У черговий раз у Харкові відбулася виставка фотохудожника В. Оглобліна Історія її виникнення така. Оглоблін – фотокореспондент однієї з місцевих газет. Кілька років тому він отримав редакційне завдання їхати “світ за очі”, у Віддалений район Сибіру, писати черговий репортаж. Збираючи матеріал, він надибав сталінські концтабори у різному стані: від повністю покинутих і практично зруйнованих до… дбайливо законсервованих і готових хоч завтра “гостинно” прийняти у свої бараки “свіжі порції” в’язнів.
Зацікавившись, наступного разу поїхав у ті краї спеціально за інформацією про концтабори. Враження виставка справляє приголомшуюче. Ось гори взуття, яке залишалося від арештантів після їхньої смерті. Ось величезні терикони радіоактивної руди, яку котили на великих візках напівживі люди на висоту до 15-20 метрів на тридцятиградусному морозі. Ось внутрішня “обстановка” бараків, яка демонструє, яким чином за декілька тижнів здорові чоловіки перетворювалися на ходячі скелети, хворі на туберкульоз.
Назва виставки відбиває саме цю ідею: у декількох таборах умови життя й праці були такими жахливими, що звідти практично ніхто не повертався. Я здригаюся від думки, що мали відчувати віддані комуністи, коли їх відправляли по етапу в такі табори смерті. Як сказав філософ-екзистенціаліст Лев Шестов, “історія вчить тільки того, що вона нічого не вчить”. Чи можемо сподіватися, що людство або хоча б наш народ врахує цей урок історії? Навряд.
Природа зла людини багатолика. На наших очах країна свободи й демократії – Америка – перетворилася спочатку на світового жандарма, а тепер на світового імператора з виразним потягом до диктатури. Що далі? Найкращі прояви суспільного й технологічного прогресу забирають мільйони життів, перш ніж нібито покращити існування тисячам.
Перш ніж ми стали використовувати “мирний” атом, ті ж демократи-американці випробували його на цивільному населенні Хіросіми й Нагасакі. Мільйони людей не мають елементарної медичної допомоги, а тільки окрема “галузь фармацевтичної промисловості” – торгівля наркотиками – є найвигіднішим бізнесом у світі. Люди всюди однакові.
Чи варто й безпечно бути, як усі?





Related posts:
- Відгук на фотовиставку У черговий раз у Харкові відбулася виставка фотохудожника В. Оглобліна “Мандрівка в один бік” Ось історія її виникнення. Оглоблін – фотокореспондент однієї з місцевих газет Кілька років тому він отримав редакційне завдання їхати “світ за очі”, у віддалений район Сибіру, писати черговий репортаж. Збираючи матеріал, він надибав сталінські концтабори у різному стані, від повністю покинутих і практично зруйнованих до… дбайливо законсервованих і готових хоч завтра “гостинно” прийняти у свої бараки […]...
- Зразок твору Зоряна мандрівка Маленького принца Казка-притча А. де Сент-Екзюпері “Маленький принц” адресована і дітям, і дорослим. Вона адресована людям, які мають здібність фантазувати, поетично і довірливо сприймати життя і які мають жагу до відкриттів. Мандруючи від планети до планети у пошуках друга, Маленький принц пізнає світ у всій його багатогранності. Дуже різні люди жили на найближчих від принцової планети астероїдах. Був тут король без підданих, який дуже зрадів Маленькому принцові, бо нарешті він дістав змогу […]...
- Мандрівка в пошуках Краси Тема: Мандрівка в пошуках Краси. Тип заняття: літературний суд Хід заняття І. Вступне слово вчителя Сьогодні ми проведемо літературний суд над збірником віршів Шарля Бодлера “Квіти зла”, що вийшов у світло в 1857 році. Назва збірника звучалася шокирующе для сучасників. Об’єднання в одному вираженні двох протилежних за значенням слів було незрозумілим читачам другої половини XІX століття. Книга відразу ж була визнана непристойної й оскорбляющей суспільну мораль. Бодлеру був пред’явлений судовий […]...
- Мандрівка Дніпром Дніпро – не просто велика ріка, що несе свої води територією України. Дніпро – це символ славної історії, що матеріально поєднує різні епохи, починаючи з найдавніших часів. Народ з повагою і великою шаною ставився до свого історичного символу, це відбилося навіть у його назвах: батько – Дніпро, Славута, Славутич. Інколи цю ріку ще називають тією назвою, яка зафіксована в древніх східних літописах, – Борисфен або Бористен. Бо це є нетлінна […]...
- Мандрівка містами України Мандрівка містами України З давніх-давен у людей виникло прагнення проникнути в сутність географічних назв. Кожна з них немовби запрошує прочитати її неповторну і приховану віками історію, кличе відгадати покриту нашаруваннями сторіч істину. Народження деяких назв сягає прадавньої давнини. З тих пір – унаслідок вічної зміни картини світу і розвитку мов – відбулися значні перетворення і в найменуваннях міст. Нерідко вихідну форму слова можна встановити тільки за історичними джерелами або реконструювати […]...
- Моя мандрівка давньогрецькими міфами Я дуже люблю квіти, тому, мабуть, заприятелював з Корою, давньогрецькою дівчинкою. Одного разу її маму, богиню Деліетру, запросили на весілля морської богині Фетіди і Пелея. Попали на свято і ми з Корою і не пожалкували. Яка цікава історія відбулася там! Поки боги веселилися на Олімпі, богиня чвар Еріда, яку не запросили на весілля, вирішила помститися. Вона підкинула яблуко з написом “найчарівнішій”. Що тут почалося! Зевс, щоб не брати відповідальності, віддав […]...
- Геніальність – це дев’яносто дев’ять відсотків наполегливості і лише один відсоток таланту ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Геніальність – це дев’яносто дев’ять відсотків наполегливості і лише один відсоток таланту Пересічні люди впевнені, що генії народжуються дуже рідко, лише один на сто років. Але вчені доводять, що геніальних від природи людей живе дуже багато, тільки ні вони самі, ні ті, хто їх оточує, не здогадуються про це. То що ж таке геніальність? Я погоджуюся із словами І. Канта про те, що геніальність – це, […]...
- Казки про тварин – один із найдавніших різновидів казок. Конспект уроку Мета: засвоїти поняття про казку як жанр фольклору та її різновиди; розвивати навички переказу прочитаного, усного зв”язного мовлення; виховувати у школярів інтерес до читання. Обладнання; виставка казок народів світу. Тип уроку: комбінований Хід уроку Епіграфи Говорячи ніби про звірів, вона одною бровою Підморгує на людей… Ів. Франко. Тисячі речей у житті забудете, а тих хвиль, коли вам люба Мама чи бабуся оповідала Байки, не забудете до смерті Ів. Франко І. […]...
- Життя дається один раз Дуже часто від людей можна почути фразу “життя дається тільки один раз”. Зазвичай це висловлювання вживається людьми перед тим, як робиться щось для них складне, незвичайне, але приємне. Найчастіше таким чином люди хочуть виправдати дії, у раціональності яких вони сумніваються. В такі моменти люди кажуть, що життя дається тільки один раз, а значить, в ньому потрібно спробувати все, що людині хочеться. Але якщо задуматися про життя і про те, що […]...
- Один раз на контрольній Контрольна робота… Р-р-Р! Навіть щучит неприємно! А якщо ця контрольна зараз, так ще й по математиці, – тоді )го просто жах! Але й у контрольній роботі іноді бувають приємні моменти. Ви не вірите? Отож послухайте, що трапилося на контрольній по математиці. Марья Петрівна роздала завдання по варіантах і села очікувати кінця уроку. І ми сидимо. Очікуємо – коли притупиться її пильність. Як тільки цей момент наступив, у хід пішли підручники, […]...
- Один раз на контрольній по географії Учителька географії Наталя Вікторівна зайшла в кабінет і сказала: Ну що, 7-Б, я сподіваюся, усе підготувалися до контрольної роботи? Клас відповів смутним мовчанням, хтось горестно зітхнув. Наталя Вікторівна початку писати завдання на дошці. Хтось став судорожно перегортати підручник, сподіваючись знайти відповідь, поки вчителька коштує спиною до класу. Хтось мріяв, щоб почався землетрус, якого в цих краях отродясь не бувало, і всіх терміново евакуювали. Хтось, зовсім не думаючи про контрольний, щось […]...
- Один із документів епохи ІВАН БАГРЯНИЙ 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ІВАН БАГРЯНИЙ Один із документів епохи Класик української літератури Володимир Винниченко у своєму листі до Івана Багряного писав: “Велике спасибі Вам… за книгу. Вона – великий, вопіющий і страшний документ”. Мова в листі йшла про роман Івана Багряного “Сад Гетсиманський”. Ця книга вийшла за сприяння Володимира Винниченка вперше французькою мовою. Завдяки цьому європейський читач узнав правду про те, що коїлося в радянських тюрмах тридцятих […]...
- Іван Багряний – один із найталановитіших із письменнинів-емігрантів До своєрідних здобутків українського художнього слова належать твори українських письменників, які з різних обставин змушені були покинути рідну країну. Але й там, далеко від батьківщини, вони зберегли любов до неньки-України, плекаючи рідне слово. Калинова гілка з України сто літ цвіте в Бразилії, Канаді, Сполучених Штатах як продовження нашого роду. Українці оживили чужу землю, відстояли себе по світах як нація і народ. Вони повсякчасно звертали свій погляд до матері-України, щоб не […]...
- Образ Нимидори – один з найтрагічніших жіночих образів в українській літературі “Микола вглядів її тонкий стан, сорочку з товстого полотна, червоне намисто на шиї; вглядів її лице з чорними бровами”. Саме такою ми вперше побачили Нимидору: струнка, гарна, вона брала воду з річки й співала пісню. Миколі вона здалася якимось дивом, і після того, як він її вперше побачив, вона не сходила в нього з думки. Нимидора була бідною наймичкою із сусіднього села. Коли вона зустріла Миколу вдруге, на ній “була […]...
- Пісні-ігри як один із жанрів народної драми Пісні-ігри виникли у первісному суспільстві і були складовою частиною різних обрядових циклів – різдвяного, шлюбного, сільськогосподарського. Але існував і мішаний тип пісень-ігор – веснянки, які органічно поєднували елементи шлюбного та сільськогосподарського стилів. Яскравими прикладами веснянок є такі твори: “Мак”, “Подоляночка”, “Просо”. У піснях-іграх існувало два типи персонажів: індивідуальний та колективний. Наприклад, у пісні-грі “Мак” хор співав про посів маку, про те, як мак росте, як його полють, збирають, віють, розтирають, […]...
- Терпилиха – один з основних образів п’єси “Наталка Полтавка” І. Котляревського Мати Наталки, Горпина Терпилиха, – бідна вдова, знедолена жінка-селянка, яка на своєму віку зазнала багато горя. Чесна, працьовита, добра і тиха, вона виховала Наталку людиною з почуттям самоповаги і гідності. Гірка доля і нестатки змінили її розуміння про людське щастя, яке вона почала вбачати лише у заможному житті. Тому Терпилиха прагне зробити все можливе, щоб хоч дочка не поневірялася в злиднях, як вона. Мати хоче, щоб Наталка якнайшвидше вийшла заміж. […]...
- І. Карпенко-Карий – “один з батьків новочасного українського театру” Розвиток театрального мистецтва в другій половині XIX століття створив усі умови для утворення, незважаючи на заборони царського уряду, українського “театру корифеїв”, а згодом першого професійного українського театру. Самовідданою людиною, яка все життя боролася за професіоналізм українського театрального мистецтва, був І. Карпенко-Карий – драматург, сценарист, режисер і актор. Новий український театр розкривав все багатство внутрішнього світу, всю фізичну і моральну красу селянина-трудівника, психологічно вмотивовуючи, що й у простих селян серця б’ються […]...
- Іван Багряний – один із найталановитіших із когорти письменнинів-емігрантів До своєрідних здобутків українського художнього слова належать твори українських письменників, які з різних обставин змушені були покинути рідну країну. Але й там, далеко від батьківщини, вони зберегли любов до неньки-України, плекаючи рідне слово. Калинова гілка з України сто літ цвіте в Бразилії, Канаді, Сполучених Штатах як продовження нашого роду. Українці оживили чужу землю, відстояли себе по світах як нація і народ. Вони повсякчасно звертали свій погляд до матері-України, щоб не […]...
- Один момент істинного життя Я давно вже відзначила для себе один вираз, який часто чую від друзів: “Справжнього товариша можна пізнати тільки у горах”. І мені завжди хотілося додати: себе, себе теж найкраще пізнаєш саме в горах, які насправді можуть навіть не бути горами. Головне – стояти на цьому вузенькому лезі між життям і смертю, між вірністю та зрадою, коли загострюються всі чуття. Стояти й виокремлювати із загального потоку всі тонкощі почуттів, усі ідеї […]...
- Фразеологізми як один із художніх засобів створення експресивно-емоційного фону новел Василя Стефаника Фразеологізми у новелах В. Стефаника займають значне місце. Загалом, можемо сказати, що новели характеризуються із боку поетичного мислення глибиною і широтою думки. Мова творів В. Стефаника проста. Він уникає надто складних синтаксичних конструкцій. У новелах переважають короткі речення серед яких чимало окличних. Фразеологізми належать до характерних художньозображувальних особливостей новел Василя Стефаника. Особливість мови В. Стефаника полягає в тому, що вона дуже наближена до покутського діалекту, містить багато фонетичних, граматичних і […]...
- “Генерали піщаних кар’єрів” – один з найвідоміших романів письменника Жоржи Амаду Бразильський письменник, суспільний і політичний діяч. Член Бразильської компартії. У перших романах “Какао” 1933 і “Піт” 1934 А. прагнув документально показати становлення класової свідомості батраків і робітників. У циклі “романів про Баие” А. використовує фольклор бразильських негрів для поетизації життя й боротьби бідняків: “Жубиаба” 1935, “Мертве море” 1936, “Капітани піску” 1937. У середині 30-х рр. брав участь у боротьбі керованого компартією Національно-визвольного альянсу; в 1936 і після встановлення в країні […]...
- Людина в тоталітарному суспільстві. “Один день Івана Денисовича”. А. І. Солженицина 1. Висвітлення радянської ідеології в сьогоднішні дні. 2. Письменник і публіцист – різниця в описі історичного ходу подій. Солженицин як літописець радянської епохи. 3. Людина в тоталітарному суспільстві. 4. Що є людське життя при авторитарному пристрої політичної влади? 5. Воля людини як умова його життя. На книжкових полках магазинів сьогодні дуже багато літератури, присвяченій радянській епосі, а скоріше її викриттю. Але не завжди автори історично достовірні, грунтуючись на мемуарах і […]...
- Рецензія на оповідання Солженицина “Один день Івана Денисовича” “Один день Івана Денисовича” пов’язаний з одним з фактів біографії самого автора – Экибастузским особливим табором, де взимку 1950-51 р. на загальних роботах було створене цей оповідання. Головний герой оповідання Солженицина – це Іван Денисович Шухов, звичайний в’язень сталінського табору. У цьому оповіданні автор від імені свого героя оповідає про все одному дні із трьох тисяч шістисот п’ятдесяти трьох днів строку Івана Денисовича. Але й цього дня вистачить щоб зрозуміти […]...
- Чи був хоч один день, коли ніде на планеті не точилася війна? Війни міждержавні і громадянські, локальні і світові, справедливі і загарбницькі. Ще за печерних часів люди воювали за їжу, за зручнішу печеру, за жінку. Пізніше – за іншу здобич, за дорогоцінне каміння, перли і золото, за невільників. Потім загарбували території заради корисних копалин, світового панування… Різні часи, різні масштаби, різна зброя – та лишалася сутність. Адже так чи інакше, війна – це лихо, незалежно від того, визвольна вона чи загарбницька, бо […]...
- Іван Денисович – герой повісті-оповідання А. І. Солженіцина “Один день Івана Денисовича” Образ І. Д. як би складний автором з двох реальних людей. Один з них – Іван Шухов, вже немолодий боєць артилерійської батареї, якої у війну командував Солженіцин. Інший – сам Солженіцин, який відбував термін за горезвісної 58-й статті в 1950-1952 рр.. в таборі в Екібастузі і теж працював там каменярем. У 1959 р. Солженіцин почав писати повість “Щ-854” . Потім повість отримала назву “Один день одного зека”. У редакції журналу […]...
- “Є тисячі доріг, мільйон вузьких стежинок, є тисячі ланів, але один лиш мій”. Роздуми щодо творчості В. Симоненка Творчість В. Симоненка була самобутнім явищем в українській літературі. Його поезії відрізнялися злободенною тематикою, непримиренністю до кривди, справжньою народністю і глибоким патріотизмом. Усі їх об’єднує любов до своєї Батьківщини і народу, прагнення бачити свою Вітчизну вільною, незалежною, бо бачив, як у тенетах бюрократизму, фальші, лжепатріотизму партійних діячів гине Україна, знищується найперша і найголовніша її скарбниця – духовність. Поет не міг дивитися на це спокійно. Будучи виключно чесною, глибоко порядною людиною, […]...
- Постмодернізм один з найвагоміших мистецьких напрямів XX ст Розміщено від Tvіr в Среда 26 мая Матеріал до уроку-огляду. Якось в учительській аудиторії гостро обговорювалась проблема: “Чи варто вивчати постмодернізм у школі, адже твори нього напряму занадто важкі для сприйняття, у них немає світлих образів, піднесених ідей?..” Було запропоновано вилучити постмодерні тексти з програми, більше уваги надавати читанню класичної літератури. Звісно, можна відмовитися від вивчення творів постмодернізму в школі. Зачинити вікна, двері й читати тільки класичні романи. Але ж […]...
- Назвіть найвідоміші цикли давньогрецьких міфів. Охарактеризуйте один з них на вибір Відповіді на білет № 2 дпа-2013 9 клас “Світова література” 1. Назвіть найвідоміші цикли давньогрецьких міфів. Охарактеризуйте один з них на вибір Найвідомішими циклами давньогрецьких міфів є троянський цикл, фіванський цикл, а також цикл міфів про аргонавтів. Троянський цикл розповідає про події, пов’язані з містом Троєю та Троянською війною, що розпочалася через викрадення Парісом Олени Прекрасної. Цикл міфів про аргонавтів розповідає про Язона та його родину, про мандрівку на кораблі […]...
- Характеристика добутку Один день Івана Денисовича Солженицина А. И Добутку А. І. Солженицина “Один день Івана Денисовича” належить особливе місце в літературі й суспільній свідомості. Оповідання, написаний в 1959 р. , спочатку звався “Щ-854 “. Солженицин писав про задум оповідання: “Просто був такий табірний день, важка робота, я тягав носилки з напарником і подумав: як потрібно б описати увесь табірний світ – одним удень… досить в одному дні зібрати як по осколочкам, досить описати тільки один день одного середнього, […]...
- Література як один з найважливіших виявів людської культури Література як один з найважливіших виявів людської культури існує не просто у вигляді окремих літературно-художніх творів, а як форма суспільної свідомості, явище соціально-історичного характеру. У процесі історичного розвитку в соціально-економічному, політичному та культурному житті суспільства відбуваються зміни, що зумовлюють і різноманітні зміни в літературі: оновлюються як принципи відображення життя письменниками, світоглядні та ідеологічні постулати, теми творів та характери їхніх героїв, так і погляди на роль письменника і літератури, а також […]...
- “Выхожу один я на дорогу…” Мої роздуми про поезію М. Лєрмонтова Вірш “Выхожу один я на дорогу”, написаний Лєрмонтовим в останній рік життя, міг би бути епіграфом до всієї творчості поета. Коли читаєш ці рядки, складається таке враження, що разом із поетом проходиш ще раз “кремнистьій путь” його творчого життя – від початку і до кінця, де він завжди сам-один, знемагає від туги і страждань, все шукає і не може знайти ні спокою, ні бажаної мети. Слова “сам”, “самотній” так часто […]...
- Відповіді до теми: “Джеймс Джойс як один із “батьків модернізму'” 1. Яка основна ознака модернізму? До основних ознак модернізму належать, по-перше, граничне неприйняття західної цивілізації, її впливу на моральний стан людини: людина, не сприймаючи такого світу, дійшла межі, а відчай призводить до саморуйнування. По-друге, нереалістичні методи відображення дійсності через суб’єктивне сприйняття. 2. До якої літературної традиції належить творчість Дж. Джойса? Усе, що написав Джеймс Джойс, належить до традиції філософської літератури, яка започаткована творами Данте, В. ІІІекспіра, Й. В. Гете, продовжена […]...
- Один день Івана Денисовича характерисика образа Фетюкова Фетюков – ув’язнений. Єдина людина, про який Шухов думає: “Строку йому не дожити. Не вміє себе поставити”. На волі в якійсь конторі більшим начальником був, на машині їздив. Стало бути, робити нічого не вміє, тому бригадир ставить його на роботу туди, де розуму не треба, наприклад носилки носити. Коли сіл, усе від нього відмовилися: троє дітей і дружина, що відразу заміж вийшла Так що допомоги йому ніякий. От він і […]...
- Роман Сиваш – ще один представник “пропащої сили” У повісті “Серед темної ночі” Борис Грінченко зображує українське село наприкінці ХІХ століття. У цьому художньо довершеному творі розкривається життя трьох синів патріархального селянина Пилина Сиваша. Старший син Денис з усіх сил, не гребуючи жодними засобами, прагне вийти в “заможні хазяїни”; середульший Роман відбивається від села в місто; менший син Зінько вибирає шлях чесного, трудящого селянина. Найповніше зображений у повісті Роман, ще один представник “пропащої сили” . Після царської солдатчини […]...
- Аналіз вірша Виходжу один я на дорогу Лєрмонтова М. Ю У багатьох віршах Лєрмонтова – “Стрімчак”, “На півночі дикому коштує самотньо”, “Вітрило”, “И нудно, і смутно, і комусь руку подати…” – звучать мотиви смутку й самітності. Але особливо відчуємо цей мотив у вірші “Виходжу один я на дорогу”. Перед від’їздом поета в Пятигорск В. Ф. Одоєвський подарував йому записну книжку з побажанням списати її всю. Після смерті Лєрмонтова ця книжка була виявлена, серед інших віршів там було й “Виходжу один […]...
- Ілон Лука Караджіале, один з найвідоміших румунських письменників Ілон Лука Караджіале, один з найвідоміших румунських письменників, народився 30 січня 1852 року в селі Хайманале, яке сьогодні носить його ім’я. Син простих людей, він був племінником Костаче, театральна діяльність якого мала великий вплив на формування майбутнього драматурга. Після закінчення початкової і середньої школи, у 1868-1870 роках, молодий Караджіале відвідував драматичні курси у консерваторії Бухареста. У цей же час він вивчав міміку і декламацію у класі свого дядька Костаче. Матеріальне […]...
- Один день Івана Денисовича характерисика образа Кильгаса Иоганна Кильгас Иоганн – ув’язнений. Шухов кличе його Ваня. Латиш, але росіянин знає з дитинства, як свій рідний латиський: ріс поруч зі старообрядницьким селом. Строк – двадцять п’ять. Із сорок дев’ятого пішла смуга така: усім давали по двадцяти п’яти. У таборі два роки, але вже все розуміє: “не викусиш – не випросиш”. Чудовий муляр, у бригадеони із Шуховим – перші майстри й працюють на парі. Червоновидий, угодований – дві посилки щомісяця […]...
- Народні балади – один із цінних здобутків культури нашого народу Українські народні балади – найулюбленіший вид словесної творчості нашого народу. Цей фольклорний жанр став активно поширюватися в Україні з початку XІX століття. Уперше балади виникли й існували як пісні до танцю. Слово “балада” походить від грецького “рухатися”. З часом словесний текст разом з мелодією відокремлювалися від танцю. Так балада стала одним із видів народних пісень, де зображувалися героїчні або незвичайні фантастичні події переважно трагічного характеру, через які відтворювались гострі переживання […]...
- Один день Івана Денисовича характерисика образа Цезаря Марковича Цезар Маркович – ув’язнений. Колись картини знімав для кіно, але й першої не доснял, як посадили. Молодий ще. Вуси в нього чорні, злиті, густі. У зоні не збрили, тому що на ділі так снять. У Ц. всіх націй намішано: не те грек, не те єврей, не те циган Курить трубку. Трубку – щоб не просили докурити, у рот не дивилися. Не тютюну йому було шкода, а ” перерваної думки “. […]...
- Оноре де Бальзак один з найяскравіших письменників в історії світової літератури “Король романістів”, – так назвав його Ф. Стендаль. У романах Бальзака втілені такі характерні риси реалізму, як намагання наблизитися до реалій життя, відтворити типові характери за типових обставин, соціальність. Письменника цікавили не лише окремі людські особистості, а й суспільство загалом. Не випадково у передмові до “Людської комедії” він висловив бажання бути його “секретарем”. Проте твори Бальзака не були простим копіюванням життя французького суспільства, героїв “Людської комедії” породила буйна уява, фантазія […]...
Categories: Шкільні твори