Марко Черемшина – псевдонім Івана Юрійовича Семанюка, натхненного співця рідної Гуцульщини. Його твори стоять в однім ряду з творами В, Стефаника, О. Кобилянської, Л. Мартовича.
Пам’ятною подією в житті М. Черемшини було знайомство з І. Франком.
“Я дивився зблизька на Франка, як на сонце, від якого меркнуть очі”, – захоплено згадував пізніше письменник.
Саме Франко в дружній бесіді порадив Черемшині покинути писання поезій у прозі та вернутися до змалювання мужицького життя.
Перші твори про життєві проблеми гуцулів з’явилися 1899 року в “Літературно-науковому віснику”. Це були “образки з гуцульського життя “Святий Миколай у гарті” та “Хіба даруймо воду”, які ознаменували остаточний перехід автора на позиції реалізму, хоча цілий ряд його оповідань написано в модерністській манері, оскільки Марко Черемшина прагнув “йти за слідами” Бодлера, Верлена, Метерлінка, Ібсена, Гарборга. Поєднання модерну з реалізмом робить творчість письменника неповторною, самобутньою.
Черемшина захоплювався романтичною вдачею гуцулів, їхнім неповторним фольклором. Письменник високо цінував такі якості своїх земляків, як хоробрість, чесність, почуття товариської вірноті. Свої захоплення він висловив у ранньому оповіданні “Керманич”, вдаючись до ідеалізації образів дорогих йому земляків.
Пізніше в оповідання Черемшини все частіше починають вплітатися гіркі роздуми автора про гуцульське село, про страшну нужду і безправ’я гуцула та про всі ті біди, які ця нужда породжує.
Збірка оповідань “Карби” – це правдива розповідь про те, як “уся Гуцулія на старців переходить”. Письменник не бачить нічого відрадного В житті цих людей, прибитих темнотою, забобонами, безправ’ям, наругою жандармів та сільських багатіїв. Тогочасний критик М. Лозинський писав про збірку: “… візьміть і прочитайте Семанюкові нариси.
А побачите там гуцульське життя і гуцульську душу, його дрібку радощів і море горя, його погляди, вірування, забобони…”.
Говорячи про це, критик, безумовно, мав на увазі новелу М. Черемшини “Святий Миколай у гарті”, де змальовано моторошну картину нужди, в якій жила сім’я Курила Сівчука. З його порожньої хати екзекутор нічого не зміг забрати замість податку, крім ікони; таким чином ікона у майстерно вирізьбленій рамці опинилася в арешті.
В оповіданні “Чічка” Черемшина змальовує непоправну втрату гуцульської родини: гине коняка Чічка, яка 15 років працювала на рідну сім’ю. Не дивно, що оплакують тварину так, як побивалися б над труною найріднішої людини.
М. Черемшину називають поетом туги. Але то не розпач, то здорове почуття протесту людини, що пране кращого життя.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- Значення творчості Марка Вовчка І. Марко Вовчок – перша авторка української літератури. ІІ. Значення творчості Марка Вовчка. 1. Фольклорна основа. 2. Новий оповідач. 3. Зміцнення жанру соціально-побутового оповідання. 4. Виникнення дитячої прози. 5. Марко Вовчок і Тарас Шевченко. 6, Зміцнення авторитету нашої літератури. ІІІ. Актуальність творів Марка Вовчка....
- “Літопис Руський”, “Повість минулих літ”, “Київський літопис”, “Галицько-Волинський літопис” Минають часи, зникають у безвісті держави, розсипаються величні будівлі й пам’ятники, усихають дерева і ріки, а написане слово залишається, щоб нести крізь віки вкладений у нього зміст і голос людської душі. Ми майже нічого б не знали про давнину, якби історія не подарувала нам літописи – зведені у хронологічному порядку короткі й більш докладні розповіді про історичні події. Перше таке зведення має назву “Літопису Руського” і об’єднує в собі три […]...
- Образ оповідача у творчості Марка Вовчка Намагаючись якнайповніше передати риси характеру жінки-селянки, письменниця сама перевтілюється у її образ, використовуючи постать оповідача в межах літературної традиції першої половини XIX ст. Панівною формою художнього викладу в оповіданнях та повістях цього часу була традиційна, започаткована Квіткою-Основ’яненком за народним зразком оповідь, що являла собою усний монолог людини з демократичного, найчастіше селянського, середовища. Ставилася мета створити максимальне враження автентичності зображуваного, виявлялася настанова белетристів на документально-фактичну достовірність як один із засобів художньої […]...
- Образи кріпаків у творчості Тараса Шевченка і Марка Вовчка Через усю творчість Тараса Шевченка червоною ниткою проходить тема страждання покріпаченої України, уярмленого, поневоленого рідного народу. Безпосередньо тему кріпацтва Кобзар уперше порушує у поемі “Сліпа”, в якій гостро засуджує поміщицьку мораль і показує повну залежність кріпаків від сваволі пана. Як правило, герої з народу шевченкових соціально-побутових та історично-побутових поем наділені рисами ідеальності. В образах Ганни, удови, Степана, Ярини та її батька поет втілив свій ідеал життя “по правді”. Його селянам […]...
- Тема російського села у творчості Серафімовича на прикладі повести “Біла Глина” У ряді творів Серафімович розкриває класові конфлікти в селі, гостроту й складність боротьби, що відбуває в людських душах. Гострий розлад проникнув у сім’ю кулака Петренко, з’явившись відбиттям соціальних протиріч в українському селі. Син кулака, молодий офіцер Микола рішуче став на боротьбу за справедливість, і ніщо не має сил примирити батька й сина, тому що, як визнає старий Петренко, людина далеко не дурний, між ними відбувається “несказанно страшна війна, як кров […]...
- Зображення гуцульського побуту в повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Твір М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” є справжньою живою картиною гуцульського побуту, причому картиною, яка змальована ніби не стороннім споглядачем, а людиною, що переживає всі події селянського життя серцем. “Тіні забутих предків” займають центральне місце у творчості М. Коцюбинського. Щоб написати повість, він кілька разів виїжджав у село Криворівню в Карпатах з видатним українським фольклористом Володимиром Гнатюком, ретельно вивчав життя і побут гуцулів. Мабуть, тому письменник і назвав свій твір […]...
- Інститутка Марка Вовчка перша українська реалістична повість Повість Марка Вовчка “Інститутка” була першим великим твором, у якому показано антагонізм між кріпаками і кріпосниками, стихійний протест проти жорстокості та сваволі панства, засуджувалося кріпацтво як велике соціальне зло. Розпочала письменниця роботу над повістю в Немирові на основі спостережень життя у панських маєтках. Змалювала вона повновладну поміщицю і повністю залежних від її волі кріпаків. Марко Вовчок правдиво показала їхнє життя, їхнє підневільне, безправне становище. “Сидимо було день при дні у […]...
- Чим подобається мені оповідання Марка Вовчка Найвизначнішим співцем знедоленого нарду, виразником його мрій і сподівань був Т. Г. Шевченко. Продовжувачем традицій Кобзаря стала Марко Вовчок. У 1857 році з’являються її “Народні оповідання”, в яких виразно зазвучав голос борця проти неправди, сміливого викривача сваволі кріпосників. Росіянка за походженням, Марко Вовчок любила, добре знала українську мову і писала нею свої твори. Т. Г. Шевченко прочитав “Народні оповідання”, коли повертався із заслання. Він високо оцінив їх, а молоду письменницю […]...
- Доля українського села перших пожовтневих років у оповіданні “Політика” Серед когорти українських письменників 20-30-х років Г. Косинка вирізнявся своєрідним реалістичним письмом, що грунтувалося на глибокому знанні сільського життя, душі хлібороба, реалій дожовтневого часу. Його оповідання “Політика” – це розповідь про ті складні процеси, що відбувалися в українському селі 20-х років, збуреному вихором революції. У своєму творі письменник намагається художньо дослідити таку “політику”, яка призвела до драм і трагедій людей, принесла страждання й сльози в українське село. Головний герой оповідання […]...
- “Інститутка” Марка Вовчка: волелюбна романтика героїв, прагнення до особистої свободи Марко Вовчок – визначна українська письменниця середини XIX століття, яка своєю творчістю заклала підвалини для подальшого розвитку оповідних жанрів в українській літературі. Однією з повістей, які правдиво й переконливо висвітлюють умови життя селян в Україні за часів кріпацтва, є соціально-побутова повість “Інститутка”. Тема повісті є звичною для творів першої половини XIX століття: соціальні протиріччя між селянами-кріпаками й поміщиками, умови життя кріпаків у панському маєтку, негативний вплив на людину дореформених реалій. […]...
- Тематична палітра “Народних оповідань” Марка Вовчка Реалістичні твори Марка Вовчка звучали як безкомпромісний вирок кріпосництву. Початок літературної діяльності Марка Вовчка припадає на середину 50-х років, коли вона жила в Немирові. Перебування у навколишніх селах з метою запису народних пісень, приказок, легенд не тільки відкрило очі молодій дослідниці на багатство поетичного генія українського народу, а й допомогло їй глибоко відчути всю несправедливість феодально-кріпосницької системи. “Марія Маркович скрізь і всюди натрапляла на страхітливі картини поміщицької сваволі, нелюдських знущань […]...
- Образи Петра Сагайдачного та Марка Жмайла В оповіданні “В Острозькій школі”, уривку з роману “Сагайдачний”. Андрій Чайковський розповідає про дитячі роки і щиру дружбу Петра Сагайдачного та Марка Жмайла. Трирічною дитиною Петро залишився сиротою, якого прихистила родина Жмайлів, де був хлопчик такого ж віку – Марко. Коли хлопцям виповнилося по шістнадцять років, батьки Марка вирішили, щоб хлопці продовжували освіту в Острозі. Саме там вони добре склали свої перші іспити при вступі, що свідчило про їхню працелюбність […]...
- Літопис “Повість минулих літ” ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Літопис “Повість минулих літ” Ключові слова: – оригінальна давня українська література; – княжа доба; – літопис; – події від створення світу до часів Нестора Літописця ; – щире захоплення героїчним минулим; глибокий сум з приводу княжих міжусобиць і лиха, заподіяного ординцями; – друга назва – “Початковий літопис”....
- Народність творів письменниці Марка Вовчка Народність творів письменниці Марка Вовчка І. Марко Вовчок – видатна українська письменниця другої половини XІX століття. ІІ. Життя селянства за часів панщини у творах Марка Вовчка. 1. Популярність творів Марка Вовчка. 2. Динаміка образу кріпака-селянина в творах Марка Вовчка. 3. “Народні оповідання” – перша книга письменниці – велика подія в літературному житті. 4. Оповідання “Ледащиця” – новий етап у творчості письменниці. 5. Повість “Інститутка” – “найкраща перлина української літератури” ; […]...
- “Інститутка’ Марка Вовчка: волелюбна романтична вдача героїв, прагнення до особистої свободи “Інститутка” Марка Вовчка: волелюбна романтична вдача героїв, прагнення до особистої свободи Марко Вовчок – визначна українська письменниця середини XІX століття, яка своєю творчістю заклала підвалини для подальшого розвитку оповідних жанрів в українській літературі. Однією з повістей, які правдиво й переконливо висвітлюють умови життя селян в Україні за часів кріпацтва, є соціально-побутова повість “Інститутка”. Тема повісті є звичною для творів першої половини XІX століття: соціальні протиріччя між селянами-кріпаками й поміщиками, умови […]...
- Тристан і Ізольда характеристика образа Марка Марко, король – персонаж сюжету про Тристане й Ізольду, дядько Тристана і чоловік Ізольди Білявої. М. – правитель Корнуельса. У Тинтажеле протікає дія ряду лицарських романів. Один раз до берегів королівства, де править Марко, пристає корабель норвезьких купців. Вони висаджують на берег юнака, що виявляється племінником М. Тристаном, сином його зниклої сестри. М. полюбив Тристана як рідного сина, що викликає постійне невдоволення баронів. Образ М. – один із самих цікавих […]...
- Образ жінки-страдниці в “Народних оповіданнях” Марка Вовчка Вражають глибиною трагічного звучання особливо два оповідання про долю жінок – “Горпина” і “Одарка”. Якщо в першому з виключною художньою силою показано руйнування материнського щастя, то в другому змальовано страждання і загибель дівчини, яку занапастив кріпосник. Трагедію обох жінок Марко Вовчок описує у народнопісенному ключі. Фольклорний матеріал вона інтерпретує по-своєму, як художник і соціолог. Усна народна творчість допомогла їй проникнути в психологію трудових мас, глянути На життя й оцінити його […]...
- Київський літопис – ЛІТЕРАТУРА Х-ХІІІ століть “Київський літопис” Докладно розповідає про безперервні війни з половцями та міжусобні чвари, які призвели до внутрішньодержавного безладдя, “висушили” Русь і зробили її легкою здобиччю для загарбників. З оповідань “Київського літопису”, що здебільшого фіксують факти і події, постає картина життя феодальної Русі напередодні страшної катастрофи – татарської навали XIII століття. У цей складний час літописець вбачає порятунок в єднанні Русі. Князям-егоїстам, що дбають тільки про власні територіальні інтереси, літописець протиставляє Володимира […]...
- Галицько-Волинський літопис – ЛІТЕРАТУРА Х-ХІІІ століть “Галицько-Волинський літопис” “Галицько-Волинський літопис” продовжує “Початковий літопис” і “Київський літопис”, подаючи опис подій до 1292 року. У літописі подаються розгорнуті події, що відбувалися на Галичині: боротьба за престол, війни, що передували захопленню Руських земель Ордою хана Батия. Літописець звеличує князя Данила Галицького, показує його як видатного діяча і хороброго воїна. Князь Данило зображений як патріот рідної землі і як князь, що дбає про добробут вітчизни. Художніми особливостями “Галицько-Волинського літопису” є […]...
- “Народні оповідання” Марка Вовчка. Стисло “Народні оповідання” – перша і найкраща збірка в усій творчості Марка Вовчка. Вийшовши у світ напередодні реформи 1861 року, правдиві оповідання з народного життя були спрямовані проти кріпацтва, а своєю художністю, неповторною мовою становили визначне явище в українській прозі. За змістом оповідання можна поділити на дві групи. В одних автор зображує патріархальний побут і родинні стосунки вільних козаків. В інших змальовано панщину з усіма її сумними наслідками. У 1862 році […]...
- Сергій Єсенін “Останній поет села” За Сергієм Єсеніним міцно закріпилася слава поета “із селянським ухилом”. По своєму народженню і покликанню він був таким: “У мене батько – селянин, Ну, а я – селянський син”. Світ віршів Єсеніна – світ сільський, у такому ж ступені як світ поезії Маяковського або Блоку – міський. Поет – один з деяких у російській літературі того часу виходець із села, і він по праву сприймав себе як ліричного представника сільського […]...
- Проблеми українського села середини ХХ століття крізь призму оповідання “Оддавали Катрю” Оповідання Григора Тютюнника “Оддавали Катрю” присвячене болючій проблемі українського суспільства середини ХХ століття – масовій міграції селян до міста. В пошуках кращої долі жителі села зривалися з рідних гнізд, але що їх чекало далі – не знав ніхто. А чи мали право ці люди навідмах рубати своє родове коріння, зрікатися традицій, мови свого народу? Бо саме цього вимагало жорстоке “проросійське” місто. Саме на це питання намагається знайти відповідь у своєму […]...
- Особливості характеротворення в оповіданні Марка Вовчка “Максим Гримач” Марко Вовчок – видатна українська письменниця, хоча її можна назвати й видатною російською та французькою письменницею. Найповніше розкриття її таланту, оригінальності та самобутності відбулося у творах, присвячених життю України. Це народні оповідання з їх панорамною, багатобарвною різноманітністю й водночас типовістю людських характерів, доль, ситуацій. Серед них виділяється оповідання “Максим Гримач”, позначене виразною романтичною спрямованістю та майстерністю характе-ротворення. Оповідь ведеться від імені народного оповідача. Тому й зовнішність героїв змальована у фольклорному […]...
- Моє ставлення до панночки з повісті Марка Вовчка “Інститутка” Марко Вовчок зображувала у своїх творах непросте життя селян часів кріпацтва. Окреме місце у її оповіданнях та повістях посідає тема жіночої долі, бо жінки чи не найбільше потерпали від несправедливості і жорстокості оточуючого світу. Героїні оповідань Марка Вовчка постають перед нами багатостраждальними, чутливими і часто зажуреними, проте завжди щирими і чуйними, сильними духом. Письменниця майстерно проникає у саму сутність душі людини, вказуючи нам на ті часто жахливі перетворення, які відбуваються […]...
- Образи жінок-кріпачок у творі Марка Вовчка “Інститутка” Марко Вовчок у багатьох своїх творах показала тяжке підневільне життя жінок-кріпачок. Не стала винятком і повість “Інститутка”, де письменниця змалювала правдиві образи Устини, Катрі, бабусі. Життєрадісною вдачею, волелюбністю й оптимізмом приваблює Устина. Вона рано залишилася сиротою, росла в чужих людей. В десять років її забрали до панського двору та примусили працювати нарівні з дорослими. Важко їй було у старої пані, і зовсім нестерпним стало життя при панночці. “Прийду було її […]...
- Порівняльна характеристика Устини і панночки за повістю Марка Вовчка “Інститутка” “Інститутка” – це перша в українській літературі соціальна повість, глибоко реалістичний твір про взаємовідносини між кріпаками та панами. Письменниця показала нестерпне становище селян, що є наслідком жорстокості і бездушності кріпосників, зобразила наростання народного гніву, мораль панів і трудового народу, стан тодішньої освіти. У повісті Марко Вовчок протиставила образи дівчини-кріпачки Устини і молодої пані. Назва твору наштовхує нас на думку, що головний герой – освічена поміщиця. “І що ж то за […]...
- Трагедія українського села Твір за романом Уласа Самчука “Марія”. У житті, як на довгій ниві – все трапляється. Перед нами розгортається епопея життя головної героїні однойменного роману “Марія”. У. Самчук навмисне показує її життя читачеві від першого дня появи на світ. Народилася вона щасливою дитиною. У неї були люблячі, лагідні батьки. Але життя – це, як правило, синтез білих і чорних кольорів, щасливих і нестерпно болючих днів. З наглою смертю батьків Марію захоплює […]...
- Традиції та новаторство драматургії Марка Кропивницького Марко Кропивницький увійшов в історію українського мистецтва як великий актор і талановитий режисер, драматург, автор популярних пісень. Він сам при нагоді створював декорації до спектаклів, захоплюючись живописом. Та особливо глибоко розкрився його талант у драматургії. Він автор десятків п’єс. Інколи вони писалися поспіхом, гарячково, щоб задовольнити репертуарний голод, і тому часто після прем’єри драматург знову правив, змінював, викреслював. Але, незважаючи на це, і сьогодні його п’єси становлять окрасу репертуарів багатьох […]...
- Романтичність оповідання Марка Вовчка “Максим Тримач” Творчістю Марка Вовчка розпочинається якісно новий, вищий етап розвитку української прози – утвердження в ній методу критичного реалізму. Однак, як і її великий попередник і вчитель Т. Г. Шевченко, вона поєднала у своїй творчості методи реалізму й романтизму. Саме в романтичному плані написане її оповідання “Максим Тримач”, які увійшло до другої групи творів збірки “Народні оповідання”. За жанром – це трагедійне соціально-проблемне оповідання. Майстерно романтизовано змальовані персонажі твору. Максим Тримач […]...
- Зображення під’яремного становища кріпаків та їх волелюбних прагнень у творах Марка Вовчка – МАРКО ВОВЧОК 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Багато українських письменників і поетів змальовували у своїх творах одну з найтрагічніших сторінок історії нашого народу – кріпацтво. Серед них такі видатні творці, як Тарас Шевченко, Іван Нечуй-Левицький, Панас Мирний та інші. У своїх творах життя селянства за часів панщини правдиво зображувала і видатна українська письменниця Марко Вовчок. Читаючи її твори, дізнаєшся про страшне злиденне життя селян-кріпаків, про їхню виснажливу щоденну працю, про свавілля […]...
- Літопис “Повість временних літ” Літописи, найвизначніші пам’ятки історичної літератури стародавньої Русі, були написані як хроніки і містять у собі також різний літературний матеріал: оповіді, легенди, біографії та запозичення з візантійських хронік тощо. Літописання на Русі почалося в Києві, а перше літописне введення, що дійшло до нас у кількох редакціях під назвою “Повість временних літ”, було укладене печерським ченцем Нестором близько 1110 р. Йому передували кілька київських і новгородських зведень. “Початковий Літопис”, що ліг в […]...
- “Я останній поет села” Русь моя дерев’яна Русь! Я один твій співак і глашатай. звіриних віршів моїх смуток Я годував резедою і м’ятою. А через рік прямо заявив: Я останній поет села, Скромен в песняхдощатий міст. За прощальній стою обіднею богові листям беріз. На стежку блакитного поля Скоро вийде залізний гість. Злак вівсяний, зорею пролитий, Збере його чорна жменю. Не живі, чужі долоні, ‘Цим пісням за вас не жити! Тільки будуть колосся-коні Про господаря […]...
- Самійло Величко та його літопис Ця видатна людина полишила чимало загадок для істориків, оскільки з його біографії багато що залишилося нез’ясованим. Хоча із самого літопису виразно помітно, що Величко був надзвичайно освіченою людиною. Тому висловлюються припущення, що до початку своєї служби він навчався в Київській академії. На користь цього свідчить і те, що його було висунуто до військової канцелярії, а туди, як відомо, брали тільки тих, хто пройшов курс наук у найавторитетнішому тоді закладі, яким […]...
- Видатний літопис “Повість временних літ” Літописи, найвизначніші пам’ятки історичної літератури стародавньої Русі, були написані як хроніки і містять у собі також різний літературний матеріал: оповіді, легенди, біографії та запозичення з візантійських хронік тощо. Літописання на Русі почалося в Києві, а перше літописне зведення, що дійшло до нас у кількох редакціях під назвою “Повість временних літ”, було укладене печерським ченцем Нестором близько 1110 р. Йому передували кілька київських і новгородських зведень. “Початковий Літопис”, що ліг в […]...
- Літопис як історична й літературна пам’ятка Історія залишила нам літописи – найдавніші пам’ятки про життя наших предків. Це і Іпатіївський літопис, і “Повесть временных лет”, “Літопис Київський” та “Галицько-Волинський літопис”… Такі перші пам’ятки – це найдавніший вид історично-мемуарної прози, що містять розташовані у хронологічній послідовності коротенькі замітки й детальні оповідання про історичні події. Початок літописання припадає на X століття. Авторами літописів переважно були ченці, які записували ті історичні події, під час яких жили самі. З часом […]...
- До перлин народної творчості Ми живемо наприкінці XX ст., й нині відбувається процес, який розглядає як закономірне явище на новому витоку спіралі екологізацію суспільства, повернення до симбіозу людини і природи, повернення народів до своїх етнічних вір. Тому й не випадково, що ми все частіше перечитуємо, переосмислюємо нашу історію, звертаємось до пам’яток нашого минулого, щоб збагнути втрачене і те, чим збагатилися; з подивом відкриваємо для себе глибинні традиції наших предків, їхню природжену мудрість, гармонію єднання […]...
- “Повість минулих літ” найдавніший літопис нашого народу На уроці української літератури я познайомився з “Повістю минулих літ” – величним твором про минуле нашого народу часів Київської Русі. Читаючи фрагменти з цього літопису, я мимоволі уявляв собі Нестора-літописця, який створював цей твір, схилившись над папером, осяяний світлом свічки… Події, зображені в літописі, відбулися дуже-дуже давно, можливо, тому вони оповиті такою загадковістю і сприймаються нами майже як легенди… Але все це колись відбувалось насправді. Літописання має надзвичайно важливе значення […]...
- Хіба можна було сумніватися у самостійності авторства Марка Вовчка Хіба можна було після цього сумніватися у самостійності авторства Марка Вовчка, відмовляти такому багатому і великому талантові в самостійному місці в українській літературі?! Хто ще з українських прозаїків володіє такою блискучою і багатою мовою?! Кому вдалося розгадати таємницю мелодійпосїі прози Марка Вовчка?! – писав Іван Франко в статтях, написаних після публікації цієї казки. Так відповіла письменниця наклепникам. Відповіла не газетним спростуванням, а дійовим доказом свого нев’янучого таланту і незрівнянної майстерності. […]...
- Пани Польські й доля села Піски – типової часточки України Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – великий багатоплановий твір. У ньому широко змальовано життя українського селянства до і після реформи 1861 року, Показано протест і боротьбу трудящих проти своїх гнобителів. Історичні рамки роману охоплюють понад півтораста років, починаючи з першої половини XVIII і закінчуючи другою половиною XIX століття. Події, змальовані в романі, відбуваються на Лівобережній Україні. В історії села Пісок художньо узагальнено такі важливі процеси в житті українського […]...
- Образ українського села середини XX століття в оповіданні Гр. Тютюнника “Оддавали Катрю” ГР. ТЮТЮННИК, В. ШЕВЧУК 11 КЛАС ПРОЗА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ ГР. ТЮТЮННИК, В. ШЕВЧУК Образ українського села середини XX століття в оповіданні Гр. Тютюнника “Оддавали Катрю” Однією з центральних у творчості Григора Тютюнника була маргінальна проблематика. Він не міг не звернутися до висвітлення цієї проблеми, адже він сам був уродженцем села, який більшу частину свого життя провів у місті. Тому він прекрасно розумів стан людини, яка опиняється між селом і містом. Крім того, […]...
Categories: Твори на різні теми