Здавна українці люблять і шанують любисток. З’явився він дуже давно, у нього розкішне зелене листя, приємний запах. У народі існує повір’я, що цією рослиною можна причарувати когось, він має ще такі назви: любець, приворотне зілля, любчик, любимене. Ця рослина оспівана в піснях про нещасливе кохання.
А ще його шанують як оберіг садиби.
Дівчата споліскували волосся відваром любистку, вплітали у віночок листя, коли йшли на молодіжні розваги. Листя рослини на Трійцю святили в церкві і зберігали весь рік, бо при хворобі людині давали відвару й недуга відступала. Першу купіль для немовляти також готували з любистком, казали: “Щоб люди любили й поважали!”
Любисток також здавна був відомим як прянощі, його використовували для приготування страв. Зараз чомусь віддають перевагу завезеним прянощам, а в нас же є свої, тільки про них чомусь забули.
Посадіть біля своєї домівки любисток, хай він буде приворотним зіллям і привертатиме до вас добрих, чуйних людей.





Related posts:
- Рослинна магія України Здається, немає такого зела, такої рослини, якої не вживали б наші предки. Не вірите? Ось послухайте! Наші пращури вірили, що дерева, кущі, трави, кожне зіллячко мають свою мову, власний голос. Усяка травинка в світі жива. Особливо на свято Купала кожне зело, вода, навіть роса наповнювалися чарівними та цілющими властивостями. Існує повір’я: хто відшукає цвіт переліт-трави, буде в усьому щасливий. Мене бабуся навчала: коли вперше побачу в лісі первоцвіт, то треба […]...
- Пошана до книги Пошана до книги Здавна люди шанують книгу. Саме вона відкриває шлях до незліченних скарбів мудрості, набутих людством упродовж багатьох століть. Необхідно дружити з книжками. Вони допомагають опанувати основи наук, вивчити історію України, пізнати навколишній світ. А найголовніше – глибоко перейнятися гордістю за свій народ, його культуру....
- Вінок Вінок Вінки з’явилися в сиву давнину і були пов’язані у слов’ян із культом Сонця. На свято Івана Купала дівчата вплітали поміж квітів полин, любисток, зілля, яке мало силу проти “чортовиння” й оберігало від усякої нечисті. А щоб дізнатися про свою долю, судженого, кидали віночки в річку. Не випадково народна творчість зберегла багато висловів, пов’язаних із вінком: як у вінку – дуже гарно; терновий вінок – символ страждання. Про любов народу […]...
- Про нерозривну єдність людини й природи Людина протягом свого історичного розвитку прагнула побачити з усіх боків картину миру, пізнати природу, Щоб застосувати її для своїх потреб. Цікавими були погляди наших предків на будову миру, деякі природні явища. Наприклад, у древні часи вважали, що, скільки людей живе на землі, стільки зірок існує на небі, тому що в кожної людини є своя зірка, що з’являється, коли людина народжується, і гасне, коли людина вмирає. По зміні розташування зірок люди […]...
- Опадає листя Мені дуже подобається спостерігати, як восени з дерев опадає листя. Я помітила, що з різних дерев воно опадає у різний час. Найперше листя опадає з кленів і берізок, а найпізніше – з дуба. Мені здається, що завдяки цьому тривалість листопаду збільшується, і ми маємо змогу довше милуватися красою природи. Ще я помітила, що у різних дерев. осіннє листя буває різного кольору: жовте з усіма можливими відтінками, червоно-коричневе, багряне. Бабуся пояснила […]...
- Гончарство Українці здавна займалися гончарством. Багато означав ритуальний вибір часу для роботи. Воду для замішування глини набирали неодмінно вранці. О цій же порі формували посуд і випалювали його. Як кажуть у народі, це тому, що ранком колись творився світ. А день для вироблення молочного посуду обирався гончарами тільки суботній. Миски та кухлі виробляли з червоної глини, бо вона, як вважали, замішана на крові Бога. Тому посуд з неї мав магічні властивості. […]...
- Поетичний словник Бориса Олійника І. Мовно-поетична образність творів Бориса Олійника. ІІ. Поняття-терміни у творах поета. ІІІ. Громадянська лірика Б. Олійника. . Особливе місце у віршах Б. Олійника посідає філософська лексика, органічна в духовному світі поета, яка виразно виявляється в публіцистичній спрямованості. Багато елементів фольклору знаходимо в системі поетичної мови Б. Олійника. Його улюблені образи – фольклорні слова-символи: калина, любисток, місяченько, лебідь, рута, соловей.) ІV. Мовна палітра Б. Олійника. . Однією з характерних особливостей мовної […]...
- Твір “Калина”, опис калини Калина – дуже красива рослина. Це стрункий кущ, з багатьма тонкими вітками, що тягнуться до неба. Із приходом весняного тепла на них набухають бруньки. Потім калина вся вкривається білими суцвіттями-парасольками, вона вбирає тепло сонця та живильну вологу землі. ЇЇ листя яскраво-зелене з нерівними зубчастими краєчками, і в них плутається вітерець. Потім, коли квіти оцвітають, на їхньому місці з’являються маленькі зелені ягідки. Вони поступово стають більшими та восени набувають насичено червоного […]...
- Барвінок 6 клас Серед усього розмаїття кольорів, запахів і форм є особливо дорогі серцю кожного українця рослини. Один із таких витворів природи – славний барвінок. Здається, що він і зимою зеленіє, бо коли тануть сніги, то на світ пробивається його цупке зелене листя, не змучене холодом, не скалічене морозом. А коли повітря стає по-материнськи м’яким та лагідним, то барвінок зацвітає. Взимку відвар барвінку п’ють від простуди, улітку він прикрашає святковий стіл. […]...
- Якби моїм товаришем був Олесь Якби моїм товаришем був Олесь, то, думаю, нам спершу було б важко знайти спільну мову. Чому? Бо таких людей, особливо моїх ровесників, які живуть із природою, як у своїй родині, дуже мало. Просто взагалі меншає людей, які б не тільки відчували, досліджували, але й поважали природу так, як це вмів робити малий Олесь. Тому мені здається, що він і серед нас був би диваком. Але це на перший погляд, далі […]...
- Зайчик у лісі Настала осінь, але зайчик залишався все ще сіреньким. Йому дуже хотілося поміняти шубку. Він гасав по лісу, вискакував на сусіднє поле, підбирав покинуту моркву, листя капусти. Ось уже геть усе листя облетіло, навіть дуб почав осипатися. А зайчик усе ще був у сіренькій шубці, що подекуди вже трохи пошарпалася, особливо на боках. Це стало помітним після того, як він мчав від лиски через зарості терну та шипшини. Спогад про це […]...
- Осінній ліс – IV варіант І V Варіант Кожне дерево в лісі живе своїм життям, по-своєму розвивається, по-своєму шумить. І восени всі дерева різні. З дуба, наприклад, листя не осипається восени, а тільки побуріє. І довго, часто аж до весни, серед білого снігу темніє його цупке листя. Він вклоняється вітру, як лозина, не тріщить, не тремтить як осика, не стогне, як сосна. Якщо вітер сильний зашумить дуб і шумить довго і завзято. Його низький голос […]...
- Уславлення любові козаків до рівної землі в поемі “Гамалія” Т. Шевченка Ще здавна Україна зазнала нещасливої долі. Вона стільки разів потрапляла під гніт інших країн, потерпала від нападів татар, турків та інших загарбників. Татари жорстоко вбивали людей, палили села, їхні вороні коні топтали нашу рідну землю, знищували все живе. Україна плакала, плакала гіркими слізьми за своїми дітьми, мовчки терпіла біль від вогню, від тупоту ворожих коней, обпікала її кров українців, якої було багато пролито по всій Україні. Нещасна Україна шукала захисту, […]...
- Роксолана – дочка України Роман Павла Загребельного “Роксолана” – це історія боротьби нікому не відомої дівчини і жінки за свою особистість, за те, щоб уціліти, зберегти себе. Завдяки цьому вона стала легендою українського народу. Роксолана – Анастасія Лісовська, донька священика із Рогатина, яку п’ятнадцятирічною продали в Ясир, і яка, потрапивши до гарему турецького султана Сулеймана, стала незабаром його улюбленою дружиною і майже сорок років уражала безмежну Османську імперію і всю Європу. Венеціанські посли – […]...
- До свята Великодня До свята Великодня Крашанка – необхідний атрибут Великодня, символ відродження життя. Здавна щороку великодньої п’ятниці господині готували крашанки: червоні, жовті, зелені. Вони прикрашали святковий стіл. А звідки ж господині брали фарби? По-перше, відвар цибулинного лушпиння, що збиралося протягом тривалого часу, фарбував яйце у приємний червоний і світло-брунатний кольори. Відвар з листя медуниці забарвлював їх у зелене, а з вільхових шишечок – у жовте; звичайна синька, яку вживали, коли мастили хату, […]...
- Осінній парк Ось і прийшла осінь. Тільки зовсім недавно дерева в парку радували нас буйною зеленню, і от зелене листя пожовкло, заблищало золотом і почало повільно падати на землю. На вулиці ще тепло, а птахи вже збираються відлітати у вирій. Старий парк ніби завмер, прислухається до кроків осені. Знає він, що зовсім скоро теплі тихі вересневі дні закінчаться. На зміну вересню прийде жовтень, умиє парк сльозами дощів. А там і листопад огорне […]...
- Ебінізер Скрудж головний герой “Різдвяної пісні у прозі” Ч. Діккенса Один із найвідоміших англійських письменників XІX ст. Ч. Діккенс із співчуттям ставився до бідних людей. Своїми творами він сподівався звернути увагу багатих на несправедливість, яка існує в суспільстві, та перевиховати їх. Цій темі присвячена його повість “Різдвяна пісня у прозі”. Головний герой твору – власник торгової спілки “Скрудж і Марлей” Скрудж. Це була дуже скупа і жорстока людина. “Через холод у душі і вся постать його немов заморозилась: ніс загострився, […]...
- Твір про квітку – опис мальви Мальви – справжні королеви у літньому українському садку. Вони ніжні, пишні, яскраві. Квіток мальви на її високій, довгій та міцній стеблині дуже багато. Тому здається, що мальва – це суцільна велика квітка. Мальви в садку квітнуть все літо. Вони радують око різними кольорами: ніжно-рожевим, лимонно-жовтим, ніжно-лиловим, густо-червоним, яскраво-бордовим… Деякі мальви мають дивний чисто-білий колір. Пишні пелюстки мальви за формою схожі на видовжені сердечки, а сама квітка – на легенький капелюшок. […]...
- Толерантність та її підгрунтя Люди, яких люблять і шанують, не обов’язково вродливі і не завжди винятково розумні. Проте вони мають такі якості, які полегшують їм установлювати контакти з іншими людьми й допомагають знаходити собі друзів. Ці якості можуть бути закладені в характері від самого народження, але їх можна й набути, доклавши до цього певних зусиль. У чому ж таємниця правильного спілкування з людьми? Які риси для цього необхідні? Кажуть, що люди – ніби дзеркало. […]...
- Історія царівни з “Казки про мертву царівну та сімох богатирів” О. С. Пушкіна Чомусь таких історій у казках багато. Наприклад, така сама історія у Білосніжки. Зла мачуха була у Попелюшки. Така ж сама пригода у казці про Пані Метелицю і про нашого Морозка. У казці О. Пушкіна розповідається, що цар поїхав на війну, а цариця сіла біля вікна його чекати. Через деякий час у неї народилася донька. Саме цього дня з походу повернувся цар. Цариця від хвилювання померла. Залишилися вдівець із сиріткою самі. […]...
- “Книга і комп’ютер. За чим майбутнє?” Необхідність висловлювати і передавати інформацію спричинилася до появи мови, писемності, мистецтва, книгодрукування, телебачення, обчислювальної техніки. Завдяки технічному прогресу виникли певні засоби комунікації, а разом з ними – й цінності. Першим проривом у цьому напрямі стала книга, яку споконвіку любили і поважали. Недаремно народ каже: “Книга вчить, як на світі жить”, “Книга – джерело життя”, “З книгою жити – з добром дружити”. Про роль книги в житті людини писали і майстри […]...
- Жовтень зриває листя Жовтень ступає по узліссю у вишитій багрянцем широкій Орочці. Прийде сюди восени, подивись – і замилуєшся красою природи. Не повіриш, що це сама природа намалювала таку красу. А вітер робить своє діло: зриває з дерев листя і стелить багатобарвну ковдру на стежці, полях. А он кучерява груша, що росте на узбіччі лісу, усипана тисячами мідяків. У гіллі пурхають, щебечуть, цвірінькають зграйками перелітні птахи. Вони співають наповнені життєдайними звуками. Вони співають […]...
- Як ти вітаєш, так і тебе вітатимуть – I варіант 6 клас I Варіант Цей вислів треба розуміти так: як ти ставишся до інших людей, так і до тебе будуть ставитись. Хочеш, щоб тебе поважали, були чемними, уважно слухали, поважали твої почуття та бажання, то сам поводься так з іншими. Кожній людині приємно, коли до неї, до її думки прислухаються. Моя матуся часто мені повторює: “Стався до інших так, як хочеш, щоб ставились до тебе”. Я намагаюсь дотримуватись цього правила. […]...
- Український віночок Мені здається, що найкращою прикрасою до обличчя дівчини є віночок. Любов до цієї прикраси народилася у мене через бабусю, яка виплітала мені дуже гарні віночки і прикрашала моє волосся на великі свята, здебільшого весняні. Моя бабуся усе життя провела у селі, тому багато знає про українські обряди, до яких належав і обряд плетіння вінків. Вона розповіла мені, що вінки плетуть з польових квітів, таких, як маки, сині волошки, білий ромен-зілля, […]...
- ХЛІБ – НАЙБІЛЬШЕ БАГАТСТВО ТВІР-РОЗДУМ НА МОРАЛЬНО-ЕТИЧНУ ТЕМУ. Кожна епоха дає свої поняття про цінності. Для епохи середньовіччя характерне матеріальне збагачення, для епохи Відродження – духовне зростання, для епохи сорокових років XX століття – завоювання і загарбання. З цього прикладу можна багато сперечатись, можна наводити докази і свідчення, але одне є незмінним, те, що не вимагає доказів, твердження, що найбільше багатство – хліб. Коли хліба обмаль – його не може замінити ні золото, ні […]...
- Моя улюблена пора року – IX варіант 6 клас IX Варіант Мені подобається осінь. Але не пізня, коли темно і холодно. Я люблю так звану золоту осінь, “бабине літо”. Вже нема літньої спеки, але ще тепло і вдень, і ввечері. Ясне, високе, синє небо. Яскраве жовте, багряне, червоне листя на деревах, кущах і під ногами. Ідеш по килиму з листя, воно загадково шурхотить, ніби промовляє до тебе. Птахів вже не чутно, вони відлетіли в теплі краї. Тиша […]...
- Засудження нечесності, егоїзму, жорстокості в повісті “Вогник далеко в степу” – ГРИГІР ТЮТЮННИК ТЮТЮННИК Григір Тютюнник є автором багатьох зворушливих повістей. Одна з них – “Вогник далеко в степу”. У ній розповідається про хлопця-підлітка Павла і його товаришів – трьох Василів. Мабуть, у цій новелі є автобіографічні моменти, бо сам письменник, як і його герой Павло, мав по закінченні війни 14 років і теж навчався в ремісничому училищі. Це було покоління дітей, в яких війна забрала дитинство. Вони вимушені були замінити дорослих чоловіків, […]...
- Лісовий оркестр У суботу ввечері тато сказав мені: “Готуйся, Миколка, завтра підемо слухати оркестр”. “А квитки ти купив?” – запитав я. Тато посміхнувся і сказав, що концерт цей безкоштовний. Назавтра він розбудив нас з мамою зрання, і ми вирушили на електричку. І ось уже позаду міський вокзал; потягнулися посадки, порожні поля. На одній станції ми вийшли й відразу опинилися в незвичайній для городянина тиші. Потім продовжували шлях путівцем. І ось ми в […]...
- Твір “Осінній ліс’ або “Опис осіннього лісу” Як красиво в осінньому лісі! Дерева та кущі вбралися у різнобарвні шати: золотисто-жовтий, вишнево-червоний, темно-зелений. Серед строкатого листя чітко вирізняються чисто-чорні або сліпучо-білі стовбури. Кожне дерево має своє особливе вбрання, свої неповторні відтінки кольорів. Все залежить від його породи: ясен це чи береза тощо. У сонячний день осіннє листя буквально світиться в променях! Сонце ще гріє, але повітря вже холодне, свіже та чисте. І якось незвично тихо осіннім днем в […]...
- Снігур на горобині Зима цього року лягла рання. Кілька днів підряд ішов сніг. Двірники, захоплені зненацька снігом, не встигли згребти опале листя. Де-не-де можна було побачити різьблений кленовий листок, що стирчить з-під снігу. Ще подекуди на деревах залишалося листя. Здавалося, дерева підставили свої долоньки, на яких лежав і не танув сніг. Листя на дубі, що залишилося, схоже на жерстяне. Воно стукало одне об одне, начебто намагалося зігрітися. А ось горобина давно скинула своє […]...
- Турботлива матір. Вір опис за картиною М. Пимоненка “Квочка” Прикрасою двору була квочка. На подвір’ї було багато живності: і гуси, і качки, навіть кумедне поросятко і бичок. Але квочка виділялася своїм ошатним оперенням і лагідною вдачею. Кожен, хто її бачив, відзначав рудувате забарвлення пір’я на грудях, темно-коричневу голову, яскраво-червоний гребінь – заздрість багатьох півнів, а спина здавалася рожевою. Хвіст трошки розчепірений. Пір’ячко до пір’ячка, та таке густе! Поруч із квочкою інші птахи поводилися тихенько, навіть горобці, які намагалися вкрасти […]...
- Ластівчине гніздо Кожного літа я з батьками приїжджаю в гості до бабусі на Полтавщину в місто Зіньків. Одного разу, коли ми гуляли центральною вулицею міста, побачили під балконом на одному з будинків ластівчине гніздо. Невідомо, з яких причин, але раптом шматочок гнізда відвалився, а рештки гніздечка почали якось непевно коливатися, здавалося, що гніздечко ось-ось упаде на землю. А там же маленькі ластів’ята! Вражені побаченим, ми зупинилися. Поруч із нами стали зупинятися інші […]...
- Л. Костенко Кольорові миші Давно, Іще в шістсот якомусь році, Ну, цебто більш як три віки тому, Коли носили шпаги ще при боці І розважали стратами юрму, Коли відьом палили при народі, Коли наук не знали ще ладом, – Кажу, давно, кажу, у Вишгороді Підсудна Анна стала перед судом. Було тій Анні, може, десять рочків, Її привів розлючений сусід. Багряне листя, кілька тих листочків, Останнє листя із кленових віт Було на стіл покладене, як […]...
- Правда як життєве кредо Платона Ангела Я хочу правді бути Вічним другом І ворогом одвічним злу. В. Симоненко Правда була єдиним порадником у житті головного героя п’єси “Дикий Ангел” О. Коломійця – Платона Ангела. Правдою він жив, у любові до правди виховував своїх чотирьох дітей. Платон Микитович Ангел раз і назавжди обрав собі за життєві принципи правду і працю. Цим принципам він був відданий до кінця життя, згідно з ними виховував дітей. Платона Ангела змальовано людиною […]...
- Пташка на калині Одним з найвидатніших витворів українського мистецтва є петриківський розпис. Він бере свій початок від писанкарства, яке виникло на ранньому етапі культури слов’ян Придніпров’я. З-під пензля майстрині народного розпису Тетяни Пати народився справжній витвір мистецтва – розпис “Пташка на калині”. На кущі калини зображена велична пава між гіллям. Під вагою великої птахи тоненьке стебло калини навіть не прогнулося. Пава неначе зависла в повітрі, а її маленькі лапки ледь торкаються куща. Гілля […]...
- Мені тринадцятий минало Рано втратив Тарас матір і батька. Залишився сиротою. Люди пожаліли малого, взяли пасти овець. Та нерідко сум і печаль огортали дитину, й тоді здавалося, що “село почорніло, Боже небо голубеє і те помарніло”. Розпач від невлаштованості, розгубленість крають серце хлопчика. Але, як кажуть, світ не без добрих людей. І нещасного самотнього Тараса втішає дівчина, що почула плач. І знову: “Неначе сонце засіяло, неначе все на світі стало моє… лани, гаї, […]...
- Фантастичне та реальне в баладі “Вільшаний король” Здавна люди схилялися перед явищами природи, відчували забобонний страх перед ворожими її виявами. Балада Й. В. Гете “Вільшаний король” написана в романтичному стилі за мотивами народної пісні. Батько везе хворого сина через ліс, а тому вважається, що дитину кличе Вільшаний король, або Лісовий король. Хлопчик марить, і туман йому видається страшним бороданем, який пропонує піти з ним на узбережжя в сади погратися. Шепіт листя нагадує хворому вмовляння підступного короля, а […]...
- Мої сімейні обов’язки Звичайно, у кожного є свої обов’язки в сім’ї. Наприклад, тато в сім’ї найчастіше заробляє гроші, майже завжди важкою працею. Мами зазвичай пораються по господарству: готують їжу, прибирають у домі. Діти мають простіші обов’язки: помити посуд за собою, витерти пил з меблів. У мене обов’язків не дуже багато, але я дорослішаю – і їх стає дедалі більше. Вранці я мушу застелити після себе ліжко. Якщо нікого немає вдома, то треба самому […]...
- Твір “Їжачок та заєць: зустріч осіннього дня” Осіннього дня ми виїхали до лісу. Був сонячний, але вже холодний день. Навкруги лежало жовте та буре листя. Я присів на галявинці. І враз завмер, бо побачив на відкритому місці руденького зайця! Він сидів просто переді мною! Заєць не відразу мене побачив. Відомо, що ці звірятка добре бачать усе з боків, а прямо перед собою недобачають. В цю секунду листя зашуруділо та з-під нього виліз великій їжак з чорненькою мордочкою […]...
- Ясний лицар на крилатому коні ЛОТОЦЬКИЙ АНТІН Письменник та історик. Жив у Галичині. Працював учителем ум. Рогатині. Почав друкуватися з 1907 року. Автор історичних оповідань, повістей, казок. Найвідоміші з них: “Три побратими”, “Було колись на Україні”, “Козак Байда”, “Роксолана”, “Княжа слава”, “Історія України для дітей”. Ясний лицар на крилатому коні Є багато цікавих сторінок із життя моєї рідної України, які розкривають героїчне минуле нашого народу. Сміливі, мужні лицарі не раз відстоювали її у боротьбі з […]...
Categories: Твори з літератури