Моя вчителька

Related posts:

1. Мої роздуми над піснею А. Малишка “Вчителька” Школа і перша вчителька – це найдорожче з нашого дитинства, те, що людина проносить через життя. Я з глибокою вдячністю згадую свою першу вчительку Ніну Іванівну. Адже колись вона, усміхнена, з барвистими квітами в руках, повела нас до країни знань. Із надзвичайним терпінням вчила не тільки читати й писати, а й любити працю, шанувати батьків, бути чуйними й чесними. Мабуть, тому так багато книг, оповідань, віршів, пісень присвячено вчителям. Андрій […]...
2. Оспівування ролі вчителя у навчанні та вихованні дітей – І варіант – АНДРІЙ МАЛИШКО ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант Образ вчителя проходить крізь життя кожного з нас. Я пам’ятаю своє Перше вересня, коли шкільний дзвінок пролунав для мене вперше. Пройшло всього чотири роки, але цей день живе у моїй пам’яті з усіма подробицями. Зараз у нас викладають багато вчителів, які вчать нас різних предметів. З одного боку, всі вчителі – різні, але з іншого – вони виконують одну дуже важливу справу: навчають та […]...
3. Моя улюблена вчителька “До нас у школу їде цирк!” – оголосила вчителька. “А що, і звірів привезуть?” – запитав хтось із дівчаток. “Ні, звірів не буде, – посміхнулася Ольга Іванівна. – Будуть акробати, клоун і навіть фокусник”. Ми з нетерпінням чекали виступу циркових артистів, адже всі – і дорослі, і діти – люблять цирк. Нам дуже сподобалися жонглери й акробати. А клоун, як нам здалося, був не в настрої. Склалося враження, начебто в […]...
4. Наша вчителька – 6 клас Оксана Петрівна – наша вчителька української мови – взірець людини, відданої справі народної освіти. Вона ще молода – декілька років тому закінчила інститут. Одягається вона просто, скромно та акуратно, косметикою не зловживає. Завжди весела, але коли вона на нас сердиться, стає серйозною. Очі в неї сині, волосся жовте, як спілий пшеничний колос. Зріст має середній. Її голос чіткий, дзвінкий та співчутливий. На руці в неї – годинник із […]...
5. Народна вчителька Марія Андріївна Незабутніми залишаються для людини не лише роки дитинства, а й шкільні літа. Образ улюбленого вчителя живе у спогадах довгі роки. Назавжди зберіг у своїй пам’яті першу свою вчительку відомий письменник-гуморист Остап Вишня. “Вчила нас доброї душі старенька вчителька Марія Андріївна, маленька, роками вже згорблена бабуся, що весь час закутувалася у теплу хустку і все – кахи! кахи! Усе кахикала”. Марія Андріївна була добра, ласкава, лагідна. Вона відкривала сільським дітям дорогу […]...
6. Видатна вчителька Ім’я Софії Русової повернулося в історію України з проголошенням незалежності України. До того часу в основному згадували лише відомих педагогів: Макаренка, Сухомлинського та Ушинського. А ім’я Софії Русової, яка жила наприкінці XIX – початку XX століття, ніде не згадувалося, адже вона мала за мету відродити й розвивати українську національну школу, бо “братнє приєднання” України до Росії скінчилося суцільною русифікацією. А цей процес був спрямований на винищення українського народу як самобутнього […]...
7. Моя хата скраю Кожної весни й осені учні нашої школи беруть участь у прибиранні скверу, що розташований поблизу школи. Повз цей сквер ми йдемо до школи і повертаємося додому. З вікон кабінетів добре видно алеї, якими іноді хтось іде, вікові дуби і тополі, Після уроків ми затримуємося, щоб трошки погуляти, побігати серед дерев або посидіти на лавці. За кожним класом закріплений свій куточок, який ми прибираємо. Ось і цього разу наша класна керівниця […]...
8. Що я дізнався про шиття сільської бідноти з оповідання Остапа Вишні “Перший диктант” Що я дізнався про шиття сільської бідноти з оповідання Остапа Вишні “Перший диктант” Є письменники, які залишаються тільки у своєму часі. Нащадки їх мало читають, а то й не згадують зовсім. Твори Остапа Вишні мають іншу долю – нам їх цікаво читати. Так, прочитавши оповідання Остапа Вишні “Перший диктант”, я багато цікавого дізнався про минуле життя. На хуторі раніш жили великими сім’ями. В кожній родині було по десять-дванадцять дітей. Якось […]...
9. День, що я не забуду Я хочу розповісти не про свій незабутній день. Цю розповідь я почув від своєї бабусі, яка тоді навчалася в другому класі. Але мені дуже сподобалося і запам’яталося все, про що вона розказала. Цього дня вона хвилювалася, тому що готувалася до контрольної роботи. Зібралася до школи, як завжди: портфель, чорнильниця-непроливайка і якась їжа із собою. Школа знаходилася далеко – чотири трамвайні зупинки треба було пройти пішки, трамваї наприкінці війни ще не […]...
10. Учень і вчитель Доки живуть на світі вчителі та учні, доти світ перебуватиме у постійному розвитку, який веде до оновлення, духовного збагачення, моральної досконалості. Учитель прагне створити особистість. Такс ж бажання мають ще тільки наші батьки. Тому ставлення до вчителя, на мою думку, має бути таким, як до батька й матері. Важко навіть уявити собі, скільки душевних сил, енергії, знань, умінь треба докласти, щоб виростити і виховати справжніми людьми таких різних, не схожих […]...
11. Улюблена пісня моєї мами Моя мама народилася в селі, але зараз живе в місті. Коли вона була маленькою дівчинкою, то часто слухала пісні, які співала її мама, моя бабуся. І багато з них пам’ятає й досі. Наприклад, коли у мами сумний настрій, вона співає пісню: “Зоре моя вечірняя” Зоре моя вечірняя, Зійди над горою, Поговорим тихесенько В неволі з тобою. Розкажи, як за горою Сонечко сідає, Як у Дніпра веселочка Воду позичає. Як широка […]...
12. Переказ Уроки французького Распутіна В. Г План переказу 1. Хлопчик їде з рідного села в райцентр продовжувати своє утворення. 2. Важке життя героя в місті. 3. Федька, син господарки, знайомить його із хлопцями, які грають на гроші 4. Хлопчик учиться грати в “чику”, починає вигравати й купує на виграні гроші молоко. 5. Героя б’ють нечесно граючі хлопці. 6. Тишкин розповідає вчительці про те, що хлопчик грає на гроші. 7. Лідія Михайлівна починає займатися з ним французькою […]...
13. Марія Андріївна – справжній вчитель – ОСТАП ВИШНЯ 6 клас Остап Вишня народився другим у сім’ї, де було сімнадцятеро дітей. Тому він був добре обізнаний з життям багатодітної родини. Про це він пише в творі”Перший диктант”. В сім”ї всього дванадцятеро дітей. В селі, де вони жили не було школи. А батькам дуже кортіло, щоб їх діти вивчились читати й писати. До села, де була школа, “десятки кілометрів туди й сюди”. А ще більшим лихом були чоботи, бо не […]...
14. АНДРІЙ МАЛИШКО – ЛІТЕРАТУРА XX ст 11 клас ЛІТЕРАТУРА XX ст. АНДРІЙ МАЛИШКО Народився в с. Обухові, що на Київщині, у родині шевця, помер у м. Києві. Поет, автор пісень, які стали народними. Найвідоміші твори: вірші “Пісня про рушник”, “Чому, сказати, й сам не знаю…” , “Київський вальс”, “Ми підем, де трави похилі…”, “Вчителько моя”, “Журавлі”, “Білі каштани”....
15. Оспівування ролі вчителя у навчанні та вихованні дітей – ІІ варіант – АНДРІЙ МАЛИШКО ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант Автор поезії “Вчителька” із глибокою пошаною та синівською любов’ю розповідає про свою шкільну вчительку. У поезії вчителька постає чесною, відданою своїй праці людиною. Незважаючи на тяжке життя, особисте горе, вона продовжує працювати, навчати дітей, які потім підуть у світ, стануть справжніми людьми. Саме такі люди, як ця вчителька, виховують у своїх учнів такі риси, як справедливість, пошану до себе та інших, закладають естетичні ідеали. […]...
16. Твір на тему – Андрій Малишко Сонечко встає, і в росі трава, Біля школи в нас зацвітають квіти, Вчителько моя, зоре світова, Де тебе питать, Де тебе зустріти?.. А. Малишко Чи не кожен українець знає ці зворушливі слова про улюблену вчительку, багато з нас люблять із дитинства цей вірш – “Вчителька”, який належить перу українського відомого поета Андрія Малишка… Андрій Малишко – справжній поет-лірик від Бога. Його голос, то ніжний і схвильований, як перші слова кохання, […]...
17. Замітка в газету. Стежиною Євгена Івановича Жицького Замітка в газету. Стежиною Євгена Івановича Жицького Ніна Василівна Кунченко – директор Зеленогайської середньої школи на Харківщині. Чи мріяла колись весела дівчинка стати директором школи? Ні. Директором – про це й не мріялось. Вона з дитинства хотіла вивчитись на вчительку: проводити уроки, їздити з дітьми на екскурсії, готувати цікаві вечори, ставити спектаклі на сцені шкільного театру… Її мрії здійснились – закінчила педагогічний інститут у Харкові та повернулась у рідну школу. […]...
18. Гарні вчинки Існує таке гарне прислів’я: “Посієш вчинок – пожнеш звичку, посієш звичку – пожнеш характер, посієш характер – пожнеш долю”. Отже, у житті людини, все починається зі вчинка. Я вирішив зробити такий експеримент і упродовж одного дня робити тільки гарні вчинки. Вранці я зробив зарядку, після сніданку помив посуд. У мами очі засвітились радістю. На серці у мене було також радісно, коли я йшов до школи. Допоміг перейти дорогу якійсь бабусі […]...
19. Поезія А. Малишка – глибоко лірична, щира, безпосередня Поет глибоко переживає те, про що пише. Його творам притаманна ліричність, емоційність, простота, прозорість змісту. Тому однією з особливостей поезії О. С. Малишка є її музикальність. Поет був сам музично обдарованою людиною, мав чудовий голос, добре співав. На слова А. Малишка написано понад сто пісень композиторами О. Білашом, Платоном і Георгієм Майбородою, Л. Ревуцьким та іншими. Це насамперед “Пісня про рушник”, “Вчителька”, “Ми підемо, де трави похилі”, “Київський вальс”, “Стежина”, […]...
20. Людська доля та любов до рідної землі у творах Андрія Малишка Людська доля та любов до рідної землі у творах Андрія Малишка Багатий наш край поетами. Від славнозвісного віщого Бояна та сивих кобзарів до поетів сучасних, усі вони оспівували усі рідну землю та людей, що живуть на ній. Кожен з цих співців має свій стиль. Андрій Малишко назвав себе сурмачем, “що кличе військо в битву і першим йде в запеклу битву сам”. Тематичний діапазон цього поета дуже широкий: мирна праця і […]...
21. Як я організовую свій робочий день Я прокидаюсь о сьомій ранку. Розплющую очі та вимикаю будильник, бо дзеленчить він надто гучно, проте я ніколи не запізнююсь до школи завдяки цьому. Потім я встаю, прибираю ліжко, відчиняю кватирку та йду вмиватись. На це я витрачаю близько п’ятнадцяти хвилин. Коли я закінчую вмиватись, то вже починаю відчувати, як добре пахне з кухні сніданком, який приготувала для мене моя мама. Я снідаю. О сьомій сорок я йду одягатись. О […]...
22. Олена Петрівна – Вчитель з великої літери 6 клас Олена Петрівна – Вчитель з великої літери Олена Петрівна викладає в нашому класі географію, крім того, вона наш класний керівник. Олена Петрівна закохана у свій предмет, вона цікаво і змістовно проводить уроки, тому всі учні нашого класу теж полюбляють географію. Вже зараз хтось мріє стати мандрівником, хтось полярником, хтось першовідкривачем незнаних земель. Олена Петрівна завжди охайно одягнена, у неї гарне волосся і приємний голос. Говорить вона не дуже […]...
23. Деревця-мандрівнини. Твір у публіцистичному стилі До нас на Великдень приїздив погостювати мій двоюрідний брат Сергій и Радісно поблискуючи очами, він розповів, що їхній клас взяв участь у незвичнім суботнику: разом з мешканцями села хлопці саджали дерева. – Ну і що в цьому особливого? – запитав я. – Ми теж біля школи саджЛ дерева. Правда, це було минулого року. – Але смереки і модрини, які ми саджали, незвичайні, – сказав брат. – Г у чому їхня […]...
24. З чого починається батьківщина? Твір на патріотичну тему Мій шлях до школи лежить через невеликий парк. Я йду стежкою вздовж парку. Колись тут був басейн, били фонтани. Зараз, крім кам’яних ям, що позаростали травою, нічого не нагадує про минуле життя басейну. Ось я проходжу повз велетнів-дубів. Трохи далі від них варто берізка. Вона ніби чужа в суспільстві цих дерев, і мені її чогось шкода. Ось низка кленів; ніби один в один вишикувалися: клени-молодці. Цієї самої стежкою я повертаюся […]...
25. Замітка до стінгазети. Спортзал став кращим, ніж новий Останнім часом змінився вигляд шкільного спортзалу. Старшоклас ники разом з батьками встановили грати на вікнах – це рятує скло від неслухняного м’яча. Учні 6-8 класів самотужки полагодили спортивні мати, хоч довелося докласти неабияких зусиль. Поштукатурено й пофарбовано стіни приміщення. Значну роль у ремонті спортзалу відіграла рада школи. Це вона розшукала спонсорів-батьків, за чиї кошти було придбано усе необхідне для роботи. Хочеться щиро подякувати школярам та їхнім батькам за добре виконану […]...
26. Оспівування ролі вчителя у навчанні та вихованні дітей – ІІІ варіант – АНДРІЙ МАЛИШКО ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ III варіант Вірш Малишка “Вчителька” розповідає про долю вчительки, про її невтомну працю, про життя, віддане дітям і школі. Все її життя пов’язано зі школою, бо у неї немає родини. Її обидва сини загинули на війні, тому учні – вся її сім’я. Втому вона проганяє новою роботою – перевіркою зошитів. З року в рік діти закінчують школу і йдуть у великий світ. У вірші автор порівнює […]...
27. З чого починається батьківщина. Твір на морально-етичну і патріотичну теми День у день ось вже вісім років мене проводжає до школи і зустрічає після іанять бабуся. Звуть її Анастасія Деонтіївна. Це мати мого батька. До виходу на пенсію вона працювала вихователькою у дитячому садку. Бабуся вміє малювати, ліпити з пластиліну, а ще вона рукодільничає: шиє, вишиває. Як каже моя матуся, на Анастасії Леонтіївні тримається наш дім. А готує обіди – пальчики оближеш! Моїх друзів-восьмикласників вже давно ніхто до школи не […]...
28. Мої обереги У кожної людини є свої обереги, які ще називають талісманами. Слово “оберіг” мені ближче, бо “талісман” походить з арабської мови й означає “щось таємниче, загадкове”. Які ж у мене є обереги? Я вважаю, що насамперед мене оберігає той хрестик, який мені дали під час хрещення. Хоча якщо добре поміркувати, то оберігає не сама символічна прикраса, а те, що я вірю в добро і в те, що воно повертається до мене, […]...
29. Любов до Батьківщини в поезії Тараса Шевченка З дитячих років Великий Кобзар глибоко співчував людському стражданню. Чуйна й людяна дитина, він переймався нещастями покривджених. Ще юнаком Тарас жадібно вслухався в сумні оповіді про минуле українського народу, про кривди, які чинили над ним, про його одвічний душевний біль. Вже в зрілі роки, перебуваючи в засланні, Тарас Шевченко написав хвилюючий вірш “І виріс я на чужині…”. У цьому вірші Кобзар згадує сумну подорож на Україну, до рідного свого села. […]...
30. З чого починається батьнівщина День у день ось вже вісім років мене проводжає до школи і зустрічає після занять бабуся. Звуть її Анастасія Леонтіївна. Це мати мого батька. До виходу на пенсію вона працювала вихователькою у дитячому садку. Бабуся вміє малювати, ліпити з пластиліну, а ще вона рукодільничає: шиє, вишиває. Як каже моя матуся, на Анастасії Леонтіївні тримається наш дім. А готує обіди – пальчики оближеш! Моїх друзів восьмикласників вже давно ніхто до школи […]...
31. Подарунок до школи Цього року я вперше іду до школи. Ця подія дуже хвилювала мене і мою родину. А підготовка до школи приносила багато щасливих незабутніх хвилин. Пам’ятаю, як вперше побачив свій ранець. Він був овальної форми, коричневого кольору з різними яскравими аплікаціями. Ранець мав три відділи. Для книжок, зошитів і шкільного приладдя. Металеві застібки блищали, а маленька зручна ручка ніби запрошувала, щоб я взяв ранець до рук. На ранці були чорні неширокі […]...
32. Мій робочий день Мій робочий день починається о сьомій годині ранку. Я прокидаюсь, вмиваюсь, одягаюсь, снідаю і о восьмій годині виходжу до школи. Перший урок починається о восьмій тридцять. У школі я вивчаю різні предмети: математику, українську мову, історію. На уроках я уважно слухаю вчителів, відповідаю на їхні запитання, виконую вправи та завдання. На перерві можна трохи відпочити, поговорити з друзями, з’їсти яблуко. Двічі на тиждень я ходжу на тренування з баскетболу. Після […]...
33. Чи правий мій однокласник? Одного разу після уроків ми з однокласниками зібралися на шкільному подвір’ї пограти у футбол. Гра йшла не жваво, воротар був слабкий, пропускав багато м’ячів. Дорогою додому ми обговорювали гру, розмовляли на різні теми. І раптом Костя, що стояв на воротах, сказав: “Щось нудно ми живемо”. “А що ти пропонуєш?” – запитав Гліб. “Я дещо придумав, – загадково відповів Костя. – А що – довідаєтеся на уроці”. Назавтра першим уроком була […]...
34. Екскурсія до краєзнавчого музею. Твір-відгук Краєзнавчий музей – місце, де зустрічаються сьогодення і минуле. Коли проходиш по його залах, то відчуваєш, як дух часів, що пішли, наповнює тебе. Тут можна робити замітки, годинами розглядати дивовижні експонати, а можна просто мріяти, уявляючи себе то скіфом, то солдатом Північної війни, то бійцем, що ставить прапор над рейхстагом. Екскурсія в краєзнавчому музеї починається з доісторичних експонатів. Це знаряддя праці первісної людини, витвори якнайдавнішого мистецтва, зброя і багато що […]...
35. Мама – мій найкращий друг Щодо дружби так багато говорять. А що це значить? Я довго цього не розумів, доки не стався зі мною досить дивний випадок. Того дня все йшло не так. Ні, я не запізнювався до школи. Будильник задзвенів вчасно. Мама мене, як завжди, нагодувала. Тато, як завжди, провів мене до зупинки. Та й погода була чудова. А що ж було поганого? Спочатку я з’ясував, що забув удома щоденник. І щоуроку мене за […]...
36. Пісні у творчості Андрія Малишка Пісні у творчості Андрія Малишка Пісня – це душа народу. У ній – його минуле, сучасне і майбутнє. У ній – тонка краса і переможна сила. Такими є пісні Андрія Малишка, які оздоровлюють мою душу, допомагають зберегти віру в людину, в незрадливу любов, у щиру дружбу, в силу світової краси. Сьогодні, коли ми будуємо незалежну Україну, Малишкові “Пісня про рушник”, “Стежина”, “Ранки солов’їні”, “Вчителько моя”, “Білі каштани” з нами. І […]...
37. Котячі примхи І ось знову на мене дивляться два зелених вогника. Вони такі допитливі! Ма­буть, зараз хазяйка цих очей буде “прохати” мене погодувати її. Це моя киця Ліз – ка. Це красива кішка болівійської породи. Вона дуже схожа на сіамів, але в неї шерсть м’якша і дуже темна мордочка. Потрапила вона до нас уже майже дорослою кішкою. Важко було звикнути їй до нової домівки: вона увесь часоглядала кожну кімнату, кожний куточок. При­слухалася […]...
38. Фантастична розповідь “Чому я запізнився” Сьогодні я запізнився до школи через надзвичайні події вдома. Вранці я збирався на заняття та не знайшов свого щоденника. Я шукав його всюди, а потім побачив якісь клаптики біля миски мого собаки Джека. Виявилося, що Джекові не дали сніданку вчасно. Пес був голодний та зубами відкрив мій шкільний ранець. Джек витягнув звідти щоденника, бо той видався собаці найсмачнішим. Але собака не став їсти всі сторінки, а сжував лише останню, що […]...
39. Уроки в саду 6 КЛАС НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Уроки в саду Щороку наша вчителька української мови і літератури проводить з нами декілька уроків не в кабінеті, а в нашому шкільному саду. Перший такий урок проходить восени, коли дерева покриваються золотим і червоним листям. Усі разом ми виходимо в сад і завмираємо від краси: кленові листочки горять, мов золоті підківки, гілочки яблунь і вишень тримають на своїх долоньках червонясті в малинових прожилках монетки. Узимку вчителька […]...
40. Наш класний керівник Яка оманлива часто буває зовнішність людини! Є дуже гарні люди, але лихі й недоброзичливі. Мені здається, що їм не допоможе їхня зовнішня краса – їх однаково ніхто не буде любити. А ось зовнішність нашого класного керівника не впадає в око. У рисах обличчя – жодних особливих прикмет. Але на ньому – відбиток чуйного серця і неабиякого розуму. Це розумне й благородне обличчя. Зачіска й одяг нашої вчительки досить скромні. Я […]...