Якось ми з Сашком, моїм другом і однокласником, йшли з тренування. Ми захоплюємося футболом і займаємося у спортивному клубі для підлітків. Як завжди, у тій частині ринку, де продають тварин, було багатолюдно.
Кого тільки не було! І хом’яки, і морські свинки, і собаки, і кішки. Один із немолодих продавців, помітивши нас, покликав до себе. Коли ми підійшли до нього, звернули увагу на цуценя, яке мирно дрімало у коробці біля ніг чоловіка.
На коробці було написано: “Віддам добрим людям”. Цуценя було товстеньке, сіро-руде, сріблястою плямочкою на лобі. І таке кумедне, що ми посміхнулися.
– Хлопці, заберіть цуценя, – звернувся до нас літній чоловік. Цуценя красиве, – сказав Сашко, – але, мабуть, непородисте, інакше хто б відддав його першому-ліпшому.
– Ти маєш рацію, малий, це звичайна дворняга. Але дивись, яка красива. Буде надійним другом.
Ми замислилися.
– А що, в мене ніколи не було собаки, – сказав я. – Та й у тебе, Сашку. Візьмемо?
– Можна. У кого він житиме? – поцікавився друг.
– Нехай живе по черзі – то в мене, то в тебе, – запропонував я.
– Ні, не вийде! – заперечив Сашко. Тоді і не слухатиметься нікого. Добре
Цуценя візьму я.
З дорогоцінною ношею ми вирушили додому. Розлучилися біля під’їзду моя друга. Коли я прийшов додому, розповів мамі про несподіваний подарунок, володарем якого за спільною згодою став Сашко, мама поцікавилася:
– Батьки Сашка згодні?
– Вони ще не знають. Сашко тільки-но додому побіг.
– Уявляю, який сюрприз на них чекає!
– А що б ти зробила, якби я приніс додому цуценя?
– Відразу відповісти важко, – вагаючись, відповіла мама, – мабуть, на вулицю не вигнала б.
Увечері у двері подзвонили. Батько відчинив і здивовано сказав:
– Ігоре, тут Сашко прийшов із собакою. Заходь, Сашку.
Від Сашка ми дізналися, що в нього відбулася складна розмова з мамою і бабусею щодо собаки. В їхній квартирі вже жили морська свинка Варка, рибки, два великих акваріуми. Тож у квартирі Сашка лише собаки й не вистачало.
– А мені подобається це цуценя Петяша, – несподівано сказав батько.
– Чому Петяша? – запитали ми з мамою водночас.
– Дивіться, у нього на лобі кумедна срібляста плямочка. Ніколи не загубиться. Красиве цуценя.
– Красиве-то красиве, а жити де буде? – пішла у наступ мама.
– Мамо, ти сьогодні сказала, що ніколи не виставила б собаку на вулицю, нагадав я. – Ось і давай допоможемо Петяші. Нехай залишається у нас.
– Я теж не проти, – підтримав мене тато.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- Мій кращий друг Ми з хлопцями з нашого двору любимо купатися і загоряти на озері, розташованому в одному з передмість. Туди ми відправляємося на велосипеді. Спочатку їдемо по шосе, потім звертаємо на путівець – грунтову дорогу. Ми не дуже поспішаємо, милуємося околицями, іноді робимо привали. А коли добираємося до потрібного нам місця, зовсім забуваємо про час. Лежимо на березі після купання, розповідаємо різні історії, будуємо з піску замок, слухаємо магнітофонні записи. Одного разу […]...
- Мама – мій найкращий друг Щодо дружби так багато говорять. А що це значить? Я довго цього не розумів, доки не стався зі мною досить дивний випадок. Того дня все йшло не так. Ні, я не запізнювався до школи. Будильник задзвенів вчасно. Мама мене, як завжди, нагодувала. Тато, як завжди, провів мене до зупинки. Та й погода була чудова. А що ж було поганого? Спочатку я з’ясував, що забув удома щоденник. І щоуроку мене за […]...
- Твір міркування на тему собака друг людини Собака-це друг людини, чому? Тому що віддана своєму господарю це унікальне створіння відчуває те, що і ти смуток чи радість. Собаки захищають домівки людей, різні території. Вже не раз ходила новина що вони рятували людей у лавинах, під час пожежі тощо. Навіть у кількох країнах є пам”ятники “Собакам-рятівникам”. Отже собака-це справжній друг людини. Собаки, вони такі пухнасті і чарівні. Усі вони зачаровують нас своїми синьо-блакитними очима, і хвостиком, який пінімається […]...
- Не дивись на силу рук, а дивись на силу серця У мене багато друзів. Але по-справжньому прихилився я до Сашка Арнаута. Нін старший за мене на два роки. Сашко захоплюється боксом, у нього сильні руки, широкі плечі. Одного разу він посадив мене собі на плечі й почав присідати. Здавалося, цим присіданням не буде кінця. Але тут втрутилася баба Даша, наш двірник. Вона сказала, що так і надірватися недовго. Сашко послухався бабу Дашу й опустив мене на землю. Потім зробив стійку […]...
- Мій друг Максим Ми з Максимом навчаємось в одному класі і дружимо вже два роки. Я впевнений, що мій друг завжди допоможе мені і будь-кому, бо він добрий, сміливий і чесний. Ще два роки тому якось ми повертались зі школи додому. Ішов невеличкий дощик, було холодно, і вода на землі швидко перетворювалась на тоненьку льодову кірку. Було дуже слизько. Коли ми були вже досить далеко від школи, почули голосний регіт. Подивились – стоять […]...
- Справжній друг Вірний Ігор був добрим, розумним і доброзичливим хлопцем. Тому те, що він побачив у сусідському дворі, коли приїхав з міста до тітки Олі, дуже схвилювало й обурило його: “Рудий хлопець такого ж віку, як і він сам, стьобав лозиною рябе цуценя, тягаючи його по саду за шнурок”. Хлопчикові шкода, стало цуценяти, і він обміняв його на свої іграшки. Тимко, колишній власник цуценяти, уважав Ігоря дурнем, але після розмови з ним зрозумів, […]...
- Мій друг Скільки я себе пам’ятаю, стільки і дружу з Денисом, якого всі друзі називають Динею. Мама кілька разів спробувала поправити нас: “Чому Диня? Хоча б Деня”. Але залишалося звичне: “Диня”. Ми живемо по сусідству, але вчимося в різних школах і в різних класах: Диня на рік старший від мене. Ми ніколи не сваримося, хоча батьки час від часу намагаються то одному, то іншому навіювати, що ми не підходимо один одному. Правда, […]...
- Скажи мені, хто твій друг Вузькою залізничною колією на невеликій швидкості рухається уздовж лісопарку невеликий потяг. Блакитні вагони злегка погойдуються на ходу. У вікнах – щасливі дитячі обличчя. Тепловоз час від часу подає сигнали: “Увага! Будьте обережні!” Це дитяча залізниця. Водять цей дивний потяг школярі під керівництвом досвідченого машиніста-інструктора. Я нерідкий пасажир цього потягу. І не тільки тому, що мені подобається кататися в ньому. Веде цей поїзд мій друг Олег. Він старший за мене. Олег […]...
- Друг людини, друг природи й праці Остап Вишня Якось Олександр Блок сказав про те, що кожній епосі властиві особливі ритми, а поети є відтворюваними цих ритмів. Кожен з них має своє творче обличчя, яке ми називаємо індивідуальним стилем письменника-Твори митців визначаються своєрідністю, неоднаковими мотив”” ми і проблемами, яскравою оригінальністю. Глибинною мудрістю і ліричною теплотою віє від творі? Остапа Вишні. Він постає перед нами людиною оптимістичного таланту, яка збагатила українську багатоголосу літературу новими ритмами, самобутніми мотивами. Як […]...
- Твір “Справжній друг пізнається в біді” Мій твір буде буде про те, що друг справді “пізнається в біді”. Я розповім, як у скрутну хвилину мені допоміг мій справжній друг Максим. Якось улітку ми разом з Максимом каталися на велосипедах та заїхали на чужу вулицю. Раптом із-за рогу вискочила зграя собак. Вони всі голосно загавкали. А одна невелика “моська” навіть напала на мене, намагаючись вкусити велосипеда за колесо. Ми з другом довго не чекали, багато не розмовляли, […]...
- Мій друг Матроснін. Твір-оповідання на морально-етичну тему з власного досвіду Наш сусід Федір Іванович – моряк. Його довго не буває вдома; мабуть, тому він самотній. Я завжди уявляв людей цієї професії з мужньою зовнішністю. Моряк далекого плавання – це людина висока на зріст, плечиста, з міцними мускулами, обвітреним засмаглим обличчям. Вона ніби уособлює могутність морської стихії. І ще вона має обов’язково палити трубку. Зовнішність Федора Івановича не відповідала моїм уявленням. Він зовсім не підходив під визначення “морського вовка”, навіть трубки […]...
- Книга – мій друг і порадник У жодному місці я не читаю з таким задоволенням книги, як у бабусиному будинку з мансардою. Саме там, у мансарді, житловому приміщенні на горищі під схилом даху, знаходиться домашня бібліотека. Моя бабуся – вчителька і збирала свою бібліотеку довгі роки, ще будучи студенткою. Коли я приходжу в гості до бабусі і піднімаюся в мансарду, я беру в руки книгу Жуля Верна “П’ятнадцятирічний капітан”. Мені здається, що мансарда – це рубка […]...
- Сестричка – мій найкращий друг 9 КЛАС ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Сестричка – мій найкращий друг Цілих вісім перших років життя я був єдиною дитиною в сім’ї, центром, нам коло якого оберталося життя великої родини. Дідусі наввипередки купували мені іграшки, бабусі змагалися між собою за мою прихильність, тато і мама кожного дня демонстрували мені свою любов. Здавалося, що в той час я мав усе, чого можна бажати. Пам’ятаю, у сім років я дуже хотів, щоб […]...
- Мій друг Віталій Черевичній У нашому 7-Б є хлопчик з цікавим прізвищем – Черевичкін, а звуть – Віталій. Ми дружимо. Разом ходимо до школи, разом повертаємось, допомагаємо один одному з уроками, разом проводимо вихідні. Віталій старший від мене на півроку. Він – серйозна людина. Допомагає батькові, який ремонтує взуття. Якось так вийшло, що його прізвище відповідає сімейному ремеслу. Як розповідав друг, взуття шили і його дід, і прадід, і прапрадід, а ось тепер батько […]...
- Друг – це той, хто входить у твої двері, коли весь світ виходить з них “Друг – це той, хто входить у твої двері, коли весь світ виходить з них”. Беззаперечна істина для багатьох із нас, але саме вона, ця істина, викликає безліч питань, дискусів, обговорень. Одного разу ти зустрінеш найближчу тобі людину за думками, мріями, спільними інтересами. Дуже важко одразу зрозуміти, кого ти зустрів – справжнього друга чи просто приятеля. Яким же повинен бути справжній друг, як його виявити серед багатьох знайомих, із якими […]...
- Найкращий друг Мишко Мишко – мій найкращий друг. Ми дружимо з першого класу. На вигляд він звичайний хлопець, яких багато в нашій школі і в нашому класі. Мишко середнього зросту, худорлявий, у нього високий лоб, прямий ніс, світле волосся і трохи смагляве обличчя. Мене завжди дивує, що у вересні після сонячного літа волосся у Мишка стало ще світлішим, а обличчя – ще смуглявішим. Я не можу зрозуміти, якого кольору очі у мого друга. […]...
- Сюрприз Я живу з батьками у двокімнатній квартирі. У мене є своя кімната. У ній стоять письмовий стіл, ліжко, шафа для одягу. На підлозі лежить вовняний килимок; тому мені тепло ходити босоніж у будь-яку погоду. Ще у мене є полиця біля книг і комп’ютер. У батьківській кімнаті – канапа, меблева стінка і телевізор. А перед ним – велике м’яке крісло, яке дісталось нам від матусиних батьків. Мені подобається сидіти в ньому, […]...
- Мій чотириногий друг Вона примружує очі, ліниво потягується, а потім несподівано плигає прямо мені на зошит. Сидить і виразно дивиться на мене, неначе про щось хоче сказати. Я вже знаю, про що, тому кладу ручку і покірливо йду на кухню, щоб нагодувати мою маленьку чотириногу подругу. Не встигаю озирнутися – вона вже сидить біля своєї миски і дзвінко муркотить. її звуть Орися, і це ім’я було придумане мною ще задовго до появи маленького […]...
- “За мить щастя” Олеся Гончара: краса й сила людського почуття Неможливо впізнати водовоза Сашка Діденка з тих пір, як негадано спалахнула в ньому кохання до іноземки Лариси. “Чули раніше хлопці, що любов змінює людину, що в коханні душа людська розквітає, а тут це диво відбулось на їхніх очах”. Став Сашко щедрим, багатшим за царів. Десь узялися у цього грубого артилериста ласкаві слова, “співи душі”. “На досі не знані верхогір’я” піднесла Сашка своєю любов’ю кохана дівчина. Але не у відтворенні “жалі […]...
- Що таке друг? Це обраний нами родич 9 КЛАС ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Що таке друг? Це обраний нами родич Східна мудрість говорить: “Самотня людина – це людина, яка в старості не має опори – своїх дітей, але вдвічі самотніший той, хто не має друзів”. Я впевнений, що одна з найбільших цінностей у світі – це дружба. Вона дає полині крила, допомагає їй стати сильнішою і благороднішою, багатшою душею і серцем. Друг – це людина, яка не […]...
- “Ти завжди відповідальний за тих, кого приручив” – І варіант 6 клас І варіант У парку маленьке цуценя жалібно скімлило від образи. Воно було дуже симпатичне: з великими чорними очима і коротеньким білим хвостиком. Виявляється, його залишили напризволяще. Цуценя скімлило від образи, голоду та холоду. Беззахисність – це залежність. Ті тварини, яких ми називаємо домашніми, залежні від нас не тільки фізично. Ми любимо їх, а вони нас. Ми зраджуємо їх, вони – все прощають, не тримаючи на нас зла. Якщо […]...
- Роз’яснення до темы “П’ятниця – друг Робінзона” і “П’ятнадцятирічний капітан” Робінзон врятовує життя одному з полонених, що перебували в дикунів. Робінзон побачив у підзорну трубу дикунів. З ними були три полонені. Двох дім куни з’їли, один втік. Робінзон вбив переслідувачів, а хлопця врятував. Зовнішній вигляд врятованого хлопця. ІІ. Найкращі риси П’ятниці. зачитуються юні читачі у всьому світі. Ці романи захоплюють романтикою мандрів, дивовижними пригодами, мужніми Дік Сенд – головний герой роману “П’ятнадцятирічний капітан”. Дитинство Діка. Сирота, який виріс у дитячому […]...
- Мій добрий та мудрий друг Мій добрий та мудрий друг Перше, що згадується з цієї теми – слова Максима Горького: “Всім найкращим в мені я зобов’язаний книгам”. Може, це й перебільшення. Тим більше що його трилогія “Дитинство. Юність. Мої університети” демонструє широкий досвід, взятий ним саме з повсякденного життя. А Євген Плужник і взагалі написав: Мудрість цитатна – Мудрість гірка. Думаю, істина – між цими виразами. Мільйони людей прожили життя неписьменними. На перший погляд – […]...
- Мій друг Андрій Ми з Андрієм – друзі. Сидимо за однією партою з першого класу. Іноді разом робимо уроки, гуляємо. Це не означає, що ми з ним ніколи не сваримося, але ми навчилися швидко забувати образи. Мені цікаво бувати в Андрія в гостях. Його батько – художник. Це відчувається вже у вітальні: тут на стінах висять ескізи до картин. Є й одна готова. На ній зображено двір, куди виходять вікна квартири Андрія. У […]...
- Скажи, хто твій друг, і я скажу, хто ти Друзі – це скарб людини. Справжня дружба проходить усі випробування і триває роками. Між друзями можуть траплятися непорозуміння і суперечки, але друзі завжди знайдуть шляхи до примирення. Треба виховувати в собі уміння дружити. Дружба Неможлива без уміння зрозуміти друга, без уміння вибачити друга, без уміння прийти на допомогу. Чому ми обираємо собі в друзі цю людину, а не іншу? Мені здається, що друзями стають люди, які мають щось спільне. їх […]...
- Світ уявлень і вражень малого Сашка Світ уявлень і вражень малого Сашка Коли читаєш рядки повісті О. Довженка “Зачарована Десна”, то неначе дивишся на все очима Сашка. Він ще не встиг пізнати дорослий світ, і тому для нього все навколишнє – велике, таємниче й дивовижно-захоплююче. Навіть смерть, страшна, невблаганна смерть – це радість: “Яка то радість, коли помирає прабаба!” На поминах дитина могла досхочу наїстися… Допитливий малий Сашко – дуже мрійлива дитина з неабиякою уявою. Пізнаючи […]...
- Книга – мій вірний друг і порадник Книга – це скарбниця знань, яка містить духовні надбання багатьох попередніх поколінь. У моєму житті книга завжди посідала важливе місце. Я пам’ятаю враження раннього дитинства, коли я познайомився зі своїми першими книжками – українськими казками – які мені читала мама. Згодом, навчившись читати, я відкрив для себе захоплюючий та дивовижний світ, який дарують нам книги. Які це прекрасні відчуття – розгорнувши милі сторінки, поринути у світ, який створив письменник своєю […]...
- Чи завжди потрібно казати правду? Чи завжди потрібно казати правду? Що обманювати негарно, відомо всім. А якщо ти не хочеш казати правду, коли тебе про неї запитують?.. Наприклад, щоб не хвилювати старших якими-небудь неприємними новинами. Отримав у школі погану оцінку, але батьки сьогодні були дуже зайняті та не поцікавилися успіхами у школі. А ти також нічого не сказав. Але ж не збрехав, не сказав, що оцінка відмінна. Поки згадають, можна й оцінку виправити… Ось що […]...
- Яким має бути справжній друг Напевне, людина не вижила б, якби в неї не було родини і друзів, адже просто неможливо бути самому. У школі, на роботі, просто на вулиці нам буває необхідна допомога друга. Дружба – не просто слово, здатність бути близьким із нерідною тобі людиною відрізняє людей від тварин. Справжній друг ніколи не зрадить, прийде на допомогу в будь-якій ситуації, захистить, якщо треба, підтримає, коли ти сподіватимешся на його підтримку. Він буде ділитися […]...
- Підтримайте чи спростуйте думку: “Скажи мені, хто твій друг, і я скажу, хто ти” Авжеж, я підтримую цю думку, адже справжній друг – це людина, якій беззастережно довіряють і на яку завжди можна покластися. В основі справжньої дружби – неписаний “кодекс”, який стверджує необхідність відвертості, щирості й безкорисливості. Саме з друзями людина може поділитись найпотаємнішими почуттями, сподіваючись на розуміння й моральну підтримку. Як свідчать українські прислів’я, людина без друзів – як дерево без коріння, той лиш друга матиме, хто сам другом буде. Дружбу шанували […]...
- Дружба – найдорожчий друг Важко відповісти на запитання, що в житті найважливіше: багатство; влада, друзі, успіх. Я вважаю, що дружба – це найцінніший подарунок життя. Сьогодні, в часи нескінченних правильних та неправильних змін, дуже важливо зберегти почуття доброти, любові; порядності, відповідальності. ї тільки справжній друг, друг дитинства, здатний зрозуміти і розділити з тобою щастя й горе, допомогти в біді, дати пораду, тільки з ним ти завжди зможем: бути відвертим та щирим. Прощаючись назавжди із […]...
- Народні традиції в нашій родині Найбільш широко й урочисто святкують українці християнське свято народження Ісуса Христа – Різдво. Про це свято я знаю багато, бо вся наша родина святкує його. Бабуся розповідала, що у Святвечір усі мають бути вдома. Цього дня не можна сваритися, не можна позичати. До свята готуємося заздалегідь: мама пече й варить дванадцять ритуальних страв. Серед них обов’язково різдвяна кутя і узвар. Після святкової вечері нас із братом батьки посилають до родичів […]...
- Моя мама шиє У нашому місті був оголошений конкурс швачок “Золота голка”. Умови конкурсу надрукували в газеті, оголосили по місцевому каналу телебачення. Вранці мама сказала: “Я теж буду брати участь у цьому конкурсі”. Моя мама працює на швейній фабриці. Вона шиє одяг і дорослим, і дітям. Мама любить свою роботу, і на фабриці її хвалять. Нещодавно її призначили бригадиром швачок-мотористок. Шиє мама і вдома. Я люблю спостерігати, як вона це робить. У неї […]...
- Світ не без добрих людей С. ВАСИЛЬЧЕНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, К. МАЛИЦЬКА, Б.-І. АНТОНИЧ, Е. ГУЦАЛО, ОЛЕНА ПЧІЛКА, М. РИЛЬСЬКИЙ, М. ВІНГРАНОВСЬКИЙ 5 КЛАС РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ С. ВАСИЛЬЧЕНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, К. МАЛИЦЬКА, Б.-І. АНТОНИЧ, Е. ГУЦАЛО, ОЛЕНА ПЧІЛКА, М. РИЛЬСЬКИЙ, М. ВІНГРАНОВСЬКИЙ Світ не без добрих людей Доброта. Ця риса людського характеру цінувалася в усі віки й у всіх народів. Адже добра людина ніколи не чинить зла, вона не здатна на підлість, навпаки, завжди налаштована на життя та відродження, а не на нищення. Таким ми бачимо персонажа повісті М. Вінграновського […]...
- Твір-нарис “Моя мама – найкраща” У мене найкраща мама в світі. Ми з моїм братом Михайлом дуже її любимо. Моя мама – енергійна та сучасна жінка. Їй тридцять п’ять років. Вона добре виглядає та займається спортом. Мама ходить в басейн, любить грати в теніс та бадмінтон. Працює мама в транспортній фірмі, в офісі. Вона організовує перевезення різних вантажів. Мама працює багато. Через це у неї мало часу, щоб готувати вдома їжу, прати та прибирати. Тому […]...
- Твір про себе, про свій характер Мене звуть Кирило, мені 13 років, вчуся у восьмому класі. Я живу разом зі своєю родиною. Це тато, мама та брат Бориско, який старший від мене на чотири роки. У мене темне волосся, карі очі. Я середнього зросту, худорлявий, цілком симпатичний зовні, хоча й не красень. Вчуся я в школі добре, з предметів найбільше люблю математику та географію. У мене є власне хобі: я обожнюю різноманітні настільні ігри: з фігурами, […]...
- Твір “Вчинок, яким я пишаюся” З дитинства мама і тато вчать мене робити хороші, добрі справи. Ці гарні вчинки повинні приносити користь не тільки мені самому, але іншим теж. Одного разу я зробив особливий вчинок, який тепер згадую з гордістю. Тоді я зустрів навпроти супермаркету маленьку дівчинку чотирьох років. Вона стояла біля пішохідного переходу та плакала. Я запитав її, в чому справа. Вона відповіла, що хоче додому, але боїться перейти дорогу. Я здивувався, чому вона […]...
- Казкова новорічна ніч …Мені три роки. Я намагаюся приборкати свій триколісний велосипед, але він чомусь не дуже мене слухається. Та мені все одно весело, бо мама й тато поруч, вони посміхаються, і я не просто сміюся, я заливаюся сміхом, мені так просторо й затишно. …Мені чотири роки. Тата чомусь немає. Мені хочеться плакати. Мама поруч зі мною, але в неї засмучені очі. Мені невесело. …Мені п’ять років. Тата все ще чомусь немає. І […]...
- Людина, на яку я хочу бути схожим Твір-роздум Людина, на яку я хочу бути схожим Твір-роздум Людина, на яку я хочу бути схожим,- це моя мама. Вона завжди добра, ласкава. Моя мама дає мені хороші поради. І якщо мами немає вдома і ні з ким поділитися своїм горем чи радістю, в мене ніби камінь на душі. Але, коли прийде мама, то горе, розділене з нею, – півгоря, а радість – подвійна радість. Інколи мама накричить на мене за […]...
- Стосунки між батьками і дітьми Вранці, збираючись в школу, я вмикаю магнітофон і слухаю записи своїх улюблених виконавців. їхні пісні супроводжують мене й дорогою до школи: я беру із собою плейер. А ще в нашому будинку є відеомагнітофон. З його допомогою я дивлюся і слухаю виступи моїх улюблених груп: “Руки вгору”, “Любе” й інших. Ми часто купуємо відео – і аудіокасети, у нас зібралася велика фонотека. Одного разу касети безладно лежали на підвіконні, на письмовому […]...
Categories: Твори з літератури