Про неї можна сказати – не подруга, а друг. Річ у тім, що все-таки в українській мові слово “подруга” має більш широке значення. Я маю на увазі, що подруг може бути багато, але подруга – друг може бути лише одна.
Мабуть тому, що дівчаче товариство більше любить спілкуватися між собою й особливо не прихиляється до когось конкретно, коли подруги часто міняються, для них не визначено в мові слово “друг” у значенні єдиний і на все життя.
Мою подругу звати Тетяна, і мені дуже поталанило, бо вона саме і є тим другом-подругою, що на все життя. Народна мудрість стверджує, що друг пізнається в біді. Така біда спіткала мене: рік тому я потрапила в лікарню з тяжкою хворобою, довелося майже рік провести на лікарняному ліжку, тяжко все згадувати, але саме завдяки Тані я не пропустила цей навчальний рік.
Бо коли мені стало трохи краще, Таня майже щодня приходила до мене й ми багато часу проводили за розмовами, вона розповідала про шкільні новини. А ще ми обов’язково знаходили час для навчання. Таня пояснювала новий матеріал, пояснювала щось незрозуміле.
Я ж усвідомлюю, як їй самій непросто було: треба було малого братика із садочка забрати, приготувати щось на вечерю, поки мама на роботі, приїхати до мене в лікарню, а потім уже пізно ввечері сідати до столу готувати домашні завдання. Мені хочеться перефразувати відомий вислів Б. Франкліна, щоб він звучав таким чином: “Сестра може не бути другом, але друг-подруга – завжди сестра”.
Таня не дуже приваблива: трохи сутулі плечі, за скельцями окулярів важко розгледіти, якого кольору в неї очі, і вдягається вона охайно, але просто. Хтось із паралельного класу закинув мені, чому це я, дитина заможних батьків, дружу з такою простенькою дівчиною. На той час я вже знайшла прекрасний афоризм, який припинив будь-які розмови з цього приводу: “Якщо мої друзі криві – я на них дивлюся в профіль” . Мої ж однокласники навіть трохи заздрять мені, що в мене така подруга. Бо Таню дуже люблять і поважають у класі, вона завжди врівноважена, уміє залагоджувати конфлікти, уміє підтримати, допомогти.
Я вже не кажу про те, що вона дуже добре навчається і мріє бути юристом.
Тож завершити хочу відомим висловлюванням французького мислителя XVІ століття М. Монтеня: “Справжній друг – це той, кому я повірив би в усьому, що стосується мене, більше, ніж самому собі”.





Related posts:
- Моя подруга Ліза Після уроків двічі на тиждень Ліза дуже поспішала. Я їй не заважала, не затримувала, бо знала: вона вчиться у вечірній музичній школі. Вдома у Лізи є піаніно. Його колись купили Ользі Сергіївні, Лїзиній матері. Але, як казала Ольга Сергіївна, всерйоз займатися музикою вона не змогла. Тепер вона рада, що дочці музика і заняття у школі до вподоби, і вона віддала їй свій інструмент. А я пишу вірші. Даю читати їх […]...
- Моя подруга Пеппі Довга Панчоха Розміщено від Tvіr в Суббота 29 мая Що б ви подумали, якби раптом побачили на вулиці дівчину-підлітка, на якій були б панчохи різного кольору? Ви скажете: нічого дивного немає, якщо йдеться про героїню казки Ліндгрен, шведської письменниці. Одну ногу Пеппі прикрашала чорна панчоха, другу – коричнева. Дивна дівчина, чи не так? На мою думку, нічого дивного немає. Дівчина вирішила здивувати оточуючих її людей і привернути до себе увагу. Уявіть собі: […]...
- Чи можна його назвати моїм другом? Поруч із людиною завжди її друзі. Друзів мають і діти, і дорослі. Є подруга у моєї молодшої сестри, є друзі у моїх батьків, є друзі у моїх бабусі і дідуся. Дружба може тривати кілька місяців, а може й ціле життя. Моя сестра познайомилася із своєю подругою минулого року, а бабуся досі дружить із своєю однокласницею. Я вважав, що є друг і у мене. Мишко прийшов вчитися до нашого класу цього […]...
- Найкращий друг Мишко Мишко – мій найкращий друг. Ми дружимо з першого класу. На вигляд він звичайний хлопець, яких багато в нашій школі і в нашому класі. Мишко середнього зросту, худорлявий, у нього високий лоб, прямий ніс, світле волосся і трохи смагляве обличчя. Мене завжди дивує, що у вересні після сонячного літа волосся у Мишка стало ще світлішим, а обличчя – ще смуглявішим. Я не можу зрозуміти, якого кольору очі у мого друга. […]...
- “Фарбований шакал”. Чому не варто видавати себе за когось іншого? У казці “Фарбований шакал” розповідається про те, як шакал обманув звірів. Він ускочив у бочку з синьою фарбою, виліз звідти геть, синій. Звірі не впізнали його. Тоді хитрий шакал захотів стати царем над лісовими звірами. Усі лісові мешканці, коли побачили такого дивного звіра, спочатку злякалися, а потім вирішили, що його створив бог Брахман, і сказали йому: “Прав нами, о царю!” І шакал став правити аж доти, поки звірі не зрозуміли, […]...
- Твір “Справжній друг пізнається в біді” Мій твір буде буде про те, що друг справді “пізнається в біді”. Я розповім, як у скрутну хвилину мені допоміг мій справжній друг Максим. Якось улітку ми разом з Максимом каталися на велосипедах та заїхали на чужу вулицю. Раптом із-за рогу вискочила зграя собак. Вони всі голосно загавкали. А одна невелика “моська” навіть напала на мене, намагаючись вкусити велосипеда за колесо. Ми з другом довго не чекали, багато не розмовляли, […]...
- Портрет моєї подруги Моя подруга Дарина вчиться зі мною з першого класу. Навіть на першій у нашому житті шкільній лінійці ми стояли поруч. Тоді я й звернула увагу на дуже серйозну чорняву дівчинку, яка притискала до себе величенького портфеля. Мені захотілося з нею потоваришувати. З першого класу й до сьогодні ми сидимо за однією партою. За роки спілкування я досконало вивчила зовнішність Даринки, і навіть намагалася намалювати її. Даринка красива дівчина з чорними, […]...
- Дружба – найдорожчий друг Важко відповісти на запитання, що в житті найважливіше: багатство; влада, друзі, успіх. Я вважаю, що дружба – це найцінніший подарунок життя. Сьогодні, в часи нескінченних правильних та неправильних змін, дуже важливо зберегти почуття доброти, любові; порядності, відповідальності. ї тільки справжній друг, друг дитинства, здатний зрозуміти і розділити з тобою щастя й горе, допомогти в біді, дати пораду, тільки з ним ти завжди зможем: бути відвертим та щирим. Прощаючись назавжди із […]...
- Чи важко бути гарним другом? Дотепер мені здавалося: що ж отут важкого? Якщо друг тобі – друг, то це прекрасно, є з ким поділитися, а це так полегшує життя! І радості, і турботи – навпіл. Але одного разу стався випадок, який змусив мене задуматися: чи так вже легко бути гарним другом? Одного разу мій друг Вітька сказав мені, що поділиться зі мною “страшною” таємницею. Я пообіцяв йому, що збережу його таємницю від усіх. І отут […]...
- Справжній друг розділить радість Справжній друг розділить радість… Народне висловлювання “Справжній друг пізнається в біді” частенько підтверджується, коли доводиться переживати неприємні хвилини в житті. Моя подруга Оксана першою прийшла на допомогу, коли я важко захворіла. Це вона турбувалася про те, щоб вчасно повідомити домашні завдання, пояснити незрозумілий матеріал. А коли в день народження прийшли однокласники із квітами та теплими вітаннями, я зрозуміла, що Оксана – вірний та надійний друг. Не випадково філософи вважають характерною […]...
- Мій письмовий стіл У більшості моїх друзів є власний письмовий стіл. У мене теж є. Хоча деякі дотепер роблять уроки за партою. Не подобається мені вона. Мій стіл майже історичний. Його подарував моєму дідусеві друг, від’їжджаючи з міста. Цей стіл дубовий, дуже важкий, але весь якийсь теплий, ніжний. Я люблю іноді провести рукою по його поверхні, ніби погладити. Він мені як друг. У столі три шухляди і ще невелике поглиблення для моїх таємних […]...
- Друг – це той, хто входить у твої двері, коли весь світ виходить з них “Друг – це той, хто входить у твої двері, коли весь світ виходить з них”. Беззаперечна істина для багатьох із нас, але саме вона, ця істина, викликає безліч питань, дискусів, обговорень. Одного разу ти зустрінеш найближчу тобі людину за думками, мріями, спільними інтересами. Дуже важко одразу зрозуміти, кого ти зустрів – справжнього друга чи просто приятеля. Яким же повинен бути справжній друг, як його виявити серед багатьох знайомих, із якими […]...
- Дружба справжня Ми дуже часто чуємо, як люди називають один одного “друг” або “подруга”. (Оскільки ж справедливою є така характеристика? На мою думку, до цих визначень слід підходити обережно. Бо, як відомо, справжній “друг” або “подруга” найчастіше буває лише один або одна. Щаслива та людина, яка може сказати, що має багато друзів. Тоді постає питання: як же назвати інших? Товариш, приятель, знайомий, однодумець? Безумовно, треба справжнього друга, а всі інші нехай стануть […]...
- Що прикрашає людину? У нашому класі з’явився новенький. Звати його Микита. Поки він не знайшов собі в класі друга. Він придивлявся до нас, а ми – до нього. Одного разу Микита приніс до класу вербові гілочки і поставив їх у банку з водою. З усього було видно, що вони стояли в нього вдома: на гілочках подекуди вже з’явилися зелені листочки. “Ой, як красиво! – зраділи дівчатка. – Начебто весна прийшла”. “Це тобі вчителька […]...
- Як я розумію дружбу План I. Роль дружби в житті людини. II. “Без вірного друга – велика туга” . 1. Чи можливо прожити без дружби? А) Як подолати самотність. 6) Моє ставлення до однокласників. 2. “Приятелів тьма, а вірного друга нема” . 3. Найголовніші ознаки дружби. III. “Дружба – найцінніший скарб” . Можна погодитись, а можна й не погодитись зі словами Шота Руставелі, що людина, яка не шукає друзів, є ворогом сама собі. Подивимося […]...
- Чи вміємо ми дружити? Кожен з нас має хоча б одного друга чи подругу. Я, наприклад, маю багато друзів та подруг. Ми з ними разом ходимо до школи, гуляти, в кіно, на дискотеку в школі. Часто вони приходять до мене у гості. Ми разом граємось у різноманітні ігри, у комп’ютер. Також часто моя найкраща подруга приходить до мене додому, щоб разом виконати домашнє завдання. Вдвох набагато краще його виконувати. Зараз поясню чому. Коли вона […]...
- Мої шкільні друзі У школі я спілкуюся з багатьма дітьми. У нас дуже дружний клас. Ми часто збираємося в кого-небудь із нас вдома, іноді ходимо на дискотеки або в кіно. Але справжніх друзів у мене тільки двоє. Вірніше, це друг і подруга – мої однокласники Денис і Саша. Дениса я знаю вже давно. Ми з ним ще з дитячого садка дружили. А Саша прийшла до нас у шостому класі. Вона виявилася товариською і […]...
- Якби я був учителем. Твір-міркування Якби я був учителем, то, заходячи в клас, я починав би урок з якого-небудь жарту. Це добре розслаблює й задає тон подальшим заняттям. Ще б я доручив кожному учневі провести урок відповідно до шкільної програми, нехай готуються й діють самостійно. Ще б я не сидів за окремим учительським столом, а проводив би урок за якою-небудь партою, так ніщо б не робило мене вище учнів, була відсутня б штучно зведена перешкода. […]...
- Оповідання про мого друга Усім відома прислів’я: “Друг пізнається в лиху”. Я чув її багато разів, але не думав, що колись зрозумію по-справжньому. У мене є друг Олег. Йому чотирнадцять років. Він звичайний худий підліток з короткою стрижкою. Примітні в нього тільки ока: вони дуже незвичайні, як у кішки мигдалеподібні й зелені кольори. Коли я дивлюся на Олега, мені здається, що він хитрувато прищулюється, начебто хоче пожартувати або поставити незвичайне питання, щоб усе зрозуміти […]...
- Що таке друг? Це обраний нами родич 9 КЛАС ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Що таке друг? Це обраний нами родич Східна мудрість говорить: “Самотня людина – це людина, яка в старості не має опори – своїх дітей, але вдвічі самотніший той, хто не має друзів”. Я впевнений, що одна з найбільших цінностей у світі – це дружба. Вона дає полині крила, допомагає їй стати сильнішою і благороднішою, багатшою душею і серцем. Друг – це людина, яка не […]...
- Портрет мого друга У мене є друг, як кажуть, “з пелюшок”. Його звуть Максим. Наші матері знайомі дуже давно. Ми разом вчилися ходити, розмовляти, гратися. Потім пішли до одного дитсадка, де у нас і ліжка були поруч. Мій друг – це людина слова. Якщо він щось пообіцяв, то зробить обов’язково, ніколи не забуде і не підведе. Коли я хворію, він завжди перший подзвонить, спитає про моє самопочуття, поділиться шкільними новинами. Ми з ним, […]...
- Розповідь про мого друга Усім відоме прислів’я: “Друг пізнається в біді”. Я чув його багато разів, але не думав, що колись зрозумію по-справжньому. В мене є друг Олег. Йому чотирнадцять років. Він звичайний худорлявий підліток з короткою стрижкою. Примітні у нього тільки очі: вони дуже незвичайні, як у кішки-мигдалеподібні і зеленого кольору. Коли я дивлюся на Олега, мені здається, що він хитрувато примружується, ніби хоче пожартувати або поставити незвичайне питання, щоб все зрозуміти і […]...
- Лесик Я маю вірного друга на ім’я Лесик. Він невисокий на зріст, чорнобровий, з великими карими очима та довгими пухнастими віями. На білому обличчі ледь помітні цяточки – веснянки. На вустах Лесика завжди весела усмішка. Коли він сміється, його трохи кирпатенький ніс зморщується дуже кумедно. Лесик дуже охайний: одежа на ньому випрасувана, у портфелі завжди повний порядок. Дехто вважає, що Лесик схожий на дівчинку, але я думаю інакше. Лесик – найщиріший […]...
- Чому потрібно берегти книгу? Книга – це чудо цивілізації. Життя без книги уявити собі неможливо. Хоча, на жаль, є люди, які так не вважають. Але не про них мова – їх мені просто шкода. Отже: книга в моїх руках відкриває мені захоплюючий невідомий світ, що розповідає про щось неймовірне або, навпаки, звичайне, близьке мені й від того цікаве. Я читаю, перегортаю її, повертаюся до прочитаних сторінок і ніколи не заглядаю в кінець. І книга […]...
- Тайна мого імені Мене звуть Людмила – мила людям. Це ім’я мені дали на честь бабусі, у якої була нелегка, але цікава доля. Моя матуся трохи вірить у містику, тому вважає, Що все гарне, що було у житті бабусі, обов’язково перейде до мене. Взагалі ім’я несе в собі інформацію про людину. Знаючи лише ім’я, можна уявити собі походження людини, її національність. Моє ім’я, Людмила, звучить досить м’яко й ласкаво, викликає приємні почуття у […]...
- Мій друг Скільки я себе пам’ятаю, стільки і дружу з Денисом, якого всі друзі називають Динею. Мама кілька разів спробувала поправити нас: “Чому Диня? Хоча б Деня”. Але залишалося звичне: “Диня”. Ми живемо по сусідству, але вчимося в різних школах і в різних класах: Диня на рік старший від мене. Ми ніколи не сваримося, хоча батьки час від часу намагаються то одному, то іншому навіювати, що ми не підходимо один одному. Правда, […]...
- Порівняння двох героїнь – сестер Тетяни й Ольги Пушкін уводить у роман двох героїнь – сестер Тетяну й Ольгу. Але цей невловимий образ тоненької дівчинки, що виникає в уяві читача – немов антипод молодшої сестри Ольги, риси якого можна виявити в будь-якому романі того часу. Фривольність вірша, у якому описується Ольга, раптом переміняється серйозною інтонацією: Дозвольте мені, читач мій, Зайнятися старшею сестрою. И на сторінках роману з’являється вона. Ні красою сестри своєї, Ні свіжістю її рум’яної, Не залучила […]...
- Сюрприз Я живу з батьками у двокімнатній квартирі. У мене є своя кімната. У ній стоять письмовий стіл, ліжко, шафа для одягу. На підлозі лежить вовняний килимок; тому мені тепло ходити босоніж у будь-яку погоду. Ще у мене є полиця біля книг і комп’ютер. У батьківській кімнаті – канапа, меблева стінка і телевізор. А перед ним – велике м’яке крісло, яке дісталось нам від матусиних батьків. Мені подобається сидіти в ньому, […]...
- Портрет прикметника Усім привіт! Дозвольте представитися – мене звати Прикметник. Зважаючи на моє ім’я, можна зрозуміти, що я до чого-небудь додаюся. Наприклад, з моїм другом Іменником ми буваємо ну просто нерозлучні. Хоча я – цілком самостійний, не звертаючись ні до чиєї допомоги, можу відповідати на питання: який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї? Позначаю й ознаку предмета. У реченні можу бути означенням і іменною частиною присудка. От вам такий приклад; “Над […]...
- Допомога батькам У світі є дуже багато різних родин та батьків. Є, на жаль, батьки, яким не подобаються їхні діти, і вони їх виганяють на вулицю. Але більшість добрі, вони життя можуть віддати заради своєї дитини. У мене теж є батьки, і вони добрі. Вони працюють, не покладаючи рук. Мама прибирає квартиру, готує різні страви, виконує дуже багато іншої роботи. Недарма кажуть: “Жіноча робота ніколи не скінчиться”. Це, звісно, правильна думка. Тато […]...
- Давні прислів’я брехні не містять “Не плутай Божий дар з яєчнею”, – часто говорить мені бабуся, коли я щось не так кажу. А коли я перебільшую, мені вдома кажуть: “Не роби з мухи слона”. Я звик до того, що мої рідні використовують народну мудрість. А дідусь говорить так, як сказав Гном у нашому підручнику: “Мова без прислів’їв, як та страва без солі”. Я і сам їх став використовувати у своїй мові. Наприклад, як тільки справлюсь […]...
- Мій чотириногий друг Вона примружує очі, ліниво потягується, а потім несподівано плигає прямо мені на зошит. Сидить і виразно дивиться на мене, неначе про щось хоче сказати. Я вже знаю, про що, тому кладу ручку і покірливо йду на кухню, щоб нагодувати мою маленьку чотириногу подругу. Не встигаю озирнутися – вона вже сидить біля своєї миски і дзвінко муркотить. її звуть Орися, і це ім’я було придумане мною ще задовго до появи маленького […]...
- Кому я довірю потаємні думки Мабуть, у кожної людини є проблема: кому довірити свої потаємні думки? З ким поділитися і найбільшою радістю, і найбільшою тугою, порадитися щодо найскладніших запитань, на які самотужки не можеш знайти відповіді? Мені дуже пощастило, що поруч є такі люди. Насамперед це, звичайно, головна людина в моєму житті – мама. Я можу розповісти їй геть усе, довіритися в усьому. Адже мама – це мій найвірніший друг, вона ніколи не зрадить і […]...
- Живий куточок Влітку багато дітей гостять у своїх родичів: хто в селі, хто в іншому місті. Я часто відвідую свою тітку, і цього літа я гостила у неї близько місяця. Дні тягнулися поволі і одноманітно, здавалося, що жара долатиме нас вічно. Але один день у мене залишився в пам’яті. Моя подруга Олена запропонувала сходити в Палац для дітей і подивитися “Живий куточок”. В порівнянні із задушливими вулицями міста Палац для дітей здався […]...
- Твір-нарис “Моя мама – найкраща” У мене найкраща мама в світі. Ми з моїм братом Михайлом дуже її любимо. Моя мама – енергійна та сучасна жінка. Їй тридцять п’ять років. Вона добре виглядає та займається спортом. Мама ходить в басейн, любить грати в теніс та бадмінтон. Працює мама в транспортній фірмі, в офісі. Вона організовує перевезення різних вантажів. Мама працює багато. Через це у неї мало часу, щоб готувати вдома їжу, прати та прибирати. Тому […]...
- Мій друг Віталій Черевичній У нашому 7-Б є хлопчик з цікавим прізвищем – Черевичкін, а звуть – Віталій. Ми дружимо. Разом ходимо до школи, разом повертаємось, допомагаємо один одному з уроками, разом проводимо вихідні. Віталій старший від мене на півроку. Він – серйозна людина. Допомагає батькові, який ремонтує взуття. Якось так вийшло, що його прізвище відповідає сімейному ремеслу. Як розповідав друг, взуття шили і його дід, і прадід, і прапрадід, а ось тепер батько […]...
- Мурка. Твір-опис тварини Одного разу, йдучи до школи, я помітив маленьке кошеня. Воно сиділо під горожею і мало досить кумедний вигляд. Це кошеня мені сподобалося, і я його взяв із собою. У школі весь клас зацікавлено дивився на мою знахідку. Дівчатка почали його годувати. Вони давали йому сир, ковбасу та хліб зі свого сніданку. Кошеня охоче їло ковбасу та сир, але з хліба тільки злизувало масло. На уроках вчителі мене лаяли, казали, що […]...
- Я люблю моделювати одяг Коли я була ще зовсім маленькою дівчинкою, то мала багато ляльок. Усі вони були різного розміру та різні на вигляд. Вони були такі рідні мені, гарнесенькі, я їх любила сильно-сильно. Але був у них один недолік: всі вони мали лише по одній сукні. Деякі були вдягнені у спідницю та блузку, але теж не мали одягу на переміну. Це мене засмучувало, і тому я вирішила допомогти їм: власноруч створити для них […]...
- Учитель життя У житті кожної людини є Учитель. Це не якийсь фахівець, а саме людина, яка веде тебе по життю. Такий Учитель є і в мене, він не просто вчитель, а друг і порадник. Це – мій тато. У нас особливі стосунки, не просто батько з сином живуть під одним дахом, у нас із ним справжня дружба. Коли я ще був маленьким, мені дуже подобалося бути разом із батьками, особливо у вихідні […]...
- Інсценізація “Маленький принц і Лис” Л: Добрий день! Мп: Добрий день Хто ти? Л: Я – лис. Мп: Пограйся зі мною. Мені так сумно. Л: Я не можу з тобою гратись. Я не приручений. Мп: А що означає приручити? Л: Це давно забуте поняття. Воно означає привернути до себе. Мп: Привернути до себе? Л: Так. Ти для мене поки що тільки маленький хлопчик, такий же, як сто тисяч інших. І ти мені не потрібен. І […]...
Categories: Твори з літератури