Твір Олеся Гончара, за висловом Григора Тютюнника, – “орлиний, соколиний” роман, у якому автор порушив такі серйозні проблеми, як духовне браконьєрство, збереження природи і людської особистості, мови і культури, людської історичної пам’яті. Герої роману поділені на дві групи. До першої належать люди, які живуть за законами правди, у злагоді з природою та собою.
Це студент Микола і його старший брат Іван Баглай, заслужений металург Ізот Лобода і дівчина-сирота Єлька, дід Ягор Катратий і вчитель Хома Романович. Усі ті люди живуть чесною працею, не сприймають нічого потворного. Микола у вільний час готує креслення, щоб врятувати селище від шлаків заводських труб. Він турбується про своїх рідних, мріє про велике кохання, думає про красу людських стосунків.
Дід Нечуйвітер, щоб зберегти плавні, став грозою браконьєрів. Він збирає цілюще зілля, лікує хворих. Усіх людей поділяє на майстрів і браконьєрів, бо в світі “той мурує, той руйнує”.
За щастя інших щиро радіє Ізот Лобода, який усе життя давав людям тільки добро. Він впевнений: “Хто посадить дерево – того й внуки згадають. Хто зламає – того й діти проклянуть”. Ось такі вони, жителі Зачіплянки, які ведуть боротьбу за збереження козацького собору. “Німа музика його округлих, гармонійно поєднаних бань, наростаючих ярусів, його співучих ліній” викликають почуття святості у людини, гідності й гордості за своє минуле. Микола, милуючись собором, часом задумувався: “А в чому ж твоя душа увічнить себе?” Собор у романі є символом незнищенності людського духу, символом краси і величі народу.
До другої групи належать хапуги і кар’єристи, батькопродавці і браконьєри. Збірним образом нікчемних висуванців є Володька Лобода. Ця людина не має нічого святого в душі, у нього відсутній духовний зв’язок із народом, навіть рідного батька він відправляє у притулок для старих. Саме такі людці змогли вдертися до собору, вчинити там дику оргію, а потім завдати кілька ножових ран Миколі, який хотів зупинити це безчинство.
Це про них сказав учитель Хома Романович: “Оце ті, що без соборів у душі… А він, як той біблейський юнак, що вигнав осквернителів храму”. Кожна сторінка роману ніби говорить: “Бережіть собори душ наших”, – закликаючи жити болями і радощами своєї країни, не кривити душею, не переступати через свою совість.
Вважаю, що кожен повинен берегти це в своїй душі, щоб ми змогли збудувати свою державу, постати в світі як незалежний народ.





Related posts:
- “Собори душ своїх бережіть, друзі… Собори душ!..” Невдовзі після створення роману “Собор” Григір Тютюнник написав листа Олесеві Гончару: “Щойно прочитав “Собор”. Орлиний, соколиний роман Ви написали, роман-набат! О, як засичить ота наша ретроградна гидь, упізнавши сама себе; яке невдоволення Вами висловлять…” Саме так і сталося. Роман “Собор” довгий час, близько двадцяти років, був суворо заборонений… Я думаю, ця заборона була прямим свідченням того, що письменник не прикрасив нічого у своєму творі, змалювавши реальний стан речей, тому й […]...
- Бережіть собори душ своїх В історії кожної літератури є книги, які позначають сходження культури народу до духовних висот людства. В українській літературі XX століття такою книгою є “Собор” О. Гончара. Роман стверджує силу і красу людського духу, історичної пам’яті. Він присвячений темі збереження духовної спадщини, культури, мови, мистецтва, історичних святинь народу, захисту цих здобутків. Усім філософським змістом роман “Собор” звернений до нас, до наших нащадків. Що ми створили? Який слід в історії свого народу […]...
- “Собори душ своїх бережіть” “Горда поема степового козацького зодчества” – так характеризує О. Гончар головного персонажа роману – Собор. Це він височіє над робітничим селом, що притулилося до великого промислового міста на півдні України. І це навколо нього обертаються події, зображені в романі, навколо нього точаться суперечки. Найперше, про що хоче нагадати перо письменника, це генетична пам’ять народу, його історія, його сучасність. А для цього автор ставить у центрі подій долю української нації, власного […]...
- Бережіть собори ваших душ – за романом Собор ОЛЕСЬ ГОНЧАР 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОЛЕСЬ ГОНЧАР “Бережіть собори ваших душ” Годинник вічності вже відрахував останні хвилини другого тисячоліття, коли перелякане людство чекало кінця епохи. Що там, за порогом тисячоліть? Суцільні проблеми – голод і перенаселення, ядерна катастрофа й екологічна криза. Та чи не найважливішою серед них є проблема втрати духовності. На мій погляд, найстрашніше, що може статися з людиною – це духовна пустота, моральна деградація людей, перетворення їх […]...
- “Бережіть собори ваших душ” Годинник вічності вже відрахував останні хвилини другого тисячоліття, коли нажахане людство чекало кінця епохи. Що там, за порогом тисячоліть? Суцільні проблеми – голод і перенаселення, ядерна катастрофа й екологічна криза. Та чи не найважливішою серед них є проблема втрати духовності. На мій погляд, найстрашніше, що може статися з людиною – це духовна пустота, моральна деградація людей, перетворення їх на ситі й тупі машини, пристосовані тільки для задоволення матеріальних потреб. Проблема […]...
- Бережімо собори своїх душ! – ІІ варіант 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ II варіант Кожна дитина має потягдо добра, до правди і справедливості. Але не все так складається у житті, як хотілося б. Дехто зберігає чистоту своєї душі до кінця життя, не забруднює її дріб’язковістю, підлістю і злом, а дехто віддає свою душу на поталу, зрікається добрих поривань, які вважає наївними, дитячими, починає жити за законами “дорослого” суспільства. Хтось не тільки зберігає собор, тобто велич своєї […]...
- Бережімо собори своїх душ! – І варіант 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І варіант Собори душ своїх бережіть, Друзі!.. Собори душ! О. Гончар. Собор В історії кожної літератури є книги, які, ніби віхи, позначають сходження культури того чи іншого народу до духовних висот. В українській літературі XX століття такою книгою є “Собор” О. Гончара. Він висвітлює складні проблеми буття людини в суспільстві. Роман утверджує силу і красу людського духу, збереження духовних святинь, без яких людина перестає […]...
- Бережімо собори своїх душ! Кожна дитина має потягдо добра, до правди і справедливості. Але не все так складається у житті, як хотілося б. Дехто зберігає чистоту своєї душі до кінця життя, не забруднює її дріб’язковістю, підлістю і злом, а дехто віддає свою душу на поталу, зрікається добрих поривань, які вважає наївними, дитячими, починає жити за законами “дорослого” суспільства. Хтось не тільки зберігає собор, тобто велич своєї душі, але й добудовує його, а хтось робить […]...
- Духовна краса героїв роману О. Гончара “Собор” Найголовніше у світі – Людина. її руками створюються матеріальні й духовні цінності. У вірші “Напис на руїні” Леся Українка показує, як упродовж тисячоліть “кожна статуя, колона, мережечка, різьба і навіть цегла незримими устами промовляє: “Мене створив єгипетський народ”. А собор у творі О. Гончара – це пам’ятка легендарному козацтву, зразок мистецької вправності зодчих-будівників. Це історія, минувшини народу. “З одного краю селище Сага блищить, а з другого – облуплений собор біліє. […]...
- Висвітлення складних проблем сучасності в романі О. Гончара “Собор” Мабуть, не створено й досі більш актуального й дискусійного, глибокого й вражаючого своєю проблематикою, всеохопного твору української літератури, ніж “Собор” Олеся Терентійовича Гончара. Не тільки про долю витвору козацького таланту розповідає в романі письменник, він торкається майже всіх проблем сьогодення. Так, сьогодення, бо написаний протягом 1963-1967 років твір сприймається як тільки-но надрукований. Однією з найбільш детально розглянутих проблем у романі є проблема духовного розвитку людини. “Живуть на Зачіплянці здебільшого праведні […]...
- Собор як символ духовної краси людини у романі О. Гончара “Собор” Пам’ятниками та соборами здавна славилась наша земля. Здіймалися вони над полями та над містами, зростали серед селищ та майданів. Були, та й є, своєрідними символами духовної краси людини. Ними пишалися наші предки, про них співали кобзарі; вони прийшли у наше століття, мов міст через віки страждань та незгод, веселощів та радощів, мов живий зв’язок між поколіннями. Зруйнувати собори – це значить зруйнувати свою культуру, свою історію – самих себе. Про […]...
- Аналіз роману “Собор” Олеся Гончара Перша публікація роману Олеся Гончара “Собор”, що вийшла у серії “Романи й повісті” у 1968 році, була з захопленням зустрінута літературознавцями і критиками. Та хіба могло бути інакше, коли автор створив галерею позитивних персонажів, представників повоєнного покоління трудівників, показував плідну працю робітників і селян на благо Батьківщини. Стосовно образу Лободи-сина критики висловлювались по-різному, але більшою мірою йшлося про поодинокість таких типів у радянському житті. Проте вже за кілька днів після […]...
- “Батьки і діти” у романі 0. Гончара “Собор” І. Складна і незвичайна доля роману “Собор”. ІІ. Образи Ізота Лободи і ііого сина Володьки. 1. Ізот Лобода. 2. Володька Лобода. 3. Конфлікт між батьком і сином. ІІІ. Конфлікт між батьком і сином – це конфлікт між творцем і браконьєром...
- Протистояння Руйнача і Будівника на сторінках роману “Собор” В якому храмі помолитись Богу? В якому, люди, поки ще не пізно? В які, скажіте, вдарити нам дзвони, Щоб припинить душі лиху руїну?.. Цю “душі лиху руїну” намагався викрити ще в далекі шістдесяті О. Гончар, створивши роман “Собор”. Серед тогочасного “благополуччя” поява цього твору викликала гнів у чиновників різних рангів, і на вісімнадцять років “Собор” було вилучено з літературного процесу. Та “зона зла” вже була безсила надалі чинити опір – […]...
- Гнівне засудження духовної спустошеності у романі “Собор” – ІІІ варіант ОЛЕСЬ ГОНЧАР 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОЛЕСЬ ГОНЧАР Гнівне засудження духовної спустошеності у романі “Собор” III варіант Зараз все частіше люди звертаються до своєї історії, духовної спадщини. Їм стають небайдужі історичні пам’ятки, їх хвилює минуле, їм хочеться відчути духовний зв’язок між багатьма поколіннями предків, стати подібними до них з їхньою жагою життя, любові до усього живого, красою душі. Тому ростуть на Землі собори, храми, будуються каплиці, відроджуються людські душі. І […]...
- Символічність назви роману Олеся Гончара “Собор” Олесь Гончар – свідомий та мислячий син свого народу, а тому і активний учасник його живої історії, пам’ятаючи, що історія – “…це не тільки сива минувшина, а й суперечлива, сповнена драматизму сучасність і що цю історію нинішнього дня маємо творити вдумливо, з відповідальністю перед майбутніми поколіннями”. Опублікований уперше 1968 року “Собор” своїм публіцистичним, пристрасним пафосом закликав читачів замислитися над значенням духовних начал у людському житті, історичної пам’яті, культурної спадщини народу. […]...
- Ідея духовного багатства людини в романі Олеся Гончара “Собор” Роман “Собор” – це твір інтелектуального наповнення, гостропроблемний і дискусійний. З’явившись в українській літературі у кінці 60-х років, він був тим сплеском, який зторкнув больові точки суспільства. У романі гостро поставлені питання збереження навколишнього середовища, збереження пам’яток минулого, збереження цільності людської душі. Олесь Гончар один із перших вказав на небезпеку кар’єризму не тільки в морально-етичній, а й у суспільно-політичній площині. Всі проблеми, які порушує автор у романі, постали на весь […]...
- Ідея духовного багатства людини в романі “Собор” – І варіант ОЛЕСЬ ГОНЧАР 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОЛЕСЬ ГОНЧАР Ідея духовного багатства людини в романі “Собор” І варіант Роман “Собор” – це твір інтелектуального наповнення, гостропроблемний і дискусійний. З’явившись в українській літературі в кінці 60-хроків, він був тим сплеском, який торкнувся больових точок суспільства. У романі гостро поставлені питання збереження навколишнього середовища, пам’яток минулого, цілісності людської душі. Олесь Гончар один із перших указав на небезпеку кар’єризму не тільки в морально-етичній, а […]...
- Собор як символ духовної краси людини – IV варіант ОЛЕСЬ ГОНЧАР 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОЛЕСЬ ГОНЧАР Собор як символ духовної краси людини IV варіант “Собор” О. Гончара дійсно твір великого інтелектуального наповнення, пошукового, дискусійного плану, гостропроблемний і полемічний. Цей твір був надзвичайно популярний у народі, та і зараз ним захоплюються люди країн, на мови яких він був перекладений. Але був такий час, коли роман “Собор” був заборонений. Його ніде не друкували майже двадцять років. Все ж загубити інтерес […]...
- Собор як символ духовної краси людей за романом “Собор” На романі Олеся Гончара “Собор” довгі роки лежала тінь заборони. І це не дивно, бо в ньому автор сміливо критикує існуючі в той час порядки. Тільки недавно твір дійшов до читачів і одразу ж надбав чималу популярность. Чим же сподобався він нашим людям? у романі немає ні пригод, ні інтригуючих поворотів сюжету. Мабуть, секрет у зображенні вічних проблем людства, а також актуальних проблем того часу, бо більшість наших співвітчизників могли […]...
- Гнівне засудження духовної спустошеності у романі “Собор” – ІІ варіант ОЛЕСЬ ГОНЧАР 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОЛЕСЬ ГОНЧАР Гнівне засудження духовної спустошеності у романі “Собор” II варіант З дитинства нас виховували батьки, виховательки у дитсадках, вчителі у школі. Ми набиралися знань, спілкувалися з друзями, намагалися відповісти на хвилюючі питання сучасності. Інколи замислювалися над тим, що ми маємо у душі, чи маємо право називати себе Людьми з великої літери. Олесь Гончар у своєму романі “Собор” теж намагається знайти відповіді на хвилюючі […]...
- Моє розуміння назви роману В. Барки “Жовтий князь” Роман В. Барки “Жовтий князь” – це страшна картина голодомору 1932-1933 років. І що найстрашніше – те, що ці події було організовано штучно. Але такі були часи, і саме цю “голу” правду про жах і вбивчий характер, що мали ці події, наважився, попри всі небезпечні наслідки, показати нам, нащадкам, Василь Барка. На мене цей твір справив тяжке враження, навіть сльози на очі виступали. І ось як я розумію назву цього […]...
- Собор як символ духовної краси людини – ІІІ варіант ОЛЕСЬ ГОНЧАР 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОЛЕСЬ ГОНЧАР Собор як символ духовної краси людини ІІІ варіант Чи часто ми замислюємося над тим, якою повинна бути справжня людина? Здається, ні. Тому з кожним роком стає усе важче знайти справжніх друзів, побачити на вулицях усміхнені, добрі обличчя. Наші душі втрачають змогу сприймати красу, перестають розуміти навколишній світ, вони, здається, захаращені брудом і камінням. Щоб допомогти нам це зрозуміти, Олесь Гончар і написав […]...
- Філософія буття в романі О. Гончара “Собор” Роман Олеся Гончара “Собор” – роман філософський, в якому автор не просто розкриває важливі морально-філософські категорії, але й передусім ставить проблеми духовності своїх сучасників, пошуки ними сенсу буття, збереження історичної пам’яті й наступності поколінь, визначає витоки духовного нігілізму й споживацтва, байдужості у ставленні до національних святинь. Героями роману є прості люди із селища Зачіплянка. Старше покоління представляють колишній металург, а тепер бакенник Ягор Катратий, який в юності був махновцем; його […]...
- Ідея духовного багатства людини в романі “Собор” “Собор” – один із перших творів у літературі ХХ століття з екології в широкому розумінні слова – це і збереження архітектурних пам’яток, і народної пісні, і душі людської – а це чи не найголовніше в житті народу. Автор торкається найболючіших проблем у сучасному житті, він засуджує цинізм, кар’єризм, байдужість до краси, жорстокість. У назві роману втілені не тільки поняття споруди – святого храму, але й святого храму душі людської. Червоною […]...
- Відбиття гуманістичної ідеї автора в героях роману “Що робити?” Роман “Що робити?” чудовий правдивим відтворенням суспільного конфлікту між людьми старого, відживаючого миру й людьми новими, з демократичних кіл, прихильниками нового матеріалістичного й революційного відношення до життя. В образах Лопухова, Кірсанова, Віри Павлівни Розальской і Рахметова Чернишевський дав типи передових людей 60-х років, руйнівників старих порядків і будівельників нового, тоді ще далекого соціалістичного майбутнього. Роман захищав вимогу поваги людини до людини, пропагував право всякої людини на вільну працю й щастя, […]...
- Розуміння добра і зла героями роману Ч. Айтматова “Плаха” Роман Ч. Айтматова “Плаха” заснований на ідеї суперечливості людської природи. З одного боку, людина підкоряє собі і використовує природу, споживаючи плоди своєї діяльності, а з іншого боку – руйнує своїми перетвореннями. Таким чином, світ природи перетворюється в світ людський. Між ними повинні бути встановлені відносини споріднення, гармонії, але насправді – все навпаки. Про це і говорить Чингиз Айтматов. Дисгармонія приводить до трагедії, приводить рід людський на “плаху”! Роман композиційно складний. […]...
- Проблема духовності людини у романі О. Гончара “Собор” Що ми вкладаємо в поняття “духовність”? Одразу не відповіси. Словники часто уникають давати визначення духовності: думаю, настільки це багатогранне, ємне і всеохопне слово, за яким приховуються такі якості людини, як доброта, повага до людей, прагнення зберегти пам’ять роду і народу, вірність, високі моральні переконання, щирість, відвертість, відданість переконанням, уміння любити світ і оточуючих тебе людей. І крапку поставити важко, бо на цьому перелік внутрішніх якостей людини, яку ми можемо назвати […]...
- До проблеми розуміння змісту роману Ежена Йонеско “Носороги” Ежен Йонеско народився 26 листопада 1909 року в румунському місті Слатін. Його батько був румуном, а мати – француженкою, відтак Йонеско був пов’язаний з двома національними культурами. Дитинство він провів у Франції, а роки юності – у Румунії. 1929 року він поступив на літературний факультет Бухарестського університету, де познайомився зі своєю майбутньою дружиною, з якою прожив разом довге життя. Деякий час Йонеско викладав французьку мову, а румунською він видав на […]...
- Собор – символ невимрущої слави та душі українського народу. Твір за романам “Собор” Найвищими точками на землі були колись стародавні храми. З золотими маківками, з дірявими покрівлями, в погнилих риштованнях. Ті, що охороняються законом, а не людьми. І ті, що незримо жевріють у глибинах народної свідомості. Тому і зробив Олесь Гончар, здається, першу в радянській літературі спробу осмислення їхньої вічної німої музики і народної символіки. Але те, що нам нині треба відкривати, для наших далеких предків було азбукою. Там, де поселялись запорожці, – […]...
- Продовження життєвих доль героїв твору О. Гончара “Собор”) Іноді буває таке, що, прочитавши книжку, перегорнувши останню сторінку, не хочеться розлучатися з героями, хочеться прослідкувати їхню долю далі. І тоді з’являються продовження відомих книг, які пишуть інші автори. І знову б’ються мушкетери, і Скарлетт знову живе повним життям. Після першого видання “Собору” пройшло 25 років. Герої твору у кінці 60-х років були ще зовсім молодими, зараз їм не більше п’ятдесяти. Ще не старі, повні енергії і життєвого досвіду люди. […]...
- Краса духовного світу героїв роману “Собор” Олеся Гончара Олесь Гончар – один із найвидатніших українських письменників. У своїх творах він порушує пекучі проблеми життя, а найбільше – проблему духовності. Адже тільки тоді людина є людиною, коли вона любить свій край, почуває відповідальність за збереження природи, історичної та національної пам’яті, коли вона працьовита, добра і щедра, чутлива до краси. Все це віднайшло своє повне вираження в образах героїв роману “Собор”. Цей твір звернений як до сучасників, там і до […]...
- Екологічні проблеми в романі О. Гончара “Собор” Роман “Собор” Олеся Гончара став справжнім явищем в українській літературі. Він порушував головні проблеми часу. Автор точним чуттям художника передчував і час оновлення суспільства, і час великої біди для народу, яку готували в ті далекі 60-і пристосуванці, юшкоїди, що мислили на рівні своїх потреб, а не на державному рівні. У чиновництва виробилася своя психологія, дикий, але реальний стереотип мислення, згідно з яким вважалося, що чим більше виявляєш зневаги до свого […]...
- Твір за романом “Собор” Двадцяте століття принципово відрізняється від попередніх. Століття страшних пошестей, чуми, мору – століття чотирнадцяте – вважалося апокаліптичним. Мор косив народи. Але для решти вцілілих залишились багатства землі і чисті води – там не було примари екологічної катастрофи і не було такого знедуховлення людини, яке спіткало двадцяте століття, коли безбожна держава переступила навіть через людину. Людина втратила дарований Богом мир душі. Тепер ця розчавлена і розбещена душа хоче чимось затамувати розпалену […]...
- Гнівне засудження духовної спустошеності у романі “Собор” – І варіант ОЛЕСЬ ГОНЧАР 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОЛЕСЬ ГОНЧАР Гнівне засудження духовної спустошеності у романі “Собор” І варіант Людина намагається жити так, як підказує їй совість, як навчили її батько та мати, як навчило її життя. Яким буде її внутрішній світ, чи зможе вона піднятися над буденністю, стати кращою за своїх близьких, відчути себе потрібною для суспільства? Важко відповісти на ці питання, але варто це зробити. Інакше для чого тоді жити: […]...
- “Моя душа – це храм чи купа цегли?” За романом О. Гончара “Собор” Є такі твори, які зачіпають найчутливіші струни душі людської, довго не залишають людину в спокої, тривожать її. Очевидно, в них підняті тіпроблеми, які підсвідомо хвилюють людину, в який би час вона не жила. Літературний доробок О. Гончара багатий такими творами. Мені надзвичайно сподобалися його романи і повісті: “Тронка”, “Бригантина”, “Щоб світився вогник”. І далеко не останнє місце в цьому переліку займає роман “Собор”. Як живе сучасна людина, який її духовний […]...
- Дія роману “Собор Паризької богоматері” Цим твором Гюго завершується короткий період яскравого розквіту історичного роману в французькій романтичній літературі. Задуманий роман був наприкінці 20-х років, а написаний зразу ж після Липневої революції 1830 р. й вийшов у світ на початку 1831 р. Згадана революція позначилася на романі, але вона лише загострила, чіткіше визначила Проблеми, що хвилювали Гюго й раніше і входили в первісний задум роману. Це насамперед проблеми історичного прогресу й соціальної справедливості, а також […]...
- “Собор” Олеся Гончара – це твір високої художньої наснаги “Собор” Олеся Гончара – це твір високої художньої наснаги, великого інтелектуального наповнення. Як писав Є. Сверстюк, “своїм романом “Собор” Олесь Гончар увійшов у саму гущу пекучих питань сучасності і розворушив, розтривожив їх рій”. Коли у другій половині XVІІІ ст. за наказом Катерини ІІ російське військо підступно зруйнувало Запорозьку Січ, легендарне козацтво задумало лишити по собі світлу пам’ятку. І нею став прекрасний собор у Новомосковську. Образ собору у творі став яскравим […]...
- Собор як символ духовної краси людей за романом О. Гончара Усі найзнаменніші національно-відроджувальні акції, що відбувалися, у кінці 80 почаку 90-х років, починалися вступним словом Олеся Гончара. Його слухали на Установчій конференції Товариства української мови ім. Тараса Шевченка, з”їзді Народного Руху України, на святі Соборнності України в січні 1990 року, на Першому конгресі міжнародної асоціації україністів тощо. Усе це – потужні імпульси, що додають снаги кожному українцеві-патріотові, адже йшли вони від високоавторитетної людини, яка поставила своє слово на сторінки нації. […]...
- Краса людської душі. Твір по літературі за романом О. Гончара “Собор” Олесь Гончар – це письменник переважно сучасної теми, визначний майстер слова. Його улюблені герої – трудівники’ і воїни, мислителі й творці, люди з розвинутим почуттям прекрасного, люди високих духовних поривів і активного діяння. Саме такими і є герої роману “Собор”. їх кількість невелика, але через них ми поринаємо у ті часи, уявляємо собі Зачі-плянку і собор. На мій погляд, свої роздуми автор передає Миколі Баглаю – студентові-металургу, в якого дуже […]...
Categories: Шкільні твори