Терпилиха – один з основних образів п’єси “Наталка Полтавка” І. Котляревського

Мати Наталки, Горпина Терпилиха, – бідна вдова, знедолена жінка-селянка, яка на своєму віку зазнала багато горя. Чесна, працьовита, добра і тиха, вона виховала Наталку людиною з почуттям самоповаги і гідності. Гірка доля і нестатки змінили її розуміння про людське щастя, яке вона почала вбачати лише у заможному житті. Тому Терпилиха прагне зробити все можливе, щоб хоч дочка не поневірялася в злиднях, як вона. Мати хоче, щоб Наталка якнайшвидше вийшла заміж.

Вона ладна бачити зятем будь-кого – чи дяка, чи волосного писаря, чи підканцеляриста

Скоробрешенка, які вже сваталися до Наталки, Багатий зять для неї – єдиний вихід із злиднів, у яких вони опинилися. Терпилиха сама каже Наталці: “Убожество моє, старость силуютьмене швидше замуж тебе оддати”. Тому повідомлення виборного, що возний вподобав Наталку і хоче з нею одружитись, зустрічає з радістю: “Я душею рада такому зятеві”.

Терпелиха любить Петра, але зичить доньці щастя: “А лучче, якби ти була мені покорна і мене послухала… Прошу тебе, викинь Петра з голови – і ти будеш щасливою…”. До того ж Петра не було чотири роки, і вона не мала впевненості, що він взагалі повернеться. Тому Терпилиха і застерігає Наталку: “Не дуже довіряй своєму серцю: сей віщун часто обманює”.

Коли Петро повернувся, Терпилиха зустрічає його неприязно, адже боїться, щоб Наталка не передумала виходити за заможнрго жениха, який до того ж є представником влади. Рушники вже подані, а відмовити у такій ситуації – означає піти проти вікових традицій, поламати “закон”. Тому вона підтримує возного і каже Петрові* що вій зайвий: “І відомо – лишній, коли не в час пришов хати холодити” . А коли возний після Наталчиної відмови ще погрожувати тюрмою почав – Терпилиха одразу у всіх бідах звинувачує Петра, отого “шибеника”, “пройдисвіта” і “голодранця”. Але Терпилиха любить Петра, і вже на початку його монологу її серце відтаяло, і вона схаменулася: “Добрий Петро!

Серце моє проти волі за його вступається!” І хоч це сказала вона “набік”, проте злам у її серці стався. Цей злам і став вирішальним для щасливої розв’язки – благословення Наталки з Петром на шлюб.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Терпилиха – один з основних образів п’єси “Наталка Полтавка” І. Котляревського

Categories: Шкільні твори