Із поезією Федора Івановича Тютчева у кожного покоління читачів пов’язані свої згадки. Але я не знаю людини, якій була б не знайома ця лірика. У дитинстві ми читаємо вірш на дитячих святах: Зима недаром злится,
Прошла ее пора – Весна в окно стучится И гонит со двора… А згодом нас починають вабити інші тютчевські рядки:
О, как убийственно мы любим, Как в буйной слепоте страстей Мы то всего вернее губим,
Что сердцу нашему милей! І тут ми бачимо іншого Тютчева, виразника людських почуттів і співця природи, лірика, мислителя, чий талант направлений на оспівування високої краси і духовності. Від самого початку своєї творчості Федір Тютчев визначився як представник філософської поезії, в якій осмислюється життя всесвіту і таїнство буття. Порівняно з вічним оновленням природи людина являє собою “злак земной”:
Смотри, как на речном просторе, По склону вновь оживших вод, Во всеобъемлющее море За льдиной льдина вслед плывет. Для вираження складного світу людської душі поету часто доводиться використовувати образи природи: сонце, голубе небо, спів дерев, кольори веселки і всеоб’ємлючий океан:
Как океан объемлет шар земной, Земная жизнь кругом объята снами; Настанет ночь – и звучными волнами
Стихия бьет о берег свой. То глас ее: он нудит нас и просит… Уж в пристани волшебный ожил челн; Прилив растет и быстро нас уносит
В неизмеримость темных волн. У своїх рядках автор неначе досліджує людину і природу, стан людської душі і стан природи, спостерігає кожний порух внутрішнього життя, биття сердець – природи і людини. Хочеться проникнути у ці таємничі порухи, спостерігати за дивними, піднесеними і трепетними явищами. І мимохіть прислухаєшся до свого внутрішнього стану, до биття власного серця, і, в той же час, до життєєвих сил природи за вікном оселі. Хоча ідея зіставлення внутрішнього стану людини явищами природи у поезії не нова, вона існувала до Тютчева, проте саме він простежив і відтворив таємничі порухи душі через зримий розвиток явищ природи.
Лірика Ф. І. Тютчева являє собою надзвичайне поєднання зримих прикмет зовнішнього світу і того суб’єктивного враження, яке справляє на поета світ: Есть в осени первоначальной Короткая, но дивная пора – Весь день стоит как бы хрустальный, И лучезарны вечера…
Прихід весни поет вбачає у першому зеленіючому листочкові, розпал серпня відчуває у медовому подихові гречки. Найголовніше, що Тютчев умів не просто передати красу навколишнього світу, а дав змогу читачеві відчути цю красу. Федір Іванович Тютчев ніколи навмисне не вдавався до звукової сторони вірша, проте мова звуків була йому близькою і зрозумілою.
Певучесть есть в морских волнах, Гармония в стихийных спорах, И стройный мусикийский шорох Струится в зыбких камышах. Ці рядки є своєрідним відбитком не лише зовнішнього боку природніх явищ, але і власне єство людини, і власні відчуття.
Але є ще один аспект творчості Тютчева: читаючи його рядки, відчуваєш єдність барв і звуків у відображенні певного явища. Лірика Федора Івановича Тютчева допомагає побачити зовнішній світ очима художника, де пейзажі, написані з натури, містять і думку, і почуття, і настрій, і роздуми.





Related posts:
- Людина і природа в поезії Федора Тютчева Із поезією Федора Івановича Тютчева у кожного покоління читачів пов’язані свої згадки. Я не знаю людини, якій не була б знайома ця лірика. У дитинстві ми читаємо вірш на дитячих ранках: Зима недаром злится, Прошла ее пора – Весна в окно стучится И гонит со двора… А згодом нас починають вабити інші тютчевські рядки: О, как убийственно мьі любим, Как в буйной слепоте страстей Мы то всего вернее губим, Что […]...
- Природа в поезії Ф. Тютчева Федір Іванович Тютчев був великим поетом та писав дуже гарні вірші. Але особливо вражають нас твори, в яких описується краса природи. Я був здивований та зачарований картинами, які виникають у моїй уяві під впливом віршів. Поет, напевне, як ніхто розумів довершеність природи, яку зумів передати у своїх творах. Його пейзаж вражають різнобарв’ям, різноманітністю звуків та ароматів. Лежать у полі ще сніги, А води весняні шумлять І сонні будять береги Біжать, […]...
- “З того, як людина ставиться до поезії Тютчева і Фета, можна судити про її художній смак’. Що ви думаєте про це твердження? У кожного аматора поезії є свої кумири. І зовсім необов’язково, щоб ними були Тютчев і Фет. Кожен шукає у віршах своє: близькі і зрозумілі думки, яскраві образи, несподівані метафори, свої ритми й інтонації. Хтось любить перечитувати Пушкіна і не припиняє дивуватися вічній новизні і свіжості його віршів. Комусь до душі витончений Блок. Іншому ближче гіркі сповіді Цвєтаєвої або задушевна відвертість Єсеніна. Є свої шанувальники в сучасних поетів: Кінчева, Башлачова, Шевчука, […]...
- Лірика кохання у творчості Ф. І. Тютчева І. Закоханість Тютчева в життя. ІІ. Любовна лірика Ф. І. Тютчева. 1. Секрет чарівності Тютчева. 2. Вірші присвячені Ернестині Федорівні – другій дружині поета. 3. Денисьєвський цикл – шедевр російської любовної лірики ІІІ. Поезія Тютчева – це музика душі....
- Природа в ліриці Ф. І. Тютчева І солодкий трепет, як струмінь, По жилах пробіг природи, Як би гарячих ніг її Торкнулися ключові води. Можна провести цікаве порівняння двох віршів. Треба відзначити, що у вірші “Осінній вечір” майже не згадується небо. Навпроти, в ньому говориться про землю і про усе, що з нею зв’язане: про дерева, листя. Лише єдиний раз Тютчев говорить про лазур, але “мрячну й тиху”. Вона начебто от-от впаде на “землю, що сиротіє”. У […]...
- Основні мотиви поезії Тютчева Тютчев – один із найбільш відомих поетів ХІХ століття. Його поезія відрізняється особливою філософською спрямованістю, переосмисленням тих символів і мотивів, котрі були властиві російській, та й світовій поезії того періоду. Один з основних мотивів поезії Тютчева – крихкість, примарність, оманливість буття. Примарне в розумінні поета – минуле, те, чого вже немає. Але і сьогоднішнє буття, оскільки воно безперервно рухається, теж лише примара. Символом примарності життя у Тютчева виступає веселка. Вона […]...
- День і ніч у поезії Ф. І. Тютчева У кожному його вірші відчувається не тільки погляд художника, але і розум мислителя. В. Брюсов Серед поетів XІX століття Ф. І. Тютчев виділяється своїм прагненням осмислити таємниці світобудови, розгадати мову природи, зрозуміти значення і можливості людини у світі природи. Як філософ Тютчев розділяє пантеїстичні погляди. Людина – частина великого світу природи, що має справжнє буття. А людина лише її “мрія”, “мислячий очерет”. І цей “мислячий очерет” намагається зрозуміти все таємниче, […]...
- Основні мотиви поезії Федора Тютчева Тютчев – один із найвідоміших поетів XІX століття. Це століття дало світовій поезії чимало відомих російських поетів. Поза те, поезія Тютчева вирізняється своєю особливою філософською спрямованістю і особливим переосмисленням тих символів і мотивів, котрі в цілому були властиві російській та й світовій поезії того періоду в цілому. Одним із основних мотивів поезії Тютчева став мотив крихкості, примарності, оманливості буття. Примарним в розумінні поета є минуле, те, чого вже немає. Але […]...
- Філософська лірика Федора Тютчева Тютчев – один із кращих поетів у російській літературі XІX ст. – відомий нам насамперед своєю філософською лірикою. Саме ця спрямованість віршів поета істотно відрізняє його поезію від творчості сучасників, виділяє його твори з-поміж творінь інших відомих поетів того часу. Філософським підгрунтям для творчості Тютчева стали роботи Шеллінга. Дійсно, зв’язок образів ночі й хаосу, думка про “нічний бік” людської психіки, що яскраво проступає в тютчевській поезії, беруть свій початок у […]...
- Філософська лірика Тютчева Тютчев відомий насамперед своєю філософською лірикою. Саме філософська спрямованість виокремлює його твори з-поміж творінь інших відомих поетів того часу. Філософським підгрунтям для творчості Тютчева стали роботи Шеллінга. На думку філософа, основа історії Всесвіту і життя людської душі – боротьба світла з темрявою, з “хаотичним рухом первісної природи”, з “несвідомою, темною сліпою волею” в природі й людині, яка прагне до первозданного хаосу, до загибелі. У Тютчевській поезії яскраво видно зв’язок образів […]...
- Людина й природа в поезії Максима Рильського Люби природу не як символ душі своєї, Люби природу не для себе, люби для неї. М. Рильський Краса природи рідної землі надихала багатьох митців на створення визначних шедеврів. Природа, її гармонійна краса і щедрість присутні і в ліриці та поетичному епосі М. Рильського, в його нарисах і оповіданнях. Про роль природи в розвитку літератури Та мистецтва поет висловився в наукових статтях “Природа і література”, “Про людину, для людини”, де обгрунтував […]...
- Як я розумію лірику Ф. І. Тютчева Мене завжди захоплював надзвичайний світ поезії, що зачаровував своєю таємничістю, загадковістю, хвилював душу, наповнював її коханням до всього: до людини, до природи, до батьківщини… Ще з малих років пам’ятаю улюблені рядки: “Лазур небесна сміється, Нічною обмита грозою, И між гір росисто в’ється Доліна світлою смугою…”. Це уривок із чудового вірша Ф. І. Тютчева “Ранок у горах”. Не дивно, що саме ці слова великого поета звучать в моїй душі, адже навіть […]...
- Основні мотиви вірша Тютчева “Sіlentіum” Російську поезію неможливо собі уявити без творчості Ф. І. Тютчева, який щедро обдарував людство безцінними духовними скарбами, лірика якого і сьогодні хвилює й захоплює мільйони вдячних читачів. Написавши першу свою поезію в одинадцять років, пройшовши школу російського й західного романтизму, Тютчев перейняв чимало з його філософських ідей, ставши найбільш відомим представником російської філософської лірики. Все, що він пережив і передумав, відчув, поет зумів втілити у художні образи й піднести їх […]...
- Основні теми та ідеї лірики Ф. І. Тютчева Видатний російський лірик Федір Іванович Тютчев був у всіх відносинах протилежністю своєму сучасникові і майже ровесникові Пушкіну. Якщо Пушкін одержав дуже глибоке й справедливе значення “сонця російської поезії”, то Тютчев – “нічний поет”. Хоча Пушкін і надрукував у своєму “Сучаснику” в останній рік життя велику добірку віршів тоді нікому не відомого, що находився на дипломатичній службі в Німеччині поета, навряд чи вони йому дуже сподобалися. Хоча там були такі шедеври, […]...
- Поезія Тютчева Поезія Тютчева – одне із драгоціних надбань російської класичної літератури. Поезія Тютчева повна думки, але він був насамперед художником. Він жагуче любив життя. Радісним прийняттям життя наповнені вірші “Я пам’ятаю час золоте”, “Ні, мого до тебе пристрасть я”, “Ще землі сумний вид…”, “Весна”, “Весняні води”, “Весняна гроза”. І в той же час саме природа, на думку поета, – вище блаженство людини. Тютчев володів надзвичайно живим і безпосереднім почуттям природи. Поет […]...
- Людина і природа в поезії Рильського Краса природи рідної землі надихала багатьох митців на створення визначних шедеврів. Природа, її гармонійна краса і щедрість присутні і в ліриці та поетичному епосі М. Рильського, в його нарисах і оповіданнях. Про роль природи в розвитку літератури та мистецтва поет висловив ряд цінних думок в наукових стаття “Природа і література”, “Про людину, для людини”. У них митець обгрунтував “благотвірний вплив природи на всі ділянки людського життя”. Рильський з дитинства кохався […]...
- Яскравість і сила поетичних образів Ф. Тютчева Нам розповіли, що Федір Іванович Тютчев був професійним дипломатом. А в дипломатії кожне слово чи словосполучення дуже важливе. Через те він і навчився точно добирати слова до віршів. У всякому разі, я так гадаю. А влучно дібране слово завжди яскраве і сильне. І тому Пушкін надрукував вірші Тютчева у своєму журналі. Мені дуже подобається вірш Ф. Тютчева “Весняні води”. У ньому поет розповідає про прихід весни. Спочатку ще серед зими […]...
- Людина і природа в поезії Максима Рильського МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ Людина і природа в поезії Максима Рильського Довге літературне життя Максима Рильського можна порівняти з невтомним підйомом альпініста до вершини. Рильський працював невтомно і безперервно, піднімаючись до високої простоти у поезії. Допомагала йому і надихала його любов до рідної природи і віра в людину. Найвища краса відносин природи і людини – у праці хлібороба і садівника, тих, хто “садить паростки кленові, хто […]...
- Основні мотиви лірики Ф. І. Тютчева Напевно, немає людини, що, прочитавши хоч один раз вірші Тютчева, залишиться до них байдужим. Поезія Тютчева дихає свіжістю й чистотою, земною красою й космічною досконалістю. Тютчев вміє описати те просте, що ми бачимо у світі, такими незвичайними словами, що воно з’являється перед нами зовсім в іншому світі. Тільки Тютчев може зрівняти “лагідну посмішку увядання” з “соромливістю страждання” розумної істоти, дощові краплі з людськими сльозами. Лірика Тютчева різноманітна й неповторна, але […]...
- Тема: Тонкий ліризм поезії Ф. Тютчева. Вірш “Я знаю в праосені пору…” Мета: оЗнайомити учнів із творчістю російського поета Ф. Тютчева; поглиблювати навички аналізу поетичного тексту; розвивати зв’Язне мовлення, творчу уяву; виховувати любов до природи. Обладнання: Портрет Ф. Тютчева; виставка його книг; картини із зображенням російської природи. Аудіо запис музики П. Айковського ” Пори року”. Головна цінність поезій Тютчева – У живому, граціозному, пластично-тонкому Зображені природи. М. Некрасов Хід уроку І. Підготовка до сприйняття учнями навчального матеріалу Вступне слово вчителя Кожна пора […]...
- Трагічна забарвленість теми кохання в поезіях Ф. Тютчева У поезії кохання – завжди трагедія, бо щасливе кохання спонукає автора звертатися до самого себе, тобто людина любить, і це і є на той час її творчість. Інша річ, коли перед коханням поета стають різноманітні перешкоди. То можуть бути непереборні відстані у просторі або суспільних станах закоханих. То може бути смерть коханої чи кохання. То може бути зрада. То може бути час… Тепер відкриємо збірку поезій Тютчева і зануримось у […]...
- Життєвий і творчий шлях Ф. І. Тютчева Ф. І. Тютчев поряд з Пушкіним є одним із самих цитуємих російських поетів. Його вірши “Розумом Росію не зрозуміти…” і “Люблю грозу на початку травня…” відомі, мабуть, усім. Близькі вірші Федора Івановича Тютчева й серцям наших сучасників. Не одержавши загального визнання при житті, у наш час поет займає важливе місце в російській літературі. Для більшості ж його сучасників вірші Тютчева вважалися далекими від духу часу, а за формою здавалися то […]...
- Людина і природа в поезії Максима Рильського Максим Рильський – поет, вчений, громадський діяч – один з титанів української культури. Радість творчої праці, глибокий патріотизм, ясне світосприймання – все це було притаманне йому. Щирість – це безперечна властивість М. Рильського. Він міг помилятися. Помилятися – це, як відано, взагалі людська риса, але він ніколи не служив тому, що вважав неправдою. Його перша книжка “На білих островах” цікава, по-перше, як контраст більшій частині подальших книг поета. Ранні поезії […]...
- Я читаю вірші Ф. Тютчева про весну Ф. Тютчева називають співцем природи. її краса з дитинства ввійшла в серце поета з полів і лісів, що оточували його рідний Овстуг, із чудових придеснянських луків і березняків, неосяжного синього неба Брянщини. Один із найкращих віршів відомого поета “Весняна гроза” присвячений природі. Незважаючи на те що поет написав його в Німеччині, мені здається, думками і душею він линув на Батьківщину і оспівував красу її природи: Люблю грозу в начале мая, […]...
- Характеристика лірики Ф. І. Тютчева Художницька доля поета незвичайна: це доля останнього російського романтика, що творив в епоху торжества реалізму і все ж таки зберіг вірність завітам романтичного мистецтва. Романтизм Тютчева проявляється, насамперед, у зображенні природи. Перевага пейзажів – одна із прикмет його лірики. При цьому зображення природи й думка про природу з’єднані у Тютчева воєдино: його пейзажі одержують символічний філософський зміст, а думка знаходить виразність. Природа у Тютчева мінлива, динамічна. Вона не знає спокою, […]...
- У чому схожість і відмінність поглядів Тютчева і Фета на поезію? Імена Тютчева і Фета в історії літератури завжди стоять поруч. І не тільки тому, що вони сучасники, поети однієї епохи. Некрасов теж близький їм за часом, але це зовсім інша поезія, і його Муза зовсім іншого, земного походження. Вона, на думку поета, “рідна сестра” молодої селянки з вірша “Вчерашний день часу в шестом…” – страждаюча, терпляча, уся в земних турботах і сумі. Вона якщо і гляне на небо, так тільки […]...
- Тема Батьківщини у творчості Ф. І. Тютчева Все своє життя Ф. І. Тютчев вірило в особливе призначення Росії, у велику долю її. Доля ж самого поета зложилася так, що свої кращі роки він провів за кордоном. Тютчев тривалий час служив у Мюнхені, у російській дипломатичній місії. Живучи в Німеччині, Федір Іванович побував у багатьох країнах Європи – у Греції, Італії, у Франції. Однак думка його завжди була спрямована до Росії, він був “росіянин серцем і душою”. Розумом […]...
- Людина й природа в “Кримських сонетах” Адама Міцкевича Потрапивши на чуджу землю, спостерігаючи багатства чужої йому природи, Адам Міцкевич зумів зберегти в уяві вроду Рідної землі, яка підсвідомо проявляється в сутності єства ліричного героя його “Кримських сонетів”: Я так напружив слух, що вчув би в цій землі Й голос із Литви. “Кримські сонети” – особливі твори за своїм звучанням і глибиною думки, за мелодійністю й тематичною розмаїтістю. Смороду уособлюють внутрішній порив автора до рідної землі, від якої він […]...
- Життєвий і творчий шлях Ф. Тютчева Видатний російський поет, яскравий представник пізнього романтизму. Його творчість позначена глибиною філософської думки та здатністю проникати в таємниці природи і людської душі. У філософській ліриці поета – трагічна роздвоєність душі, приреченість на земне існування на тлі універсального природного життя. Проникливий лірик-мислитель, Тютчев був майстром російського вірша, який надав традиційним розмірам надзвичайного ритмічного розмаїття. Отже, розглянемо життєвий та творчий шлях поета та спробуємо зануритись в романтичний світ поезії Тютчева. Видатний російський […]...
- Твір-аналіз творчості Ф. І. Тютчева Ф. І. Тютчев належить до числа видатних російських поетів. Довгий час його вірші не користувалися широкою популярністю. Уперше значення поета Тютчева було розкрито в статті Некрасова “Російські другорядні поети” . Незважаючи на назву статті, Некрасов сміло відніс Тютчева “до російських першорядних поетичних талантів”. Кілька років через Добролюбов у статті “Темне царство” відзначив, що Тютчеву На відміну від Фета доступна “і пекуча пристрасність, і сувора енергія, і глибока дума, порушувана не […]...
- Людина і природа у творчості О. Кобилянсьної Духовно обдарована від народження Ольга Кобилянська глибоко відчувала багатство і красу рідного краю. В чудових лісах зелених Карпат черпала письменниця творчу наснагу. На матеріалі побаченого, пережитого написані новели “Битва”, “Некультурна”. Письменниця згадувала: “З таких дальних прогулок я привезла з собою вели-. кого лісу здобуток, а це – “Битву”, котру я бачила власними очима… Довгий час носила я ту картину живої природи в душі, доки не настала хвиля, де я кинула […]...
- Що значила для Тютчева Росія Для Тютчева Росія була не стільки предметом любові, скільки віри – “у Росію можна тільки вірити. Особисті почуття його до батьківщини були дуже складні й багатобарвні. Було в них навіть деяке відчуження, з іншого боку – благоговіння до релігійного характеру народу: “всю тебе, земля рідна,- у рабському виді Цар Небесний – виходив благословляючи” ,- бували в них, нарешті, хвилинні захоплення самим звичайним шовінізмом Тютчев не любив Росію тою любов’ю, що […]...
- Природа і людина у “Кримських сонетах” Потрапивши на чужу землю, спостерігаючи багатства чужої йому природи, Адам Міцкевич зумів зберегти в уяві красу рідної землі, яка підсвідомо проявляється у сутності єства ліричного героя його “Кримських сонетів”: Я так напружив слух, що вчув би в цій землі І голос із Литви. . “Кримські сонети” – особливі твори за своїм звучанням і глибиною думки, за мелодійністю і тематичною розмаїтістю. Вони уособлюють Внутрішній порив автора до рідної землі, від якої […]...
- Природа і людина у “Кримських сонетах” Адама Міцкевича Я знаю, що сонети писали Петрарка, Шекспір. Та ось ми ознайомилися на уроці зарубіжної літератури із сонетами Адама Міцкевича. Потрапивши на чужу землю, спостерігаючи багатства чужої йому природи в оточенні недругів, Адам Міцкевич зумів зберегти в уяві красу рідної землі, яка підсвідомо проявляється в сутності єства ліричного героя його “Кримських сонетів”: Я так напружив слух, що вчув би в цій землі і голос із Литви. . До кримського циклу ввійшли […]...
- Природа й людина. Вільна тема Улітку на клумбах парку море квітів… Восени палають спілими ягодами шипшина, глід, барбарис, зеленіють ялини, сосни. Уздовж доріг тягнуться нагору тополі. Багато будинків оточені високими туями, сріблистими ялинами й чагарниками. Як хочеться, щоб ця краса природи була вічною… Тільки що я прочитала оповідання Рея “И гримнув грім”. Прочитала й глибоко задумалася… Герої цього оповідання з виконаного благополуччям сьогодення на машині часу роблять подорож у віддалене минуле. Одне з обов’язкових умов […]...
- Природа у поезії М. Вінграновського Найбільше з прочитаних поезій М. Вінграновського мені сподобався вірш “Ходімте в сад…”. Поет не просто описує природу рідного краю, а використовує такі метафори та образи, які по-справжньому вражають, дивують і надовго залишаються в пам’яті. Сонне волосся ночі, згорблений чумацький небопад, жовті кулачки груші – які прекрасні образи, які яскраві! Після прочитання цієї поезії я довго думав, що ж потрібно, щоб так описувати природу. По-перше, безумовно, людина повинна мати талант. До […]...
- Природа і людина у новелістиці О. Кобилянської Саме в новелістиці талант О. Кобилянської розквітнув у повну силу. Новелу “Природа” Іван Франко зараховував до кращих новел цієї письменниці. Аналізуючи творчість О. Кобилянської в цілому, Л. Білецький визначав три характерні риси її новелістики: ліризм, психологізм та почуття природи. Ліризм проявлявся у глибокій внутрішній настроєності, переплетеній надзвичайно чуйним смутком, тугою за чимось високим, за ідеалом краси й пориваючим устремлінням до внутрішньої свободи людини, якої так бракує в реальній дійсності та […]...
- Мотиви лірики Ф. І. Тютчева “Тютчеву досить декількох рядків; сонячні системи, мрячні плями “Війни й миру” і “Братів Карамазових” стискає він в один кристал, в один алмаз. От чому критика так нещадно б’ється над ним. Його досконалість для неї майже непроникно. Цей орешек не так-те легко розкусити: око бачить, а зуб неймет. Тлумачити Тютчева – перетворювати алмаз у вугілля”, – писав Д. Мережковский. Сьогодні, через багато років, ми беремо на себе сміливість знову узятися за […]...
- Природа і людина у творчості Івана Драча Спочатку подивімося, в яких умовах виникла поезія Івана Драча. Поезія, а лірика в першу чергу, не могла не вловити тих величезних зрушень, які відбувалися в науці й техніці, змінювали уявлення людини про світ, в якому вона живе, перебудували людську психологію, створюючи привабливі утопії про блага технізованої цивілізації. Хто тоді не піддався спокусливому впливові цих чарів фізики, біології, хто не повірив, що математизація проникне навіть у мистецтво і буде знайдено алгоритм […]...
- Людина і природа у повісті Е. Хемінгуея “Старий і море” Розміщено від Tvіr в Вторник 25 мая Герой повісті “Старий і море” не шукає порятунку в природі, він належить до неї. Старий не тільки проживає довге життя в єднанні з природою, з морем – він частина цього світу природи. Сантьяго любив летючих риб – то були його найперші друзі в океані, а от птахів жалів, особливо малих і тендітних морських ластівок. Про море старий думав, як про жінку, про живу […]...
Categories: Твори з літератури