Я живу на проспекті, який має назву “Московський”. Ця вулиця з’явилася майже одночасно з Харківською фортецею. Це найбільша і найдовша вулиця у Харкові. її довжина понад двадцять два кілометри. Харків’яни звуть Московський проспект “Алеєю гігантів”, тому що саме тут розташовані найпотужніші заводи міста.
Це і тракторний, і велосипедний, і верстатобудівний, і моторобудівний, і підшипниковий, і електромеханічний, і турбінобудівний.
Я живу на самому краю Московського проспекту. Раніше наш мікрорайон називали “Бермудським трикутником”, тому що він дійсно має форму трикутника і до нього було дуже важко діставатися. Декілька років тому було побудовано тролейбусну лінію, і справи значно поліпшилися.
Мій мікрорайон оточують три дороги: залізниця, окружна та траса Московського проспекту. У мікрорайоні майже всі будинки багатоповерхові. Біля кожного з них безліч дерев, квітів.
Для малюків побудовано декілька дитячих майданчиків. На стадіоні, який поруч з нашим будинком, завжди можна пограти у футбол, баскетбол або потренуватися. У мікрорайоні є два дитсадки і школа.
Неподалік від нас є чудова річка. Кожного літа ми з друзями ходимо туди відпочивати. Дорогою ми проходимо повз поля, минаємо яр, схили якого густо вкриті шипшиною.
Там чудовий краєвид і влітку, коли куші вкриті рожевими квітами, і восени, коли шипшина червоніє рясними ягодами.
А ще у нас є джерело, куди ми ходимо по воду. Якась добра людина зробила захисну споруду над джерелом, щоб у нього не потрапляло ніяке сміття. Дорога до нього займає десь хвилин тридцять, але вона чудова.
Мені дуже подобається наш мікрорайон!





Related posts:
- Моя вулиця На проспекті Героїв Сталінграда моя родина живе з 1967 року. Раніше він називався вулицею Байрона. Може, комусь хочеться жити на широкій гучній магістралі з потоком машин у десять рядів. А комусь до душі затишні котеджі на тихих тінистих вуличках старого центра. Одному подавай “висотку”, а інший мріє про грядку з укропом і петунією під вікном. У кожної вулиці, як і в людини, своє обличчя, свої проблеми, свій подих. Наш проспект […]...
- Вулиця Сумська у Харкові Я люблю своє місто Харків за красиві споруди, за прекрасні парки, чудові театри та музеї. Однією з головних вулиць мого рідного міста є Сумська. Вона поєднує історичний центр міста з новим адміністративним, і тому в ній органічно злито історичне з сучасним, завжди вирує життя. За однією з версій цією дорогою добиралися до сусіднього міста Суми. Звідси і назва вулиці. Вулиця Сумська є культурним осередком міста, бо на ній розташовані два […]...
- Моя рідна вулиця взимку Вечір напередодні Різдва видався дійсно святковим. Небо було якесь різнокольорове: на сході блакитне, на заході рожеве, на півдні воно мало сірий колір, а на півночі – фіолетовий. У височіні ледь намітився місяць. Чим нижче сідало сонце, тим синішим ставав сніг. На землю поступово опустилися сутінки, вулиця освітлилася ліхтарями. Вже коли зовсім стемніло, ми з братом вийшли прогулятись. Сніг рипів під ногами, бо був сильний мороз. У світлі ліхтарів сніг іскрився […]...
- Роман Ямпольский “Московська вулиця” Є щось знаменне в тім, що чи не сама стругаючи режимна магістраль нині одна із самих кокетливих і ошатних вулиць столиці. Я про старий Арбат. Там, де колись проходила вулиця, що була насичена підозрілістю й сигнальними пристроями, траса, де по осьовій лінії присмерком міг промчатися з ескортом машин сам Сталін, тепер нескінченно рояться в нескінченному броуновском русі молоді неформали. Трагедія страху, психологія страху, соціологія страху – от що таке роман […]...
- Вулиця, якою ходиш щодня Великий німецький поет і мислитель Гете поставив одного разу собі таке питання: “Що складніше за все побачити?” Виявляється, що складніше за все побачити не минуле, покрите багатовіковим пилом, і не майбутнє, що окутане туманом невідомості. Ні, не це. На своє питання мудрий Гете відповів: “Те, що лежить перед самими твоїми очима”. Щодня мій шлях лежить вулицею Раднаркомівською, коротенькою вулицею в центрі Харкова. Довгі роки вона була для мене просто дорогою. […]...
- Моя вулиця – найкраща! Існує безліч думок про те, що людина в житті формується залежно від середовища, в якому вона виросла. Ті традиції і порядки, які ми спостерігаємо і в яких беремо участь від самого народження ми підсвідомо проносимо крізь усе життя. Важливе значення для людини має вулиця, на якій вона живе. Важливо і те, де саме знаходить твоя вулиця – в шумному місті чи в затишній сільській місцевості. Наприклад, існують центральні вулиці і […]...
- Моя улюблена вулиця У сучасному місті вулиці – це магістралі, котрими пересувається транспорт, люди, це ніби артерії, котрими рухається кров у людському організмі. Місто – це теж наче організм, і кожна вулиця в ньому відповідає за щось. У моєму рідному місті улюбленими для мене є кілька вулиць. Звичайно, що розпочну я з вулиці, на котрій народився й ріс. Розташована вона в старому районі Харкова, тому будинки, що стоять тут, майже всі одноповерхові, побудовані […]...
- Моя рідна вулиця взимку – ІІІ варіант 8 клас III варіант Нарешті і до нашого міста прибула на білих конях зима. Випав білий пухнастий сніг і закрив собою все: землю, дороги, тротуари, одягнув дерева і кущі в теплі шуби. Білі коні зими… Де пролинуть вони, Там земля у снігах голубіє… Я вийшов на вулицю і не впізнав її. Тільки вчора ввечері все навкруги було чорним і непривітним, а сьогодні вранці сніг так блищить на сонці, що аж […]...
- Вулиця Харківських Дивізій Вулиця Харківських Дивізій Харків – один з найбільших індустріальних, наукових та культурних центрів України. Його площі, проспекти, парки, вулиці мають свою історію, привабливі архітектурними спорудами, вражають величністю, красою і неповторністю. Знати героїчне минуле свого рідного краю, рідної вулиці, на мою думку, повинен кожен з дитинства. Оскільки любов до Вітчизни починається саме з того місця, де ти народився, де пройшли твоє дитинство і юність. Я живу на вулиці Харківських Дивізій. У […]...
- Моя рідна вулиця взимку – ІІ варіант 8 клас II варіант Сьогодні прокинулась вранці з почуттям чогось незвичайного. Розплющила очі – як видно! Кинулась до вікна, а там все біле: і будинки, і дерева, і земля. Ще вчора все було чорне, непривітне, сумне, небо було вкрите темними хмарами, які час від часу плакали дощем. Здавалось, що справжньої зими зі снігами і хуртовинами вже не буде. Але ні, зима згадала про свої обов’язки, зглянулась над нами і засипала […]...
- Вулиця, на якій я живу Вулиця, на якій я живу Рідне місто… Твої вулиці й площі… Як багато з вас носять імена людей, життя яких, часто коротке, було сповнено героїзму. Вулиця, на якій я живу, теж носить ім’я прославленої людини. …Наближався час розплати з фашистами. У серпні 1943 року точилися жорстокі бої за міста і села Харківщини. Серед бійців, які віддали своє життя за наш край, були росіяни, осетини, чехи, білоруси. У передмісті Харкова Олексіївці […]...
- Моя рідна вулиця взимку – ІV варіант 8 клас І V Варіант Вечір напередодні Різдва видався дійсно святковим. Небо було якесь різнокольорове: на сході блакитне, на заході рожеве, на півдні воно мало сірий колір, а на півночі – фіолетовий. У височіні ледь намітився місяць. Чим нижче сідало сонце, тим синішим ставав сніг. На землю поступово опустилися сутінки, вулиця освітлилася ліхтарями. Вже коли зовсім стемніло, ми з братом вийшли прогулятись. Сніг рипів під ногами, бо був сильний мороз. […]...
- Мати-й-мачуха Мати-й-мачуха Теплої весни, наприкінці березня, з’являються перші весняні квіти – золоті кружальця мати-й-мачухи. Росте ця чудова рослина на схилах рік, глинищах, бо любить глинисту землю. Квітки мати-й-мачухи радісно всміхаються весняному сонцю золотисто-жовтими голівками. А тільки-но зійдуть перші зірки на небі, голівки закриваються, засинають. Листочки з одного боку вкриті сірим пушком. А з другого боку – темно-зелені, гладенькі. Вони проростають після того, як одцвітуть квіточки, щоб не заступити їм сонця. Тому […]...
- Моя рідна вулиця взимку – І варіант 8 клас І варіант Прийшла зима. Морози так тріщать, що й виходити страшно. Вчора випав сніг, усе зробилося білим. Таким білим, що тепер нічого не можна відрізнить одне від одного. Я йду вранці своєю вулицею і не можу второпати, де білі дерева, а де білий день. Усе так сяє! Хлопці розрівняли сніг на майданчику біля хати, хтось приніс відро води і вилив прямо на сніг. Іще відро, іще, і – […]...
- Вулиця, якою ходиш щодня – твори на вільну тему – твори з розвитку мовлення – учнівські твори – твір Великий німецький поет і мислитель Гете поставив одного разу собі таке питання: “Що складніше за все побачити?” Виявляється, що складніше за все побачити не минуле, покрите багатовіковим пилом, і не майбутнє, що окутане туманом невідомості. Ні, не це. На своє питання мудрий Гете відповів: “Те, що лежить перед самими твоїми очима”. Щодня мій шлях лежить вулицею Раднаркомівською, коротенькою вулицею в центрі Харкова. Довгі роки вона була для мене просто дорогою. […]...
- Який буває сніг? Який буває сніг? Який буває сніг? “Білий, холодний”, – скажете ви. Але це так нудно! Я хочу вам розповісти, яким я бачив сніг упродовж лише одного зимового дня. Уранці я прокинувся та підійшов до вікна. З неба, кружляючи, повільно падали великі сніжинки. Здалеку їх не можна було розгледіти. Я вийшов на вулицю, простягнув руку. На долоню впало декілька сніжинок. Які вони гарні! “Сніг буває візерунчастим”, – подумав я. Удень визирнуло […]...
- Найрідніша людина – І варіант І варіант Ми живемо разом з мамою. Вона моя найрідніша людина. Наш день проходить так: мама будить мене вранці, готує сніданок і проводжає до школи, а сама іде на роботу. Ввечері ми знов зустрічаємося вдома і за вечерею обговорюємо, як пройшов день, ділимося новинами, спілкуємося. Потім мама перевіряє, як я виконала домашні завдання. І ми лягаємо спати. А вранці все починається знов. У вихідні дні ми прибираємо квартиру, дивимося телевізор […]...
- Мої друзі Кажуть, що справжніх друзів не може бути багато. Я вважаю, що це правильно. У мене є безліч знайомих, проте справжніх друзів лише двоє. Це мої однокласники Ігор і Андрій. Чому саме їх я вважаю моїми друзями? Відповідь проста: мені з ними цікаво, приємно. І, головне, вони завжди допоможуть у скрутну хвилину порадою і ділом. Вони доводили це неодноразово. Так сталося, що ми троє живемо поруч, в одному мікрорайоні. Тому немає […]...
- Як зацвітає верба навесні Коли розтанули сніги і скресла крига, хочеться піти до річки, помилуватися природою. Перші дерева, що прокинулись від зимового сну – верби. На гнучких блискучих гілочках розкрились лусочки бруньок і з’явились котики. Вони пухнасті і сірі, вкриті шовковими волосками, приємно лоскочуть обличча. Коли сонце добре прогріє повітря пухнасті котики перетворяться на сережки з дрібним жовтим пилком і ніжним ароматом. Я зрізаю декілька гілочок верби і несу їх додому, нехай і моя […]...
- На косовиці Літо – чудова пора відпочинку. Цього року, як і всі попередні роки, я поїхав до бабусі в село. Там завжди багато роботи. Але моя добра бабуся жаліє мене з братом і тому в нас вистачає вільного часу для цікавих занять. Ми ходимо на риболовлю, просто купаємося в річці, граємо з однолітками в м’яча. Одного разу завітав до бабусі наш дядько, що живе в сусідньому селі. Він розповів новини і запросив […]...
- Лесик Я маю вірного друга на ім’я Лесик. Він невисокий на зріст, чорнобровий, з великими карими очима та довгими пухнастими віями. На білому обличчі ледь помітні цяточки – веснянки. На вустах Лесика завжди весела усмішка. Коли він сміється, його трохи кирпатенький ніс зморщується дуже кумедно. Лесик дуже охайний: одежа на ньому випрасувана, у портфелі завжди повний порядок. Дехто вважає, що Лесик схожий на дівчинку, але я думаю інакше. Лесик – найщиріший […]...
- Своєрідність композиції роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” І. Роман з оригінальною композицією. ІІ Композиція твору як засіб висловлення головної думки. . Третя і четверта частини дещо більші, але всі мають завершений зміст.) 1. Принцип побудови. . 2. Значення другої частини. 3. Сюжетні лінії роману. 4. Елементи символіки у романі. 5. Художні засоби. . Дуже виразною є мова. Не лише індивідуалізована мова героїв, а й мова як засіб характеристики націонаїьно-сусгіільних явищ. Виразна у мовному відношенні і психологічно точна […]...
- Розповідь про вулицю, на якій я живу Моя вулиця 1. Я живу на тихій вузькій вуличці, яка називається провулок Зелений. Вона тягнеться вбік від шумного проспекту, тому з мого двора видно дахи багатоповерхових будинків. Навесні та влітку моя вулиця потопає в квітах та зелені дерев. По ній рідко їздять автомобілі, тому можна грати прямо посеред дороги. Ще недавно вона навіть не була заасфальтована, а тепер по ній приємно кататися на велосипеді. Завдяки тому, що вона тиха, по […]...
- Мої шкільні друзі У школі я спілкуюся з багатьма дітьми. У нас дуже дружний клас. Ми часто збираємося в кого-небудь із нас вдома, іноді ходимо на дискотеки або в кіно. Але справжніх друзів у мене тільки двоє. Вірніше, це друг і подруга – мої однокласники Денис і Саша. Дениса я знаю вже давно. Ми з ним ще з дитячого садка дружили. А Саша прийшла до нас у шостому класі. Вона виявилася товариською і […]...
- Україна в історичних романах Ю. Мушкетика І. Ю. Мушкетик – видатний прозаїк сучасності. ІІ. Творчі пошуки в історичній тематиці. 1. Трактування минулого України під контролем комуністичної партії : Мазепа – зрадник, Палій – патріот і герой; згодом автор сыса переоцінка твору; історична правда: прагнення Мазепи визволити Україну з московського ярма). 2. Тема української недолі в підтексті творів. 3. Період ідеологічного і цензурного послаблення. 4. Незалежність України – можливість в повен голос говорити правду про зболену душу […]...
- Давні прислів’я брехні не містять “Не плутай Божий дар з яєчнею”, – часто говорить мені бабуся, коли я щось не так кажу. А коли я перебільшую, мені вдома кажуть: “Не роби з мухи слона”. Я звик до того, що мої рідні використовують народну мудрість. А дідусь говорить так, як сказав Гном у нашому підручнику: “Мова без прислів’їв, як та страва без солі”. Я і сам їх став використовувати у своїй мові. Наприклад, як тільки справлюсь […]...
- Твір про себе, про свій характер Мене звуть Кирило, мені 13 років, вчуся у восьмому класі. Я живу разом зі своєю родиною. Це тато, мама та брат Бориско, який старший від мене на чотири роки. У мене темне волосся, карі очі. Я середнього зросту, худорлявий, цілком симпатичний зовні, хоча й не красень. Вчуся я в школі добре, з предметів найбільше люблю математику та географію. У мене є власне хобі: я обожнюю різноманітні настільні ігри: з фігурами, […]...
- Твір-спостереження Щоранку ми робимо зарядку на спортивному майданчику біля школи. Ми – це я і Петро Овчар. У цій школі ми вчимося, сидимо за однією партою, живемо на одному поверсі. Всі кажуть, що ми як брати, навіть схожі один на одного. Разом ходимо у спортивну секцію – граємо у міні-футбол. Наш ранковий шлях на спортмайданчик проходить повз один дуже важливий заклад, і деякий час з-під паркану, яким обгороджено цей заклад, на […]...
- Ці нові добутки грайливої й оригінальної фантазії Шкільний твір. В основу “Невського проспекту”, як і всього циклу “Петербурзькі повісті”, лягли враження петербурзького життя Гоголя. В. Г. Бєлінський захоплено озивався майже про кожнійа з повістей: “Ці нові добутки грайливої й оригінальної фантазії м. Гоголя належать до числа самих незвичайних явищ у нашій літературі й цілком заслуговують ті похвали, якими обсипає їх піднесена ними публіка”. Письменник звернувся до великого сучасного міста, і йому відкрився величезний і страшний мир, що […]...
- Мудрі поради від Маленького принца Антуана де Сент-Екзюпері Притча Антуана де Сент-Екзюпері “Маленький принц” мені сподобалася тому, що я теж, як і французький письменник, хочу бути льотчиком. Сент-Екс був дуже сміливим пілотом, він ніколи не кидав товаришів у небезпеці. Усі твори, які написав Екзюпері, про льотчиків. Я прочитав тільки “Маленького принца”, але хочу прочитати й інші. Казка “Маленький принц” дуже повчальна. На перший погляд, усе просто. Але в кожному розділі є якісь мудрі поради. Вони філософські, бо мають […]...
- Протистояння добра та зла в казці С. Маршака “Дванадцять місяців” Декілька разів я читав казку “Дванадцять місяців”, декілька разів дивився відео. Казка мені дуже подобається. Одразу виникає симпатія до пасербиці. Вона трудолюбива, добра. Дівчинка повертається додому в зимову хуртовину й знов іде до лісу, бо жадібні мачуха зі своєю дочкою мріють про золото. Вони вибирають найбільший кошик. Якщо в такий кошик набрати пролісків, то “на золоті їстимеш-питимеш, у золоті ходитимеш, у золото взуєшся, золотом вуха завісиш”. І дівчина могла б […]...
- Прогулянка рідним містом Я дуже люблю своє місто. А особливо люблю блукати старими вулицями центру. Окраїнні місця схожі між собою і з районами інших міст. А на стареньких вуличках, у старовинних будинках – краса і неповторність рідного міста. Тут забувається метушливість, плин часу і незгоди, а відчуваєш лише спокій, рівновагу, мир і радість у душі. Милуєшся найстарішим у Харкові величним Покровським собором або Успенською дзвіницею, що й понині відлічує години мелодійним дзвоном, старими […]...
- Горе від розуму характеристика образа Фамусов Павло Опанасович Горе ВІД РОЗУМУ Фамусов Павло Опанасович – один із ключових героїв комедії; багатий удівець, пан, у чиєму московському будинку відбувається дія, “керуючий у казенному місці”; батько Софії, у яку закоханий раптово повернувся після трирічної відсутності Чацкий. Образи Чацкого й Ф. полярно протилежні; один странствователь, інший домосід; один піднімає словесний бунт проти дряхліло-патріархального московського миру, іншої – розчинений у цьому світі без залишку й у якімсь змісті персоніфікує його. Найбільш патетичний […]...
- Кішка Марися Я жити не можу без своєї чорно-білої безпородної п’ятирічної кішки Марисі. Я випросив її у бабусі, коли вона була малюсіньким кошеням. А річ у тім, що бабуся вирішила завести собі кота і взяла в дім кошеня. Виявилося, що Марися – кішка. Я старався не розчаровувати бабусю, щоб вона не відмовилася від маляти. Почав випрошувати у неї “котика”. Бабуся не віддавала. Довелося сказати правду. Але бабуся встигла полюбити котика-кішечку й не […]...
- Твір за картиною Васильківського “Козача левада” Для своєї картини С. Васильківський вибрав найбільш типовий для України краєвид. Безкраї простори нив, луки, вкриті густою травою, ліси та переліски, насичені яскравими барвами. У центрі картини – воли, які пасуться на зеленому лузі біля озерця. Праворуч – високе розлоге дерево, під яким спочивають люди. Для них віл – показник достатку родини, своєрідний символ землеробства. Людина на картині відійшла на другий план, висунувши на перший своїх вірних помічників. Адже ця […]...
- Мій друг Віталій Черевичній У нашому 7-Б є хлопчик з цікавим прізвищем – Черевичкін, а звуть – Віталій. Ми дружимо. Разом ходимо до школи, разом повертаємось, допомагаємо один одному з уроками, разом проводимо вихідні. Віталій старший від мене на півроку. Він – серйозна людина. Допомагає батькові, який ремонтує взуття. Якось так вийшло, що його прізвище відповідає сімейному ремеслу. Як розповідав друг, взуття шили і його дід, і прадід, і прапрадід, а ось тепер батько […]...
- Перемога добра у казці “Пані Метелиця” братів Грімм Серед німецьких народних казок, зібраних і оброблених братами Грімм, є чудова казка “Пані Метелиця”. У своєму “великому” горі головна героїня сподівалася знайти підтримку в мачухи, але була розчарована. Замість того, щоб пожаліти дівчинку, мачуха її вилаяла й примусила дістати починок з криниці. Дівчинка не могла не послухатися злої жінки і скочила в криницю. Але відбулося фантастичне перетворення: героїня опинилася на чудових луках серед тисячі чудових квітів. За законами композиції казки […]...
- Диктант з української мови “Література” з теми “Пунктуація складного речення” Літературу можна б зрівняти з могутніми пасмами гір. Вражають і приголомшують вони нас своїми потужними кам’яними сплесками, рвуться до неба, немов грізний крик землі, виповнюють простір такою несамовитою і неповторною красою, яка може зродитися тільки внаслідок невпинного мільйоннолітнього процесу творення. Здіймаючись своїми непохитними валами, гори, ніби підкоряючись якійсь вивіреній силі, ревниво пильнують, щоб не дати перевищити себе, але безрадно завмирають перед видовищем кількох недосяжно високих вершин, що сяють у піднебессі, […]...
- Рідне місто Харків Харків – це одне з найбільших міст України. Його ще називають першою столицею, тому що він нею був за радянських часів. Харків – красиве, світле і живописне місто, розташоване на північному сході України. В ньому живе багато людей, що навчаються, працюють, відпочивають. Головні річки Харкова – Харків, Лопань, Уди. Через них давно вже побудовані мости, по яким можна ходити, чи їздити, або просто стояти і милуватися течією. В центрі міста […]...
- Що робить людину щасливою? Щастя для будь-якої людини – це високооплачувана робота за спеціальністю, дім, дружина та здорові слухняні діти. Для більшості населення нашої планети – це головні показники щастя. Але для того, щоб була гарна робота, треба з золотою чи срібною медаллю закінчити школу, вступити до університету, відмінно вчитися впродовж усього навчального процесу, щоб отримати якісні та професійні знання. І ось, нарешті, закінчити навчання з червоним дипломом. І все, що я перерахував, ще […]...
- Влада золота в повісті Оноре де Бальзака “Гобсек”
- Людина у творчості В. Симоненка В. СИМОНЕНКО, А. МАЛИШКО, А. ДІМАРОВ, В. ГОЛОБОРОДЬКО, Л. КИСЕЛЬОВ – МИ – УКРАЇНЦІ
Categories: Твори з літератури