Мама

Related posts:

1. Твір-нарис “Моя мама – найкраща” У мене найкраща мама в світі. Ми з моїм братом Михайлом дуже її любимо. Моя мама – енергійна та сучасна жінка. Їй тридцять п’ять років. Вона добре виглядає та займається спортом. Мама ходить в басейн, любить грати в теніс та бадмінтон. Працює мама в транспортній фірмі, в офісі. Вона організовує перевезення різних вантажів. Мама працює багато. Через це у неї мало часу, щоб готувати вдома їжу, прати та прибирати. Тому […]...
2. Мама, люба мама… – твори на вільну тему – твори з розвитку мовлення – учнівські твори – твір Мы будем вечно прославлять Ту женщину, чье имя – Мать. Муса Джаліль Відчуття батьківського даху, його тепла – це природна потреба людини. Той, хто забуває батьківський поріг, залишається людиною без минулого, без родоводу, таких називають “манкуртами”. Відчуття рідної домівки з’являється в дитинстві і міцнішає рік від року. Звичайно, в першу чергу воно пов’язане з мамою. Маленькими і беззахисними приходимо ми в цей світ і відразу занурюємося в тепло материнської любові […]...
3. Моя мама шиє У нашому місті був оголошений конкурс швачок “Золота голка”. Умови конкурсу надрукували в газеті, оголосили по місцевому каналу телебачення. Вранці мама сказала: “Я теж буду брати участь у цьому конкурсі”. Моя мама працює на швейній фабриці. Вона шиє одяг і дорослим, і дітям. Мама любить свою роботу, і на фабриці її хвалять. Нещодавно її призначили бригадиром швачок-мотористок. Шиє мама і вдома. Я люблю спостерігати, як вона це робить. У неї […]...
4. Мама – мій найкращий друг Щодо дружби так багато говорять. А що це значить? Я довго цього не розумів, доки не стався зі мною досить дивний випадок. Того дня все йшло не так. Ні, я не запізнювався до школи. Будильник задзвенів вчасно. Мама мене, як завжди, нагодувала. Тато, як завжди, провів мене до зупинки. Та й погода була чудова. А що ж було поганого? Спочатку я з’ясував, що забув удома щоденник. І щоуроку мене за […]...
5. Не хочу, щоб старіла мама Их улыбка – счастья добрый вестник, Солона слеза их и горька… И воспеты не случайно в песнях Отчий дом и матери рука. В. Сосюра Переді мною фотографія. На ній молода дівчина. Пишне волосся, широко розкриті очі. Поворот голови, уся поза виражають наснагу, бажання щось сказати. Очевидно, перервана цікава розмова або вона побачила щось значне. Мені хочеться повторити поетичне: “Остановись, мгновенье, ты прекрасно!” – тому що на фотографії моя мама. їй […]...
6. Як моя мама мріяла стати лікарем Мамо, нам сьогодні таке домашнє завдання задали, – гукнула я до мами, щойно переступила поріг дому, повернувшись зі школи. – Яке, мабуть, щось цікаве? – запитала вона. – Я маю написати твір про те, ким я хочу стати. – Це чудово. І ким же ти мрієш стати? – поцікавилася мама. – Не знаю, мамо, я ще не вирішила, – знітилася я. – Нічого, в тебе ще буде час визначитися із […]...
7. Моя мама-опис У моєї мами дуже гарне ім’я – Юлія! Це ім’я походить від старовинного імені Иулия, що означає ” пухнаста “. Ім’я мамі дуже підходить. Вона дуже струнка, ніжна, добра, ласкава, тендітна. Я її дуже люблю. Моя мама не знає ліні, вона вміє в’язати, шити, дуже смачно готує. Це вона навчила мене всьому, що я вмію. У моєї мами дуже красиві сірі очі з довгими пухнастими віями, густі каштанові волосся, ніжні […]...
8. Жанрова картина Івана Іжакевнча “Мама йде!” Навіть не читаючи назви картини, можна здогадатись, кого бачать діти, намальовані на полотні крупним планом. Дівчинка і хлопчик, старша сестричка і молодший братик, здалека впізнали свою матусю, що повертається додому. Темні дитячі очі сяють радістю і любов’ю. Картина вся пронизана любов’ю: і любов’ю дітей до мами, і їх взаємною любов’ю, і любов’ю художника до своїх персонажів. Вони зображені з великим почуттям, їхні обличчя викликають теплу посмішку. Ось дівчинка – така […]...
9. Опис людини художнього стилю і розмовного стилю разом з використанням фразеологізмів! Нас оточує багато людей, які тим чи іншим чином досить часто знаходяться поряд з нами, які нам не байдужі, яких ми любимо та поважаємо. Найближчими з них є наші батьки, про яких я й хочу розповісти у своєму творі. Е така оповідка, яка стала народною: якось маленька дівчинка загубила на ярмарку свою маму і стала її розшукувати. Коли її стали розпитувати, яка ж у її мами зовнішність, як вона виглядає, […]...
10. Твір за картиною Їжакевича “Мама йде!” Іван Їжакевич правдиво передав ситуацію з селянського життя: батьки пішли на роботу, а найменшу дитину залишили зі старшою сестричкою. Я думаю, що уже вечір, бо діти, відчуваючи, що скоро повернеться додому мама, вийшли її зустрічати. А може, вона вже поспішає до дітей, тому їх очі і личка засяяли радістю. Постаті дітей художник змалював із великою любов’ю. На дівчинці білосніжна сорочка, вишивана червоними нитками, спідничка, сережки. Русяве волосся заквітчане віночком з […]...
11. Опис зовнішності людини за картиною І. Їжакевича “Мама йде!” Іван Іжакевич правдиво передав ситуацію з селянського життя: батьки пішли на роботу, а найменшу дитину залишили зі старшою сестричкою. Я думаю, що уже вечір, бо діти, відчуваючи, що скоро повернеться додому мама, вийшли її зустрічати. А може, вона вже поспішає до дітей, тому їх очі і личка засяяли радістю. Постаті дітей художник змалював із великою любов’ю. На дівчинці білосніжна сорочка, вишивана червоними нитками, спідничка, сережки. Русяве волосся заквітчане віночком з […]...
12. Найдорожча людина Найдорожча людина Найдорожчою людиною для мене є мати. Вона найкраща в світі! Навіть не уявляю нашої сім’ї без неї, без тепла її рук, лагідного погляду карих очей. її щирість та доброта відчуваються на кожному кроці. Мама працює в лікарні медичною сестрою. Невеличка на зріст, тендітна на вигляд. А скільки встигає зробити за день! За привітність та щирість матусю шанують люди. Я думаю, що саме тому й обрала вона таку благородну […]...
13. Розповідь про маму Перше слово людини – мама. Кожна дитина у світі хоча б раз на день говорить це слово. Його розуміють у всіх країнах, і навіть звучить воно майже однаково у більшості мов. Скільки творів та віршів, поем та романів присвячено любові до матері. Саме слово мама ніби вміщує щось таке ніжне і тепле. І одразу в уяві з’являється її тендітний та ніжний образ. Що може біти ріднішим за матусині руки? Коли […]...
14. Людина, на яку я хочу бути схожим Твір-роздум Людина, на яку я хочу бути схожим Твір-роздум Людина, на яку я хочу бути схожим,- це моя мама. Вона завжди добра, ласкава. Моя мама дає мені хороші поради. І якщо мами немає вдома і ні з ким поділитися своїм горем чи радістю, в мене ніби камінь на душі. Але, коли прийде мама, то горе, розділене з нею, – півгоря, а радість – подвійна радість. Інколи мама накричить на мене за […]...
15. Мати – найдорожча в світі людина Найдорожча в світі людина – це, звичайно, мама. Адже мама завжди ніжна до своєї дитини, завжди уважна. Хто знає, скільки болю і любові може умістити в себе материнське серце! Адже коли хворіє дитина, мама завжди і співчуває, і лікує, і навіть хворіє разом з нею. А коли діти виростають, то усі їхні болі дорослого життя мати ділить з ними. Матері супроводжують нас усе своє життя. І навіть на порозі смерті […]...
16. “Гроші – всьому голова” І. “Сто тисяч” – найкраща сатирична комедія в українській драматургії. ІІ. Нові хазяї на селі : 1. Сюжет комедії. 2. Герасим Калитка – господар. 3. Ненажерливе прагнення до збагачення. ІІІ. Актуальність п’єси в наш час....
17. Найдорожча в світі людина Найдорожча в світі людина – це мама. Вона завжди поруч своєї дитини. Хто знає, скільки болю і любові може умістити в себе материнське серце! Адже коли дитина захворіє, мама завжди співчуває і лікує, і навіть хворіє разом з нею. А коли діти виростають, то усі їхні болі дорослого життя мати ділить з ними. Матері супроводжують нас усе своє життя. Сила материнської любові перемагає будь-яку відстань. І де б ми не […]...
18. Як я готував обід про випадок з життя Це було одного разу, коли моя мама зранку поїхала в село допомогти бабусі. Я ж, бажаючи, щоб мама по приїзді додому відпочила, вирішив сам пригготувати обід. Добре вимивши руки, закотив рукава сорочки, щоб не заважали, підв’язався маминим фартухом. Неслухняний чубчик сховав під хустку, бо мама завжди казала: “Світити волоссям під час обіду не можна”. Спершу я хотів приготувати тільки локшину. Налив у каструлю молока, одразу ж поклав локшину, прикрив посудину, […]...
19. Ян я навчилася читати Коли я була зовсім маленькою і не вміла читати, мені читала мама. Я дізна­лася про доброго доктора Айболита, Червону Шапочку і трьох поросят, про дядь­ка Стьопу і розсіяного з вулиці Басейної, про дружбу лева і собачки, Мама чи­тала мені вірші, казки, оповідання. Ми розглядали в книгах малюнки, і мені не дуже подобалося, коли книга закінчувалася. Одного разу мама сказала: “Я роз­повім тобі казку про букви і звуки”. Вона дістала великі […]...
20. Казкова новорічна ніч …Мені три роки. Я намагаюся приборкати свій триколісний велосипед, але він чомусь не дуже мене слухається. Та мені все одно весело, бо мама й тато поруч, вони посміхаються, і я не просто сміюся, я заливаюся сміхом, мені так просторо й затишно. …Мені чотири роки. Тата чомусь немає. Мені хочеться плакати. Мама поруч зі мною, але в неї засмучені очі. Мені невесело. …Мені п’ять років. Тата все ще чомусь немає. І […]...
21. З любов’ю до матусі Я хочу написати про любов. Про любов особливу, яка у кожної людини, наче життя, єдина і неповторна. Вона жила в мені ще до моєї появи на світ, тому що її у мене, ще ненароджену, вливала моя мама. Ця любов допомогла мені народити ся, тому що на мене мама чекала. Вона росла в мені і разом зі мною, тому що поруч була мама, і їй я дарувала цю любов. Та чим […]...
22. Художнє відтворення голодомору 1933 року 1. Роман “Жовтий князь” В. Барки – найкраща християнська книжка. 2. Роман “Жовтий князь” – перший в українській літературі твір, присвячений голодомору 1933-го року: А) відтворення у романі реальних подій і явищ ; Б) захист безвинних трудівників ; В) родина Катранників – символ чистих душею селян. 3. “Жовтий князь” – реквієм жертвам голодомору....
23. Із янголом на плечі Володимир Підпалий Із янголом на плечі Старосвітська балада Краєм світу, уночі, При Господній при свічі Хтось бреде собі самотньо Із янголом на плечі. Йде в ніде, в невороття, Йде лелійно, як дитя, І жене його у спину Сірий маятник життя, – Щоб не вештав уночі, щоб по світі не тинявся Віє вітер вировий, Виє Ірод моровий, Маятник все дужче бухка, Стогне янгол ледь живий, А він йде і йде, хоча Вже й […]...
24. Портрет опис моєї мами Найдорожча людина для мене – це моя мама. Моя матуся привітна, добра, ніжна, ласкава, життєрадісна. Вона вміє підтримати у важку хвилину і дати ділову пораду. Моя мама середнього зросту, струнка, як берізка, і дуже жіночна. У неї прекрасні кучеряве волосся, що нагадують золоте колосистої поле. Очі моєї мами блакитні, як волошки. Вони завжди ясні, випромінюючі доброзичливість. Губи її яскраво – червоного кольору, наче стиглі вишні. Обличчя її завжди осяяне ласкавою […]...
25. Людина на яку я хочу бути схожою – Твір-опис Якщо людина досить розумна, то вона час від часу займається самовихованням. Читає книжки, розмовляє з дорослими, радиться, аналізує свої вчинки. І часто обирає когось більш ідеального, ніж вона сама і намагається бути схожим на свій ідеал. Це може бути герой з книги, фільму, або існуюча людина, яка живе, навчається, працює поряд. Людина, на яку я хочу бути схожою, :- це моя мати. Вона добра і завжди жаліє мене, ніколи не […]...
26. “Що уміти – за плечима не носити” Я дуже люблю допомагати мамі готувати обід. Часто подруги навіть жартують, що я буду кухаркою, хоч моя мрія – стати лікарем. Але я знаю, що добре, коли все умієш робити. Ось у цьому році ми ходили в туристичний похід. За день ми дуже втомилися. Хотілося поїсти. У нас були і хліб, і ковбаса, і консерви, але хотілось чогось гарячого. Разом вирішили зварити юшку. Дружно взялися за роботу: хлопці розклали багаття, […]...
27. Твір “Вчинок, яким я пишаюся” З дитинства мама і тато вчать мене робити хороші, добрі справи. Ці гарні вчинки повинні приносити користь не тільки мені самому, але іншим теж. Одного разу я зробив особливий вчинок, який тепер згадую з гордістю. Тоді я зустрів навпроти супермаркету маленьку дівчинку чотирьох років. Вона стояла біля пішохідного переходу та плакала. Я запитав її, в чому справа. Вона відповіла, що хоче додому, але боїться перейти дорогу. Я здивувався, чому вона […]...
28. Моя улюблена пісня. Твір-міркування в художньому стилі Я дуже люблю як сучасну, так і класичну музику, люблю співати пісні. Навіть важко представити своє життя без них. Я довго думала, яку ж з пісень назвати самої улюбленої? І дійшла висновку, що це “Колискова” Моцарта. Так, саме цей добуток я люблю найбільше. Ця пісня знайома мені дуже давно, так ще коли я була в колибельке, її ніжно співала мама. І потім, коли я вже початку підростати й пішла в […]...
29. Шануй сам себе, шануватимуть і люди тебе – IІ варіант II варіант Мама каже мені, що кожна людина – це особистість, думки якої треба поважати. А ще мама вчить мене поважати самого себе, адже недарма є таке прислів’я: “Шануй сам себе, шануватимуть і люди тебе”. Воно відбиває думку народу щодо людини у суспільстві. Чи звертали ви коли-небудь увагу на те, як формується думка про людину? Ми дивимось на її зовнішність: чи охайна людина, слухаємо, як воно розмовляє. Ніколи не слід […]...
30. Сімейний звичай Сімейний звичай У нашій сім’ї існує давній звичай: кожна жінка повинна вишити рушник своїм дітям. Я часто милуюся вишиванками, що залишилися від моїх прабабусь. Для мене мама теж вишивала рушник. А я, затамувавши подих, спостерігала за цим дійством. Голка швидко миготіла в матусиних руках. А до різнокольорових ниток, які ненька вміло вплітала у візерунок, додавалися ще й промінчики сонця, що заглядало у вікно, біля якого зазвичай майструвала мама. Край рушничка […]...
31. Як печуть паски У всі часи народ дуже любив свята. Але з якоюсь особливою надією, трепетом і любов’ю люди чекали Великдень. Саме у ці дні починається справжня весна, з її буйними фарбами і пахощами. До цього свята у всіх будинках бабусі і мами печуть паски, роблять сирні паски і фарбують яйця. З дитинства я завжди чекаю з нетерпінням Різдво і Великдень, як найголовніші, більші свята. Мені подобається спостерігати, як народжується свято, як печуть […]...
32. Горе-рибалка і рибачка. Твір-оповідання Якось улітку ми всією сім’єю поїхали на риболовлю. Поки ми з татом розбирали снасті, мама збирала поблизу хмиз. Тато розставив вудки, а ми з мамою розвели багаття. Світанок уже відступив, ведучи за собою туман. Поплавці мирно погойдувалися на воді, не передвіщаючи ніякого кльову. Я небагато занудився й пішов до багаття. Мама сиділа на березі, любуючись яскравими сонячними відблисками на воді, а тато періодично перевіряв наживки на гачках і називав нас […]...
33. Рибалка – Випадок із життя Мій тато-завзятий рибалка! Він їздить на річку з вудочками по неділях в будь-яку пору року. Але сумує, що ми з мамою не завжди їдемо з ним. І от якось влітку ми всією сім’єю поїхали на рибалку. Поки ми з татом розбирали снасті, мама збирала поблизу хворост для вогнища-тато ж обіцяв юшку! Поки тато розставив вудки, ми з мамою розвели вогнище біля річки на галявині. Навкруги було дуже гарно, бо світанок […]...
34. На сонці тепло, а біля матері добре Чи є почуття більш світле й ніжне, ніж любов до матері? Чи є в людини друг, вірніший та відданіший за рідну матір? Мама завжди, з самого дитинства, поруч, добра, ласкава, привітна. Це вона годує й пестить немовля, піклується про нього ще до його народження, потім вчить дитину розмовляти, читати, писати. Це вона більше за всіх хвилюється, коли дитина йде до школи – чи все буде добре, чи даватимуться науки, чи […]...
35. Моє улюблене свято Свята бувають загальні і особисті. Я люблю загальні свята: Новий рік, Різдво, 8 Березня. Але найулюбленішим для мене є особисте свято – мій день народження. Це дуже веселий для мене день. Чому? Це відомо всім. Тебе всі вітають: і мама з татом, і дідусі з бабусями, і сестри з братами, і друзі. Всі розповідають тобі, як ти народився, який був день чудовий і особливий. Я приймаю подарунки, вислуховую побажання і […]...
36. Скорботна нота “Сонячних кларнетів’ Павла Тичини І. Ставлення М. Коцюбинського до творчості П. Тичини. ІІ. Тичина – поет, яким пишається Україна. ІІІ. Найкраща книжка поета “Сонячні кларнети” : 1. Народження скорботної ноти “Сонячних кларнетів” . 2. Невпевненість ліричного героя у завтрашньому дні. 3. Відображення моральної пустоти суспільства. 4. Значення риторичного запитання у вірші. 5. Трагічний оптимізм у вірші “Пам’яті тридцяти” , 6. Нещадна критика суспільства у вірші “До кого говорить” . ІV. Жорстокий терор на українській […]...
37. Дивовижний світ казок О. Пушкіна Дивовижний світ казок О. Пушкіна Зимовий вечір, за вікном завірюха, а в кімнаті затишно. Мені п’ять років, я ще не вмію читати. Мама якось таємниче каже; “Сьогодні я почитаю тобі Пушкіна”. І з перших же рядків: Три девицы под окном Пряли поздно вечерком Починається диво. Мама промовляє такі прості слова, та звучать вони, мов музика. В синем небе звезды блещут, В синем море волны хлещут. І в усьому світі немає […]...
38. Комедія “Хазяїн” Івана Карпенка-Карого – видатне досягнення української драматургії XІX ст Спадщина І. Карпенка-Карого – 18 п’єс. Драматургічна творчість його – найбільше досягнення української класичної драматургії XІX ст. Творчо засвоївши досягнення своїх попередників – І. Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненка, Т. Шевченка, М. Гоголя, О. Островського, він створив жанр української соціальної комедії. “Хазяїн” – найвизначніша, найкраща реалістична сатирична комедія Карпенка-Карого, – вершина його творчості. У чому Ж полягає її реалізм? По-перше, драматург показав, як у пореформеному українському селі відбувалося посилене класове розшарування, як […]...
39. Кому я довірю потаємні думки Мабуть, у кожної людини є проблема: кому довірити свої потаємні думки? З ким поділитися і найбільшою радістю, і найбільшою тугою, порадитися щодо найскладніших запитань, на які самотужки не можеш знайти відповіді? Мені дуже пощастило, що поруч є такі люди. Насамперед це, звичайно, головна людина в моєму житті – мама. Я можу розповісти їй геть усе, довіритися в усьому. Адже мама – це мій найвірніший друг, вона ніколи не зрадить і […]...
40. Я пишаюся своїми батьками Вранці ми з татом займаємося на спортмайданчику. Одного разу ми поверталися після чергового тренування. У безлюдному місці в трансформаторній будці ми побачили собаку породи колі, так звану шотландську вівчарку. У неї була довга руда шерсть з білими цятками. З усього було видно, що хазяї з якоїсь причини кинули її. Завезли в безлюдне місце й поїхали. Рано-вранці людей поблизу не було. Ми зрозуміли, що собака голодна, вона тремтіла, жалібно дивилася нам […]...