без ліку”, – ці роздуми і мрії належать не тільки Герасимові Никодимовичу Калитці, головному героєві комедії Івана Карпенка-Карого “Сто тисяч”, це думки багатьох селян тогочасної України. Так думав і Терентій […]...
11. Образ Пузиря в комедії “Хазяїн” І. Карпенко-Карого Терентій Гаврилович Пузир – великий український капіталіст-землевласник, який вийшов із середняків. Він ще не звикся зі своїм становищем мільйонера і тому в ньому ще живе дух ненажерливості, хворобливої ощадливості, властивий дрібним власникам. Його жінка згадує: “Ми були так собі хазяїни, з середнім достатком”. Через тридцять п’ять років землі Пузиря, за висловом німця-купця, уже нагадували ціле княжество, яке й за три дні не об’їдеш. На цих земельних просторах розташовано кілька великих […]...
12. Мої роздуми над образом Пузиря у п’єсі І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” Іван Карпенко-Карий – це видатний драматург кінця XIX – початку XX століття, один із корифеїв українського театру. Він стояв біля витоків нової української драматургії. Найчастіше у своїх творах письменник звертався до соціальних проблем сучасної йому доби, описував тодішні економічні обставини та відносини, висловлюючи у підтексті своє ставлення до крутійства чи визиску. Тему згубного впливу грошей, зароблених гнобленням інших людей, Карпенко-Карий розвинув у комедії “Хазяїн”. Головний герой п’єси – Терентій Пузир. […]...
13. Моє ставлення до образу доблесного лицаря Дон Кіхота Моє ставлення до образу доблесного лицаря Дон Кіхота О квіте лицарства!.. О похвало свого роду, честе і славо цілої Ламанчі та й цілого світу! Мігель Сервантес де Сааведра Нещодавно я прочитала один з найвизначніших у світі літературних творів – роман Мігеля Сервантеса “Премудрий гідальго Дон Кіхот Ламанчський”. Мене вразив образ головного героя роману. Збіднілий гідальго з Ламанчі, начитавшись романів, уявив себе доблесним лицарем, назвав себе Дон Кіхотом, а свою шкапу […]...
14. Образ Феногена, Ліхтаренко та інших помічників Пузиря в комедії “Хазяїн” І. Карпенко-Карого Поруч із зображенням психіки, прагнень і думок землевласника-мільйонера драматург показує і той розплідник ненажерливого глитайства, який виростає біля Пузиря. Які хазяїни, такі їхні й. помічники. Недаремно на неодноразове питання Феногена, де він такий узявся, Ліхтаренко відповідає: “Хазяїни викохали!”, “Підходящий грунт – от і родять такі люди, як ми з вами”. Багато років хазяїн був прикладом для помічників, то ж обманювати для них – звичайна справа. Грабуючи для хазяїна і крадучи […]...
15. Ставлення до землі в романі “Марія” Ім’я Уласа Самчука повернулося до українців через роки забуття. Роман “Марія” – своєрідна сторінка художнього відтворення історії рідного народу, його самобутності. Любов до землі – споконвічна українська традиція, бо земля саме для слов’янина є і годувальницею, і мірилом людської значущості, і виміром добробуту, і навіть моральності. Письменник підкреслює, що руйнування особистості це – “…втрата зв’язку з землею, яка в собі ховає могутні сили любові до Бога, природи, Батьківщини. Земля без […]...
16. Шанобливе ставлення людини до природи в повісті “Гуси-лебеді летять” – МИХАЙЛО СТЕЛЬМАХ Життя селянина сповнене щоденної праці на землі. Земля, рідна природа формують його світогляд, ставлення до навколишнього середовища і до людей. У повісті “Гуси-лебеді летять” розповідається про звичайне життя хліборобів, що мешкають у подільському селі. Селяни-трударі у двадцяті роки жили дуже бідно. Не кожний навіть мав чоботи. Але вони пишалися тим, що працюють на землі. Урочистою подією була весняна оранка. А день, коли Михайлик, головний герой повісті, провів свою першу борозну, […]...
17. Моє ставлення до панночки з повісті Марка Вовчка “Інститутка” Марко Вовчок зображувала у своїх творах непросте життя селян часів кріпацтва. Окреме місце у її оповіданнях та повістях посідає тема жіночої долі, бо жінки чи не найбільше потерпали від несправедливості і жорстокості оточуючого світу. Героїні оповідань Марка Вовчка постають перед нами багатостраждальними, чутливими і часто зажуреними, проте завжди щирими і чуйними, сильними духом. Письменниця майстерно проникає у саму сутність душі людини, вказуючи нам на ті часто жахливі перетворення, які відбуваються […]...
18. Моє ставлення до вчинку батьків Катерини ТвІр за поемою Шевченка “Катерина”. Сюжет поеми “Катерина” – це трагічна історія дівчини, що повірила словам спокусника-офіцера, який покинув і її, і сина. Єдиним і справжнім джерелом твору було саме життя. У газетах середини XІX століття писалося про самогубство дівчат-кріпачок, зведених панами та офіцерами. Шевченкові якось сказали: “Навряд чи правдоподібний той факт у “Катерині”, що ніби батько й мати прогнали Катерину”. Але поет стверджував, що такі випадки були частими у […]...
19. Зображення сільської бідноти і ставлення її до землі в повісті М. Коцюбинського “Fata morgana” Усе своє життя людина прагне бути щасливою. Вона творить у своїй уяві образ цього щастя. І часто очікування цього великого блага є найкращим, що вона має в житті. У повісті М. Коцюбинського ” Fata morgana ” цей мотив допомагає типізувати персонажів, бо кожен з них є уособлення певних уявлень про те, що може дати людині відчуття щастя. Недаремно твір має авторський підзаголовок, який ніби конкретизує його жанр: “З сільських настроїв”. […]...
20. Моє ставлення до української мови Моє ставлення до української мови В землі віки лежала мова І врешті вибилась на світ, О мово, ночі колискова! Прийми мій радісний привіт… Цвіти і сяй, моя державна… О. Олесь У природі існує безліч звуків. Є мелодійні, які радують душу – це спів птахів, гомін лісу, шелест трав, шум моря… Та наймелодійнішими, наймилішими для людини є звуки рідної мови. її значення для людини важко переоцінити. Існує багато припущень, як виникла […]...
21. Негативне ставлення до миграционизму Негативне ставлення до нового перебігу позначається вже у його рецензії працювати Стасова. Він відмовляється визнати метод Стасова порівняльним. Запозичення для Буслаєва – “випадковий” факт. Це означає, що з Буслаєва у роботі Стасова не поставлена сама проблема запозичення. Цілком по-іншому Буслаев відгукувався про “Слов’янських сказаннях про Соломона і Китоврасе” А. М. Веселовського. Ми вже знаємо, що цю роботу іде по бенфеевскому руслу І що питання запозиченні поставлений тут принципово інакше, ніж […]...
22. Авторське ставлення до кривдників народу у романі “Хіба ревуть воли…” Споконвічно точиться на землі боротьба між добром і злом, якій не видно кінця. Панас Мирний у романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” яскраво показує борсання сильної людини між цими двома протилежними началами. Батька свого Чіпка не знав, ніколи не бачив. Його мати – убога селянка. Мотря жила із своєю матір’ю, ледве перебивалася випадковими заробітками у багатших сусідів. У холоді, у постійному недоїданні зростав малий Чіпка. Ще з раннього дитинства, […]...
23. Система образів у комедії І. Карпенка-Карого “Хазяїн” Драматична творчість І. К. Карпенка-Карого – найбільше досягнення української класичної драматургії XІX ст. В українській драматургії п’єса “Хазяїн” вважається найкращою реалістичною сатиричною комедією. Карпенко-Карий використав могутню силу сміху не для того, щоб розважати, звеселяти громадськість, а щоб боротись за торжество світлих, благородних ідеалів людства. Автор підкреслював, що його “Хазяїн” – це “зла сатира на чоловічу любов до стяжания без жодної іншої мети. Стяжания для стяжания”. Тему “стяжания для стяжания” Карпенко-Карий […]...
24. Ставлення мифологов до миграционизму Як бачимо, Веселовський бачив можливості поєднання напрямів міфологічного і миграционистского. Тим паче не визнавали себе переможеними самі міфологи ні з Західної Європи, ні в нас. Якоб Грімм визнав заслуги Бенфея і навіть запропонував його, при докладної блискучої характеристики й оцінці, до обрання в академіки. Але але це означає, що він прийняв його метод: він назавжди залишився зі своїми колишніх переконаннях. Про поширенні й силі ідей міфологічного напрями свідчить те, основні […]...
25. Моє ставлення до Родіона Раснольнинова та його “теорії” Родіон Раскольников був надто чуйною людиною, аж до самозречення. Ми знаємо це, бо на його суді були свідки, які це засвідчили, наводячи конкретні приклади. Я не хочу їх тут переказувати. Однак це не перешкодило Родіонові вчи нити саме так, як він вчинив. Бо у нього була теорія, яку він вважав за правильну і хотів довести. А звідси і його експеримент. Родіон Раскольников до того ж мав нові ідеї у суспільних […]...
26. Моє ставлення до вчинку Альманзора Історія знає чимало прикладів героїчних битв. І через століття вони привертали мильну увагу вчених, поетів, письменників, живописців. Ось і події далекого VІ і століття не залишили байдужими видатного польського поета Адама Міцкевича. У його поемі “Конрад Валленрод” є пісня, що присвячена події XVІ століття битві при Альпухарі. У цій мальовничій місцевості Іспанії, серед прекрасних і над якими гордо ширяють орли, зав’язалася жорстка битва. Билися представники волелюбного мавританського народу зі своїми […]...
27. Ставлення до матері Кожний із нас завдячує своїм народженням батькам, особливо матері. Саме мати не тільки дає початок новому життю, а й є найближчою людиною своїй дитині протягом всього життя. Сумно спостерігати, коли рідна дитина зневажає матір. Подібну ситуацію зображує Дмитро Павличко у вірші “Пішачок”. У цій поезії автор порівнює матір з Правдою. Чому? Бо у неї: Руки спрацьовані, чорні, як та смола, Потріскані, наче підгорілі коржики. Син зовсім інший: … як чорний, […]...
28. Тема, ідея, проблематика та жанр комедії “Хазяїн” І. Карпенко-Карого Тему комедії “Хазяїн” Карпенко-Карий визначив сам. Це показ людської любові, пристрасті до збагачення, “без жодної іншої мети. Стяжания для стяжания!” І розкрито цю тему на фоні бурхливого розвитку капіталізму на півдні України в 90-х роках XIX століття. Драматург нещадно викриває і засуджує капіталістичні взаємини між людьми, де все підкорено владі “безсердечного чистогана”, де в “корені лежить неправда, зло”. Разом з тим автор комедії утверджує, висловлюючись його власними словами, “ідею любові, […]...
29. Активно-творче ставлення до життя в поезіях Гійома Аполлінера Гійом Аполлінер називав своє мистецтво “новим реалізмом”, “надреалізмом”, “сюрреалізмом”. Цей термін вперше прозвучав з уст поета у 1917 році й визначив появу нової модерністської течії. Сюрреалізм прагнув “створити видимість надреальної дійсності, яка поєднує риси яви й сну”, перебуває поза логікою, доводами розуму, традиційними естетичними та моральними нормами”. У сюрреалістичних творах, як правило, присутнє строкате зібрання власних страхів і наслань, незрозумілих явищ – мани чи мари, без пластичної цілісності композиції, але […]...
30. Ставлення М. Булгакова до революційних подій Народився Михайло Опанасович Булгаков 15 травня 1891 р. в Києві. Батько, Опанас Іванович, викладав у Київській духовній академії курс історії західних віросповідань. Мати, Варвара Михайлівна, виховувала дітей, яких було семеро. Сім’я дала майбутньому письменникові дуже багато – виховала у нього любов до мистецтва, повагу до людей і працелюбність. Дитинство і юність Михайла пройшли у Києві, з яким пов’язане становлення митця. Він захоплювався класичною літературою й архітектурою, музикою і драматургією. Вивчав […]...
31. Моє ставлення до образу Платана Ангела Образ Платона Ангела з п’єси Олексія Коломійця “Дикий Ангел” є одним з тих літературних образів, до яких важко поставитися однозначно. Звісно, література дуже давно відійшла від зображення однозначно позитивних чи негативних людей, розуміючи, що в житті немає чистих чорних або білих кольорів, так само немає суто добрих чи поганих людей. Втім здебільшого ми можемо скласти своє враження щодо кожного образу, який зустрічається нам у книжках, нехай це часом буде й […]...
32. Комедія “Хазяїн” Івана Карпенка-Карого – видатне досягнення української драматургії XІX ст Спадщина І. Карпенка-Карого – 18 п’єс. Драматургічна творчість його – найбільше досягнення української класичної драматургії XІX ст. Творчо засвоївши досягнення своїх попередників – І. Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненка, Т. Шевченка, М. Гоголя, О. Островського, він створив жанр української соціальної комедії. “Хазяїн” – найвизначніша, найкраща реалістична сатирична комедія Карпенка-Карого, – вершина його творчості. У чому Ж полягає її реалізм? По-перше, драматург показав, як у пореформеному українському селі відбувалося посилене класове розшарування, як […]...
33. Моє ставлення до образу Гобсека Оноре де Бальзак відіграв велику роль у розвитку літератури XІX століття, формуванні нової реалістичної естетики. Сміливість і масштабність задумів – ось що характеризує його творчість. Найвидатнішим його звершенням стала епопея “Людська комедія” – цикл прозових творів. На початку 30-х років у Бальзака виникає задум створити цикл романів, в яких він хотів змалювати сучасну йому Францію, дослідити суспільство, визначити рушійні сили його розвитку, основні типи і характери людей. Остаточно зміст і […]...
34. Моє ставлення до Євгенія Онєгіна І. Духовна атмосфера, в якій народжувався тип Євгенія Онєгіна. ІІ. Євгеній Онєгін – людина зі складним і суперечливим характером. 1. Соціальне становище і виховання Онєгіна. 2. Безцільне і беззмістовне життя в Петербурзі. 3. Життя в селі. 4. Ставлення Онєгіна до людей. 5. Зміна ставлення до Онєгіна. ІІІ. Чи можливий у нашій сучасній літературі образ, подібний до Онєгіна?...
35. МОЕ ставлення до образу Гобсека І. Герой повісті “Гобсек” – лихвар епохи Реставрації у Франції. ІІ. Втілення в образі Гобсека страхітливої влади грошей у буржуазному суспіль­стві. 1. Риси характеру Гобсека: – скнарість ; – жорстокість ; – егоїзм. 2. “Батечко Гобсек” фактично грабує своїх підопічних, принижує їхню люд­ську гідність. 3. Критика Гобсеком буржуазного способу життя. 4. Гобсек – узагальнюючий образ лихваря, здирника. 5. Втрата Гобсеком через величезні матеріальні багатства справжніх, непере­січних людських цінностей: чесності, людяності, […]...
36. Непримиренне ставлення до бездуховності в оповіданнях Антона Чехова Відомий російський письменник Антон Павлович Чехов написав багато оповідань. Та я хочу розповісти про “маленьку трилогію” – це три оповідання А. Чехова, які написані в 1898 році: “Людина в футлярі”, “Агрус”, “Про кохання”. Вони пов’язані між собою загальною ідеєю, сюжетом, персонажами. Головний герой оповідання “Людина в футлярі” вчитель Вєліков смішний своїм страхом перед життям, намаганням заховати в футлярі і себе, і свої речі: “Він носив темні окуляри, фуфайку, вуха затуляв […]...
37. Моє ставлення до героїні оповідання Б. Грінченка “Украла” Моє ставлення до героїні оповідання Б. Грінченка “Украла” Мені важко однозначно визначити власне ставлення до Олександри, героїні оповідання Б. Грінченка “Украла”. Щоб справедливо оцінити її вчинок, я спробувала сама стати на її місце і відчути все те, що відчувала ця голодна дівчинка. Вона від нестримного бажання хоч трохи поїсти вкрала у своєї подруги Пріськи шматок хліба, і її спіймали “на гарячому”. Але я не можу назвати її “злодійкою” і вимагати, […]...
38. Моє ставлення до боярина Тугара Вовка з повісті І. Франка “Захар Беркут” Творчість І. Франка вражає тематичним і жанровим розмаїттям. Прозова спадщина письменника налічує 8 повістей і понад сто оповідань. І серед них повість “Захар Беркут”, де І. Франко змалював наших хоробрих предків, які мужньо і відважно захищали рідну землю від монголо-татарських завойовників. Серед дійових осіб повісті є як позитивні, так і негативні образи. Один із них – боярин Тугар Вовк. У цій повісті І. Франко показує Тугара Вовка гнобителем, зрадником, що […]...
39. Моє ставлення до Олександра Довженка, людини і митця Споконвіку людина прагнула творити, втілювати свою душу в полотна і симфонії, в мармур чи бронзу, і в поеми. Багато їх, творців прекрасного. Але кожен твір мистецтва ми сприймаємо відповідно до власного смаку. Одному подобається велична простота пейзажів Шишкіна або Васильківського, інший захоплюється абстракціонізмом чи то якимись іншими модерновими картинами. Комусь зігріває душу прозора лірика Сосюри, а хтось у захваті від складних асоціативних образів поем Драча… Постають перед нами земний, якийсь […]...
40. Моє особисте ставлення до теорії граничних навантажень Теорія граничних навантажень видалася мені доволі цікавою, але не більше. Така собі “книга рекордів Гіннеса”, де кілька сотень чи тисяч фанатів намагаються перевершити самого Бога. Чому “Не більше”? По-перше, мені взагалі ненависний фанатизм у будь-яких його проявах – релігійному чи інтелектуальному, національному чи спортивному, оскільки, на моє глибоке переконання, він ніколи і нікого до добра ще не приводив. А в даних випадках з Отто Шмідтом і Генрі Боклем ми маємо […]...