Модри камень

Related posts:

1. Головна ідея новели О. Гончара “Модри Камень” Новела “Модри Камень” написана Гончарем під враженням від фронтових подій. Радянські війська визволяють Європу від фашистських поневолювачів. Війна завершується, навкруги буяє природа, багато сонця, почуття радості переповнює героя, йому хочеться мовби злетіти в небо пташкою. На фоні такої оновлюючої природи зовсім не хочеться думати про смерть. Несподіване кохання прийшло до радянського воїна і словацької дівчини Терези. Розповідь у новелі ведеться від імені ліричного героя – радянського розвідника. Ці два образи […]...
2. Основна ідея новели Гончара “Модри камень” Олесь Гончар – великий полум’яний патріот своєї держави. Він оберігав і примножував енергію гуманності, доброти, національної честі та гідності. Новела “Модри Камень” є найцікавішою з творів воєнної тематики. У журналі “Україна” вона була надрукована ще до появи “Прапороносців”. Хоча несправедлива критика болісно вразила письменника, та все ж таки він у новелі показав свій справжній талант. Автор зобразив трагічно обірване війною почуття між радянським солдатом та іноземною дівчиною-словачкою. Несподіване кохання до […]...
3. Визначте риси характеру та світогляду романтичного героя на прикладі поеми Д. Н. Г. Байрона “Мазепа” Поема “Мазепа” Байрона – це ліро-епічний твір, тому що в ньому наявна розповідь про події, вчинки персонажів, і водночас змальовані ліричні переживання героя, розвиток його емоцій, його внутрішній світ. “Мазепа” – романтичний твір, в ньому наявний романтичний герой, це український гетьман. Образ Мазепи у Байрона такий – це сильна людина, мужній та непохитний воїн. Він мало балакає та багато робить, зауважує шведський король Карл. “Гетьман – похмурий і старий. І […]...
4. Новелістика – Олесь Терентійович Гончар Олесь Терентійович Гончар Новелістика Протягом усього творчого життя Олесь Гончар звертався до малих літературних жанрів – новел та оповідань, ставлячи їх на один філософсько-естетичний щабель з великими прозовими полотнами. Новелістика Гончара – високохудожня частина його творчого доробку. Причому, тематика його новел дуже різноманітна. Все письменницьке життя Гончара сповнене спогадів про минулу війну і вболівань за сучасне та майбутнє людства, про що свідчать новели “Модри Камень” , “Весна за Моравою” , […]...
5. Новелістика Олеся Гончара Протягом усього творчого життя Олесь Гончар звертався до малих літературних жанрів – новел та оповідань, ставлячи їх на один філософсько-естетичний щабель з великими прозовими полотнами. Новелістика Гончара – високохудожня частина його творчого доробку. Причому, тематика його новел дуже різноманітна. Все письменницьке життя Гончара сповнене спогадів про минулу війну і вболівань за сучасне та майбутнє людства, про що свідчать новели “Модри Камень” , “Весна за Моравою” , “За мить щастя” , […]...
6. Неоромантизм ранньої новелістики Гончара Героїка днів війни продовжувала хвилювати О. Гончара після завершення ним роману “Прапороносці”. У кінці 40-х і на початку 50-х років він пише цілу низку новел: “Модри Камень”, “Весна за Моравою”, “Ілонка”, “Гори співають” та ін., які багато в чому були співголосні з “Прапороносцями”. Гончар проявив себе блискучим новелістом, який поєднував у своїх новелах глибокий психологізм Коцюбинського, стислість та емоційність Стефаника і Чехова, ліризм Васильченка та афористичність Короленка. Героїка і трагізм, […]...
7. ОЛЕСЬ ГОНЧАР – ЛІТЕРАТУРА XX ст 11 клас ЛІТЕРАТУРА XX ст. ОЛЕСЬ ГОНЧАР Народився в с. Ломівці, що в передмісті Дніпропетровська в сім’ї робітни­ків, помер у м. Києві, похований на Байковому цвинтарі. Письменник. Найвідоміші твори: романи “Прапороносці”, “Тронка”, “Собор”, “Людина і зброя”, “Циклон”, “Твоя зоря”, новела “За мить щастя”....
8. Значення творчості – Олесь Терентійович Гончар Олесь Терентійович Гончар Значення творчості Олесь Терентійович Гончар – всесвітньо відомий письменник і громадський діяч. Його високо гуманістичні твори вражають глибиною і масштабністю мислення. Письменника турбує не тільки доля рідної України, а й доля всього людства. Уже в першому своєму визначному творі – трилогії “Прапороносці” устами своїх героїв він гнівно засудив війни і все те зло, яке вони приносять людству. У його творах основним об’єктом дослідження є людина. Людські вчинки […]...
9. Краса людських почуттів у трилогії “Прапороносці” Творчість Олеся Гончара – особливе явище XX ст. Вона видатна тим, що ніколи не втрачає свого значення, завжди служить народу, суспільству. Письменник завжди відкривав нове у цьому житті, сміливо і мужньо висловлював свої принципи, обстоював гуманістичні погляди на особистість в умовах тоталітарної доби. У “Прапороносцях” Гончар передавав усі складності випробувань, змагання духовних і фізичних сил кожного героя. Він створив ідеал фронтового братерства, кровну близькість бійців та офіцерів, які борються з […]...
10. Актуальність проблем, порушених у драмі “Гріх” Володимир Винниченко – письменник незвичайної долі. Його творчість у перші десятиліття XX століття викликала чи не найбільший інтерес читачів, прокладала українській літературі стежку до інших культур. У багатьох його драмах є образи героїв, які борються не за особливе щастя, аза ідеали людства. Так, у драмі “Гріх” показана ідея служіння наваго народу. Автор подає два протилежні табори героїв: немолоді гуртківці – однодумці, революціонери, і жандарми охоронці старих законів та влади. Борці […]...
11. Олесь Гончар – ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ Олесь Гончар Олесь Терентійович Гончар народився 3 квітня 1918 року в селі Суха, тепер Кобеляцького району Полтавської області. Після закінчення школи вступив до Харківського технікуму журналістики. З 1937 року О. Гончар почав друкуватися в українській пресі. 1938 року він вступив на філологічний факультет Харківського університету. У перші дні війни пішов добровольцем на фронт у складі студентського батальйону. Брав участь у багатьох боях. Був двічі поранений. Улітку 1942 […]...
12. Відповіді до теми: життя і творчість О. Гончара 1. Як Гончар прийшов до письменства? Олександр Терентійович Гончар народився 1918 року в слободі Сухій на Пол­тавщині. Тут він змалку пізнав красу природи, милозвучну полтавську говірку, безмежну доброту сільських трударів. Після закінчення семирічки працював у ре­дакції районної газети, згодом вступив до Харківського технікуму журналістики, а після його закінчення працював у харківській комсомольській газеті “Ленінська зміна”. 1938 року вступив до Харківського університету. Війна обірвата навчання. Бойовий шлях розпочав у лавах добровільного […]...
13. “Прапороносці” – роман про подвиг українського народу у Великій Вітчизняній війні Олесеві Гончару судилося на власні очі побачити одну із найжорстокіших воєн в історії людства. Доля поклала на його юнацькі плечі важкі мінометні Плити. А відразу по війні Олесь Гончар у романі “Прапороносці” силою художньої уяви “покладе” на плечі солдата-українця Хоми Хаєцького всю землю. У трагічні хвилини оборони дамби комісар Воронцов запитає у насупленого старшини: “Важко, товаришу Хасцький?” “Ой, товаришу замполіт… Так важко, гейби всю землю на плечах тримаєш…” – відповість […]...
14. Відповіді до теми: поема Дж. Байрона “Мазепа” 1. Про який час розповідає Дж. Байрон у поемі “Мазепа”? Поема починається з розповіді про закінчення Полтавської битви, у якій ко­роль Карл XІІ зазнав жорстокої поразки, а разом із ним і козацький гетьман Іван Мазепа. 2. Чому Мазепа розповідає Карлові історію свого кохання? Мазепа хоче пояснити королю, що не все у житті залежить від людського ба­жання і вмінь. З історії Мазепи виходить, що якби він не став вигнанцем із Поль­щі, […]...
15. Твір “Щасливе дитинство” У дитинстві ти відчуваєш себе сильним та відважним. Зараз важко уявити, щоб я кілька годин поспіль грала з ким-небудь в хованки. Або в невимовному захваті завертала бруд у листя каштана та прохала подружок з’їсти цей “бутерброд”. Тоді це здавалося звичайною справою, веселими іграми, а зараз мені буде просто соромно сісти на гойдалки у дворі – бабці на лаві будуть з мене сміятися. У дитинстві ти неначе безстрашний: багато що здається […]...
16. Твір на тему “Спогади про дитинство” Коли я згадую про дитинство, мені стає сумно і весело водночас. Тоді світ здавався зовсім іншим, турбували зовсім інші “проблеми”. Деякі вчинки того часу зараз видаються дивними. Пам’ятаю, у мене викликали жах сметана, сирок, сирники. Бабуся часто купувала всі ці молочні продукти на ринку і вранці годувала всю родину “дарами корівки”, як вона їх називала. Починала бабуля перераховувати всі вигоди від них: корисно, смачно, ситно. А мені не хотілося цю […]...
17. Протистояння Руйнача і Будівника на сторінках роману “Собор” В якому храмі помолитись Богу? В якому, люди, поки ще не пізно? В які, скажіте, вдарити нам дзвони, Щоб припинить душі лиху руїну?.. Цю “душі лиху руїну” намагався викрити ще в далекі шістдесяті О. Гончар, створивши роман “Собор”. Серед тогочасного “благополуччя” поява цього твору викликала гнів у чиновників різних рангів, і на вісімнадцять років “Собор” було вилучено з літературного процесу. Та “зона зла” вже була безсила надалі чинити опір – […]...
18. “За нить щастя” – ліричний гімн коханню І. Олесь Гончар – майстер психологічного портрета. ІІ. Непереборна сила кохання. 1. Сашко Діденко – солдат-визволитель. 2. Зустріч, що змінила долю. 3. Ціна миттєвості щастя. ІІІ. Закохані в новелі “За мить щастя” – заручники обставин....
19. “Людина і зброя” Олеся Гончара: автобіографічність твору Гончар… Як він оберігав і примножував у суспільстві “ту енергію гуманності, доброти, національної честі і гідності” . Він був опорою українського національного відродження. Саме тому в романі “Людина і зброя” автор передає свої тривоги за майбутнє не тільки українського народу, а і всього людства, отже, за долю планети Земля. Сам Гончар був прикладом для наслідування у захисті національних святинь, у патріотизмі, бо вболівав за долю рідного народу. Він прагнув, щоб […]...
20. Твір “Дитинства золота колиска” Коли мені було років п’ять чи шість, я хотіла швидше вирости, щоб дотягуватися до ручки холодильника. Зараз я з легкістю відкриваю холодильник, але мені хочеться повернутися в той час, коли я була найменшою в родині. Ось такий смішний парадокс. Пошкодуєш, коли втратиш – мій випадок. Дитинство – це країна, де ніхто не вмирає. Не пам’ятаю, чиє це висловлювання, але воно дуже точне. Це країна, в якій завжди весело, але ніхто […]...
21. Героїчний характер образів поеми “Гайдамаки” Найбільшим і найвизначнішим твором у ранній творчості Тараса Шевченка є історична поема “Гайдамаки”. Її історична основа – селянське повстання на Правобережній Україні 1768 року – Коліївщина, одне з найбільших повстань українського народу проти польсько-шляхетського гноблення. Головний герой твору – повсталий народ. “Гайдамаки” – поема полум’яного, грізного народного гніву, породженого соціальною і національною кривдою: …Замучені руки Розв’язались – і кров за кров, І муки за муки! Гайдамаки – це, стверджує поет, […]...
22. Краса вірності Роман “Прапороносці” О. Гончара – роман-трилогія про Велику Вітчизняну війну. У ньому виразно виявилась одна з найхарактерніших особливостей, мистецтва – показ особистості органічному зв’язку з колективом, глибоке розкриття її найпотаємніших роздумів, що сягають людинознавчих проблем, розуміння нею “краси вірності”. Проблема “краси вірності” розкривається через образ Брянського і Шури Ясногорської. Чистотою, якоюсь світлою ясністю оповитий образ Юрія Брянського. Студент-математик у недавньому минулому, нині командир роти мінометників. Юрій продовжує наполегливо вчитися. І […]...
23. Роман “Людина і Зброя” Олеся Гончара: автобіографічність твору Олесь Гончар… Як він оберігав і примножував у суспільстві “ту енергію гуманності, доброти, національної честі і гідності” . Він був опорою українського національного відродження. Саме тому в романі “Людина і зброя” автор передає свою тривогу за майбутнє не тільки українського народу, а й усього людства, отже, за долю планети Земля. Сам Гончар був прикладом для наслідування у захисті національних святинь, у патріотизмі, бо вболівав за долю рідного народу. Він прагнув, […]...
24. Гуманістичні тенденції в новелах Гончара Олесь Терентійович Гончар – автор багатьох прозових творів. Його майстерність вражає людей різних поколінь, проте широкому читацькому колу він відомий як автор великих прозових полотен і майже зовсім незнаний як новеліст. На мою думку, це не виправдано. Адже в малому жанрі письменник має бути більш конкретним і лаконічним і при цьому повно розкрити і тему твору, і образи. Олесь Гончар саме і є тим письменником, який зміг у невеликому за […]...
25. Щирий промінь благодійності Щирий промінь благодійності Є люди з надзвичайними душами. Ці душі страждають, захлинаючись співчуттям до людей, що потерпають від страшного лиха і смертельної хвороби, голоду, природних катастроф тощо. Саме ці душевні страждання надають таким людям сил, щоб допомагати нещасним, підтримати їх у найважчу годину життя. Вони не шкодують ні своїх сил, ні свого часу, ні коштів, бо ступають на шлях благодійності за велінням власного серця. Інакше жити вони не вміють, не […]...
26. Актуальність проблем, порушених у драмі “Гріх” В. Винниченка Володимир Винниченко – письменник незвичайної долі. Його творчість у перші десятиліття XX століття викликала чи не найбільший інтерес читачів, прокладала українській літературі стежку до інших культур. У багатьох його драмах є образи героїв, які борються не за особливе щастя, аза ідеали людства. Так, у драмі “Гріх” показана ідея служіння наваго народу. Автор подає два протилежні табори героїв: немолоді гуртківці – однодумці, революціонери, і жандарми охоронці старих законів та влади. Борці […]...
27. ОЛЕСЬ ГОНЧАР – ЛІТЕРАТУРА другої половини XX – початку XXI століття ЛІТЕРАТУРА другої половини XX – початку XXI століття ОЛЕСЬ ГОНЧАР Письменник. Новела “За мить щастя” Ключові слова: – епос; – новела; – умовна ситуація; – зображення кохання з першого погляду й страшної розплати за мить щастя; – оспівування краси й сили почуття кохання. Цитатник Про О. Гончара та його твори: – Гончар – художник світла, його дослідник, зображувач і поет. Закохано й уважно простежує він промені, що пронизують людські істоти, […]...
28. Остап Вишня – видатний український гуморист “Країна веселої мудрості. Слава України, її невмируща краса” – так охарактеризував видатного українського письменника-гумориста Остапа Вишню Олесь Гончар. Мабуть, в Україні немає жодної людини, яка б не читала чи не чула неповторних Вишневих усмішок. Вони нікого не залишають байдужими: примушують сміятися, бачити вади не тільки у інших, ;і й свої власні, учать робити потрібні висновки. Ось чому, я гадаю, О. Гончар назвав творчість сатирика і гумориста “країною веселої мудрості”, в […]...
29. Замітка в газету. Стежиною Євгена Івановича Жицького Замітка в газету. Стежиною Євгена Івановича Жицького Ніна Василівна Кунченко – директор Зеленогайської середньої школи на Харківщині. Чи мріяла колись весела дівчинка стати директором школи? Ні. Директором – про це й не мріялось. Вона з дитинства хотіла вивчитись на вчительку: проводити уроки, їздити з дітьми на екскурсії, готувати цікаві вечори, ставити спектаклі на сцені шкільного театру… Її мрії здійснились – закінчила педагогічний інститут у Харкові та повернулась у рідну школу. […]...
30. Значення творчості – Іван Якович Франко Іван Якович Франко Значення творчості Серед культурно-громадських і політичних діячів слов’янства останньої чверті XIX століття одне з найпочесніших місць належить І. Я. Франкові. Значення його творчості в розвиткові громадської думки виходить далеко за межі України. Провідною ідеєю його складного життя була ідея дружби народів без різниці рас, вір і національностей, у визвольній боротьбі проти світу рабства, капіталістичної експлуатації й дискримінації трудящих. Іван Франко залишив помітний слід в українській культурі і […]...
31. О. ГОНЧАР. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. “СОБОР” Варіант 1 1. О. Т. Гончар, за свідченням офіційних документів, народився… А На Сумщині. Б Дніпропетровщині. В Львівщині. Г Тернопільщині. 2. Олесь – це літературне ім’я, подароване Гончарові під час пер­шої зустрічі з молодим талантом… А О. Фадєєвим. Б Л. Смілянським. В Ю. Яновським. Г А. Малишком. 3. З 1938 року О. Гончар навчається… А У Ніжинському педагогічному інституті. Б Харківському університеті. В Інституті журналістики у Львові. Г Полтавському педагогічному […]...
32. Тема національної пам’яті у романі “Собор” Олеся Гончара “Собор” вирізняється в доробку письменника пекучістю поставлених проблем ї своєрідним їх мистецьким втіленням. У центрі твору Олесь Гончар поставив долю конкретної, тобто української, нації та долю духовного начала у житті суспільства. Як колись Шевченко прагнув пробудити сумління земляків спалахами поетичної мислі, так Олесь Гончар постукав у серця своїх сучасників, нагадуючи їм про родовід, про прадавню історію, про духовний зв’язок між поколіннями, про існування української нації. На перших сторінках роману письменник […]...
33. Життєвий і творчий шлях – Олесь Терентійович Гончар Олесь Терентійович Гончар Життєвий і творчий шлях Олесь Терентійович Гончар народився 3 квітня 1918 pp. в слободі Сухій на Полтавщині. Після смерті матері, коли хлопцеві було 3 роки, із Ломовки його забрали на виховання дід і бабуся в слободу Суху Козельщанського району Полтавської області. Хлопчик знав матір лише за фотографією та бабусиними Розповідями. Працьовита і щира в ставленні до людей бабуся замінила майбутньому письменникові матір. Тридцяті роки в житті Олеся […]...
34. Ідея гуманізму в романі “Прапороносці” Війна. Коли чуєш це слово, то одразу уявляєш собі щось велике і страшне. Навіть не страшне – жахливе. Якось само собою спадає на думку все те, що бачив у хроніках війни, про що читав. Іноді навіть думаєш, як же пощастило, що твоє покоління не бачило жахів війни, не чуло ні шуму боїв, ні розривів бомб та снарядів, ні плачу солдатських матерів та жінок. Про ті тяжкі часи, що випали на […]...
35. Духовна велич людини в романі “Циклон” Тема війни в романі “Циклон” тісно переплітається з темою мирної праці. Роздуми про гармонію буття, мир на планеті, людське щастя, покликання мистецтва Олесь Гончар пропускає крізь “я” героїв, які згадують прожиті роки, шукають у минулому уроки для сучасного, з тривогою зазирають у майбутнє. Сила людського духу – головна думка “Циклону”. Події в романі розгортаються у двох часових площинах. Війна постає в спогадах Богдана Колосовського, який залишився живим, працює кінорежисером і […]...
36. Красиве й потворне в романі “Людина і зброя” “Творчість Олеся Гончара відзначається різко індивідуальним колоритом, він цілком органічний, і його ніколи не плутаєш із іншим. М’яка задушевність, тонке ліричне почуття, ненав’язливий романтичний аромат, на яких лежить печать самобутньої письменницької особистості”, – так сказав Євген Гуцало. І дійсно, ці риси властиві чи не кожному рядку роману “Людина і зброя”. Це перший масштабний антикультівський твір в українській літературі. Драматичним постає життя, автор висловлює тривогу за долю всього людства, бо саме […]...
37. Добрий стосунок до коней Маяковського В. В Били копита. Співали начебто: – Гриб. Грабуй. Труна. Грубий. – Вітром опиту, Льодом взута, Вулиця сковзала. Кінь на круп Гримнулася, И відразу За зевакой зевака, Штани пришедшие Кузнецьким Клешить, Скупчилися, Сміх задзвенів і задзвякав: – Кінь упала! – Упав кінь! – Сміявся Кузнецький. Лише один я Голос свій не вмішував у виття йому. Підійшов И бачу Ока кінські… Вулиця перекинулася, Тече по-своєму… Підійшов і бачу – За каплищей каплища По […]...
38. Хай оживає істина стара людина починається з добра Наразі ніхто вже не сумнівається в народній мудрості: роби добро – і воно до тебе повернеться сторицею. Людина приходить у цей світ доброю, бо, як сказано в Біблії, – “Бог створив людину за образом і подобою своєю”. А що таке Бог? Далі читаємо: “Бог є любов”. То як же від любові може бути щось недобре, щось таке, що суперечить природі людській. Доречне питання: а звідки ж беруться тоді черстві, бездушні […]...
39. Правда Соні і правда Раскольникова І.. Чому саме Соні звірився Раскольников. ІІ. Які почуття керували Раскольниковим? ІІІ. Християнські істини та вчинки героїв. 1. Крок назустріч любові. 2. Чи розуміє Соня Раскольникова? 3. Чому Раскольников за порадою Соні зізнається у злочині? 4. Чому Соня дає пораду зізнатися? 5. Через віру до воскресіння....
40. Олесь Гончар: “За мить щастя”, “Залізний острів” Визнання прийшло до Олеся Гончара з першого твору. Вчорашній фронтовик, за плечима ще нема й тридцяти, опубліковано лише початок трилогії “Прапороносці” – і раптом критика заговорила про нього як про зрілого художника. Для письменників його покоління визначальною, випробувальною в житті й творчості смугою стала Друга світова війна. Пройшовши курс її “окопних університетів”, Гончар виніс звідти сумні враження про руйнівні сили життя за допомогою слова став стверджувати протилежне – “сильне, поетичне, […]...